Крестор 0,01 n126 табл п/плен/оболоч (Крестор 0,01 n126 табл п/плен/оболоч)

Дозування

Всередину, не розжовувати і не подрібнювати таблетку, проковтувати цілком, запиваючи водою. Препарат може призначатися у будь-який час доби незалежно від прийому їжі. До початку терапії препаратом Крестор® пацієнт повинен дотримуватися стандартної гипохолестсринемическую дієту і продовжувати дотримуватися се під час лікування. Доза препарату повинна підбиратися індивідуально залежно від мети терапії та терапевтичної відповіді на лікування, беручи до уваги поточні рекомендації але цільової концентрації ліпідів. Рекомендована ��ачальная доза для пацієнтів, які починають приймати препарат, або для пацієнтів, переведених з прийому інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, повинна становити 5 або 10 мг препарату Крестор® 1 раз на добу. При виборі початкової дози слід керуватися індивідуальним концентрацією холестерину і приймати до уваги можливий ризик серцево-судинних ускладнень, а також необхідно оцінювати потенційний ризик розвитку побічних ефектів. У разі необхідності, доза може бути збільшена до більшої через 4 тижні (див. розділ " Фармакодинамика "). У зв'язку з можливим розвитком побічних ефектів при прийомі дози 40 мг, порівняно з більш низькими дозами препарату (див. розділ "Побічна дія"), збільшення дози до 40 мг, після додаткового прийому дози вище рекомендованої початкової дози протягом 4-х тижнів терапії, може проводитися тільки у пацієнтів з тяжким ступенем гіперхолестеринемії і з високим ризиком серцево-судинних ускладнень (особливо у пацієнтів з сімейною гіперхолестеринемією), у яких не був досягнутий бажаний результат терапії при прийомі дози 20 ��р, і які будуть перебувати під наглядом спеціаліста (див. розділ "Особливі вказівки"). Рекомендується особливо ретельний нагляд за пацієнтами, які отримують препарат у дозі 40 мг. Не рекомендується призначення дози 40 мг пацієнтам, які раніше не зверталися до лікаря. Після 2-4-х тижнів терапії і/або при підвищенні дози препарату Крестор® необхідний контроль показників ліпідного обміну (при необхідності потрібна корекція дози). Пацієнти літнього віку Не потребують корекції дози. Пацієнти з нирковою недостатністю У пацієнтів з ниркової недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв) застосування препарату Крестор® протипоказано. Протипоказано застосування препарату у дозі 40 мг пацієнтам з помірними порушеннями функції нирок (КК менше 30 - 60 мл/хв) (див. розділ "Особливі вказівки" і "Фармакодииамика"). Пацієнтам з помірними порушеннями функції нирок рекомендується початкова доза препарату 5 мг. Пацієнти з печінковою недостатністю Крестор® протипоказаний пациентам із захворюваннями печінки в активній фазі (див. разів справ " Протипоказання "). Особливі популяції. Етнічні групи При вивченні фармакокінетичних параметрів розувастатина у пацієнтів, які належать до різних етнічних груп, відмічено збільшення системної концентрації розувастатина серед японців і китайців (див. розділ "Особливі вказівки"). Слід враховувати цей факт при призначенні препарату Крсстор® даними групам пацієнтів. При призначенні доз 10 і 20 мг рекомендована початкова доза для пацієнтів монголоїдної раси з��становить 5 мг. Протипоказане призначення препарату в дозі 40 мг пацієнтам монголоїдної раси (див. розділ "Протипоказання"). Генетичний поліморфізм У носіїв генотипів SLCO1В1 (ОАТР1В1) с. 521СС і ABCG2 (ВСRР) С. 421АА відзначалося збільшення експозиції (АUС) до розувастатину у порівнянні з носіями генотипів SLCO1В1 С. 521ТТ і АВСG2 С. 421СС. Для пацієнтів-носіїв генотипів С. 521СС або С. 421АА рекомендована максимальна доза препарату Крестор® становить 20 мг один раз на добу (див. розділи "Фармакокииетика", "Особливі вказівки" і "Взаємодія �� іншими лікарськими засобами та інші види лікарської взаємодії"). Пацієнти, схильні до міопатії Протипоказане призначення препарату в дозі 40 мг пацієнтам з факторами, які можуть вказувати на схильність до розвитку міопатії (див. розділ "Протипоказання"), При призначенні доз 10 і 20 мг рекомендована початкова доза для даної групи пацієнтів складає 5 мг (Див. розділ "Протипоказання") Супутня терапія Розуваетатин зв'язується з різними транспортними білками (зокрема, з ОАТР1В1 і ВСКР). При сумісному застосуванні препарату Крестор® з лікарськими препаратами (такими як циклоспорин, деякі інгібітори протеази ВІЛ, включаючи комбінацію ритонавіру з атазанавіром, лопинавиром та/або типранавиром), підвищують концентрацію розувастатина в плазмі за рахунок взаємодії з транспортними білками, може підвищуватися ризик міопатії (включаючи рабдоміоліз) (див. розділи "особливості застосування" та "Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види лікарської взаємодії"). Слід ознакомитьс�� з інструкцією по застосуванню цих препаратів перед їх призначенням спільно з препаратом Крестор®. У таких випадках слід оцінити можливість призначення альтернативної терапії або тимчасового припинення прийому препарату Крестор®. Якщо ж застосування зазначених вище препаратів необхідно, слід оцінити співвідношення користі і ризику супутньої терапії препаратом Крестор® і розглянути можливість зниження його дози (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види лікарської взаємодії").

