Дозировка
Препарат назначают внутрь, 2, независимо от приема пищи. При лечении острых и хронических психозов, включая шизофрению, суточная доза в первые 4 дня составляет: 1-й день - 50 мг; 2-й день - 200 мг; 3-й день - 200 мг и 4-й день - 300 мг. Начиная с 4-го дня, суточная доза составляет 300 мг. В зависимости от клинического эффекта и переносимости препарата его доза может индивидуально варьировать от 150 мг/ до 750 мг/ Максимальная суточная доза при лечении шизофрении - 750 мг. При лечении маниакальных эпизодов при биполярном расстройстве кветиапин рекомендуется в качестве монотерапии или в качестве адъювантной терапии для стабилизации настроения. Суточная доза в первые 4 дня составляет: 1-й день - 100 мг; 2-й день - 200 мг; 3-й день - 300 мг и 4-й день - 400 мг. Увеличение суточной дозы в дальнейшем возможно по 200 мг/ и к 6 дню терапии составляет 800 мг. В зависимости от клинического эффекта и переносимости препарата его доза может индивидуально варьировать от 200 мг/ до 800 мг/ Как правило, эффективная доза составляет от 400 мг до 800 мг/ Максимальная суточная доза - 800 мг. Т.к. плазменный клиренс кветиапина у пациентов пожилого возраста снижен на 30-50%, назначать препарат следует с осторожностью, особенно в начале терапии. Стартовая доза - 25 мг/, с последующим увеличением на 25-50 мг до достижения эффективной дозы. У пациентов с почечной и печеночной недостаточностью рекомендуется начинать терапии с 25 мг/ В дальнейшем рекомендуется увеличивать дозу ежедневно на 25-50 мг до достижения эффективной дозы.
Передозировка
чрезмерная седация, сонливость, тахикардия, снижение артериального давления.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой светло-желтого цвета, круглые, двояковыпуклые.
Состав
кветиапина фумарат 115.13 мг,
что соответствует содержанию кветиапина 100 мг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, кальция гидрофосфата дигидрат, целлюлоза микрокристаллическая, повидон, карбоксиметилкрахмал натрия (тип А), магния стеарат.
Состав оболочки: гипромеллоза, титана диоксид (E171), макрогол 4000, краситель железа оксид желтый (E172).
Фармакологическое действие
Антипсихотический препарат (нейролептик). Кветиапин является атипичным антипсихотическим препаратом, который проявляет более высокое сродство к серотониновым 5НТ2-рецепторам, чем к допаминовым D1- и D2-рецепторам головного мозга. Кветиапин обладает сродством к гистаминовым и ?1-адренорецепторам, и меньшим сродством по отношению к ?2-адренорецепторам. Не обнаружено заметного сродства кветиапина к холинергическим мускариновым и бензодиазепиновым рецепторам.
В стандартных тестах кветиапин проявляет антипсихотическую активность.
Результаты изучения экстрапирамидных симптомов у животных выявили, что кветиапин вызывает слабую каталепсию в дозе, эффективно блокирующей допаминовые D2-рецепторы. Кветиапин вызывает селективное уменьшение активности мезолимбических А10-допаминергических нейронов, в сравнении с А9-нигростриатными нейронами, вовлеченными в двигательные функции.
Не выявлено различий между применением кветиапина (в дозе 75-750 мг/) и плацебо по частоте возникновения случаев экстрапирамидной симптоматики и по сопутствующему использованию антихолинергических препаратов. Не вызывает длительного повышения концентрации пролактина в плазме крови.
Кветиапин длительно поддерживает клиническое улучшение у тех пациентов, у которых положительный эффект развивался в самом начале лечения.
Длительность воздействия кветиапина на серотониновые 5НТ2-рецепторы и допаминовые и D2-рецепторы составляет менее 12 ч после приема препарата.
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
Абсорбция - высокая, прием пищи не влияет на биодоступность. Связывание с белками плазмы - 83%.
Фармакокинетика кветиапина имеет линейный характер и не различается у мужчин и женщин.
Метаболизм
Активно метаболизируется в печени с образованием фармакологически неактивных метаболитов под воздействием изофермента CYP3A4. Кветиапин и некоторые его метаболиты являются слабыми ингибиторами изоферментов 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 и 3А4 цитохрома Р450 человека, но только в концентрациях, как минимум, в 10-50 раз превышающих концентрации препарата при применении в диапазоне эффективных доз от 300 до 450 мг/
Основываясь на результатах in vitro, не следует ожидать, что одновременное назначение кветиапина с другими препаратами приведет к клинически выраженному ингибированию цитохрома Р450 опосредованного метаболизма других лекарственных средств.
Выведение
Т1/2 составляет приблизительно 7 ч. Выводится почками примерно 73% и через кишечник - 21%. Менее 5% кветиапина не подвергается метаболизму и выводится в неизменном виде.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Средний клиренс кветиапина у пожилых пациентов на 30-50% меньше, чем у пациентов в возрасте от 18 до 65 лет.
Средний клиренс кветиапина плазмы у пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени (КК < 30 мл/мин/1.73 м2) и у пациентов с поражением печени (стабилизированный алкогольный цирроз) снижен примерно на 25%.
Побочные действия
Со стороны кроветворной системы: часто - лейкопения; нечасто - эозинофилия; очень редко - нейтропения.
Со стороны центральной и периферической нервной системы: очень часто — головокружение, сонливость, головная боль; часто - синкопальные состояния; нечасто - тревожность, возбуждение, бессонница, акатизия, тремор, судороги, депрессия, парестезии; редко - злокачественный нейролептический синдром (гипертермия, нарушение сознания, мышечная ригидность, вегето-сосудистые нарушения, увеличение концентрации КФК); очень редко - поздняя дискинезия.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - тахикардия, ортостатическая артериальная гипотензия, удлинение интервала QT на ЭКГ.
Со стороны дыхательной системы: ринит, фарингит.
Со стороны пищеварительной системы: часто - сухость во рту, запор, диарея, диспепсия, повышение уровня сывороточных трансаминаз (ACT или АЛТ); редко - желтуха, тошнота, рвота, боль в животе; очень редко - гепатит.
Аллергические реакции: нечасто - кожная сыпь, реакции повышенной чувствительности; очень редко - ангионевротический отек, синдром Стивенса-Джонсона.
Со стороны половой системы: редко - приапизм.
Со стороны эндокринной системы: часто - повышение массы тела (преимущественно в первые недели лечения); очень редко - гипергликемия или декомпенсация сахарного диабета.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При резкой отмене высоких доз антипсихотических препаратов могут наблюдаться следующие острые реакции (синдром отмены) - тошнота, рвота, редко бессонница. Сообщалось о случаях обострения психотических симптомов и появлении непроизвольных двигательных расстройств (акатизия, дистония, дискинезия). В связи с чем, отмену препарата рекомендуется проводить постепенно.
При назначении кветиапина одновременно с препаратами, удлиняющими интервал QT, необходимо соблюдать осторожность, особенно у пациентов пожилого возраста, при застойной сердечной недостаточности, гипокалиемии и гипомагнезиемии.
Учитывая, что кветиапин влияет на ЦНС, препарат должен быть использован с осторожностью в комбинации с другими препаратами, обладающими угнетающим действием на ЦНС. Рекомендуется воздерживаться от употребления алкоголя.
При появлении симптомов поздней дискинезии следует уменьшить дозу или прекратить использование кветиапина.
В контролируемых клинических исследованиях не было установлено различий по частоте возникновения судорог между кветиапином и плацебо. Однако, так же как и при терапии другими антипсихотическими средствами, рекомендуется соблюдать осторожность при лечении пациентов с наличием судорожных приступов в анамнезе.
Злокачественный нейролептический синдром может быть связан с проводимым антипсихотическим лечением. Клинические проявления синдрома включают: гипертермию, измененный ментальный статус, мышечную ригидность, нестабильность вегетативной нервной системы, увеличение уровня КФК. При развитии этого синдрома кветиапин должен быть отменен и проведено соответствующее лечение.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения кветиапином рекомендуется соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
— лечение острых и хронических психозов, включая шизофрению;
— лечение маниакальных эпизодов при биполярном расстройстве.
Противопоказания
— период грудного вскармливания;
— дети и подростки до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);
— повышенная чувствительность к кветиапину или другим компонентам препарата.
С осторожностью следует назначать препарат пациентам с кардиоваскулярными и цереброваскулярными заболеваниями или другими состояниями, предрасполагающими к артериальной гипотензии, при врожденном увеличении интервала QT на ЭКГ или при наличии условий, потенциально способных вызвать увеличение интервала QT (одновременное назначение препаратов, удлиняющих интервал QT, застойная сердечная недостаточность, гипокалиемия, гипомагниемия), при печеночной недостаточности, эпилепсии, судорожных припадках в анамнезе, беременности,
Лекарственное взаимодействие
Кветиапин не вызывает индукцию ферментных систем печени, вовлеченных в метаболизм феназона и лития.
Одновременное назначение кветиапина с препаратами, потенциально ингибирующими печеночные ферменты, такие как карбамазепин или фенитоин, а так же с барбитуратами, рифампицином, возможно снижение плазменных концентраций кветиапина, что может потребовать увеличения дозы Квентиакса, в зависимости от клинического эффекта. Это так же необходимо учитывать при отмене фенитоина или карбамазепина, или другого индуктора ферментной системы печени или замене на препарат, неиндуцирующий микросомальные ферменты печени (например, вальпроевая кислота).
Основной фермент, отвечающий за метаболизм кветиапин, является изофермент CYP3A4. Фармакокинетика кветиапина не изменяется при одновременном применении циметидина (ингибитор Р450), флуоксетина (ингибитор CYP3A4 и CYP2D6) или антидепрессанта имипрамина (ингибитор CYP2D6).
(2885)
Дозування
Препарат призначають внутрішньо, 2, незалежно від прийому їжі. При лікуванні гострих і хронічних психозів, включаючи шизофренію, добова доза в перші 4 дні становить: 1-й день - 50 мг; 2-й день - 200 мг; 3-й день - 200 мг і 4-й день - 300 мг. Починаючи з 4-го дня, добова доза становить 300 мг. залежно від клінічного ефекту та переносимості препарату його доза може індивідуально варіювати від 150 мг до 750 мг/ Максимальна добова доза при лікуванні шизофренії - 750 мг. При лікуванні маніакальних епізодів при біполярному розладі кветіапін рекомендметься, як монотерапія або в якості ад'ювантної терапії для стабілізації настрою. Добова доза в перші 4 дні становить: 1-й день - 100 мг; 2-й день - 200 мг; 3-й день - 300 мг і 4-й день - 400 мг. Збільшення добової дози в подальшому можливо по 200 мг/ та до 6 дня терапії становить 800 мг. залежно від клінічного ефекту та переносимості препарату його доза може індивідуально варіювати від 200 мг до 800 мг/ Як правило, ефективна доза становить від 400 мг до 800 мг/ Максимальна добова доза - 800 мг. Т. к. плазмовий кліренс кветіапіну у пацієнт��у літнього віку знижений на 30-50%, призначати препарат слід з обережністю, особливо на початку терапії. Стартова доза - 25 мг, з наступним збільшенням на 25-50 мг до досягнення ефективної дози. У пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю рекомендується починати терапію з 25 мг/ надалі рекомендується збільшувати дозу щодня на 25-50 мг до досягнення ефективної дози.Передозування
надмірна седація, сонливість, тахікардія, зниження артеріального тиску.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболо��кою світло-жовтого кольору, круглі, двоопуклі.Склад
кветіапіну фумарат 115.13 мг,
що відповідає змісту 100 мг кветіапіну
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, кальцію гідрофосфату дигідрат, целюлоза мікрокристалічна, повідон, карбоксиметилкрахмал натрію (тип А), магнію стеарат.
Склад оболонки: гіпромелоза, титану діоксид (E171), макрогол 4000, барвник заліза оксид жовтий (E172).Фармакологічна дія
Антипсихотичний засіб (нейролептик). Кветіапін є атиповим антипсихотическим препаратом, який виявляє більш високу спорідненість до серотонінових 5НТ2-рецепторів, ніж до допаминовым D1 - і D2-рецепторів головного мозку. Кветіапін має спорідненості з гістаміновими і ?1-адренорецепторами, і меншим спорідненістю по відношенню до ?2-адренорецепторами. Не виявлено помітного спорідненості кветіапіну до холінергічними мускаринових і бензодіазепінових рецепторів.
У стандартних тестах кветіапін проявляє антипсихотическую активність.
Результати вивчення екстрапірамідних симптомів у тварин виявили, що доветиапин викликає слабку каталепсію у дозі, яка ефективно блокує допамінові D2-рецептори. Кветіапін викликає селективне зменшення активності мезолімбічних А10-допамінергічних нейронів порівняно з А9-нигростриатными нейронами, втягнутими в рухові функції.
Не виявлено відмінностей між застосуванням кветіапіну (в дозі 75-750 мг/) та плацебо щодо частоти виникнення випадків екстрапірамідної симптоматики і супутнього використання антихолінергічних препаратів. Не викликає тривалого підвищення концентрації п��олактина в плазмі крові.
Кветіапін тривало підтримує клінічне покращення у тих пацієнтів, у яких позитивний ефект розвивався на початку лікування.
Тривалість дії кветіапіну на серотонінові 5НТ2-рецептори і допамінові і D2-рецептори становить менше 12 год після прийому препарату.Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Абсорбція - висока, прийом їжі не впливає на біодоступність. Зв'язування з білками плазми - 83%.
Фармакокінетика кветіапіну має лінійний характер і не различае��ся у чоловіків і жінок.
Метаболізм
Активно метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів під дією ізоферменту CYP3A4. Кветіапін і деякі його метаболіти є слабкими інгібіторами ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 і 3А4 цитохрому Р450 людини, але тільки в концентраціях, як мінімум, в 10-50 разів перевищують концентрацію препарату при застосуванні в діапазоні ефективних доз від 300 до 450 мг/
Ґрунтуючись на результатах in vitro, не слід очікувати, що одночасне призначення кветіапіну з друіншими препаратами призведе до клінічно вираженого пригнічення цитохрому Р450 опосередкованого метаболізму інших лікарських засобів.
Виведення
Т1/2 становить приблизно 7 год. Виводиться нирками приблизно 73% і через кишечник - 21%. Менше 5% кветіапіну не зазнає метаболізму і виводиться в незмінному вигляді.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Середній кліренс кветіапіну у літніх пацієнтів на 30-50% менше, ніж у пацієнтів у віці від 18 до 65 років.
Середній кліренс кветіапіну з плазми у пацієнт��з нирковою недостатністю важкого ступеня (КК < 30 мл/хв/1.73 м2) та у пацієнтів з ураженням печінки (стабілізований алкогольний цироз) знижений приблизно на 25%.Побічні дії
З боку кровотворної системи: часто - лейкопенія; нечасто - еозинофілія; дуже рідко - нейтропенія.
З боку центральної і периферичної нервової системи: дуже часто — запаморочення, сонливість, головний біль; часто - синкопе стану; нечасто - тривожність, збудження, безсоння, акатизія, тремор, судоми, депресія, парестезії; рідко - ��локачественный нейролептичний синдром (гіпертермія, порушення свідомості, м'язова ригідність, вегето-судинні порушення, збільшення концентрації КФК); дуже рідко - пізня дискінезія.
З боку серцево-судинної системи: часто - тахікардія, ортостатична артеріальна гіпотензія, подовження інтервалу QT на ЕКГ.
З боку дихальної системи: риніт, фарингіт.
З боку травної системи: часто - сухість у роті, запор, діарея, диспепсія, підвищення рівня сироваткових трансаміназ (АСТ або АЛТ); рідко - желту��а, нудота, блювання, біль у животі; дуже рідко - гепатит.
Алергічні реакції: нечасто - шкірні висипання, реакції підвищеної чутливості; дуже рідко - ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона.
З боку статевої системи: рідко - пріапізм.
З боку ендокринної системи: часто - підвищення маси тіла (переважно в перші тижні лікування); дуже рідко - гіперглікемія або декомпенсація цукрового діабету.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При різкій відміні високих доз антипсихотичних ��репаратов можуть спостерігатися такі гострі реакції (синдром відміни) - нудота, блювання, рідко-безсоння. Повідомлялося про випадки загострення психотичних симптомів та появи мимовільних рухових розладів (акатизія, дистонія, дискінезія). У зв'язку з чим, відміну препарату слід проводити поступово.
При призначенні кветіапіну одночасно з препаратами, що подовжують інтервал QT, необхідно дотримуватися обережності, особливо у пацієнтів літнього віку, при застійної серцевої недостатності, гіпокаліємії та гипомагнезиемии.
Враховуючи, що кветіапін впливає на ЦНС, препарат повинен бути використаний з обережністю в комбінації з іншими препаратами, що володіють пригнічуючою дією на ЦНС. Рекомендується утримуватися від вживання алкоголю.
При появі симптомів пізньої дискінезії слід зменшити дозу або припинити застосування кветіапіну.
В контрольованих клінічних дослідженнях не було встановлено відмінностей за частотою виникнення судом між кветиапином і плацебо. Однак, так само як і при терапії іншими антипсихотическими засобами, рекомендується дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів з наявністю судомних нападів в анамнезі.
Злоякісний нейролептичний синдром може бути пов'язаний з проведеним антипсихотичним лікуванням. Клінічні прояви синдрому включають: гіпертермію, змінений ментальний статус, м'язову ригідність, нестабільність вегетативної нервової системи, збільшення рівня КФК. При розвитку цього синдрому кветіапін має бути скасований і проведено відповідне лікування.
Вплив на спосібність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
У період лікування кветиапином рекомендується дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
— лікування гострих і хронічних психозів, включаючи шизофренію;
— лікування маніакальних епізодів при біполярному розладі.Протипоказання
— період годування груддю;
— діти та підлітки до 18 років (еф��ективность і безпека не встановлені);
— підвищена чутливість до кветиапину або інших компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з кардіоваскулярними та цереброваскулярними захворюваннями або іншими станами, що призводять до артеріальної гіпотензії, при вродженому збільшення інтервалу QT на ЕКГ або при наявності умов, потенційно здатних викликати збільшення інтервалу QT (одночасне призначення препаратів, що подовжують інтервал QT, застійна серцева недостатньость, гіпокаліємія, гіпомагніємія), при печінковій недостатності, епілепсії, судомних нападах в анамнезі, вагітність,Лікарська взаємодія
Кветіапін не спричиняє індукцію ферментних систем печінки, залучених до метаболізм феназону і літію.
Одночасне призначення кветіапіну з препаратами, що потенційно інгібують печінкові ферменти, такі як карбамазепін або фенітоїн, а так само з барбітуратами, рифампіцином, можливе зниження плазмових концентрацій кветіапіну, що може потребувати збільшення дози Квентиакса, залежно від клінічного ефекту. Це так само необхідно враховувати при відміні фенітоїну або карбамазепіну, або іншого індуктора ферментної системи печінки або заміні на препарат, неиндуцирующий мікросомальні ферменти печінки (наприклад, вальпроєва кислота).
Основний фермент, який відповідає за метаболізм кветіапін, є ізофермент CYP3A4. Фармакокінетика кветіапіну не змінюється при одночасному застосуванні циметидину (інгібітор Р450), флуоксетину (інгібітор CYP3A4 і CYP2D6) або антидепресанту іміпраміну (інгібітор CYP2D6).
