Дозировка
Применяют внутрь или в/в. При синусите - внутрь, по 500 мг 1 раз/сут; при обострении хронического бронхита - по 250-500 мг 1 раз/сут. При пневмонии - внутрь, по 250-500 мг 1-2 раза/сут (500-1000 мг/сут); в/в - по 500 мг 1-2 раза/сут. При инфекциях мочевыводящих путей - внутрь, 250 мг 1 раз/сут или в/в в той же дозе. При инфекциях кожи и мягких тканей - по 250-500 мг внутрь 1-2 раза/сут или в/в, по 500 мг 2 раза/сут. После в/в введения через несколько дней возможен переход на прием внутрь в той же дозе. При заболеваниях почек дозу снижают в соответствии со степенью нарушения функции: при КК=20-50 мл/мин - по 125-250 мг 1-2 раза/сут, при КК=10-19 мл/мин - 125 мг 1 раз в 12-48 ч, при КК<10 мл/мин - 125 мг через 24 или 48 ч. Длительность лечения - 7-10 (до 14) дней.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой белого или почти белого цвета, цилиндрические, двояковыпуклые, с риской; на изломе видны два слоя - ядро светло-желтого цвета и пленочная оболочка.
Состав
1 таб.
левофлоксацин (в форме гемигидрата) 250 мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая 30 мг, карбоксиметилкрахмал натрия 17.5 мг, повидон 15 мг, магния стеарат 5 мг, кроскармеллоза натрия 8.27 мг, кремния диоксид коллоидный 3 мг.
Состав оболочки: Опадрай Белый 15 мг, в т. ч. поливиниловый спирт 7.035 мг, макрогол 3350 3.54 мг, тальк 2.61 мг, титана диоксид 1.815 мг.
Фармакологическое действие
Противомикробное средство широкого спектра действия, фторхинолон. Действует бактерицидно. Блокирует ДНК-гиразу (топоизомеразу II) и топоизомеразу IV, нарушает суперспирализацию и сшивку разрывов ДНК, ингибирует синтез ДНК, вызывает глубокие морфологические изменения в цитоплазме, клеточной стенке и мембранах.
Активен в отношении Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes и Streptococcus agalactiae, Viridans group streptococci, Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter sakazakii, Escherichia coli, Haemophilus influеnzае, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Legionella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter baumannii, Acinetobacter calcoaceticus, Bordetella pertussis, Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providcncia stuartii, Serratia marcescens, Clostridium perfringens.
Фармакокинетика
При приеме внутрь абсорбируется из ЖКТ быстро и практически полностью. Прием пищи мало влияет на скорость и полноту абсорбции. Биодоступность составляет 99%. Cmax достигается через 1-2 ч и при приеме 250 мг и 500 мг составляет 2.8 и 5.2 мкг/мл соответственно. Связывание с белками плазмы - 30-40%. Хорошо проникает в органы и ткани: легкие, слизистую оболочку бронхов, мокроту, органы мочеполовой системы, полиморфноядерные лейкоциты, альвеолярные макрофаги. В печени небольшая часть окисляется и/или дезацетилируется. Почечный клиренс составляет 70% общего клиренса.
T1/2 - 6-8 ч. Выводится из организма преимущественно почками путем клубочковой фильтрации и канальцевой секреции. Менее 5% левофлоксацина экскретируется в виде метаболитов. В неизмененном виде с мочой в течение 24 ч выводится 70% и за 48 ч - 87%; в кале за 72 ч обнаруживается 4% принятой внутрь дозы. После в/в инфузии 500 мг в течение 60 мин Cmax - 6.2 мкг/мл. При в/в однократном и многократном введении кажущийся Vd после введения той же дозы составляет 89-112 л, Cmax - 6.2 мкг/мл, T1/2 - 6.4 ч.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея, анорексия, абдоминальные боли, псевдомембранозный энтероколит, повышение активности "печеночных" трансаминаз, гипербилирубинемия, гепатит, дисбактериоз.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение АД, сосудистый коллапс, тахикардия.
Со стороны обмена веществ: гипогликемия (повышение аппетита, потливость, дрожь).
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головная боль, головокружение, слабость, сонливость, бессонница, парестезии, тревожность, страх, галлюцинации, спутанность сознания, депрессия, двигательные расстройства, судороги.
Со стороны органов чувств: нарушения зрения, слуха, обоняния, вкусовой и тактильной чувствительности.
Со стороны костно-мышечной системы: артралгия, миалгия, разрыв сухожилий, мышечная слабость, тендинит.
Со стороны мочевыделительной системы: гиперкреатининемия, интерстициальный нефрит.
Со стороны системы кроветворения: эозинофилия, гемолитическая анемия, лейкопения, нейтропения, агранулоцитоз, тромбоцитопения, панцитопения, геморрагии.
Дерматологические реакции: фотосенсибилизация, зуд, отек кожи и слизистых оболочек, злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Аллергические реакции: крапивница, бронхоспазм, удушье, анафилактический шок, аллергический пневмонит, васкулит.
Прочие: обострение порфирии, рабдомиолиз, стойкая лихорадка, развитие суперинфекции.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
С осторожностью применяют левофлоксацин пациентам пожилого возраста (высокая вероятность наличия сопутствующего снижения функции почек).
После нормализации температуры рекомендуется продолжать лечение не менее 48-78 ч. Длительность в/в вливания 500 мг (100 мл инфузиоиного раствора) должна составлять не менее 60 мин. Во время лечения необходимо избегать солнечного и искусственного УФ облучения во избежание повреждения кожных покровов (фотосенсибилизация). При появлении признаков тендинита левофлоксацин немедленно отменяют. Следует иметь в виду, что у больных с поражением головного мозга в анамнезе (инсульт, тяжелая травма) возможно развитие судорог, при недостаточности глюкoзo-6-фосфатдeгидpoгeназы - риск развития гемолиза.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения необходимо воздерживаться от занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
Инфекции нижних отделов дыхательных путей (хронический бронхит, пневмония), ЛОР-органов (синусит, средний отит), мочевыводящих путей и почек (в т.ч. острый пиелонефрит), половых органов (в т.ч. урогенитальный хламидиоз), кожи и мягких тканей (нагноившиеся атеромы, абсцесс, фурункулы).
Противопоказания
Гиперчувствительность, эпилепсия, поражение сухожилий при ранее проводившемся лечении хинолонами, беременность, лактация, детский и подростковый возраст до 18 лет.
Лекарственное взаимодействие
Левофлоксацин увеличивает T1/2 циклоспорина.
Эффект левофлоксацина снижают препараты, угнетающие моторику кишечника, сукральфат, магний- и алюминийсодержащие антацидные средства и соли железа (необходим перерыв между приемом не менее 2 ч).
При одновременном применении НПВС, теофиллин повышают судорожную готовность, ГКС - повышают риск разрыва сухожилий.
Циметидин и лекарственные средства, блокирующие канальцевую секрецию, замедляют выведение левофлоксацина.
Раствор левофлоксацина для в/в введения совместим с 0.9% раствором натрия хлорида, 5% раствором декстрозы, 2.5% раствором Рингера с декстрозой, комбинированными растворами для парентерального питания (аминокислоты, углеводы, электролиты).
Раствор левофлоксацина для в/в введения нельзя смешивать с гепарином и растворами, имеющими щелочную реакцию.
(181)
Дозування
Застосовують всередину або в/в. При синуситі - всередину, по 500 мг 1 раз/добу; при загостренні хронічного бронхіту - по 250-500 мг 1 раз/добу. При пневмонії - всередину, по 250-500 мг 1-2 рази на добу (500-1000 мг/добу); в/в - по 500 мг 1-2 рази на добу. При інфекціях сечовивідних шляхів - внутрішньо, 250 мг 1 раз/добу або в/в у тій же дозі. При інфекціях шкіри та м'яких тканин - по 250-500 мг внутрішньо 1-2 рази/добу або в/в, по 500 мг 2 рази/добу. Після в/в введення через декілька днів можливий перехід на прийом внутрішньо в тій же дозі. При захворюваннях нирок дозу зменшують відповідно до ступеня порушенняня функції: при КК=20-50 мл/хв - по 125-250 мг 1-2 рази на добу, при КК=10-19 мл/хв - 125 мг 1 раз на 12-48 ч, при КК<10 мл/хв - 125 мг через 24 або 48 год. Тривалість лікування - 7-10 (до 14) днів.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, циліндричні, двоопуклі, з рискою; на розламі видно два шари - ядро світло-жовтого кольору і плівкова оболонка.Склад
1 таб.
левофлоксацин (у формі гемігідрату) 250 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 30 мг, карбоксиметилкрахмал нат��ія 17.5 мг, 15 мг повідон, магнію стеарат 5 мг, натрію кроскармелоза 8.27 мг, кремнію діоксид колоїдний 3 мг.
Склад оболонки: Опадрай Білий 15 мг, у т. ч. полівініловий спирт 7.035 мг, макрогол 3350 3.54 мг, тальк 2.61 мг, титану діоксид 1.815 мг.Фармакологічна дія
Протимікробний засіб широкого спектра дії, фторхінолон. Діє бактерицидно. Блокує ДНК-гіразу (топоизомеразу II) і топоизомеразу IV, порушує суперспирализацию та зшивання розривів ДНК, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в ци��оплазме, клітинній стінці та мембранах.
