Дозировка
Принимают внутрь. Взрослые - по 20-25 г 1 раз в сутки натощак, предварительно растворив препарат в стакане воды (200 мл). Возможно применение препарата в виде клизм (50-100 мл 20-30% раствора). При отравлении солями тяжелых металлов промывают желудок 1% раствором магния сульфата или дают внутрь 20 г, растворив в стакане воды (200 мл). Для промывания желудка больному дают выпить 1% раствор магния сульфата (20 г на 2 литра воды). Если рвота быстро не наступает, ты вызывают ее механическим воздействием на корень языка. Промывание проводят до прозрачных промывных вод.
Передозировка
Симптомы: тяжелая диарея. При подозрении на передозировку необходимо обратиться к врачу! Лечение - симптоматическое. В качестве антидота вводят внутривенно(медленно) препараты кальция (кальция хлорид и кальция глюконат), перитонеальный диализ или гемодиализ, симптоматические средства (корригирующие функции центральной нервной системы и сердечно-сосудистой системы).
Лекарственная форма
Бесцветные призматические кристаллы, выветривающиеся на воздухе.
Состав
Магния сульфат гептагидрат - 20 г
Фармакологическое действие
При приеме внутрь оказывает слабительное действие (в связи с плохой всасываемостью препарата в кишечнике, при этом создается высокое осмотическое давление, происходит накопление воды, содержимое кишечника разжижается, перистальтика усиливается). Обладает желчегонным действием. Является антидотом при отравлениях солями тяжелых металлов (образует нерастворимые сульфатные комплексы тяжелых металлов и благодаря слабительному действию выводит их из организма).
Фармакокинетика
При пероральном приеме плохо всасывается (не более 20%) в тощей и подвздошной кишке, подвергается реабсорбции из желчи, панкреатического и кишечного сока. При синдроме мальабсорбции и употреблении пищи, богатой жирами, абсорбция ионов магния снижается. Связь с внутриклеточными белками и макроэргическими фосфатами - 30%. Время наступления максимальной концентрации в плазме крови -4 часа. Ионы магния депонируются в костях, скелетной мускулатуре, почках, печени и миокарде; в небольших количествах в тканевой жидкости и эритроцитах. Проникает через гематоэнцефалический и плацентарный барьер, создает в материнском молоке концентрации, в два раза превышающие таковые в плазме. Выведение осуществляется почками и через кишечник.
Побочные действия
Тошнота, рвота, диарея, обострение воспалительных заболеваний желудочно-кишечного тракта, метеоризм, боль в животе спастического характера, жажда, нарушение электролитного баланса (повышенная утомляемость, астения, спутанное сознание, аритмия, судороги), гипермагниемия при наличии почечной недостаточности (ранние признаки гипермагниемии: брадикардия, диплопия, внезапный «прилив» крови к коже лица, головная боль, головокружение, снижение артериального давления, тошнота, одышка, смазанная речь, рвота, слабость).
В случае возникновения вышеперечисленных побочных реакций или побочных реакций, не указанных в данной инструкции по медицинскому применению лекарственного средства, необходимо обратиться к врачу!
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
Препарат следует принимать эпизодически (не регулярно, при возникновении ситуаций, указанных в разделе «Показания к применению»), систематическое применение не рекомендуется.
Если после приема лекарственного средства нет дефекации необходимо обратиться к врачу!
При сердечной и почечной недостаточности, расстройстве пищевого поведения (анорексия или булимия), при приеме слабительного в течение недели необходимо проконсультироваться с врачом! Влияние на способность управлять транспортными средствами и механизмами.
В период лечения пациенты должны воздержаться от управления транспортными средствами и занятий другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций (риск развития диплопии, головокружения, головной боли).
Показания
Запоры, очищение кишечника перед диагностическими манипуляциями. Отравление солями тяжелых металлов (ртуть, мышьяк, тетраэтилсвинец, барий).
Противопоказания
Повышенная индивидуальная чувствительность, ректальное кровотечение, аппендицит, кишечная непроходимость, острые воспалительные заболевания желудочно-кишечного тракта, дегидратация, гипермагниемия, беременность, период грудного вскармливания, детский возраст до 18 лет.
С осторожностью.
Блокада сердца, сердечная недостаточность, хроническая почечная недостаточность.
Лекарственное взаимодействие
Снижает эффект пероральных антикоагулянтов (в т.ч. кумариновых производных или дериватов индандиона), сердечных гликозидов, фенотиазинов, (особенно хлорпромазина).
Снижает абсорбцию ципрофлоксацина, этидроновой кислоты, антибиотиков группы тетрациклина, ослабляет действие стрептомицина и тобрамицина (слабительные препараты, содержащие магний, следует принимать через 1-2 часа после применения вышеуказанных лекарственных средств). Фармацевтически несовместим (образуется осадок) с препаратами кальция, этанолом (в высоких концентрациях), карбонатами, гидрокарбронатами и фосфатами щелочных металлов, солями мышьяковой кислоты, бария, стронция, клиндамицина фосфатом, гидрокортизона натрия сукцинатом, полимикси-ном В сульфатом, прокаина гидрохлоридом, салицилатами и тартратами.
(3989)
Дозування
Приймають внутрішньо. Дорослі - по 20-25 г 1 раз на добу натщесерце, попередньо розчинивши препарат у склянці води (200 мл). Можливе застосування препарату у вигляді клізм (50-100 мл 20-30% розчину). При отруєнні солями важких металів промивають шлунок 1% розчином магнію сульфату або дають всередину 20 г, розчинивши в склянці води (200 мл). Для промивання шлунка хворому дають випити 1% розчин магнію сульфату (20 г на 2 літри води). Якщо блювота не настає швидко, ти викликають її механічним впливом на корінь язика. Промивання проводять до прозрачных промивних вод.Передозування
Симптоми: тяжка діарея. При підозрі на передозування необхідно звернутися до лікаря! Лікування - симптоматичне. В якості антидоту вводять внутрішньовенно(повільно) препарати кальцію (кальцію хлорид кальцію глюконат), перитонеальний діаліз або гемодіаліз, симптоматичні засоби (коригуючі функції центральної нервової системи і серцево-судинної системи).
Лікарська форма
Безбарвні призматичні кристали, що вивітрюються на повітрі.Склад
Магнію сульфат гептагідрат - 20 гФармакологічна дія
При прийомі всередину надає проносне дію (у зв'язку з поганою усмоктуваністю препарату в кишечнику, при цьому створюється високий осмотичний тиск, відбувається накопичення води, вміст кишечника розріджується, перистальтика посилюється). Має жовчогінну дію. Є антидотом при отруєннях солями важких металів (утворює нерозчинні сульфатні комплекси важких металів і завдяки проносного дії виводить їх з організму).Фармакокінетика
При пероральному пріе��е погано всмоктується (не більше 20%) в худої і клубової кишці, піддається реабсорбції з жовчі, панкреатичного і кишкового соку. При синдромі мальабсорбції і вживанні їжі, багатої жирами, абсорбція іонів магнію знижується. Зв'язок з внутрішньоклітинними білками і макроэргическими фосфатами - 30%. Час настання максимальної концентрації в плазмі крові -4 години. Іони магнію депонуються в кістках, скелетних м'язах, нирках, печінці та міокарді; в невеликих кількостях в тканинної рідини та еритроцитах. Проникає через гематоэнцефаличес��ій і плацентарний бар'єр, створює в материнському молоці концентрації, в два рази перевищують такі в плазмі. Виведення здійснюється нирками та через кишечник.Побічні дії
Нудота, блювання, діарея, загострення запальних захворювань шлунково-кишкового тракту, метеоризм, біль у животі спастичного характеру, спрага, порушення електролітного балансу (підвищена стомлюваність, астенія, сплутаність свідомості, аритмія, судоми), гіпермагніємія при наявності ниркової недостатності (ранні ознаки гіпермагніємії: брадикардія, диплопію, раптовий «приплив» крові до шкіри обличчя, головний біль, запаморочення, зниження артеріального тиску, нудота, задишка, змащена мова, блювання, слабкість).
У випадку виникнення вищеперелічених побічних реакцій або побічних реакцій, не зазначених у даній інструкції по медичному застосуванню лікарського засобу, необхідно звернутися до лікаря!Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
Препарат слід приймати епізодично (не регулярно, при виникненні ситуацій, зазначених у розділі «Показанийія до застосування»), систематичне застосування не рекомендується.
Якщо після прийому лікарського засобу немає дефекації необхідно звернутися до лікаря!
При серцевій і нирковій недостатності, розлад харчової поведінки (анорексія або булімія), при прийомі проносного протягом тижня необхідно проконсультуватися з лікарем! Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами.
У період лікування пацієнти повинні утримуватися від керування транспортними засобами і занять іншими потінциально небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (ризик розвитку диплопії, запаморочення, головного болю).Свідчення
Запори, очищення кишечнику перед діагностичними маніпуляціями. Отруєння солями важких металів (ртуть, миш'як, тетраетилсвинець, барій).Протипоказання
Підвищена індивідуальна чутливість, ректальна кровотеча, апендицит, кишкова непрохідність, гострі запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, дегідратація, гипе��магниемия, вагітність, період грудного вигодовування, дитячий вік до 18 років.
З обережністю.
Блокада серця, серцева недостатність, хронічна ниркова недостатність.Лікарська взаємодія
Знижує ефект пероральних антикоагулянтів (у т. ч. кумаринових похідних або дериватів індандіону), серцевих глікозидів, фенотіазинів, (особливо хлорпромазину).
Знижує абсорбцію ципрофлоксацину, этидроновой кислоти, антибіотиків групи тетрацикліну, послаблює дію стрептоміцину та тобраміцину (проносні препарати, що містять магній, слід приймати через 1-2 години після застосування вищевказаних лікарських засобів). Фармацевтично несумісний (утворюється осад) з препаратами кальцію, етанолом (у високих концентраціях), карбонатами, гидрокарбронатами і фосфатами лужних металів, солі миш'яковистої кислоти, барію, стронцію, кліндаміцину фосфат, гідрокортизону натрію сукцинатом, полимикси-ном У сульфатом, прокаїну гідрохлоридом, саліцилатами та тартратами.
