Дозировка
Взрослым (включая пациентов пожилого возраста) - по 1 капле в пораженный глаз 1 раз/
Передозировка
раздражение глаз, гиперемия конъюнктивы. Помимо раздражения глаз и гиперемии конъюнктивы другие нежелательные изменения со стороны органа зрения при передозировке латанопроста не известны. При случайном приеме внутрь латанопроста следует учитывать, что 1 флакон с 2.5 мл раствора содержит 125 мкг
Лекарственная форма
Капли глазные в виде прозрачного, бесцветного раствора.
Состав
латанопрост 50 мкг
тимолола малеат 6.83 мг,
что соответствует содержанию тимолола 5 мг
Вспомогательные вещества: бензалкония хлорид (в виде 50% раствора), натрия гидрофосфат безводный, натрия дигидрофосфата моногидрат, натрия хлорид, вода д/и (при необходимости (для обеспечения pH) добавляют раствор хлористоводородной кислоты 10% или раствор натрия гидроксида 10% - q.s.).
Фармакологическое действие
Противоглаукомный комбинированный препарат. Механизм снижения повышенного ВГД у латанопроста и тимолола различен, что обеспечивает дополнительное снижение ВГД по сравнению с эффектом применения каждого из этих компонентов в качестве монотерапии.
Латанопрост - аналог простагландина F2альфа - является селективным агонистом рецепторов простаноида FP и снижает ВГД за счет увеличения оттока водянистой влаги, главным образом, увеосклеральным путем, а также через трабекулярную сеть. Латанопрост не оказывает существенного влияния на продукцию водянистой влаги и не влияет на гемато-офтальмический барьер.
В течение кратковременного лечения латанопрост не вызывает просачивания флюоресцина в задний сегмент глаза при псевдофакии. При применении в терапевтических дозах не оказывает значимого фармакологического эффекта на сердечно-сосудистую и дыхательную системы.
Тимолол - неселективный бета1- и бета2-адреноблокатор. Не обладает значимой внутренней симпатомиметической активностью, не оказывает прямого депрессивного действия на миокард, не обладает мембраностабилизирующей и местноанестезирующей активностью.
Блокада бета-адренорецепторов вызывает снижение сердечного выброса у здоровых людей и пациентов с заболеваниями сердца. У пациентов с тяжелым нарушением функции миокарда бета-адреноблокаторы могут ингибировать стимулирующее действие симпатической нервной системы, необходимое для адекватной работы сердца.
Блокада бета-адренорецепторов в бронхах и бронхиолах приводит к увеличению сопротивления дыхательных путей под воздействием парасимпатической нервной системы. Подобный эффект может оказаться опасным для пациентов с бронхиальной астмой и другими бронхоспастическими заболеваниями.
Применение тимолола малеата в виде глазных капель вызывает снижение повышенного и нормального ВГД независимо от наличия или отсутствия глаукомы. Повышенное ВГД является основным фактором риска глаукоматозного выпадения полей зрения. Чем выше ВГД, тем выше вероятность глаукоматозного выпадения полей зрения и повреждения зрительного нерва.
Точный механизм снижения ВГД под действием тимолола малеата не установлен. Результаты тонографии и флюорометрии свидетельствуют о том, что основной механизм действия может быть связан с уменьшением образования водянистой влаги. Однако, в некоторых исследованиях отмечено также и небольшое увеличение оттока водянистой влаги.
Действие препарата Ксалаком® наступает в течение первого часа после применения, максимальный эффект отмечается в течение 6-8 ч. При многократном применении адекватное снижение ВГД сохраняется в течение 24 ч после введения.
Фармакокинетика
Не установлено фармакокинетическеого взаимодействия между латанопростом и тимолола малеатом, хотя через 1-4 ч после применения Ксалакома концентрация кислоты латанопроста в водянистой влаге была примерно в 2 раза выше, чем при монотерапии.