П��редозировка

При одночасному прийомі декількох добових доз фармакокінетичні параметри розувастатина не змінюються. Специфічного лікування при передозуванні розувастатином не існує. При передозуванні рекомендується проводити симптоматичне лікування та заходи, спрямовані на підтримання функцій життєво важливих органів і систем. Необхідний контроль функції печінки і рівня КФК. Малоймовірно, що гемодіаліз буде ефективним.

Лікарська форма

Таблетки 10 мг: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті пленочної оболонкою рожевого кольору, з гравіруванням "ZD4522 10" на одній стороні.

Склад

Кожна таблетка містить активного речовини: розувастатина 10 мг у вигляді розувастатина кальцію.

Допоміжні речовини: лактози моногідрат 89,50 мг, целюлоза мікрокристалічна 29,82 мг, кальцію фосфат 10,90 мг, кросповідон 7,50 мг,магнію стеарат 1,88 мг.

оболонка таблетки: лактози моногідрат 1,80 мг , гіпромелоза 1,26 мг,триацетин (гліцерину триацетат) 0,36 мг , титану діоксид 1,06 мг , барвник заліза оксид червоний 0,02 мг.

Фармакологічна дія

Кре��тор® знижує підвищені концентрації холестерину-ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ), загального холестерину, тригліцеридів (ТГ), підвищує концентрацію холестерин-ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ), а також знижує концентрацію аполіпопротеїну В (АпоВ), ХС-неЛПВП, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та збільшує концентрацію аполіпопротеїну А-1 (АпоА-1) (див. таблиці 1 і 2), зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ і ХС-неЛПВП/ ХС-ЛПВЩ та співвідношення АпоВ/АпоА-1.

Терапевтичний ефект розвивається протягом одного тижня після початку терапії препаратом Крестор®, ��ерез 2 тижні лікування досягає 90% від максимально можливого ефекту. Максимальний терапевтичний ефект зазвичай досягається на 4-му тижні терапії і підтримується при регулярному прийомі препарату.

рестор® ефективний у дорослих пацієнтів з гіперхолестеринемією з або без гіпертригліцеридемії, незалежно від расової приналежності, статі або віку, у тому числі у пацієнтів з цукровим діабетом і сімейною гіперхолестеринемією.

У 80% пацієнтів з гіперхолестеринемією ІІа і IIb типу за Фредриксоном (середня вихідна концентрац��я ХС-ЛПНЩ близько 4,8 ммоль/л) на фоні прийому препарату у дозі 10 мг концентрація ХС-ЛПНЩ досягає значень менше 3 ммоль/л.

У пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які отримують Крестор® у дозі 20-80 мг, відзначається позитивна динаміка показників ліпідного профілю (дослідження за участі 435 пацієнтів). Після титрування до добової дози 40 мг (12 тижнів терапії), відзначається зниження концентрації ХС-ЛПНЩ на 53%. У 33% пацієнтів досягається концентрація ХС-ЛПНЩ менше 3 ммоль/л.

У пацієнтів з гомозиготною сімейною гиперхолестеринемией, які приймають Крестор® у дозі 20 мг та 40 мг, середнє зниження концентрації ХС-ЛПНЩ становить 22%.

У пацієнтів з гіпертригліцеридемією з початковою концентрацією ТГ від 273 до 817 мг/дл, отримували Крестор® в дозі від 5 мг до 40 мг один раз на добу протягом 6-ти тижнів, значно знижувалася концентрація ТГ в плазмі крові (див. таблицю 2).

Адитивний ефект спостерігається у комбінації з фенофибратом щодо концентрації тригліцеридів та з нікотиновою кислотою в ліпідснизуючих дозах щодо концентрації ХС-ЛПВЩ (див. також раздел "Особливі вказівки"). У дослідженні МЕТЕОR. з участю 984 пацієнтів у віці 45 - 70 років з низьким ризиком розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) (10-річний ризик за Фрамингемской шкалою менше 10%), середньою концентрацією ХС ЛПНЩ 4,0 ммоль/л (154,5 мг/дл) і субклінічним атеросклерозом (який оцінювався за товщину комплексу "інтима-медіа сонних артерій - у ТАКИХ) вивчався вплив розувастатина на товщину комплексу "інтима-медіа".

