Дозировка
Внутрь, до еды или в перерыве между приемами пищи, не разжевывая, запивая достаточным количеством жидкости. Дозы определяются характером и тяжестью инфекции, а также чувствительностью предполагаемого возбудителя. Пациентам с нормальной или незначительно нарушенной функцией почек (КК > 50 мл/мин) препарат рекомендуется назначать в следующих дозах. Синусит: по 500 мг 1 раз/сут. Курс лечения ?10-14 дней. Обострение хронического бронхита: по 250-500 мг 1 раз/сут. Курс лечения ? 10-14 дней. Внебольничная пневмония: по 500 мг 1-2 раза/сут. Курс лечения ? 7-14 дней. Неосложненные инфекции мочевыводящих путей: по 250 мг 1 раз/сут. Курс лечения - 3 дня. Осложненные инфекции мочевыводящих путей (включая пиелонефрит): по 250 мг 1 раз/сут. Курс лечения ? 7-10 дней. Простатит: по 500 мг 1 раз/сут. Курс лечения ? 28 дней. Септицемия / бактериемия: по 500 мг 1-2 раза/сут. Курс лечения ? 10-14 дней. Интраабдоминальная инфекция: по 500 мг 1 раз/сут. Курс лечения ? 7-14 дней в комбинации с антибактериальными препаратами, действующими на анаэробную флору. Инфекции кожи и мягких тканей: по 250 мг 1-2 раза/сут или по 500 мг 1 раз/сут. Курс лечения ? 7-14 дней. В составе комплексной терапии лекарственно-устойчивых форм туберкулеза: по 500-1000 мг левофлоксацина 1 раз/сут. Курс лечения - до 3 мес. Применение при нарушениях функции почек Пациентам с нарушением функции почек требуется коррекция режима дозирования, в зависимости от величины клиренса креатинина. После гемодиализа или постоянного амбулаторного перитонеального диализа не требуется введения дополнительных доз. Применение при нарушениях функции печени При нарушении функции печени не требуется специального подбора доз, поскольку левофлоксацин метаболизируется в печени незначительно. Продолжительность лечения, в зависимости от течения заболевания, составляет не более 14 дней. Как и при применении других антибиотиков, лечение препаратом Леволет® Р рекомендуется продолжать в течение минимум 48-72 ч после нормализации температуры тела или после достоверной эрадикации возбудителя
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого или почти белого цвета, капсуловидной формы, двояковыпуклые, с тиснением "RDY" на одной стороне и "279" - на другой
Состав
Каждая таблетка, покрытая пленочной оболочкой, 250 мг содержит:
Действующее вещество: левофлоксацина гемигидрат 256,233 мг, эквивалентно 250 мг левофлоксацина.
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая (Avicel РН 101) 25,333 мг, крахмал кукурузный 25,1 мг, кремния диоксид коллоидный 5 мг, кросповидон 21,333 мг, гипромеллоза (15 cps) 7 мг, целлюлоза микрокристаллическая (Avicel РН 102) 30 мг, магния стеарат 5 мг.
Оболочка: Опадрай белый OY 58900 (гипромеллоза 5 сР 62,5%, титана диоксид (Е171) 31,25%, макрогол-400 6,25%) 11,25 мг.
Фармакологическое действие
Фторхинолон ? противомикробное бактерицидное средство широкого спектра действия. Блокирует ДНК-гиразу (топоизомеразу II) и топоизомеразу IV, нарушает суперспирализацию и сшивку разрывов ДНК, подавляет синтез ДНК, вызывает глубокие морфологические изменения в цитоплазме, клеточной стенке и мембранах.
Левофлоксацин активен в отношении следующих штаммов микроорганизмов, как в условиях in vitro, так и in vivo.
Чувствительные микроорганизмы (МПК ? 2 мг/мл).
Аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacteriun diphtheriae, Enterococcus faecalis, Enterococcus spp., Listeria monocytogenes, Staphylococcus coagulase-negative methi-S(I) (метициллин-чувствительные/умеренно чувствительные штаммы), Staphylococcus aureus methi-S (метициллин-чувствительные штаммы), Staphylococcus epidermidis methi-S (метициллин-чувствительные штаммы), Staphylococcus spp. (CNs – лейкотоксинсодержащие), Streptococci группы С и G (в том числе Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae peni-S/I/R (пенициллин-чувствительные/умеренно чувствительные/устойчивые штаммы)), Streptococcus pyogenes, Viridans streptococci peni-S/R (пенициллин-чувствительные/устойчивые штаммы).
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Acinetobacter baumannil, Acinetobacter spp., Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter spp. (в том числе Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae ampi-S/R (ампициллино-чувствительные/устойчивые штаммы), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. (в том числе Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxela catarrhalis ?+/?- (продуцирующие и непродуцирующие ?-лактамазу штаммы), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae non-PPNG/PPNG (продуцирующие и непродуцирующие пенициллиназу штаммы), Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (в том числе Pasteurella conis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в том числе Providencia rettgeri, Providencia stuartii), Pseudomonas spp. (в том числе Pseudomonas aeruginosa), Serratia spp. (в том числе Salmonella spp., Serratia marcescens).
Анаэробные микроорганизмы: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterum spp., Veilonella spp.
Другие микроорганизмы: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium spp. (в том числе Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae), Ricketsia spp., Ureaplasma urealyticum.
Умеренно чувствительные микроорганизмы (МПК ? 4 мг/л):
Аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium urealiticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis methi-R (метициллин-устойчивые штаммы), Staphylococcus haemolyticus methi-R (метициллин-устойчивые штаммы).
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Burkholderia cepacia, Campilobacter jejuni, Campilobacter coli.
Анаэробные микроорганизмы: Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovaius, Prevotella spp., Porphyromonas spp.
Устойчивые микроорганизмы (МПК ? 8 мг/л):
Аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus
aureus methi-R (метициллин-устойчивые штаммы), Staphylococcus coagulase-negative methi-R
(коагулазонегативные метициллин-устойчивые штаммы).
Аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Alcaligenes xylosoxidans.
Другие микроорганизмы: Mycobacterium avium.
Фармакокинетика
При приеме внутрь быстро и практически полностью всасывается (прием пищи мало влияет на скорость и полноту абсорбции).
Биодоступность 99%. Время достижения максимальной концентрации (Тmах) ? 1-2 ч; при приеме 250 и 500 мг средняя величина максимальной концентрации (Сmах) составляет 2,8 и 5,2 мкг/мл соответственно. Связь с белками плазмы ? 30-40%. Хорошо проникает в органы и ткани: легкие, слизистую оболочку бронхов, мокроту, органы мочеполовой системы, полиморфно-ядерные лейкоциты, альвеолярные макрофаги.
В печени небольшая часть окисляется и/или дезацетилируется.
Выводится из организма преимущественно почками путем клубочковой фильтрации и канальцевой секреции. Период полувыведения (Т1/2) ? 6-8 ч. Почечный клиренс составляет 70% общего клиренса. Менее 5% левофлоксацина экскретируется в виде метаболитов. В моче за период 24 ч обнаруживается в неизмененном виде 70%, а за 48 ч ? 87% принятой внутрь дозы. В кале за период 72 ч выявляется 4% принятой внутрь дозы.
При почечной недостаточности уменьшение клиренса препарата и его выведения почками зависит от степени снижения клиренса креатинина (КК).
Побочные действия
Частота развития побочных эффектов классифицируется в зависимости от частоты встречаемости случая: часто (1-10:100), иногда (менее 1:100), редко (менее 1:1000), очень редко (менее 1:10 000), в отдельных случаях.
Со стороны системы крови и органов кроветворения: иногда ? эозинофилия, лейкопения; редко ? нейтропения, тромбоцитопения; очень редко ? выраженный агранулоцитоз; в отдельных случаях ? гемолитическая анемия, панцитопения.
Со стороны пищеварительной системы: часто ? тошнота, диарея, повышение активности аланинаминотрансферазы (АЛТ), аспартатаминотрансферазы (ACT), дисбактериоз; иногда ? потеря аппетита, рвота, боли в животе, нарушения пищеварения, повышение уровня билирубина в сыворотке крови; редко – диарея с примесью крови (в очень редких случаях это может являться признаком воспаления кишечника или псевдомембранозного колита); очень редко – гепатит.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко – тахикардия, снижение АД; очень редко -сосудистый коллапс; в отдельных случаях – удлинение интервала QT.
Со стороны центральной и периферической нервной системы: иногда – головная боль, головокружение, скованность движений, сонливость, нарушение сна; редко – парестезии в кистях, дрожь, беспокойство, состояния страха, судороги, спутанность сознания; очень редко – психотические реакции типа галлюцинаций и депрессий, расстройства движений.
Со стороны органов чувств: очень редко – нарушения зрения и слуха, обоняния, вкусовой и тактильной чувствительности.
Со стороны обмена веществ: очень редко – гипогликемия (проявляющаяся резким повышением аппетита, нервозностью, испариной, дрожью); в отдельных случаях – обострение имеющейся порфирии.
Со стороны мочевыделительной системы: редко – повышение уровня креатинина в сыворотке крови; очень редко – ухудшение функции почек вплоть до острой почечной недостаточности (например, вследствие аллергических реакций – интерстициальный нефрит).
Со стороны костно-мышечной системы: редко – поражения сухожилий (включая тендинит), суставные и мышечные боли; очень редко – разрыв ахиллова сухожилия (может носить двусторонний характер и проявляться в течение 48 ч после начала лечения), мышечная слабость (имеет особое значение для больных миастенией); в отдельных случаях – рабдомиолиз.
Аллергические реакции: иногда – зуд и покраснение кожи; редко – анафилактические и анафилактоидные реакции (проявляющиеся такими симптомами, как крапивница, бронхоспазм и возможное тяжелое удушье, а также в редких случаях – отек лица, гортани); очень редко – внезапное снижение АД, анафилактический шок; в отдельных случаях – синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла) и экссудативная мультиформная эритема, аллергический пневмонит, васкулит.
Со стороны кожи и подкожно-жировой клетчатки: очень редко – фотосенсибилизация. Прочие: иногда – астения; очень редко – стойкая лихорадка, развитие суперинфекции.
Передозировка
Симптомы: тошнота, эрозивные поражения слизистых оболочек желудочно-кишечного тракта, удлинение интервала QT, спутанность сознания, головокружение, судороги.
Лечение: симптоматическое, диализ неэффективен.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Лечение левофлоксацином рекомендуется продолжать в течение минимум 48-72 ч после нормализации температуры тела или после достоверной эрадикации возбудителя.
Во время лечения необходимо избегать солнечного и искусственного ультрафиолетового облучения во избежание повреждения кожных покровов (фотосенсибилизация).
При появлении признаков тендинита, псевдомембранозного колита левофлоксацин немедленно отменяют.
Следует иметь в виду, что у больных с поражением головного мозга в анамнезе (инсульт, тяжелая черепно-мозговая травма) возможно развитие судорог, при недостаточности глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы – риск развития гемолиза.
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания легкой и средней степени тяжести, вызванные чувствительными к препарату возбудителями:
\0009инфекции ЛОР-органов (острый синусит);
\0009инфекции нижних дыхательных путей (обострение хронического бронхита, внебольничная пневмония);
\0009инфекции кожи и мягких тканей;
\0009в составе комплексной терапии лекарственно-устойчивых форм туберкулеза;
\0009осложненные инфекции почек и мочевыводящих путей, включая пиелонефрит;
\0009неосложненные инфекции мочевыводящих путей;
\0009простатит;
\0009септицемия / бактериемия, связанная с указанными выше показаниями;
\0009интраабдоминальные инфекции.
Противопоказания
\0009повышенная чувствительность к левофлоксацину или к другим хинолонам;
\0009эпилепсия;
\0009поражения сухожилий, связанные с приемом хинолонов в анамнезе;
\0009детский и подростковый возраст до 18 лет;
\0009беременность;
\0009период лактации (грудного вскармливания).
С осторожностью
Пожилой возраст (высокая вероятность наличия сопутствующего снижения функции почек), дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы.
Лекарственное взаимодействие
Увеличивает период полувыведения циклоспорина.
Полноту всасывания снижают лекарственные средства, угнетающие моторику кишечника, сукральфат, антацидные лекарственные средства, содержащие соли алюминия и магния, а также препараты, содержащие соли железа (необходим перерыв между приемом не менее 2 ч). Нестероидные противовоспалительные препараты, теофиллин повышают судорожную готовность, глюкокортикостероиды повышают риск разрыва сухожилий. Циметидин и лекарственные средства, блокирующие канальцевую секрецию, замедляют выведение.
(174)
Дозування
Внутрішньо, до їди або в перерві між прийомами їжі, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Дози визначаються характером і тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Пацієнтам з нормальною або незначно порушеною функцією нирок (КК > 50 мл/хв) препарат рекомендується призначати в наступних дозах. Синусит: по 500 мг 1 раз/добу. Курс лікування ?10-14 днів. Загострення хронічного бронхіту: по 250-500 мг 1 раз/добу. Курс лікування ? 10-14 днів. Позалікарняна пневмонія: 500 мг 1-2 рази на добу. Курс лікування ? 7-14 днів. Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: по 250 мг 1 раз/добу. Курс лікування - 3 дні. Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит): по 250 мг 1 раз/добу. Курс лікування ? 7-10 днів. Простатит: 500 мг 1 раз/добу. Курс лікування ? 28 днів. Септицемія / бактеріємія: по 500 мг 1-2 рази на добу. Курс лікування ? 10-14 днів. Інтраабдомінальная інфекція: по 500 мг 1 раз/добу. Курс лікування ? 7-14 днів в комбінації з антибактеріальними препаратами, що діють на анаеробну флору. Інфекції шкіри та м'яких тканин: по 250 мг 1-2 рази/добу або по 500 мг 1 раз/с��т. Курс лікування ? 7-14 днів. У складі комплексної терапії лікарсько-стійких форм туберкульозу: по 500-1000 мг левофлоксацину 1 раз/добу. Курс лікування - до 3 міс. Застосування при порушеннях функції нирок Пацієнтам з порушенням функції нирок потрібна корекція режиму дозування залежно від величини кліренсу креатиніну. Після гемодіалізу або постійного амбулаторного перитонеального діалізу не потрібно введення додаткових доз. Застосування при порушеннях функції печінки При порушенні функції печінки не потрібно спеціального підбору доз, оскільки левофлоксацин метаболізується в печінці незначно. Тривалість лікування, залежно від перебігу захворювання, становить не більше 14 днів. Як і при застосуванні інших антибіотиків, лікування препаратом Леволет® Р рекомендується продовжувати протягом щонайменше 48-72 год після нормалізації температури тіла або після достовірної ерадикації збудника
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, капсуловидной форми, двоопуклі, з тисненням "RDY" на одній з��ороне і "279" - на іншийСклад
Кожна таблетка, вкрита плівковою оболонкою, 250 мг містить:
Діюча речовина: левофлоксацину гемігідрат 256,233 мг, що еквівалентно 250 мг левофлоксацину.
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (Avicel PH 101) 25,333 мг, крохмаль кукурудзяний 25,1 мг, кремнію діоксид колоїдний 5 мг, кросповідон 21,333 мг, гіпромелоза (15 cps) 7 мг, целюлоза мікрокристалічна (Avicel РН 102) 30 мг, магнію стеарат 5 мг.
Оболонка: Опадрай білий OY 58900 (гіпромелоза 5 сР 62,5%, титану діоксид (Е171) 31,25%, макрогол-400 6,25%) 11,25 мг.Фармакологічна дія
Фторхінолон ? протимікробний бактерицидний засіб широкого спектру дії. Блокує ДНК-гіразу (топоизомеразу II) і топоизомеразу IV, порушує суперспирализацию та зшивання розривів ДНК, пригнічує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах.
Левофлоксацин активний відносно наступних штамів мікроорганізмів, як в умовах in vitro, так і in vivo.
Чутливі мікроорганізми (МПК ? 2 мг/мл).
Аеробні грампозитивні мікроорганизмы: Corynebacteriun diphtheriae, Enterococcus faecalis, Enterococcus spp., Listeria monocytogenes, Staphylococcus coagulase-negative methi-S(I) (метицилін-чутливі/помірно чутливі штами), Staphylococcus aureus methi-S (метицилін-чутливі штами), Staphylococcus epidermidis methi-S (метицилін-чутливі штами), Staphylococcus spp. (CNs – лейкотоксинсодержащие), Streptococci групи С і G (у тому числі Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae penis/I/R (пеніцилін-чутливі/помірно чутливі/стійкі штами)), Streptococcus pyogenes, Viridans streptococci penis/R (пеніцилін-чутливі/стійкі штами).
Аеробні грамотрицательные мікроорганізми: Acinetobacter baumannil, Acinetobacter spp., Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter spp. (в тому числі Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae ampi-S/R (ампициллино-чутливі/стійкі штами), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. (у тому числі Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxela catarrhalis ?+/?- (що продукують та непродуцирующие ?-лактамази штами), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae non-PPNG/PPNG (що продукують та непродуцирующие пеніциліназу штами), Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (у тому числі Pasteurella conis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (у тому числі Providencia rettgeri, Providencia stuartii), Pseudomonas spp. (у тому числі Pseudomonas aeruginosa), Serratia spp. (у тому числі Salmonella spp., Serratia marcescens).
Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterum spp., Veilonella spp.
Інші мікроорганізми: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium spp. (у тому числі Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae), Ricketsia spp., Ureaplasma urealyticum.
Помірно чутливі мікроорганізми (МПК ? 4 мг/л):
Аеробні грамположпозитивні мікроорганізми: Corynebacterium urealiticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis methi-R (метицилін-стійкі штами), Staphylococcus haemolyticus methi-R (метицилін-стійкі штами).
Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Burkholderia cepacia, Campilobacter jejuni, Campilobacter coli.
Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovaius, Prevotella spp., Porphyromonas spp.
Стійкі мікроорганізми (МПК ? 8 мг/л):
Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus
aureus methi-R (метицилін-стійкі штами), Staphylococcus coagulase-negative methi-R
(коагулазонегативні метицилін-стійкі штами).
Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Alcaligenes xylosoxidans.
Інші мікроорганізми: Mycobacterium avium.Фармакокінетика
При прийомі внутрішньо швидко і практично повністю всмоктується (прийом їжі мало впливає на швидкість і повноту абсорбції).
Біодоступність 99%. Час досягнення максимальної концентрації (Тмах) ? 1-2 год; при прийомі 250 і 500 мг середня величина максимальної концентрації (Смах) становить 2,8 та 5,2 мкг/мл відповідно. Зв'язок з білками плазми ? 30-40%. Добре проникає в органи і тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечостатевої системи, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги.
У печінці невелика частина окиснюється і/або дезацетилируется.
Виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Період напіввиведення (Т1/2) ? 6-8 год. Нирковий кліренс становить 70% від загального кліренсу. Менше 5% левофлоксацину екскретується у вигляді метаболітів. У сечі за період 24 год виявляється у незміненому вигляді 70%, а за 48 год ? 87% прийнятої внутрь дози. У калі за період 72 год виявляється 4% прийнятої внутрішньо дози.
При нирковій недостатності зменшення кліренсу препарату і його виведення нирками залежить від ступеня зниження кліренсу креатиніну (КК).Побічні дії
Частота розвитку побічних ефектів класифікується в залежності від частоти зустрічаємості випадку: часто (1-10:100), іноді (менше 1:100), рідко (менше 1:1000), дуже рідко (менш 1:10 000), в окремих випадках.
З боку системи крові та органів кровотворення: іноді ? еозинофілія, лейкопенія; рідко ? нейтропенія, тромбоцитопения; дуже рідко ? виражений агранулоцитоз; в окремих випадках ? гемолітична анемія, панцитопенія.
З боку травної системи: часто ? нудота, діарея, підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (ACT), дисбактеріоз; іноді ? втрата апетиту, блювота, болі в животі, порушення травлення, підвищення рівня білірубіну у сироватці крові; рідко – діарея з домішкою крові (в дуже рідкісних випадках це може бути ознакою запалення кишечнику або псевдомембранозного коліту); дуже рідко – р��патит.
З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, зниження артеріального тиску; дуже рідко -судинний колапс; в окремих випадках – подовження інтервалу QT.
З боку центральної і периферичної нервової системи: іноді – головний біль, запаморочення, скутість рухів, сонливість, порушення сну; рідко – парестезії в кистях, тремтіння, неспокій, стани страху, судоми, сплутаність свідомості; дуже рідко – психотичні реакції типу галюцинацій і депресій, розлади рухів.
З боку органів відчуття��: дуже рідко – порушення зору і слуху, нюху, смакової та тактильної чутливості.
З боку обміну речовин: дуже рідко – гіпоглікемія (проявляється різким підвищенням апетиту, нервозністю, потом, тремтінням); в окремих випадках – загострення наявної порфірії.
З боку сечовидільної системи: рідко – підвищення рівня креатиніну в сироватці крові; дуже рідко – погіршення функції нирок, аж до гострої ниркової недостатності (наприклад, внаслідок алергічних реакцій – інтерстиціальний нефрит).
З боку кістково-м'язової системи: рідко – ураження сухожиль (включаючи тендиніт), суглобові і м'язові болі; дуже рідко – розрив ахіллового сухожилля (може носити двосторонній характер і виявлятися протягом 48 годин після початку лікування), м'язова слабкість (має особливе значення для хворих на міастенію); в окремих випадках – рабдоміоліз.
Алергічні реакції: іноді – свербіж і почервоніння шкіри; рідко – анафілактичні та анафілактоїдні реакції (які проявляються такими симптомами, як кропив'янка, спазм бронхів і можливе тяжке удушье, а також у поодиноких випадках – набряк обличчя, гортані); дуже рідко – раптове зниження артеріального тиску, анафілактичний шок; в окремих випадках – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та ексудативна мультиформна еритема, алергічний пневмоніт, васкуліт.
З боку шкіри і підшкірно-жирової клітковини: дуже рідко – фотосенсибілізація. Інші: іноді – астенія; дуже рідко – стійка лихоманка, розвиток суперінфекції.
Передозування
Симптоми: нудота, ерозивні ураження слизустых оболонок шлунково-кишкового тракту, подовження інтервалу QT, сплутаність свідомості, запаморочення, судоми.
Лікування: симптоматичне, діаліз неефективний.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Лікування левофлоксацином рекомендується продовжувати протягом щонайменше 48-72 год після нормалізації температури тіла або після достовірної ерадикації збудника.
Під час лікування необхідно уникати сонячного й штучного ультрафіолетового опромінення, щоб уникнути ушкодження шкірних покривів (фотосенсибилизація).
При появі ознак тендиніту, псевдомембранозного коліту левофлоксацин негайно відміняють.
Слід мати на увазі, що у хворих з ураженням головного мозку в анамнезі (інсульт, тяжка черепно-мозкова травма) можливий розвиток судом, при недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази – ризик розвитку гемолізу.
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і бстроты психомоторних реакцій.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання легкого та середнього ступеня тяжкості, спричинені чутливими до препарату збудниками:
\0009инфекции ЛОР-органів (гострий синусит);
\0009инфекции нижніх дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія);
\0009инфекции шкіри і м'яких тканин;
\0009в складі комплексної терапії лікарсько-стійких форм туберкульозу;
\0009осложненные інфекції нирок і сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит;
\0009неосложненные інфекції сечовивідних шляхів;
\0009простатит;
\0009септицемия / бактеріємія, пов'язана з зазначеними вище показаннями;
\0009интраабдоминальные інфекції.Протипоказання
\0009повышенная чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів;
\0009эпилепсия;
\0009поражения сухожиль, пов'язані з прийомом хінолонів в анамнезі;
\0009детский і підлітковий вік до 18 років;
\0009беременность;
\0009период лактації (грудного вигодовування).
З обережністю
П��житловий вік (висока ймовірність наявності супутнього зниження функції нирок), дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.Лікарська взаємодія
Збільшує період напіввиведення циклоспорину.
Повноту всмоктування знижують лікарські засоби, що пригнічують моторику кишечнику, сукральфат, антацидні лікарські засоби, що містять солі алюмінію і магнію, а також препарати, що містять солі заліза (необхідна перерва між прийомом не менше 2 год). Нестероїдні протизапальні засоби, теофілін підвищують судорожншу готовність, глюкокортикостероїди збільшують ризик розриву сухожиль. Циметидин та лікарські засоби, блокуючі канальцеву секрецію, уповільнюють виведення.
