Дозировка
Внутрь, во время еды или в перерыве между приемами пищи, не разжевывая, запивая достаточным количеством жидкости. Дозы определяются характером и тяжестью инфекции, а также чувствительностью предполагаемого возбудителя, Рекомендуемая доза препарата для взрослых с нормальной функцией почек (КК >50 мл/мин): При остром синусите - 500 мг 1 раз в день в течение 10-14 дней; При обострении хронического бронхита - от 250 до 500 мг 1 раз в день в течение 7-10 дней; При внебольничной пневмонии - 500 мг 1 или 2 раза в день в течение 7-14 дней; При неосложненных инфекциях мочевыводящих путей и почек — 250 мг 1 раз в день в течение 3-х дней; При осложненных инфекциях мочевыводящих путей и почек - 250 мг 1 раз в день в течение 7-10 дней; При бактериальном простатите - 500 мг 1 раз в день в течение 28 дней; При инфекциях кожи и мягких тканей - 250 мг - 500 мг 1 или 2 раза в день в течение 7-14 дней; Интраабдоминальные инфекции - по 250 мг 2 раза в день или по 500 мг 1 раз в день - 7-14 дней (в комбинации с антибактериальными препаратами, действующими на анаэробную флору). Туберкулез - внутрь по 500 мг 1-2 раза в сутки до 3 месяцев. Для пациентов с нарушениями функции почек (КК < 50 мл/мин): Клиренс креатинина, мл/мин Режим дозирования 250 мг/24 ч, первая доза: 250 мг 500 мг/24ч, первая доза: 500 мг 500 мг/12 ч, первая доза: 500 мг 50-20 затем: 125 мг/24 ч затем: 250 мг/24 ч затем: 250 мг/12 ч 19-10 затем: 125 мг/48 ч затем: 125 мг/24 ч затем: 125 мг/12 ч < 10 (включая гемодиализ и ДАПД)* затем: 125 мг/48 ч затем: 125 мг/24 ч затем: 125 мг/24 ч *После гемодиализа или длительного амбулаторного перитонеального диализа (ДАПД) не требуется введение дополнительных доз. При нарушении функции печени не требуется специального подбора доз, поскольку левофлоксацин лишь в незначительной степени метаболизируется в печени и выводится преимущественно почками. Если пропущен прием препарата надо, как можно скорее, принять таблетку, пока не приблизилось время очередного приема. Далее продолжать принимать левофлоксацин по схеме. Длительность терапии зависит от типа заболевания (см. выше). Во всех случаях лечение стоит продолжать от 48 до 72 ч после исчезновения симптомов заболевания.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой розового цвета, овальные, двояковыпуклые, с риской на одной стороне и гравировкой "L" - на другой.
Состав
1 таб.
левофлоксацина гемигидрат 256.23 мг,
?что соответствует содержанию левофлоксацина 250 мг
Вспомогательные вещества: натрия стеарилфумарат - 6.4 мг, кросповидон (полипласдон XL) - 12.8 мг, кремния диоксид коллоидный безводный (аэросил 200) - 1.6 мг, коповидон (пласдон S-630) - 16 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 26.97 мг.
Состав пленочной оболочки: опадрай II розовый 31К34554 (лактозы моногидрат - 3.84 мг, HPMC 2910/гипромеллоза 15сР - 2.688 мг, титана диоксид - 2.2886 мг, триацетин - 0.768 мг, краситель железа оксид красный - 0.0096 мг, краситель железа оксид желтый - 0.0058 мг).
Фармакологическое действие
Левофлоксацин - антибиотик широкого спектра действия из группы фторхинолонов, содержащий в качестве активного вещества левовращающий изомер офлоксацина. Блокирует ДНК-гиразу (топоизомеразу II) и топоизомеразу IV, нарушает суперспирализацию и сшивку разрывов ДНК, подавляет синтез ДНК, вызывает глубокие морфологические изменения в цитоплазме, клеточной стенке и мембранах.
Эффективен в отношении большинства штаммов микроорганизмов как в условиях in vitro так и in vivo. К действию препарата чувствительны грамположительные микроорганизмы - Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes и Streptococcus agalactiae, Viridans group streptococci; грамотрицательные микроорганизмы - Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter sakazakii, Escherichiacoli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Legionella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter baumannii, Acinetobacter calcoaceticus, Bordetella pertussis, Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Serratia marcescens; также чувствительны анаэробные микроорганизмы (Clostridiumperfringens, Bacteroides fragilis) и другие группы микроорганизмы - Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Mycobacterium tuberculosis.
Фармакокинетика
При приеме внутрь быстро и практически полностью всасывается (прием пищи мало влияет на скорость и полноту абсорбции). Абсолютная биодоступность порядка 100%. Время достижения максимальной концентрации в плазме (Тсmах)- 1 ч.
Связь с белками плазмы около 30-40%. После длительного приема дозы 500 мг 1 раз в день наблюдается незначительная кумуляция. Умеренная кумуляция левофлоксацина наблюдается уже на третий день приема препарата в дозе 500 мг 2 раза в день. Хорошо проникает в органы и ткани: легкие, слизистую оболочку бронхов, мокроту, органы мочеполовой системы, полиморфно-ядерные лейкоциты, альвеолярные макрофаги. Максимальная концентрация левофлоксацина (Cmax) в слизистой бронхов и жидкости эпителиальной выстилки после перорального приема 500 мг препарата - 8.3 мкг/г и 10.8 мкг/мл соответственно; Cmax левофлоксацина в жидкости волдырей - 4.0-6.7 мкг/мл, Тсmах в этом случае - 2-4 ч. Cmax в тканях легких после перорального приема 500 мг препарата - 11/3 мкг/г, а Тсmах - 4-6 ч. Левофлоксацин проникает в спинно-мозговую жидкость в малых количествах. При пероральном приеме 500 мг/сут левофлоксацина на третий день лечения Cmax в тканях предстательной железы через 2, 6 и 24 часа после приема препарата - 8/7 мкг/г, 8/2 мкг/г и 2/0 мкг/г соответственно. Отношение концентрации предстательная железа/плазма в среднем - 1,84. Среднее значение Cmax в моче после приема 500 мг препарата через 8-12 ч - 200 мг/л.
В печени окисляется и/или дезацетилируется небольшая часть препарата. Период полувыведения (T1/2) - 6-8 ч. Выводится из организма преимущественно почками (порядка 85% принятой дозы) путем клубочковой фильтрации и канальцевой секреции. Менее 5% левофлоксацина экскретируется в виде метаболитов.
При нарушениях функции почек и уменьшении почечного клиренса увеличивается T1/2.
В ходе клинических испытаний не отмечалось различий в фармакокинетике препарата у мужчин и женщин.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея (в т.ч. с кровью), нарушения пищеварения, снижение аппетита, боль в животе, псевдомембранозный колит; повышение активности «печеночных» трансаминаз, гипербилирубинемия, гепатит, дисбактериоз.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение артериального давления, сосудистый коллапс, тахикардия, удлинение интервала QT, крайне редко - мерцательная аритмия.
Со стороны обмена веществ: гипогликемия (повышение аппетита, повышенное потоотделение, дрожь).
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, слабость, сонливость, бессонница, тремор, беспокойство, парестезии, страх, галлюцинации, спутанность сознания, депрессия, двигательные расстройства, эпилептические припадки (у предрасположенных пациентов).
Со стороны органов чувств: нарушения зрения, слуха, обоняния, вкусовой и тактильной чувствительности.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: артралгия, мышечная слабость, миалгия, разрыв сухожилий, тендинит, рабдомиолиз.
Со стороны мочевыделительной системы: гиперкреатининемия, интерстициальный нефрит, острая почечная недостаточность.
Со стороны органов кроветворения: эозинофилия, гемолитическая анемия, лейкопения, нейтропения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, панцитопения, геморрагии.
Аллергические реакции: зуд и гиперемия кожи, отек кожи и слизистых оболочек, крапивница, злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), бронхоспазм, удушье, анафилактический шок, аллергический пневмонит, васкулит.
Прочие: фотосенсибилизация, астения, обострение порфирии, стойкая лихорадка, развитие суперинфекции.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Левофлоксацин должен применяться по крайней мере за 2 часа до или 2 часа после приема препаратов солей железа, цинка, антацидов и сукральфата.
Во время лечения необходимо избегать солнечного и искусственного УФ-облучения во избежание повреждения кожных покровов (фотосенсибилизация).
При появлении признаков тендинита, псевдомембранозного колита, аллергических реакций левофлоксацин немедленно отменяют.
Следует иметь в виду, что у больных с поражением головного мозга в анамнезе (инсульт, тяжелая травма) возможно развитие судорог, при недостаточности глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы - риск развития гемолиза.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Передозировка
Ожидаемые симптомы передозировки препарата Левофлоксацин проявляются на уровне ЦНС (спутанность сознания, головокружение, нарушение сознания и приступы судорог по типу эпиприпадков). Кроме того, могут отмечаться желудочно-кишечные расстройства (например, тошнота) и эрозивные поражения слизистых оболочек. Со стороны сердечно-сосудистой системы может наблюдаться удлинение интервала QT.
Лечение симптоматическое. Необходим ЭКГ-мониторинг для отслеживания интервала QT. Можно воспользоваться антацидными препаратами. Левофлоксацин не выводится посредством диализа. Специфического антидота не существует.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами:
— инфекции нижних дыхательных путей (обострение хронического бронхита, внебольничная пневмония);
— инфекции ЛОР-органов (острый синусит);
— инфекции мочевыводящих путей и почек (в т.ч. острый пиелонефрит);
— инфекции половых органов (в т.ч. бактериальный простатит);
— инфекции кожи и мягких тканей (нагноившиеся атеромы, абсцесс, фурункулы);
— интраабдоминальные инфекции;
— туберкулез (комплексная терапия лекарственно-устойчивых форм).
Противопоказания
— эпилепсия;
— поражение сухожилий при ранее проводившемся лечении хинолонами;
— беременность;
— период лактации;
— детский и подростковый возраст (до 18 лет);
— непереносимость лактозы, дефицит лактазы, глюкозо-галактозная мальабсорбция;
— повышенная чувствительность к левофлоксацину или другим фторхинолонам, а также к вспомогательным веществам препарата.
С осторожностью: пожилой возраст (в связи с высокой вероятностью наличия сопутствующего снижения функции почек), дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы.
Лекарственное взаимодействие
Имеются сообщения о выраженном снижении уровня судорожной готовности при одновременном применении хинолонов и веществ, способных, в свою очередь, снижать порог судорожной готовности. В равной мере это касается также одновременного применения хинолонов, теофиллина и НПВС. Эффект снижают лекарственные средства, угнетающие моторику кишечника, сукральфат, магний- или алюминийсодержащие антацидные средства, соли железа и цинка (необходим перерыв между приемом не менее 2 ч).
Прием глюкокортикостероидов повышает риск разрыва сухожилий.
При одновременном использовании антагонистов витамина К необходим контроль за свертывающей системой крови.
Выведение (почечный клиренс) левофлоксацина слегка замедляется под действием циметидина и пробенецида ввиду возможного блокирования канальцевой секреции левофлоксацина в почках. Следует отметить, что это взаимодействие имеет клиническое значение, прежде всего, для больных с нарушенной функцией почек. Левофлоксацин увеличивает период полувыведения циклоспорина.
(178)
Дозування
Всередину, під час їжі або в перерві між прийомами їжі, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Дози визначаються характером і тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника, Рекомендована доза препарату для дорослих з нормальною функцією нирок (КК >50 мл/хв): При гострому синуситі - 500 мг 1 раз на день протягом 10-14 днів, При загостренні хронічного бронхіту - від 250 до 500 мг 1 раз на день протягом 7-10 днів; При позалікарняної пневмонії - 500 мг 1 або 2 рази на день протягом 7-14 днів; При неос��ожненных інфекціях сечовивідних шляхів і нирок — 250 мг 1 раз на день протягом 3-х днів; При ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів та нирок - 250 мг 1 раз на день протягом 7-10 днів; При бактеріальному простатиті - 500 мг 1 раз на день протягом 28 днів; При інфекціях шкіри та м'яких тканин - 250 мг - 500 мг 1 або 2 рази на день протягом 7-14 днів; Інтраабдомінальні інфекції - по 250 мг 2 рази на день або по 500 мг 1 раз в день - 7-14 днів (в комбінації з антибактеріальними препаратами, що діють на анаеробну флору). Туберкульоз - внутрішньо по 500 мг 1-2 рази на добу до 3 місяць��ст. Для пацієнтів з порушеннями функції нирок (КК < 50 мл/хв): Кліренс креатиніну, мл/хв) Режим дозування 250 мг/24 год, перша доза: 250 мг 500 мг/24 год, перша доза: 500 мг 500 мг/12 год перша доза: 500 мг 50-20: 125 мг/24 год: 250 мг/24 год: 250 мг/12 год 19-10 потім: 125 мг/48 год потім: 125 мг/24 год потім: 125 мг/12 год < 10 (включаючи гемодіаліз і ДАПД)* потім: 125 мг/48 год потім: 125 мг/24 год потім: 125 мг/24 год *Після гемодіалізу або тривалого амбулаторного перитонеального діалізу (ДАПД) не потрібне введення додаткових доз. При порушенні функції печінки не потрібно специальног�� підбору доз, оскільки левофлоксацин лише незначною мірою метаболізується в печінці і виводиться переважно нирками. Якщо пропущений прийом препарату треба якомога швидше прийняти таблетку, поки не наблизився час чергового прийому. Далі продовжувати приймати левофлоксацин за схемою. Тривалість терапії залежить від типу захворювання (див. вище). У всіх випадках лікування варто продовжувати від 48 до 72 год після зникнення симптомів захворювання.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору, івальні, двоопуклі, з рискою на одному боці та гравіюванням "L" - на іншому.Склад
1 таб.
левофлоксацину гемігідрат 256.23 мг,
?що відповідає змісту левофлоксацину 250 мг
Допоміжні речовини: натрію стеарилфумарат - 6.4 мг, кросповідон (полипласдон XL) - 12.8 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний (аеросил 200) - 1.6 мг, коповідон (пласдон S-630) - 16 мг, целюлоза мікрокристалічна - 26.97 мг.
Склад плівкової оболонки: опадрай II рожевий 31К34554 (лактози моногідрат - 3.84 мг, HPMC 2910/гіпромелоза 15сР - 2.688 мг, титана діоксид - 2.2886 мг, триацетин - 0.768 мг, барвник заліза оксид червоний - 0.0096 мг, барвник заліза оксид жовтий - 0.0058 мг).Фармакологічна дія
Левофлоксацин - антибіотик широкого спектра дії з групи фторхінолонів, що містить в якості активної речовини левовращающій ізомер офлоксацину. Блокує ДНК-гіразу (топоизомеразу II) і топоизомеразу IV, порушує суперспирализацию та зшивання розривів ДНК, пригнічує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах.
Ефективен відносно більшості штамів мікроорганізмів як в умовах in vitro, так і in vivo. До дії препарату чутливі грампозитивні мікроорганізми - Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes та Streptococcus agalactiae, Viridans group streptococci; грамнегативні мікроорганізми - Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter sakazakii, Escherichiacoli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Legionella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter baumannii, Acinetobacter calcoaceticus, Bordetella pertussis, Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Serratia marcescens; також чутливі анаеробні мікроорганізми (Clostridiumperfringens, Bacteroides fragilis) та інші групи мікроорганізми - Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Mycobacterium tuberculosis.Фармакокінетика
При прийомі внутрішньо швидко і практично повністю всмоктується (прийом їжі мало впливає на швидкість і повноту абсорбції). Абсолютна біодоступність близько 100%. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі (Тсмах)- 1 ч.
Зв'язок з білками плазми близько 30-40%. Після тривалого прийому дози 500 мг 1 раз на день спостерігається незначна кумуляція. Помірна кумуляція левофлоксацину спостерігається вже на третій день прийому препарату в дозі 500 мг 2 рази на день. Добре проникає в органи і тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечостатевої системи, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги. Максимальна концентрація левофлоксацину (Cmax) у слизовій бронхів і рідини епітеліальної вистилки після перорального прийому 500 мг препарату - 8.3 мкг/г та 10.8 мкг/мл відповідно; Cmax левофлоксацину в рідині пухирів - 4.0-6.7 мкг/мл, Тсмах в цьому случаї - 2-4 ч. Cmax у тканинах легенів після перорального прийому 500 мг препарату - 11/3 мкг/г, а Тсмах - 4-6 ч. Левофлоксацин проникає в спинно-мозкову рідину в малих кількостях. При пероральному прийомі 500 мг/добу левофлоксацину на третій день лікування Cmax в тканинах передміхурової залози через 2, 6 та 24 години після прийому препарату - 8/7 мкг/г, 8/2 мкг/г та 2/0 мкг/г відповідно. Відношення концентрації передміхурова залоза/плазма в середньому - 1,84. Середнє значення Cmax в сечі після прийому 500 мг препарату через 8-12 год - 200 мг/л.
В печінці окислюється і/або дезацетилируетс�� невелика частина препарату. Період напіввиведення (T1/2) - 6-8 год. Виводиться з організму переважно нирками (близько 85% прийнятої дози) шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Менше 5% левофлоксацину екскретується у вигляді метаболітів.
При порушеннях функції нирок і зменшення ниркового кліренсу збільшується T1/2.
У ході клінічних випробувань не виявлено відмінностей фармакокінетики препарату у чоловіків і жінок.Побічні дії
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея (у т.ч. з кров'ю), наруш��ня травлення, зниження апетиту, біль у животі, псевдомембранозний коліт, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гіпербілірубінемія, гепатит, дисбактеріоз.
З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, судинний колапс, тахікардія, подовження інтервалу QT, вкрай рідко - миготлива аритмія.
З боку обміну речовин: гіпоглікемія (підвищення апетиту, підвищене потовиділення, тремтіння).
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість, безсоння, тремор, неспокій, парестезії, страх, галюцинації, сплутаність свідомості, депресія, рухові розлади, епілептичні припадки (у схильних пацієнтів).
З боку органів чуття: порушення зору, слуху, нюху, смакової та тактильної чутливості.
З боку опорно-рухового апарату: артралгія, м'язова слабкість, міалгія, розрив сухожиль, тендиніт, рабдоміоліз.
З боку сечовидільної системи: гіперкреатинемія, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
r /> З боку органів кровотворення: еозинофілія, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, геморагії.
Алергічні реакції: свербіж, гіперемія шкіри, набряк шкіри та слизових оболонок, кропив'янка, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бронхоспазм, ядуха, анафілактичний шок, алергічний пневмоніт, васкуліт.
Інші: фотосенсибілізація, астенія, загострення порфірії, стійка лихоманка, разв��розвиток суперінфекції.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Левофлоксацин має застосовуватися принаймні за 2 години до або 2 години після прийому препаратів солей заліза, цинку, антацидів та сукральфату.
Під час лікування необхідно уникати сонячного й штучного УФ-опромінення, щоб уникнути ушкодження шкірних покривів (фотосенсибілізація).
При появі ознак тендиніту, псевдомембранозного коліту, алергічних реакцій левофлоксацин негайно відміняють.
Слід мати на увазі, що у хворих зражением головного мозку в анамнезі (інсульт, тяжка травма) можливий розвиток судом, при недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази - ризик розвитку гемолізу.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Передозування
Очікувані симптоми передозирування препарату Левофлоксацин проявляються на рівні центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості і напади судом за типом епіприпадків). Крім того, можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади (наприклад, нудота) та ерозивні ураження слизових оболонок. З боку серцево-судинної системи може спостерігатися подовження інтервалу QT.
Лікування симптоматичне. Необхідний ЕКГ-моніторування для відстеження інтервалу QT. Можна скористатися антацидними препаратами. Левофлоксацин не виводиться за допомогою діализа. Специфічного антидоту не існує.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
— інфекції нижніх дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія);
— інфекції ЛОР-органів (гострий синусит);
— інфекції сечовивідних шляхів і нирок (у т. ч. гострий пієлонефрит);
— інфекції статевих органів (у т. ч. бактеріальний простатит);
— інфекції шкіри і м'яких тканин (нагноівшіеся атероми, абсцес, фурункули);
> — інтраабдомінальні інфекції;
— туберкульоз (комплексна терапія лікарсько-стійких форм).Протипоказання
— епілепсія;
— ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами;
— вагітність;
— період лактації;
— дитячий та підлітковий вік (до 18 років);
— непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція;
— підвищена чутливість до левофлоксацину або інших фторхінолонів, а також до допоміжних речовин препарату.
З обережністю: літній вік (у зв'язку з високою вірогідністю наявності супутнього зниження функції нирок), дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.Лікарська взаємодія
Є повідомлення про вираженому зниженні рівня судомної готовності при одночасному застосуванні хінолонів речовин, здатних, у свою чергу, знижувати поріг судомної готовності. В рівній мірі це стосується також одночасного застосування хінолонів, теофіліну та НПЗЗ. Ефект знижують лікарські засоби, що пригнічують моторику кишечнику, сукральфат, магній - або алюминийсодержащие антацидні засоби, солі заліза і цинку (необхідний перерву між прийомом не менше 2 год).
Прийом глюкокортикостероїдів підвищує ризик розриву сухожиль.
При одночасному застосуванні антагоністів вітаміну К необхідний контроль за системою згортання крові.
Виведення (нирковий кліренс) левофлоксацину трохи уповільнюється під дією циметидину і пробенециду через можливого блокування канальцевої секреції левофлоксацину у нирках. Слід зазначити, що це взаємодія має клінічне значення, насамперед, для хворих з порушеною функцією нирок. Левофлоксацин збільшує період напіввиведення циклоспорину.