Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Лизиноприл 0,02 n30 табл/алси фарма (Лизиноприл 0,02 n30 табл/алси фарма)

484 грн
0 грн
Рейтинг: 83 (4.7) 5
Артикул: 7304
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Внутрь, независимо от приема пищи. При артериальной гипертензии больным, не получающим другие гипотензивные средства, назначают по 5 мг 1 раз в сутки. При отсутствии эффекта дозу повышают каждые 2-3 дня на 5 мг до средней терапевтической дозы 20-40 мг/сутки (увеличение дозы свыше 40 мг/сутки обычно не ведет к дальнейшему снижению АД). Обычная суточная поддерживающая доза - 20 мг. Максимальная суточная доза - 40 мг. Полный эффект развивается обычно через 2-4 недели от начала лечения, что следует учесть при увеличении дозы. При недостаточном клиническом эффекте возможно комбинирование препарата с другими гипотензивными средствами. Если пациент получал предварительное лечение диуретиками, то прием таких препаратов необходимо прекратить за 2-3 дня до начала применения Лизиноприла. Если это неосуществимо, то начальная доза Лизиноприла не должна превышать 5 мг в сутки. В этом случае после приема первой дозы рекомендуется врачебный контроль в течение нескольких часов (максимум действия достигается примерно через 6 часов), так как может возникнуть выраженное снижение АД. При реноваскулярной гипертензии или других состояниях с повышенной активностью ренин-ангиотензин-альдостероновой системы целесообразно назначать также низкую начальную дозу - 2,5-5 мг в день, под усиленным врачебным контролем (контроль АД, функции почек, концентрации калия в сыворотке крови). Поддерживающую дозу, продолжая строгий врачебный контроль, следует определить в зависимости от динамики АД. При почечной недостаточности ввиду того, что лизиноприл выделяется через почки, начальная доза должна быть определена в зависимости от клиренса креатинина, затем в соответствии с реакцией, следует установить поддерживающую дозу в условиях частого контроля функции почек, уровня калия, натрия в сыворотке крови.

Лекарственная форма

Таблетки

Состав

лизиноприл (в форме дигидрата) \000920 мг

Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат (сахар молочный), целлюлоза микрокристаллическая, крахмал 1500 (прежелатинизированный), кремния диоксид коллоидный (аэросил), тальк, магния стеарат.

Фармакологическое действие

Ингибитор АПФ, уменьшает образование ангиотензина II из ангиотензина I. Снижение содержания ангиотензина II ведет к прямому уменьшению выделения альдостерона. Уменьшает деградацию брадикинина и увеличивает синтез простагландинов. Снижает общее периферическое сосудистое сопротивление, артериальное давление (АД), преднагрузку, давление в легочных капиллярах, вызывает увеличение минутного объема крови и повышение толерантности миокарда к нагрузкам у больных с хронической сердечной недостаточностью. Расширяет артерии в большей степени, чем вены. Некоторые эффекты объясняются воздействием на тканевые ренин- ангиотензиновые системы. При длительном применении уменьшается гипертрофия миокарда и стенок артерий резистивного типа. Улучшает кровоснабжение ишемизированного миокарда.

Ингибиторы АПФ удлиняют продолжительность жизни у больных хронической сердечной недостаточностью, замедляют прогрессирование дисфункции левого желудочка у больных, перенесших инфаркт миокарда без клинических проявлений сердечной недостаточности. Антигипертензивный эффект начинается приблизительно через 6 ч и сохраняется в течение 24 ч. Продолжительность эффекта зависит также от величины дозы. Начало действия - через 1 ч. Максимальный эффект определяется через 6-7 ч. При артериальной гипертензии эффект отмечается в первые дни после начала лечения, стабильное действие развивается через 1-2 месяца.

При резкой отмене препарата не наблюдали выраженного повышения АД.

Помимо снижения АД лизиноприл уменьшает альбуминурию. У больных с гипергликемией способствует нормализации функции поврежденного гломерулярного эндотелия.

Лизиноприл не влияет на концентрацию глюкозы в крови у больных сахарным диабетом и не приводит к учащению случаев гипогликемии.

Фармакокинетика

Всасывание. После приема препарата внутрь около 25% лизиноприла всасывается из желудочно-кишечного тракта. Прием пищи не влияет на абсорбцию препарата. Абсорбция составляет в среднем 30%, биодоступность - 29%.

Распределение. Почти не связывается с белками плазмы крови. Максимальная концентрация в плазме крови (90 нг/мл) достигается через 7 часов. Проницаемость через гематоэнцефалический и плацентарный барьер низкая.

Метаболизм. Лизиноприл не биотрансформируется в организме.

