Дозировка
Количество раствора и общая доза лидокаина зависят от вида анестезии, характера и продолжительности оперативного вмешательства.
Лекарственная форма
Раствор для инъекций прозрачный, бесцветный или слегка окрашенный
Состав
1 мл
лидокаина гидрохлорид (в форме моногидрата) 20 мг
Вспомогательные вещества: натрия хлорид - 6 мг, натрия гидроксида раствор 1 М до pH 5.0-7.0, вода д/и - до 1 мл.
Фармакологическое действие
Вызывает все виды местной анестезии: терминальную, инфильтрационную, проводниковую.
Анестезирующее действие лидокаина в 2-6 раз сильнее, чем прокаина. Не оказывает местнораздражающего действия на ткани.
Фармакокинетика
Время достижения максимальной концентрации 30 мин. Метаболизируется в печени, выводится с желчью.
Побочные действия
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головокружение, головная боль, слабость, двигательное беспокойство, нистагм, потеря сознания, сонливость, зрительные и слуховые нарушения, тремор, тризм, судороги (риск их развития повышается на фоне гиперкапнии и ацидоза), синдром "конского хвоста" (паралич ног, парестезии), паралич дыхательных мышц, остановка дыхания, блок моторный и чувствительный, респираторный паралич (чаще развивается при субарахноидальной анестезии), онемение языка (при использовании в стоматологии).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: повышение или снижение АД, тахикардия - при введении с вазоконстриктором, периферическая вазодилатация, коллапс, боль в грудной клетке.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, непроизвольная дефекация.
Аллергические реакции: кожная сыпь, крапивница (на коже и слизистых оболочках), зуд кожи, ангионевротический отек, анафилактический шок.
Местные реакции: при спинальной анестезии - боль в спине, при эпидуральной анестезии - случайное попадание в субарахноидальное пространство; при местном применении в урологии - уретрит.
Прочие: непроизвольное мочеиспускание, метгемоглобинемия, стойкая анестезия, снижение либидо и/или потенции, угнетение дыхания, вплоть до остановки, гипотермия; при анестезии в стоматологии: потеря чувствительности и парестезии губ и языка, удлинение анестезии.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
осторожностью следует применять при состояниях, сопровождающихся снижением печеночного кровотока (в т.ч. при хронической сердечной недостаточности, заболеваниях печени), прогрессирующей сердечно-сосудистой недостаточности (обычно вследствие развития блокад сердца и шока), у тяжелых и ослабленных больных, у пациентов пожилого возраста (старше 65 лет); для эпидуральной анестезии - при неврологических заболеваниях, септицемии, невозможности проведения пункции из-за деформации позвоночника; для субарахноидальной анестезии - при боли в спине, инфекции головного мозга, доброкачественных и злокачественных новообразованиях головного мозга, при коагулопатиях различного генеза, мигрени, субарахноидальном кровоизлиянии, артериальной гипертензии, артериальной гипотензии, парестезии, психозе, истерии, у неконтактных больных, невозможности проведения пункции из-за деформации позвоночника.
Следует с осторожностью вводить растворы лидокаина в ткани с обильной васкуляризацией (например, в область шеи при операциях на щитовидной железе), в таких случаях лидокаин применяют в меньших дозах.
При одновременном применении с бета-адреноблокаторами, с циметидином требуется уменьшение дозы лидокаина; с полимиксином В - следует контролировать функцию дыхания.
В период лечения ингибиторами МАО не следует применять лидокаин парентерально.
Растворы для инъекций, в состав которых входят эпинефрин и норэпинефрин, не предназначены для в/в введения.
Лидокаин нельзя добавлять в переливаемую кровь.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
После применения лидокаина не рекомендуется заниматься видами деятельности, требующими высокой концентрации внимания и быстрых психомоторных реакций.
Показания
Местная инфильтрационная анестезия
Проводниковая анестезия
Спинальная анестезия
Эпидуральная анестезия
Противопоказания
Повышенная чувствительность к лидокаину и другим местным анестетикам амидного типа.
Применение при беременности и кормлении грудью
При беременности и в период лактации применять только по жизненным показаниям. Лидокаин выделяется с грудным молоком.
В акушерской практике с осторожностью применять парацервикально при нарушениях внутриутробного развития плода, фетоплацентарной недостаточности, недоношенности, переношенности, гестозе.
Применение при нарушениях функции печени
Противопоказан при тяжелых нарушениях функции печени.
C осторожностью следует применять при заболеваниях печени, сопровождающихся снижением печеночного кровотока.
Применение у пожилых пациентов
C осторожностью следует применять у пациентов пожилого возраста (старше 65 лет).
