Дозировка
Препарат принимают внутрь независимо от приема пищи. Начальная рекомендуемая доза составляет 10 мг за 25-60 мин до сексуального контакта. Можно принимать также в период от 4-5 ч до 25 мин до сексуальной активности. Максимальная частота приема - 1 раз/ Для достижения эффективности необходим достаточный уровень сексуальной стимуляции. В зависимости от эффективности и переносимости доза может быть увеличена до 20 мг или снижена до 5 мг/ Максимальная суточная доза - 20 мг. Коррекции режима дозирования у пациентов пожилого возраста не требуется. У пациентов с незначительно выраженной печеночной недостаточностью коррекции режима дозирования не требуется. У пациентов с умеренной печеночной недостаточностью начальная доза составляет 5 мг в сутки. В дальнейшем в зависимости от эффективности и переносимости лечения доза может быть увеличена до 10 мг и затем до 20 мг. У пациентов с незначительно выраженными и умеренными нарушениями функции почек коррекции режима дозирования не требуется
Передозировка
еакций. Однако, в то же время, при применении в дозе 40 мг 2 наблюдаются выраженные боли в пояснице без признаков токсического действия на мышечную и нервную систему.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой
Состав
варденафила гидрохлорида тригидрат 23.705 мг,
что соответствует содержанию варденафила 20 мг
Вспомогательные вещества: кросповидон, магния стеарат, целлюлоза микрокристаллическая, кремний коллоидный безводный.
Состав оболочки: макрогол 400, гипромеллоза, титана диоксид, железа оксид желтый, железа оксид красный.
Фармакологическое действие
Препарат для лечения эректильной дисфункции, ингибитор ФДЭ5.
Эрекция полового члена представляет собой гемодинамический процесс, в основе которого лежит расслабление гладких мышц пещеристых тел и расположенных в нем артериол. Во время сексуальной стимуляции из нервных окончаний пещеристых тел выделяется оксид азота (NO), активирующий фермент гуанилатциклазу, что приводит к повышению содержания в пещеристых телах циклического гуанозинмонофосфата (цГМФ). В результате происходит расслабление гладких мышц пещеристых тел, что способствует увеличению притока крови в половой член.
Варденафил блокирует ФДЭ5, под воздействием которой происходит расщепление цГМФ, в результате этого местное действие эндогенного NO в пещеристых телах во время сексуальной стимуляции усиливается, что обусловливает способность Левитры усиливать реакцию на сексуальную стимуляцию.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема препарата внутрь варденафил быстро всасывается из ЖКТ. При приеме натощак Cmax в плазме крови может быть достигнута через 15 мин, однако в 90% случаев в среднем - через 60 мин (от 30 до 120 мин). Абсолютная биодоступность составляет около 15%. В рекомендованном диапазоне доз (5-20 мг) величина AUC и Cmax в плазме крови увеличиваются пропорционально дозе.
Клинический эффект реализуется еще до достижения Cmax. Начало действия после приема внутрь в дозе 20 мг и 10 мг - 10 мин, что обеспечивает эрекцию, достаточную для пенетрации и успешного завершения полового акта у 34% и 40% пациентов с легкой и умеренно легкой степенью эректильной дисфункции соответственно. Через 25 мин эффект наступает соответственно у 53% и 50% пациентов, что совпадает по времени с началом появления препарата в крови и быстрым нарастанием его концентрации. Продолжительность действия - 8-12 ч.
При приеме с нормальной пищей, содержащей не более 30% жиров, фармакокинетические параметры варденафила (Cmax, время достижения Cmax, AUC) не изменяются.
При приеме варденафила одновременно с пищей, содержащей большое количество жира (57%), скорость всасывания уменьшается с увеличением времени достижения Cmax до 60 мин, а Cmax в плазме крови в среднем снижается на 20% без существенного изменения AUC.
Распределение
Средний Vd варденафила в равновесном состоянии фармакокинетических параметров составляет в среднем 208 л, что демонстрирует его хорошее распределение в тканях. Связывание варденафила и его основного метаболита (М1) с белками плазмы крови составляет до 95%, является обратимым и не зависит от общей концентрации препарата.
Исходя из результатов измерения содержания варденафила в сперме здоровых мужчин через 90 мин после приема, можно предположить, что не более 0.00012% полученной дозы может определяться в сперме пациентов.
Метаболизм.
Варденафил метаболизируется в печени при участии преимущественно CYP3A4, а также CYP3А5 и CYP2C9. Средний T1/2 варденафила составляет 4-5 ч, а М1 – около 4 ч. В крови содержится глюкуронид в форме конъюгата (глюкуроновая кислота), который является частью метаболита М1. Концентрация остальной части М1 (неглюкуроновой) составляет 26% от концентрации активного вещества. Профиль селективности в отношении ФДЭ у М1 сходен с таковым для варденафила; in vitro способность М1 подавлять ФДЭ5 составляет 28% по сравнению с варденафилом, что соответствует 7% эффективности препарата.
Выведение
Общий клиренс варденафила составляет 56 л/ч, конечный T1/2 – около 4-5 ч. После приема внутрь варденафил в виде метаболитов выводится преимущественно через кишечник - 91-95%, в меньшей степени почками - 2-6%.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Побочные действия
Имеются редкие постмаркетинговые сообщения о случаях развития передней ишемической невропатии зрительного нерва (ПИНЗН), приводящей к нарушению зрения, включая стойкую утрату зрения, связанных по времени с приемом ингибиторов ФДЭ5, в т.ч. и Левитры, у пациентов, многие из которых имеют сопутствующие факторы риска для развития этого состояния, такие как анатомический дефект диска зрительного нерва, возраст старше 50 лет, сахарный диабет, артериальная гипертензия, ИБС, гиперлипидемия и курение. Не установлено, связано ли развитие ПИНЗН непосредственно с применением ингибиторов ФДЭ5, или с имеющимися у пациента сопутствующими сосудистыми факторами риска и анатомическими дефектами, или с комбинацией этих факторов, или с другими причинами.
Сообщается о случаях нарушения зрения, включая временную или стойкую утрату зрения, которые связаны по времени с приемом ингибиторов ФДЭ5, в т.ч. и Левитры. Не установлено, связаны ли эти случаи непосредственно с приемом ингибиторов ФДЭ5, или с сопутствующими сосудистыми факторами риска, или с другими причинами.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
До назначения препарата Левитра® (как и других препаратов, применяемых для лечения эректильной дисфункции), врач должен оценить состояние сердечно-сосудистой системы, поскольку существует риск развития осложнений со стороны сердца во время сексуальной активности.
Варденафил обладает сосудорасширяющими свойствами, что может сопровождаться незначительным или умеренным снижением АД.
Пациенты с обструкцией путей оттока из левого желудочка, например, с аортальным стенозом, идиопатическим гипертрофическим субаортальным стенозом, могут быть чувствительны к действию вазодилататоров, включая ингибиторы ФДЭ5.
У мужчин, которым не показана сексуальная активность, вследствие сопутствующего сердечно-сосудистого заболевания, препараты для лечения эректильной дисфункции не назначают.
Поскольку Левитра® в терапевтических дозах (10 мг) вызывает удлинение интервала QT, препарат не следует назначать пациентам с врожденным удлинением интервала QT и тем, которые принимают антиаритмические препараты класса IА (хинидин, прокаинамид) или класса III (амиодарон, соталол).
Безопасность и эффективность варденафила в комбинации с другими препаратами для лечения эректильной дисфункции не изучалась, поэтому их совместное применение не рекомендуется.
Безопасность варденафила не исследовалась и его применение не рекомендуется у следующих групп пациентов: тяжелые нарушения функции печени, заболевания почек в терминальной стадии, требующие гемодиализа, артериальная гипотензия (систолическое давление в покое <90 мм рт. ст.), недавно перенесенный инсульт или инфаркт миокарда (в пределах последних 6 месяцев), нестабильная стенокардия, а также наследственные дегенеративные заболевания сетчатки, например, пигментный ретинит.
На фоне приема Левитры и других ингибиторов ФДЭ5 были зарегистрированы случаи преходящей потери зрения и неартериитной ишемической невропатии зрительного нерва. При наступлении внезапной потери зрения пациент должен прекратить прием Левитры и срочно проконсультироваться с лечащим врачом.
Сочетанная терапия альфа-адреноблокаторами и варденафилом может сопровождаться развитием артериальной гипотензии с соответствующей клинической картиной, поскольку эти препараты обладают вазодилатирующим эффектом. Сочетанное назначение Левитры и альфа-адреноблокаторов допустимо только при наличии стабильных показателей АД на фоне приема альфа-адреноблокаторов, при этом Левитру следует назначать в минимальной рекомендованной дозе, составляющей 5 мг. Не следует принимать Левитру в одно и тоже время с альфа-адреноблокаторами, за исключением тамсулозина, прием которого может совпадать по времени с приемом варденафила. В случае приема подобранной дозы Левитры терапию альфа-адреноблокаторами следует начинать в минимальной дозе. Постепенное увеличение дозы альфа-адреноблокаторов пациентам, получающим препараты из группы ингибиторов ФДЭ5, может привести к дальнейшему снижению АД.
Доза Левитры не должна превышать 5 мг при его сочетании с эритромицином, кетоконаз
Показания
эректильная дисфункция (неспособность достичь и сохранить эрекцию, необходимую для совершения полового акта
Противопоказания
— одновременная терапия нитратами или препаратами, которые являются донаторами оксида азота;
— комбинация с ингибиторами ВИЧ-протеаз, такими как индинавир или ритонавир;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
Препарат не предназначен для применения у детей и подростков в возрасте до 16 лет.
С осторожностью следует применять у пациентов с врожденным удлинением интервала QT, с анатомической деформацией полового члена (искривление, кавернозный фиброз, болезнь Пейрони), с заболеваниями, предрасполагающими к приапизму (серповидно-клеточная анемия, множественная миелома, лейкемия), тяжелым нарушением функции печени, заболеванием почек в терминальной стадии, артериальной гипотензией (систолическое давление в покое менее 90 мм рт.ст.), недавно перенесенным инсультом и инфарктом миокарда, нестабильной стенокардией, наследственными дегенеративными заболеваниями сетчатки (например, пигментный ретинит), со склонностью к кровотечениям и с обострением язвенной болезни
Лекарственное взаимодействие
Варденафил метаболизируется преимущественно при участии печеночных ферментов системы цитохрома Р450, а именно, изофермента CYP3А4, а также с некоторым участием изоферментов CYP3А5 и CYP2С. Ингибиторы этих ферментов могут снижать клиренс варденафила. При одновременном применении Левитры с кетоконазолом, итраконазолом, индинавиром и ритонавиром (мощные ингибиторы CYP3A4) можно ожидать значительного повышения концентрации варденафила в плазме.
При одновременном применении циметидин (400 мг 2), который является неспецифическим ингибитором изоферментов системы цитохрома Р450, не оказывает влияния на величину показателей AUC и Cmax варденафила (20 мг).
При одновременном применении с Левитрой (5 мг) эритромицин (500 мг 3), являющийся ингибитором CYP3A4, вызывает увеличение AUC варденафила в 4 раза (300%) и увеличение Cmax варденафила в 3 раза (200%).
(2510)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо незалежно від прийому їжі. Початкова рекомендована доза становить 10 мг за 25-60 хв до сексуального контакту. Можна приймати в період від 4-5 год до 25 хв до сексуальної активності. Максимальна частота прийому - 1 раз/ Для досягнення ефективності необхідний достатній рівень сексуальної стимуляції. Залежно від ефективності і переносимості доза може бути збільшена до 20 мг або знижена до 5 мг/ Максимальна добова доза - 20 мг. Корекції режиму дозування у пацієнтів літнього віку не т��ебуется. У пацієнтів з незначно вираженою печінковою недостатністю корекція режиму дозування не потрібна. У пацієнтів з помірною печінковою недостатністю початкова доза становить 5 мг на добу. Надалі залежно від ефективності і переносимості лікування доза може бути збільшена до 10 мг і потім до 20 мг. У пацієнтів з незначно вираженими та помірними порушеннями функції нирок корекція режиму дозування не потрібнаПередозування
еакций. Однак, в той же час, при застосуванні у дозі 40 мг 2 спостерігаються виражені болі в попереку без ознак токсичної дії на м'язову і нервову систему.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкоюСклад
варденафілу гідрохлориду тригідрат 23.705 міліграм,
що відповідає змісту 20 мг варденафілу
Допоміжні речовини: кросповідон, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, кремній колоїдний безводний.
Склад оболонки: макрогол 400, гіпромелоза, титану діоксид, заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний.Фармакологічна дія
Препарат дл�� лікування еректильної дисфункції, інгібітор ФДЭ5.
Ерекція статевого члена являє собою гемодинамічний процес, в основі якого лежить розслаблення гладких м'язів запалих тіл і розташованих в нім артеріол. Під час сексуальної стимуляції з нервових закінчень запалих тіл виділяється оксид азоту (NO), який активує фермент гуанілатциклазу, що приводить до підвищення вмісту в печеристих тілах циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ). В результаті відбувається розслаблення гладких м'язів запалих тіл, що сприяє повівичению притоки крові в статевий член.
Варденафіл блокує ФДЭ5, під впливом якої відбувається розщеплення цГМФ, в результаті цього місцеву дію ендогенного NO в запалих тілах під час сексуальної стимуляції посилюється, що обумовлює здатність Левітри посилювати реакцію на сексуальну стимуляцію.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому препарату внутрішньо варденафіл швидко всмоктується з ШКТ. При прийомі натщесерце Cmax в плазмі крові може бути досягнута через 15 хв, проте в 90% випадків в середньому - через 60 м��н (від 30 до 120 хв). Абсолютна біодоступність становить приблизно 15%. В рекомендованому діапазоні доз (5-20 мг) величина AUC і Cmax в плазмі збільшуються пропорційно дозі.
Клінічний ефект реалізується ще до досягнення Cmax. Початок дії після прийому всередину в дозі 20 мг та 10 мг - 10 мін, що забезпечує ерекцію, достатню для пенетрациі і успішного завершення статевого акту у 34% і 40% пацієнтів з легким і помірно легким ступенем еректільной дисфункції відповідно. Через 25 мін ефект наступає відповідно у 53% і 50% пацієнтів, що збігається за часом з початком появи препарату в крові і швидким наростанням його концентрації. Тривалість дії - 8-12 год.
При прийомі з нормальною їжею, яка містить не більше 30% жирів, фармакокінетичні параметри варденафілу (Cmax, час досягнення Cmax, AUC) не змінюються.
При прийомі варденафілу одночасно з їжею, що містить велику кількість жиру (57%), швидкість всмоктування зменшується із збільшенням часу досягнення Cmax до 60 хв, а Cmax в плазмі крові в середньому знижується на 20% без істотної зміни AUC.
Распределение
Середній Vd варденафілу в рівноважному стані фармакокінетичних параметрів складає в середньому 208 л, що демонструє його гарний розподіл у тканинах. Зв'язування варденафілу та його основного метаболіту (М1) з білками плазми крові становить 95%, є оборотним і не залежить від загальної концентрації препарату.
Виходячи з результатів вимірювання вмісту варденафілу в спермі здорових чоловіків через 90 хв після прийому, можна припустити, що не більше 0.00012% отриманої дози може визначатися в спермі пациентост.
Метаболізм.
Варденафіл метаболізується в печінці за участю переважно CYP3A4, а також СУР3А5 та СУР2С9. Середній T1/2 варденафілу становить 4-5 год, а М1 – близько 4 ч. У крові міститься у формі глюкуронід кон'югату (глюкуронова кислота), який є частиною метаболіту М1. Концентрація решти М1 (неглюкуроновой) становить 26% від концентрації активної речовини. Профіль селективності щодо ФДЕ у М1 схожий з таким для варденафілу; in vitro здатність М1 пригнічувати ФДЭ5 становить 28% порівняно з варденафилом, що відповетствует 7% ефективності препарату.
Виведення
Загальний кліренс варденафілу становить 56 л/год, кінцевий T1/2 – близько 4-5 год. Після прийому внутрішньо варденафіл у вигляді метаболітів виводиться переважно через кишечник - 91-95%, в меншій мірі нирками - 2-6%.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадкахПобічні дії
Є поодинокі постмаркетингові повідомлення про випадки розвитку передньої ішемічної невропатії зорового нерва (ПИНЗН), що приводить до порушення зору, включаючи стійку втрату зору, пов'язаних з прийомом інгібіторів ФДЭ5, в т. ч. і Левітри, у пацієнтів, багато з яких мають супутні фактори ризику для розвитку цього стану, такі як анатомічний дефект диска зорового нерва, вік старше 50 років, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ІХС, гіперліпідемія і куріння. Не встановлено, чи пов'язано розвиток ПИНЗН безпосередньо із застосуванням інгібіторів ФДЭ5, або з наявними у пацієнта супутніми судинними факторами ризику і анатомічними дефектами, або з комбінацією цих факторів або іншими причинами.
Повідомляється про випадки порушення зору, включаючи тимчасову або стійку втрату зору, які пов'язані у часі з прийомом інгібіторів ФДЭ5, в т. ч. і Левітри. Не встановлено, чи пов'язані ці випадки безпосередньо із застосуванням інгібіторів ФДЭ5, або з супутніми судинними факторами ризику, чи з іншими причинами.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
До призначення препарату Левітра® (як і інших препаратів, що застосовуються для лікування еректильної дисфункції), лікар має оцінити стан серцево-судинної системи, оскіль��у існує ризик розвитку ускладнень з боку серця під час сексуальної активності.
Варденафіл має судинорозширювальні властивості, що може супроводжуватися незначним або помірним зниженням артеріального тиску.
Пацієнти з обструкцією шляхів відтоку з лівого шлуночка, наприклад, з аортальним стенозом, ідіопатичним гипертрофическим субаортальным стенозом, можуть бути чутливі до дії вазодилататорів, включаючи інгібітори ФДЭ5.
