Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Лизинотон 0,02 n28 табл (Лизинотон 0,02 n28 табл)

656 грн
0 грн
Рейтинг: 46 (4.7) 5
Артикул: 9079
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

При артериальной гипертензии больным, не получающим другие гипотензивные средства, назначают по 5 мг 1 раз/ При отсутствии эффекта дозу повышают каждые 2-3 дня на 5 мг до средней терапевтической дозы 20-40 мг/ (увеличение дозы более 40 мг/ обычно не ведет к дальнейшему снижению АД). Обычная суточная поддерживающая доза - 20 мг. Максимальная суточная доза - 40 мг. Полный эффект развивается обычно через 2-4 недели от начала лечения, что следует учесть при увеличении дозы. При недостаточном клиническом эффекте возможно комбинирование препарата с другими гипотензивными средствами. Если пациент получал предварительное лечение диуретиками, то их прием необходимо прекратить за 2-3 дня до начала применения Лизинотона. Если невозможно отменить диуретики, то начальная доза Лизинотона не должна превышать 5 мг/ В этом случае после приема первой дозы рекомендуется врачебный контроль в течение нескольких часов (максимум действия достигается примерно через 6 ч), т.к. может развиться выраженное снижение АД. При реноваскулярной гипертензии или других состояниях с повышенной активностью ренин-ангиотензин-альдостероновой системы также целесообразно назначать более низкую начальную дозу – 2.5-5 мг/ под усиленным врачебным контролем (контроль АД, функции почек, концентрации калия в сыворотке крови). Поддерживающую дозу следует определить в зависимости от динамики АД. При почечной недостаточности ввиду того, что лизиноприл выделяется через почки, начальная доза должна быть определена в зависимости от клиренса креатинина, затем в соответствии с реакцией следует установить поддерживающую дозу в условиях частого контроля функции почек, концентрации калия и натрия в сыворотке крови.

Лекарственная форма

Таблетки

Состав

лизиноприл (в форме дигидрата 20 мг

Вспомогательные вещества: маннитол, кальция гидрофосфата дигидрат, крахмал кукурузный прежелатинизированный, натрия кроскармеллоза, магния стеарат, пигментная смесь РВ-24824 Pink (Е172).

Фармакологическое действие

Ингибитор АПФ, уменьшает образование ангиотензина II из ангиотензина I. Снижение содержания ангиотензина II ведет к прямому уменьшению выделения альдостерона. Уменьшает деградацию брадикинина и увеличивает синтез простагландинов. Снижает общее периферическое сосудистое сопротивление, артериальное давление (АД), преднагрузку, давление в легочных капиллярах, вызывает увеличение минутного объема крови и повышение толерантности миокарда к нагрузкам у больных с хронической сердечной недостаточностью. Расширяет артерии в большей степени, чем вены. Некоторые эффекты объясняются воздействием на тканевые ренин-ангиотензиновые системы. При длительном применении уменьшается гипертрофия миокарда и стенок артерий резистивного типа. Улучшает кровоснабжение ишемизированного миокарда.

Ингибиторы АПФ удлиняют продолжительность жизни у больных хронической сердечной недостаточностью, замедляют прогрессирование дисфункции левого желудочка у больных, перенесших инфаркт миокарда без клинических проявлений сердечной недостаточности. Антигипертензивный эффект начинается приблизительно через 6 часов и сохраняется в течение 24 часов. Продолжительность эффекта зависит также от величины дозы. Начало действия - через 1 ч. Максимальный эффект определяется через 6-7 часов. При артериальной гипертензии эффект отмечается в первые дни после начала лечения, стабильное действие развивается через 1-2 месяца. При резкой отмене препарата не наблюдали выраженного повышения АД.

Помимо снижения АД лизиноприл уменьшает альбуминурию. У больных с гипергликемией способствует нормализации функции поврежденного гломерулярного эндотелия.

Лизиноприл не влияет на концентрацию глюкозы в крови у больных сахарным диабетом и не приводит к учащению случаев гипогликемии.

Фармакокинетика

Всасывание. После приема препарата внутрь лизиноприл всасывается из желудочно-кишечного тракта. Прием пищи не влияет на абсорбцию препарата. Абсорбция составляет в среднем 30%, биодоступность – 29%.

Распределение. Почти не связывается с белками плазмы. Максимальная концентрация в плазме крови (90 нг/мл) достигается через 7 часов. Проницаемость через гематоэнцефалический и плацентарный барьер низкая.

Метаболизм. Лизиноприл не биотрансформируется в организме.

Выведение. Выводится почками в неизмененном виде. Период полувыведения составляет 12 часов

Побочные действия

Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - ортостатическая гипотензия, боль в груди (1-3%); нечасто - выраженное снижение АД; редко (<1%) - сердцебиение, тахикардия, инфаркт миокарда, цереброваскулярный инсульт у больных с повышенным риском заболевания, вследствие выраженного снижения АД.

Со стороны ЦНС: часто - головокружение, головная боль (5-6%), слабость; нечасто - повышенная утомляемость, сонливость, судорожные подергивания мышц конечностей и губ; редко (<1%) - астенический синдром, лабильность настроения, спутанность сознания, снижение потенции.

Со стороны пищеварительной системы: часто - тошнота, рвота, диарея; редко (<1%) - сухость во рту, анорексия, диспепсия, изменения вкуса, боли в животе, панкреатит, гепатоцеллюлярная или холестатическая желтуха, гепатит.

Со стороны дыхательной системы: часто (3%) - сухой кашель.

Со стороны системы кроветворения: нечасто - лейкопения, нейтропения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, при длительном лечении - небольшое снижение концентрации гемоглобина и гематокрита, эритроцитопения.

Со стороны иммунной системы: (0.1%) ангионевротический отек (лицо, губы, язык, гортань или надгортанник, верхние и нижние конечности); редко (<1%) - синдром, включающий в себя ускорение СОЭ, артралгию и появление антинуклеарных антител.

Со стороны мочевыделительной системы: редко (<1%) - нарушение функции почек, олигурия, анурия, острая почечная недостаточность, уремия, протеинурия.

Дерматологические реакции: часто - кожная

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Симптоматическая гипотензия

Чаще всего выраженное снижение АД возникает при снижении объема жидкости, вызванной терапией диуретиками, уменьшением соли в пище, диализом, диареей или рвотой. У больных с хронической сердечной недостаточностью с одновременной почечной недостаточностью или без нее, возможно выраженное снижение АД. Она чаще выявляется у больных с тяжелой стадией хронической сердечной недостаточности, как следствие применения больших доз диуретиков, гипонатриемии или нарушенной функции почек. У таких больных лечение Лизинотоном надо начинать под строгим контролем врача (с осторожностью проводить подбор дозы препарата и диуретиков).

Подобных правил надо придерживаться при назначении больным ишемической болезнью сердца, цереброваскулярной недостаточностью, у которых резкое снижение АД может привести к инфаркту миокарда или инсульту.

Транзиторная гипотензивная реакция не является противопоказанием для приема следующей дозы препарата.

При применении Лизинотона, у некоторых больных с хронической сердечной недостаточностью, но с нормальным или пониженным АД, может отмечаться снижение АД, что обычно не является причиной для прекращения лечения.

До начала лечения Лизинотоном, по возможности, следует нормализовать концентрацию натрия и/или восполнить потерянный объем жидкости, тщательно контролировать действие начальной дозы Лизинотона на больного.

В случае стеноза почечной артерии (в особенности при двустороннем стенозе, или при наличии стеноза артерии единственной почки), а также при недостаточности кровообращения вследствие недостатка натрия и/или жидкости, применение Лизинотона может привести и к нарушению функции почек, острой почечной недостаточности, которая обычно оказывается необратимой после отмены препарата.

При остром инфаркте миокарда

Показано применение стандартной терапии (тромболитики, ацетилсалициловая кислота, бета-адреноблокаторы). Лизинотон возможно применять совместно с внутривенным введением или с применением терапевтических трансдермальных систем нитроглицерина.

Хирургическое вмешательство/общая анестезия

При обширных хирургических вмешательствах, а также при применении других лекарственных средств, вызывающих снижение АД, лизиноприл, блокируя образование ангиотензина II, может вызывать выраженное непрогнозируемое снижение АД.

У больных пожилого возраста та же самая доза приводит к более высокой концентрации препарата в крови, поэтому требуется особая осторожность при определении дозы, несмотря на то, что различий в антигипертензивном действии Лизинотона между пожилыми и молодыми людьми не выявлено. Поскольку нельзя исключить потенциальный риск возникновения агранулоцитоза, требуется периодический контроль картины крови. При применении препарата в условиях диализа с полиакрил-нитрил-мембраной может возникать анафилактический шок, поэтому рекомендуется либо другой тип мембраны для диализа, либо назначение других антигипертензивных средств.

Показания

— артериальная гипертензия (в качестве монотерапии или в комбинации с другими антигипертензивными препаратами);

— хроническая сердечная недостаточность (в составе комбинированной терапии для лечения больных, принимающих препараты наперстянки и/или диуретики);

— ранний период острого инфаркта миокарда (в первые 24 ч) со стабильными показателями гемодинамики (для поддержания показателей гемодинамики и профилактики дисфункции левого желудочка и сердечной недостаточности).

Противопоказания

— ангионевротический отек в анамнезе (в т.ч. при применении ингибиторов АПФ);

— наследственный отек Квинке;

— возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);

— повышенная чувствительность к лизиноприлу или другим ингибиторам АПФ.

С осторожностью следует назначать препарат при выраженных нарушениях функции почек, двухстороннем стенозе почечных артерий или стенозе артерии единственной почки с прогрессирующей азотемией, состоянии после трансплантации почки, почечной недостаточности, азотемии, гиперкалиемии, стенозе устья аорты, гипертрофической обструктивной кардиомиопатии, первичном гиперальдостеронизме, артериальной гипотензии, цереброваскулярных заболеваниях (в т.ч. недостаточности мозгового кровообращения), ишемической болезни сердца, коронарной недостаточности, аутоиммунных системных заболеваниях соединительной ткани (в т.ч. склеродермии, системной красной волчанке), угнетении костномозгового кроветворения, гиповолемических состояниях

Лекарственное взаимодействие

Требуется особая осторожность при одновременном применении препарата с:

калийсберегающими диуретиками (спиронолактон, триамтерен, амилорид), калием, заместителями соли, содержащими калий (повышается риск развития гиперкалиемии, особенно при нарушенной почечной функции, поэтому их можно совместно назначать только на основе индивидуального решения врача при регулярном контроле уровня калия в сыворотке крови и функции почек).

Осторожно может быть применен вместе:

с диуретиками: при дополнительном введении диуретика больному, принимающему Лизинотон, как правило, наступает аддитивный антигипертензивный эффект – риск выраженного снижения АД;

с другими антигипертензивными средствами (аддитивный эффект);

с нестероидными противовоспалительными препаратами (индометацин и др.), эстрогенами, а также адреностимуляторами – снижение антигипертензивного действия лизиноприла;
(8079)


Дозування

При артеріальній гіпертензії хворим, не отримують інші гіпотензивні засоби, призначають по 5 мг 1 раз/ При відсутності ефекту дозу підвищують кожні 2-3 дні на 5 мг до середньої терапевтичної дози 20-40 мг/ (збільшення дози понад 40 мг/ зазвичай не веде до подальшого зниження артеріального тиску). Звичайна добова підтримуюча доза - 20 мг. Максимальна добова доза - 40 мг. Повний ефект розвивається зазвичай через 2-4 тижні від початку лікування, що слід врахувати при збільшенні дози. При недостатньому клінічному ефекті можливе комбінування препарата з іншими гіпотензивними засобами. Якщо пацієнт отримував попереднє лікування діуретиками, то їх прийом слід припинити за 2-3 дні до початку застосування Лизинотона. Якщо неможливо відмінити діуретики, початкова доза Лизинотона не повинна перевищувати 5 мг/ У цьому випадку після прийому першої дози рекомендується лікарський контроль протягом декількох годин (максимум дії досягається приблизно через 6 год), оскільки може виникнути виражене зниження АТ. При реноваскулярной гіпертензії або інших станах з підвищеною активність��ю ренін-ангіотензин-альдостеронової системи також доцільно призначати більш низьку початкову дозу – 2.5-5 мг/ під посиленим лікарським контролем (контроль АТ, функції нирок, концентрації калію в сироватці крові). Підтримуючу дозу слід визначити залежно від динаміки артеріального тиску. При нирковій недостатності з огляду на те, що лізиноприл виділяється через нирки, початкова доза повинна бути визначена залежно від кліренсу креатиніну, а потім відповідно до реакції слід встановити підтримуючу дозу в умовах частого контролю ��ункции нирок, концентрації калію і натрію в сироватці крові.

Лікарська форма

Таблетки

Склад

лізиноприл (у формі дигідрату 20 мг

Допоміжні речовини: манітол, кальцію гідрофосфату дигідрат, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, пігментна суміш РВ-24824 Pink (Е172).

