Дозировка
Линкомицин принимают внутрь за 1—2 ч до или через 2—3 ч после еды, так как прием пищи замедляет и снижает всасывание. Разовая доза для взрослых — 0,5 г, суточная — 1,0—1,5 г. Суточная доза для детей равна 30—60 мг/кг массы тела (в 2—3 приема с интервалами 8—12 ч). Продолжительность лечения в зависимости от формы и тяжести заболевания составляет 7—14 дней (при остеомиелите — 3 недели и более).
Лекарственная форма
Капсулы
Состав
линкомицин г/х моногидрат (в пересчете на линкомицин - основание) 0,25г;
Вспомогательные в-ва: сахароза, кальция стеарат, крахмал картофельный
Фармакологическое действие
Линкомицин эффективен в отношении грамположительных микроорганизмов (стафилококков, стрептококков, пневмококков, палочки дифтерии) и некоторых анаэробов, в том числе возбудителей газовой гангрены и столбняка. Активен также в отношении микоплазм. На грамотрицательные бактерии, грибы и вирусы не действует. Активен в отношении микроорганизмов, особенно стафилококков, устойчивых к другим антибиотикам. Устойчивость микроорганизмов к линкомицину вырабатывается медленно.
В терапевтических дозах препарат действует бактериостатически. Механизм действия связан с подавлением бактериальными клетками синтеза белка.
Фармакокинетика
После приема внутрь всасывается 20—30% принятой дозы линкомицина. Максимальная концентрация в крови достигается через 2—4 ч. Проникает в разные органы и ткани, в том числе в костную ткань, в желчь. Через гематоэнцефалический барьер проникает плохо, однако проницаемость ГЭБ повышается при менингите. Метаболизируется в печени. Выводится с мочой и фекалиями.
Побочные действия
При приеме линкомицина внутрь возможны тошнота, рвота, диарея, боли в животе. В отдельных случаях возможны аллергические реакции, лейкопения, тромбоцитопения. При длительном применении могут возникать кандидозы.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Не следует комбинировать препарат с миорелаксантами. При длительном применении необходим систематический контроль функции печени и почек. В случае развития псевдомембранозного колита прием прекращают и назначают ванкомицин или бацитрацин
Показания
Препарат применяют при лечении септических состояний, вызванных стафилококками и стрептококками, при острых и хронических остеомиелитах, пневмониях, гнойных инфекциях кожи и мягких тканей, рожистом воспалении, отитах и других инфекциях, вызванных чувствительными к этому антибиотику микроорганизмами, особенно при инфекциях, вызванных микроорганизмами, устойчивыми к пенициллинам и другим антибиотикам, а также при аллергии к пенициллинам.
Вследствие того, что линкомицин накапливается в костной ткани, он является одним из наиболее эффективных препаратов при лечении острых и хронических остеомиелитов и других инфекционных поражений костей; суставов.
Противопоказания
Применение Линкомицина гидрохлорида противопоказано при беременности (за исключением случаев, когда это необходимо по жизненным показаниям), при тяжелых заболеваниях печени и почек, повышенной индивидуальной чувствительности к препарату, при лактации (необходимо приостановить грудное вскармливание), в раннем грудном возрасте (до 1 месяца).
Лекарственное взаимодействие
Усиливает миорелаксацию, вызываемую курареподобными средствами. Антидиарейные препараты, хлорамфеникол, эритромицин ослабляют эффект. При сочетании с наркотическими анальгетиками возрастает вероятность развития респираторных заболеваний.
(195)
Дозування
Лінкоміцин приймають всередину, за 1-2 год до або через 2-3 год після їжі, оскільки прийом їжі уповільнює та знижує всмоктування. Разова доза для дорослих — 0,5 г, добова — 1,0—1,5 р. Добова доза для дітей дорівнює 30-60 мг/кг маси тіла (в 2-3 прийоми з інтервалом 8-12 год). Тривалість лікування в залежності від форми і тяжкості захворювання становить 7-14 днів (при остеомієліті — 3 тижні і більше).
Лікарська форма
КапсулиСклад
лінкоміцин г/х моногідрат (у перерахуванні на лінкоміцин - підстава) 0,25 г;
Допоміжні в-ва: саха��оза, кальцію стеарат, крохмаль картоплянийФармакологічна дія
Лінкоміцин ефективний відносно грампозитивних мікроорганізмів (стафілококів, стрептококів, пневмококів, палички дифтерії) та деяких анаеробів, у тому числі збудників газової гангрени та правцю. Активний також відносно мікоплазм. На грамнегативні бактерії, гриби і віруси не діє. Активний відносно мікроорганізмів, особливо стафілококів, стійких до інших антибіотиків. Стійкість мікроорганізмів до лінкоміцину виробляється медлен.
В терапевтичних дозах препарат діє бактеріостатично. Механізм дії пов'язаний з придушенням бактеріальними клітинами синтезу білка.Фармакокінетика
Після прийому всередину всмоктується 20-30% прийнятої дози лінкоміцину. Максимальна концентрація в крові досягається через 2-4 ч. Проникає в різні органи і тканини, в тому числі в кісткову тканину, в жовч. Через гематоенцефалічний бар'єр проникає погано, проте проникність ГЕБ підвищується при менінгіті. Метаболізується в печінці. Виводиться з сечею та фекаліями.Побочные дії
При прийомі лінкоміцину всередину можливі нудота, блювання, діарея, болі в животі. В окремих випадках можливі алергічні реакції, лейкопенія, тромбоцитопенія. При тривалому застосуванні можуть виникати кандидози.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Не слід комбінувати препарат з міорелаксантами. При тривалому застосуванні необхідний систематичний контроль функції печінки і нирок. У разі розвитку псевдомембранозного коліту прийом припиняють і призначають ванкоміцин або бацитрацинСвідчення
Препарат застосовують при лікуванні септичних станів, викликаних стафілококами і стрептококами, при гострих і хронічних остеомієлітах, пневмоніях, гнійних інфекціях шкіри і м'яких тканин, бешиховому запаленні, отитах та інших інфекціях, викликаних чутливими до цього антибіотика мікроорганізмами, особливо при інфекціях, спричинених мікроорганізмами, стійкими до пеніцилінів та інших антибіотиків, а також при алергії до пеніцилінів.
Внаслідок того, що лінкоміцин накопичується в кістковій тканині, він є одним з найбільш ефективн��ктивных препаратів при лікуванні гострих і хронічних остеомієлітів та інших інфекційних уражень кісток, суглобів.Протипоказання
Застосування Лінкоміцину гідрохлориду протипоказано при вагітності (за винятком випадків, коли це необхідно за життєвими показаннями), при тяжких захворюваннях печінки і нирок, підвищеній індивідуальній чутливості до препарату, при лактації (необхідно припинити грудне вигодовування), в ранньому грудному віці (до 1 місяця).Лікарська взаємодія
Посилює міорелаксацію, ��ызываемую курареподібними засобами. Антидіарейні препарати, хлорамфенікол, еритроміцин послаблюють ефект. При поєднанні з наркотичними анальгетиками зростає ймовірність розвитку респіраторних захворювань.
