Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Ксарелто 0,015 n14 табл п/плен/оболоч (Ксарелто 0,015 n14 табл п/плен/оболоч)

2 328 грн
0 грн
Рейтинг: 39 (4.7) 5
Артикул: 3301
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Внутрь. Ксарелто® 15 мг и 20 мг следует принимать во время еды. Рекомендованная доза составляет 20 мг 1 раз/ Для пациентов с умеренным нарушением функции почек (КК < 50-30 мл/мин) рекомендованная доза составляет 15 мг 1 раз/ Рекомендованная максимальная суточная доза составляет 20 мг. Если прием очередной дозы пропущен, пациент должен немедленно принять Ксарелто® и на следующий день продолжать регулярный прием препарата в соответствии с рекомендованным режимом. Не следует удваивать принимаемую дозу для компенсации пропущенной ранее. Отдельные группы пациентов Коррекция дозы в зависимости от возраста больного (старше 65 лет), пола, массы тела или этнической принадлежности не требуется. Ривароксабан противопоказан пациентам с заболеваниями печени, сопровождающимися коагулопатией, которая обуславливает клинически значимый риск кровотечения. Больным с другими заболеваниями печени изменения дозы не требуются. Имеющиеся ограниченные клинические данные, полученные у пациентов со среднетяжелой печеночной недостаточностью (класс В по шкале Чайлд-Пью), указывают на значимое усиление фармакологической активности препарата. Для пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью (класс С по шкале Чайлд-Пью) клинические данные отсутствуют. При назначении ривароксабана больным с почечной недостаточностью легкой (КК 80-50 мл/мин) или средней (КК<50-30 мл/мин) степени тяжести снижение дозы не требуется. Имеющиеся ограниченные клинические данные, полученные у пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени (КК < 30-15 мл/мин), показывают значимое повышение концентраций ривароксабана у этих больных. Для лечения этой категории пациентов ривароксабан следует применять с осторожностью.

Передозировка

Передозировка ривароксабана может привести к геморрагическим осложнениям, обусловленным фармакодинамическими свойствами препарата. Специфический антидот ривароксабана неизвестен. В случае передозировки для снижения всасывания ривароксабана можно использовать активированный уголь

Лекарственная форма

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой

Состав

ривароксабан микронизированный \000915 мг

Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая 40 мг, кроскармеллоза натрия 3 мг, гипромеллоза 5cP 3 мг, лактозы моногидрат 27.9 мг, магния стеарат 600 мкг, натрия лаурилсульфат 500 мкг.

Состав оболочки: краситель железа оксид красный 15 мкг, гипромеллоза 15cP 1.5 мг, макрогол 3350 500 мкг, титана диоксид 485 мкг.

Фармакологическое действие

Антикоагулянт прямого действия. Ривароксабан - высокоселективный прямой ингибитор фактора Ха, обладающий высокой биодоступностью при приеме внутрь.

Активация фактора X с образованием фактора Ха через внутренний и внешний пути свертывания играет центральную роль в коагуляционном каскаде.

У человека наблюдалось дозозависимое ингибирование фактора Ха. Ривароксабан оказывает дозозависимое влияние на протромбиновое время и близко коррелирует с концентрациями в плазме (r=0/98), если для анализа используется набор Neoplastin®. При использовании других реактивов результаты будут отличаться. Протромбиновое время следует измерять в секундах, поскольку MHO откалибровано и сертифицировано только для производных кумарина и не может применяться для других антикоагулянтов. У пациентов, которым проводятся большие ортопедические операции, 5/95-процентили для протромбинового времени (Neoplastin®) через 2-4 ч после приема таблетки (т.е. на максимуме эффекта) варьируют от 13 до 25 секунд. Также ривароксабан дозозависимо увеличивает АЧТВ и результат HepTest®; однако эти параметры не рекомендуется использовать для оценки фармакодинамических эффектов ривароксабана. Ривароксабан также влияет на активность анти-Ха фактора, однако стандарты для калибровки отсутствуют.

В период лечения ривароксабаном проводить мониторинг параметров свертывания крови не требуется.

У здоровых мужчин и женщин старше 50 лет удлинение интервала QT под влиянием ривароксабана не наблюдалось.

Фармакокинетика

Всасывание

Абсолютная биодоступность ривароксабана после приема дозы 10 мг высокая (80-100%). Ривароксабан быстро всасывается; Cmax достигается через 2-4 ч после приема таблетки.

При приеме ривароксабана в дозе 10 мг с пищей не отмечено изменения AUC и Cmax. Ривароксабан в дозе 10 мг может назначаться для приема во время еды или независимо от приема пищи.

Фармакокинетика ривароксабана характеризуется умеренной индивидуальной изменчивостью; индивидуальная изменчивость (вариационный коэффициент) составляет от 30% до 40%, за исключением дня проведения хирургического вмешательства и следующего дня, когда изменчивость в экспозиции высокая (70%).

Распределение

В организме человека большая часть ривароксабана (92-95%) связывается с белками плазмы, основным связывающим компонентом является сывороточный альбумин. Vd - умеренный, Vss составляет приблизительно 50 л.

Метаболизм

Ривароксабан метаболизируется посредством изоферментов CYP3A4, CYP2J2, а также при помощи механизмов, независимых от системы цитохромов. Основными участками биотрансформации являются окисление морфолиновой группы и гидролиз амидных связей.

Согласно полученным in vitro данным ривароксабан является субстратом для белков-переносчиков P-gp (Р-гликопротеина) и Всrр (белка устойчивости к раку молочной железы).

Неизмененный ривароксабан является единственным активным соединением в человеческой плазме, значимые или активные циркулирующие метаболиты в плазме не обнаружены. Ривароксабан, системный клиренс которого составляет приблизительно 10 л/ч, может быть отнесен к лекарственным веществам с низким уровнем клиренса.

Выведение

При выведении ривароксабана из плазмы конечный T1/2 составляет от 5 до 9 ч у молодых пациентов.

При приеме внутрь приблизительно 2/3 от назначенной дозы ривароксабана подвергается метаболизму и в дальнейшем выводится равными частями с мочой и калом. Оставшаяся треть дозы выводится посредством прямой почечной экскреции в неизмененном виде, главным образом, за счет активной почечной секреции.

Фармакокинетика в особых клинических случаях

У пожилых пациентов (старше 65 лет) концентрации ривароксабана в плазме выше, чем у молодых пациентов, среднее значение AUC приблизительно в 1.5 раза превышает соответствующие значения у молодых пациентов, главным образом, вследствие кажущегося снижения общего и почечного клиренса. При выведении ривароксабана из плазмы конечный T1/2 у пожилых пациентов составляет от 11 до 13 ч.

У мужчин и женщин клинически значимые различия фармакокинетики не обнаружены.

Слишком малая или большая масса тела (менее 50 кг и более 120 кг) лишь незначительно влияет на концентрацию ривароксабана в плазме (различие составляет менее 25%).

Данные о фармакокинетике у детей отсутствуют.

Клинически значимые различия фармакокинетики и фармакодинамики у пациентов европеоидной, афро-американской, латиноамериканской, японской или китайской этнической принадлежности не наблюдались.

Побочные действия

Безопасность ривароксабана в дозе 10 мг оценивали в четырех исследованиях III фазы с участием 6097 пациентов, которым проводилась крупная ортопедическая операция на нижних конечностях (тотальное протезирование коленного или тазобедренного сустава), получавших лечение продолжительностью до 39 дней.

Неблагоприятные реакции классифицированы по частоте встречаемости и системам органов, и их следует интерпретировать с учетом хирургической ситуации.

Учитывая механизм действия, применение ривароксабана может сопровождаться повышенным риском скрытого или явного кровотечения из любых органов и тканей, которое может приводить к постгеморрагической анемии. Признаки, симптомы и степень тяжести (включая возможный летальный исход) варьируют в зависимости от локализации, степени тяжести или продолжительности кровотечения и/или анемия. Риск развития кровотечений может увеличиваться у пациентов с неконтролируемой артериальной гипертензией и/или при совместном применении с препаратами, влияющими на гемостаз. Геморрагические осложнения могут проявляться слабостью, бледностью, головокружением, головной болью, одышкой, а также увеличением конечности в объеме или шоком, необъяснимыми другими причинами. В некоторых случаях вследствие анемии могут развиться симптомы ишемии миокарда, такие как боль в груди и стенокардия. Поэтому при оценке состояния пациента, получающего антикоагулянты, следует рассматривать возможность кровоизлияния.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

Антитромботические препараты, включая ривароксабан, следует с осторожностью использовать в лечении пациентов с повышенным риском кровотечения.

У пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени (КК < 30 мл/мин) концентрация ривароксабана в плазме может быть значимо повышена, что может привести к повышенному риску кровотечений. Вследствие основного заболевания для этих пациентов повышен риск как кровотечения, так и тромбоза.

Применение ривароксабана не изучалось в клинических исследованиях при оперативных вмешательствах, предпринимаемых при переломах бедра.

При необъяснимом снижении гемоглобина или АД необходимо искать источник кровотечения.

На фоне лечения ривароксабаном удлинения интервала QT не наблюдалось.

При выполнении спинномозговой пункции и эпидуральной/спинальной анестезии для пациентов, получающих ингибиторы агрегации тромбоцитов с целью профилактики тромбоэмболических осложнений, существует риск развития эпидуральной или спинномозговой гематомы, которая может привести к длительному параличу. Риск этих событий в дальнейшем повышается при использовании постоянных катетеров или сопутствующем применении лекарственных препаратов, влияющих на гемостаз. Травма при выполнении эпидуральной или спинномозговой пункции или повторная пункция также могут способствовать повышению риска. Пациенты должны находиться под наблюдением для выявления признаков или симптомов неврологических нарушений (например, онемения или слабости ног, дисфункции кишечника или мочевого пузыря). При обнаружении неврологических расстройств необходима срочная диагностика и лечение. Врач должен сопоставить потенциальную пользу и риск перед проведением спинномозгового вмешательства пациентам, получающим антикоагулянты или готовящимся к получению антикоагулянтов с целью профилактики тромбоза. Эпидуральный катетер извлекают не ранее чем через 18 ч после назначения последней дозы ривароксабана. Ривароксабан не следует назначать ранее, чем через 6 ч после извлечения эпидурального катетера. В случае травматичной пункции назначение ривароксабана следует отложить на 24 ч.

Данные по безопасности, полученные из доклинических исследований

За исключением эффектов, связанных с усилением фармакологического действия (кровотечений), при анализе доклинических данных, полученных в исследованиях по фармакологической безопасности, специфической опасности для человека не обнаружено.

Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами

Исследования влияния ривароксабана на способность к управлению автотранспортом и работе с потенциально опасными движущимися механизмами не проводились.

В послеоперационном периоде нечасто отмечались случаи обмороков и головокружения. Пациентам, у которых возникают данные неблагоприятные реакции, не следует управлять автотранспортом или работать с движущимися механизмами.

Показания

профилактика инсульта и системной тромбоэмболии у пациентов с фибрилляцией предсердий неклапанного происхождения

Противопоказания

— клинически значимые активные кровотечения (например, внутричерепные кровотечения, желудочно-кишечные кровотечения);

— заболевания печени, протекающие с коагулопатией, которая обуславливает клинически значимый риск кровотечения;

— беременность;

— период лактации (период грудного вскармливания);

— детский и подростковый возраст до 18 лет (эффективность и безопасность для пациентов данной возрастной группы не установлены);

— повышенная чувствительность к ривароксабану или любым вспомогательным веществам, содержащимся в таблетке.

Применение ривароксабана не изучалось в клинических исследованиях при оперативных вмешательствах у пациентов по поводу перелома бедренной кости. Поэтому применение ривароксабана не рекомендуется для данной категории пациентов.

Клинические данные о применении ривароксабана у пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени (КК < 15 мл/мин) отсутствуют. Поэтому применение ривароксабана не рекомендуется для данной категории пациентов.

Лекарственное взаимодействие

Фармакокинетические взаимодействия

Выведение ривароксабана осуществляется главным образом посредством метаболизма в печени, опосредованного системой цитохрома Р450 (CYP3A4, CYP2J2), а также - путем почечной экскреции неизмененного лекарственного вещества с использованием систем переносчиков P-gp/Bcrp (Р-гликопротеина/белка устойчивости к раку молочной железы).

Ривароксабан не подавляет и не индуцирует изофермент CYP3A4 и другие важные изоформы цитохрома.

Одновременное применение ривароксабана и сильных ингибиторов изофермента CYP3A4 и Р-гликопротеина может привести к снижению почечного и печеночного клиренса и, таким образом, значимо увеличить системное воздействие.
(2301)


Дозування

Всередину. Ксарелто® 15 мг і 20 мг слід приймати під час їжі. Рекомендована доза становить 20 мг 1 раз/ Для пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (КК < 50-30 мл/хв) рекомендована доза становить 15 мг 1 раз/ Рекомендована максимальна добова доза становить 20 мг. Якщо прийом чергової дози пропущено, пацієнт повинен негайно прийняти Ксарелто® і на наступний день продовжувати регулярний прийом препарату у відповідності з рекомендованим режимом. Не слід подвоювати прийняту дозу для компенсації пропущеної ��анее. Окремі групи пацієнтів Корекція дози залежно від віку хворого (старше 65 років), статі, маси тіла або етнічної приналежності не потрібно. Ривароксабан протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки, що супроводжуються коагулопатією, яка спричиняє клінічно значущий ризик кровотечі. Хворим з іншими захворюваннями печінки зміни дози не потрібні. Наявні обмежені клінічні дані, отримані у пацієнтів з среднетяжелой печінковою недостатністю (клас В за шкалою Чайлд-П'ю), вказують на значимое усиление фармакологической активности препарата. Для пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью (класс С по шкале Чайлд-Пью) клинические данные отсутствуют. При назначении ривароксабана больным с почечной недостаточностью легкой (КК 80-50 мл/мин) или средней (КК<50-30 мл/мин) степени тяжести снижение дозы не требуется. Имеющиеся ограниченные клинические данные, полученные у пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени (КК < 30-15 мл/мин), показывают значимое повышение концентраций ривароксабана у этих больных. Для лечения этой категории пациентов ривароксабан следует применять с осторожностью.

Передозировка

Передозировка ривароксабана может привести к геморрагическим осложнениям, обусловленным фармакодинамическими свойствами препарата. Специфический антидот ривароксабана неизвестен. В случае передозировки для снижения всасывания ривароксабана можно использовать активированный уголь

Лекарственная форма

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой

Состав

ривароксабан микронизированный \000915 мг

Вспомогательные вещества: целюлоза мікрокристалічна 40 мг, натрію кроскармелоза 3 мг, гіпромелоза 5cP 3 мг, лактози моногідрат 27.9 мг, магнію стеарат 600 мкг, натрію лаурилсульфат 500 мкг.

Склад оболонки: барвник заліза оксид червоний 15 мкг, гіпромелоза 15cP 1.5 мг, макрогол 3350 500 мкг, титану діоксид 485 мкг.

Фармакологічна дія

Антикоагулянт прямої дії. Ривароксабан - високоселективний прямий інгібітор фактора Ха, що володіє високою біодоступністю при прийомі всередину.

Активація фактора X з утворенням фактора Ха через внутрішній і поза��ний шляху згортання відіграє центральну роль в коагуляционном каскаді.

У людини спостерігалося дозозалежне пригнічення фактора Ха. Ривароксабан чинить дозозалежну вплив на протромбіновий час і близько корелює з концентраціями в плазмі (r=0/98), якщо для аналізу використовується набір Neoplastin®. При використанні інших реактивів результати будуть відрізнятися. Протромбіновий час слід вимірювати в секундах, оскільки MHO відкалібровано і сертифіковано лише для похідних кумарину і не може застосовуватися для інших ант��коагулянтів. У пацієнтів, яким проводяться великі ортопедичні операції, 5/95-процентилі для протромбінового часу (Neoplastin®) через 2-4 год після прийому таблетки (тобто на максимумі ефекту) варіюють від 13 до 25 секунд. Також ривароксабан дозозалежно збільшує АЧТЧ і результат HepTest®; однак ці параметри не рекомендується використовувати для оцінки фармакодинамічних ефектів ривароксабану. Ривароксабан також впливає на активність анти-Ха фактора, однак стандарти для калібрування відсутні.

У період лікування ривароксабаном проводь��ь моніторинг параметрів згортання крові не потрібно.

У здорових чоловіків і жінок старше 50 років подовження інтервалу QT під впливом ривароксабану не спостерігалося.

Фармакокінетика

Всмоктування

Абсолютна біодоступність ривароксабану після прийому дози 10 мг висока (80-100%). Ривароксабан швидко всмоктується; Cmax досягається через 2-4 год після прийому таблетки.

При прийомі ривароксабану в дозі 10 мг з їжею не відзначено зміни AUC та Cmax. Ривароксабан у дозі 10 мг може призначатися для прийому під час їжі або незалежно від прийому піщі.

Фармакокінетика ривароксабану характеризується помірною індивідуальною мінливістю; індивідуальна мінливість (варіаційний коефіцієнт) становить від 30% до 40%, за винятком дня проведення хірургічного втручання і наступного дня, коли мінливість в експозиції висока (70%).

Розподіл

В організмі людини велика частина ривароксабану (92-95%) зв'язується з білками плазми, основним зв'язуючим компонентом є сироватковий альбумін. Vd - помірний, Vss становить приблизно 50 л.

Метаб��ралізм

Ривароксабан метаболізується за допомогою ізоферментів CYP3A4, CYP2J2, а також за допомогою механізмів, незалежних від системи цитохромів. Основними ділянками біотрансформації є окислення морфолиновой групи і гідроліз амідних зв'язків.

Згідно з отриманими in vitro даними ривароксабан є субстратом для білків-переносників P-gp (Р-глікопротеїну) і Всгр (білка стійкості до раку молочної залози).

Незмінений ривароксабан є єдиним активним з'єднанням в людській плазмі, значущі активні або циркулюючі метаболіти в плазмі не виявлені. Ривароксабан, системний кліренс якого становить приблизно 10 л/год, може бути віднесений до лікарських речовин з низьким рівнем кліренсу.

Виведення

При виведенні ривароксабану з плазми кінцевий T1/2 становить від 5 до 9 год у молодих пацієнтів.

При прийомі всередину приблизно 2/3 від призначеної дози ривароксабану піддається метаболізму і надалі виводиться рівними частинами з сечею і калом. Третина дози виводиться за допомогою прямої ниркової экскреції в незміненому вигляді, головним чином, за рахунок активної ниркової секреції.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках

У літніх пацієнтів (старше 65 років) концентрації ривароксабану в плазмі вище, ніж у молодих пацієнтів, середнє значення AUC приблизно в 1.5 рази перевищує відповідні значення у молодих пацієнтів, головним чином, внаслідок потенційного зниження загального та ниркового кліренсу. При виведенні ривароксабану з плазми кінцевий T1/2 у літніх пацієнтів складає від 11 до 13 год.

У чоловіків і жінок клініскі значущі розходження фармакокінетики не виявлені.

Занадто мала або велика маса тіла (менше 50 кг і більше 120 кг) лише незначно впливає на концентрацію ривароксабану в плазмі (різниця становить менше 25%).

Дані щодо фармакокінетики у дітей відсутні.

Клінічно значущі розходження фармакокінетики і фармакодинаміки у пацієнтів європеоїдної, афро-американської, латиноамериканської, японської або китайської етнічної приналежності не спостерігалися.

Побічні дії

Безпека ривароксабану в дозі 10 мг оцінивали у чотирьох дослідженнях III фази з участю 6097 пацієнтів, яким проводилася велика ортопедична операція на нижніх кінцівках (тотальне протезування колінного або тазостегнового суглоба), які отримували лікування тривалістю до 39 днів.

Несприятливі реакції класифіковані за частотою зустрічальності і систем органів, і їх слід інтерпретувати з урахуванням хірургічної ситуації.

Враховуючи механізм дії, застосування ривароксабану може супроводжуватися підвищеним ризиком прихованого або явного кровотечения з будь-яких органів і тканин, що може приводити до постгеморагічної анемії. Ознаки, симптоми і ступінь тяжкості (включаючи можливий летальний результат) варіюють залежно від локалізації, ступеня тяжкості або тривалості кровотечі та/або анемія. Ризик розвитку кровотеч може збільшуватися у пацієнтів із неконтрольованою артеріальною гіпертензією та/або при спільному застосуванні з препаратами, що впливають на гемостаз. Геморагічні ускладнення можуть проявлятися слабкістю, блідістю, запамороченням, головним болем, задишкою, а також збільшенням кінцівки в об'ємі або шоком, незрозумілими іншими причинами. В деяких випадках внаслідок анемії можуть розвинутися симптоми ішемії міокарда, такі як біль у грудях і стенокардія. Тому при оцінці стану пацієнта, який отримує антикоагулянти, слід розглядати можливість крововиливу.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Антитромботичні препарати, включаючи ривароксабан слід з обережністю використовувати у лікуванні пацієнтів з підвищеним ризиком кровотечі.

У па��иентов з нирковою недостатністю важкого ступеня (КК < 30 мл/хв) концентрація ривароксабану в плазмі може бути значимо підвищена, що може призвести до підвищеного ризику кровотеч. Внаслідок основного захворювання для цих пацієнтів підвищений ризик як кровотечі, так і тромбозу.

Застосування ривароксабану не вивчався в клінічних дослідженнях при оперативних втручаннях, що вживаються при переломах стегна.

При непоясненному зниження гемоглобіну або ПЕКЛО необхідно шукати джерело кровотечі.

На тлі л��чення ривароксабаном подовження інтервалу QТ не спостерігалось.

При виконанні спинномозкової пункції і епідуральної/спінальної анестезії для пацієнтів, які отримують інгібітори агрегації тромбоцитів з метою профілактики тромбоемболічних ускладнень, існує ризик розвитку епідуральної або спинномозкової гематоми, яка може призвести до тривалого паралічу. Ризик цих подій надалі підвищується при використанні постійних катетерів або супутньому застосуванні лікарських препаратів, що впливають на гемостаз. Травма при выполнении эпидуральной или спинномозговой пункции или повторная пункция также могут способствовать повышению риска. Пациенты должны находиться под наблюдением для выявления признаков или симптомов неврологических нарушений (например, онемения или слабости ног, дисфункции кишечника или мочевого пузыря). При обнаружении неврологических расстройств необходима срочная диагностика и лечение. Врач должен сопоставить потенциальную пользу и риск перед проведением спинномозгового вмешательства пациентам, получающим антикоагулянты или готуються до отримання антикоагулянтів з метою профілактики тромбозу. Епідуральний катетер витягують не раніше ніж через 18 год після призначення останньої дози ривароксабану. Ривароксабан не слід призначати раніше, ніж через 6 год після вилучення епідурального катетера. У разі травматичною пункції призначення ривароксабану слід відкласти на 24 год.

Дані з безпеки, отримані з доклінічних досліджень

За винятком ефектів, пов'язаних з посиленням фармакологічної дії (кровотеч), при аналізі доклини��еских даних, отриманих у дослідженнях фармакологічної безпеки, специфічної небезпеки для людини не виявлено.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами

Дослідження впливу ривароксабану на здатність до керування автотранспортом і роботи з потенційно небезпечними рухомими механізмами не проводилися.

У післяопераційному періоді часто відзначалися випадки непритомності і запаморочення. Пацієнтам, у яких виникають дані несприятливі реакції, не слід успрямувати автотранспортом або працювати з рухомими механізмами.

Свідчення

профілактика інсульту та системної тромбоемболії у пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного походження

Протипоказання

— клінічно значущі активні кровотечі (наприклад, внутрішньочерепні кровотечі, шлунково-кишкові кровотечі);

— захворювання печінки, що протікають з коагулопатією, яка спричиняє клінічно значущий ризик кровотечі;

— вагітність;

— період лактації (період грудного вигодовування);r />
— дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність і безпека для пацієнтів цієї вікової групи не встановлені);

— підвищена чутливість до ривароксабану або будь-яких допоміжних речовин, що містяться в таблетці.

Застосування ривароксабану не вивчався в клінічних дослідженнях при оперативних втручаннях у пацієнтів з приводу перелому стегнової кістки. Тому застосування ривароксабану не рекомендується для даної категорії пацієнтів.

Клінічні дані про застосування ривароксабана у пацієнтів з нирковою недостатністю важкого ступеня (КК < 15 мл/хв) відсутні. Тому застосування ривароксабану не рекомендується для даної категорії пацієнтів.

Лікарська взаємодія

Фармакокінетичні взаємодії

Виведення ривароксабану здійснюється головним чином шляхом метаболізму в печінці, опосередкованого системою цитохрому Р450 (CYP3A4, CYP2J2), а також - шляхом ниркової екскреції незміненої лікарської речовини з використанням систем переносників P-gp/Bcrp (Р-глікопротеїну/білка оновлена ве�
Форма выпуска: упак 14 таблеток
Беречь от детей: Да
Производитель: Байер
Общее описание: Антикоагулянт прямого действия
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Действующие вещества: Ривароксабан
Страна происхождения: Германия
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Глюкованс 0,005/0,5 n30 табл п/о
0 грн
716 грн
Ксарелто 0,02 n28 табл п/плен/оболоч
0 грн
4 026 грн
Фитолизин 100,0 паста
0 грн
850 грн
Курантил n75 0,075 n40 табл п/о
0 грн
1 268 грн
Капотен 0,025
326 грн
298 грн
Конкор кор 0,0025 n30 табл п/плен/оболоч
0 грн
574 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка