Дозировка
Принимают внутрь. Взрослые - по 20-25 г 1 раз в сутки натощак, предварительно растворив препарат в стакане воды (200 мл). Дети старше 12 лет - по 10 г 1 раз в сутки (на Vi стакана воды). Детям в возрасте 6-12 лет назначают от 5 до 10 г (т.е. от половины до целого объема раствора, приготовленного из расчета 10 г на Vi стакана воды). У детей до 6 лет препарат может применяться только по назначению врача. Суточные дозы у детей определяются из расчета 1 г на 1 год жизни. Возможно применение препарата в виде клизм (50-100 мл 20-30 % раствора). При отравлении солями тяжелых металлов промывают желудок 1 % раствором магния сульфата или дают внутрь 20 г, растворив в стакане воды (200 мл).
Передозировка
Симптомы: тяжелая диарея. Лечение - симптоматическое.
Лекарственная форма
Бесцветные призматические кристаллы, выветривающиеся на воздухе.
Состав
Магния сульфата гептагидрат - 25 г
Фармакологическое действие
При приеме внутрь действует как слабительное средство (в связи с плохой всасываемостью препарата в кишечнике в нем создается высокое осмотическое давление, происходит накопление воды в кишечнике, содержимое кишечника разжижается,перистальтика усиливается). Обладает желчегонным действием. Является антидотом при отравлениях солями тяжелых металлов.
Фармакокинетика
При пероральном приеме плохо всасывается (не более 20 %) в тощей и подвздошной кишке, подвергается реабсорбции из желчи, панкреатического и кишечного сока. При синдроме мальабсорбции и употреблении пищи, богатой жирами, абсорбция ионов магния снижается. Связь с внутриклеточными белками и макроэргическими фосфатами - 30 %. Время наступления максимальной концентрации в плазме крови -4 ч. Ионы магния депонируются в костях, скелетной мускулатуре, почках, печени и миокарде; в небольших количествах в тканевой жидкости и эритроцитах. Проникает через гематоэнцефалический и плацентарный барьер, создает в материнском молоке концентрации, в два раза превышающие таковые в плазме. Выведение осуществляется почками и с калом.
Побочные действия
Тошнота, рвота, диарея, обострение воспалительных заболеваний желудочно-кишечного тракта, метеоризм, абдоминальная боль спастического характера, жажда, нарушение электролитного баланса (повышенная утомляемость, астения, спутанное сознание, аритмия, судороги), гипермагниемия при наличии почечной недостаточности (ранние признаки гипермагниемии: брадикардия, диплопия, внезапный «прилив» крови к кожи лица, головная боль, головокружение, снижение артериального давления, тошнота, одышка, смазанная речь, рвота, слабость).
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
Препарат следует принимать эпизодически, систематическое применение не рекомендуется.
Показания
Запоры, очищение кишечника перед диагностическими манипуляциями. Отравление солями тяжелых металлов (ртуть, мышьяк, тетраэтилсвинец, барий).
Противопоказания
Гиперчувствительность, аппендицит, ректальное кровотечение, кишечная непроходимость, острые воспалительные заболевания желудочно-кишечного тракта, дегидратация, гипермагниемия, беременность, период грудного вскармливания.
С осторожностью. Блокада сердца, поражение миокарда, хроническая почечная недостаточность.
Лекарственное взаимодействие
Снижает эффект пероральных антикоагулянтов (в т.ч. кумариновых производных или дериватов индандиона), сердечных гликозидов, фенотиазинов (особенно хлорпромазина). Снижает абсорбцию ципрофлоксацина, этидроновой кислоты, антибиотиков группы тетрациклина (образует неабсорбированные комплексы с пероральными тетрациклинами), ослабляет действие стрептомицина и тобрамицина (слабительные магнийсодержащие лекарственные препараты следует принимать через 1-2 ч после применения вышеуказанных лекарственных средств). Фармацевтически несовместим (образуется осадок) с препаратами кальция, этанолом (в высоких концентрациях), карбонатами, гидрокарбонатами и фосфатами щелочных металлов, солями мышьяковой кислоты, бария, стронция, клиндамицина фосфатом, гидрокортизона натрия сукцинатом, полимиксина В сульфатом, прокаина гидрохлоридом, салицилатами и тартратами.
