Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Локрен 0,02 n56 табл п/о (Локрен 0,02 n56 табл п/о)

1 684 грн
0 грн
Рейтинг: 100 (4.3) 5
Артикул: 7370
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Препарат принимают внутрь и запивают достаточным количеством жидкости. Не следует разжевывать таблетку. Начальная доза препарата Локрен® для обоих показаний к применению препарата составляет обычно 10 мг (1/2 таб. 20 мг). Если в течение 7-14 дней лечения не достигаются целевые значения АД, то доза удваивается до 20 мг/сут. Обычно не используются дозы препарата Локрен®, превышающие 20 мг (в связи с тем, что при увеличении дозы более 20 мг не наблюдается статистически достоверного увеличения антигипертензивного эффекта препарата). Максимальная суточная доза препарата Локрен® - 40 мг. У пациентов с почечной недостаточностью рекомендуется коррекция дозы в зависимости от функционального состояния почек пациента. При КК более 20 мл/мин коррекции дозы не требуется. Однако, в начале лечения, рекомендуется проводить клиническое наблюдение до достижения равновесной концентрации препарата в крови, (что достигается в среднем к 4-7-у дню лечения). При выраженной почечной недостаточности (КК менее 20 мл/мин) рекомендуемая начальная доза препарата составляет 5 мг/сут (вне зависимости от частоты и дней проведения процедуры гемодиализа у пациентов, находящихся на гемодиализе), которая при недостаточной эффективности может увеличиваться в 2 раза каждые 1-2 недели. Максимальная суточная доза составляет 20 мг. У пациентов с печеночной недостаточностью коррекции дозы обычно не требуется. Однако в начале терапии рекомендуется более тщательное клиническое наблюдение за пациентом.

Лекарственная форма

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой, белого цвета, круглые, двояковыпуклые, с риской на одной стороне и гравировкой "КЕ 20" - на другой.

Состав

таб.

бетаксолола гидрохлорид 20 мг



Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат - 100 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 113 мг, карбоксиметилкрахмал натрия (тип А) - 4 мг, кремния диоксид коллоидный - 1.6 мг, магния стеарат - 1.4 мг.

Состав оболочки: гипромеллоза - 3.9 мг, макрогол 400 - 0.43 мг, титана диоксид (Е171) - 0.67 мг.

Фармакологическое действие

Селективный бета1-адреноблокатор. Бетаксолол характеризуется тремя фармакологическими свойствами: кардиоселективным бета1-адреноблокирующим действием; отсутствием частичной агонистической активности (отсутствие внутренней симпатомиметической активности); слабым мембраностабилизирующим действием (подобно действию хинидина или местных анестетиков) в концентрациях, превышающих терапевтические.

Следует отметить, что селективное воздействие бетаксолола на ?1-адренорецепторы не является абсолютным, так при применении его в высоких дозах возможно воздействие бетаксолола на ?2-адренорецепторы, расположенные, главным образом, в гладкой мускулатуре бронхов и сосудов (однако воздействие бетаксолола на ?2-адренорецепторы значительно слабее такового у неселективных бета-адреноблокаторов).

При применении бетаксолола его блокирующая ?1-адренорецепторы активность проявляется следующими фармакодинамическими эффектами:

— уменьшение ЧСС в покое и при физической нагрузке (за счет блокады ?-адренорецепторов в синусовом узле, что в сочетании с отсутствием у бетаксолола внутренней симпатомиметической активности приводит к замедлению автоматизма синусового узла);

— снижение сердечного выброса в покое и при физической нагрузке за счет конкурентного антагонизма с катехоламинами в периферических (особенно кардиальных) адренергических нервных окончаниях;

— снижение систолического и диастолического АД в покое и при физической нагрузке (механизм антигипертензивного действия описан ниже);

— уменьшение рефлекса ортостатической тахикардии.

В результате этих эффектов происходит уменьшение нагрузки на сердце в покое и при физической нагрузке.

Механизм антигипертензивного действия бета-адреноблокаторов полностью не установлен.

У бета-адреноблокаторов предполагаются следующие механизмы антигипертензивного действия:

— снижение сердечного выброса;

— устранение спазма периферических артерий (за счет центрального действия, приводящего к снижению симпатической импульсации на периферию, к сосудам, и за счет ингибирования активности ренина).

Антигипертензивное действие бетаксолола при его длительном приеме не уменьшается. При однократном в течение суток приеме бетаксолола (от 5 до 40 мг) антигипертензивное действие является одинаковым через 3-4 ч (время достижения Cmax бетаксолола в крови) и через 24 ч (перед приемом очередной дозы). При приеме 5 мг и 10 мг бетаксолола его антигипертензивное действие составляет, соответственно, 50% и 80% от антигипертензивного действия при приеме 20 мг бетаксолола.