Выведение. Выводится почками в неизмененном виде. Период полувыведения составляет 12 часов.

Фармакокинетика у отдельных групп пациентов

У пациентов с хронической сердечной недостаточностью абсорбция и клиренс лизиноприла снижены.

У пациентов с почечной недостаточностью концентрация лизиноприла в несколько раз превышает концентрации в плазме крови у добровольцев, причем отмечается увеличение времени достижения максимальной концентрации в плазме крови и увеличение периода полувыведения.

У пациентов пожилого возраста концентрация препарата в плазме крови и площадь под кривой в 2 раза больше, чем у пациентов молодого возраста.

Побочные действия

Наиболее часто встречающиеся побочные эффекты: головокружение, головная боль (у 5-6% больных), слабость, диарея, сухой кашель (3%), тошнота, рвота, ортостатическая гипотензия, кожная сыпь, боль в груди (1-3%).

Прочие побочные эффекты (частота <1%):

Со стороны иммунной системы: (0,1%) ангионевротический отек (лицо, губы, язык, гортань или надгортанник, верхние и нижние конечности).

Со стороны сердечно-сосудистой системы: выраженное снижение АД, ортостатическая гипотензия, нарушение функции почек, нарушения ритма сердца, учащенное сердцебиение.

Со стороны центральной нервной системы: повышенная утомляемость, сонливость, судорожные подергивания мышц конечностей и губ.

Со стороны системы кроветворения: возможны лейкопения, нейтропения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, при длительном лечении - небольшое снижение концентрации гемоглобина и гематокрита, эритроцитопения.

Лабораторные показатели: гиперкалиемия, азотемия, гиперурикемия, гипербилирубинемия, повышение активности «печеночных» ферментов, особенно при наличии в анамнезе заболеваний почек, сахарного диабета и реноваскулярной гипертензии.

Редко встречающиеся побочные эффекты (менее 1 %):

Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердцебиение; тахикардия; инфаркт миокарда; цереброваскулярный инсульт у больных с повышенным риском заболевания, вследствие выраженного снижения АД.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Симптоматическая гипотензия

Чаще всего выраженное снижение АД возникает при снижении объема жидкости, вызванной терапией диуретиками, уменьшением количества соли в пище, диализом, диареей или рвотой. У больных хронической сердечной недостаточностью с одновременной почечной недостаточностью или без нее, возможно выраженное снижение АД. Она чаще выявляется у больных с тяжелой стадией хронической сердечной недостаточности, как следствие применения больших доз диуретиков, гипонатриемии или нарушенной функции почек. У таких больных лечение Лизиноприлом надо начинать под строгим контролем врача (с осторожностью проводить подбор дозы препарата и диуретиков).

Подобных правил надо придерживаться при назначении больным ишемической болезнью сердца, цереброваскулярной недостаточностью, у которых резкое снижение АД может привести к инфаркту миокарда или инсульту.

Транзиторная гипотензивная реакция не является противопоказанием для приема следующей дозы препарата.

При применении Лизиноприла у некоторых больных с хронической сердечной недостаточностью, но с нормальным или пониженным АД может отмечаться снижение АД, что обычно не является причиной для прекращения лечения.

До начала лечения Лизиноприлом, по возможности, следует нормализовать концентрацию натрия и/или восполнить потерянный объем жидкости, тщательно контролировать действие начальной дозы Лизиноприла на больного.

В случае стеноза почечной артерии (в особенности при двухстороннем стенозе, или при наличии стеноза артерии единственной почки), а также при недостаточности кровообращения вследствие недостатка натрия и/или жидкости, применение Лизиноприла может привести и к нарушению функции почек, острой почечной недостаточности, которая обычно оказывается необратимой после отмены препарата.

При остром инфаркте миокарда

Показано применение стандартной терапии (тромболитики, ацетилсалициловая кислота, бета-адреноблокаторы). Лизиноприл возможно применять совместно с внутривенным введением или с применением терапевтических трансдермальных систем нитроглицерина.

Хирургическое вмешательство/общая анестезия

При обширных хирургических вмешательствах, а также при применении других лекарственных средств, вызывающих снижение АД, лизиноприл, блокируя образование ангиотензина II, может вызывать выраженное непрогнозируемое снижение АД.

У больных пожилого возраста та же самая доза приводит к более высокой концентрации препарата в крови, поэтому требуется особая осторожность при определении дозы.

Поскольку нельзя исключить потенциальный риск возникновения агранулоцитоза, требуется периодический контроль картины крови. При применении препарата в условиях диализа с полиакрил-нитрил-мембраной может возникать анафилактический шок, поэтому рекомендуется либо другой тип мембраны для диализа, либо назначение других антигипертензивных средств.

