Дозировка
Внутрь, не разжевывать и не измельчать таблетку, проглатывать целиком, запивая водой. Может назначаться в любое время суток независимо от приема пищи. При необходимости приёма препарата в дозе 5 мг следует разделить таблетку Крестора 10 мг. До начала терапии Крестором пациент должен начать соблюдать стандартную гиполипидемическую диету и продолжать соблюдать ее во время лечения. Доза препарата должна подбираться индивидуально в зависимости от целей терапии и ответа на лечение, принимая во внимание текущие рекомендации по целевым уровням липидов. Рекомендуемая начальная доза для пациентов, начинающих принимать препарат, или для пациентов, переведенных с приема других ингибитор ГМГ-КоА редуктазы, должна составлять 5 или 10 мг Крестора 1 раз в сутки. При выборе начальной дозы следует руководствоваться индивидуальным уровнем содержания холестерина и принимать во внимание риск развития сердечно-сосудистых осложнений, а также необходимо оценивать потенциальный риск развития побочных эффектов. В случае необходимости, доза может быть увеличена до большей через 4 недели (см. раздел «Фармакодинамика»). В связи с возможным развитием побочных эффектов при приёме дозы 40 мг, по сравнению с более низкими дозами препарата (см. раздел «Побочное действие»), увеличение дозы до 40 мг, после дополнительного приема дозы выше рекомендуемой начальной дозы в течение 4-х недель терапии, может проводиться только у пациентов с тяжелой гиперхолестеринемией и с высоким риском сердечно-сосудистых осложнений (особенно у пациентов с семейной гиперхолестеринемией), у которых не был достигнут желаемый результат терапии при приеме дозы 20 мг, и которые будут находиться под наблюдением специалиста (в липидологических, диабетологических или кардиологических клиниках) (см. раздел «Особые указания»). Рекомендуется особенно тщательное наблюдение за пациентами, получающими препарат в дозе 40 мг. Не рекомендуется назначение дозы 40 мг пациентам, ранее не обращавшимся к специалистам. После 2-4 недельной терапии и/или при повышении дозы Крестора необходим контроль показателей липидного обмена (при необходимости требуется коррекция дозы). Пожилые пациенты Не требуется коррекции дозы. Пациенты с почечной недостаточностью У пациентов с почечной недостаточностью легкой или средней степени тяжести коррекция дозы не требуется. Противопоказано применение всех дозировок препарата Крестор у пациентов с выраженной почечной недостаточностью (клиренс креатинина менее 30 мл/мин). Противопоказано применение препарата в дозировке 40 мг пациентам с умеренными нарушениями функции почек (клиренс креатинина менее 60 мл/мин) (см. раздел «Особые указания» и «Фармакодинамика»). Пациентам с умеренными нарушениями функции почек рекомендуется начальная доза препарата 5 мг.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
розувастатин (в форме кальциевой соли) 40 мг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, целлюлоза микрокристаллическая, кальция фосфат, кросповидон, магния стеарат.
Состав оболочки: лактозы моногидрат, гипромеллоза, триацетин (глицерола триацетат), титана диоксид, краситель железа оксид красный.
Фармакологическое действие
Розувастатин является селективным, конкурентным ингибитором ГМГ-КоА редуктазы, фермента, превращающего З-гидрокси-3-метилглутарилкоэнзим А в мевалонат, предшественник холестерина. Основной мишенью действия розувастатина является печень, где осуществляется синтез холестерина (ХС) и катаболизм липопротеинов низкой плотности (ЛПНП).
Розувастатин увеличивает число печеночных рецепторов ЛПНП на поверхности клеток, повышая захват и катаболизм ЛПНП, что в свою очередь приводит к ингибированию синтеза липопротеинов очень низкой плотности (ЛПОНП), уменьшая тем самым общее количество ЛПНП и ЛПОНП.
Крестор снижает повышенное содержание холестерин а-ЛПНП (ХС-ЛПНП), общего холестерина, триглицеридов (ТГ), повышает содержание холестерина-липопротеинов высокой плотности (ХС-ЛПВП), а также снижает содержание аполипопротеина В (АпоВ), ХС-неЛПВП, ХС-ЛПОНП, ТГ-ЛПОНП и увеличивает уровень аполипопротеина A-I (АпоА-I) (см. Таблицу 1), снижает соотношение ХС-ЛПНП/ХС-ЛПВП, общий ХС/ХС-ЛПВП и ХС-неЛПВП/ ХС-ЛПВП и соотношение АпоВ/АпоА-I.
Клиническая эффективность
Крестор эффективен у взрослых пациентов с гиперхолестеринемией с или без гипертриглицеридемии, вне зависимости от расы, пола или возраста, в том числе у пациентов с сахарным диабетом и с семейной гиперхолестеринемией. У 80% пациентов с гиперхолестеринемией IIа и IIb типа (средний исходный уровень ХС-ЛПНП около 4.8 ммоль/л) на фоне приема препарата в дозе 10 мг уровень ХС-ЛПНП достигает значений < 3 ммоль/л.
У пациентов с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией, получающих Крестор в дозе 20-80 мг, отмечается положительная динамика липидного профиля (исследование с участием 435 пациентов). После титрования до суточной дозы 40 мг (12 недель терапии), отмечается снижение уровня ХС-ЛПНП на 53%. У 33% пациентов достигается уровень ХС-ЛПНП < 3 ммоль/л.
У пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией, принимающих Крестор в дозе 20 мг и 40 мг, среднее снижение уровня ХС-ЛПНП составляет 22%. Аддитивный эффект отмечается в комбинации с фенофибратом в отношении содержания триглицеридов и с никотиновой кислотой в отношении содержания ХС-ЛПВП (см. также раздел «Особые указания»).
Исследования по влиянию розувастатина на снижение количества осложнений, вызываемых липидными нарушениями, такими как ишемическая болезнь сердца, пока не завершены.
Фармакокинетика
Всасывание
Cmax розувастатина в плазме крови достигается приблизительно через 5 ч после приема препарата внутрь. Абсолютная биодоступность - примерно 20%.
Системная экспозиция розувастатина увеличивается пропорционально дозе. Фармакокинетические параметры не изменяются при ежедневном приеме.
Распределение
Розувастатин накапливается преимущественно в печени. Vd - примерно 134 л. Связывание с белками плазмы (преимущественно с альбумином) составляет приблизительно 90%.
Метаболизм
Розувастатин подвергается ограниченному метаболизму (около 10%) в печени. Является непрофильным субстратом для изоферментов системы цитохрома Р450. Основным изоферментом, участвующим в метаболизме розувастатина, является CYP2C9. Изоферменты CYP2C19, CYP3A4 и CYP2D6 вовлечены в метаболизм в меньшей степени.
Основными выявленными метаболитами розувастатина являются N-дисметил и лактоновые метаболиты. N-десметил примерно на 50% менее активен, чем розувастатин, лактоновые метаболиты фармакологически неактивны. Более 90% фармакологической активности по ингибированию циркулирующей ГМГ-КоА-редуктазы обеспечивается розувастатином, остальное - его метаболитами.
Выведение
Около 90% дозы розувастатина выводится в неизмененном виде с калом. Оставшаяся часть выводится с мочой. Плазменный T1/2 - примерно 19 ч. T1/2 не изменяется при увеличении дозы препарата. Среднее значение плазменного клиренса составляет приблизительно 50 л/ч (коэффициент вариации 21.7%).
Как и в случае других ингибиторов ГМГ-КоА-редуказы, в процесс печеночного захвата розувастатина вовлечен мембранный переносчик Хс, выполняющий важную роль в печеночной элиминации розувастатина.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Пол и возраст не оказывают клинически значимого влияния на фармакокинетику розувастатина.
Фармакокинетические исследования показали приблизительно двукратное увеличение медианы AUC и Cmax розувастатина в плазме крови у пациентов азиатской национальности (японцев, китайцев, филиппинцев, вьетнамцев и корейцев), по сравнению с европейцами; у индийских пациентов показано увеличение медианы AUC и Cmax в 1.3 раза. Фармакокинетический анализ не выявил клинически значимых различий в фармакокинетике среди европейцев и представителей негроидной расы.
У пациентов с легкой и умеренно выраженной почечной недостаточностью величина плазменной концентрации розувастатина или N-дисметила существенно не меняется.
У пациентов с выраженной почечной недостаточностью (КК<30 мл/мин) концентрация розувастатина в плазме крови в 3 раза выше, а концентрация N-дисметила в 9 раз выше, чем у здоровых добровольцев. Концентрация розувастатина в плазме крови у пациентов на гемодиализе была примерно на 50% выше, чем у здоровых добровольцев.
У пациентов с различными стадиями печеночной недостаточности не выявлено увеличения T1/2 розувастатина (пациенты с баллом 7 и ниже по шкале Чайльд-Пью). У 2 пациентов с баллами 8 и 9 по шкале Чайльд-Пью отмечено увеличение T1/2, по крайней мере, в 2
Побочные действия
— первичная гиперхолестеринемия по Фредриксону (тип IIa, включая семейную гетерозиготную гиперхолестеринемию) или смешанная гиперхолестеринемия (тип IIb) в качестве дополнения к диете, когда диета и другие немедикаментозные методы лечения (например, физические упражнения, снижение массы тела) оказываются недостаточными;
— семейная гомозиготная гиперхолестеринемия в качестве дополнения к диете и другой гиполипидемической терапии (например, ЛПНП-аферез), или в случаях, когда подобная терапия недостаточно эффективна;
— гипертриглицеридемия (тип IV по Фредриксону) в качестве дополнения к диете;
— для замедления прогрессирования атеросклероза в качестве дополнения к диете у пациентов, которым показана терапия для снижения уровня общего Хс и Хс-ЛПНП.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При применении Крестора в дозе 40 мг рекомендуется контролировать показатели функции почек.
При применении препарата Крестор® во всех дозах, особенно более 20 мг, сообщалось о развитии миалгии, миопатии и в редких случаях рабдомиолиза.
Определение КФК не следует проводить после интенсивных физических нагрузок или при наличии других возможных причин увеличения КФК, что может привести к неверной интерпретации полученных результатов. В случае если исходный уровень КФК существенно повышен (в 5 раз выше ВГН), через 5-7 дней следует провести повторное измерение. Не следует начинать терапию, если повторный тест подтверждает исходный уровень КФК (в 5 раз выше ВГН).
При назначении препарата Крестор® (также как и других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы) у пациентов с имеющимися факторами риска рабдомиолиза необходимо рассмотреть соотношение ожидаемой пользы и потенциального риска и проводить клиническое наблюдение.
Следует проинформировать пациента о необходимости немедленного сообщения врачу о случаях неожиданного появления мышечных болей, мышечной слабости или спазмах, особенно в сочетании с недомоганием и лихорадкой. У таких пациентов следует определять уровень КФК. Терапию следует прекратить, если уровень КФК значительно увеличен (более чем в 5 раз по сравнению с ВГН) или если мышечные симптомы резко выражены и вызывают ежедневный дискомфорт (даже если уровень КФК в 5 раз меньше по сравнению с ВГН). Если симптомы исчезают, и уровень КФК возвращается к норме, следует рассмотреть вопрос о повторном назначении Крестора или других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы в меньших дозах при тщательном наблюдении за пациентом.
Рутинный мониторинг КФК при отсутствии симптомов нецелесообразен.
Не отмечено признаков увеличения токсического воздействия на скелетную мускулатуру при применении препарата Крестор® в составе комбинированной терапии. Сообщалось об увеличении числа случаев миозита и миопатии у пациентов, принимавших другие ингибиторы ГМГ-КоА-редуктазы в сочетании с производными фибриновой кислоты (включая гемфиброзил), циклоспорин, никотиновую кислоту, азольные противогрибковые препараты, ингибиторы протеаз и макролидные антибиотики. Гемфиброзил повышает риск возникновения миопатии при сочетанном назначении с некоторыми ингибиторами ГМГ-КоА-редуктазы. Таким образом, не рекомендуется одновременное назначение препарата Крестор® и гемфиброзила. Следует тщательно взвесить соотношение ожидаемой пользы и потенциального риска при совместном применении препарата Крестор® и фибратов или ниацина.
Через 2-4 недели после начала лечения и/или при повышении дозы препарата Крестор® необходим контроль показателей липидного обмена (при необходимости требуется коррекция дозы).
Рекомендуется проводить определение показателей функции печени до начала терапии и через 3 мес после начала терапии. Прием препарата Крестор® следует прекратить или уменьшить дозу препарата, если уровень активности трансаминаз в сыворотке крови в 3 раза превышает ВГН.
Показания
•Первичная гиперхолестеринемия (тип IIа, включая семейную гетерозиготную гиперхолестеринемию) или смешанная гиперхолестеринемия (тип IIb) в качестве дополнения к диете, когда диета и другие немедикаментозные методы лечения (например, физические упражнения, снижение массы тела) оказываются недостаточными.
•Семейная гомозиготная гиперхолестеринемия в качестве дополнения к диете и другой холестеринснижающей терапии (например, ЛПНП-аферез), или в случаях, когда подобная терапия не подходит пациенту
Противопоказания
При одновременном применении розувастатина и циклоспорина AUC розувастатина была в среднем в 7 раз выше значения, которое отмечалось у здоровых добровольцев. Совместное применение приводит к повышению концентрации розувастатина в плазме крови в 11 раз, плазменная концентрация циклоспорина при этом не меняется.
Начало терапии розувастатином или повышение дозы препарата у пациентов, получающих одновременно антагонисты витамина К (например, варфарин), может приводить к увеличению протромбинового времени (увеличению МНО). Отмена розувастатина или снижение его дозы может приводить к уменьшению МНО (в таких случаях рекомендуется мониторинг МНО).
Совместное применение розувастатина и гемфиброзила приводит к увеличению в 2 раза Cmax в плазме крови и AUC розувастатина. Основываясь на данных по специфическому взаимодействию, не ожидается фармакокинетически значимого взаимодействия с фенофибратами, возможно фармакодинамическое взаимодействие.
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении розувастатина и циклоспорина AUC розувастатина была в среднем в 7 раз выше значения, которое отмечалось у здоровых добровольцев. Совместное применение приводит к повышению концентрации розувастатина в плазме крови в 11 раз, плазменная концентрация циклоспорина при этом не меняется.
Начало терапии розувастатином или повышение дозы препарата у пациентов, получающих одновременно антагонисты витамина К (например, варфарин), может приводить к увеличению протромбинового времени (увеличению МНО). Отмена розувастатина или снижение его дозы может приводить к уменьшению МНО (в таких случаях рекомендуется мониторинг МНО).
Совместное применение розувастатина и гемфиброзила приводит к увеличению в 2 раза Cmax в плазме крови и AUC розувастатина. Основываясь на данных по специфическому взаимодействию, не ожидается фармакокинетически значимого взаимодействия с фенофибратами, возможно фармакодинамическое взаимодействие.
(6266)
Дозування
Всередину, не розжовувати і не подрібнювати таблетку, проковтувати цілком, запиваючи водою. Може призначатися у будь-який час доби незалежно від прийому їжі. При необхідності прийому препарату в дозі 5 мг слід розділити таблетку Крестора 10 мг. До початку терапії Крестором пацієнт повинен дотримуватися стандартної гиполипидемическую дієту і продовжувати дотримуватися під час лікування. Доза препарату повинна підбиратися індивідуально залежно від мети терапії та відповіді на лікування, беручи до уваги поточні рекомендації по ц��лівим рівнями ліпідів. Рекомендована початкова доза для пацієнтів, які починають приймати препарат, або для пацієнтів, переведених з прийому інших інгібітор ГМГ-КоА редуктази, повинна становити 5 або 10 мг Крестора 1 раз на добу. При виборі початкової дози слід керуватися індивідуальним рівнем вмісту холестерину і брати до уваги ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, а також необхідно оцінювати потенційний ризик розвитку побічних ефектів. У разі необхідності, доза може бути збільшена до більшої через 4 ��едели (див. розділ «Фармакодинаміка»). У зв'язку з можливим розвитком побічних ефектів при прийомі дози 40 мг, порівняно з більш низькими дозами препарату (див. розділ «Побічна дія»), збільшення дози до 40 мг, після додаткового прийому дози вище рекомендованої початкової дози протягом 4-х тижнів терапії, може проводитися тільки у пацієнтів з тяжкою гіперхолестеринемією і з високим ризиком серцево-судинних ускладнень (особливо у пацієнтів з сімейною гіперхолестеринемією), у яких не був досягнутий бажаний результат терапії при приеме дози 20 мг, і які будуть перебувати під наглядом спеціаліста (у липидологических, диабетологических або кардіологічних клініках) (див. розділ «Особливі вказівки»). Рекомендується особливо ретельний нагляд за пацієнтами, які отримують препарат у дозі 40 мг. Не рекомендується призначення дози 40 мг пацієнтам, які раніше не зверталися до фахівців. Після 2-4 тижневої терапії і/або при підвищенні дози Крестора необхідний контроль показників ліпідного обміну (при необхідності потрібна корекція дози). Літні пацієнти Не вимагаєся корекції дози. Пацієнти з нирковою недостатністю У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Протипоказано застосування всіх дозувань препарату Крестор у пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв). Протипоказано застосування препарату у дозі 40 мг пацієнтам з помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну менше 60 мл/хв) (див. розділ «Особливі вказівки» і «Фармакодинаміка»). Пацієнтам з помірними порушеннями функції нирок рекомендується початкова доза препарату 5 мг.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
розувастатин (у формі кальцієвої солі) 40 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кальцію фосфат, кросповідон, магнію стеарат.
