Дозировка
Внутрь 1-2 раза в сут. Доза и продолжительность лечения определяются характером и тяжестью инфекции, а также чувствительностью предполагаемого возбудителя. Таблетки следует принимать, не разжевывая и запивая достаточным количеством жидкости (от ? до 1 стакана). При подборе доз таблетки можно ломать по разделительной бороздке на равные части. Препарат можно принимать перед едой или в любое время между приемами пищи. Лечение препаратом Левофлоксацин -Тева рекомендуется продолжать в течение минимум 48-72 ч после нормализации температуры тела или после достоверной эрадикации возбудителя. Острый бактериальный синусит: по 1 таблетке (500 мг) 1 раз в сутки в течение 10-14 дней. Острый бронхит и обострение хронического бронхита: по ?-1 таблетке (250-500 мг) 1 раз в сутки в течение 7-10 дней. Внебольничная пневмония: по 1 таблетке (500 мг) 1-2 раза в сутки в течение 7-14 дней. Осложненные инфекционные заболевания почек и мочевыводящих путей, включая пиелонефрит: по ? таблетке (250 мг) 1 раз в сутки в течение 7-10 дней. Хронический бактериальный простатит: по 1 таблетке (500 мг) 1 раз в сутки в течение 28 дней. Инфекции кожи и мягких тканей: по 1 таблетке (500 мг) 1-2 раза в сутки в течение 7-14 дней. Пациентам с нарушением функции печени коррекции режима дозирования не требуется. Пациентам с нарушением функции почек (КК менее 50 мл/мин) требуется коррекция режима дозирования в зависимости от величины КК
Лекарственная форма
таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
левофлоксацин (левофлоксацина гемигадрат) 500,00 (512,46) мг;
вспомогательные вещества: кремния диоксид коллоидный 12,00 мг, гипролоза 28,00 мг, карбоксиметилкрахмал натрия, тип А 55,00 мг, тальк 55,20 мг, кроскармеллоза натрия 20,60 мг, магния стеарат 6,74 мг, оболочка Опадрай 15В26688 коричневый (гипромеллоза 2910 3 СР 4,760 мг, гипромеллоза 2910 6 СР 4,760 мг, титана диоксид Е171 3,044 мг, макрогол-400 1,120 мг, полисорбат-800,140 мг, краситель железа оксид желтый Е172 0,120 мг, краситель железа оксид красный Е172 0,043 мг, краситель железа оксид черный Е172 0,013 мг).
Фармакологическое действие
Оптически активный левовращающий изомер офлоксацина - L-офлоксацин (S-(-)-энантиомер). Обладает широким спектром противомикробной активности. Блокирует бактериальную топоизомеразу IV и ДНК-гиразу (топоизомеразу II). Нарушает суперспирализацию и сшивку разрывов ДНК, вызывает глубокие морфологические изменения в цитоплазме, клеточной стенке. В концентрациях, эквивалентных или превышающих минимальные подавляющие концентрации (МПК), чаще всего оказывает бактерицидное действие. Основной механизм развития резистентности связан с мутацией гена gyr-A с возможным развитием перекрестной резистентности между левофлоксацином и другими фторхинолонами. Перекрестная резистентность между левофлоксацином и антибактериальными препаратами других классов обычно не возникает.
Чувствительные микроорганизмы: аэробные грамположительные микроорганизмы - Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus spp., в том числе Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (коагулазоотрицательные метициллинчувствительные / лейкотоксинсодержащие / умеренно чувствительные штаммы), в том числе Staphylococcus aureus (метициллинчувствительные штаммы), Staphylococcus epidermidis (метициллинчувствительные штаммы), Streptococcus spp. групп С и G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (пенициллинчувствительные / умеренно чувствительные / резистентные штаммы), Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. группы viridans (пенициллинчувствительные / резистентные штаммы); аэробные грамотрицательные микроорганизмы - Acinetobacter spp., в том числе Acinetobacter baumannii, Acinetobacillus actinomycetecomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter spp., в том числе Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампициллинчувствительные / резистентные штаммы), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp., в том числе Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (продуцирующие и непродуцирующие бета-лактамазу штаммы), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (продуцирующие и непродуцирующие пенициллиназу штаммы), Neisseria meningitidis, Pasteurella spp., в том числе Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia spp., в том числе Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Pseudomonas spp., в том числе Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., в том числе Serratia marcescens, Salmonella spp.; анаэробные микроорганизмы - Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Veilonella spp.; другие микроорганизмы - Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum.
Умеренно чувствительные микроорганизмы (МПК более 4 мг/л): аэробные грамположительные микроорганизмы - Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis (метициллинрезистентные штаммы), Staphylococcus haemolyticus (метициллинрезистентные штаммы); аэробные грамотрицательные микроорганизмы - Burkhoideria cepacia, Campylobacter jejuni, Campylobacter coli; анаэробные микроорганизмы - Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp.
Резистентные микроорганизмы (МПК более 8 мг/л): аэробные грамположительные микроорганизмы - Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus (метициллинрезистентные штаммы), прочие Staphylococcus spp. (коагулазоотрицательные метициллинрезистентные штаммы); аэробные грамотрицательные микроорганизмы - Alcaligenes xylosoxidane; другие микроорганизмы - Mycobacterium avium.
Фармакокинетика
Всасывание
При приеме внутрь левофлоксацин быстро и практически полностью всасывается из желудочно-кишечного тракта (ЖКТ). При разовой дозе 500 мг максимальная концентрация (Сmax) в плазме крови достигается через 1 ч. Абсолютная биодоступность примерно 100%. Прием пищи незначительно влияет на скорость и полноту абсорбции.
Распределение
Связь с белками плазмы составляет 30-40%. Левофлоксацин хорошо проникает в органы и ткани: легкие, слизистую оболочку бронхов, мокроту, органы мочевыделительной системы, половые органы, костную ткань, предстательную железу, полиморфно-ядерные лейкоциты, альвеолярные макрофаги, в незначительных количествах проникает в ликвор.
При приеме внутрь 500 мг 2 раза в сутки отмечается незначительное накопление препарата в организме.
Метаболизм
В печени небольшая часть левофлоксацина метаболизируется с образованием деметиллевофлоксацина и N-оксид левофлоксацина. Молекула левофлоксацина стереохимически стабильна и не подвержена хиральной инверсии.
Выведение
После приема в разовой дозе 500 мг период полувыведения (T1/2) составляет 6-8 ч.
Выводится преимущественно почками путем клубочковой фильтрации и канальцевой секреции. Более 85% дозы выводится почками в неизмененном виде. Менее 5% дозы секретируется почками в виде метаболитов.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
При почечной недостаточности уменьшение клиренса препарата и его выведения почками зависит от степени снижения клиренса креатинина (КК). При КК 50-80 мл/мин Т1/2 составляет 9 ч, при КК 20-40 мл/мин Т1/2 составляет 27 ч, при КК менее 20 мл/мин Т1/2 составляет 35 ч.
Побочные действия
Частота развития побочных реакций классифицирована согласно рекомендациям ВОЗ: часто - не менее 1% и менее 10%; нечасто - не менее 0,1% и менее 1%; редко - не менее 0,01% и менее 0,1%; очень редко - менее 0,01%, включая единичные случаи.
Инфекции и инвазии: нечасто - присоединение грибковой инфекции, рост резистентных микроорганизмов; очень редко - суперинфекция.
Со стороны кроветворной и лимфатической систем: нечасто - эозинофилия, лейкопения; редко - нейтропения, тромбоцитопения; очень редко - агранулоцитоз; единичные случаи - гемолитическая анемия, панцитопения, геморрагии.
Со стороны обмена веществ: очень редко - гипергликемия (повышенный аппетит, повышенное потоотделение, дрожь), гипогликемия.
Со стороны нервной системы: нечасто - бессонница, нервозность, головокружение, головная боль, сонливость; редко - тревожность, депрессия, психотические реакции, ажитация, помутнение сознания, судороги, тремор, парестезии; очень редко - сенсомоторная периферическая нейропатия, галлюцинации, психотические реакции, связанные с причинением пациентом вреда самому себе, суицидальное поведение, экстрапирамидные симптомы и нарушения мышечной координации.
Со стороны органов чувств: очень редко - нарушения зрения, снижение слуха, шум в ушах, нарушение обоняния, вкусовой и тактильной чувствительности.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко - снижение артериального давления, сосудистый коллапс, тахикардия; очень редко - удлинение интервала QT, мерцательная аритмия.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При применении левофлоксацина наблюдались случаи тендинита, который поражает в основном ахиллово сухожилие и может привести к его разрыву. У пациентов пожилого возраста, а также при сопутствующем применении ГКС, вероятность развития тендинита и разрыва сухожилия при применении левофлоксацина увеличивается. При подозрении на тендинит следует немедленно отменить левофлоксацин и начать соответствующее лечение, обеспечив состояние покоя в области поражения.
При подозрении на псевдомембранозный колит (появление диареи, в частности, выраженной и/или с кровью) следует немедленно отменить левофлоксацин и начать соответствующее лечение.
Во время лечения левофлоксацином возможно развитие приступа судорог у пациентов с предшествующим поражением головного мозга (в т.ч. с инсультом или тяжелой травмой головного мозга).
При применении хинолонов у пациентов с недостаточностью глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы возможен гемолиз эритроцитов.
При необходимости применения левофлоксацина у пациентов с сахарным диабетом необходимо контролировать концентрацию глюкозы в крови.
Иногда уже после приема первой дозы левофлоксацина возможно развитие выраженных, потенциально опасных реакций гиперчувствительности (ангионевротический отек, анафилактический шок).
Несмотря на то, что фотосенсибилизация отмечается при применении левофлоксацина очень редко, для предотвращения ее развития пациентам следует избегать пребывания на солнце или УФ-облучения.
При одновременном применении левофлоксацина и непрямых антикоагулянтов необходимо контролировать состояние свертывающей системы крови.
При приеме фторхинолонов, включая левофлоксацин, возможно развитие психотических реакций, которые очень редко при прогрессировании могут приводить к суицидальным мыслям и потенциально опасному поведению. При развитии подобных явлений прием препарата следует прекратить.
При применении левофлоксацина у пациентов, которые имеют предрасполагающие факторы к удлинению интервала QT, необходимо проводить исследование электрокардиограммы до и вовремя лечения левофлоксацином.
При приеме фторхинолонов наблюдались случаи развития сенсорной или сенсомоторной периферической нейропатии. Для предотвращения развития необратимых эффектов при развитии симптомов периферической нейропатии левофлоксацин следует немедленно отменить.
При приеме левофлоксацина у пациентов возможны ложноположительные результаты тестов на наличие опиатов в моче. Для подтверждения положительного результата теста следует использовать более специфичные методы.
Имеются сообщения о редких случаях развития печеночной недостаточности на фоне лечения левофлоксацином, в первую очередь у пациентов с тяжелыми заболеваниями, такими как сепсис. При появлении симптомов нарушения функции печени, таких как снижение аппетита, желтуха, потемнение мочи, зуд или чувствительность брюшной стенки при пальпации, левофлоксацин следует отменить.
При назначении препарата пациентам пожилого возраста следует иметь в виду, что больные этой группы часто
Показания
Инфекционновоспалительные заболевания, вызванные чувствительными к левофлоксацину микроорганизмами:
•острый бактериальный синусит;
•обострение хронического бронхита;
•внебольничная пневмония;
•осложненные инфекционные заболевания почек и мочевыводящих путей, включая пиелонефрит;
•хронический бактериальный простатит;
•инфекции кожи и мягких тканей,
Противопоказания
Повышенная чувствительность к левофлоксацину, к другим хинолонам или другим компонентам препарата; эпилепсия, в том числе в анамнезе; поражения сухожилий, связанные с приемом фторхинолонов, в анамнезе; детский и подростковый возраст до 18 лет; беременность; период грудного вскармливания,
С осторожностью
Нарушение функции почек (КК менее 50 мл/мин); гемодиализ и перитонеальный диализ; дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы; сахарный диабет; нарушение функции печени; сопутствующий прием антиаритмических препаратов IA и III классов, трициклических антидепрессантов, макролидов; нарушение электролитного баланса; пожилой возраст; сердечно-сосудистые заболевания, в том числе хроническая сердечная недостаточность, инфаркт миокарда; удлинение интервала QT; брадикардия; заболевания головного мозга, сопровождающиеся снижением порога судорожной активности; психические заболевания, в том числе в анамнезе; периферическая нейропатия
Лекарственное взаимодействие
Всасывание левофлоксацина значительно уменьшается при одновременном применении с сукральфатом, магний- или алюминийсодержащими антацидными средствами, а также с солями железа (интервал между приемом левофлоксацина и этих лекарственных средств должен составлять не менее 2 ч). С кальция карбонатом взаимодействия не выявлены.
Хинолоны могут усиливать способность препаратов (в т.ч. теофиллина) понижать порог судорожной готовности. При одновременном приеме с фенбуфеном наблюдались более высокие концентрации левофлоксацина (на 13%), чем при монотерапии.
Выведение левофлоксацина замедляется под действием циметидина (на 24%) и пробенецида (на 34%).
Левофлоксацин вызывает небольшое увеличение T1/2 циклоспорина.
Одновременный прием с глюкокортикостероидами (ГКС) повышает риск развития разрыва сухожилий.
Одновременный прием левофлоксацина с пероральными антикоагулянтами увеличивает время коагуляции и/или кровотечения.
(190)
Дозування
Всередину 1-2 рази на добу. Доза і тривалість лікування визначаються характером і тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Таблетки слід приймати, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини (від ? до 1 склянки). При підборі доз таблетки можна ламати по розділовій борозенці на рівні частини. Препарат можна приймати перед їжею або у будь-який час між прийомами їжі. Лікування препаратом Левофлоксацин -Тева рекомендується продовжувати протягом щонайменше 48-72 год після нормалізації ті��ператури тіла або після достовірної ерадикації збудника. Гострий бактеріальний синусит: по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на добу протягом 10-14 днів. Гострий бронхіт і загострення хронічного бронхіту: по ?-1 таблетці (250-500 мг) 1 раз на добу протягом 7-10 днів. Позалікарняна пневмонія: по 1 таблетці (500 мг) 1-2 рази на добу протягом 7-14 днів. Ускладнені інфекційні захворювання нирок і сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит: по ? таблетці (250 мг) 1 раз на добу протягом 7-10 днів. Хронічний бактеріальний простатит: по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на добу в ті��ок в ток 28 днів. Інфекції шкіри та м'яких тканин: по 1 таблетці (500 мг) 1-2 рази на добу протягом 7-14 днів. Пацієнтам з порушенням функції печінки корекція режиму дозування не потрібна. Пацієнтам з порушенням функції нирок (КК менше 50 мл/хв) потрібна корекція режиму дозування залежно від величини КК
Лікарська форма
таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
левофлоксацин (левофлоксацину гемигадрат) 500,00 (512,46) мг;
допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний 12,00 мг, гипролоза 28,00 мг, карбоксиметилкрах��ал натрію, тип А 55,00 мг, тальк 55,20 мг, натрію кроскармелоза 20,60 мг, магнію стеарат 6,74 мг, оболонка Опадрай 15В26688 коричневий (гіпромелоза 2910 3 СР 4,760 мг, гіпромелоза 2910 6 СР 4,760 мг, титану діоксид Е171 3,044 мг, макрогол-400 1,120 мг, полісорбат-800,140 мг, барвник заліза оксид жовтий Е172 0,120 мг, барвник заліза оксид червоний Е172 0,043 мг, барвник заліза оксид чорний Е172 0,013 мг).Фармакологічна дія
Оптично активний левовращающій ізомер офлоксацину - L-офлоксацин (S-(-)-енантіомер). Володіє широким спектром протимікробної активності. Блокує ба��териальную топоизомеразу IV і ДНК-гіразу (топоизомеразу II). Порушує суперспирализацию та зшивання розривів ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, клітинній стінці. У концентраціях, еквівалентних або перевищують мінімальні пригнічувальні концентрації (МПК), найчастіше виявляє бактерицидну дію. Основний механізм розвитку резистентності пов'язаний з мутацією гена gyr-A з можливим розвитком перехресної резистентності між левофлоксацином та іншими фторхінолонами. Перехресна резистентність між левофлоксацином і антибактеріальними препаратами інших класів зазвичай не виникає.
Чутливі мікроорганізми: аеробні грампозитивні мікроорганізми - Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus spp., у тому числі Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (коагулазонегативні метициллинчувствительные / лейкотоксинсодержащие / помірно чутливі штами), у тому числі Staphylococcus aureus (метициллинчувствительные штами), Staphylococcus epidermidis (метициллинчувствительные штами), Streptococcus spp. груп c і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (пенициллинчувствительные / поміркований��про чутливі / резистентні штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. групи viridans (пенициллинчувствительные / резистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми - Acinetobacter spp., у тому числі Acinetobacter baumannii, Acinetobacillus actinomycetecomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter spp., в тому числі Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампициллинчувствительные / резистентні штами), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp., у тому числі Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (що продукують та непродуцирующие бета-лактамазу шта��ми), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (що продукують та непродуцирующие пеніциліназу штами), Neisseria meningitidis, Pasteurella spp., у тому числі Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia spp., у тому числі Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Pseudomonas spp., у тому числі Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., у тому числі Serratia marcescens, Salmonella spp.; анаеробні мікроорганізми - Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Veilonella spp.; інші мікроорганізми - Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum.
Помірно чутливі мікроорганізми (МПК більше 4 мг/л): аеробні грампозитивні мікроорганізми - Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis (метицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus (метицилінрезистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми - Burkhoideria cepacia, Campylobacter jejuni, Campylobacter coli; анаеробні мікроорганізми - Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp.
Резистентні мікроорганізми (МПК більше 8 мг/л): аеробні грампозитивні мікроорганізми - Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus (метицилінрезистентні штами), інші Staphylococcus spp. (коагулазонегативні метицилінрезистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми - Alcaligenes xylosoxidane; інші мікроорганізми - Mycobacterium avium.Фармакокінетика
Всмоктування
При прийомі внутрішньо левофлоксацин швидко та практично повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту (ШКТ). При разовій дозі 500 мг максимальна концентрація (Смах) у плазмі крові досягається через 1 ч. Абсолютна біодоступність становить приблизно 100%. Прийом їжі незначно впливає на скорость і повноту абсорбції.
Розподіл
Зв'язок з білками плазми становить 30-40%. Левофлоксацин добре проникає в органи і тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечовидільної системи, статеві органи, кісткову тканину, передміхурову залозу, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги, в незначних кількостях проникає в ліквор.
При прийомі внутрішньо 500 мг 2 рази на добу відзначається незначне накопичення препарату в організмі.
Метаболізм
У печінці небольшая частина левофлоксацин метаболізується з утворенням деметиллевофлоксацина і N-оксид левофлоксацину. Молекула левофлоксацину стереохімічно стабільна і не піддається інверсії хіральної.
Виведення
Після прийому в разовій дозі 500 мг період напіввиведення (T1/2) становить 6-8 год.
Виводиться переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Понад 85% дози виводиться нирками в незміненому вигляді. Менше 5% дози секретується нирками у вигляді метаболітів.
Фармакокинет��ка в особливих клінічних випадках
При нирковій недостатності зменшення кліренсу препарату і його виведення нирками залежить від ступеня зниження кліренсу креатиніну (КК). При КК 50-80 мл/хв Т1/2 становить 9 год, при КК 20-40 мл/хв Т1/2 становить 27 год, при КК менше 20 мл/хв Т1/2 становить 35 ч.Побічні дії
Частота розвитку побічних реакцій класифікована згідно з рекомендаціями ВООЗ: часто - не менше 1% і менше 10%; нечасто - не менше 0,1% і менше 1%; рідко - не менше 0,01% і менше 0,1%; дуже рідко - менше 0,01%, включаючи поодинокі випадки.
Інфекцію�� та інвазії: нечасто - приєднання грибкової інфекції, ріст резистентних мікроорганізмів; дуже рідко - суперінфекція.
З боку кровотворної та лімфатичної систем: нечасто - еозинофілія, лейкопенія; рідко - нейтропенія, тромбоцитопенія; дуже рідко - агранулоцитоз; поодинокі випадки - гемолітична анемія, панцитопенія, геморагії.
З боку обміну речовин: дуже рідко - гіперглікемія (підвищений апетит, підвищене потовиділення, тремтіння), гіпоглікемія.
З боку нервової системи: нечасто - безсоння, нервозност��, запаморочення, головний біль, сонливість; рідко - тривожність, депресія, психотичні реакції, ажитація, сплутаність свідомості, судоми, тремор, парестезії; дуже рідко - сенсомоторна периферична нейропатія, галюцинації, психотичні реакції, пов'язані із заподіянням пацієнтом шкоди самому собі, суїцидальна поведінка, екстрапірамідні симптоми та порушення м'язової координації.
З боку органів чуття: дуже рідко - порушення зору, зниження слуху, шум у вухах, порушення нюху, смакової та тактильної чутливості.
З боку серцево-судинної системи: рідко - зниження артеріального тиску, судинний колапс, тахікардія; дуже рідко - подовження інтервалу QT, миготлива аритмія.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При застосуванні левофлоксацину спостерігалися випадки тендиніту, який вражає в основному ахіллове сухожилля та може призвести до його розриву. У пацієнтів літнього віку, а також при супутньому застосуванні ГКС, ймовірність розвитку тендиніту та розриву сухожилля при застосуванні левофлоксацину увеличиваеться. При підозрі на тендиніт слід негайно відмінити левофлоксацин та почати відповідне лікування, забезпечивши стан спокою в області поразки.
При підозрі на псевдомембранозний коліт (поява діареї, зокрема, вираженою та/або з кров'ю) слід негайно відмінити левофлоксацин та розпочати відповідне лікування.
Під час лікування левофлоксацином можливий розвиток нападів судом у хворих з попереднім ураженням головного мозку (в т. ч. з інсультом або тяжкою травмою головного мозку).
П��і застосуванні хінолонів у пацієнтів з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можливий гемоліз еритроцитів.
При необхідності застосування левофлоксацину у пацієнтів із цукровим діабетом необхідно контролювати концентрацію глюкози в крові.
Іноді вже після прийому першої дози левофлоксацину можливий розвиток виражених, потенційно небезпечних реакцій гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок).
Незважаючи на те, що фотосенсибілізація відзначається при застосуванні левофлоксацину очень рідко, для запобігання її розвитку пацієнтам слід уникати перебування на сонці або УФ-опромінення.
При одночасному застосуванні левофлоксацину та непрямих антикоагулянтів, необхідно контролювати стан системи згортання крові.
При прийомі фторхінолонів, включаючи левофлоксацин, можливо розвиток психотичних реакцій, які дуже рідко при прогресуванні можуть призводити до суїцидальних думок та потенційно небезпечного поведінки. При розвитку подібних явищ прийом препарату слід припинити.
/> При застосуванні левофлоксацину у пацієнтів, які мають фактори, що призводять до подовження інтервалу QT, необхідно проводити дослідження електрокардіограми до і під час лікування левофлоксацином.
При прийомі фторхінолонів спостерігалися випадки розвитку сенсорної чи сенсомоторної периферичної нейропатії. Для запобігання розвитку необоротних ефектів при розвитку симптомів периферичної нейропатії левофлоксацин слід негайно відмінити.
При прийомі левофлоксацину у пацієнтів можливі ложноположительнті результати тестів на наявність опіатів у сечі. Для підтвердження позитивного результату тесту слід використовувати більш специфічні методи.
Існують повідомлення про рідкісні випадки розвитку печінкової недостатності на тлі лікування левофлоксацином, в першу чергу у пацієнтів з тяжкими захворюваннями, такими як сепсис. При появі симптомів порушення функції печінки, таких як зниження апетиту, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж або чутливість черевної стінки при пальпації, левофлоксацин слід відмінити.
При призначачении препарату пацієнтам літнього віку слід мати на увазі, що хворі цієї групи частоСвідчення
Инфекционновоспалительные захворювання, викликані чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами:
•гострий бактеріальний синусит;
•загострення хронічного бронхіту;
•позалікарняна пневмонія;
•ускладнені інфекційні захворювання нирок і сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит;
•хронічний бактерійний простатит;
•інфекції шкіри і м'яких тканин,Протипоказання
Підвищена чутливість до левофлоксацину, інших хінолонів або до інших компонентів препарату; епілепсія, у тому числі в анамнезі; ураження сухожиль, пов'язані з прийомом фторхінолонів в анамнезі; дитячий та підлітковий вік до 18 років; вагітність; період годування груддю,
З обережністю
Порушення функції нирок (КК менше 50 мл/хв); гемодіаліз і перитонеальний діаліз; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; цукровий діабет; порушення функції печінки; супутній прийом антиаритмічних препаратів IA і III клас��в, трициклічних антидепресантів, макролідів; порушення електролітного балансу; літній вік; серцево-судинні захворювання, в тому числі хронічна серцева недостатність, інфаркт міокарда; подовження інтервалу QT; брадикардія; захворювання головного мозку, що супроводжуються зниженням порогу судомної активності; психічні захворювання, у тому числі в анамнезі; периферична нейропатіяЛікарська взаємодія
Всмоктування левофлоксацину значно зменшується при одночасному застосуванні з сукральфатом, магній- ��чи алюмініймісткими антацидними засобами, а також з солями заліза (інтервал між прийомом левофлоксацину і цих лікарських засобів повинен становити не менше 2 год). З кальцію карбонатом взаємодії не виявлені.
Хінолони можуть посилювати здатність препаратів (у т. ч. теофіліну) знижувати поріг судомної готовності. При одночасному прийомі з фенбуфеном спостерігалися більш високі концентрації левофлоксацину (на 13%), ніж при монотерапії.
Виведення левофлоксацину уповільнюється під дією циметидину (на 24%) і пробі��ецида (на 34%).
Левофлоксацин викликає невелике збільшення T1/2 циклоспорину.
Одночасний прийом з глюкокортикостероїдами (ГКС) підвищує ризик розвитку розриву сухожилля.
Одночасний прийом левофлоксацину з пероральними антикоагулянтами збільшує час коагуляції і/або кровотечі.