Влияние на способность управления транспортными средствами и механизмами

Нет данных о влиянии лизиноприла на способность к управлению транспортны

Показания

Артериальная гипертензия (в монотерапии или в комбинации с другими антигипертензивными средствами);

•• Хроническая сердечная недостаточность (в составе комбинированной терапии для лечения больных, принимающих препараты наперстянки и/или диуретики);

•• Раннее лечение острого инфаркта миокарда (в первые 24 часа со стабильными показателями гемодинамики для поддержания этих показателей и профилактики дисфункции левого желудочка и сердечной недостаточности);

•• Диабетическая нефропатия (снижения альбуминурии у инсулинзависимых больных с нормальным АД и инсулиннезависимых больных с артериальной гипертензией).

Противопоказания

Повышенная чувствительность к лизиноприлу или другим ингибиторам АПФ, ангионевротический отек в анамнезе, в том числе и от применения ингибиторов АПФ, наследственный отек Квинке, возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены).

Лекарственное взаимодействие

Лизиноприл уменьшает выведение калия из организма при лечении диуретиками.

Требуется особая осторожность при одновременном применении препарата с:

- калийсберегающими диуретиками (спиронолактон, триамтерен, амилорид), калием, заместителями поваренной соли, содержащими калий (повышается риск развития гиперкалиемии, особенно при нарушенной почечной функции), поэтому их можно совместно назначать только на основе индивидуального решения лечащего врача при регулярном контроле уровня калия в сыворотке крови и функции почек.

Осторожно может быть применен вместе:

- с диуретиками: при дополнительном введении диуретика больному, принимающему

Лизиноприл, как правило, наступает аддитивный антигипертензивный эффект - риск

выраженного снижения АД;
(6304)


Дозування

Внутрішньо, незалежно від прийому їжі. При артеріальній гіпертензії хворим, не отримують інші гіпотензивні засоби, призначають по 5 мг 1 раз на добу. При відсутності ефекту дозу підвищують кожні 2-3 дні на 5 мг до середньої терапевтичної дози 20-40 мг/добу (підвищення дози понад 40 мг/добу зазвичай не веде до подальшого зниження артеріального тиску). Звичайна добова підтримуюча доза - 20 мг. Максимальна добова доза - 40 мг. Повний ефект розвивається зазвичай через 2-4 тижні від початку лікування, що слід врахувати при збільшенні дози. При недостатньом клінічному ефекті можливе комбінування препарату з іншими гіпотензивними засобами. Якщо пацієнт отримував попереднє лікування діуретиками, то прийом таких препаратів необхідно припинити за 2-3 дні до початку застосування Лізиноприлу. Якщо це неможливо, то початкова доза Лізиноприлу не повинна перевищувати 5 мг на добу. У цьому випадку після прийому першої дози рекомендується лікарський контроль протягом декількох годин (максимум дії досягається приблизно через 6 годин), оскільки може виникнути виражене зниження АТ. При реноваскулярной гіпертензії або інших станах з підвищеною активністю ренін-ангіотензин-альдостеронової системи доцільно призначати також низьку початкову дозу - 2,5-5 мг на день-під посиленим лікарським контролем (контроль АТ, функції нирок, концентрації калію в сироватці крові). Підтримуючу дозу, продовжуючи суворий лікарський контроль, слід визначити залежно від динаміки артеріального тиску. При нирковій недостатності з огляду на те, що лізиноприл виділяється через нирки, початкова доза повинна бути визначена залежно від кліренсуа креатиніну, а потім відповідно до реакції, слід встановити підтримуючу дозу в умовах частого контролю функції нирок, рівня калію, натрію в сироватці крові.

Лікарська форма

Таблетки

Склад

лізиноприл (у формі дигідрату) \000920 мг

Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний), целюлоза мікрокристалічна, крохмаль 1500 (прежелатинізований), кремнію діоксид колоїдний (аеросил), тальк, магнію стеарат.

Фармакологічна дія

Інгібітор АПФ, зменшує утворення ангіотензину II з ангиотензина I. Зниження вмісту ангіотензину II веде до прямого зменшення виділення альдостерону. Зменшує деградацію брадикініну, збільшує синтез простагландинів. Знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск (АТ), переднавантаження, тиск в легеневих капілярах, викликає збільшення хвилинного об'єму крові і підвищення толерантності міокарда до навантажень у хворих з хронічною серцевою недостатністю. Розширює артерії більшою мірою, ніж вени. Деякі ефекти пояснюються дією на тканевые ренін - ангиотензиновые системи. При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія міокарда і стінок артерій резистивного типу. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.

Інгібітори АПФ подовжують тривалість життя у хворих хронічною серцевою недостатністю, уповільнюють прогресування дисфункції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда без клінічних проявів серцевої недостатності. Антигіпертензивний ефект починається приблизно через 6 год і зберігається протягом 24 год. Продолжительность ефекту залежить також від величини дози. Початок дії - через 1 ч. Максимальний ефект визначається через 6-7 год. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається в перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 місяці.

При різкій відміні препарату не спостерігали вираженого підвищення артеріального тиску.

Крім зниження АТ лізиноприл зменшує альбумінурію. У хворих з гіперглікемією сприяє нормалізації функції пошкодженого гломерулярного ендотелію.

Лізиноприл не впливає на концентрацію рлюкозы в крові у хворих цукровим діабетом і не призводить до почастішання випадків гіпоглікемії.

Фармакокінетика

Всмоктування. Після прийому препарату внутрішньо близько 25% лізиноприлу всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату. Абсорбція становить у середньому 30%, біодоступність - 29%.

Розподіл. Майже не зв'язується з білками плазми крові. Максимальна концентрація в плазмі крові (90 нг/мл) досягається через 7 годин. Проникність через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єр-низька.

Метаболизм. Лізиноприл не біотрансформується в організмі.

Виведення. Виводиться нирками в незміненому вигляді. Період напіввиведення становить 12 годин.

Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів

У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю абсорбція і кліренс лізиноприлу знижені.

У пацієнтів з нирковою недостатністю концентрація лізиноприлу в кілька разів перевищує концентрації в плазмі крові у добровольців, причому відзначається збільшення часу досягнення максимальної концентрації в плазмі крові і збільшення періоду напіввиведення.

У пацієнтів літнього віку концентрація препарату в плазмі крові і площа під кривою в 2 рази більше, ніж у пацієнтів молодого віку.

Побічні дії

Найбільш часто зустрічаються побічні ефекти: запаморочення, головний біль (у 5-6% хворих), слабкість, діарея, сухий кашель (3%), нудота, блювання, ортостатична гіпотензія, шкірний висип, біль у грудях (1-3%).

Інші побічні ефекти (частота <1%):

З боку імунної системи: (0,1%) ангіоневротичний набряк (обличчя, губи, язик, гортан�� або надгортанник, верхні і нижні кінцівки).

З боку серцево-судинної системи: виражене зниження АТ, ортостатична гіпотензія, порушення функції нирок, порушення ритму серця, прискорене серцебиття.

З боку центральної нервової системи: підвищена стомлюваність, сонливість, судомні посмикування м'язів кінцівок і губ.

З боку системи кровотворення: можливі лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, при тривалому лікуванні - невелике зниження концентрації гемоглобіну та гематокриту, еритроцитопенія.

Лабораторні показники: гіперкаліємія, азотемія, гіперурикемія, гіпербілірубінемія, підвищення активності «печінкових» ферментів, особливо при наявності в анамнезі захворювань нирок, цукрового діабету і реноваскулярной гіпертензії.

Рідко зустрічаються побічні ефекти (менше 1 %):

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття; тахікардія; інфаркт міокарда; цереброваскулярный інсульт у хворих з підвищеним ризиком захворювання, внаслідок вираженого зниження АТ.

Особливості продажу</h3>рецептурні

Особливі умови

Симптоматична гіпотензія

Найчастіше виражене зниження артеріального тиску виникає при зниженні об'єму рідини, спричиненої терапією діуретиками, зменшенням кількості солі в їжі, діалізом, діареєю або блюванням. У хворих хронічною серцевою недостатністю з одночасною нирковою недостатністю або без неї, можливо виражене зниження АТ. Вона частіше виявляється у хворих з тяжкою стадією хронічної серцевої недостатності, як наслідок застосування великих доз діуретиків, гіпонатріємії або наруш��нною функції нирок. У таких хворих лікування Лізиноприлом слід розпочинати під суворим контролем лікаря (з обережністю проводити підбір дози препарату і діуретиків).

Подібних правил треба дотримуватися при призначенні хворим на ішемічну хворобу серця, цереброваскулярною недостатністю, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.

Транзиторна гіпотензивна реакція не є протипоказанням для прийому наступної дози препарату.

При застосуванні Лізиноприлу у деяких хворі�� з хронічною серцевою недостатністю та з нормальним або зниженим АТ може відзначатися зниження АТ, що зазвичай не є причиною для припинення лікування.

До початку лікування Лізиноприлом, по можливості, слід нормалізувати концентрацію натрію і/або відновити втрачений об'єм рідини, ретельно контролювати дію початкової дози Лізиноприлу на хворого.