Фармакологічна дія

Інгібітор АПФ, зменшує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Зниження вмісту ангіотензину II веде до прямого зменшення виділення альдостерону. Зменшує деградацію брадикініну і збільшує синтез простагландинів. Знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск (АТ), переднавантаження, тиск в легеневих капілярах, викликає збільшення хвилинного об'єму крові і підвищення толерантності міокарда до навантажень у хворих з хронічною серцевою недостатністю. Розширює артерії більшою мірою, ніж вени. Деякі ефекти пояснюються дією на тканинні ренін-ангиотензиновые системи. При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія міокарда і стінок артерій резист��ивного типу. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.

Інгібітори АПФ подовжують тривалість життя у хворих хронічною серцевою недостатністю, уповільнюють прогресування дисфункції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда без клінічних проявів серцевої недостатності. Антигіпертензивний ефект починається приблизно через 6 годин і зберігається протягом 24 годин. Тривалість ефекту залежить також від величини дози. Початок дії - через 1 ч. Максимальний ефект визначаєтьсяя через 6-7 годин. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається в перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 місяці. При різкій відміні препарату не спостерігали вираженого підвищення артеріального тиску.

Крім зниження АТ лізиноприл зменшує альбумінурію. У хворих з гіперглікемією сприяє нормалізації функції пошкодженого гломерулярного ендотелію.

Лізиноприл не впливає на концентрацію глюкози в крові у хворих цукровим діабетом і не призводить до почастішання випадків гіпоглікемії.

Фармакокінетика

Всасывание. Після прийому препарату внутрішньо лізиноприл всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату. Абсорбція становить у середньому 30%, біодоступність – 29%.

Розподіл. Майже не зв'язується з білками плазми. Максимальна концентрація в плазмі крові (90 нг/мл) досягається через 7 годин. Проникність через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єр-низька.

Метаболізм. Лізиноприл не біотрансформується в організмі.

Виведення. Виводиться нирками в незміненому вигляді. Період полувы��едения становить 12 годин

Побічні дії

З боку серцево-судинної системи: часто - ортостатична гіпотензія, біль у грудях (1-3%); нечасто - виражене зниження АТ; рідко (<1%) - серцебиття, тахікардія, інфаркт міокарда, цереброваскулярный інсульт у хворих з підвищеним ризиком захворювання, внаслідок вираженого зниження АТ.

З боку ЦНС: часто - запаморочення, головний біль (5-6%), слабкість; рідко - підвищена стомлюваність, сонливість, судомні посмикування м'язів кінцівок і губ; рідко (<1%) - астенічний синдром, лабильность настрою, сплутаність свідомості, зниження потенції.

З боку травної системи: часто - нудота, блювання, діарея; рідко (<1%) - сухість у роті, анорексія, диспепсія, зміни смаку, біль у животі, панкреатит, гепатоцелюлярна або холестатична жовтяниця, гепатит.

З боку дихальної системи: часто (3%) - сухий кашель.

З боку системи кровотворення: рідко - лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, при тривалому лікуванні - невелике зниження концентрації гемоглобіну та гематокриту, еритроцитопенія.

З боку імунної системи: (0.1%) ангіоневротичний набряк (обличчя, губи, язик, гортань або надгортанник, верхні і нижні кінцівки); рідко (<1%) - синдром, що включає в себе прискорення ШОЕ, артралгию й появу антинуклеарних антитіл.

З боку сечовидільної системи: рідко (<1%) - порушення функції нирок, олігурія, анурія, гостра ниркова недостатність, уремія, протеїнурія.

Дерматологічні реакції: часто - шкірний

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Симптоматична гипотензия

Найчастіше виражене зниження артеріального тиску виникає при зниженні об'єму рідини, спричиненої терапією діуретиками, зменшенням солі в їжі, діалізом, діареєю або блюванням. У хворих з хронічною серцевою недостатністю з одночасною нирковою недостатністю або без неї, можливо виражене зниження АТ. Вона частіше виявляється у хворих з тяжкою стадією хронічної серцевої недостатності, як наслідок застосування великих доз діуретиків, гіпонатріємії або порушеній функції нирок. У таких хворих лікування треба починати Лизинотоном під суворим контролем лікаря (з обережністю проводити підбір дози препарату і діуретиків).

Подібних правил треба дотримуватися при призначенні хворим на ішемічну хворобу серця, цереброваскулярною недостатністю, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.