Таким образом, в диапазоне доз 5-20 мг наблюдается дозозависимость антигипертензивного эффекта, причем при увеличении дозы с 10 мг до 20 мг прирост антигипертензивного эффекта является незначительным. Увеличение дозы с 20 мг до 40 мг мало изменяет антигипертензивное действие бетаксолола. Максимальный антигипертензивный эффект каждой дозы бетаксолола достигается через 1-2 недели.

В отличие от антигипертензивного действия бетаксолола эффект уменьшения ЧСС при увеличении его дозы (с 10 мг до 40 мг) не нарастает.

Кроме этого, бетаксолол способен замедлять проводимость AV-узла.

Фармакокинетика

Всасывание

После приема внутрь бетаксолол быстро и полностью (100%) абсорбируется из ЖКТ. Cmax бетаксолола в плазме крови достигается через 2-4 ч. Бетаксолол имеет незначительный эффект "первичного прохождения" через печень и высокую биодоступность - около 85%. Различия его плазменных концентраций у разных пациентов или у одного пациента при длительном применении имеют незначительные различия, что связано с высокой биодоступностью бетаксолола.



Распределение

Бетаксолол связывается с белками плазмы крови примерно на 50%. Плохо проникает через ГЭБ и плацентарный барьер, в незначительной степени выделяется с грудным молоком. Vd - около 6 л/кг. Растворимость в жирах умеренная.



Метаболизм

Бетаксолол метаболизируется в печени с образованием неактивных метаболитов.

Выведение

Выводится почками в виде метаболитов (более 80%), 10-15% - в неизмененном виде. T1/2 бетаксолола - 15-20 ч.

Фармакокинетика в особых клинических случаях

T1/2 при нарушении функции печени удлиняется на 33%, но клиренс не изменяется; при нарушении функции почек T1/2 удваивается (необходимо снижение доз).



Не удаляется при гемодиализе.

Побочные действия

Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, крапивница.

Указанные ниже побочные эффекты даются в соответствии со следующими градациями частоты их возникновения: очень часто (?1/10), часто (?1/100, <1/10); не часто (?1/1000, <1/100); редко (?1/10 000, <1/1000); очень редко (<1/10 000) (включая отдельные сообщения).

Дерматологические реакции: редко - различные кожные реакции, включая кожную сыпь, зуд, крапивницу, псориазоподобные высыпания или обострение течения псориаза.

Со стороны нервной системы: часто - головокружение, головная боль, астения, бессонница; редко - депрессия; очень редко - галлюцинации, спутанность сознания, ночные кошмары, парестезия.

Со стороны органа зрения: редко - сухость глаз, снижение внутриглазного давления (из-за возможности его снижения под влиянием бета-адреноблокаторов); очень редко - нарушения зрения.

Со стороны пищеварительной системы: часто - гастралгия, диарея, тошнота, рвота.

Со стороны обмена веществ: очень редко - гипогликемия, гипергликемия.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - брадикардия, возможно тяжелая, снижение кожной температуры верхних и нижних конечностей; редко - развитие (или усугубление) симптомов сердечной недостаточности (отечность лодыжек, стоп, голеней), выраженное снижение АД, замедление AV-проводимости, проявления ангиоспазма: синдром Рейно, усиление нарушений периферического кровообращения, в т.ч. и "перемежающейся" хромоты, учащение приступов стенокардии.

Со стороны дыхательной системы: редко - бронхоспазм.

Со стороны половых органов: часто - импотенция.

Со стороны лабораторных показателей: редко - появление антинуклеарных антител, только в исключительных случаях сочетающееся с клиническими проявлениями волчаночноподобного синдрома, проходящего после прекращения лечения.

Влияние на плод: внутриутробная задержка роста, гипогликемия, брадикардия.

Прочие: синдром "отмены" (усиление или учащение приступов стенокардии, повышение АД).

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Не следует прерывать лечение препаратом Локрен® резко и менять рекомендованную дозу без предварительной консультации с врачом, т.к. это может привести к временному ухудшению деятельности сердца. Лечение не следует прерывать внезапно, особенно у пациентов с ИБС, т.к. внезапная отмена может привести к тяжелым нарушениям сердечного ритма, инфаркту миокарда или остановке сердца. Дозу следует уменьшать постепенно, то есть в течение 2 недель, и в случае необходимости можно одновременно начинать заместительную терапию другим антиангинальным средством, чтобы избежать учащения приступов стенокардии.

У пациентов, принимающих Локрен®, следует контролировать ЧСС и АД (в начале лечения ежедневно, затем 1 раз в 3-4 месяца), концентрацию глюкозы в крови у пациентов сахарным диабетом (1 раз в 4-5 месяцев), функцию почек у пожилых пациентов (1 раз в 4-5 месяцев).

Следует обучить пациента методике подсчета ЧСС, и пациент должен быть проинструктирован о необходимости обращения к врачу при уменьшении ЧСС менее 50 уд./мин.

Примерно у 20% пациентов со стенокардией бета-адреноблокаторы неэффективны. Основные причины - тяжелый коронарный атеросклероз с низким порогом ишемии (ЧСС в момент развития ангинального приступа менее 100 уд./мин) и повышенное конечно-диастолическое давление левого желудочка, нарушающее субэндокардиальный кровоток.

При одновременном приеме клонидина его прием может быть прекращен только через несколько дней после отмены препарата Локрен®.

Локрен® следует отменить перед исследованием концентрации катехоламинов, норметанефрина и ванилинминдальной кислоты в крови и моче; а также титров антинуклеарных антител в крови.

Бронхиальная астма и хроническая обструктивная болезнь легких

Бета-адреноблокаторы могут назначаться только пациентов с умеренной степенью тяжести заболевания, с выбором селективного бета-адреноблокатора в низкой начальной дозе. Перед началом лечения рекомендуется провести оценку функции дыхания.

При развитии приступов во время лечения могут использоваться бронходилататоры - бета2-адреномиметики.

Сердечная недостаточность

У пациентов с сердечной недостаточностью, контролируемой терапевтически, в случае необходимости бетаксолол может использоваться под строгим медицинским наблюдением в очень низких начальных дозах с постепенным их увеличением при необходимости и в случае хорошей переносимости (сохранения компенсированного состояния хронической сердечной недостаточности).

Брадикардия

Если ЧСС в состоянии покоя становится ниже 50-55 уд./мин дозу препарата Локрен® необходимо уменьшить.

AV-блокада I степени

Учитывая отрицательный дромотропный эффект бета-адреноблокаторов, при блокаде I степени препарат следует применять с осторожностью.

Стенокардия Принцметала

Бета-адреноблокаторы могут увеличивать частоту и продолжительность приступов у пациентов со стенокардией Принцметала. Применение кардиоселективных бета1-адреноблокаторов возможно при легкой степени тяжести стенокардии Принцметала или стенокардии смешанного типа при условии, что лечение проводится в сочетании с вазодилататорами.

Нарушения периферического кровообращения

Бета-адреноблокаторы могут приводить к ухудшению состояния пациентов с нарушениями периферического кровообращения (болезнь Рейно или синдром Рейно, артериит или хронические облитерирующие заболевания артерий нижних конечностей).



Феохромоцитома

В случае применения бета-адреноблокаторов при лечении артериальной гипертензии, вызванной феохромоцитомой, требуется тщательный контроль АД. Назначение препарата Локрен® возможно только на фоне применения альфа-адреноблокаторов.

Пожилые пациенты

Лечение пожилых пациентов следует начинать с малой дозы и под строгим наблюдением.

Пациенты с почечной недостаточностью

Дозу необходимо корректировать в зависимости от концентрации креатинина в крови или КК.

Пациенты с сахарным диабетом

Следует предупредить пациента о необходимости усилить контроль концентрации глюкозы в крови, включая активный самоконтроль пациентом, в начале лечения. Пациенту следует знать, что начальные симптомы гипогликемии (особенно тахикардия, ощущение сердцебиения и потливость) могут быть маскированы бетаксололом.

Псориаз

Требует тщательная оценка необходимости применения препарата, так как имеются сообщения об утяжелении течения псориаза во время лечения бета-адреноблокаторами.

Аллергические реакции

Бета-адреноблокаторы, включая препарат Локрен®, могут повышать чувствительность к аллергенам и тяжесть анафилактических реакций из-за ослабления адренергической компенсаторной регуляции под действием бета-адреноблокаторов. Терапия анафилактических реакций эпинефрином (адреналином) не всегда дает ожидаемый терапевтический эффект.

У пациентов, склонных к тяжелым анафилактическим реакциям, в особенности связанных с применением флоктафенина или при проведении десенсибилизации, терапия бета-адреноблокаторами может привести к дальнейшему усилению реакций и снижению эффективности лечения.

Общая анестезия

При проведении общей анестезии следует учитывать риск возникновения блокады бета-адренорецепторов (уменьшение ЧСС, снижение сердечного выброса, снижение систолического и диастолического АД).

Бета-адреноблокаторы маскируют рефлекторную тахикардию и повышают риск развития артериальной гипотензии. Продолжение терапии бета-адреноблокаторами снижает риск развития аритмии, ишемии миокарда и гипертонических кризов. Врачу-анестезиологу следует сообщить о том, что пациент получает лечение бета-адреноблокаторами.

Если необходимо прекратить терапию препаратом Локрен® перед хирургическим вмешательством, это следует делать постепенно и завершить за 48 ч до проведения общей анестезии, так как считается, что прекращение терапии на 48 ч позволяет восстановить чувствительность рецепторов к катехоламинам.

Терапия бета-адреноблокаторами в некоторых случаях может не прерываться:

— у пациентов с коронарной недостаточностью желательно продолжать лечение вплоть до хирургического вмешательства, учитывая риск, связанный с внезапной отменой бета-адреноблокаторов;



— в случае экстренных хирургических вмешательств или в тех случаях, когда прекращение лечения невозможно, пациента следует защитить от последствий возбуждения блуждающего нерва путем соответствующей премедикации атропином, с повторением в случае необходимости.

У таких пациентов для общей анестезии необходимо применять вещества, в наименьшей степени угнетающие миокард, и следует восполнять кровопотери.

Должен учитываться риск развития анафилактических реакций.

Тиреотоксикоз

Симптомы тиреотоксикоза могут маскироваться при терапии бета-адреноблокаторами.

Спортсмены

Спортсмены должны учитывать, что препарат содержит активное вещество, которое может давать положительную реакцию при проведении тестов допингового контроля.

На время лечения следует исключить употребление алкоголя.

Пациенты, пользующиеся контактными линзами должны учитывать, что на фоне лечения бета-адреноблокаторами возможно уменьшение выработки слезной жидкости.

У курящих пациентов эффективность бета-адреноблокаторов ниже.

Влияние на способность управлять транспортными средствами и заниматься другими потенциально опасными видами деятельности

При управлении транспортными средствами или занятии другими потенциально опасными видами деятельности при приеме препарата Локрен® следует соблюдать осторожность (в связи с риском развития головокружения, слабости, которые могут снизить внимание и скорость психомоторных реакций, необходимых для этих видов деятельности).

Показания

— артериальная гипертензия (в монотерапии и составе комбинированной терапии);

— профилактика приступов стенокардии напряжения (в монотерапии и составе комбинированной терапии).

Противопоказания

— тяжелые формы бронхиальной астмы и хронической обструктивной болезни легких;

— острая сердечная недостаточность, хроническая сердечная недостаточность в стадии декомпенсации, не компенсирующаяся в результате лечения диуретиками, инотропными средствами, ингибиторами АПФ, другими вазодилататорами;

— кардиогенный шок;

— AV-блокада II и III степени (без установленного искусственного водителя ритма);

— стенокардия Принцметала (противопоказана монотерапия);

— СССУ (в т.ч. синоатриальная блокада);

— выраженная брадикардия (ЧСС менее 45-50 уд./мин);

— тяжелые формы болезни Рейно и облитерирующих заболеваний периферических артерий;

— феохромоцитома без одновременного приема альфа-адреноблокаторов;

— артериальная гипотензия (систолическое АД <100 мм рт. ст.);

— анафилактические реакции в анамнезе;

— метаболический ацидоз;

— кардиомегалия (без признаков сердечной недостаточности);

— одновременное применение с сультопридом и флоктафенином;

— одновременный прием ингибиторов МАО;

Подробнее см инструкцию

Лекарственное взаимодействие

Противопоказанные комбинации

С флоктафенином

В случае шока или артериальной гипотензии, обусловленной флоктафенином, бета-адреноблокаторы вызывают уменьшение компенсаторных сердечно-сосудистых реакций.

С сультопридом

Нарушения автоматизма сердца (выраженная брадикардия) вследствие дополнительного уменьшения ЧСС.

Не рекомендуемые комбинации

С амиодароном

Нарушения сократимости, автоматизма и проводимости (угнетение симпатических компенсаторных механизмов).

С блокаторами медленных кальциевых каналов (бепридил, дилтиазем и верапамил)

Нарушения автоматизма (выраженная брадикардия, остановка синусового узла), нарушения AV-проводимости, сердечная недостаточность (синергетические /взаимно усиливающиеся/ эффекты).

Такая комбинация может применяться только под тщательным клиническим и ЭКГ наблюдением, особенно у пожилых пациентов или в начале лечения.

С сердечными гликозидами

Риск развития или усугубления брадикардии, AV-блокады, остановки сердца.

С ингибиторами МАО

Подробнее см. инструкцию
(6370)


Дозування

Препарат приймають внутрішньо і запивають достатньою кількістю рідини. Не слід розжовувати таблетку. Початкова доза препарату Локрен® для обох показань до застосування препарату зазвичай становить 10 мг (1/2 таб. 20 мг). Якщо протягом 7-14 днів лікування не досягаються цільові значення АТ, доза збільшується до 20 мг/добу. Зазвичай не використовуються дози препарату Локрен®, що перевищують 20 мг (у зв'язку з тим, що при збільшенні дози понад 20 мг не спостерігається статистично достовірного збільшення антигіпертензивного ефекту препарату). М��ксимальная добова доза препарату Локрен® - 40 мг. У пацієнтів з нирковою недостатністю рекомендується корекція дози залежно від функціонального стану нирок пацієнта. При КК понад 20 мл/хв корекція дози не потрібна. Однак, на початку лікування рекомендується проводити клінічне спостереження до досягнення рівноважної концентрації препарату в крові (що досягається в середньому до 4-7-го дня лікування). При вираженій нирковій недостатності (КК менше 20 мл/хв) рекомендована початкова доза препарату складає 5 мг/добу (поза залежності�� від частоти та днів проведення процедури гемодіалізу у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі), яка при недостатній ефективності може збільшуватися в 2 рази кожні 1-2 тижні. Максимальна добова доза становить 20 мг. У пацієнтів з печінковою недостатністю корекція дози зазвичай не потрібна. Однак на початку терапії рекомендується ретельне клінічне спостереження за пацієнтом.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору, круглі, двоопуклі, з рискою на одному боці та гравіруванням "КЕ 20" - на іншому.

Склад

таб.

бетаксололу гідрохлорид 20 мг



Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 100 мг, целюлоза мікрокристалічна - 113 мг, карбоксиметилкрахмал натрію (тип А) - 4 мг, кремнію діоксид колоїдний - 1.6 мг, магнію стеарат - 1.4 мг.

Склад оболонки: гіпромелоза - 3.9 мг, макрогол 400 - 0.43 мг, титану діоксид (Е171) - 0.67 мг.

Фармакологічна дія

Селективний бета1-адреноблокатор. Бетаксолол характеризується трьома фармакологічними властивостями: кардиоселективным бета1-адреноблокирую��їм дією; відсутністю часткової агонистической активності (відсутність внутрішньої симпатоміметичної активності); слабким мембраностабілізуючою дією (подібно до дії хінідину або до місцевих анестетиків) у концентраціях, що перевищують терапевтичні.

Слід зазначити, що селективне вплив бетаксололу на ?1-адренорецептори не є абсолютним, при застосуванні його у високих дозах можливий вплив бетаксололу на ?2-адренорецептори, розташовані, головним чином, у гладкої мускулатури бронхів і судин (прооднак вплив бетаксололу на ?2-адренорецептори значно слабкіше такого у неселективних бета-адреноблокаторів).

При застосуванні бетаксололу його блокує ?1-адренорецептори активність проявляється наступними фармакодинамічними ефектами:

— зменшення ЧСС в спокої і при фізичному навантаженні (за рахунок блокади ?-адренорецепторів у синусовом вузлі, що в поєднанні з відсутністю у бетаксололу внутрішньої симпатоміметичної активності призводить до уповільнення автоматизму синусового вузла);

— зниження серцевого в��бросса в спокої і при фізичному навантаженні за рахунок конкурентного антагонізму з катехоламінами в периферичних (особливо кардіальних) адренергічних нервових закінченнях;

— зниження систолічного і діастолічного АТ в спокої і при фізичному навантаженні (механізм антигіпертензивної дії описаний нижче);

— зменшення рефлексу ортостатичної тахікардії.

В результаті цих ефектів відбувається зменшення навантаження на серце в спокої і при фізичному навантаженні.

Механізм антигіпертензивної дії бета-адреноблокаторов повністю не встановлений.

У бета-адреноблокаторів передбачаються наступні механізми антигіпертензивної дії:

— зниження серцевого викиду;

— усунення спазму периферичних артерій (за рахунок центральної дії, що приводить до зниження симпатичної імпульсації на периферію, до судинах, і за рахунок інгібування активності реніну).

Антигіпертензивна дія бетаксололу при його тривалому прийомі не зменшується. При одноразовому протягом доби прийомі бетаксололу (від 5 до 40 мг) антигипертензивное дія є однаковим через 3-4 год (час досягнення Cmax бетаксололу в крові) і через 24 год (перед прийомом чергової дози). При прийомі 5 мг і 10 мг бетаксололу його антигіпертензивна дія становить, відповідно, 50% і 80% від антигіпертензивної дії при прийомі 20 мг бетаксололу.

Таким чином, у діапазоні доз 5-20 мг спостерігається дозозависимость антигіпертензивного ефекту, причому при збільшенні дози до 10 мг до 20 мг приріст антигіпертензивного ефекту є незначним. Збільшення дози з 20 мг до 40 мг мало змінює антигипертензивное дія бетаксололу. Максимальний антигіпертензивний ефект кожної дози бетаксололу досягається через 1-2 тижні.

На відміну від антигіпертензивної дії бетаксололу ефект зменшення ЧСС при збільшенні його дози (10 мг до 40 мг) не наростає.

Крім цього, бетаксолол здатний сповільнювати провідність AV-вузла.

Фармакокінетика

Всмоктування

Після прийому всередину бетаксолол швидко і повністю (100%) абсорбується з ШКТ. Cmax бетаксололу в плазмі крові досягається через 2-4 ч. Бетаксолол має незначний ��ффект "первинного проходження" через печінку і високу біодоступність - близько 85%. Відмінності його плазмових концентрацій у різних пацієнтів або в одного пацієнта при тривалому застосуванні мають незначні відмінності, що пов'язано з високою біодоступністю бетаксололу.



Розподіл

Бетаксолол зв'язується з білками плазми крові приблизно на 50%. Погано проникає через ГЕБ і плацентарний бар'єр, у незначній мірі виділяється з грудним молоком. Vd - близько 6 л/кг Розчинність в жирах помірна.



Мотаболизм

Бетаксолол метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів.

Виведення

Виводиться нирками у вигляді метаболітів (80%), 10-15% - у незміненому вигляді. T1/2 бетаксололу - 15-20 ч.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

T1/2 при порушенні функції печінки подовжується на 33%, але кліренс не змінюється; при порушенні функції нирок T1/2 подвоюється (необхідне зниження доз).



Не видаляється при гемодіалізі.

Побічні дії

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив'янка.

Зазначені нижче побічні ефекти даються у відповідності з наступними градаціями частоти їх виникнення: дуже часто (?1/10), часто (?1/100, <1/10); не часто (?1/1000, <1/100); рідко (?1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000) (включаючи окремі повідомлення).

Дерматологічні реакції: рідко - різні шкірні реакції, включаючи шкірний висип, свербіж, кропив'янка, псоріазоподібні висипання або загострення перебігу псоріазу.

З боку нервової системи: часто - запаморочення, головний біль, астенія, безсоння; рідко - депресія; дуже рідко - галюцинації, спутанность свідомості, нічні жахи, парестезія.

З боку органу зору: рідко - сухість очей, зниження внутрішньоочного тиску (із-за можливості його зниження під впливом бета-адреноблокаторів); дуже рідко - порушення зору.

З боку травної системи: часто - біль у шлунку, діарея, нудота, блювання.

З боку обміну речовин: дуже рідко - гіпоглікемія, гіперглікемія.

З боку серцево-судинної системи: часто - брадикардія, можливо важка, зниження шкірної температури верхніх і нижніх кінцівок; рїдко - розвиток (або посилення) симптомів серцевої недостатності (набряк щиколоток, стоп, гомілок), виражене зниження артеріального тиску, уповільнення AV-провідності, прояви ангіоспазму: синдром Рейно посилення порушень периферичного кровообігу, в т. ч. і "переміжною" кульгавості, почастішання нападів стенокардії.

З боку дихальної системи: рідко - бронхоспазм.

З боку статевих органів: часто - імпотенція.

З боку лабораторних показників: рідко - поява антинуклеарних антитіл, яка тільки у виняткових випадках поєднується з клінічними проявами волчаночноподобного синдрому, що проходить після припинення лікування.

Вплив на плід: внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія.

Інші: синдром "відміни" (посилення або частішання нападів стенокардії, підвищення АТ).

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Не слід переривати лікування препаратом Локрен® різко змінювати рекомендовану дозу без попередньої консультації з лікарем, оскільки це може призвести до тимчасового погіршення діяльності��і серця. Лікування не слід переривати раптово, особливо у пацієнтів з ІХС, оскільки раптова відміна може призвести до тяжких порушень серцевого ритму, інфаркту міокарда або зупинки серця. Дозу слід зменшувати поступово, тобто протягом 2 тижнів, і в випадку необхідності, можна одночасно розпочинати замісну терапію іншим антиангінальною засобом, щоб уникнути почастішання нападів стенокардії.

У пацієнтів, які приймають Локрен®, слід контролювати ЧСС та АТ (на початку лікування-щодня, потім 1 раз на 3-4 місяці), наприкінцінтрацию глюкози в крові у пацієнтів на цукровий діабет (1 раз на 4-5 місяців), функцію нирок у літніх пацієнтів (1 раз на 4-5 місяців).

Слід навчити пацієнта методикою підрахунку ЧСС, і пацієнт повинен бути проінструктований про необхідність звернення до лікаря при зменшенні ЧСС менше 50 уд./хв.

Приблизно у 20% пацієнтів зі стенокардією бета-адреноблокатори неефективні. Основні причини - важкий коронарний атеросклероз з низьким порогом ішемії (ЧСС в момент розвитку ангинального нападу менше 100 уд./мін) і підвищений звичайно-диастоличесдещо тиск лівого шлуночка, що порушує субэндокардиальный кровотік.

При одночасному прийомі клонідину його прийом може бути припинений лише через декілька днів після відміни препарату Локрен®.

Локрен® слід відмінити перед дослідженням концентрації катехоламінів, норметанефрина і ванилинминдальной кислоти в крові та сечі; а також титрів антинуклеарних антитіл в крові.

Бронхіальна астма та хронічне обструктивне захворювання легень

Бета-адреноблокатори можуть призначатися лише у пацієнтів з помірною ступенем тяжкості захворювання, з вибором селективного бета-адреноблокатора в низькій початковій дозі. Перед початком лікування рекомендується провести оцінку функції дихання.

При розвитку нападів під час лікування можуть використовуватися бронходилататори - бета2-адреноміметики.

Серцева недостатність

У пацієнтів із серцевою недостатністю, яка контролюється терапевтично, у разі необхідності бетаксолол може використовуватися під суворим медичним наглядом в дуже низьких початкових доз з поступовим їх повівичением при необхідності і у разі доброї переносимості (збереження компенсованого стану хронічної серцевої недостатності).

Брадикардія

Якщо ЧСС у стані спокою стає нижче 50-55 уд./хв дозу препарату Локрен® необхідно зменшити.

AV-блокада I ступеня

Враховуючи негативний дромотропний ефект бета-адреноблокаторів, при блокаді I ступеня препарат слід застосовувати з обережністю.

Стенокардія Принцметала

Бета-адреноблокатори можуть збільшувати частоту і тривалість��ь нападів у пацієнтів зі стенокардією Принцметала. Застосування кардіоселективних бета1-адреноблокаторів можливе при легкому ступені тяжкості стенокардії Принцметала або стенокардії змішаного типу за умови, що лікування проводиться в поєднанні з вазодилататорами.

Порушення периферичного кровообігу

Бета-адреноблокатори можуть призводити до погіршення стану пацієнтів з порушеннями периферичного кровообігу (хвороба Рейно або синдром Рейно, артеріїт або хронічні облітеруючі захворювання артерій нижних кінцівок).



Феохромоцитома

У разі застосування бета-адреноблокаторів при лікуванні артеріальної гіпертензії, спричиненої феохромоцитомою, потрібний ретельний контроль АТ. Призначення препарату Локрен® можливе лише на тлі застосування альфа-адреноблокаторів.

Літні пацієнти

Лікування літніх пацієнтів слід починати з малої дози та під суворим наглядом.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Дозу необхідно коригувати залежно від концентрації креатиніну в крові іл�� КК.

Пацієнти з цукровим діабетом

Слід попередити пацієнта про необхідність посилити контроль концентрації глюкози в крові, включаючи активний самоконтроль пацієнтом, на початку лікування. Пацієнту слід знати, що початкові симптоми гіпоглікемії (особливо тахікардія, відчуття серцебиття та пітливість) можуть бути маскированы бетаксололом.

Псоріаз

Вимагає ретельна оцінка необхідності застосування препарату, оскільки є повідомлення про важкому перебігу псоріазу під час лікування бета-адреноблокаторамив.

Алергічні реакції

Бета-адреноблокатори, включаючи препарат Локрен®, можуть підвищувати чутливість до алергенів і тяжкість анафілактичних реакцій з-за ослаблення компенсаторної адренергічної регуляції під дією бета-адреноблокаторів. Терапія анафілактичних реакцій епінефрином (адреналіном) не завжди дає очікуваний терапевтичний ефект.

У пацієнтів, схильних до тяжких анафілактичних реакцій, особливо пов'язаних із застосуванням флоктафенина або при проведенні десенсибілізації терапія ��ета-адреноблокаторами може призвести до подальшого посилення реакцій і зниження ефективності лікування.

Загальна анестезія

При проведенні загальної анестезії слід враховувати ризик виникнення блокади бета-адренорецепторів (зменшення ЧСС, зниження серцевого викиду, зниження систолічного і діастолічного АТ).

Бета-адреноблокатори маскують рефлекторну тахікардію і підвищують ризик розвитку артеріальної гіпотензії. Продовження терапії бета-адреноблокаторами знижує ризик розвитку аритмії, ішемії міокарда і гипе��тонічних кризів. Лікарю-анестезіологу слід повідомити про те, що пацієнт отримує лікування бета-адреноблокаторами.

Якщо необхідно припинити терапію препаратом Локрен® перед хірургічним втручанням, це слід робити поступово і завершити за 48 год до проведення загальної анестезії, так як вважається, що припинення терапії на 48 год дозволяє відновити чутливість рецепторів до катехоламінів.

Терапія бета-адреноблокаторами у деяких випадках може не перериватися:

— у пацієнтів з коронарною недостаточністю бажано продовжувати лікування аж до хірургічного втручання, враховуючи ризик, пов'язаний з раптовою відміною бета-адреноблокаторів;



— у разі екстрених хірургічних втручань або у тих випадках, коли припинення лікування неможливо, пацієнта слід захистити від наслідків збудження блукаючого нерва шляхом відповідної премедикації атропіном, з повторенням у разі необхідності.

У таких пацієнтів для загальної анестезії необхідно застосовувати речовини, найменшою мірою пригнічують миокард, і слід заповнювати крововтрати.

Повинен враховуватися ризик розвитку анафілактичних реакцій.

Тиреотоксикоз

Симптоми тиреотоксикозу можуть маскуватися при терапії бета-адреноблокаторами.

Спортсмени

Спортсмени повинні враховувати, що препарат містить активну речовину, яка може давати позитивну реакцію при проведенні тестів допінгового контролю.

На час лікування слід виключити вживання алкоголю.

Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що ��а тлі лікування бета-адреноблокаторами можливе зменшення вироблення слізної рідини.

У пацієнтів-курців ефективність бета-адреноблокаторів нижче.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності

При керуванні транспортними засобами або занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності при прийомі препарату Локрен® слід дотримуватися обережності (у зв'язку з ризиком розвитку запаморочення, слабкості, які можуть знизити внимання і швидкість психомоторних реакцій, необхідних для цих видів діяльності).

Свідчення

— артеріальна гіпертензія (монотерапія і складі комбінованої терапії);

— профілактика нападів стенокардії напруження (у монотерапії та складі комбінованої терапії).

Протипоказання

— тяжкі форми бронхіальної астми і хронічної обструктивної хвороби легень;

— гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність в стадії декомпенсації, не компенсирующаяся в результаті лікування діуретик��мі, инотропными засобами, інгібіторами АПФ, іншими вазодилататорами;

— кардіогенний шок;

— AV-блокада II і III ступеня (без встановленого штучного водія ритму);

— стенокардія Принцметала (протипоказана монотерапія);

— СССУ (у т. ч. синоатріальна блокада);

— виражена брадикардія (ЧСС менше 45-50 уд./хв);

— важкі форми хвороби Рейно і облітеруючих захворювань периферичних артерій;

— феохромоцитома без одночасного прийому альфа-адреноблокаторів;

— артеріальная гіпотензія (систолічний АТ <100 мм рт. ст.);

— анафілактичні реакції в анамнезі;

— метаболічний ацидоз;

— кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності);

— одночасне застосування із сультопридом і флоктафеніном;

— одночасний прийом інгібіторів МАО;

Докладніше див інструкцію

Лікарська взаємодія

Протипоказані комбінації

З флоктафеніном

У разі шоку або гіпотензії, обумовленої флоктафеніном, бета-адреноблокатори викликають розуменьшение серцево-судинних компенсаторних реакцій.

З сультопридом

Порушення автоматизму серця (виражена брадикардія) внаслідок додаткового зменшення ЧСС.

Не рекомендовані комбінації

З аміодароном

Порушення скоротності, автоматизму та провідності (пригнічення симпатичних компенсаторних механізмів).

З блокаторами повільних кальцієвих каналів (бепридил, дилтіазем і верапаміл)

Порушення автоматизму (виражена брадикардія, зупинка синусового вузла), порушення AV-провід��мости, серцева недостатність (синергетичні /взаємно підсилюються/ ефекти).

Така комбінація може застосовуватися тільки під ретельним клінічним і ЕКГ наглядом, особливо у літніх пацієнтів або на початку лікування.

З серцевими глікозидами

Ризик розвитку або посилення брадикардії, AV-блокади, зупинки серця.

З інгібіторами МАО

Детальніше див. інструкцію
Действующие вещества: Бетаксолол
Страна происхождения: Франция
Форма выпуска: 14 шт. - блистеры (4) - пачки картонные.
Беречь от детей: Да
Производитель: САНОФИ РОССИЯ
Общее описание: Бета1-адреноблокатор
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Зитролид форте 0,5 n3 капс
0 грн
726 грн
Глибомет 0,4+0,0025 n40 табл п/о
0 грн
778 грн
Ярина n21х3 табл п/о
0 грн
3 786 грн
Тербинафин-мфф 1% 15,0 мазь
184 грн
177 грн
Верошпирон 0,1 n30 капс
0 грн
712 грн
Диувер 0,005 n20 табл
0 грн
822 грн
Индап 0,0025 n30 капс
0 грн
488 грн
Баралгин м 0,5 n20 табл
0 грн
642 грн
Арифон ретард 0,0015 n30 табл с контрол высв п/о
0 грн
808 грн
Аторис 0,02 n90 табл п/плен/оболоч
0 грн
1 794 грн
Диован 0,08 n28 табл п/о
0 грн
2 356 грн
Индапамид 0,0025 n30 табл п/о
0 грн
364 грн
Конкор 0,005 n50 табл п/о
0 грн
772 грн
Милдронат 0,5 n60 капс
0 грн
1 212 грн
Нолипрел а би-форте 0,01+0,0025 n30 табл п/плен/оболоч
0 грн
1 298 грн
Сермион 0,01 n50 табл п/о
0 грн
1 028 грн
Физиотенз 0,0002 n14 табл п/плен/оболоч
0 грн
724 грн
Вечернее+пустырник биокор №120 валериана + пустырник
0 грн
542 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка