Дозировка
Внутрь, не разжевывать и не измельчать таблетку, проглатывать целиком, запивая водой. Может назначаться в любое время суток независимо от приема пищи. При необходимости приёма препарата в дозе 5 мг следует разделить таблетку Крестора 10 мг. До начала терапии Крестором пациент должен начать соблюдать стандартную гиполипидемическую диету и продолжать соблюдать ее во время лечения. Доза препарата должна подбираться индивидуально в зависимости от целей терапии и ответа на лечение, принимая во внимание текущие рекомендации по целевым уровням липидов. Рекомендуемая начальная доза для пациентов, начинающих принимать препарат, или для пациентов, переведенных с приема других ингибитор ГМГ-КоА редуктазы, должна составлять 5 или 10 мг Крестора 1 раз в сутки. При выборе начальной дозы следует руководствоваться индивидуальным уровнем содержания холестерина и принимать во внимание риск развития сердечно-сосудистых осложнений, а также необходимо оценивать потенциальный риск развития побочных эффектов. В случае необходимости, доза может быть увеличена до большей через 4 недели (см. раздел «Фармакодинамика»). В связи с возможным развитием побочных эффектов при приёме дозы 40 мг, по сравнению с более низкими дозами препарата (см. раздел «Побочное действие»), увеличение дозы до 40 мг, после дополнительного приема дозы выше рекомендуемой начальной дозы в течение 4-х недель терапии, может проводиться только у пациентов с тяжелой гиперхолестеринемией и с высоким риском сердечно-сосудистых осложнений (особенно у пациентов с семейной гиперхолестеринемией), у которых не был достигнут желаемый результат терапии при приеме дозы 20 мг, и которые будут находиться под наблюдением специалиста (в липидологических, диабетологических или кардиологических клиниках) (см. раздел «Особые указания»). Рекомендуется особенно тщательное наблюдение за пациентами, получающими препарат в дозе 40 мг. Не рекомендуется назначение дозы 40 мг пациентам, ранее не обращавшимся к специалистам. После 2-4 недельной терапии и/или при повышении дозы Крестора необходим контроль показателей липидного обмена (при необходимости требуется коррекция дозы). Пожилые пациенты Не требуется коррекции дозы. Пациенты с почечной недостаточностью У пациентов с почечной недостаточностью легкой или средней степени тяжести коррекция дозы не требуется. Противопоказано применение всех дозировок препарата Крестор у пациентов с выраженной почечной недостаточностью (клиренс креатинина менее 30 мл/мин). Противопоказано применение препарата в дозировке 40 мг пациентам с умеренными нарушениями функции почек (клиренс креатинина менее 60 мл/мин) (см. раздел «Особые указания» и «Фармакодинамика»). Пациентам с умеренными нарушениями функции почек рекомендуется начальная доза препарата 5 мг.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
розувастатин (в форме кальциевой соли) 10 мг
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат - 89.5 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 29.82 мг, кальция фосфат - 10.9 мг, кросповидон - 7.5 мг, магния стеарат - 1.88 мг.
Состав оболочки: лактозы моногидрат - 1.8 мг, гипромеллоза - 1.26 мг, триацетин (глицерина триацетат) - 0.36 мг, титана диоксид - 1.06 мг, краситель железа оксид красный - 0.02 мг.
Фармакологическое действие
Розувастатин является селективным, конкурентным ингибитором ГМГ-КоА редуктазы, фермента, превращающего З-гидрокси-3-метилглутарилкоэнзим А в мевалонат, предшественник холестерина. Основной мишенью действия розувастатина является печень, где осуществляется синтез холестерина (ХС) и катаболизм липопротеинов низкой плотности (ЛПНП).
Розувастатин увеличивает число печеночных рецепторов ЛПНП на поверхности клеток, повышая захват и катаболизм ЛПНП, что в свою очередь приводит к ингибированию синтеза липопротеинов очень низкой плотности (ЛПОНП), уменьшая тем самым общее количество ЛПНП и ЛПОНП.
Крестор снижает повышенное содержание холестерин а-ЛПНП (ХС-ЛПНП), общего холестерина, триглицеридов (ТГ), повышает содержание холестерина-липопротеинов высокой плотности (ХС-ЛПВП), а также снижает содержание аполипопротеина В (АпоВ), ХС-неЛПВП, ХС-ЛПОНП, ТГ-ЛПОНП и увеличивает уровень аполипопротеина A-I (АпоА-I) (см. Таблицу 1), снижает соотношение ХС-ЛПНП/ХС-ЛПВП, общий ХС/ХС-ЛПВП и ХС-неЛПВП/ ХС-ЛПВП и соотношение АпоВ/АпоА-I.
Клиническая эффективность
Крестор эффективен у взрослых пациентов с гиперхолестеринемией с или без гипертриглицеридемии, вне зависимости от расы, пола или возраста, в том числе у пациентов с сахарным диабетом и с семейной гиперхолестеринемией. У 80% пациентов с гиперхолестеринемией IIа и IIb типа (средний исходный уровень ХС-ЛПНП около 4.8 ммоль/л) на фоне приема препарата в дозе 10 мг уровень ХС-ЛПНП достигает значений < 3 ммоль/л.
У пациентов с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией, получающих Крестор в дозе 20-80 мг, отмечается положительная динамика липидного профиля (исследование с участием 435 пациентов). После титрования до суточной дозы 40 мг (12 недель терапии), отмечается снижение уровня ХС-ЛПНП на 53%. У 33% пациентов достигается уровень ХС-ЛПНП < 3 ммоль/л.
У пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией, принимающих Крестор в дозе 20 мг и 40 мг, среднее снижение уровня ХС-ЛПНП составляет 22%. Аддитивный эффект отмечается в комбинации с фенофибратом в отношении содержания триглицеридов и с никотиновой кислотой в отношении содержания ХС-ЛПВП (см. также раздел «Особые указания»).
Исследования по влиянию розувастатина на снижение количества осложнений, вызываемых липидными нарушениями, такими как ишемическая болезнь сердца, пока не завершены.
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
Cmax розувастатина в плазме крови достигается приблизительно через 5 ч после приема внутрь. Абсолютная биодоступность составляет примерно 20%.
Розувастатин метаболизируется преимущественно печенью, которая является основным местом синтеза холестерина и метаболизма ХС-ЛПНП. Vd розувастатина составляет примерно 134 л. Приблизительно 90% розувастатина связывается с белками плазмы крови, в основном с альбумином.
Метаболизм
Подвергается ограниченному метаболизму (около 10%). Розувастатин является непрофильным субстратом для метаболизма ферментами системы цитохрома Р450. Основным изоферментом, участвующим в метаболизме розувастатина, является изофермент CYP2C9. Изоферменты CYP2C19, CYP3A4 и CYP2D6 вовлечены в метаболизм в меньшей степени.
Основными выявленными метаболитами розувастатина являются N-десметилрозувастатин и лактоновые метаболиты. N-десметилрозувастатин примерно на 50% менее активен, чем розувастатин, лактоновые метаболиты фармакологически неактивны. Более 90% фармакологической активности по ингибированию циркулирующей ГМГ-КоА-редуктазы, обеспечивается розувастатином, остальное – его метаболитами.
Выведение
Около 90% дозы розувастатина выводится в неизмененном виде через кишечник (включая абсорбированный и неабсорбированный розувастатин). Оставшаяся часть выводится почками. Плазменный T1/2 составляет примерно 19 ч. T1/2 не изменяется при увеличении дозы препарата. Средний геометрический плазменный клиренс составляет приблизительно 50 л/ч (коэффициент вариации 21.7%). Как и в случае других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы, в процесс "печеночного" захвата розувастатина вовлечен мембранный переносчик холестерина, выполняющий важную роль в печеночной элиминации розувастатина.
Линейность
Системная экспозиция розувастатина увеличивается пропорционально дозе. Фармакокинетические параметры не изменяются при ежедневном приеме.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Возраст и пол не оказывают клинически значимого влияния на фармакокинетику розувастатина.
Этнические группы. Фармакокинетические исследования показали приблизительно двукратное увеличение медианы AUC и Cmax розувастатина у пациентов монголоидной расы (японцев, китайцев, филиппинцев, вьетнамцев и корейцев) по сравнению с европеоидами; у индусов показано увеличение медианы AUC и Cmax в 1.3 раза. Фармакокинетический анализ не выявил клинически значимых различий в фармакокинетике среди европеоидов и представителей негроидной расы.
Почечная недостаточность. У пациентов с почечной недостаточностью легкой и средней степени величина плазменной концентрации розувастатина или N-десметилрозувастатина существенно не меняется. У пациентов с выраженной почечной недостаточностью (КК менее 30 мл/мин) концентрация розувастатина в плазме крови в 3 раза выше, а концентрация N-десметилрозувастатина в 9 раз выше, чем у здоровых добровольцев.
Побочные действия
Со стороны эндокринной системы: часто - сахарный диабет 2 типа.
Со стороны ЦНС: часто - головная боль, головокружение.
Со стороны пищеварительной системы: часто - запор, тошнота, боли в животе; редко - панкреатит.
Со стороны кожных покровов: нечасто - кожный зуд, сыпь, крапивница.
Со стороны костно-мышечной системы: часто - миалгия; редко - миопатия (включая миозит), рабдомиолиз.
Со стороны мочевыводящей системы: у пациентов, получавших Крестор®, может выявляться протеинурия. Изменения количества белка в моче (от отсутствия или следовых количеств до ++ или больше) наблюдаются у менее 1% пациентов, получающих препарат в дозе 10-20 мг, и у приблизительно 3% пациентов, получающих препарат в дозе 40 мг. Незначительное изменение количества белка в моче отмечалось при приеме в дозе 20 мг. В большинстве случаев протеинурия уменьшается или исчезает в процессе терапии и не означает возникновения острого или прогрессирования существующего заболевания почек.
Со стороны костно-мышечной системы: при применении препарата Крестор® во всех дозах, особенно в дозах более 20 мг - миалгия, миопатия (включая миозит); в редких случаях - рабдомиолиз с острой почечной недостаточностью или без нее.
Дозозависимое повышение уровня КФК наблюдается у незначительного числа пациентов, принимавших розувастатин. В большинстве случаев оно было незначительным, бессимптомным и временным. В случае повышения активности КФК (более чем в 5 раз по сравнению с ВГН) терапию следует приостановить.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Влияние на почки
У пациентов, получавших высокие дозы препарата Крестор® (в основном 40 мг), наблюдалась канальцевая протеинурия, которая, в большинстве случаев была транзиторной. Такая протеинурия не свидетельствовала об остром заболеваний почек или прогрессировании заболевания почек. У пациентов, принимающих препарат в дозе 40 мг, рекомендуется контролировать показатели функции почек во время лечения.
Со стороны опорно-двигательного аппарата
При применении препарата Крестор® во всех дозах, особенно в дозах более 20 мг, сообщалось о следующих воздействиях на опорно-двигательный аппарат: миалгия, миопатия, в редких случаях - рабдомиолиз.
Определение КФК
Определение уровня КФК не следует проводить после интенсивных физических нагрузок или при наличии других возможных причин увеличения активности КФК, что может привести к неверной интерпретации полученных результатов. В случае если исходный уровень КФК существенно повышен (в 5 раз выше ВГН), через 5-7 дней следует провести повторное измерение. Не следует начинать терапию, если повторный тест подтверждает исходную активность КФК (выше более чем в 5 раз по сравнению с ВГН).
До начала терапии
При назначении препарата Крестор®, также как и при назначении других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы, следует проявлять осторожность пациентам с имеющимися факторами риска миопатии/рабдомиолиза, необходимо рассмотреть соотношение риска и возможной пользы терапии и проводить клиническое наблюдение.
Во время терапии
Следует проинформировать пациента о необходимости немедленного сообщения врачу о случаях неожиданного появления мышечных болей, мышечной слабости или спазмах, особенно в сочетании с недомоганием и лихорадкой. У таких пациентов следует определять активность КФК. Терапия должна быть прекращена, если активность КФК значительно повышена (более чем в 5 раз по сравнению с ВГН) или если симптомы со стороны мышц резко выражены и вызывают ежедневный дискомфорт (даже, если активность КФК в 5 раз меньше по сравнению с ВГН).
Если симптомы исчезают, и активность КФК возвращается к норме, следует рассмотреть вопрос о повторном назначении препарата Крестор® или других ингибиторов ГМГ-КоА-редуктазы в меньших дозах при тщательном наблюдении за пациентом.
Рутинный контроль активности КФК при отсутствии симптомов нецелесообразен. Отмечены очень редкие случаи иммуноопосредованной некротизирующей миопатии с клиническими проявлениями в виде стойкой слабости проксимальных мышц и повышения уровня КФК в сыворотке во время лечения или при прекращении приема статинов, в т.ч. розувастатина. Может потребоваться проведение дополнительных исследований мышечной системы и нервной системы, серологических исследований, а также терапия иммунодепрессивными средствами.
Не отмечено признаков увеличения воздействия на скелетную мускулатуру при приеме препарата Крестор® и сопутствующей терапии.
Показания
•Первичная гиперхолестеринемия (тип IIа, включая семейную гетерозиготную гиперхолестеринемию) или смешанная гиперхолестеринемия (тип IIb) в качестве дополнения к диете, когда диета и другие немедикаментозные методы лечения (например, физические упражнения, снижение массы тела) оказываются недостаточными.
•Семейная гомозиготная гиперхолестеринемия в качестве дополнения к диете и другой холестеринснижающей терапии (например, ЛПНП-аферез), или в случаях, когда подобная терапия не подходит пациенту
Противопоказания
— повышенная чувствительность к розувастатину или любому из компонентов препарата;
— непереносимость лактозы, дефицит лактазы или глюкозо-галактозная мальабсорбция (препарат содержит лактозу);
— детский и подростковый возраст до 18 лет;
— заболевания печени в активной фазе, включая стойкое повышение сывороточной активности трансаминаз и любое повышение активности трансаминаз в сыворотке крови (более чем в 3 раза по сравнению с ВГН);
— выраженные нарушения функции почек (КК менее 30 мл/мин);
— миопатия;
— одновременный прием циклоспорина;
— у женщин: беременность, период лактации, отсутствие адекватных методов контрацепции;
— пациентам, предрасположенным к развитию миотоксических осложнений.
Лекарственное взаимодействие
Циклоспорин: при одновременном применении розувастатина и циклоспорина AUC розувастатина была в среднем в 7 раз выше значения, которое отмечалось у здоровых добровольцев. Совместное применение приводит к повышению концентрации розувастатина в плазме, крови в 11 раз. Не влияет на плазменную концентрацию циклоспорина.
Непрямые антикоагулянты: начало терапии розувастатином или увеличение дозы препарата у пациентов, получающих одновременно непрямые антикоагулянты (например, варфарин), может приводить к увеличению протромбинового времени (MHO). Отмена розувастатина или снижение дозы препарата может приводить к уменьшению MHO. В таких случаях рекомендуется контроль MHO.
Гемфиброзил и другие гиполипидемические средства: совместное применение розувастатина и гемфиброзила приводит, к увеличению в 2 раза Сmax розувастатина в плазме крови и AUC розувастатина. Основываясь на данных по специфическому взаимодействию, не ожидается фармакокинетически значимого взаимодействия с фенофибратами
(6263)
Дозування
Всередину, не розжовувати і не подрібнювати таблетку, проковтувати цілком, запиваючи водою. Може призначатися у будь-який час доби незалежно від прийому їжі. При необхідності прийому препарату в дозі 5 мг слід розділити таблетку Крестора 10 мг. До початку терапії Крестором пацієнт повинен дотримуватися стандартної гиполипидемическую дієту і продовжувати дотримуватися під час лікування. Доза препарату повинна підбиратися індивідуально залежно від мети терапії та відповіді на лікування, беручи до уваги поточні рекомендації по ц��лівим рівнями ліпідів. Рекомендована початкова доза для пацієнтів, які починають приймати препарат, або для пацієнтів, переведених з прийому інших інгібітор ГМГ-КоА редуктази, повинна становити 5 або 10 мг Крестора 1 раз на добу. При виборі початкової дози слід керуватися індивідуальним рівнем вмісту холестерину і брати до уваги ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, а також необхідно оцінювати потенційний ризик розвитку побічних ефектів. У разі необхідності, доза може бути збільшена до більшої через 4 ��едели (див. розділ «Фармакодинаміка»). У зв'язку з можливим розвитком побічних ефектів при прийомі дози 40 мг, порівняно з більш низькими дозами препарату (див. розділ «Побічна дія»), збільшення дози до 40 мг, після додаткового прийому дози вище рекомендованої початкової дози протягом 4-х тижнів терапії, може проводитися тільки у пацієнтів з тяжкою гіперхолестеринемією і з високим ризиком серцево-судинних ускладнень (особливо у пацієнтів з сімейною гіперхолестеринемією), у яких не був досягнутий бажаний результат терапії при приеме дози 20 мг, і які будуть перебувати під наглядом спеціаліста (у липидологических, диабетологических або кардіологічних клініках) (див. розділ «Особливі вказівки»). Рекомендується особливо ретельний нагляд за пацієнтами, які отримують препарат у дозі 40 мг. Не рекомендується призначення дози 40 мг пацієнтам, які раніше не зверталися до фахівців. Після 2-4 тижневої терапії і/або при підвищенні дози Крестора необхідний контроль показників ліпідного обміну (при необхідності потрібна корекція дози). Літні пацієнти Не вимагаєся корекції дози. Пацієнти з нирковою недостатністю У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Протипоказано застосування всіх дозувань препарату Крестор у пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв). Протипоказано застосування препарату у дозі 40 мг пацієнтам з помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну менше 60 мл/хв) (див. розділ «Особливі вказівки» і «Фармакодинаміка»). Пацієнтам з помірними порушеннями функції нирок рекомендується початкова доза препарату 5 мг.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
розувастатин (у формі кальцієвої солі) 10 мг
Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 89.5 мг, целюлоза мікрокристалічна - 29.82 мг, кальцію фосфат - 10.9 мг, кросповідон - 7.5 мг, магнію стеарат - 1.88 мг.
Склад оболонки: лактози моногідрат - 1.8 мг, гіпромелоза - 1.26 мг, триацетин (гліцерину триацетат) - 0.36 мг, титану діоксид - 1.06 мг, барвник заліза оксид червоний - 0.02 мг.Фармакологічна дійствие
Розувастатин є селективним, конкурентним інгібітором ГМГ-КоА редуктази, ферменту, що перетворює З-гідрокси-3-метилглутарилкоэнзим А у мевалонат, попередник холестерину. Основною мішенню дії розувастатина є печінка, де відбувається синтез холестерину (ХС) та катаболізм ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ).
Розувастатин збільшує число печінкових рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин, збільшуючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, що, у свою чергу, призводить до інгібування синтезу ліпопротеїнів дужеь низької щільності (ЛПДНЩ), зменшуючи тим самим загальну кількість ЛПНЩ та ЛПДНЩ.
Крестор знижує підвищений вміст холестерин а-ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ), загального холестерину, тригліцеридів (ТГ), підвищує вміст холестерину " -ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ), а також знижує вміст аполіпопротеїну В (АпоВ), ХС-неЛПВП, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує рівень аполіпопротеїну А-І (АпоА-I) (див. Таблицю 1), зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ і ХС-неЛПВП/ ХС-ЛПВЩ та співвідношення АпоВ/АпоА-І.
Клінічна ефективність />
Крестор ефективний у дорослих пацієнтів з гіперхолестеринемією з або без гіпертригліцеридемії, незалежно від раси, статі або віку, у тому числі у пацієнтів з цукровим діабетом та з сімейною гіперхолестеринемією. У 80% пацієнтів з гіперхолестеринемією ІІа і IIb типу (середній вихідний рівень ХС-ЛПНЩ близько 4.8 ммоль/л) на фоні прийому препарату у дозі 10 мг рівень ХС-ЛПНЩ досягає значень < 3 ммоль/л.
У пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які отримують Крестор у дозі 20-80 мг, зазначається покладитільна динаміка ліпідного профілю (дослідження за участі 435 пацієнтів). Після титрування до добової дози 40 мг (12 тижнів терапії), відзначається зниження рівня ХС-ЛПНЩ на 53%. У 33% пацієнтів досягається рівень ХС-ЛПНЩ < 3 ммоль/л.
У пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які приймають Крестор у дозі 20 мг та 40 мг, середнє зниження рівня ХС-ЛПНЩ становить 22%. Адитивний ефект спостерігається у комбінації з фенофибратом щодо вмісту тригліцеридів та з нікотиновою кислотою щодо вмісту ХС-ЛПВЩ (див. ттакож розділ «Особливі вказівки»).
Дослідження по впливу розувастатина на зниження кількості ускладнень, що викликаються липидными порушеннями, такими як ішемічна хвороба серця, поки не завершені.Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Cmax розувастатина в плазмі крові досягається приблизно через 5 годин після прийому внутрішньо. Абсолютна біодоступність становить приблизно 20%.
Розувастатин метаболізується переважно печінкою, яка є основним місцем синтезу холестерину та метаболізму ХС-ЛПНЩ. Vd розувастатина становить приблизно 134 л. Приблизно 90% розувастатина зв'язується з білками плазми крові, в основному з альбуміном.
Метаболізм
Піддається обмеженому метаболізму (приблизно 10%). Розувастатин є непрофільним субстратом для метаболізму ферментами системи цитохрому Р450. Основним ізоферментом, який бере участь у метаболізмі розувастатина, є ізофермент CYP2C9. Ізоферменти CYP2C19, CYP3A4 та CYP2D6 залучені до метаболізму в меншій мірі.
Основними виявленими метаболітами розувастатина є�� N-десметилрозувастатин і лактоновые метаболіти. N-десметилрозувастатин приблизно на 50% менш активний, ніж розувастатин, лактоновые метаболіти фармакологічно неактивні. Більше 90% фармакологічної активності по інгібуванню циркулюючої ГМГ-КоА-редуктази, забезпечується розувастатином, решта – його метаболітами.
Виведення
Близько 90% дози розувастатина виводиться в незміненому вигляді через кишечник (включаючи абсорбований та неабсорбированный розувастатин). Частина, що залишилася, виводиться нирками. Плазмовий T1/2 составляе�� приблизно 19 ч. T1/2 не змінюється при збільшенні дози препарату. Середній геометричний плазмовий кліренс становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації 21.7%). Як і у випадку інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у процес "печінкового" захоплення розувастатина залучений мембранний переносник холестерину, який виконує важливу роль у печінковій елімінації розувастатина.
Лінійність
Системна експозиція розувастатина збільшується пропорційно дозі. Фармакокінетичні параметри не змінюються при щоденному прийоме.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Вік та стать не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику розувастатина.
Етнічні групи. Фармакокінетичні дослідження показали приблизно дворазове збільшення медіани AUC і Cmax розувастатина у пацієнтів монголоїдної раси (японців, китайців, філіппінців, в'єтнамців та корейців) порівняно з європеоїдами; у індусів показано збільшення медіани AUC і Cmax в 1.3 рази. Фармакокінетичний аналіз не виявив клінічно значущих відмінностей у фармакокинетіке серед європеоїдів і представників негроїдної раси.
Ниркова недостатність. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня величина плазмової концентрації розувастатина або N-десметилрозувастатина істотно не змінюється. У пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв) концентрація розувастатина в плазмі крові в 3 рази вища, а концентрація N-десметилрозувастатина в 9 разів вище, ніж у здорових добровольців.Побічні дії
З боку ендокринної системи: часто - цукровий діабет 2 типу.
З боку ЦНС: часто - головний біль, запаморочення.
З боку травної системи: часто - запор, нудота, біль у животі; рідко - панкреатит.
З боку шкірних покривів: рідко - шкірний свербіж, висип, кропив'янка.
З боку кістково-м'язової системи: часто - міалгія; рідко - міопатія (включаючи міозит), рабдоміоліз.
З боку сечовивідної системи: у пацієнтів, які отримували Крестор®, може виявлятися протеїнурія. Зміни кількості білка у сечі (від відсутності або слідових кількостей до ++ або більше) наблюдаются у менше 1% пацієнтів, які отримують препарат у дозі 10-20 мг, та приблизно у 3% пацієнтів, які отримують препарат у дозі 40 мг. Незначна зміна кількості білка в сечі зазначалося при прийомі в дозі 20 мг. У більшості випадків протеїнурія зменшується або зникає в процесі терапії і не означає виникнення гострого або прогресування існуючого захворювання нирок.
З боку кістково-м'язової системи: при застосуванні препарату Крестор® у всіх дозах, особливо у дозах більше 20 мг - міалгія, міопатія (включаючи міозит); рідко��х випадках - рабдоміоліз з гострою нирковою недостатністю або без неї.
Дозозалежне підвищення рівня КФК спостерігається у незначної кількості пацієнтів, які приймали розувастатин. У більшості випадків воно було незначним, безсимптомним та тимчасовим. У випадку підвищення активності КФК (більш ніж у 5 разів порівняно з ВМН) терапію слід припинити.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Вплив на нирки
У пацієнтів, які отримували високі дози препарату Крестор® (в основному 40 мг), спостерігалася канальцева�� протеїнурія, яка, в більшості випадків була транзиторної. Така протеїнурія не свідчила про гострому захворювань нирок або прогресуванні захворювання нирок. У пацієнтів, які приймають препарат у дозі 40 мг, рекомендується контролювати показники функції нирок під час лікування.
З боку опорно-рухового апарату
При застосуванні препарату Крестор® у всіх дозах, особливо у дозах понад 20 мг, повідомлялося про наступні впливах на опорно-руховий апарат: міалгія, міопатія, в поодиноких випадках - рабдоміоліз.
Визначення КФК
Визначення рівня КФК не слід проводити після інтенсивних фізичних навантажень або за наявності інших можливих причин збільшення активності КФК, що може призвести до неправильної інтерпретації отриманих результатів. У разі якщо початковий рівень КФК значно підвищений (у 5 разів вище ВМН), через 5-7 днів слід провести повторне вимірювання. Не слід починати терапію, якщо повторний тест підтверджує вихідну активність КФК (вище більш ніж у 5 разів порівняно з ВМН).
До початку терапії
При н��значенні препарату Крестор®, також як і при призначенні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, слід виявляти обережність пацієнтам з наявними факторами ризику міопатії/рабдоміолізу, необхідно розглянути співвідношення ризику та можливої користі терапії і проводити клінічне спостереження.
Під час терапії
Слід поінформувати пацієнта про необхідність негайного повідомлення лікарю про випадки несподіваної появи м'язового болю, м'язової слабкості або спазмів, особливо в поєднанні з нездужанням та лихоманкою. У таких пацієнтів слід визначати активність КФК. Терапія повинна бути припинена, якщо активність КФК значно підвищений (більше ніж у 5 разів порівняно з ВМН) або якщо симптоми з боку м'язів різко виражені та викликають щоденний дискомфорт (навіть, якщо активність КФК у 5 разів менше порівняно з ВМН).
Якщо симптоми зникають, і активність КФК повертається до норми, слід розглянути питання про повторне призначення препарату Крестор® або інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази в менших дозах при ретельному спостереженні за пацієнтом.
<br /> Рутинний контроль активності КФК при відсутності симптомів недоцільний. Відзначені поодинокі випадки иммуноопосредованной некротизирующей міопатії з клінічними проявами у вигляді стійкої слабкість проксимальних м'язів і підвищення рівня КФК у сироватці під час лікування або при припиненні прийому статинів, в т. ч. розувастатина. Може знадобитися проведення додаткових досліджень м'язової та нервової системи, серологічних досліджень, а також терапія імунодепресивними засобами.
Не відзначено признакоу збільшення впливу на скелетну мускулатуру при прийомі препарату Крестор® і супутньої терапії.Свідчення
•Первинна гіперхолестеринемія (тип ІІа, включаючи сімейну гетерозиготную гіперхолестеринемію) або змішана гіперхолестеринемія (тип IIb) як доповнення до дієти, коли дієта та інші немедикаментозні методи лікування (наприклад, фізичні вправи, зменшення маси тіла) виявляються недостатніми.
•Сімейна гомозиготная гіперхолестеринемія як доповнення до дієти та іншої холестеринснижающей ті��апии (наприклад, ЛПНЩ-аферез) або у випадках, коли така терапія не підходить пацієнтуПротипоказання
— підвищена чутливість до розувастатину або будь-якого з компонентів препарату;
— непереносимість лактози, дефіциту лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу);
— дитячий та підлітковий вік до 18 років;
— захворювання печінки в активній фазі, включаючи стійке підвищення сироваткової активності трансаміназ і будь-яке підвищення активності трансаміназ у сироватці крові (більш ніж �� 3 рази порівняно з ВМН);
— виражені порушення функції нирок (КК менше 30 мл/хв);
— міопатія;
— одночасний прийом циклоспорину;
— у жінок: вагітність, період лактації, відсутність адекватних методів контрацепції;
— пацієнтам, схильним до розвитку миотоксических ускладнень.Лікарська взаємодія
Циклоспорин: при одночасному застосуванні розувастатина та AUC циклоспорину розувастатина була в середньому в 7 разів вище значення, яке відзначалося у здорових добровольців. Спільне застосування призводить до підвищення концентрації розувастатина в плазмі крові в 11 разів. Не впливає на плазмову концентрацію циклоспорину.
Непрямі антикоагулянти: початок терапії розувастатином або збільшення дози препарату у пацієнтів, які отримують одночасно непрямі антикоагулянти (наприклад, варфарин), може призводити до збільшення протромбінового часу (MHO). Скасування розувастатина або зниження дози препарату може призводити до зменшення MHO. У таких випадках рекомендується контроль MHO.
Гемфіброзил та інші гиполипидемические засоби: сумісне застосування розувастатина і гемфиброзила призводить до збільшення в 2 рази Смах розувастатина в плазмі крові та AUC розувастатина. Ґрунтуючись на даних по специфічному взаємодії, не очікується фармакокінетично значущої взаємодії з фенофибратами