У разі стенозу ниркової артерії (особливо при двосторонньому стенозі або при наявності стенозу артерії єдиної нирки), а також при недостаточн��ності кровообігу внаслідок нестачі натрію і/або рідини, застосування Лізиноприлу може призвести до порушення функції нирок, до гострої ниркової недостатності, яка зазвичай виявляється незворотною після відміни препарату.

При гострому інфаркті міокарда

Показано застосування стандартної терапії (тромболітики, ацетилсаліцилова кислота, бета-адреноблокатори). Лізиноприл можна застосовувати спільно з внутрішньовенним введенням або із застосуванням трансдермальних терапевтичних систем нітрогліцерину.

Хирургическ��е втручання/загальна анестезія

При великих хірургічних втручаннях, а також при застосуванні інших лікарських засобів, що викликають зниження АТ, лізиноприл, блокуючи утворення ангіотензину II, може викликати виражене непрогнозоване зниження АТ.

У хворих літнього віку та ж сама доза призводить до більш високої концентрації препарату в крові, тому потрібна особлива обережність при визначенні дози.

Оскільки не можна виключати потенційний ризик виникнення агранулоцитозу, потрібен периодический контроль картини крові. При застосуванні препарату в умовах діалізу з поліакрил-нітрил-мембраною може виникати анафілактичний шок, тому рекомендується або інший тип мембрани для діалізу, або призначення інших антигіпертензивних засобів.

Вплив на здатність керування транспортними засобами і механізмами

Немає даних про вплив лізиноприлу на здатність до керування транспортними компанія

Свідчення

Артеріальна гіпертензія (монотерапія або у комбінації з іншими антигіпертензивними засобами);

��• Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії для лікування хворих, які приймають препарати наперстянки та/або діуретики);

•• Раннє лікування гострого інфаркту міокарда (в перші 24 години зі стабільними показниками гемодинаміки для підтримання цих показників і профілактики дисфункції лівого шлуночка і серцевої недостатності);

•• Діабетична нефропатія (для зниження альбумінурії у инсулинзависимых хворих з нормальним АТ і инсулиннезависимых хворих з артеріальною гіпертензією).

Противо��надання

Підвищена чутливість до лизиноприлу або інших інгібіторів АПФ, ангіоневротичний набряк в анамнезі, в тому числі і від застосування інгібіторів АПФ, спадковий набряк Квінке, вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені).

Лікарська взаємодія

Лізиноприл зменшує виведення калію з організму при лікуванні діуретиками.

Потрібна особлива обережність при одночасному застосуванні препарату з:

- калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид), калієм, заступник��мі кухонної солі, що містять калій (підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, особливо при порушеній нирковій функції), тому їх можна спільно призначати тільки на основі індивідуального рішення лікуючого лікаря при регулярному контролі рівня калію в сироватці крові і функції нирок.

Обережно може бути застосований разом:

- з діуретиками: при додатковому введенні діуретика хворому, що приймає

Лізиноприл, як правило, настає адитивний антигіпертензивний ефект - ризик

вираженого зниження АТ;
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Действующие вещества: Лизиноприл
Страна происхождения: Россия
Форма выпуска: упак 30 табл
Беречь от детей: Да
Производитель: АЛСИ ФАРМА
Общее описание: Ингибитор АПФ
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Диабетон мв 0,06 n30 табл с модиф высвоб
0 грн
756 грн
Новонорм 0,001 n30 табл
0 грн
566 грн
Артра 0,5+0,5 n120 табл п/о
0 грн
2 610 грн
Аллохол n50 табл п/о/фармстандарт
0 грн
440 грн
Ибупрофен 0,4 n20 табл п/о
0 грн
414 грн
Арифон ретард 0,0015 n30 табл с контрол высв п/о
0 грн
808 грн
Аспирин кардио 0,1 n56 табл п/кишеч/оболоч
0 грн
666 грн
Венарус 0,5(1) n60 табл п/о
1 330 грн
1 177 грн
Верапамил 0,08 n30 табл п/о
0 грн
440 грн
Индапамид 0,0025 n30 табл п/о
0 грн
364 грн
Индапамид ретард 0,0015 n30 табл п/о
0 грн
454 грн
Корвалол 50мл капли инд/уп
0 грн
434 грн
Рениприл 0,02 n20 табл
0 грн
448 грн
Аскорутин n50 табл
0 грн
430 грн
Комбилипен 2мл n10 амп р-р в/м
332 грн
302 грн
911 Ногтимицин крем 30мл
823 грн
748 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка