Дозировка
Лечение проводят на фоне стандартной диеты для пациентов с гиперхолестеринемией. Дозу устанавливают индивидуально, в зависимости от исходного уровня холестерина. Принимают внутрь. Начальная доза обычно составляет 10 мг 1 раз/ Эффект проявляется в течение 2 недель, а максимальный эффект - в течение 4 недель. При необходимости дозу можно постепенно увеличить с интервалом 4 недели и более. Максимальная суточная доза - 80 мг.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
аторвастатин (в форме кальциевой соли) 10 мг
Вспомогательные вещества:кальция карбонат, целлюлоза микрокристаллическая, лактозы моногидрат, кроскармеллоза натрия, полисорбат-80, гипролоза, магния стеарат.
Состав пленочной оболочки: опадрай белый YS-1-7040 (гипромеллоза, полиэтиленгликоль, титана диоксид, тальк), симетикона эмульсия (симетикон, стеариновый эмульгатор, сорбиновая кислота, вода), воск канделила.
Фармакологическое действие
Гиполипидемическое средство из группы статинов. По принципу конкурентного антагонизма молекула статина связывается с той частью рецептора коэнзима А, где прикрепляется ГМГ-КоА-редуктаза. Другая часть молекулы статина ингибирует процесс превращения гидроксиметилглутарата в мевалонат, промежуточный продукт в синтезе молекулы холестерина. Ингибирование активности ГМГ-КоА-редуктазы приводит к серии последовательных реакций, в результате которых снижается внутриклеточное содержание холестерина и происходит компенсаторное повышение активности ЛПНП-рецепторов и соответственно ускорение катаболизма холестерина (Xc) ЛПНП.
Гиполипидемический эффект статинов связан со снижением уровня общего Хс за счет Хс-ЛПНП. Снижение уровня ЛПНП является дозозависимым и имеет не линейный, а экспоненциальный характер. Ингибирующий эффект Аторвастатина® в отношении ГМГ-КоА-редуктазы примерно на 70% определяется активностью его циркулирующих метаболитов.
Статины не влияют на активность липопротеиновой и гепатической липаз, не оказывают существенного влияния на синтез и катаболизм свободных жирных кислот, поэтому их влияние на уровень ТГ вторично и опосредовано через их основные эффекты по снижению уровня Хс-ЛПНП. Умеренное снижение уровня ТГ при лечении статинами, по-видимому, связано с экспрессией ремнантных (апо Е) рецепторов на поверхности гепатоцитов, участвующих в катаболизме ЛППП, в составе которых примерно 30% ТГ. По сравнению с другими статинами (за исключением розувастатина) аторвастатин® вызывает более выраженное снижение уровня ТГ.
Помимо гиполипидемического действия, статины оказывают положительное влияние при дисфункции эндотелия (доклинический признак раннего атеросклероза), на сосудистую стенку, состояние атеромы, улучшают реологические свойства крови, обладают антиоксидантными, антипролиферативными свойствами.
Аторвастатин® снижает уровень холестерина у больных с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией, которая обычно не поддается терапии гиполипидемическими средствами.
Фармакокинетика
Аторвастатин® быстро абсорбируется из ЖКТ. Абсолютная биодоступность низкая - около 12%, что обусловлено пресистемным клиренсом в слизистой оболочке ЖКТ и/или вследствие "первого прохождения" через печень, преимущественно в месте действия.
Аторвастатин® метаболизируется при участии изофермента CYP3A4 с образованием ряда веществ, которые являются ингибиторами ГМГ-КоА-редуктазы.
T1/2 из плазмы составляет около 14 ч, хотя T1/2 ингибитора активности ГМГ-КоА-редуктазы составляет приблизительно 20-30 ч, что обусловлено участием активных метаболитов.
Связывание с белками плазмы составляет 98%.
Аторвастатин® выводится в форме метаболитов преимущественно с желчью.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: запоры, метеоризм, диспепсия, боли в животе, тошнота, диарея.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, бессонница.
Прочие: астения, миалгии.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
До начала и во время лечения аторвастатином, особенно при появлении симптомов поражения печени, необходимо контролировать показатели функции печени. При повышении уровня трансаминаз их активность следует контролировать вплоть до нормализации. Если активность АСТ или АЛТ, более чем в 3 раза превышающая норму, сохраняется, рекомендуется снижение дозы или отмена аторвастатина.
При появлении на фоне лечения симптомов миопатии следует определить активность КФК. Если значительное повышение уровня КФК сохраняется, то рекомендуется снизить дозу или отменить аторвастатин.
Риск миопатии во время лечения аторвастатином повышается при одновременном применении циклоспорина, фибратов, эритромицина, противогрибковых препаратов, относящихся к азолам, и ниацина.
Существует вероятность развития следующих побочных реакций, однако не во всех случаях установлена четкая связь с приемом аторвастатина: судороги мышц, миозит, миопатия, парестезия, периферическая невропатия, панкреатит, гепатит, холестатическая желтуха, анорексия, рвота, алопеция, зуд, сыпь, импотенция, гипергликемия и гипогликемия.
У детей опыт применения аторвастатина в дозе до 80 мг/ ограничен.
С осторожностью применяют аторвастатин у пациентов с хроническим алкоголизмом.
Показания
Первичная гиперхолестеринемия при неэффективности диетотерапии, комбинированная гиперхолестеринемия и гипертриглицеридемия, гетерозиготная и гомозиготная семейная гиперхолестеринемия при неэффективности диетотерапии.
Противопоказания
Заболевания печени в активной стадии, повышение активности трансаминаз сыворотки более чем в 3 раза неясного генеза, беременность, лактация (грудное вскармливание), повышенная чувствительность к аторвастатину. Женщины репродуктивного возраста, не применяющие надежные средства контрацепции.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении Аторвастатина® с дигоксином незначительно повышается концентрация дигоксина в плазме крови.
Дилтиазем, верапамил, израдипин ингибируют изофермент CYP3A4, который участвует в метаболизме аторвастатина, поэтому при одновременном применении с этими блокаторами кальциевых каналов возможно повышение концентрации аторвастатина в плазме крови и увеличение риска развития миопатии.
При одновременном применении итраконазола значительно повышается концентрация аторвастатина в плазме крови, по-видимому, вследствие ингибирования итраконазолом его метаболизма в печени, который происходит при участии изофермента CYP3A4; повышение риска развития миопатии.
При одновременном применении колестипола возможно уменьшение концентрации аторвастатина в плазме крови, при этом гиполипидемический эффект усиливается.
При одновременном применении антациды, содержащие магния гидроксид и алюминия гидроксид, снижают концентрацию Аторвастатина® примерно на 35%.
(6322)
Дозування
Лікування проводять на фоні стандартної дієти для пацієнтів з гіперхолестеринемією. Дозу встановлюють індивідуально, залежно від вихідного рівня холестерину. Приймають внутрішньо. Початкова доза зазвичай становить 10 мг 1 раз/ Ефект проявляється протягом 2 тижнів, а максимальний ефект - протягом 4 тижнів. При необхідності дозу можна поступово збільшити з інтервалом 4 тижні і більше. Максимальна добова доза - 80 мг.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
аторвастатин (у формі кальцієвой солі) 10 мг
Допоміжні речовини:кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, полісорбат-80, гипролоза, магнію стеарат.
Склад плівкової оболонки: опадрай білий YS-1-7040 (гіпромелоза, поліетиленгліколь, титану діоксид, тальк), симетикона емульсія (симетикон, стеариновий емульгатор, сорбінова кислота, вода), віск канделила.Фармакологічна дія
Гіполіпідемічна засіб з групи статинів. За принципом конкурентного антагонізму молекула статину зв'язується з той частиною рецептора коензиму А, де прикріплюється ГМГ-КоА-редуктаза. Інша частина молекули статину інгібує процес перетворення гидроксиметилглутарата у мевалонат, проміжний продукт у синтезі молекули холестерину. Інгібування активності ГМГ-КоА-редуктази призводить до серії послідовних реакцій, в результаті яких знижується внутрішньоклітинний вміст холестерину і відбувається компенсаторне підвищення активності ЛПНЩ-рецепторів і відповідно прискорення катаболізму холестерину (Xc) ЛПНЩ.
Гіполіпідемічний ефект статинів пов'язане зі зниженням рівня загального Хс за рахунок Хс-ЛПНЩ. Зниження рівня ЛПНЩ є дозозалежним і має не лінійний, а експоненціальний характер. Інгібуючий ефект Аторвастатину® у відношенні ГМГ-КоА-редуктази приблизно на 70% визначається активністю його циркулюючих метаболітів.
Статини не впливають на активність ліпопротеїнової і гепатической ліпаз, не роблять істотного впливу на синтез і катаболізм вільних жирних кислот, тому їх вплив на рівень ТГ вдруге і опосередковано через їх основні ефекти ��нижению рівня Хс-ЛПНЩ. Помірне зниження рівня ТГ при лікуванні статинами, мабуть, пов'язано з експресією ремнантных (апо Е) рецепторів на поверхні гепатоцитів, що беруть участь у катаболізм ЛППП, у складі яких приблизно 30% ТГ. Порівняно з іншими статинами (за винятком розувастатина) аторвастатин® викликає більш виражене зниження рівня ТГ.
Крім гіполіпідемічної дії, статини надають позитивний вплив при дисфункції ендотелію (доклінічний ознака раннього атеросклерозу), на судинну стінку, сос��ояние атероми, покращують реологічні властивості крові, володіють антиоксидантними, антипролиферативными властивостями.
Аторвастатин® знижує рівень холестерину у хворих з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які зазвичай не піддається терапії гіполіпідемічними засобами.Фармакокінетика
Аторвастатин® швидко абсорбується з ШКТ. Абсолютна біодоступність низька - близько 12%, що обумовлена пресистемним кліренсом у слизовій оболонці ШЛУНКОВО-кишкового тракту і/або внаслідок "першого проходження" через печінку, переважно в місці дії.
Аторвастатин® метаболізується за участі ізоферменту CYP3A4 з утворенням ряду речовин, які є інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази.
T1/2 з плазми становить близько 14 год, хоча T1/2 активності інгібітора ГМГ-КоА-редуктази становить приблизно 20-30 год, що зумовлено участю активних метаболітів.
Зв'язування з білками плазми становить 98%.
Аторвастатин® виводиться у формі метаболітів переважно з жовчю.Побічні дії
З боку травної системи: запори, метеоризм, varепсия, болі в животі, нудота, діарея.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, безсоння.
Інші: астенія, міалгія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
До початку і під час лікування аторвастатином, особливо при появі симптомів ураження печінки, необхідно контролювати показники функції печінки. При підвищенні рівня трансаміназ їх активність слід контролювати аж до нормалізації. Якщо активність АСТ або АЛТ більш ніж в 3 рази перевищує норму, зберігається, рекомендуеться зниження дози або відміна аторвастатину.
При появі на фоні лікування симптомів міопатії потрібно визначити активність КФК. Якщо значне підвищення рівня КФК, що зберігається, рекомендується понизити дозу або відмінити аторвастатин.
Ризик міопатії під час лікування аторвастатином підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів, еритроміцину, протигрибкових препаратів, які належать до азолам, і ніацину.
Існує ймовірність розвитку таких побічних реакцій, проте не у всіх випадках установлена чіткий зв'язок з прийомом аторвастатину: судоми м'язів, міозит, міопатія, парестезії, периферична невропатія, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця, анорексія, блювання, алопеція, свербіж, висип, імпотенція, гіперглікемія та гіпоглікемія.
У дітей досвід застосування аторвастатину у дозі до 80 мг/ обмежений.
З обережністю застосовують аторвастатин у пацієнтів з хронічним алкоголізмом.Свідчення
Первинна гіперхолестеринемія при неефективності дієтотерапії, комбінована гіперхолестеринемія і гіпертригліцеридемія, гетерозиготна і гомозиготная сімейна гіперхолестеринемія при неефективності дієтотерапії.Протипоказання
Захворювання печінки в активній стадії, підвищення активності трансаміназ сироватки більш ніж в 3 рази неясного генезу, вагітність, лактація (грудне вигодовування), підвищена чутливість до аторвастатину. Жінки репродуктивного віку, які не застосовують надійні засоби контрацепції.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні Аторвастатину® з дигоксином незначно підвищується концентрація дигоксину в плазмі крові.
Дилтіазем, верапаміл, ізрадипін інгібують ізофермент CYP3A4, який бере участь у метаболізмі аторвастатину, тому при одночасному застосуванні з цими блокаторами кальцієвих каналів можливе підвищення концентрації аторвастатину у плазмі крові і збільшення ризику розвитку міопатії.
При одночасному застосуванні ітраконазолу значно підвищується концентрація аторвастатину в плазмі крові, мабуть, внаслідок інгібування ітраконазолом його метаболізму в печінці, який відбувається при уча��тії ізоферменту CYP3A4; підвищення ризику розвитку міопатії.
При одночасному застосуванні колестиполу можливе зменшення концентрації аторвастатину в плазмі крові, при цьому гіполіпідемічний ефект посилюється.
При одночасному застосуванні антациди, що містять магнію гідроксид або алюмінію гідроксид, знижують концентрацію Аторвастатину® приблизно на 35%.
