Дозировка
Внутрь взрослым и детям старше 12 лет, а также при массе тела более 30 кг - 10 мг 1 раз/ Детям от 2 до 12 лет при массе тела менее 30 кг - 5 мг 1 раз/
Лекарственная форма
Таблетки
Фармакологическое действие
Блокатор гистаминовых Н1-рецепторов. Оказывает противоаллергическое, противозудное, антиэкссудативное действие. Уменьшает проницаемость капилляров, предупреждает развитие отека тканей, уменьшает повышенную сократительную активность гладкой мускулатуры, обусловленную действием гистамина.
Фармакокинетика
При приеме внутрь в терапевтической дозе лоратадин быстро абсорбируется из ЖКТ и почти полностью метаболизируется в организме. Cmax лоратадина в плазме достигается через 1-1.3 ч, основного активного метаболита, дезкарбоэтоксилоратадина, - примерно через 2.5 ч.
При одновременном приеме пищи биодоступность лоратадина и дезкарбоэтоксилоратадина увеличивается примерно на 40% и 15% соответственно, время достижения Cmax увеличивалось примерно на 1 ч, ее значения для этих веществ оставались без изменений.
Связывание с белками плазмы лоратадина высокое - около 98%, активного метаболита - менее выраженное.
В среднем T1/2 лоратадина составляет 8.4 ч, дезкарбоэтоксилоратадина - 28 ч (8.8-92 ч).
Около 80% лоратадина выводится в виде метаболитов с мочой и калом в равных соотношениях в течение 10 дней, около 27% - с мочой в течение первых суток.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: редко - сухость во рту, тошнота, рвота, гастрит; в отдельных случаях - нарушения функции печени.
Со стороны ЦНС: редко - повышенная утомляемость, головная боль, возбудимость (у детей).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко - тахикардия.
Аллергические реакции: редко - кожная сыпь; в единичных случаях - анафилактические реакции.
Дерматологические реакции: в отдельных случаях - алопеция.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
При применении лоратадина нельзя полностью исключить развитие судорог, особенно у предрасположенных пациентов.
Пациентам с нарушениями функции почек или печени требуется коррекция режима дозирования.
Показания
Сезонный и круглогодичный аллергический ринит, конъюнктивит, острая крапивница и отек Квинке, симптомы гистаминергий, вызванные применением гистаминолибератов (псевдоаллергические синдромы), аллергические реакции на укусы насекомых, комплексное лечение зудящих дерматозов (контактные аллергодерматиты, хронические экземы).
Противопоказания
Беременность, лактация, детский возраст до 2 лет, повышенная чувствительность к лоратадину.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении лоратадина с препаратами, которые ингибируют изоферменты CYP3A4 и CYP2D6 или метаболизируются в печени при их участии (в т.ч. циметидин, эритромицин, кетоконазол, хинидин, флуконазол, флуоксетин), возможно изменение концентрации в плазме крови лоратадина и/или этих препаратов.
Индукторы микросомального окисления (фенитоин, этанол, барбитураты, зиксорин, рифампицин, фенилбутазон, трициклические антидепрессанты) снижают эффективность.
(4568)
Дозування
Внутрішньо дорослим і дітям старше 12 років, а також при масі тіла більше 30 кг - 10 мг 1 раз/ Дітям від 2 до 12 років при масі тіла менше 30 кг - 5 мг 1 раз/
Лікарська форма
ТаблеткиФармакологічна дія
Блокатор гістамінових Н1-рецепторів. Чинить протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну дію. Зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, зменшує підвищену скоротливу активність гладкої мускулатури, обумовлену дією гістаміну.Фармакокінетика
При прийомі всередину у терапевтичній дозі лоратадин швидко абсорбується з ШКТ і майже повністю метаболізується в організмі. Cmax лоратадину в плазмі досягається через 1-1.3 год, основного активного метаболіту, дезкарбоэтоксилоратадина, - приблизно через 2.5 ч.
При одночасному прийомі їжі біодоступність лоратадину і дезкарбоэтоксилоратадина збільшується приблизно на 40% і 15% відповідно, час досягнення Cmax збільшувалася приблизно на 1 год, її значення для цих речовин залишалися без змін.
Зв'язування з білками плазми лоратадину вис��дещо - близько 98%, активного метаболіту - менш виражене.
У середньому T1/2 лоратадину становить 8.4 год, дезкарбоэтоксилоратадина - 28 год (8.8-92 год).
Близько 80% лоратадину виводиться у вигляді метаболітів з сечею та калом у рівних співвідношеннях протягом 10 днів, близько 27% - з сечею протягом першої доби.Побічні дії
З боку травної системи: рідко - сухість у роті, нудота, блювання, гастрит; в окремих випадках - порушення функції печінки.
З боку ЦНС: рідко - підвищена стомлюваність, головний біль, збудження (у дітей).
З боку серцево-судинної системи: рідко - тахікардія.
Алергічні реакції: рідко - шкірний висип; у поодиноких випадках - анафілактичні реакції.
Дерматологічні реакції: в окремих випадках - алопеція.Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
При застосуванні лоратадину не можна повністю виключити розвиток судом, особливо у схильних пацієнтів.
Пацієнтам з порушеннями функції нирок або печінки необхідна корекція режиму дозування.Свідчення
Сезонний та цілорічний алергічний риніт, кон'юнктивіт, гостра кропив'янка і набряк Квінке, симптоми гистаминергий, викликані застосуванням гистаминолибератов (псевдоалергічні синдроми), алергічні реакції на укуси комах; комплексне лікування сверблячих дерматозів (контактних аллергодерматиты, хронічні екземи).Протипоказання
Вагітність, лактація, дитячий вік до 2 років, підвищена чутливість до лоратадину.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні лоратадину з препаратами, які інгібують ізоферменти CYP3A4 та CYP2D6 або метаболізуються в печінці за їх участю (у т.ч. циметидин, еритроміцин, кетоконазол, хінідин, флуконазол, флуоксетин), можлива зміна концентрації в плазмі крові лоратадину та/або цих препаратів.
Індуктори мікросомального окислення (фенітоїн, етанол, барбітурати, зиксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) знижують ефективність.