Активний відносно Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes та Streptococcus agalactiae, Viridans group streptococci, Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter sakazakii, Escherichia coli, Haemophilus influеnzае, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Legionella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter baumannii, Acinetobacter calcoaceticus, Bordetella pertussis, Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providcncia stuartii, Serratia marcescens, Clostridium perfringens.Фармакокінетика3>При прийомі внутрішньо абсорбується з ШЛУНКОВО-кишкового тракту швидко і практично повністю. Прийом їжі мало впливає на швидкість і повноту абсорбції. Біодоступність становить 99%. Cmax досягається через 1-2 год і при прийомі 250 мг і 500 мг становить 2.8 і 5.2 мкг/мл відповідно. Зв'язування з білками плазми - 30-40%. Добре проникає в органи і тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечостатевої системи, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги. У печінці невелика частина окиснюється і/або дезацетилируется. Нирковий кліренс становить 70% загального кліренса.
T1/2 - 6-8 год. Виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Менше 5% левофлоксацину екскретується у вигляді метаболітів. У незміненому вигляді з сечею протягом 24 годин виводиться 70% і за 48 годин - 87%, у калі за 72 год виявляється 4% прийнятої внутрішньо дози. Після в/в інфузії 500 мг протягом 60 хв Cmax - 6.2 мкг/мл При внутрішньовенному одноразовому та багаторазовому введенні здається Vd після введення тієї ж дози становить 89-112 л, Cmax - 6.2 мкг/мл; T1/2 - 6.4 ч.Побічні дії
З боку травної системи: тошнота, блювання, діарея, анорексія, абдомінальний біль, псевдомембранозний ентероколіт; підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіпербілірубінемія, гепатит, дисбактеріоз.
З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, судинний колапс, тахікардія.
З боку обміну речовин: гіпоглікемія (підвищення апетиту, пітливість, тремтіння).
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість, безсоння, парестезії, тривожність, страх, галюцинації, сплутаність сознанія, депресія, рухові розлади, судоми.
З боку органів чуття: порушення зору, слуху, нюху, смакової та тактильної чутливості.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, міалгія, розрив сухожилків, м'язова слабкість, тендиніт.
З боку сечовидільної системи: гіперкреатинемія, інтерстиціальний нефрит.
З боку системи кровотворення: еозинофілія, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, геморагії.
Дерматологические реакції: фотосенсибілізація, свербіж, набряк шкіри та слизових оболонок, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
Алергічні реакції: кропив'янка, бронхоспазм, ядуха, анафілактичний шок, алергічний пневмоніт, васкуліт.
Інші: загострення порфірії, рабдоміоліз, стійка лихоманка, розвиток суперінфекції.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
З обережністю застосовують левофлоксацин пацієнтам літнього віку (висока�� ймовірність наявності супутнього зниження функції нирок).
Після нормалізації температури рекомендується продовжувати лікування не менше 48-78 ч. Тривалість в/в вливання 500 мг (100 мл инфузиоиного розчину) повинна становити не менше 60 хв. Під час лікування необхідно уникати сонячного й штучного УФ-опромінення, щоб уникнути ушкодження шкірних покривів (фотосенсибілізація). При появі ознак тендиніту левофлоксацин негайно відміняють. Слід мати на увазі, що у хворих з ураженням головного мозку в анамнезі (інсульт, тя��елая травма) можливий розвиток судом, при недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази - ризик розвитку гемолізу.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (хронічний бронхіт, пневмонія), ЛОР-органів (синусит, середній отит), сечовивідних шляхів і нирок (у т. ч. прострий пієлонефрит), статевих органів (у т. ч. урогенітальний хламідіоз), шкіри і м'яких тканин (нагноівшіеся атероми, абсцес, фурункули).Протипоказання
Гіперчутливість, епілепсія, ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами, вагітність, лактація, дитячий та підлітковий вік до 18 років.Лікарська взаємодія
Левофлоксацин збільшує T1/2 циклоспорину.
Ефект левофлоксацину знижують препарати, що пригнічують моторику кишечнику, сукральфат, магній - та алюминийсодержащие антацидні засоби та зчи заліза (необхідна перерва між прийомом не менше 2 год).
При одночасному застосуванні НПЗЗ, теофілін підвищують судомну готовність, ГКС - підвищують ризик розриву сухожиль.
Циметидин та лікарські засоби, блокуючі канальцеву секрецію, уповільнюють виведення левофлоксацину.
Розчин левофлоксацину для в/в введення сумісний з 0.9% розчином натрію хлориду, 5% розчином декстрози, 2.5% розчином Рінгера з декстрозою, комбінованими розчинами для парентерального живлення (амінокислоти, вуглеводи, електроліти).
/> Розчин левофлоксацину для в/в введення не можна змішувати з гепарином та розчинами, що мають лужну реакцію.
