Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Лизоретик 0,02+0,0125 n28 табл п/о (Лизоретик 0,02+0,0125 n28 табл п/о)

916 грн
0 грн
Рейтинг: 67 (4.7) 5
Артикул: 9080
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Назначают внутрь, 1 раз/ При артериальной гипертензии назначают по 1 таблетки (10 мг+12.5 мг) 1 раз/ При необходимости дозу можно увеличить до приема 1 таблетки (20 мг+12.5 мг) 1 раз/ У пациентов с КК более 30 мл/мин и менее 80 мл/мин препарат можно применять только после титрования дозы отдельных компонентов препарата. Рекомендованная начальная доза лизиноприла при неосложненной почечной недостаточности составляет 5-10 мг. Симптоматическая гипотензия может возникать после приема начальной дозы препарата. Такие случаи встречаются чаще у больных, у которых была потеря жидкости и электролитов вследствие предшествовавшего лечения диуретиками. Поэтому необходимо прекратить прием диуретиков за 2-3 дня до начала лечения Лизоретиком

Передозировка

выраженное снижение АД

Лекарственная форма

Таблетки о

Состав

лизиноприл20 мг

гидрохлоротиазид 12.5 мг

Вспомогательные вещества: кальция гидрофосфат, маннит, крахмал кукурузный, крахмал прежелатинизированный, магния стеарат, вода очищенная.

Фармакологическое действие

Комбинированный антигипертензивный препарат, содержащий ингибитор АПФ (лизиноприл) и диуретик (гидрохлоротиазид). Обладает антигипертензивным и диуретическим действием.

Лизиноприл - ингибитор АПФ, уменьшает образование ангиотензина II из ангиотензина I. Снижение содержание ангиотензина II ведет к прямому уменьшению выделения альдостерона. Уменьшает деградацию брадикинина и увеличивает синтез простагландина. Снижает ОПСС, АД, преднагрузку, давление в легочных капиллярах, вызывает увеличение минутного объема крови и повышение толерантности к нагрузкам у больных с сердечной недостаточностью.

Расширяет артерии в большей степени, чем вены. Некоторые эффекты объясняются воздействием на тканевые ренин-ангиотензиновые системы. При длительном применении уменьшается гипертрофия миокарда и стенок артерий резистивного типа. Улучшает кровоснабжение ишемизированного миокарда. Ингибиторы АПФ удлиняют продолжительность жизни у больных хронической сердечной недостаточностью, замедляют прогрессирование дисфункции левого желудочка у больных, перенесших инфаркт миокарда без клинических проявлений сердечной недостаточности. Начало действия через 1 ч, максимальный эффект определяется через 6-7 ч, длительность - 24 ч. При артериальной гипертензии эффект отмечается в первые дни после начала лечения, стабильное действие развивается через 1-2 месяца.

Гидрохлоротиазид - тиазидный диуретик, диуретический эффект которого связан с нарушением реабсорбции ионов натрия, хлора, калия, магния, воды в дистальном отделе нефрона; задерживает выведение ионов кальция, мочевой кислоты. Обладает антигипертензивными свойствами; гипотензивное действие развивается за счет расширения артериол. Практически не оказывает влияния на нормальное АД. Диуретический эффект наступает через 1-2 ч, достигает максимума через 4 ч и продолжается 6-12 ч. Антигипертензивное действие наступает через 3-4 дня, но для достижения оптимального терапевтического эффекта может потребоваться 3-4 недели.

Лизиноприл и гидрохлоротиазид, если применяются одновременно, оказывают аддитивный антигипертензивный эффект.

Фармакокинетика

Данные по фармакокинетике препарата Лизоретик не предоставлены

Побочные действия

У большинства пациентов побочные реакции были легкими и преходящими.

Наиболее часто: головокружение, головная боль.

Побочные реакции, которые встречались реже, перечислены ниже.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: выраженное снижение АД, боль в груди; редко - ортостатическая гипотензия, тахикардия, брадикардия, появление симптомов сердечной недостаточности, нарушение AV-проводимости, инфаркт миокарда.

Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, боли в животе, сухость во рту, диарея, диспепсия, анорексия, изменение вкуса, панкреатит, гепатит (гепатоцеллюлярный и холестатический), желтуха; редко - повышение активности печеночных трансаминаз, гипербилирубинемия.

Со стороны нервной системы: лабильность настроения, нарушение концентрации внимания, парестезии, повышенная утомляемость, сонливость, судорожные подергивания мышц конечностей и губ; редко - астенический синдром, спутанность сознания.

Со стороны дыхательной системы: диспноэ, бронхоспазм, апноэ, сухой кашель.

Дерматологические реакции: крапивница, потливость, выпадение волос, фотосенсибилизация.

Аллергические реакции: ангионевротический отек лица, конечностей, губ, языка, надгортанника и/или гортани, кожные высыпания, зуд, лихорадка, васкулит, положительные результаты на антинуклеарные антитела, повышение СОЭ, эозинофилия

Со стороны системы кроветворения: лейкопения, тромбоцитопения, нейтропения, агранулоцитоз, анемия (снижение содержания гемоглобина, гематокрита

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Чаще всего выраженное снижение АД возникает при снижении ОЦК, вызванной терапией диуретиками, уменьшением количества соли в пище, диализом, диареей или рвотой. У больных хронической сердечной недостаточностью с одновременной почечной недостаточностью или без нее, возможно развитие симптоматической гипотензии. Она чаще выявляется у больных с тяжелыми формами сердечной недостаточности, как следствие применения больших доз диуретиков, гипонатриемии или нарушенной функции почек. У таких больных лечение надо начинать под строгим контролем врача. Подобных правил следует придерживаться при назначении больным с ИБС, цереброваскулярной недостаточностью, у которых резкое снижение АД может привести к инфаркту миокарда или инсульту.

Транзиторная гипотензивная реакция не является противопоказанием для приема следующей дозы препарата.

У больных хронической сердечной недостаточностью, выраженное снижение АД после начала лечения ингибиторами АПФ может привести к дальнейшему ухудшению почечной функции.

Отмечены случаи острой почечной недостаточности.

У пациентов с двусторонним стенозом почечных артерий или стенозом артерии единственной почки, получавших АПФ ингибиторы, отмечалось повышение мочевины и креатинина в сыворотке крови, обычно обратимое после прекращения лечения. Чаще встречалось у пациентов с почечной недостаточностью.

Ангионевротический отек лица, конечностей, губ, языка, надгортанника и/или гортани (может возникнуть в любой период лечения) отмечался редко у больных, лечившихся АПФ ингибиторами, включая лизиноприл. В таком случае лечение лизиноприлом необходимо как можно скорее прекратить и за больным установить наблюдение до полной регрессии симптомов. В случаях, когда отек возник только на лице и губах, состояние чаще всего проходит без лечения, однако, возможно назначение антигистаминных препаратов. Ангионевротический отек с отеком гортани может быть фатальным. Когда охвачены язык, надгортанник или гортань может произойти обструкция дыхательных путей, поэтому надо немедленно проводить соответствующую терапию (0.3-0.5 мл раствор эпинефрина /адреналина/ 1:1000 п/к) и/или меры по обеспечению проходимости дыхательных путей.

У больных, у которых в анамнезе уже был ангионевротический отек, не связанный с предыдущим лечением ингибиторами АПФ, может быть повышен риск его развития во время лечения ингибитором АПФ.

При применении ингибитора АПФ отмечался кашель. Кашель сухой, длительный, который исчезает после прекращения лечения ингибитором АПФ. При дифференциальном диагнозе кашля, надо учитывать и кашель, вызванный применением ингибитора АПФ.

Анафилактическая реакция отмечена и у больных, подвергнутых гемодиализу с использованием диализных мембран с высокой проницаемостью, которые одновременно принимают ингибиторы АПФ. В таких случаях надо рассмотреть возможность применения другого типа мембраны для диализа или другого антигипертензивного средства.

Показания

артериальная гипертензия (у больных, которым показана комбинированная терапия

Противопоказания

— анурия;

— выраженная почечная недостаточность (КК менее 30 мл/мин);

— ангионевротический отек (в т.ч. в анамнезе от применения ингибиторов АПФ);

— гемодиализ с использованием высокопроточных мембран;

— гиперкальциемия;

— гипонатриемия;

— порфирия;

— прекома, печеночная кома;

— сахарный диабет (тяжелые формы);

— беременность;

— период лактации;

— возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);

— повышенная чувствительность к компонентам препарата;

— повышенная чувствительность к другим ингибиторам АПФ и производным сульфаниламидов.

С осторожностью: аортальный стеноз/гипертрофическая кардиомиопатия, двусторонний стеноз почечных артерий, стеноз артерии единственной почки с прогрессирующей азотемией, состояние после трансплантации почек, почечная недостаточность (КК более 30 мл/мин), первичный гиперальдостеронизм, артериальная гипотензия, гипоплазия костного мозга, гипонатриемия

Лекарственное взаимодействие

При одновременном применении с калийсберегающими диуретиками (спиронолактон, триамтерен, амилорид), препаратами калия, заменителями соли, содержащими калий, повышается риск развития гиперкалиемии, особенно у больных с нарушенной функцией почек.

При одновременном применении с вазодилататорами, барбитуратами, фенотиазинами, трициклическими антидепрессантами, этанолом усиливается гипотензивное действие.



При одновременном применении с НПВС (индометацин и другие), эстрогенами снижается антигипертензивное действие лизиноприла.

При одновременном применении с препаратами лития отмечается замедление выведения лития из организма (усиление кардиотоксического и нейротоксического действия лития).

При одновременном применении с антацидами и колестрамином снижается всасывание из ЖКТ.

Препарат усиливает нейротоксичность салицилатов.

Препарат уменьшает действие пероральных гипогликемических средств, норэпинефрина, эпинефрина и противоподагрических средств.
(8080)


Дозування

Призначають внутрішньо, 1 раз/ При артеріальній гіпертензії призначають по 1 таблетки (10 мг+12,5 мг) 1 раз/ При необхідності дозу можна збільшити до прийому 1 таблетки (20 мг+12,5 мг) 1 раз/ У пацієнтів з КК більше 30 мл/хв і менше 80 мл/хв препарат можна застосовувати тільки після титрування дози окремих компонентів препарату. Рекомендована початкова доза лізиноприлу при неускладненій ниркової недостатності становить 5-10 мг. Симптоматична гіпотензія може виникати після прийому початкової дози препарату. Такі випадки зустрічаються частіше у хворих, у яких була втрата рідини і електролітів внаслідок попереднього лікування діуретиками. Тому необхідно припинити прийом діуретиків за 2-3 дні до початку лікування Лизоретиком

Передозування

виражене зниження АТ

Лікарська форма

Таблетки про

Склад

лизиноприл20 мг

гідрохлоротіазид 12.5 мг

Допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат, манітол, крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, магнію стеарат, вода очищена.

Фармакологічна дія

Комбінований антигипертензивный препарат, що містить інгібітор АПФ (лізиноприл) і діуретик (гідрохлоротіазид). Має антигіпертензивну та діуретичну дію.

Лізиноприл - інгібітор АПФ, зменшує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Зниження вміст ангіотензину II веде до прямого зменшення виділення альдостерону. Зменшує деградацію брадикініну, збільшує синтез простагландину. Знижує ОПСС, АТ, переднавантаження, тиск в легеневих капілярах, викликає збільшення хвилинного об'єму крові і підвищення толерантності до навантажень у хворіх з серцевою недостатністю.

Розширює артерії більшою мірою, ніж вени. Деякі ефекти пояснюються дією на тканинні ренін-ангиотензиновые системи. При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія міокарда і стінок артерій резистивного типу. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда. Інгібітори АПФ подовжують тривалість життя у хворих хронічною серцевою недостатністю, уповільнюють прогресування дисфункції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда без клінічних проявл��ний серцевої недостатності. Початок дії через 1 год, максимальний ефект визначається через 6-7 год, тривалість - 24 год. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається в перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 місяці.

Гідрохлоротіазид - тіазидний діуретик, діуретичний ефект якого пов'язаний з порушенням реабсорбції іонів натрію, хлору, калію, магнію, води в дистальному відділі нефрону; затримує виведення іонів кальцію, сечової кислоти. Володіє антигіпертензивними властивостями; гіпотензивну д��йствие розвивається за рахунок розширення артеріол. Практично не впливає на нормальний артеріальний тиск. Діуретичний ефект настає через 1-2 год, досягає максимуму через 4 год і триває 6-12 год. Антигіпертензивна дія настає через 3-4 дні, але для досягнення оптимального терапевтичного ефекту може знадобитися 3-4 тижні.

Лізиноприл та гідрохлоротіазид, якщо застосовуються одночасно, чинять адитивний антигіпертензивний ефект.

Фармакокінетика

Дані по фармакокінетиці препарату Лизоретик не надано

Побочние дії

У більшості пацієнтів побічні реакції були незначними і скороминущими.

Найбільш часто: запаморочення, головний біль.

Побічні реакції, які зустрічались рідше, перераховані нижче.

З боку серцево-судинної системи: виражене зниження артеріального тиску, біль у грудях; рідко - ортостатична гіпотензія, тахікардія, брадикардія, поява симптомів серцевої недостатності, порушення AV-провідності, інфаркт міокарда.

З боку травної системи: нудота, блювання, біль у животі, сухість у роті, діарея, диспепсія, анорексія, зміна смаку, панкреатит, гепатит (гепатоцелюлярний і холестатичний), жовтяниця; рідко - підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія.

З боку нервової системи: лабільність настрою, порушення концентрації уваги, парестезії, підвищена стомлюваність, сонливість, судомні посмикування м'язів кінцівок і губ; рідко - астенічний синдром, сплутаність свідомості.

З боку дихальної системи: диспное, бронхоспазм, апное, сухий кашель.

Дерматологічні реакції:��апивница, пітливість, випадання волосся, фотосенсибілізація.

Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, надгортанника і/або гортані, шкірні висипання, свербіж, лихоманка, васкуліт, позитивні результати на антинуклеарні антитіла, підвищення ШОЕ, еозинофілія

З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія (зниження змісту гемоглобіну, гематокриту

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Найчастіше виражене зниження АТ��зникает при зниженні ОЦК, спричиненої терапією діуретиками, зменшенням кількості солі в їжі, діалізом, діареєю або блюванням. У хворих хронічною серцевою недостатністю з одночасною нирковою недостатністю або без неї, можливий розвиток симптоматичної гіпотензії. Вона частіше виявляється у хворих з тяжкими формами серцевої недостатності, як наслідок застосування великих доз діуретиків, гіпонатріємії або порушеній функції нирок. У таких хворих лікування слід починати під суворим контролем лікаря. Подібних правил слід придерживаться при призначенні хворим з ІХС, цереброваскулярною недостатністю, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.

Транзиторна гіпотензивна реакція не є протипоказанням для прийому наступної дози препарату.

У хворих хронічною серцевою недостатністю, виражене зниження артеріального тиску після початку лікування інгібіторами АПФ може призвести до подальшого погіршення ниркової функції.

Відмічені випадки гострої ниркової недостатності.

У пацієнтів з двостороннім ст��нозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, які отримували інгібітори АПФ, відзначалося підвищення сечовини і креатиніну в сироватці крові, зазвичай оборотне після припинення лікування. Частіше зустрічалося у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, надгортанника і/або гортані може виникнути у будь-який період лікування) відзначався рідко у хворих, які лікувалися інгібіторами АПФ, включаючи лізиноприл. У такому випадку лікування лізиноприлом необхідно якомога швидше припинити і за хворим встановити спостереження до повної регресії симптомів. У випадках, коли набряк виник тільки на обличчі і губах, стан найчастіше проходить без лікування, однак, можливе призначення антигістамінних препаратів. Ангіоневротичний набряк з набряком гортані може бути фатальним. Коли охоплені мову, надгортанник або гортань може статися обструкція дихальних шляхів, тому треба негайно проводити відповідну терапію (0.3-0.5 мл розчин епінефрину /адреналіну/ 1:1000 п/к) та/або заходи для забезпечення прохідності дихальних шляхів.
/> У хворих, у яких в анамнезі вже був ангіоневротичний набряк, не пов'язаний з попереднім лікуванням інгібіторами АПФ, може бути підвищений ризик його розвитку під час лікування інгібітором АПФ.

При застосуванні інгібітору АПФ відзначалося кашель. Кашель сухий, тривалий, який зникає після припинення лікування інгібітором АПФ. При диференціальному діагнозі кашлю, треба враховувати і кашель, спричинений застосуванням інгібіторів АПФ.

Анафілактична реакція відзначена і у хворих, підданих гемодіалізу з використанням діалізних момбран з високою проникністю, які одночасно приймають інгібітори АПФ. У таких випадках треба розглянути можливість застосування іншого типу мембрани для діалізу або іншого антигіпертензивного засобу.

Свідчення

артеріальна гіпертензія (у хворих, яким показана комбінована терапія

Протипоказання

— анурія;

— виражена ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв);

— ангіоневротичний набряк (у т. ч. в анамнезі від застосування інгібіторів АПФ);

— гемодіаліз з використанням високопроточних мембран;

— гіперкальціємія;

— гіпонатріємія;

— порфірія;

— прекома, печінкова кома;

— цукровий діабет (тяжкі форми);

— вагітність;

— період лактації;

— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);

— підвищена чутливість до компонентів препарату;

— підвищена чутливість до інших інгібіторів АПФ і похідних сульфаніламідів.

З обережністю: аортальний стеноз/гіпертрофічна кардіоміопатія, двосторонній стеноз чому��вих артерій, стеноз артерії єдиної нирки з прогресуючою азотемією, стан після трансплантації нирок, ниркова недостатність (КК більше 30 мл/хв), первинний гіперальдостеронізм, артеріальна гіпотензія, гіпоплазія кісткового мозку, гіпонатріємія

Лікарська взаємодія

При одночасному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид), препаратами калію, замінниками солі, що містять калій, підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, особливо у хворих з порушеною функцією нирок.

При одночасному застосуванні з вазодилататорами, барбітуратами, фенотіазинами, трициклічними антидепресантами, етанолом посилюється гіпотензивна дія.



При одночасному застосуванні з НПЗП (індометацин та інші), естрогенами знижується антигіпертензивну дію лізиноприлу.

При одночасному застосуванні з препаратами літію помічається уповільнення виведення літію з організму (посилення кардіотоксичної і нейротоксичної дії літію).

При одночасному застосуванні з антацидами і коліс��рамином знижується всмоктування з ШКТ.

Препарат посилює нейротоксичність саліцилатів.

Препарат зменшує дію пероральних гіпоглікемічних засобів, норадреналіну, адреналіну і протиподагричних засобів.
Производитель: ХИНКУС ФАРМАСЬЮТИКАЛС
Общее описание: Антигипертензивный препарат
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Хранить в защищенном от света месте: Да
Действующие вещества: Гидрохлоротиазид, Лизиноприл
Страна происхождения: Индия
Форма выпуска: 14 - блистеры (2) - пачки картонные.
Беречь от детей: Да
Хранить в сухом месте: Да
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка