Дозировка
Препарат следует применять внутрь во время еды или в перерыве между приемами пищи, не разжевывая, запивая достаточным количеством жидкости. Дозы определяются характером и тяжестью инфекции, а также чувствительностью предполагаемого возбудителя. Рекомендуемая доза препарата для взрослых с нормальной функцией почек (клиренс креатинина (КК)>50 мл/мин): при остром бактериальном синусите - 500 мг 1 раз в сутки в течение 10-14 дней; при обострении хронического бронхита - 250-500 мг 1 раз в сутки в течение 7-10 дней; при внебольничной пневмонии - 500 мг 1 или 2 раза в сутки в течение 7-14 дней; при неосложненных инфекциях мочевыводящих путей и почек - 250 мг 1 раз в сутки в течение 3-х дней; при осложненных инфекциях мочевыводящих путей - 250 мг 1 раз в сутки в течение 7-10 дней; при хроническом бактериальном простатите - 500 мг 1 раз в сутки в течение 28 дней; при инфекциях кожи и мягких тканей - 250-500 мг 1-2 раза в сутки в течение 7-14 дней; интраабдоминальные инфекции - по 500 мг 1 раз в сутки - 7-14 дней (в комбинации с антибактериальными препаратами, действующими на анаэробную флору); туберкулез (комплексная терапия лекарственно-устойчивых форм) ~ по 500 мг 1-2 раза в сутки, курс лечения до 3 месяцев. После гемодиализа или постоянного амбулаторного перитонеального диализа (ПАПД) не требуется введение дополнительных доз. При нарушении функции печени не требуется специального подбора доз, поскольку левофлоксацин лишь в незначительной степени метаболизируется в печени и выводится преимущественно почками. Если пропущен прием препарата нужно, как можно скорее, принять таблетку, пока не приблизилось время очередного приема. Далее продолжать принимать левофлоксацин по схеме. Длительность терапии зависит от типа заболевания (см. выше). Во всех случаях лечение стоит продолжать от 48 до 72 ч после исчезновения симптомов заболевания.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого или почти белого цвета, цилиндрические, двояковыпуклые; на изломе видны два слоя - ядро светло-желтого цвета и пленочная оболочка.
Состав
1 таб.
левофлоксацин (в форме гемигидрата) 500 мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая 60 мг, карбоксиметилкрахмал натрия 35 мг, повидон 30 мг, магния стеарат 10 мг, кроскармеллоза натрия 16.54 мг, кремния диоксид коллоидный 6 мг.
Состав оболочки: Опадрай Белый 30 мг, в т. ч. поливиниловый спирт 14.07 мг, макрогол 3350 7.08 мг, тальк 5.22 мг, титана диоксид 3.63 мг.
Фармакологическое действие
Противомикробный препарат из группы фторхинолонов, левовращающий изомер офлоксацина. Обладает широким спектром противомикробного действия. Левофлоксацин блокирует ДНК-гиразу (топоизомеразу II) и топоизомеразу IV, нарушает суперспирализацию и сшивку разрывов ДНК, ингибирует синтез ДНК, вызывает глубокие морфологические изменения в цитоплазме, клеточной стенке и мембранах бактерий. Эффективен в отношении большинства штаммов микроорганизмов in vitro и in vivo. К действию препарата чувствительны: in vitro чувствительны (минимальная подавляющая концентрация (МПК) ?2 мг/мл) аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus spp. (в т.ч. Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (коагулазоотрицательные метициллинчувствительные/умеренно чувствительные штаммы), включая Staphylococcus aureus (метициллинчувствительные штаммы), Staphylococcus epidermidis (метициллинчувствительные штаммы), Staphylococcus spр.(лейкотоксинсодержащие); Streptococcus spp. групп С и G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (пенициллинчувствительные умеренно чувствительные/резистентные штаммы), Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. группы viridan (пенициллинчувствительные/резистентные штаммы); аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Acinetobacter spp. (в т.ч. Acinetobacter baumannii), Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter spp. (в т.ч. Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампициллинчувствительные/резистентные штаммы), Haemophilus parainfl uenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. (в т.ч. Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis (продуцирующие и непродуцирующие бета-лактамазу штаммы), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (продуцирующие и
непродуцирующие пенициллиназу штаммы), Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (в т.ч. Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в т.ч. Providencia rettgeri, Providencia stuartii), Pseudomonas spp. (в т.ч. Pseudomonas aeruginosa), Serratia spp. (в т.ч. Serratia marcescens), Salmonella spp.; анаэробные микроорганизмы: Bacteroides fragilis, Bifi dobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Veilonella spp.; другие микроорганизмы: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella spp. (в т.ч. Legionella pneumophila), Mycobacterium spp. (в т.ч. Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum. Умеренно чувствительные микроорганизмы (МПК ?4 мг/л): аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis (метициллинрезистентные штаммы), Staphylococcus haemolyticus(метициллинрезистентные штаммы); аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Burkholderia cepacia, Campilobacter jejuni, Campilobacter coli; анаэробные микроорганизмы: Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp. Устойчивые микроорганизмы (МПК ?8 мг/л): аэробные грамположительные микроорганизмы: Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus (метициллинрезистентные штаммы), прочие Staphylococcus spp. (коагулазоотрицательные метициллинрезистентные штаммы); аэробные грамотрицательные микроорганизмы: Alcaligenes xylosoxidans; другие микроорганизмы: Mycobacterium avium.
Фармакокинетика
При приеме внутрь абсорбируется из ЖКТ быстро и практически полностью. Прием пищи мало влияет на скорость и полноту абсорбции. Биодоступность составляет 99%. Cmax достигается через 1-2 ч и при приеме 250 мг и 500 мг составляет 2.8 и 5.2 мкг/мл соответственно. Связывание с белками плазмы - 30-40%. Хорошо проникает в органы и ткани: легкие, слизистую оболочку бронхов, мокроту, органы мочеполовой системы, полиморфноядерные лейкоциты, альвеолярные макрофаги. В печени небольшая часть окисляется и/или дезацетилируется. Почечный клиренс составляет 70% общего клиренса.
T1/2 - 6-8 ч. Выводится из организма преимущественно почками путем клубочковой фильтрации и канальцевой секреции. Менее 5% левофлоксацина экскретируется в виде метаболитов. В неизмененном виде с мочой в течение 24 ч выводится 70% и за 48 ч - 87%; в кале за 72 ч обнаруживается 4% принятой внутрь дозы. После в/в инфузии 500 мг в течение 60 мин Cmax - 6.2 мкг/мл. При в/в однократном и многократном введении кажущийся Vd после введения той же дозы составляет 89-112 л, Cmax - 6.2 мкг/мл, T1/2 - 6.4 ч.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея, анорексия, абдоминальные боли, псевдомембранозный энтероколит, повышение активности "печеночных" трансаминаз, гипербилирубинемия, гепатит, дисбактериоз.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение АД, сосудистый коллапс, тахикардия.
Со стороны обмена веществ: гипогликемия (повышение аппетита, потливость, дрожь).
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, слабость, сонливость, бессонница, парестезии, тревожность, страх, галлюцинации, спутанность сознания, депрессия, двигательные расстройства, судороги.
Со стороны органов чувств: нарушения зрения, слуха, обоняния, вкусовой и тактильной чувствительности.
Со стороны костно-мышечной системы: артралгия, миалгия, разрыв сухожилий, мышечная слабость, тендинит.
Со стороны мочевыделительной системы: гиперкреатининемия, интерстициальный нефрит.
Со стороны системы кроветворения: эозинофилия, гемолитическая анемия, лейкопения, нейтропения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, панцитопения, геморрагии.
Дерматологические реакции: фотосенсибилизация, зуд, отек кожи и слизистых оболочек, злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Аллергические реакции: крапивница, бронхоспазм, удушье, анафилактический шок, аллергический пневмонит, васкулит.
Прочие: обострение порфирии, рабдомиолиз, стойкая лихорадка, развитие суперинфекции.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применяют левофлоксацин пациентам пожилого возраста (высокая вероятность наличия сопутствующего снижения функции почек).
После нормализации температуры рекомендуется продолжать лечение не менее 48-78 ч. Длительность в/в вливания 500 мг (100 мл инфузиоиного раствора) должна составлять не менее 60 мин. Во время лечения необходимо избегать солнечного и искусственного УФ облучения во избежание повреждения кожных покровов (фотосенсибилизация). При появлении признаков тендинита левофлоксацин немедленно отменяют. Следует иметь в виду, что у больных с поражением головного мозга в анамнезе (инсульт, тяжелая травма) возможно развитие судорог, при недостаточности глюкoзo-6-фосфатдeгидpoгeназы - риск развития гемолиза.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения необходимо воздерживаться от занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
Инфекционно-воспалительные заболевания, вызванные чувствительными к левофлоксацину микроорганизмами: инфекции нижних дыхательных путей (обострения хронического бронхита, внебольничная пневмония); острый верхнечелюстной синусит; неосложненные инфекции мочевыводящих путей; осложненные инфекции мочевыводящих путей (в том числе, острый пиелонефрит); инфекции кожи и мягких тканей (нагноившиеся атеромы, абсцесс, фурункулы); хронический бактериальный простатит; интраабдоминальная инфекция; комплексная терапия лекарственно-устойчивых форм туберкулеза.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к левофлоксацину или другим фторхинолонам, а также к вспомогательным веществам препарата, эпилепсия, поражение сухожилий при ранее проводившемся лечении хинолонами, беременность, период лактации, детский и подростковый возраст (до 18 лет).
Лекарственное взаимодействие
Левофлоксацин увеличивает T1/2 циклоспорина.
Эффект левофлоксацина снижают препараты, угнетающие моторику кишечника, сукральфат, магний- и алюминийсодержащие антацидные средства и соли железа (необходим перерыв между приемом не менее 2 ч).
При одновременном применении НПВС, теофиллин повышают судорожную готовность, ГКС - повышают риск разрыва сухожилий.
Циметидин и лекарственные средства, блокирующие канальцевую секрецию, замедляют выведение левофлоксацина.
Раствор левофлоксацина для в/в введения совместим с 0.9% раствором натрия хлорида, 5% раствором декстрозы, 2.5% раствором Рингера с декстрозой, комбинированными растворами для парентерального питания (аминокислоты, углеводы, электролиты).
Раствор левофлоксацина для в/в введения нельзя смешивать с гепарином и растворами, имеющими щелочную реакцию.
(187)
Дозування
Препарат слід застосовувати внутрішньо під час їди або в перерві між прийомами їжі, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Дози визначаються характером і тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Рекомендована доза препарату для дорослих з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну (КК)>50 мл/хв): при гострому бактеріальному синуситі - 500 мг 1 раз на добу протягом 10-14 днів; при загостренні хронічного бронхіту - 250-500 мг 1 раз на добу протягом 7-10 днів; при позалікарняної пневмониі - 500 мг 1 або 2 рази на добу протягом 7-14 днів; при неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів і нирок - 250 мг 1 раз на добу протягом 3-х днів; при ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів - 250 мг 1 раз на добу протягом 7-10 днів; при хронічному бактеріальному простатиті - 500 мг 1 раз на добу протягом 28 днів; при інфекціях шкіри та м'яких тканин - 250-500 мг 1-2 рази на добу протягом 7-14 днів; інтраабдомінальні інфекції - по 500 мг 1 раз на добу - 7-14 днів (в комбінації з антибактеріальними препаратами, що діють на анаеробну флору); туберкульоз (комплексна тірапії лікарсько-стійких форм) ~ по 500 мг 1-2 рази на добу, курс лікування-до 3 місяців. Після гемодіалізу або постійного амбулаторного перитонеального діалізу (ПАПД) не потрібне введення додаткових доз. При порушенні функції печінки не потрібно спеціального підбору доз, оскільки левофлоксацин лише незначною мірою метаболізується в печінці і виводиться переважно нирками. Якщо пропущений прийом препарату слід якомога швидше прийняти таблетку, поки не наблизився час чергового прийому. Далі продовжувати приймати ��евофлоксацин за схемою. Тривалість терапії залежить від типу захворювання (див. вище). У всіх випадках лікування варто продовжувати від 48 до 72 год після зникнення симптомів захворювання.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, циліндричні, двоопуклі; на розламі видно два шари - ядро світло-жовтого кольору і плівкова оболонка.Склад
1 таб.
левофлоксацин (у формі гемігідрату) 500 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 60 мг, карбоксиметилкрахмал на��рія 35 мг, 30 мг повідон, магнію стеарат 10 мг, натрію кроскармелоза 16.54 мг, кремнію діоксид колоїдний 6 мг.
Склад оболонки: Опадрай Білий 30 мг, у т. ч. полівініловий спирт 14.07 мг, макрогол 3350 7.08 мг, тальк 5.22 мг, титану діоксид 3.63 мг.Фармакологічна дія
Протимікробний препарат з групи фторхінолонів, левовращающій ізомер офлоксацину. Володіє широким спектром протимікробної дії. Левофлоксацин блокує ДНК-гіразу (топоизомеразу II) і топоизомеразу IV, порушує суперспирализацию та зшивання розривів ДНК, інгібує сін��ез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах бактерій. Ефективний відносно більшості штамів мікроорганізмів in vitro і in vivo. До дії препарату чутливі: in vitro чутливі (мінімальна пригнічуюча концентрація (МПК) ?2 мг/мл) аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus spp. (у т. ч. Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (коагулазонегативні метициллинчувствительные/помірно чутливі штами), включаючи Staphylococcus aureus (метициллинчувствительные штами), Staphylococcus epidermidis (метициллинчувствительные штами), Staphylococcus ѕрр.(лейкотоксинсодержащие); Streptococcus spp. груп c і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (пенициллинчувствительные помірно чутливі/резистентні штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. групи viridan (пенициллинчувствительные/резистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter spp. (в т. ч. Acinetobacter baumannii), Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter spp. (в т. ч. Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампициллинчувствительные/резистентные штами), Haemophilus parainfl uenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. (в т. ч. Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis (що продукують та непродуцирующие бета-лактамази штами), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (що продукують та
непродуцирующие пеніциліназу штами), Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (в т. ч. Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в т. ч. Providencia rettgeri, Providencia stuartii), Pseudomonas spp. (в т. ч. Pseudomonas aeruginosa), Serratia spp. (в т. ч. Serratia marcescens), Salmonella spp.; анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifi dobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Veilonella spp.; інші мікроорганізми: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella spp. (в т. ч. Legionella pneumophila), Mycobacterium spp. (в т. ч. Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum. Помірно чутливі мікроорганізми (МПК ?4 мг/л): аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis (метицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus(метицилінрезистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми: Burkholderia cepacia, Campilobacter jejuni, Campilobacter coli; анаеробні мікроорганізми: Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp. Стійкі мікроорганізми (МПК ?8 мг/л): аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus (метицилінрезистентні штами), інші Staphylococcus spp. (коагулазонегативні метицилінрезистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми: Alcaligenes xylosoxidans; інші мікроорганізми: Mycobacterium avium.Фармакокінетика
При прийомі внутрішньо абсорбується з ШЛУНКОВО-кишкового тракту швидко і практично повністю. Прийом їжі мало впливає на швидкість і повноту абсорбції. Біодоступність становить 99%. Cmax досягається черезз 1-2 год і при прийомі 250 мг і 500 мг становить 2.8 і 5.2 мкг/мл відповідно. Зв'язування з білками плазми - 30-40%. Добре проникає в органи і тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечостатевої системи, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги. У печінці невелика частина окиснюється і/або дезацетилируется. Нирковий кліренс становить 70% від загального кліренсу.
T1/2 - 6-8 год. Виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Менше 5% левофлоксацину екскретується у вигляді метабо��итов. У незміненому вигляді з сечею протягом 24 годин виводиться 70% і за 48 годин - 87%, у калі за 72 год виявляється 4% прийнятої внутрішньо дози. Після в/в інфузії 500 мг протягом 60 хв Cmax - 6.2 мкг/мл При внутрішньовенному одноразовому та багаторазовому введенні здається Vd після введення тієї ж дози становить 89-112 л, Cmax - 6.2 мкг/мл; T1/2 - 6.4 ч.Побічні дії
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, анорексія, абдомінальний біль, псевдомембранозний ентероколіт; підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіпербілірубінемія, гепатит, дисбактеріоз.
З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, судинний колапс, тахікардія.
З боку обміну речовин: гіпоглікемія (підвищення апетиту, пітливість, тремтіння).
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість, безсоння, парестезії, тривожність, страх, галюцинації, сплутаність свідомості, депресія, рухові розлади, судоми.
З боку органів чуття: порушення зору, слуху, нюху, смакової та тактильної чутливості.
З боку костн��-м'язової системи: артралгія, міалгія, розрив сухожилків, м'язова слабкість, тендиніт.
З боку сечовидільної системи: гіперкреатинемія, інтерстиціальний нефрит.
З боку системи кровотворення: еозинофілія, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, геморагії.
Дерматологічні реакції: фотосенсибілізація, свербіж, набряк шкіри та слизових оболонок, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдро�� Лайєлла).
Алергічні реакції: кропив'янка, бронхоспазм, ядуха, анафілактичний шок, алергічний пневмоніт, васкуліт.
Інші: загострення порфірії, рабдоміоліз, стійка лихоманка, розвиток суперінфекції.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовують левофлоксацин пацієнтам літнього віку (висока ймовірність наявності супутнього зниження функції нирок).
Після нормалізації температури рекомендується продовжувати лікування не менше 48-78 ч. Тривалість в/в вливання 500 мг (100 м�� инфузиоиного розчину) повинна становити не менше 60 хв. Під час лікування необхідно уникати сонячного й штучного УФ-опромінення, щоб уникнути ушкодження шкірних покривів (фотосенсибілізація). При появі ознак тендиніту левофлоксацин негайно відміняють. Слід мати на увазі, що у хворих з ураженням головного мозку в анамнезі (інсульт, тяжка травма) можливий розвиток судом, при недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази - ризик розвитку гемолізу.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню м��ханізм
У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: інфекції нижніх дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія); гострий верхньощелепної синусит; неускладнені інфекції сечовивідних шляхів; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у тому числі гострий пієлонефрит); інфекції шкіри і м'яких тканин (нагноівшіеся атероми, абсцес, фурункули); хронічний бактеріальний простатит; інтраабдомінальная інфекція; комплексна терапія лікарсько-стійких форм туберкульозу.Протипоказання
Підвищена чутливість до левофлоксацину або інших фторхінолонів, а також до допоміжних речовин препарату, епілепсія, ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами, вагітність, період лактації, дитячий і підлітковий вік (до 18 років).Лікарська взаимодейсдія
Левофлоксацин збільшує T1/2 циклоспорину.
Ефект левофлоксацину знижують препарати, що пригнічують моторику кишечнику, сукральфат, магній - та алюминийсодержащие антацидні засоби й солі заліза (необхідна перерва між прийомом не менше 2 год).
При одночасному застосуванні НПЗЗ, теофілін підвищують судомну готовність, ГКС - підвищують ризик розриву сухожиль.
Циметидин та лікарські засоби, блокуючі канальцеву секрецію, уповільнюють виведення левофлоксацину.
Розчин левофлоксацину для в/в введення з��местим з 0.9% розчином натрію хлориду, 5% розчином декстрози, 2.5% розчином Рінгера з декстрозою, комбінованими розчинами для парентерального живлення (амінокислоти, вуглеводи, електроліти).
Розчин левофлоксацину для в/в введення не можна змішувати з гепарином та розчинами, що мають лужну реакцію.