Латанопрост
Всасывание
Латанопрост, являясь пролекарственной формой, хорошо проникает через роговицу, при этом гидролизуется до биологически активной формы (кислоты). Cmax в водянистой влаге достигается через 2 ч после местного применения.
Распределение
Vd составляет 0.16±0.02 л/кг. Кислота латанопроста определяется в водянистой влаге в течение первых 4 ч, а в плазме крови - только в течение первого часа после местного применения.
Метаболизм
Латанопрост подвергается гидролизу в роговице глаза под воздействием эстераз с образованием биологически активной кислоты. Кислота латанопроста, поступающая в системный кровоток, метаболизируется, в основном, в печени путем бета-окисления жирных кислот с образованием 1,2-динор- и 1,2,3,4-тетранор-метаболитов.
Выведение
Кислота латанопроста быстро выводится из плазмы крови T1/2 составляет 17 мин. Системный клиренс составляет приблизительно 7 мл/мин/кг. Метаболиты выводятся, в основном, почками: после местного применения с мочой выводится около 88% дозы.
Тимолола малеат
Cmax тимолола малеата в водянистой влаге достигается через 1 ч. Часть дозы подвергается системному всасыванию и через 10-20 мин после местного применения препарата по 1 кап. в каждый глаз 1 раз/ (300 мкг/) в плазме крови достигается Cmax , составляющая 1 нг/мл.
T1/2 тимолола малеата из плазмы составляет около 6 ч. Тимолола малеат активно метаболизируется в печени. Метаболиты, а также некоторое количество неизмененного тимолола малеата, выводятся почками.
Побочные действия
Со стороны органа зрения: нарушение зрения, блефарит, катаракта, конъюнктивит, поражения конъюнктивы (в т.ч. фолликулы, папиллярные реакции конъюнктивы, точечные кровоизлияния), поражения роговицы (в т.ч. эрозии, пигментация, точечный кератит), нарушения рефракции, гиперемия глаза, раздражение глаза, боль в глазах, усиление пигментации радужки, кератит, фотофобия, выпадение полей зрения.
Со стороны дыхательной системы: синусит, инфекции верхних отделов дыхательных путей.
Нарушения метаболизма и питания: сахарный диабет, гиперхолестеринемия.
Психические расстройства: депрессия.
Со стороны нервной системы: головная боль.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: артериальная гипертензия.
Дерматологические реакции: гипертрихоз, сыпь, раздражения кожи, дерматохалазион.
Со стороны костно-мышечной системы: артрит.
Прочие: инфекции.
Нежелательные реакции, наблюдавшиеся при монотерапии латанопростом
Со стороны органа зрения: раздражение глаз (чувство жжения, ощущение песка в глазах, зуд, покалывание и ощущение инородного тела), затуманенное зрение, преходящие черные точечные эрозии эпителия, отек век и эрозии роговицы, ирит, увеит; макулярный отек (в т.ч. цистоидный), удлинение, утолщение, увеличение числа и усиление пигментации ресниц и пушковых волос, изменение направления роста ресниц, иногда вызывающее раздражение глаза.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Ксалаком® следует применять не чаще 1, поскольку более частое применение приводит к ослаблению эффекта снижения ВГД.
При пропуске одной дозы, следующую дозу следует вводить в обычное время.
Если пациент одновременно использует другие глазные капли, их следует применять с интервалом не менее 5 мин.
Ксалаком® содержит бензалкония хлорид, который может адсорбироваться на контактных линзах. Поэтому перед закапыванием контактные линзы следует снять, а затем установить через 15 мин.
