Дозировка
Препарат принимают внутрь, независимо от приема пищи. Пациентам, перенесшим инфаркт миокарда, ишемический инсульт, или с заболеванием периферических артерий препарат назначают по 75 мг 1 раз/ Лечение следует начинать с первых дней до 35 дня у пациентов после инфаркта миокарда и от 7 дней до 6 месяцев - у пациентов после ишемического инсульта. При остром коронарном синдроме без подъема сегмента ST (нестабильная стенокардия, инфаркт миокарда без зубца Q на ЭКГ), включая пациентов, у которых было проведено стентирование при чрескожном коронарном вмешательстве, лечение Лопирелом следует начать с однократного приема нагрузочной дозы 300 мг, а затем продолжать в дозе 75 мг 1 раз/ (в сочетании с ацетилсалициловой кислотой). Поскольку применение ацетилсалициловой кислоты в высоких дозах связано с увеличение риска кровотечений, рекомендуемая при этом показании доза ацетилсалициловой кислоты не превышает 100 мг. Максимальный благоприятный эффект наблюдается к 3 месяцу лечения. Курс лечения - до 1 года. Пациентам с острым коронарным синдромом с подъемом сегмента ST (острый инфаркт миокарда) в комбинации с ацетилсалициловой кислотой, получающим медикаментозное лечение с возможным применением тромболитической терапии, Лопирел назначают однократно в дозе 75 мг 1 раз/ с первоначальным однократным приемом нагрузочной дозы в комбинации с ацетилсалициловой кислотой и тромболитиками (или без тромболитиков). Комбинированную терапию начинают как можно раньше после появления симптомов и продолжают в течение, по крайней мере, 4 недель. У пациентов старше 75 лет лечение Лопирелом следует начинать без приема нагрузочной дозы.
Передозировка
возможно увеличение времени кровотечения.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой розового цвета, круглые, двояковыпуклые, с гравировкой "I" на одной стороне
Состав
клопидогрела гидросульфат 97.87 мг,
что эквивалентно содержанию клопидогрела основания 75 мг
Вспомогательные вещества: лактоза, целлюлоза микрокристаллическая, кросповидон (типа А), глицерил дибегенат, тальк, Opadry II 85 G34669 розовый (поливиниловый спирт, тальк, титана диоксид (E171), макрогол 3350, лецитин (E322), краситель железа оксид красный (E172)).
Фармакологическое действие
Антиагрегантный препарат, специфический и активный ингибитор агрегации тромбоцитов. Оказывает коронародилатирующее действие. Избирательно уменьшает связывание АДФ с рецепторами на тромбоцитах и активацию рецепторов GPI Ib/IIIa под действием АДФ, уменьшая, таким образом, агрегацию тромбоцитов. Уменьшает агрегацию тромбоцитов, вызванную другими агонистами, предотвращая их активацию освобожденным АДФ, не влияет на активность ФДЭ. Необратимо связывается с АДФ-рецепторами тромбоцитов, которые остаются невосприимчивыми к стимуляции АДФ на протяжении жизненного цикла (около 7 дней).
Торможение агрегации тромбоцитов наблюдается через 2 ч после приема (40% ингибирование) начальной дозы 400 мг. Максимальный эффект (60% подавление агрегации) развивается через 4-7 дней постоянного приема в дозе 50-100 мг/ Антиагрегантный эффект сохраняется весь период жизни тромбоцитов (7-10 дней).
При наличии атеросклеротического поражения сосуда препятствует развитию атеротромбоза независимо от локализации сосудистого процесса (цереброваскулярные, кардиоваскулярные или периферические поражения).
Фармакокинетика
Всасывание
Абсорбция высокая, биодоступность высокая; концентрация в плазме низкая и через 2 ч после приема не достигает предела измерения (0.025 мкг/л).
Распределение
Связывание с белками плазмы - 94-98%.
Метаболизм
Метаболизируется в печени. Основной метаболит - неактивное производное карбоксиловой кислоты. После приема внутрь в повторных дозах 75 мг Cmax метаболита в плазме крови составляет около 3 мг/л и достигается через 1 ч.
Выведение
Выводится почками – 50%, через кишечник - 46% (в течение 120 ч после введения). T1/2 основного метаболита после разового и повторного приема составляет 8 ч. Концентрации выделяемых почками метаболитов - 50%.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
После приема препарата в дозе 75 мг/ концентрация основного метаболита в плазме ниже у пациентов с тяжелыми заболеваниями почек (КК 5-15 мл/мин), по сравнению с пациентами с заболеваниями почек средней тяжести (КК от 30 до 60 мл/мин) и здоровыми лицами.
Побочные действия
Со стороны ЦНС: иногда - головная боль, головокружение, парестезия; очень редко - спутанность сознания, галлюцинации, нарушение вкусовых ощущений.
Со стороны пищеварительной системы: часто - диспепсия, боль в животе, диарея; иногда - тошнота, гастрит, метеоризм, запор, рвота, язва желудка и двенадцатиперстной кишки; очень редко - колит (в т.ч. язвенный или лимфоцитарный), панкреатит.
Со стороны гепато-билиарной системы: очень редко - гепатит, повышение активности печеночных трансаминаз.
Со стороны системы кроветворения: иногда - лейкопения, уменьшение количества нейтрофильных и эозинофильных гранулоцитов, снижение количества тромбоцитов; очень редко - тяжелая тромбоцитопения (количество тромбоцитов ?30-109/л), гранулоцитопения, агранулоцитоз, анемия и апластическая анемия/панцитопения.
Со стороны свертывающей системы крови: иногда - увеличение времени кровотечения; очень редко - тромботическая тромбоцитопеническая пурпура (1 случай на 200 000 больных); часто - кровотечения различной локализации и интенсивности. Большинство случаев кровотечения отмечали в течение 1-го месяца лечения (особенно внутричерепные, желудочно-кишечные и ретроперитонеальные кровотечения); тяжелые случаи кожных кровотечений (пурпура), кровоизлияния в суставы и мягкие ткани (гемартроз, гематома), глазные кровотечения (конъюнктивальные, окулярные, ретинальные), носовые кровотечения, из респираторного тракта (кровохарканье, легочное кровотечение), гематурия и кровотечения из операционной раны.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
У пациентов с острым инфарктом миокарда с повышением сегмента ST лечение клопидогрелом не следует начинать в течение первых нескольких дней после инфаркта миокарда.
Ввиду отсутствия клинических данных клопидогрел не рекомендуется применять при остром ишемическом инсульте (менее 7 дней).
При развитии кровотечения во время лечения препаратом необходимо немедленно провести клинический анализ крови (АЧТВ, количество тромбоцитов, тесты функциональной активности тромбоцитов) и функциональной активности печени.
Подобно другим антитромботическим препаратам, клопидогрел следует применять с осторожностью у больных с повышенным риском кровотечений (особенно желудочно-кишечных и внутриглазных) вследствие травмы, оперативных вмешательств или патологических состояний, а также в случае комбинированного применения клопидогрела с ацетилсалициловой кислотой, НПВС, гепарином, ингибиторами гликопротеина IIb/IIIa или тромболитиками.
Отмечены тяжелые случаи кровотечения у пациентов, принимавших клопидогрел одновременно с ацетилсалициловой кислотой или с ацетилсалициловой кислотой и гепарином.
Клопидогрел увеличивает время кровотечения, поэтому пациентов следует предупредить о том, что поскольку для остановки возникающего на фоне применения препарата (как в качестве монотерапии, так и в комбинации с ацетилсалициловой кислотой) кровотечения требуется длительное время, необходимо сообщать врачу о каждом случае кровотечения. Больные также должны информировать врача и стоматолога о приеме препарата в случае предстоящего оперативного вмешательства или если врач назначает новое для пациента лекарственное средство.
В случае оперативных вмешательств, если антиагрегантное действие нежелательно, курс лечения клопидогрелом следует прекратить за 7 дней до операции.
Необходим тщательный контроль состояния пациентов для выявления признаков кровотечения, включая скрытые кровотечения, особенно в течение первых недель лечения и/или после инвазивных кардиологических процедур или хирургического вмешательства.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Препарат не оказывает влияния на способность к управлению автотранспортом и не снижает скорость психомоторных реакций.
Показания
Профилактика атеротромбоза:
— у пациентов, перенесших инфаркт миокарда, ишемический инсульт, или с диагностированным заболеванием периферических артерий;
— у пациентов с острым коронарным синдромом без подъема сегмента ST (нестабильная стенокардия или инфаркт миокарда без зубца Q на ЭКГ), в комбинации с ацетилсалициловой кислотой, включая пациентов, у которых было проведено стентирование при чрескожном коронарном вмешательстве;
— у пациентов с острым коронарным синдромом с подъемом сегмента ST (острый инфаркт миокарда) в комбинации с ацетилсалициловой кислотой, получающих медикаментозное лечение с возможным применением тромболитической терапии.
Противопоказания
— тяжелая печеночная недостаточность;
— геморрагический синдром;
— острое кровотечение (в т.ч. внутричерепное кровоизлияние) и заболевания, предрасполагающие к его развитию (язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения, неспецифический язвенный колит, туберкулез, опухоли легких, гиперфибринолиз);
— беременность;
— период лактации (грудное вскармливание);
— неонатальный период;
— возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);
— непереносимость галактозы, лактазная недостаточность или мальабсорбция глюкозы-галактозы (т.к. в состав препарата входит лактоза);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует применять препарат у пациентов с умеренной печеночной и/или почечной недостаточностью, при травмах, в предоперационном периоде; одновременно с ацетилсалициловой кислотой, НПВС (включая ингибиторы ЦОГ-2), варфарином, тромболитическими средствами, гепарином, ингибиторами гликопротеина IIb/I
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении клопидогрела с варфарином возможно усиление интенсивности кровотечения (данная комбинация не рекомендуется).
Ацетилсалициловая кислота не изменяет ингибирующий эффект клопидогрела на АДФ-индуцированную агрегацию тромбоцитов, однако клопидогрел потенцирует действие ацетилсалициловой кислоты на агрегацию тромбоцитов, индуцированную коллагеном. Тем не менее, одновременное применение ацетилсалициловой кислоты в дозе 500 мг 2 не вызывало никакого значимого увеличения времени кровотечения, удлиненного вследствие приема клопидогрела. Безопасность длительного одновременного применения ацетилсалициловой кислоты и клопидогрела не установлена, однако клопидогрел и ацетилсалициловую кислоту можно применять одновременно до одного года.
По данным клинического исследования, проведенного на здоровых добровольцах, одновременное применение клопидогрела и гепарина не требует коррекции дозы последнего и не влияет на антиагрегантное действие клопидогрела
(6371)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Пацієнтам, що перенесли інфаркт міокарда, ішемічний інсульт, або з захворюванням периферичних артерій препарат призначають по 75 мг 1 раз/ Лікування слід починати з перших днів до 35 дня у пацієнтів після інфаркту міокарда і від 7 днів до 6 місяців - у пацієнтів після ішемічного інсульту. При гострому коронарному синдромі без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без зубця Q на ЕКГ), включаючи пацієнтів, у яких було проведено стентування при чрескож��му коронарному втручанні, лікування Лопирелом слід почати з одноразового прийому навантажувальної дози 300 мг, а потім продовжувати у дозі 75 мг 1 раз/ (у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою). Оскільки застосування ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах пов'язане зі збільшення ризику кровотеч, рекомендована при цьому показанні доза ацетилсаліцилової кислоти не перевищує 100 мг. Максимальний сприятливий ефект спостерігається на 3 місяця лікування. Курс лікування - до 1 року. Пацієнтам з гострим коронарним синдромом з підйомом сегмента ST (гострий інфа��кт міокарда) у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою, які отримують медикаментозне лікування з можливим застосуванням тромболітичної терапії, Лопирел призначають одноразово в дозі 75 мг 1 раз/ з початковим однократним прийомом навантажувальної дози у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою та тромболітиками (або без тромболітиків). Комбіновану терапію розпочинають якомога раніше після появи симптомів і продовжують протягом принаймні 4 тижнів. У пацієнтів старше 75 років лікування Лопирелом слід починати без прийому навантажувальної доз��.Передозування
можливо збільшення часу кровотечі.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "I" на одній стороніСклад
клопідогрелю гідросульфат 97.87 мг,
що еквівалентно вмісту клопідогрелю основи 75 мг
Допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон (типу А), глицерил дибегенат, тальк, Opadry II 85 G34669 рожевий (полівініловий спирт, тальк, титану діоксид (E171), макрогол 3350, лецитин (E322), краситель заліза оксид червоний (E172)).Фармакологічна дія
Антиагрегантный препарат, специфічний і активний інгібітор агрегації тромбоцитів. Надає коронародилатирующее дію. Вибірково зменшує зв'язування АДФ з рецепторами на тромбоцитах і активацію рецепторів GPI Ib/IIIa під дією АДФ, зменшуючи, таким чином агрегацію тромбоцитів. Зменшує агрегацію тромбоцитів, спричинену іншими агоністами, запобігаючи їх активацію звільненим АДФ, не впливає на активність ФДЕ. Необоротно зв'язується з АДФ-рецепторами тромбоцитов, які залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом життєвого циклу (приблизно 7 днів).
Гальмування агрегації тромбоцитів спостерігається через 2 год після прийому (40% інгібування) початкової дози 400 мг. Максимальний ефект (60% пригнічення агрегації) розвивається через 4-7 днів постійного прийому в дозі 50-100 мг/ Антиагрегантный ефект зберігається весь період життя тромбоцитів (7-10 днів).
При наявності атеросклеротичного ураження судини перешкоджає розвитку атеротромбозу, незалежно від локалізації судинного процесу (цереброваскулярні, кардіоваскулярні або периферичні ураження).Фармакокінетика
Всмоктування
Абсорбція висока біодоступність висока; концентрація в плазмі низька та через 2 год після прийому не досягає межі вимірювання (0.025 мкг/л).
Розподіл
Зв'язування з білками плазми - 94-98%.
Метаболізм
Метаболізується в печінці. Основний метаболіт - неактивний похідне карбоксилової кислоти. Після прийому внутрішньо у повторних дозах 75 мг Cmax метаболіту в плазмі крові становить близько 3 мг/л і досягається годерез 1 ч.
Виведення
Виводиться нирками – 50%, через кишечник - 46% (протягом 120 год після введення). T1/2 основного метаболіту після разового та повторного прийому становить 8 год. Концентрації виділяються нирками метаболітів - 50%.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Після прийому препарату в дозі 75 мг/ концентрація основного метаболіту в плазмі нижче у пацієнтів з тяжкими захворюваннями нирок (КК 5-15 мл/хв), порівняно з пацієнтами із захворюваннями нирок середньої тяжкості (КК від 30 до 60 мл/хв) та здоровими особами.Побічнівальній дії
З боку ЦНС: іноді - головний біль, запаморочення, парестезія; дуже рідко - сплутаність свідомості, галюцинації, порушення смакових відчуттів.
З боку травної системи: часто - диспепсія, біль у животі, діарея; іноді - нудота, гастрит, метеоризм, запор, блювання, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки; дуже рідко - коліт (зокрема виразковий або лімфоцитарний), панкреатит.
З боку гепато-біліарної системи: дуже рідко - гепатит, підвищення активності печінкових трансаміназ.
З боку системи кро��етворения: іноді - лейкопенія, зменшення кількості нейтрофільних і эозинофильных гранулоцитів, зниження кількості тромбоцитів; дуже рідко - тяжка тромбоцитопенія (кількість тромбоцитів ?30-109/л), гранулоцитопенія, агранулоцитоз, анемія та апластична анемія/панцитопенія.
З боку системи згортання крові: іноді - збільшення часу кровотечі; дуже рідко - тромботична тромбоцитопенічна пурпура (1 випадок на 200 000 хворих); часто - кровотечі різної локалізації та інтенсивності. Більшість випадків кровотечения відзначали протягом 1-го місяця лікування (особливо внутрішньочерепні, шлунково-кишкові та ретроперитонеальні кровотечі); тяжкі випадки шкірних кровотеч (пурпура), крововиливи в суглоби і м'які тканини (гемартроз, гематома), очні кровотечі (кон'юнктивальні, окулярні, ретинальные), носові кровотечі з респіраторного тракту (кровохаркання, легенева кровотеча), гематурія та кровотеча з операційної рани.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з підвищенням з��гмента ST лікування клопидогрелом не слід починати протягом перших декількох днів після інфаркту міокарда.
Через відсутність клінічних даних клопідогрел не рекомендується застосовувати при гострому ішемічному інсульті (менше 7 днів).
При розвитку кровотечі під час лікування препаратом необхідно негайно провести клінічний аналіз крові (АЧТЧ, кількість тромбоцитів, тести функціональної активності тромбоцитів) і функціональної активності печінки.
Подібно іншим антитромботичним препаратів, клопідогрел з��едует застосовувати з обережністю у хворих із підвищеним ризиком кровотеч (особливо шлунково-кишкових і внутрішньоочних) внаслідок травми, оперативних втручань або патологічних станів, а також у випадку комбінованого застосування клопідогрелю з ацетилсаліциловою кислотою, НПЗЗ, гепарином, інгібіторами глікопротеїну IIb/IIIa або тромболітиками.
Відзначені тяжкі випадки кровотеч у пацієнтів, що приймали клопідогрел одночасно з ацетилсаліциловою кислотою або з ацетилсаліциловою кислотою та гепарином.
Клопидогрел збільшує час кровотечі, тому пацієнтів слід попередити про те, що оскільки для зупинки виникає на фоні застосування препарату (як у якості монотерапії, так і в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою) кровотечі потрібно тривалий час, необхідно повідомляти лікаря про кожний випадок кровотечі. Хворі також повинні інформувати лікаря і стоматолога про прийом препарату у випадку майбутнього оперативного втручання або якщо лікар призначає новий для пацієнта лікарський засіб.
У разі про��еративных втручань, якщо антиагрегантна дія небажана, курс лікування клопидогрелом слід припинити за 7 днів до операції.
Необхідний ретельний контроль стану пацієнтів для виявлення ознак кровотечі, включаючи приховані кровотечі, особливо протягом перших тижнів лікування і/або після інвазивних кардіологічних процедур або хірургічного втручання.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Препарат не впливає на здатність до керування автотранспортом і не знижує швидкість психомоторних реакцій.Свідчення
Профілактика атеротромбозу:
— у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, ішемічний інсульт, або з діагностованим захворюванням периферичних артерій;
— у пацієнтів з гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q на ЕКГ), у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою, включаючи пацієнтів, у яких було проведено стентування при чрескожном коронарному втручанні;
— пацієнтів з гострим коронарним синдромом з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда) у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою, які отримують медикаментозне лікування з можливим застосуванням тромболітичної терапії.Протипоказання
— тяжка печінкова недостатність;
— геморагічний синдром;
— гостра кровотеча (у т. ч. внутрішньочерепний крововилив) і захворювання, що призводять до його розвитку (виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки у фазі загострення, неспецифічний виразковий коліт, туберкульоз, опухолі легенів, гиперфибринолиз);
— вагітність;
— період лактації (грудне вигодовування);
— неонатальний період;
— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
— непереносимість галактози, лактазна недостатність або мальабсорбція глюкози-галактози (оскільки до складу препарату входить лактоза);
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з помірною печінковою і/або нирковою недостатністю, при травмах, в передопераційному періоді; одночасно з ацетилсаліциловою кислотою, НПЗЗ (включаючи інгібітори ЦОГ-2), варфарином, тромболітичними засобами, гепарином, інгібіторами глікопротеїну IIb/IЛікарська взаємодія
При одночасному застосуванні клопідогрелю з варфарином можливе посилення інтенсивності кровотечі (ця комбінація не рекомендується).
Ацетилсаліцилова кислота не змінює інгібуючий ефект клопідогрелю на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів, однак клопідогрел потенціює дію ацетилсалициловой кислоти на агрегацію тромбоцитів, індуковану колагеном. Тим не менш, одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти у дозі 500 мг 2 не викликало ніякого значущого збільшення часу кровотечі, подовженого внаслідок прийому клопідогрелю. Безпека тривалого одночасного застосування ацетилсаліцилової кислоти і клопідогрелю не встановлена, однак клопідогрел і ацетилсаліцилову кислоту можна застосовувати одночасно до одного року.
За даними клінічного дослідження, проведеного на здорових добровольцах, одночасне застосування клопідогрелю і гепарину не потребує корекції дози останнього і не впливає на антиагрегантну дію клопідогрелю