(3604)
Дозування
Кількість розчину та загальна доза лідокаїну залежать від виду анестезії, характеру і тривалості оперативного втручання.
Лікарська форма
Розчин для ін'єкцій прозорий, безбарвний або злегка забарвленийСклад
1 мл
лідокаїну гідрохлорид (у формі моногідрату) 20 мг
Допоміжні речовини: натрію хлорид - 6 мг, натрію гідроксиду 1 М розчин до рн 5.0-7.0, вода д/і - до 1 млФармакологічна дія
Викликає всі види місцевої анестезії: термінальну, инфильтрационную, провідникову.
Анестезуюча дія лідокаїну в 2-6 разів сильніша, ніж прокаїну. Не чинить місцевоподразнювальної дії на тканини.Фармакокінетика
Час досягнення максимальної концентрації 30 хв. Метаболізується в печінці, виводиться з жовчю.Побічні дії
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль, слабкість, руховий неспокій, ністагм, втрата свідомості, сонливість, зорові і слухові порушення, тремор, тризм, судоми (ризик їхнього розвитку підвищується на тлі гіперкапнії й ацидозу), синдром "ко��ського хвоста" (параліч ніг, парестезії), параліч дихальних м'язів, зупинка дихання, блок моторний і чутливий, респіраторний параліч (частіше розвивається при субарахноїдальній анестезії), оніміння язика (при використанні в стоматології).
З боку серцево-судинної системи: підвищення або зниження артеріального тиску, тахікардія - при введенні з вазоконстриктором, периферична вазодилатація, колапс, біль у грудній клітці.
З боку травної системи: нудота, блювання, мимовільна дефекація.
Алергічні реакци��: шкірний висип, кропив'янка (на шкірі і слизових оболонках), свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.
Місцеві реакції: при спінальній анестезії - біль у спині, при епідуральній анестезії - випадкове влучення в субарахноїдальний простір; при місцевому застосуванні в урології - уретрит.
Інші: мимовільне сечовипускання, метгемоглобінемія, стійка анестезія, зниження лібідо і/чи потенції, пригнічення дихання аж до зупинки, гіпотермія; при анестезії в стоматології: втрата чутливості та парестезії губ і язика, подовження анестезії.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
обережністю слід застосовувати при станах, що супроводжуються зниженням печінкового кровотоку (у т. ч. при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки), прогресуючої серцево-судинної недостатності (звичайно внаслідок розвитку блокад серця і шоку), у важких і ослаблених хворих, у пацієнтів літнього віку (старше 65 років); для епідуральної анестезії - при неврологічних захворюваннях, септицемії, неможливості проведення пункції через деформацію хребта; для субарахноїдальної анестезії - біль у спині, інфекції головного мозку, доброякісні та злоякісні новоутворення головного мозку, при коагулопатіях різного генезу, мігрень, субарахноїдальному крововиливі, артеріальної гіпертензії, гіпотензії, парестезії, психоз, істерії, у неконтактних хворих, неможливість проведення пункції через деформацію хребта.
Слід з обережністю вводити розчини лідокаїну в тканини з багатою васкуляризацією (наприкладр, в область шиї при операціях на щитовидній залозі), у таких випадках лідокаїн застосовують у менших дозах.
При одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами, з циметидином потрібне зменшення дози лідокаїну; з поліміксином В - слід контролювати функцію дихання.
У період лікування інгібіторами МОНОАМІНОКСИДАЗИ не слід застосовувати лідокаїн парентерально.
Розчини для ін'єкцій, до складу яких входять епінефрин і норепінефріну, не призначені для в/в введення.
Лідокаїн можна додавати в переливаемую кров.
> Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Після застосування лідокаїну не рекомендується займатися видами діяльності, що потребують високої концентрації уваги та швидких психомоторних реакцій.Свідчення
Місцева інфільтраційна анестезія
Провідникова анестезія
Спінальна анестезія
Епідуральна анестезіяПротипоказання
Підвищена чутливість до лидокаину та інших місцевих анестетиків амідного типу.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
При вагітності і в період лактації застосовувати тільки за життєвими показаннями. Лідокаїн виділяється з грудним молоком.
В акушерській практиці з обережністю застосовувати парацервікальної при порушеннях внутрішньоутробного розвитку плода, фетоплацентарної недостатності, недоношеності, переношенности, гестозу.
Застосування при порушеннях функції печінки
Протипоказаний при тяжких порушеннях функції печінки.
C обережністю слід застосовувати при захворюваннях печінки, що супроводжуються зниженням печеночногпро кровотоку.
Застосування у літніх пацієнтів
C обережністю слід застосовувати у пацієнтів літнього віку (старше 65 років).