Латанопрост
Латанопрост может вызывать постепенное увеличение содержания коричневого пигмента в радужке. Изменение цвета глаз обусловлено увеличением числа меланина в стромальных меланоцитах радужки, а не увеличением числа самих меланоцитов. В типичных случаях коричневая пигментация появляется вокруг зрачка и концентрически распространяется на периферию радужки. При этом вся радужка или ее части приобретают коричневый цвет. В большинстве случаев изменение цвета является незначительным и может не быть установлено клинически. Усиление пигментации радужной оболочки одного или обоих глаз наблюдается, главным образом, у пациентов со смешанным цветом радужки, содержащим в основе коричневый цвет. Препарат не оказывает влияния на невусы и лентиго радужной оболочки; накопление пигмента в трабекулярной сети или передней камере глаза не отмечено.
При определении пигментации радужки в течение более 5 лет не выявлено нежелательных последствий усиления пигментации даже при продолжении терапии латанопростом. У пациентов степень снижения ВГД была одинаковой вне зависимости от степени пигментации радужки. Следовательно, лечение латанопростом можно продолжать и в случаях усиления пигментации радужки, но пациенты должны находиться под регулярным наблюдением и, в зависимости от клинической ситуации, лечение может быть прекращено.
Усиление пигментации радужки обычно наблюдается в течение первого года после начала лечения, редко - после второго или третьего года. После четвертого года лечения этот эффект не наблюдался. Скорость прогрессирования пигментации со временем снижается и стабилизируется через 5 лет. В более отдаленные сроки эффекты повышенной пигментации радужки не изучались. После прекращения лечения усиления коричневой пигментации радужки не отмечалось, однако изменение цвета глаз может оказаться необратимым.
В связи с применением латанопроста описаны случаи потемнения кожи век, которое может быть обратимым.
Латанопрост может вызывать постепенные изменения ресниц и пушковых волос, такие как удлинение, утолщение, усиление пигментации, увеличение густоты и изменение направления роста ресниц. Изменения ресниц являются обратимыми и проходят после прекращения лечения.
У пациентов, применяющих капли для лечения только одного глаза, возможно развитие гетерохромии.
Тимолола малеат
При местном применении бета-адреноблокаторов могут наблюдаться такие же нежелательные реакции, как и при системном применении.
Показания
— для снижения повышенного внутриглазного давления у пациентов с открытоугольной глаукомой и повышенным офтальмотонусом при недостаточной эффективности других снижающих ВГД лекарственных средств для местного применения
Противопоказания
— реактивные заболевания дыхательных путей (в т.ч. бронхиальная астма или указание на ее наличие в анамнезе);
— ХОБЛ тяжелого течения;
— синусовая брадикардия;
— AV-блокада II и III степени;
— клинически выраженная сердечная недостаточность;
— кардиогенный шок;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью применяют препарат при воспалительной, неоваскулярной, закрытоугольной или врожденной глаукоме, открытоугольной глаукоме в сочетании с псевдофакией, пигментной глаукоме (из-за отсутствия достаточного опыта применения препарата), афакии, псевдофакии с разрывом задней капсулы хрусталика, у пациентов с известными факторами риска макулярного отека (при лечении латанопростом описаны случаи развития макулярного отека, в т.ч. цистоидного).
Лекарственное взаимодействие
Специальные исследования взаимодействия лекарственных средств с препаратом Ксалаком® не проводились
Не рекомендуется одновременное с Ксалакомом применение внутрь других бета-адреноблокаторов, поскольку возможно выраженное снижение ВГД или усиление системных эффектов бета-адреноблокаторов.
При одновременном закапывании в глаза двух аналогов простагландинов описано парадоксальное повышение ВГД, поэтому одновременное применение двух и более простагландинов, их аналогов или производных не рекомендуется.
При одновременном применении тимолола малеата с эпинефрином (адреналином) иногда развивался мидриаз.
Возможно аддитивное действие с развитием системной артериальной гипотензии и/или выраженной брадикардии при сочетании тимолола малеата со следующими препаратами: блокаторы кальциевых каналов, средства, вызывающие снижение уровня катехоламинов, бета-адреноблокаторы, антаритмические средства, сердечные гликозиды.
(3671)
Дозування
Дорослим (включаючи пацієнтів літнього віку) - по 1 краплі в уражене око 1 раз/Передозування
подразнення очей, гіперемія кон'юнктиви. Крім подразнення очей та гіперемії кон'юнктиви інші небажані зміни з боку органу зору при передозуванні латанопросту не відомі. При випадковому прийомі всередину латанопросту слід враховувати, що 1 флакон з 2.5 мл розчину містить 125 мкг
Лікарська форма
Краплі очні у вигляді прозорого, безбарвного розчину.Склад
латанопрост 50 мкг
тимололу малеат 6.83 мг,
що відповідає вмісту тимололу 5 мг
Допоміжні речовини: бензалконію хлорид (у вигляді 50% розчину), натрію гідрофосфат безводний, натрію дигідрофосфату моногідрат, натрію хлорид, вода д/і (при необхідності (для забезпечення pH) додають розчин хлористоводневої кислоти 10% або розчин натрію гідроксиду 10% - q.s.).Фармакологічна дія
Протиглаукомний комбінований препарат. Механізм зниження підвищеного ВГД у латанопросту і тимололу різний, що забезпечує додаткове зниженняГД у порівнянні з ефектом застосування кожного з цих компонентів в якості монотерапії.
Латанопрост - аналог простагландину F2альфа - є селективним агоністом рецептора простаноїду FР і знижує ВГД за рахунок збільшення відтоку водянистої вологи, головним чином, увеосклеральным шляхом, а також через трабекулярную мережу. Латанопрост не чинить істотного впливу на продукцію водянистої вологи і не впливає на гемато-офтальмический бар'єр.
Протягом короткочасного лікування латанопрост не викликає просочування флюоресцина в задній сегмент ока при псевдофакии. При застосуванні в терапевтичних дозах не чинить значного фармакологічного ефекту на серцево-судинну і дихальну системи.
Тимолол - це неселективний бета1 - і бета2-адреноблокатор. Не має значущої внутрішньої симпатоміметичної активності, не має прямого депресивного дії на міокард, не має мембраностабілізуючої та місцевоанестезуючу активність.
Блокада бета-адренорецепторів викликає зниження серцевого викиду у здорових людей і хворимтов з захворюваннями серця. У пацієнтів з тяжким порушенням функції міокарда бета-адреноблокатори можуть інгібувати стимулюючу дію симпатичної нервової системи, необхідне для адекватної роботи серця.
Блокада бета-адренорецепторів в бронхах і бронхіолах призводить до збільшення опору дихальних шляхів під впливом парасимпатичної нервової системи. Подібний ефект може виявитися небезпечним для пацієнтів з бронхіальною астмою і іншими бронхоспастическими захворюваннями.
Застосування тимололу малеата у вигляді очних крапель викликає зниження підвищеного і нормального ВГД незалежно від наявності або відсутності глаукоми. Підвищений ВОТ є основним фактором ризику глаукоматозного випадіння полів зору. Чим вище ВГД, тим вище ймовірність глаукоматозного випадіння полів зору і пошкодження зорового нерва.
Точний механізм зниження ВОТ під дією тимололу малеату не встановлено. Результати тонографии і флюорометрии свідчать про те, що основний механізм дії може бути пов'язаний із зменшенням утворення водячитою вологи. Однак, в деяких дослідженнях відзначено також і невелике збільшення відтоку водянистої вологи.
Дія препарату Ксалаком® настає протягом першої години після застосування, максимальний ефект відзначається протягом 6-8 год. При багаторазовому застосуванні адекватне зниження ВГД зберігається протягом 24 год після введення.Фармакокінетика
Не встановлено фармакокинетическеого взаємодії між латанопростом і тимололу малеатом, хоча через 1-4 год після застосування Ксалакома концентрація кислоти латанопросту у водяни��тієї вологи була приблизно в 2 рази вище, ніж при монотерапії.
Латанопрост
Всмоктування
Латанопрост, будучи пролекарственной формою, добре проникає через рогівку, при цьому гідролізується до біологічно активної форми (кислоти). Cmax у водянистій волозі досягається через 2 години після місцевого застосування.
Розподіл
Vd складає 0.16±0.02 л/кг. Кислота латанопросту визначається у водянистій волозі протягом перших 4 год, а в плазмі крові - тільки протягом першої години після місцевого застосування.
Метаболізм/>
Латанопрост піддається гідролізу в рогівці ока під впливом естераз з утворенням біологічно активної кислоти. Кислота латанопросту, що надходить у системний кровотік, метаболізується, в основному, в печінці шляхом бета-окислення жирних кислот з утворенням 1,2-динор - і 1,2,3,4-тетранор-метаболіти.
Виведення
Кислота латанопросту швидко виводиться з плазми крові T1/2 становить 17 хв. Системний кліренс становить приблизно 7 мл/хв/кг Метаболіти виводяться, в основному, нирками: після місцевого застосування з м��чой виводиться близько 88% дози.
Тимололу малеат
Cmax тимололу малеату у водянистій волозі досягається через 1 ч. Частина дози піддається системному всмоктуванню і через 10-20 мін після місцевого застосування препарату по 1 кап. в кожне око 1 раз/ (300 мкг/) в плазмі крові досягається Cmax , складова 1 нг/мл
T1/2 тимололу малеату з плазми становить близько 6 ч. Тимололу малеат активно метаболізується в печінці. Метаболіти, а також деяка кількість незміненого тимололу малеату, виводяться нирками.Побічні дії
З боку про��гана зору: порушення зору, блефарит, катаракта, кон'юнктивіт, ураження кон'юнктиви (у т. ч. фолікули, папілярні реакції кон'юнктиви, точкові крововиливи), ураження рогівки (у т. ч. ерозії, пігментація, точковий кератит), порушення рефракції, гіперемія ока, подразнення ока, біль в очах, посилення пігментації райдужної оболонки, кератит, фотофобія, випадання полів зору.
З боку дихальної системи: синусит, інфекції верхніх відділів дихальних шляхів.
Порушення метаболізму та харчування: цукровий діабет, гиперхолестеринем��я.
Психічні розлади: депресія.
З боку нервової системи: головний біль.
З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія.
Дерматологічні реакції: гіпертрихоз, висип, подразнення шкіри, дерматохалазион.
З боку кістково-м'язової системи: артрит.
Інші: інфекції.
Небажані реакції, що спостерігалися при монотерапії латанопростом
З боку органа зору: подразнення очей (відчуття печіння, відчуття піску в очах, свербіж, відчуття поколювання і инородног�� тіла), затуманений зір, минущі чорні точкові ерозії епітелію, набряк повік та ерозії рогівки, ірит, увеїт; макулярний набряк (у т. ч. цистоидный), подовження, потовщення, збільшення кількості та посилення пігментації вій та пушкового волосся, зміна напрямку росту вій, іноді викликає подразнення ока.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Ксалаком® слід застосовувати не частіше 1, оскільки більш часте застосування призводить до послаблення ефекту зниження ВГД.
При пропуску однієї дози, наступну дозу слід вводити у звичайний час.
Якщо пацієнт одночасно використовує інші очні краплі, їх слід застосовувати з інтервалом не менше 5 хв.
Ксалаком® містить бензалконію хлорид, який може адсорбуватися на контактних лінзах. Тому перед закапуванням контактні лінзи слід зняти, а потім встановити через 15 хв.
Латанопрост
Латанопрост може викликати поступове збільшення змісту коричневого пігменту в райдужці. Зміна кольору очей обумовлено збільшенням кількості меланіну у стромальних меланоцитах райдужки, �� не збільшенням числа самих меланоцитів. У типових випадках коричнева з'являється пігментація навколо зіниці і поширюється концентрично до периферії райдужки. При цьому вся райдужна оболонка або її частини набувають коричневий колір. У більшості випадків зміна кольору є незначною і не може бути встановлено клінічно. Посилення пігментації райдужної оболонки одного або обох очей спостерігається, головним чином, у пацієнтів із змішаним кольором райдужної оболонки, що містить в основі коричневий колір. Препарат не чинить впливу на невуси і лентиго райдужної оболонки; накопичення пігменту в трабекулярній мережі або передній камері ока не відзначено.
При визначенні пігментації райдужки протягом більше 5 років не виявлено небажаних наслідків посилення пігментації навіть при продовженні терапії латанопростом. У пацієнтів ступінь зниження ВГД була однаковою незалежно від ступеня пігментації райдужки. Отже, лікування латанопростом можна продовжувати і у випадках посилення пігментації райдужної оболонки, але пацієнти повинні перебувати під регулярним наглядом і, в залежимоості від клінічної ситуації, лікування може бути припинено.
Посилення пігментації райдужної оболонки зазвичай спостерігається протягом першого року після початку лікування, рідко - після другого або третього року. Після четвертого року лікування цей ефект не спостерігався. Швидкість прогресування пігментації з часом знижується і стабілізується через 5 років. У більш віддалені терміни ефекти підвищеної пігментації райдужки не вивчалися. Після припинення лікування посилення коричневої пігментації райдужки не відзначалося, однак зміна кольору очей мо��ет виявитися необоротним.
У зв'язку з застосуванням латанопросту описані випадки потемніння шкіри повік, яке може бути оборотним.
Латанопрост може викликати поступові зміни вій та пушкового волосся, такі як подовження, потовщення, посилення пігментації, збільшення густини і зміна напрямку росту вій. Зміни вій є оборотними і зникають після припинення лікування.
У пацієнтів, які застосовують краплі для лікування лише одного ока, можливо розвиток гетерохромії.
Тимололу малеат
Прі місцевому застосуванні бета-адреноблокаторів можуть спостерігатися такі небажані реакції, як і при системному застосуванні.Свідчення
— для зниження підвищеного внутрішньоочного тиску у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою і підвищеним офтальмотонусом при недостатній ефективності інших знижують ВГД лікарських засобів для місцевого застосуванняПротипоказання
— реактивні захворювання дихальних шляхів (у т. ч. бронхіальна астма або вказівка на її наявність в анамнезі);
— ХОЗЛ важкого перебігу;
— синусовая брадикардія;
— AV-блокада II і III ступеня;
— клінічно виражена серцева недостатність;
— кардіогенний шок;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю застосовують препарат при запальній, неоваскулярній, закритокутовій або уродженій глаукомі, відкритокутовій глаукомі у поєднанні з псевдофакією, пігментній глаукомі (через відсутність достатнього досвіду застосування препарату), афакії, псевдофакии з розривом задньої капсули кришталика, у пацієнтів з відомими ��акторами ризику макулярного набряку (при лікуванні латанопростом описані випадки розвитку макулярного набряку, в т. ч. цистоидного).Лікарська взаємодія
Спеціальні дослідження взаємодії лікарських засобів з препаратом Ксалаком® не проводились
Не рекомендується одночасне з Ксалакомом застосування всередину інших бета-адреноблокаторів, оскільки можливо виражене зниження ВГД або посилення системних ефектів бета-адреноблокаторів.
При одночасному закапуванні в очі двох аналогів простагландинів опісано парадоксальне підвищення ВГД, тому одночасне застосування двох і більше простагландинів, їх аналогів або похідних не рекомендується.
При одночасному застосуванні тимололу малеату з епінефрином (адреналіном) іноді розвивався мідріаз.
Можливо адитивна дія з розвитком системної артеріальної гіпотензії і/або вираженої брадикардії при поєднанні тимололу малеату з наступними препаратами: блокатори кальцієвих каналів, засоби, що викликають зниження рівня катехоламінів, бета-адреноблокатори, антаритмиетичні засоби, серцеві глікозиди.
