Дозировка
Внутрь. Прием внутрь (1 мл = 25 капель). Взрослым и детям старше 12 лет: 4 мл (= 100 капель) 3 раза в сутки. детям от 6 до 12 лет: 2 мл (= 50 капель) 2-3 разав сутки; детям от 2 до 6 лет: 1 мл (= 25 капель) 3 раза в сутки; детям до 2 лет: 1 мл (= 25 капель) 2 раза в сутки. Капли можно разводить в воде, чае, соке или молоке. Применять раствор можно независимо от приема пищи. Ингаляции Взрослым и детям старше 6 лет: 1-2 ингаляции по 2-3 мл раствора в сутки. Детям до 6 лет: 1-2 ингаляции по 2 мл раствора в сутки. Лазолван раствор для ингаляций можно применять, используя любое современное оборудование для ингаляций (кроме паровых ингаляторов). Для достижения оптимального увлажнения при ингаляциях препарат смешивают с 0,9 % раствором натрия хлорида в соотношении 1:1. Поскольку при ингаляционной терапии глубокий вдох может спровоцировать кашель, ингаляции следует проводить в режиме обычного дыхания. Перед ингаляцией обычно рекомендуется подогреть ингаляционный раствор до температуры тела. Больным с бронхиальной астмой рекомендуется проводить ингаляцию после приема бронхолитических препаратов, во избежание неспецифического раздражения дыхательных путей и их спазма. В случае сохранения симптомов заболевания в течении 4-5 дней от начала приема рекомендуется обратиться к врачу.
Передозировка
Симптомы передозировки: тошнота, рвота, диарея, диспепсия. Лечение: искусственная рвота, промывание желудка в первые 1 - 2 час после приема препарата; прием жиросодержащих продуктов, симптоматическая терапия.
Лекарственная форма
Прозрачный, бесцветный или слегка коричневатый раствор
Состав
1 мл раствора содержит:
активное вещество:
амброксола гидрохлорид 7,5 мг
Вспомогательные вещества: лимонной кислоты моногидрат 2 мг, натрия гидрофосфата дигидрат 4,35 мг, натрия хлорид 6,22 мг, бензалкония хлорид 225 мкг, вода очищенная 98,9705 г.
Фармакологическое действие
Амброксол обладает секретомоторным, секретолитическим и отхаркивающим действием; стимулирует серозные клетки желез слизистой оболочки бронхов, усиливает продукцию легочного сурфактанта и стимулирует цилиарную активность; нормализует нарушенное соотношение серозного и слизистого компонентов мокроты. Активируя гидролизующие ферменты и усиливая высвобождение лизосом из клеток Кларка, снижает вязкость мокроты; усиливает ток и транспорт слизи (мукоцилиарный клиренс). Усиление мукоцилиарного клиренса улучшает отхождение мокроты и облегчает кашель
Фармакокинетика
Для амброксола характерна быстрая и почти полная абсорбция с линейной зависимостью от дозы в терапевтическом интервале концентраций. Максимальное содержание в плазме при пероральном приеме достигается через 1 – 2,5 часа. Объем распределения составляет
552 л. В терапевтическом интервале концентраций связывание с белками плазмы составляет примерно 90 %.
Переход амброксола из крови в ткани при пероральном применении происходит быстро. Самые высокие концентрации активного компонента препарата наблюдаются в легких.
Примерно 30 % введенной пероральной дозы подвергается эффекту первичного прохождения через печень. Исследования на микросомах печени человека показали, что CYP3A4 является преобладающей изоформой, ответственной за метаболизм амброксола до дибромантраниловой кислоты. Оставшаяся часть амброксола метаболизируется в печени, главным образом, путем глюкуронидации и путем частичного расщепления до дибромантраниловой кислоты (приблизительно 10 % от введенной дозы), а также небольшого количества дополнительных метаболитов. Терминальный период полувыведения амброксола составляет около 10 часов. Общий клиренс находится в пределах 660 мл/мин, на почечный клиренс приходится примерно 8 % от общего клиренса.
Не обнаружено клинически значимого влияния возраста и пола на фармакокинетику амброксола, поэтому нет оснований для подбора дозировки по этим признакам.
Побочные действия
Нарушения со стороны желудочно-кишечного тракта
Часто (1,0 – 10,0 %) – тошнота;
Нечасто (0,1 – 1,0 %) - изжога, диспепсия, рвота, диарея, боли в верхней части живота; сухость во рту и в горле*, снижение чувствительности в полости рта или глотки*.
Расстройства иммунной системы, поражения кожи и подкожных тканей
Редко (0,01 – 0,1 %) – кожная сыпь, крапивница;
анафилактические реакции (включая анафилактический шок)*, ангионевротический отек*, зуд* и другие аллергические реакции*.
Расстройства со стороны нервной системы
Дисгевзия* (нарушение вкусовых ощущений).
* отмечены лишь единичные сообщения о данных побочных реакциях при широком применении препарата, однако связь с приемом препарата Лазолван не доказана; частоту этих редких явлений трудно оценить.
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
Не следует комбинировать с противокашлевыми средствами, затрудняющими выведение мокроты.
Раствор содержит консервант бензалкония хлорид, который при ингаляции может вызвать спазм бронхов у чувствительных пациентов с повышенной реактивностью дыхательных путей.
Лазолван раствор для приема внутрь и ингаляций не рекомендуется смешивать с кромоглициевой кислотой и щелочными растворами. Повышение значения рН раствора выше 6,3 может вызвать выпадение осадка амброксола гидрохлорида или появление опалесценции.
Пациентам, соблюдающим гипонатриевую диету, необходимо принимать во внимание, что Лазолван раствор для приема внутрь и ингаляций содержит 42,8 мг натрия в рекомендованной суточной дозе (12 мл) для взрослых и детей старше 12 лет.
У пациентов с тяжелыми поражениями кожи - синдромом Стивенса-Джонсона или токсическим эпидермальным некролизом - в ранней фазе могут появляться температура, боль в теле, ринит, кашель и воспаление горла. При симптоматическом лечении возможно ошибочное назначение муколитических средств, таких как амброксола гидрохлорид. Имеются единичные сообщения о выявлении синдрома Стивенса-Джонсона и токсического эпидермального некролиза, совпавшие по времени с назначением препарата; однако причинно-следственная связь с приемом препарата отсутствует.
При развитии вышеперечисленных синдромов рекомендуется прекратить лечение и немедленно обратиться за медицинской помощью.
При нарушении функции почек Лазолван необходимо применять только по рекомендации врача.
Показания
Острые и хронические заболевания дыхательных путей с выделением вязкой мокроты: острый и хронический бронхит, пневмония, хроническая обструктивная болезнь легких, бронхиальная астма с затруднением отхождения мокроты, бронхоэктатическая болезнь.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к амброксолу или другим компонентам препарата, беременность (I триместр), период лактации.
С осторожностью применять Лазолван в период беременности (II – III триместр), при почечной и/или печеночной недостаточности.
Беременность и период лактации
Амброксол проникает через плацентарный барьер. В исследованиях на животных не было выявлено отрицательного воздействия на беременность, эмбриональное/фетальное, постнатальное развитие и на роды. Обширный клинический опыт применения амброксола после 28-ой недели беременности свидетельствуют об отсутствии отрицательного влияния на плод.
В I триместре противопоказано применение, во II и III триместре беременности – с осторожностью.
Амброксол может экскретироваться с женским молоком. Несмотря на то, что нежелательные эффекты у детей, получающих кормление грудью, не наблюдались, в период лактации не рекомендуется использовать Лазолван раствор для приема внутрь и ингаляций.
Лекарственное взаимодействие
О клинически значимых, нежелательных взаимодействиях с другими лекарственными средствами не сообщалось. Увеличивает проникновение в бронхиальный секрет амоксициллина, цефуроксима, эритромицина.
(1652)
Дозування
Всередину. Прийом всередину (1 мл = 25 крапель). Дорослим і дітям старше 12 років: 4 мл (= 100 крапель) 3 рази на добу. дітям від 6 до 12 років: 2 мл (= 50 крапель) 2-3 рази на добу; дітям від 2 до 6 років: 1 мл (= 25 крапель) 3 рази на добу; дітям до 2 років: 1 мл (= 25 крапель) 2 рази на добу. Краплі можна розводити у воді, чаї, соку або молоці. Застосовувати розчин можна незалежно від прийому їжі. Інгаляції Дорослим і дітям старше 6 років: 1-2 інгаляції по 2-3 мл розчину на добу. Дітям до 6 років: 1-2 інгаляції з 2 мл розчину на добу. Лазолван розчин для інгаляцій можна застосовувати, ісп��льзуя будь-яке сучасне обладнання для інгаляцій (крім парових інгаляторів). Для досягнення оптимального зволоження при інгаляціях препарат змішують з 0,9 % розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:1. Оскільки при інгаляційної терапії глибокий вдих може спровокувати кашель, інгаляції слід проводити у режимі звичайного дихання. Перед інгаляцією зазвичай рекомендується підігріти інгаляційний розчин до температури тіла. Хворим з бронхіальною астмою рекомендується проводити інгаляцію після прийому бронхолітичних препаратів, у уникнути неспецифічного подразнення дихальних шляхів та їх спазму. У випадку збереження симптомів захворювання протягом 4-5 днів від початку прийому рекомендується звернутися до лікаря.Передозування
Симптоми передозування: нудота, блювання, діарея, диспепсія. Лікування: штучна блювота, промивання шлунка в перші 1 - 2 год після прийому препарату; прийом жировмісних продуктів, симптоматична терапія.
Лікарська форма
Прозорий, безбарвний або злегка коричневий розчинСклад
1 мл розчину містить:
активне речовину:
амброксолу гідрохлорид 7,5 мг
Допоміжні речовини: лимонної кислоти моногідрат 2 мг, натрію гідрофосфату дигідрат 4,35 мг, натрію хлорид 6,22 мг, бензалконію хлорид 225 мкг, вода очищена 98,9705 р.Фармакологічна дія
Амброксол має секретомоторным, секретолитическим і відхаркувальну дію; стимулює серозні клітини залоз слизової оболонки бронхів, посилює продукцію легеневого сурфактанта і стимулює циліарну активність; нормалізує порушене співвідношення серозного і слизового компон��нтов мокротиння. Активуючи гидролизующие ферменти і посилюючи вивільнення лізосом з клітин Кларка, знижує в'язкість мокротиння; підсилює струм і транспорт слизу (мукоциліарний кліренс). Посилення мукоциліарного кліренсу покращує відходження мокротиння і полегшує кашельФармакокінетика
Для амброксолу характерна швидка і майже повна абсорбція з лінійною залежністю від дози в терапевтичному інтервалі концентрацій. Максимальний вміст в плазмі при пероральному прийомі досягається через 1 – 2,5 години. Об'єм розподілу становить
/> 552 л. В терапевтичному інтервалі концентрацій зв'язування з білками плазми становить приблизно 90 %.
Перехід амброксолу з крові у тканини при пероральному застосуванні відбувається швидко. Найвищі концентрації активного компонента препарату спостерігаються в легенях.
Приблизно 30 % введеної пероральної дози піддається ефекту первинного проходження через печінку. Дослідження на мікросомах печінки людини показали, що CYP3A4 є переважаючою ізоформою, відповідальної за метаболізм амброксолу до дибромантранілової кислоты. Решта амброксолу метаболізується в печінці, головним чином, шляхом глюкуронидации і шляхом часткового розщеплення до дибромантранілової кислоти (приблизно 10 % від введеної дози), а також невеликої кількості додаткових метаболітів. Термінальний період напіввиведення амброксолу становить близько 10 годин. Загальний кліренс знаходиться у межах 660 мл/хв, нирковий кліренс припадає приблизно 8 % від загального кліренсу.
Не виявлено клінічно значущого впливу віку і статі на фармакокінетику амброксолу, тому��у немає підстав для підбору дозування за цими ознаками.Побічні дії
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
Часто (1,0 – 10,0 %) – нудота;
Нечасто (0,1 – 1,0 %) - печія, диспепсія, блювання, діарея, біль у верхній частині живота; сухість у роті і в горлі*, зниження чутливості в порожнині рота або глотки*.
Розлади імунної системи, ураження шкіри та підшкірних тканин
Рідко (0,01 – 0,1 %) – шкірний висип, кропив'янка;
анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок)*, ангіоневротичний набряк*, зуд* та інші алергічні реакції*.
Розлади з боку нервової системи
Дисгевзія* (порушення смакових відчуттів).
* відмічені лише поодинокі повідомлення про побічні реакції при широкому застосуванні препарату, однак зв'язок з прийомом препарату Лазолван не доведена; частоту цих рідкісних явищ важко оцінити.Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
Не слід комбінувати з протикашльовими засобами, які утруднюють виведення мокротиння.
Розчин містить консервант бензалкони�� хлорид, який при інгаляції може викликати спазм бронхів у чутливих пацієнтів з підвищеною реактивністю дихальних шляхів.
Лазолван розчин для прийому всередину і інгаляцій не рекомендується змішувати з кромоглициевой кислотою і лужними розчинами. Підвищення значення рН розчину вище 6,3 може викликати випадання осаду амброксолу гідрохлориду або поява опалесценції.
Пацієнтам, що дотримуються гипонатриевую дієту, необхідно брати до уваги, що Лазолван розчин для прийому всередину і інгаляцій містить 42,8 мг натрія в рекомендованій добовій дозі (12 мл) для дорослих і дітей старше 12 років.
У пацієнтів з важкими ураженнями шкіри - синдром Стівенса-Джонсона або токсичного эпидермальным некролизом - в ранній фазі можуть з'являтися температура, біль у тілі, риніт, кашель і запалення горла. При симптоматичному лікуванні можливо помилкове призначення муколітичних засобів, таких як амброксолу гідрохлорид. Є поодинокі повідомлення про виявлення синдрому Стівенса-Джонсона і токсичного епідермального некролізу, що збіглися у часі з��начением препарату; однак причинно-наслідковий зв'язок з прийомом препарату відсутня.
При розвитку перерахованих вище синдромів рекомендується припинити лікування і негайно звернутися за медичною допомогою.
При порушенні функції нирок Лазолван необхідно застосовувати тільки за рекомендацією лікаря.Свідчення
Гострі та хронічні захворювання дихальних шляхів з виділенням в'язкого мокротиння: гострий і хронічний бронхіт, пневмонія, хронічна обструктивна хвороба легень, бронхіальна астма з утрудненням отхождени�� мокротиння, бронхоектатична хвороба.Протипоказання
Підвищена чутливість до амброксолу або інших компонентів препарату, вагітність (I триместр), період лактації.
З обережністю застосовувати Лазолван в період вагітності (II – III триместр), при нирковій і/або печінковій недостатності.
Вагітність і період лактації
Амброксол проникає через плацентарний бар'єр. У дослідженнях на тваринах не було виявлено негативного впливу на вагітність, ембріональний/фетальное, постнатальний розвиток і на пологи. Великий клінічний досвід застосування амброксолу після 28-го тижня вагітності свідчать про відсутність негативного впливу на плід.
В I триместрі вагітності протипоказано застосування, в II і III триместрі вагітності – з обережністю.
Амброксол може виділятись з жіночим молоком. Незважаючи на те, що небажані ефекти у дітей, які отримують годування груддю, не спостерігалися, в період лактації не рекомендується використовувати Лазолван розчин для прийому всередину і інгаляцій.Лікарська взаємодія
Про ��линически значущих, небажаних взаємодій з іншими лікарськими засобами не повідомлялося. Збільшує проникнення в бронхіальний секрет амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину.