Транзиторна гіпотензивна реакція не є протипоказанням для прийому наступної дози препарату.

При застосуванні Лизинотона, у деяких хворих з хронічною серцевою недостатністю та з нормальним або нижчеим ПЕКЛО, може відзначатися зниження АТ, що зазвичай не є причиною для припинення лікування.

До початку лікування Лизинотоном, по можливості, слід нормалізувати концентрацію натрію і/або відновити втрачений об'єм рідини, ретельно контролювати дію початкової дози Лизинотона на хворого.

У разі стенозу ниркової артерії (особливо при двосторонньому стенозі або при наявності стенозу артерії єдиної нирки), а також при недостатності кровообігу внаслідок нестачі натрію і/або рідини, застосовуючиок в ток Лизинотона може призвести до порушення функції нирок, до гострої ниркової недостатності, яка зазвичай виявляється незворотною після відміни препарату.

При гострому інфаркті міокарда

Показано застосування стандартної терапії (тромболітики, ацетилсаліцилова кислота, бета-адреноблокатори). Лизинотон можливо застосовувати спільно з внутрішньовенним введенням або із застосуванням трансдермальних терапевтичних систем нітрогліцерину.

Хірургічне втручання/загальна анестезія

При великих хірургічних вмешательствах, а також при застосуванні інших лікарських засобів, що викликають зниження АТ, лізиноприл, блокуючи утворення ангіотензину II, може викликати виражене непрогнозоване зниження АТ.

У хворих літнього віку та ж сама доза призводить до більш високої концентрації препарату в крові, тому потрібна особлива обережність при визначенні дози, незважаючи на те, що відмінностей у антигипертензивном дії Лизинотона між літніми і молодими людьми не виявлено. Оскільки не можна виключати потенційний ризик виникнення�� агранулоцитозу, потрібен періодичний контроль картини крові. При застосуванні препарату в умовах діалізу з поліакрил-нітрил-мембраною може виникати анафілактичний шок, тому рекомендується або інший тип мембрани для діалізу, або призначення інших антигіпертензивних засобів.

Свідчення

— артеріальна гіпертензія (як монотерапія або в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами);

— хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії для лікування хворих, які приймають препараати наперстянки та/або діуретики);

— ранній період гострого інфаркту міокарда (в перші 24 години) зі стабільними показниками гемодинаміки (для підтримання показників гемодинаміки і профілактики дисфункції лівого шлуночка і серцевої недостатності).

Протипоказання

— ангіоневротичний набряк в анамнезі (у т. ч. при застосуванні інгібіторів АПФ);

— спадковий набряк Квінке;

— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);

— підвищена чутливість до лизиноприлу або інших інгібіторів А��Ф.

З обережністю слід призначати препарат при виражених порушеннях функції нирок, двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі артерії єдиної нирки з прогресуючою азотемією, стан після трансплантації нирки, ниркову недостатність, азотемії, гіперкаліємії, стенозі гирла аорти, гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії, первинному гіперальдостеронізмі, артеріальної гіпотензії, цереброваскулярних захворюваннях (у т. ч. недостатності мозкового кровообігу), ішемічної хвороби серця, коронар��ой недостатності, аутоімунних системних захворюваннях сполучної тканини (у т. ч. склеродермії, системному червоному вовчаку), пригнічення кістковомозкового кровотворення, гиповолемических станах

Лікарська взаємодія

Потрібна особлива обережність при одночасному застосуванні препарату з:

калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид), калієм, заступниками солі, що містять калій (підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, особливо при порушеній нирковій функції, тому їх можна спільно назначать тільки на основі індивідуального рішення лікаря при регулярному контролі рівня калію в сироватці крові і функції нирок).

Обережно може бути застосований разом:

з діуретиками: при додатковому введенні діуретика хворому, що приймає Лизинотон, як правило, настає адитивний антигіпертензивний ефект – ризик вираженого зниження АТ;

з іншими антигіпертензивними засобами (адитивний ефект);

з нестероїдними протизапальними препаратами (індометацин та ін), естрогенами, а також адреностимуляторами – зниження антигіпертензивної дії лізиноприлу;
Беречь от детей: Да
Производитель: ТЕВА
Общее описание: Ингибитор АПФ
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Действующие вещества: Лизиноприл
Страна происхождения: Мальта
Форма выпуска: 14 - блистеры (2) - пачки картонные.
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка