Дозировка
Внутрь, перед приемом пищи. Взрослые и дети старше 12 лет и с массой тела более 30 кг. По 10 мг 1 раз в день. Дети от 3 до 12 лет - с массой тела более 30 кг по 10 мг 1 раз в день; - с массой тела менее 30 кг по 5 мг 1 раз в день. Продолжительность лечения зависит от продолжительности проявления симптоматики заболевания. Если состояние пациента не улучшается в течение 3 дней после начала лечения, значит лоратадин не эффективен. Пациенты с тяжелой ХПН (КК менее 30 мл/мин) и с тяжелой печеночной недостаточностью По 5 мг 1 раз в день ежедневно или по 10 мг 1 раз в день через день. Пожилые пациенты Коррекция дозы не требуется.
Передозировка
Симптомы: головная боль, сонливость, тахикардия. У детей массой тела менее 30 кг при приеме внутрь в дозе более 10 мг отмечались экстрапирамидные расстройства, сердцебиение
Лекарственная форма
таблетки
Состав
лоратадин - 10,0 мг.
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат 62,5 мг, крахмал кукурузный 2,0 мг, крахмал прежелатинизированный 25,0 мг, магния стеарат 0,5 мг.
Фармакологическое действие
Селективный блокатор (антагонист) периферических Н1-гистаминовых рецепторов. Оказывает противоаллергическое, противозудное и антиэкссудативное действие, ингибируя дегрануляцию тучных клеток и блокируя вторичные медиаторы воспаления, такие, как простагландины и лейкотриены, а также снижая экспрессию цитокинов и адгезию молекул. Лоратадин не проникает через гематоэнцефалический барьер, обладает слабым сродством к альфа-андренэргическим и мускариновым рецепторам. Не влияет на центральную нервную систему, практически не оказывает антихолинергического и седативного действия, не вызывает привыкания, не имеет несовместимости с пищей, не потенцирует эффект алкоголя. Лоратадин не связывается с Н2-гистаминовыми рецепторами, не ингибирует захват норадреналина и практически не влияет на функции сердечно-сосудистой системы (ССС) и ритм сердца.
Фармакокинетика
При приеме внутрь лоратадин хорошо абсорбируется в желудочно-кишечном тракте (ЖКТ). Метаболизируется в печени. Метаболизм лоратадина характеризуется выраженным эффектом "первого прохождения через печень". Вследствие метаболизма образуется фармакологически активный метаболит дескарбоэтоксилоратадин, обладающий фармакологическими эффектами характерными для лоратадина. У пациентов с нормальной функцией печени и почек максимальная концентрация (Сmax) лоратадина в крови достигается через 1,3 ч, а дескарбоэтоксилоратадина - через 2,5 ч. Показатели периода полувыведения (T1/2) лоратадина в среднем около 8 часов, активного метаболита - в среднем 28 ч. Равновесные концентрации лоратадина и его активного метаболита в плазме достигаются к 5 дню применения. Лоратадин в значительной степени связывается с белками плазмы (97-99%), декарбоэтоксилоратадин связывается в меньшей степени (73-76%). Объем распределения лоратадина - 119 л/кг. Площадь под кривой "концентрация-время" (AUC) лоратадина и дескарбоэтоксилоратадина зависят от дозы препарата. Прием пищи не оказывает значительного влияния на фармакокинетику (AUC лоратадина может повышаться на 40%, а его активного метаболита - на 15%), но замедляется время достижения Сmax на 1 ч. Лоратадин и его активный метаболит проникают в грудное молоко и создают концентрации, эквивалентные концентрациям в плазме.
Метаболизм лоратадина в печени осуществляется с помощью изоферментов системы цитохрома Р450 (преимущественно посредством CYP3A4 и в меньшей степени - CYP2D6).
Через 10 сут около 80% лоратадина в виде метаболитов выводится практически в равной степени почками (40%) и кишечником (42%).
У пожилых пациентов AUC и Сmax лоратадина и дескарбоэтоксилоратадина увеличиваются на 50%, при этом Т1/2 лоратадина и его активного метаболита составляют в среднем около 18 ч.
У пациентов с тяжелой хронической почечной недостаточностью (ХПН) (клиренс креатинина (КК) менее 30 мл/мин) AUC и Сmax лоратадина и дескарбоэтоксилоратадина увеличиваются, а средние Т1/2 - не изменяются по сравнению со значениями AUC, Сmax, и T1/2 у пациентов с нормальной функцией почек. Выведение лоратадина у пациентов со сниженной функцией почек значимо не отличается от выведения у здоровых пациентов. Гемодиализ не изменяет фармакокинетику лоратадина или его активного метаболита у пациентов с ХПН.
У пациентов с алкогольным поражением печени AUC и Сmax лоратадина удваиваются, в то время как AUC и Сmax дескарбоэтоксилоратадина не отличается в значительной степени от AUC и Сmax у пациентов с нормальной функцией печени. Средние Т1/2 лоратадина и его метаболита 24 и 37, соответственно, и увеличиваются пропорционально росту тяжести печеночной недостаточности.
Побочные действия
Со стороны нервной системы: часто - головная боль, нервозность; нечасто - бессонница, сонливость; редко - головокружение, у детей: головная боль, повышенная нервная возбудимость, седация.
Со стороны пищеварительной системы: нечасто - повышенный аппетит; редко - тошнота, гастрит, сухость во рту, нарушение функции печени.
Аллергические реакции: редко - кожная сыпь, анафилаксия,
Со стороны ССС: редко - тахикардия, ощущение сердцебиения.
Со стороны кожи и подкожных тканей: редко - алопеция.
Прочие: нечасто - ощущение усталости.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
Лоратадин следует принимать с осторожностью пациентам с тяжелой печеночной недостаточностью, так как у таких пациентов клиренс лоратадина может быть снижен.
Безопасность и эффективность лоратадина у детей до 3 лет неизвестна, поэтому препарат противопоказан для использования в этой возрастной группе.
Лечение лоратадином следует прервать, по крайней мере, за 48 часов до проведения кожно-аллергических проб, так как антигистаминные препараты могут скрывать или уменьшать положительные кожные реакции.
Лоратадин может вызывать сухость во рту у некоторых пациентов, поэтому лицам из группы риска следует проводить гигиену ротовой полости, из-за угрозы кариеса.
Детям до 12 лет с массой тела менее 30 кг следует применять лоратадин в более низких дозах.
Влияние на способность водить транспорт и управлять механизмами
При лечении лоратадином следует соблюдать осторожность при вождении транспорта и управлении сложными механизмами, учитывая, что во время применения могут развиться побочные реакции такие, как сонливость и головокружение, влияющие на способность к концентрации внимания и психомоторные реакции.
Показания
Симптоматическое лечение
•сезонного и круглогодичного аллергического ринита;
•хронической идиопатической крапивницы
Противопоказания
Повышенная чувствительность к лоратадину и другим компонентам препарата; непереносимость лактозы, дефицит лактазы, глюкозо-галактозная мальабсорбция; беременность; период грудного вскармливания; детский возраст до 3 лет.
С осторожностью
Тяжелая ХПН (КК менее 30 мл/мин); тяжелая печеночная недостаточность.
Лекарственное взаимодействие
Лоратадин не потенцирует действие алкоголя.
Прием лоратадина во время еды может незначительно задерживать всасывание (в среднем на 1 час) без изменения клинического эффекта.
Эритромицин и кетоконазол (ингибиторы изофермента CYP3A4), циметидин (ингибитор изоферментов CYP3A4 и CYP2D6) увеличивают Сmax лоратадина и его активного метаболита в крови. Клинически значимые изменения при этом отсутствуют.
Лоратадин снижает Сmax эритромицина в плазме на 15%.
(4577)
Дозування
Всередину, перед прийомом їжі. Дорослі та діти старше 12 років і з масою тіла більше 30 кг-По 10 мг 1 раз на день. Діти від 3 до 12 років з масою тіла більше 30 кг-по 10 мг 1 раз в день; - з масою тіла менше 30 кг-по 5 мг 1 раз на день. Тривалість лікування залежить від тривалості прояву симптоматики захворювання. Якщо стан пацієнта не покращується протягом 3 днів після початку лікування, значить лоратадин не ефективний. Пацієнти з тяжкою хронічною нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв) і з тяжкою печінковою недостатністю По 5 мг 1 раз на день ежеднев��про або по 10 мг 1 раз на день через день. Пацієнти літнього віку Корекція дози не потрібна.Передозування
Симптоми: головний біль, сонливість, тахікардія. У дітей масою тіла менше 30 кг при прийомі всередину в дозі більше 10 мг спостерігалися екстрапірамідні розлади, серцебиття
Лікарська форма
таблеткиСклад
лоратадин - 10,0 мг.
Допоміжні речовини: лактози моногідрат 62,5 мг, крохмаль кукурудзяний 2,0 мг, крохмаль прежелатинізований 25,0 мг, магнію стеарат 0,5 мг.Фармакологічна дія
Селективний блокатор (антаго��іст) периферичних Н1-гістамінових рецепторів. Чинить протиалергічну, протисвербіжну та антиексудативну дію, інгібуючи дегрануляцію тучних клітин і блокуючи вторинні медіатори запалення, такі як простагландини і лейкотрієни, а також знижує експресію цитокінів та адгезію молекул. Лоратадин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, володіє слабкою спорідненістю до альфа-андренэргическим і мускаринових рецепторів. Не впливає на центральну нервову систему, практично не чинить антихолінергічної і седативного дії, не викликає звикання, не має несумісності з їжею, не потенціює ефект алкоголю. Лоратадин не зв'язується з Н2-гістаміновими рецепторами, не інгібує захоплення норадреналіну і практично не впливає на функції серцево-судинної системи (ССС) і ритм серця.Фармакокінетика
При прийомі всередину лоратадин добре абсорбується в шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Метаболізується в печінці. Метаболізм лоратадину характеризується вираженим ефектом "першого проходження через печінку". Внаслідок метаболізму утворює��я фармакологічно активний метаболіт дескарбоэтоксилоратадин, що володіє характерними фармакологічними ефектами для лоратадину. У пацієнтів з нормальною функцією печінки і нирок максимальна концентрація (Смах) лоратадину в крові досягається через 1,3 год, а дескарбоэтоксилоратадина - через 2,5 ч. Показники періоду напіввиведення (T1/2) лоратадину в середньому близько 8 години, активного метаболіту - в середньому 28 ч. Рівноважні концентрації лоратадину і його активного метаболіту в плазмі досягаються до 5 дня застосування. Лоратадин значною стьопіне зв'язується з білками плазми (97-99%), декарбоэтоксилоратадин зв'язується в меншій мірі (73-76%). Об'єм розподілу лоратадину - 119 л/кг. Площа під кривою "концентрація-час" (AUC) лоратадину та дескарбоэтоксилоратадина залежать від дози препарату. Прийом їжі не чинить значного впливу на фармакокінетику (AUC лоратадину може підвищуватись на 40%, а його активного метаболіту - на 15%), але сповільнюється час досягнення Смах на 1 ч. Лоратадин та його активний метаболіт проникають у грудне молоко і створюють концентрації, еквівалентні концентру��іям в плазмі.
Метаболізм лоратадину в печінці здійснюється з допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450 (переважно за допомогою CYP3A4 і в меншій мірі - CYP2D6).
Через 10 діб близько 80% лоратадину у вигляді метаболітів виводиться практично в рівній мірі нирками (40%) і кишечником (42%).
У літніх пацієнтів AUC і Смах лоратадину і дескарбоэтоксилоратадина збільшуються на 50%, при цьому Т1/2 лоратадину і його активного метаболіту становить у середньому близько 18 год.
У пацієнтів з тяжкою хронічною нирковою недостатність��ю (ХНН) (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв) AUC і Смах лоратадину і дескарбоэтоксилоратадина збільшуються, а середні Т1/2 - не змінюються порівняно зі значеннями AUC, Cmax, T1/2 у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Виведення лоратадину у пацієнтів зі зниженою функцією нирок суттєво не відрізняється від виведення у здорових пацієнтів. Гемодіаліз не змінює фармакокінетику лоратадину або його активного метаболіту у пацієнтів з ХНН.
У пацієнтів з алкогольним ураженням печінки AUC і Смах лоратадину подвоюються, в той час як AUC і Смах дескарбоэтоксилоратадина не відрізняється значною мірою від AUC і Cmax у пацієнтів з нормальною функцією печінки. Середні Т1/2 лоратадину та його метаболіту 24 і 37, відповідно, і збільшуються пропорційно зростанню тяжкості печінкової недостатності.Побічні дії
З боку нервової системи: часто - головний біль, нервозність; нечасто - безсоння, сонливість; рідко - запаморочення, у дітей: головний біль, підвищена нервова збудливість, седація.
З боку травної системи: нечасто - підвищення апетиту; рідко - нудота, гастрит, сухість у роті, порушення функції печінки.
Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, анафілаксія,
З боку ССС: рідко - тахікардія, відчуття серцебиття.
З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко - алопеція.
Інші: нечасто - відчуття втоми.Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
Лоратадин слід приймати з обережністю пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю, оскільки у таких пацієнтів кліренс лоратадину може бути знижений.
Безпека та ефектвности лоратадину у дітей до 3 років невідома, тому препарат протипоказаний для використання в цій віковій групі.
Лікування лоратадином слід припинити принаймні за 48 годин до проведення шкірно-алергічних проб, так як антигістамінні препарати можуть приховувати або зменшувати позитивні шкірні реакції.
Лоратадин може викликати сухість у роті у деяких пацієнтів, тому особам з групи ризику слід проводити гігієну ротової порожнини, із-за загрози карієсу.
Дітям до 12 років з масою тіла менше 30 кг ��слід застосовувати лоратадин у більш низьких дозах.
Вплив на здатність водити транспорт і управляти механізмами
При лікуванні лоратадином слід дотримуватися обережності при водінні транспорту та управлінні складними механізмами, враховуючи, що під час застосування можуть розвинутись побічні реакції такі, як сонливість і запаморочення, що впливають на здатність до концентрації уваги і психомоторні реакції.Свідчення
Симптоматичне лікування
•сезонного та цілорічного алергічного риніту;
•хронической ідіопатичної кропив'янкиПротипоказання
Підвищена чутливість до лоратадину та інших компонентів препарату; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період годування груддю; дитячий вік до 3 років.
З обережністю
Важка ХНН (КК менше 30 мл/хв); тяжка печінкова недостатність.Лікарська взаємодія
Лоратадин не потенціює дію алкоголю.
Прийом лоратадину під час їди може дещо затримувати всмоктування (�� середньому на 1 годину) без зміни клінічного ефекту.
Еритроміцин і кетоконазол (інгібітори ізоферменту CYP3A4), циметидин (інгібітор ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6) збільшують Смах лоратадину і його активного метаболіту в крові. Клінічно значущі зміни при цьому відсутні.
Лоратадин знижує Смах еритроміцину в плазмі на 15%.