Дозировка
Внутрь, 0.25-0.5 г/сут в 2-3 приема; максимальная суточная доза - 0.6-0.8 г. Длительность лечения - 2-6 нед; для купирования алкогольной абстиненции - 5-7 дней. Лечение прекращают постепенно, уменьшая дозу в течение 2-3 дней. В/м, в/в (струйно, в течение 5-7 мин или капельно, со скоростью 60 кап/мин). При инфузионном способе введения разводят в 200 мл 0.9% раствора натрия хлорида. Начальная доза - 0.05-0.1 г 1-3 раза/сут с постепенным повышением до получения терапевтического эффекта. Максимальная суточная доза - 0.8 г. При остром нарушении мозгового кровообращения - в/в капельно, по 0.2-0.3 г 1 раз/сут в первые 2-4 дня, затем в/м, по 0.1 г 3 раза/сут. При дисциркуляторной энцефалопатии (фаза декомпенсации) - в/в струйно или капельно, по 0.1 г 2-3 раза/сут в течение 14 дней, а затем в/м, по 0.1 г в течение 14 дней. При курсовой профилактике дисциркуляторной энцефалопатии - в/м, по 0.1 г 2 раза/сут в течение 10-14 дней. ВСД, невротические и неврозоподобные состояния - в/м, по 0.05-0.4 г/сут в течение 14 дней. При абстинентном синдроме - в/м, по 100-200 мг 2-3 раза/сут или в/в капельно, 1-2 раза/сут в течение 5-7 дней. При острой интоксикации антипсихотическими средствами - в/в 0.05-0.3 г/сут в течение 7-14 дней. При легких когнитивных расстройствах - в/м по 0.1-0.3 г/сут в течение 14-30 дней. При гнойно-воспалительных процессах в брюшной полости (острый некротический панкреатит, перитонит) - в первые сутки в предоперационном и послеоперационном периоде. Доза зависит от формы и тяжести заболевания, распространенности процесса, клинического течения. Отмена препарата производится постепенно после устойчивого клинико-лабораторного улучшения. При остром отечном (интерстициальном) панкреатите легкой степени тяжести - 0.1-0.2 г 3 раза/сут в/в капельно и в/м; средней степени тяжести - по 0.2 г 3 раза/сут; при тяжелом течении - в/в капельно, 0.8 г в первые сутки (разделенные на 2 введения), далее - по 0.3 г 2 раза/сут с постепенным снижением суточной дозы; крайне тяжелое течение - в/в капельно, по 0.8 г/сут до стойкого купирования симптомов панкреатогенного шока; после стабилизации состояния - по 0.3-0.4 г 2 раза/сут с постепенным снижением суточной дозы. При инфаркте миокарда - в/в (в первые 5 дней) и в/м (последующие 9 дней) 3 раза/сут (через каждые 8 ч). Суточная доза - 6-9 мг/кг/сут, разовая доза - 2-3 мг/кг. Максимальная суточная доза не должна превышать 800 мг, разовая - 250 мг. В/в вводят инфузионно в течение 30-90 мин в 100-150 мл 0.9% раствора натрия хлорида или 5% раствора декстрозы или струйно в течение не менее 5 мин. При ИБС: внутрь, по 100 мг 3 раза/сут. Продолжительность курса не менее 2 мес; при необходимости возможно проведение повторных курсов.
Лекарственная форма
Раствор для в/в и в/м введения бесцветный или слегка желтоватый, прозрачный.
Состав
1 амп.
2 этил-6-метил-3-гидроксипиридина сукцинат 100 мг
Вспомогательные вещества: вода д/и.
Фармакологическое действие
также антигипоксическим, стресспротекторным, ноотропным, противоэпилептическим и анксиолитическим действием. Относится к классу 3-оксипиридинов.
Механизм действия обусловлен антиоксидантным и мембранопротекторным свойствами. Подавляет ПОЛ, повышает активность супероксидоксидазы, повышает соотношение липид-белок, улучшает структуру и функцию мембраны клеток. Модулирует активность мембраносвязанных ферментов (Ca2+-независимой ФДЭ, аденилатциклазы, ацетилхолинэстеразы), рецепторных комплексов (бензодиазепинового, ГАМК, ацетилхолинового), что способствует их связыванию с лигандами, сохранению структурно-функциональной организации биомембран, транспорта нейромедиаторов и улучшению синаптической передачи. Повышает концентрацию в головном мозге дофамина.
Усиливает компенсаторную активацию аэробного гликолиза и снижает степень угнетения окислительных процессов в цикле Кребса в условиях гипоксии с увеличением АТФ и креатинфосфата, активирует энергосинтезирующую функцию митохондрий.
Повышает резистентность организма к воздействию различных повреждающих факторов при патологических состояниях (шок, гипоксия и ишемия, нарушения мозгового кровообращения, интоксикация этанолом и антипсихотическими лекарственными средствами).
Улучшает метаболизм и кровоснабжение головного мозга, микроциркуляцию и реологические свойства крови, уменьшает агрегацию тромбоцитов. Стабилизирует мембраны клеток крови (эритроцитов и тромбоцитов), снижая вероятность развития гемолиза.
Обладает гиполипидемическим действием, уменьшает содержание общего холестерина и ЛПНП.
Улучшает функциональное состояние ишемизированного миокарда при инфаркте миокарда, сократительную функцию сердца, а также уменьшает проявления систолической и диастолической дисфункции ЛЖ.
В условиях критического снижения коронарного кровотока способствует сохранению структурно-функциональной организации мембран кардиомиоцитов, стимулирует активность мембранных ферментов - ФДЭ, аденилатциклазы, ацетилхолинэстеразы. Поддерживает развивающуюся при острой ишемии активацию аэробного гликолиза и способствует в условиях гипоксии восстановлению митохондриальных окислительно-восстановительных процессов, увеличивает синтез АТФ и креатинфосфата. Обеспечивает целостность морфологических структур и физиологических функций ишемизированного миокарда.
Улучшает клиническое течение инфаркта миокарда, повышает эффективность проводимой терапии, ускоряет восстановление функциональной активности миокарда ЛЖ, снижает частоту возникновения аритмий и нарушений внутрисердечной проводимости. Нормализует метаболические процессы в ишемизированном миокарде, уменьшает зону некроза, восстанавливает и/или улучшает электрическую активность и сократимость миокарда, а также увеличивает коронарный кровоток в зоне ишемии, повышает антиангинальную активность нитропрепаратов, улучшает реологические свойства крови, уменьшает последствия реперфузионного синдрома при острой коронарной недостаточности.
Уменьшает ферментативную токсемию и эндогенную интоксикацию при остром панкреатите.
Фармакокинетика
Всасывание
Быстро всасывается при приеме внутрь (период полуабсорбции - 0.08-1 ч). TCmax при в/м введении - 0.3-0.58 ч, при приеме внутрь - 0.46-0.5 ч. Cmax при в/м введении в дозе 400-500 мг - 2.5-4 мкг/мл, при приеме внутрь - 50-100 нг/мл.
Распределение
Быстро распределяется в органах и тканях. Среднее время удержания препарата в организме при в/м введении - 0.7-1.3 ч, при приеме внутрь - 4.9-5.2 ч.
Метаболизм
Метаболизируется в печени путем глюкуронирования. Идентифицировано 5 метаболитов: 3-оксипиридина фосфат - образуется в печени и при участии ЩФ распадается на фосфорную кислоту и 3-оксипиридин; 2-й метаболит - фармакологически активный, образуется в больших количествах и обнаруживается в моче на 1-2 сут после введения; 3-й - выводится в больших количествах с мочой; 4-й и 5-й - глюкуронконъюгаты.
Выведение
T1/2 при приеме внутрь - 4.7-5 ч. Быстро выводится с мочой в основном в виде метаболитов (50% за 12 ч) и в незначительном количестве - в неизмененном виде (0.3% за 12 ч). Наиболее интенсивно выводится в течение первых 4 ч после приема препарата. Показатели выведения с мочой неизмененного препарата и метаболитов имеют значительную индивидуальную вариабельность.
Побочные действия
Тошнота, сухость во рту, диарея, сонливость, аллергические реакции.
При парентеральном введении (особенно в/в струйном): сухость, "металлический" привкус во рту, ощущения "разливающегося тепла" во всем теле, неприятный запах, першение в горле и дискомфорт в грудной клетке, ощущение нехватки воздуха (как правило связаны с чрезмерно высокой скоростью введения и носят кратковременный характер); при длительном применении - тошнота, метеоризм; нарушения сна (сонливость или нарушение засыпания).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Передозировка
Симптомы: нарушения сна (бессонница, в некоторых случаях - сонливость); при в/в введении - незначительное и кратковременное (до 1.5-2 ч) повышение АД.
Лечение: как правило, не требуется. Симптомы исчезают самостоятельно в течение суток. В тяжелых случаях при бессоннице - нитразепам 10 мг, оксазепам 10 мг или диазепам 5 мг. При чрезмерном повышении АД - гипотензивные лекарственные средства под контролем АД.
Показания
— тревожные состояния при невротических и неврозоподобных состояниях;
— вегето-сосудистая дистония;
— дисциркуляторная энцефалопатия;
— легкие когнитивные расстройства атеросклеротического генеза;
— острые нарушения мозгового кровообращения (в составе комбинированной терапии);
— абстинентный синдром при алкоголизме с преобладанием неврозоподобных и вегетативно-сосудистых расстройств;
— острая интоксикация антипсихотическими лекарственными средствами;
— острые гнойно-воспалительные процессы в брюшной полости (в т.ч. острый некротический панкреатит, перитонит (в составе комплексной терапии));
— острый инфаркт миокарда с первых суток (парентерально);
— ИБС;
— комплексная терапия ишемического инсульта (перорально) - в составе комплексной терапии.
Противопоказания
— гиперчувствительность;
— острая печеночная и/или почечная недостаточность;
— беременность;
— период лактации;
— детский возраст.
C осторожностью: при наличии аллергических заболеваний в анамнезе (для парентерального введения).
Лекарственное взаимодействие
Усиливает действие бензодиазепиновых анксиолитиков, противоэпилептических (карбамазепин), противопаркинсонических (леводопа) лекарственных средств, нитратов.
Уменьшает токсические эффекты этанола.
(6402)
Дозування
Всередину, 0.25-0.5 г/добу в 2-3 прийоми; максимальна добова доза - 0.6-0.8 р. Тривалість лікування - 2-6 тижнів; для купірування алкогольної абстиненції - 5-7 днів. Лікування припиняють поступово, зменшуючи дозу протягом 2-3 днів. В/м, в/в (струминно, протягом 5-7 хв або краплинно, зі швидкістю 60 кап/хв). При інфузійному способі введення розводять у 200 мл 0.9% розчину натрію хлориду. Початкова доза - 0.05-0.1 г 1-3 рази/добу з поступовим підвищенням до отримання терапевтичного ефекту. Максимальна добова доза - 0.8 р. При гострому порушенні мозкового кровообрароз - в/в крапельно, по 0.2-0.3 г 1 раз/добу в перші 2-4 дні, потім в/м, по 0.1 г 3 рази/добу. При дисциркуляторної енцефалопатії (фаза декомпенсації) - в/в струминно або крапельно, по 0.1 г 2-3 рази на добу протягом 14 днів, а потім в/м, по 0.1 г протягом 14 днів. При курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії - в/м, по 0.1 г 2 рази/добу протягом 10-14 днів. ВСД, невротичні та неврозоподібні стани - в/м, по 0.05-0.4 г/добу протягом 14 днів. При абстинентному синдромі - в/м, по 100-200 мг 2-3 рази/добу або в/в краплинно 1-2 рази на добу протягом 5-7 днів. При гострій інтоксикації антипсихотичними засобами - в/в 0.05-0.3 г/добу протягом 7-14 днів. При легких когнітивних розладах - в/м по 0.1-0.3 г/добу протягом 14-30 днів. При гнійно-запальних процесах черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт) у першу добу в передопераційному і післяопераційному періоді. Доза залежить від форми та тяжкості захворювання, поширеності процесу, клінічного перебігу. Відміна препарату виробляється поступово після стійкої клініко-лабораторного поліпшення. При гострому набряковому (інтерстиціальному) панкреатите легкого ступеня тяжкості - 0.1-0.2 г 3 рази/добу в/в крапельно в/м; середнього ступеня тяжкості - по 0.2 г 3 рази/добу; при тяжкому перебігу - в/в крапельно, 0.8 г у першу добу (розділені на 2 введення), далі - по 0.3 г 2 рази/добу з поступовим зниженням добової дози; вкрай важкий перебіг - в/в крапельно, по 0.8 р/добу до стійкого купірування симптомів панкреатогенного шоку; після стабілізації стану - по 0.3-0.4 г 2 рази/добу з поступовим зниженням добової дози. При інфаркті міокарда - в/в (в перші 5 днів) і в/м (наступні 9 днів) 3 рази/добу (через кожні 8 год). Суто��ва доза - 6-9 мг/кг/добу, разова доза - 2-3 мг/кг, Максимальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова - 250 мг. В/в вводять інфузійно протягом 30-90 хв до 100-150 мл 0.9% розчину натрію хлориду або 5% розчину декстрози або струминно протягом не менше 5 хв. При ІХС: всередину, по 100 мг 3 рази/добу. Тривалість курсу не менше 2 міс; при необхідності можливе проведення повторних курсів.