У чоловіків, яким не показана сексуальна активність, внаслідок супутнього серцево-судинного захворювання, препарати для лікування еректильної дисфункції не призначають.
Оскільки Левітра® у терапевтичних дозах (10 мг) викликає подовження інтервалу QT, препарат не слід призначати пацієнтам з природженим подовженням інтервалу QT і тим, які приймають антиаритмічні препарати класу ІА (хінідин, прокаїнамід) або класу ІІІ (аміодарон, соталол).
Безпека та ефективність варденафілу в комбінації з іншими препаратами для лікування еректильної дисфункції не вивчалась, тому їх спільне застосуванняня не рекомендується.
Безпека варденафілу не досліджувалася і його застосування не рекомендується у наступних груп пацієнтів: важкі порушення функції печінки, захворювання нирок у термінальній стадії, що потребують гемодіалізу, артеріальна гіпотензія (систолічний тиск у спокої <90 мм рт. ст.), недавно перенесений інсульт або інфаркт міокарда (у межах останніх 6 місяців), нестабільна стенокардія, а також спадкові дегенеративні захворювання сітківки, наприклад, пігментний ретиніт.
На тлі прийому Левітри і одинїх інгібіторів ФДЭ5 були зареєстровані випадки скороминущої втрати зору і неартериитной ішемічної невропатії зорового нерва. При настанні раптової втрати зору пацієнт повинен припинити прийом Левітри і терміново проконсультуватися з лікарем.
Поєднана терапія альфа-адреноблокаторами та варденафилом може супроводжуватися розвитком артеріальної гіпотензії з відповідною клінічною картиною, оскільки ці препарати володіють вазодилатирующим ефектом. Поєднане призначення Левітри і альфа-адреноблокаторів допустимо тільки при наявності стабільних показників артеріального тиску на фоні прийому альфа-адреноблокаторів, при цьому Левитру слід призначати в мінімальній рекомендованій дозі, що становить 5 мг. Не слід приймати Левитру в одне і теж час з альфа-адреноблокаторами, за винятком тамсулозину, прийом якого може збігатися в часі з прийомом варденафілу. У разі прийому підібраної дози Левітри терапію альфа-адреноблокаторами слід починати в мінімальній дозі. Поступове збільшення дози альфа-адреноблокаторів пацієнтам, які отримують препарати з групи інгібіторів ФДЭ5, може призвести до подальшого зниження артеріального тиску.
Доза Левітри не повинна перевищувати 5 мг при його поєднанні з еритроміцином, кетоконазСвідчення
еректильна дисфункція (неспроможність досягти та зберегти ерекцію, необхідну для здійснення статевого актуПротипоказання
— одночасна терапія нітратами або препаратами, які є донаторами оксиду азоту;
— комбінація з інгібіторами ВІЛ протеаз, такими як індинавір або ритонавір;
— підвищена чутливість до компонен��там препарату.
Препарат не призначений для застосування у дітей і підлітків у віці до 16 років.
З обережністю слід застосовувати у пацієнтів з природженим подовженням інтервалу QT, з анатомічною деформацією статевого члена (викривлення, кавернозний фіброз, хвороба Пейроні), з захворюваннями, що призводять до приапизму (серповидно-клітинна анемія, множинна мієлома, лейкемія), тяжким порушенням функції печінки, захворювання нирок у термінальній стадії, артеріальною гіпотензією (систолічний тиск у спокої мене�� 90 мм рт.ст.), нещодавно перенесеним інсультом та інфарктом міокарда, нестабільною стенокардією, спадковими дегенеративними захворюваннями сітківки (наприклад, пігментний ретиніт), зі схильністю до кровотеч і з загостренням виразкової хворобиЛікарська взаємодія
Варденафіл метаболізується переважно за участю печінкових ферментів системи цитохрому Р450, зокрема, ізоферменту CYP3A4, а також з деякими участю ізоферментів СУР3А5 та СУР2С. Інгібітори цих ферментів можуть знижувати кліренс варденафілу. При одночасному застосуванні Левітри з кетоконазолом, ітраконазолом, индинавиром і ритонавіром (потужні інгібітори CYP3A4) можна чекати значного підвищення концентрації варденафілу в плазмі.
При одночасному застосуванні циметидин (400 мг 2), що є неспецифічним інгібітором ізоферментів системи цитохрому Р450, не впливає на величину показників AUC і Cmax варденафілу (20 мг).
При одночасному застосуванні з Левітра (5 мг) еритроміцин (500 мг 3), який є інгібітором CYP3A4, викликає збільшення AUC варденафілу в 4 рази (300%) і збільшеноие Cmax варденафілу в 3 рази (200%).