(3991)
Дозування
Приймають внутрішньо. Дорослі - по 20-25 г 1 раз на добу натщесерце, попередньо розчинивши препарат у склянці води (200 мл). Діти старше 12 років - по 10 г 1 раз на добу (на Vi склянки води). Дітям віком 6-12 років призначають від 5 до 10 г (тобто від половини до цілого об'єму розчину, приготованого з розрахунку 10 г на Vi склянки води). У дітей до 6 років препарат може застосовуватися тільки за призначенням лікаря. Добові дози у дітей визначаються з розрахунку 1 г на 1 рік життя. Можливе застосування препарату у вигляді клізм (50-100 мл 20-30 % розчину). При отруєнні солями важких металів промивають шлунок 1 % розчином магнію сульфату або дають всередину 20 г, розчинивши в склянці води (200 мл).Передозування
Симптоми: тяжка діарея. Лікування - симптоматичне.
Лікарська форма
Безбарвні призматичні кристали, що вивітрюються на повітрі.Склад
Магнію сульфату гептагідрат - 25 гФармакологічна дія
При прийомі всередину діє як послаблюючий засіб (у зв'язку з поганою усмоктуваністю препарату в кишечнику в ньому створюється високий осмотичний тиск, відбувається накопичення води у кишечнику, вміст кишечника розріджується,перистальтика посилюється). Має жовчогінну дію. Є антидотом при отруєннях солями важких металів.Фармакокінетика
При пероральному прийомі погано всмоктується (не більше 20 %) в худої і клубової кишці, піддається реабсорбції з жовчі, панкреатичного і кишкового соку. При синдромі мальабсорбції і вживанні їжі, багатої жирами, абсорбція іонів магнію знижується. Зв'язок з внутрішньоклітинними білками і макроэргическими фосфатами - 30 %. Час настання максимальної кон��ентрации в плазмі крові -4 ч. Іони магнію депонуються в кістках, скелетних м'язах, нирках, печінці та міокарді; в невеликих кількостях в тканинної рідини та еритроцитах. Проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єр, створює в материнському молоці концентрації, в два рази перевищують такі в плазмі. Виведення здійснюється нирками та з калом.Побічні дії
Нудота, блювання, діарея, загострення запальних захворювань шлунково-кишкового тракту, метеоризм, абдомінальний біль спастичного характеру, спрага, порушення��ие електролітного балансу (підвищена стомлюваність, астенія, сплутаність свідомості, аритмія, судоми), гіпермагніємія при наявності ниркової недостатності (ранні ознаки гіпермагніємії: брадикардія, диплопія, раптовий «приплив» крові до шкіри обличчя, головний біль, запаморочення, зниження артеріального тиску, нудота, задишка, змащена мова, блювання, слабкість).Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
Препарат слід приймати епізодично, систематичне застосування не рекомендується.Свідчення
Запори, очі��ок в ток кишечнику перед діагностичними маніпуляціями. Отруєння солями важких металів (ртуть, миш'як, тетраетилсвинець, барій).Протипоказання
Гіперчутливість, апендицит, ректальна кровотеча, кишкова непрохідність, гострі запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, дегідратація, гіпермагніємія, вагітність, період грудного вигодовування.
З обережністю. Блокада серця, ураження міокарда, хронічна ниркова недостатність.Лікарська взаємодія
Знижує ефект перорал��вих антикоагулянтів (у т. ч. кумаринових похідних або дериватів індандіону), серцевих глікозидів, фенотіазинів (особливо хлорпромазину). Знижує абсорбцію ципрофлоксацину, этидроновой кислоти, антибіотиків групи тетрацикліну (утворює неабсорбірованние комплекси з пероральними тетрациклінами), послаблює дію стрептоміцину та тобраміцину (проносні магнийсодержащие лікарські препарати слід приймати через 1-2 год після застосування вищевказаних лікарських засобів). Фармацевтично несумісний (утворюється осад) з ��репаратами кальцію, етанолом (у високих концентраціях), карбонатами, гидрокарбонатами і фосфатами лужних металів, солі миш'яковистої кислоти, барію, стронцію, кліндаміцину фосфат, гідрокортизону натрію сукцинатом, поліміксину В сульфатом, прокаїну гідрохлоридом, саліцилатами та тартратами.