Лікарська форма
Розчин для в/в і в/м введення безбарвний або злегка жовтуватий, прозорий.Склад
1 амп.
2 етил-6-метил-3-гидроксипиридина сукцинат 100 мг
Допоміжні речовини: вода д/в.Фармакологічна дія
також антигіпоксичну, стресспротекторным, ноотропною, протиепілептичними та анксіолітичну дію. Відноситься до класу 3-оксипиридинов.
Механізм дії обумовлений антиоксидантною та мембранопротекторным властивостями. Пригнічує ПІДЛОГУ, підвищує активність супероксидоксидазы, підвищує співвідношення ліпід-білок, покращує структуру і функцію мембрани клітин. Модулює активність мембраносвязанных ферментів (Ca2+-незалежної ФДЕ, аденилатциклази, ацетилхолінестерази), рецепторних комплексів (бензодіазепінового, ГАМК, ацетилхолинового), що сприяє їх зв'язуванню з лігандами, збереженню структурно-функціональної організації біомембран, транспорту нейромедіаторів і покращанню синаптичної передачі. Підвищує концентрацію в головному мозку дофаміну.
Посилює компенсаторну активацію аеробного гліколізу і знижує ступінь пригнічення окисних процесів у циклі Кребса в умовах гіпоксії з збільшенням АТФ і креатинфосфату, активує энергосинтезирующую функ��ію мітохондрій.
Підвищує резистентність організму до дії різних пошкоджуючих факторів при патологічних станах (шок, гіпоксія та ішемія, порушення мозкового кровообігу, інтоксикація етанолом та антипсихотичними лікарськими засобами).
Покращує метаболізм і кровопостачання головного мозку, мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, зменшує агрегацію тромбоцитів. Стабілізує мембрани клітин крові (еритроцитів і тромбоцитів), знижуючи ймовірність розвитку гемолізу.
Володіє гиполипидемическим дію, зменшує вміст загального холестерину і ЛПНЩ.
Поліпшує функціональний стан ішемізованого міокарда при інфаркті міокарда, скорочувальну функцію серця, а також зменшує прояв систолічної та діастолічної дисфункції ЛШ.
В умовах критичного зниження коронарного кровотоку сприяє збереженню структурно-функціональної організації мембран кардіоміоцитів, стимулює активність мембранних ферментів - ФДЕ, аденілатциклази, ацетилхолінестерази. Підтримує розвиваючу��я при гострій ішемії активацію аеробного гліколізу і сприяє в умовах гіпоксії відновлення мітохондріальних окислювально-відновних процесів, збільшує синтез АТФ і креатинфосфату. Забезпечує цілісність морфологічних структур і фізіологічних функцій ішемізованого міокарда.
Покращує клінічний перебіг інфаркту міокарда, підвищує ефективність проведеної терапії, прискорює відновлення функціональної активності міокарда ЛШ, знижує частоту виникнення аритмій та порушень внутрішньосерцевої�� провідності. Нормалізує метаболічні процеси в ишемизированном міокарді, зменшує зону некрозу, відновлює та/або поліпшує електричну активність і скоротливість міокарда, а також збільшує коронарний кровотік у зоні ішемії, підвищує антиангинальную активність нітропрепаратів, покращує реологічні властивості крові, зменшує наслідки реперфузионного синдрому при гострій коронарній недостатності.
Зменшує ферментативну токсемию та ендогенну інтоксикацію при гострому панкреатиті.Фармакокінетика
Вса��ывание
Швидко всмоктується при прийомі всередину (період полуабсорбции - 0.08-1 год). TCmax при в/м введенні - 0.3-0.58 год, при прийомі всередину - 0.46-0.5 ч. Cmax при в/м введенні в дозі 400-500 мг - 2.5-4 мкг/мл, при прийомі всередину - 50-100 нг/мл
Розподіл
Швидко розподіляється в органах і тканинах. Середній час утримання препарату в організмі при в/м введенні - 0.7-1.3 ч, при прийомі всередину - 4.9-5.2 ч.
Метаболізм
Метаболізується в печінці шляхом глюкуронирования. Ідентифіковано 5 метаболітів: 3-оксипиридина фосфат - утворюється в печінці і при долі�� ЛФ розпадається на фосфорну кислоту і 3-оксипиридин; 2-й метаболіту - фармакологічно активний, утворюється у великих кількостях і виявляється в сечі на 1-2 добу після введення; 3-й - виводиться у великих кількостях з сечею; 4-й і 5-й - глюкуронконъюгаты.
Виведення
T1/2 при прийомі всередину - 4.7-5 ч. Швидко виводиться з сечею в основному у вигляді метаболітів (50% через 12 год) і в незначній кількості - у незміненому вигляді (0.3% за 12 год). Найбільш інтенсивно виводиться протягом перших 4 год після прийому препарату. Показники виведення з сечею неизмененного препарату і метаболіту мають значну індивідуальну варіабельність.Побічні дії
Нудота, сухість у роті, діарея, сонливість, алергічні реакції.
При парентеральному введенні (особливо у/в струминному): сухість, "металевий" присмак у роті, відчуття "розливається тепла у всьому тілі, неприємний запах, першіння в горлі та дискомфорту в грудній клітці, відчуття нестачі повітря (як правило пов'язані з надмірно високою швидкістю введення і носять короткочасний характер); при тривалому застосуванні - тошнота, метеоризм; порушення сну (сонливість або порушення засинання).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Передозування
Симптоми: порушення сну (безсоння, в деяких випадках - сонливість); при в/в введенні - незначне і короткочасне (до 1.5-2 год) підвищення АТ.
Лікування: як правило, не потрібно. Симптоми зникають самостійно протягом доби. У важких випадках при безсонні - нітразепам 10 мг, оксазепам 10 мг або діазепам 5 мг. При надмірному підвищенні артеріального тиску - гіпотензивні лікарські засоби під контролем артеріального тиску.Свідчення
— тривожні стани при невротичних і неврозоподібних станах;
— вегето-судинна дистонія;
— дисциркуляторна енцефалопатія;
— легкі когнітивні розлади атеросклеротичного генезу;
— гострі порушення мозкового кровообігу (у��статуті комбінованої терапії);
— абстинентний синдром при алкоголізмі з переважанням неврозоподібних і вегетативно-судинних розладів;
— гостра інтоксикація антипсихотичними лікарськими засобами;
— гострі гнійно-запальні процеси у черевній порожнині (у т. ч. гострий некротичний панкреатит, перитоніт (у складі комплексної терапії));
— гострий інфаркт міокарда з перших діб (парентерально);
— ІХС;
— комплексна терапія ішемічного інсульту (перорально) - у складі комплексної терапії.Протипоказання
— гіперчутливість;
— гостра печінкова і/або ниркова недостатність;
— вагітність;
— період лактації;
— дитячий вік.
C обережністю: при наявності алергічних захворювань в анамнезі (для парентерального введення).Лікарська взаємодія
Посилює дію бензодіазепінових анксіолітиків, протиепілептичних (карбамазепін), протипаркінсонічних (леводопа) лікарських засобів, нітратів.
Зменшує токсичні ефекти этано��а.