Дозировка
Внутрь, по 1 таблетки/, независимо от приема пищи. Максимальная доза - 2 таблетки 1 раз/ Максимальный гипотензивный эффект развивается в течение 3 нед после начала лечения.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
лозартан калия 50 мг
гидрохлоротиазид 12.5 мг
Вспомогательные вещества: крахмал прежелатинизированный, целлюлоза микрокристаллическая, лактозы моногидрат, магния стеарат
Состав оболочки: гипромеллоза, макрогол 4000, краситель хинолиновый желтый (Е104), титана диоксид (Е171), тальк.
Фармакологическое действие
Комбинированный препарат; оказывает гипотензивное действие.
Содержит лозартан - антагонист рецепторов ангиотензина II (тип AT1) и гидрохлоротиазид - тиазидный диуретик.
Побочные действия
Снижение АД, головокружение, аллергические реакции: ангионевротический отек (отек лица, губ и/или языка), гиперкалиемия, повышение активности печеночных трансаминаз.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Нет необходимости в специальном подборе начальной дозы больным пожилого возраста.
Возможно совместное назначение с другими гипотензивными препаратами.
Может повышать концентрацию мочевины и креатинина в плазме у пациентов с двусторонним стенозом почечных артерий или стенозом почечной артерии единственной почки.
Гидрохлоротиазид может усилить гипотензию и нарушения водно-электролитного баланса (уменьшение ОЦК, гипонатриемию, гипохлоремический алкалоз, гипомагниемию, гипокалиемию), нарушить толерантность к глюкозе, снизить выведение кальция с мочой и вызывать преходящее незначительное повышение концентрации кальция в плазме, повышать концентрацию холестерина и ТГ, провоцировать возникновение гиперурикемии и/или подагры.
Прием лекарственных средств, непосредственно действующих на РААС, во II-III триместры беременности может привести к гибели плода. При возникновении беременности показана отмена (тиазиды проникают через ГЭБ). Относительно здоровым беременным женщинам использование диуретиков обычно не рекомендуется в связи с риском возникновения желтухи плода и новорожденного, тромбоцитопении матери. Терапия диуретиками не предупреждает развитие токсикоза беременности.
Показания
— артериальная гипертензия;
— для снижения риска сердечно-сосудистой заболеваемости и смертности у пациентов с артериальной гипертензией и гипертрофией левого желудочка.
Противопоказания
— гиперчувствительность;
— анурия;
— гиповолемия (в т.ч. на фоне высоких доз диуретиков);
— печеночная и/или почечная недостаточность;
— беременность;
— период лактации.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном приеме гидрохлоротиазида с этанолом, барбитуратами, опиоидными анальгетиками увеличивается риск развития ортостатической гипотензии; с пероральными гипогликемическими лекарственными средствами и инсулином может потребоваться коррекция дозы гипогликемических средств; с другими гипотензивными лекарственными средствами возможен аддитивный эффект; с колестирамином и колестиполом - нарушение всасывания гидрохлоротиазида. Однократный прием колестирамина или колестипола может уменьшать всасывание гидрохлоротиазида в ЖКТ на 85 и 43% соответственно.
При одновременном применении гидрохлоротиазида с ГКС, АКТГ возможно усиление потери электролитов, усугубление гипокалиемии; с прессорными аминами (норэпинефрином, эпинефрином) возможно незначительное снижение эффекта прессорных аминов, не препятствующее их использованию; с недеполяризующими миорелаксантами (тубокурарином) - усиление их действия
(6383)
Дозування
Внутрішньо, по 1 таблетки/, незалежно від прийому їжі. Максимальна доза - 2 таблетки 1 раз/ Максимальний гіпотензивний ефект розвивається протягом 3 тижнів після початку лікування.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
лозартан калію 50 мг
гідрохлоротіазид 12.5 мг
Допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, магнію стеарат
Склад оболонки: гіпромелоза, макрогол 4000, барвник хіноліновий жовтий (Е104), титану діоксид (Е171), тальк.Фармакологічна дія
Комбінований препарат; чинить гіпотензивну дію.
Містить лозартан - антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ (тип AT1) і гідрохлоротіазид - тіазидний діуретик.Побічні дії
Зниження АТ, запаморочення, алергічні реакції: ангіоневротичний набряк (набряк обличчя, губ і/або язика), гіперкаліємія, підвищення активності печінкових трансаміназ.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Немає необхідності у спеціальному підборі початкової дози хворим літнього в��зраста.
Можливо одночасне призначення з іншими гіпотензивними препаратами.
Може підвищувати концентрацію сечовини і креатиніну в плазмі у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом ниркової артерії єдиної нирки.
Гідрохлоротіазид може посилити гіпотензію та порушення водно-електролітного балансу (зменшення ОЦК, гіпонатріємію, гіпохлоремічний алкалоз, гіпомагніємію, гіпокаліємію), порушити толерантність до глюкози, знизити виведення кальцію з сечею та спричиняти минуще незначительное підвищення концентрації кальцію в плазмі, підвищувати концентрацію холестерину і ТГ, провокувати виникнення гіперурикемії і/або подагри.
Прийом лікарських засобів, що безпосередньо діють на РААС, у II-III триместри вагітності може призвести до загибелі плоду. При виникненні вагітності показана відміна (тіазиди проникають через ГЕБ). Щодо здоровим вагітним жінкам використання діуретиків зазвичай не рекомендується у зв'язку з ризиком виникнення жовтяниці плода та новонародженого, тромбоцитопенію матері. Терапия діуретиками не попереджає розвиток токсикозу вагітності.Свідчення
— артеріальна гіпертензія;
— для зниження ризику серцево-судинної захворюваності та смертності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка.Протипоказання
— гіперчутливість;
— анурія;
— гіповолемія (в т. ч. на тлі високих доз діуретиків);
— печінкова та/або ниркова недостатність;
— вагітність;
— період лактації.Лікарська взаємодія
При одночасному��м прийомі гідрохлортіазиду з етанолом, барбітуратами, опіоїдними анальгетиками збільшується ризик розвитку ортостатичної гіпотензії; з пероральними гіпоглікемічними лікарськими засобами та інсуліном може знадобитися корекція дози гіпоглікемічних засобів; з іншими гіпотензивними лікарськими засобами можливий адитивний ефект; з холестираміном і колестиполом - порушення всмоктування гідрохлоротіазиду. Одноразовий прийом колестираміну або колестиполу може зменшувати всмоктування гідрохлоротіазиду в ТРАКТІ на 85 і 43% зоответственно.
При одночасному застосуванні гідрохлортіазиду з ГКС, АКТГ можливе посилення втрати електролітів, посилення гіпокаліємії; з прессорними амінами (норепінефрином, епінефрином) можливе незначне зниження ефекту пресорних амінів, не перешкоджає їх використанню; з недеполяризуючими міорелаксантами (тубокурарину) - посилення їх дії