Склад оболонки: лактози моногідрат, гіпромелоза, триацетин (гліцеролу триацетат), титану діоксид, барвник заліза оксид червоний.Фармакологічна дія
Розувастатин є селективним, конкурентний інгібітором ГМГ-КоА редуктази, ферменту, що перетворює З-гідрокси-3-метилглутарилкоэнзим А у мевалонат, попередник холестерину. Основною мішенню дії розувастатина є печінка, де відбувається синтез холестерину (ХС) та катаболізм ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ).
Розувастатин збільшує число печінкових рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин, збільшуючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, що, у свою чергу, призводить до інгібування синтезу ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), зменшуючи тим самим загальну кількість ЛПНП і ЛПДНЩ.
Крестор знижує підвищений вміст холестерин а-ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ), загального холестерину, тригліцеридів (ТГ), підвищує вміст холестерину " -ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ), а також знижує вміст аполіпопротеїну В (АпоВ), ХС-неЛПВП, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує рівень аполіпопротеїну А-І (АпоА-I) (див. Таблицю 1), зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ і ХС-неЛПВП/ ХС-ЛПВЩ та співвідношення АпоВ/АпоА-І.
Клінічна ефективність
Крестор ефективний у дорослих пацієнтів з гиперхолестеринемией з або без гіпертригліцеридемії, незалежно від раси, статі або віку, у тому числі у пацієнтів з цукровим діабетом та з сімейною гіперхолестеринемією. У 80% пацієнтів з гіперхолестеринемією ІІа і IIb типу (середній вихідний рівень ХС-ЛПНЩ близько 4.8 ммоль/л) на фоні прийому препарату у дозі 10 мг рівень ХС-ЛПНЩ досягає значень < 3 ммоль/л.
У пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які отримують Крестор у дозі 20-80 мг, відзначається позитивна динаміка ліпідного профілю (дослідження за участі 435 пациентов). Після титрування до добової дози 40 мг (12 тижнів терапії), відзначається зниження рівня ХС-ЛПНЩ на 53%. У 33% пацієнтів досягається рівень ХС-ЛПНЩ < 3 ммоль/л.
У пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які приймають Крестор у дозі 20 мг та 40 мг, середнє зниження рівня ХС-ЛПНЩ становить 22%. Адитивний ефект спостерігається у комбінації з фенофибратом щодо вмісту тригліцеридів та з нікотиновою кислотою щодо вмісту ХС-ЛПВЩ (див. також розділ «Особливі вказівки»).
Дослідження впливу розувастатина на зниження кількості ускладнень, що викликаються липидными порушеннями, такими як ішемічна хвороба серця, поки не завершені.Фармакокінетика
Всмоктування
Cmax розувастатина в плазмі крові досягається приблизно через 5 год після прийому препарату всередину. Абсолютна біодоступність - приблизно 20%.
Системна експозиція розувастатина збільшується пропорційно дозі. Фармакокінетичні параметри не змінюються при щоденному прийомі.
Розподіл
Розувастатин накопичується преимущественно в печінці. Vd - приблизно 134 л. Зв'язування з білками плазми (переважно з альбуміном) становить приблизно 90%.
Метаболізм
Розувастатин піддається обмеженому метаболізму (приблизно 10%) в печінці. Є непрофільним субстратом для ізоферментів системи цитохрому Р450. Основним ізоферментом, який бере участь у метаболізмі розувастатина, є CYP2C9. Ізоферменти CYP2C19, CYP3A4 та CYP2D6 залучені до метаболізму в меншій мірі.
Основними виявленими метаболітами розувастатина є N-дисметил та лактоновые метаболиты. N-десметил приблизно на 50% менш активний, ніж розувастатин, лактоновые метаболіти фармакологічно неактивні. Більше 90% фармакологічної активності по інгібуванню циркулюючої ГМГ-КоА-редуктази забезпечується розувастатином, решта - його метаболітами.
Виведення
Близько 90% дози розувастатина виводиться в незміненому вигляді з калом. Частина, що залишилася, виводиться з сечею. Плазмовий T1/2 - приблизно 19 ч. T1/2 не змінюється при збільшенні дози препарату. Середнє значення плазмового кліренсу становить приблизно 50 л/год (до��ффициент варіації 21.7%).
Як і у випадку інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуказы, у процесі печінкового захоплення розувастатина залучений мембранний переносник Хс, виконує важливу роль у печінковій елімінації розувастатина.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Вік і стать не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику розувастатина.
Фармакокінетичні дослідження показали приблизно дворазове збільшення медіани AUC і Cmax розувастатина в плазмі крові у пацієнтів азіатської націонадіяльності (японців, китайців, філіппінців, в'єтнамців та корейців), порівняно з європейцями; в індійських пацієнтів показано збільшення медіани AUC і Cmax в 1.3 рази. Фармакокінетичний аналіз не виявив клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці серед європейців та представників негроїдної раси.
У пацієнтів з легким і помірно вираженою нирковою недостатністю величина плазмової концентрації розувастатина або N-дисметила істотно не змінюється.
У пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю (КК<30 мл/хв) концентричні��рація розувастатина в плазмі крові в 3 рази вища, а концентрація N-дисметила в 9 разів вище, ніж у здорових добровольців. Концентрація розувастатина в плазмі крові у пацієнтів на гемодіалізі, була приблизно на 50% вище, ніж у здорових добровольців.
У пацієнтів з різними стадіями печінкової недостатності не виявлено збільшення T1/2 розувастатина (пацієнти з балом 7 та нижче за шкалою Чайльд-П'ю). У 2 пацієнтів з балами 8 та 9 за шкалою Чайльд-П'ю відзначено збільшення T1/2, принаймні, в 2Побічні дії
— первинна гіперхолестеринемія ппро Фредриксоном (тип Ііа, включаючи сімейну гетерозиготную гіперхолестеринемію) або змішана гіперхолестеринемія (тип IIb) як доповнення до дієти, коли дієта та інші немедикаментозні методи лікування (наприклад, фізичні вправи, зменшення маси тіла) виявляються недостатніми;
— сімейна гомозиготная гіперхолестеринемія як доповнення до дієти та іншої гиполипидемической терапії (наприклад, ЛПНЩ-аферез) або у випадках, коли така терапія недостатньо ефективна;
— гіпертригліцеридемія (тип IV за Фредриксону) як доповнення до дієти;
— для сповільнення прогресування атеросклерозу в якості доповнення до дієти у пацієнтів, яким показана терапія для зниження рівня загального Хс та Хс-ЛПНЩ.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При застосуванні Крестора в дозі 40 мг рекомендується контролювати показники функції нирок.
При застосуванні препарату Крестор® у всіх дозах, особливо більш 20 мг, повідомлялося про розвиток міалгії, міопатії і в рідкісних випадках рабдоміолізу.
Визначення КФК не слід проводити пвіслюку інтенсивних фізичних навантажень або за наявності інших можливих причин збільшення КФК, що може призвести до неправильної інтерпретації отриманих результатів. У разі якщо початковий рівень КФК значно підвищений (у 5 разів вище ВМН), через 5-7 днів слід провести повторне вимірювання. Не слід починати терапію, якщо повторний тест підтверджує вихідний рівень КФК (у 5 разів вище ВМН).
При призначенні препарату Крестор® (як і інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази) у пацієнтів з наявними факторами ризику рабдоміолізу необхідмо розглянути співвідношення очікуваної користі та потенційного ризику і проводити клінічне спостереження.
Слід поінформувати пацієнта про необхідність негайного повідомлення лікарю про випадки несподіваної появи м'язового болю, м'язової слабкості або спазмів, особливо в поєднанні з нездужанням та лихоманкою. У таких пацієнтів слід визначати рівень КФК. Терапію слід припинити, якщо рівень КФК значно підвищений (більше ніж у 5 разів порівняно з ВМН) або якщо м'язові симптоми різко виражені та викликають щоденний д��скомфорт (навіть якщо рівень КФК у 5 разів менше порівняно з ВМН). Якщо симптоми зникають, а рівень КФК повертається до норми, слід розглянути питання про повторне призначення Крестора або інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази в менших дозах при ретельному спостереженні за пацієнтом.
Рутинний моніторинг КФК при відсутності симптомів недоцільний.
Не відмічено ознак збільшення токсичного впливу на скелетну мускулатуру при застосуванні препарату Крестор® у складі комбінованої терапії. Повідомлялося про збільшений��і числа випадків міозиту та міопатії у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази в поєднанні з похідними фібринової кислоти (включаючи гемфіброзил), циклоспорин, нікотинову кислоту, азольні протигрибкові препарати, інгібітори протеаз і макролідні антибіотики. Гемфіброзил підвищує ризик виникнення міопатії при одночасному призначенні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Таким чином, не рекомендується одночасне призначення препарату Крестор® і гемфиброзила. Слід ретельно зважити співвідношення ож��даемой користі та потенційного ризику при сумісному застосуванні препарату Крестор® і фібратів або ніацину.
Через 2-4 тижні після початку лікування та/або при підвищенні дози препарату Крестор® необхідний контроль показників ліпідного обміну (при необхідності потрібна корекція дози).
Рекомендується проводити визначення показників функції печінки до початку терапії та через 3 міс після початку терапії. Прийом препарату Крестор® слід припинити або зменшити дозу препарату, якщо рівень активності трансаміназ у сироватці кро��і в 3 рази перевищує ВМН.Свідчення
•Первинна гіперхолестеринемія (тип ІІа, включаючи сімейну гетерозиготную гіперхолестеринемію) або змішана гіперхолестеринемія (тип IIb) як доповнення до дієти, коли дієта та інші немедикаментозні методи лікування (наприклад, фізичні вправи, зменшення маси тіла) виявляються недостатніми.
•Сімейна гомозиготная гіперхолестеринемія як доповнення до дієти та іншої холестеринснижающей терапії (наприклад, ЛПНЩ-аферез) або у випадках, коли така терапія не підходить пац��ентуПротипоказання
При одночасному застосуванні розувастатина та AUC циклоспорину розувастатина була в середньому в 7 разів вище значення, яке відзначалося у здорових добровольців. Спільне застосування призводить до підвищення концентрації розувастатина в плазмі крові в 11 разів, плазмова концентрація циклоспорину при цьому не змінюється.
Початок терапії розувастатином або підвищення дози препарату у пацієнтів, які отримують одночасно антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин), може призводити до збільшення протромбінового часу (��величению МНО). Скасування розувастатина або зниження його дози може призводити до зменшення МНВ (у таких випадках рекомендується моніторинг МНВ).
Спільне застосування розувастатина і гемфиброзила призводить до збільшення в 2 рази Cmax у плазмі крові та AUC розувастатина. Ґрунтуючись на даних по специфічному взаємодії, не очікується фармакокінетично значущої взаємодії з фенофибратами, можлива фармакодинамічна взаємодія.Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні розувастатина та AUC циклоспорину розувастатина була в середньому в 7 разів вище значення, яке відзначалося у здорових добровольців. Спільне застосування призводить до підвищення концентрації розувастатина в плазмі крові в 11 разів, плазмова концентрація циклоспорину при цьому не змінюється.
Початок терапії розувастатином або підвищення дози препарату у пацієнтів, які отримують одночасно антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин), може призводити до збільшення протромбінового часу (збільшення МНВ). Скасування розувастатина або зниження його дози може призводити до зменшення М��Про (у таких випадках рекомендується моніторинг МНВ).
Спільне застосування розувастатина і гемфиброзила призводить до збільшення в 2 рази Cmax у плазмі крові та AUC розувастатина. Ґрунтуючись на даних по специфічному взаємодії, не очікується фармакокінетично значущої взаємодії з фенофибратами, можлива фармакодинамічна взаємодія.