Пацієнти отримували розувастатин у дозі 40 мг/добу або плацебо протягом 2 років. Терапія розувастати��му значно уповільнювала швидкість прогресування максимальної ТАКИХ для 12 сегментів сонної артерії порівняно з плацебо з різницею на -0,0145 мм/рік [95 % довірчий інтервал від -0,0196 до -0,0093; р < 0,001]. У порівнянні з вихідними значеннями в групі розувастатина було відзначено зменшення максимального значення ТАКИХ на 0,0014 мм/рік (0,12%/рік (недостовірне відмінність)) порівняно із збільшенням цього показника на 0,0131 мм/рік (1,12%/рік (р<0,001) у групі плацебо. До теперішнього часу прямої залежності між зменшенням ТАКИХ і зниженням ризику сердечнпро-судинних подій продемонстровано не було.

Дослідження МЕТЕОR проводилося у пацієнтів з низьким ризиком ІХС, для яких доза препарату Крестор® 40 мг не є рекомендованою. Доза 40 мг повинна застосовуватися у пацієнтів з вираженою гіперхолестеринемією і високим ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ).

Результати проведеного дослідження JUPITER (Обґрунтування застосування статинів для первинної профілактики: интервенционное дослідження за оцінкою розувастатина) у 17802 пацієнтів показали, що розувастатин суттєвоале знижував ризик розвитку серцево-судинних ускладнень (252 у групі плацебо порівняно з 142 в групі розувастатина) (р < 0,001) зі зниженням відносного ризику на 44%. Ефективність терапії була відзначена через 6 перших місяців примеУения препарату. Відзначено статистично значуще зниження на 48 % комбінованого критерію, що включав смерть від серцево-судинних причин, інсульт та інфаркт міокарда (співвідношення ризиків: 0,52, 95%, довірчий інтервал 0,40-0,68, р<0,001), зменшення на 54% виникнення фатального або нефаталного інфаркту міокарда (соотношение ризиків: 0,46, 95%, довірчий інтервал 0,30-0,70) і на 48% - фатального або нефатального інсульту. Загальна смертність знизилася на 20% у групі розувастатина (співвідношення ризиків: 0,80, 95%, довірчий інтервал 0,67-0,97, p=0,02). Профіль безпеки у пацієнтів, що приймали розуваетатин в дозі 20 мг, було, в цілому, схожий з профілем безпеки у групі плацебо.

Фармакокінетика

Абсорбція та розподіл

Максимальна концентрація розувастатина в плазмі крові досягається приблизно через 5 годин після прийому внутрішньо. Абсолютна биодоступность становить приблизно 20%.

Розувастатин метаболізується переважно печінкою, яка є основним місцем синтезу холестерину і метаболізму ХС-ЛПНЩ. Об'єм розподілу розувастатина становить приблизно 134 л. Приблизно 90% розувастатина зв'язується з білками плазми крові, в основному з альбуміном.

Метаболізм

Піддається обмеженому метаболізму (приблизно 10%). Розувастатин є непрофільним субстратом для метаболізму ферментами системи цитохрому Р450. Основним ізоферментом, який бере участь у метабол��зме розувастатина, є ізофермент СУР2С9. Ізоферменти СУР2С19, СУРЗА4 і СУР2Б6 залучені до метаболізму в меншій мірі. Основними виявленими метаболітами розувастатина є N-десметил та лактоновые метаболіти. N-десметил приблизно на 50% менш активний, ніж розуваетатин, лактоновые метаболіти фармакологічно не активні. Більше 90% фармакологічної активності по інгібуванню циркулюючої ГМГ-КоА редуктази забезпечується розувастатином, решта - його метаболітами.

Виведення

Близько 90% дози розувастатина виводиться в неизмененном вигляді через кишечник (включаяабсорбированный і неабсорбированный розувастатин).

Частина, що залишилася, виводиться нирками. Плазмовий період напіввиведення (Т1/2) становить приблизно 19 годин. Період напіввиведення не змінюється при збільшенні дози препарату. Середній геометричний плазмовий кліренс становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації 21,7%). Як і у випадку інших інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, у процес "печінкового" захоплення розувастатина залучений мембранний переносник холестерину, який виконує важливу роль у печінковій елімінації розувастатина.

Лінійність

Системна експозиція розувастатина збільшується пропорційно дозі. Фармакокінетичні параметри не змінюються при щоденному прийомі.

Особливі популяції хворих. Вік і стать

Вік і стать не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику розувастатина.

Етнічні групи

Фармакокінетичні дослідження

показали приблизно дворазове збільшення медіани А1_1С (площі під кривою "концентрація-час") і Зтах (максимальної концентрації в плазмі крові) розувастатина у пацієнтів азіатської національності (японців, китайців, філіппінців, в'єтнамців та корейців) порівняно з європейцями; в індійських пацієнтів показано збільшення медіани АUС і Смах в 1,3 рази. Фармакокінетичний аналіз не виявив клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці серед європейців та представників негроїдної раси.

Ниркова недостатність

У пацієнтів з легким і помірно вираженою нирковою недостатністю величина плазмової концентрації розувас��атіна або N-десметила істотно не змінюється. У пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв) концентрація розувастатина в плазмі крові в 3 рази вища, а концентрація N-десметила в 9 разів вище, ніж у здорових добровольців. Концентрація розувастатина в плазмі крові у пацієнтів на гемодіалізі, була приблизно на 50% вище, ніж у здорових добровольців.

Печінкова недостатність

У пацієнтів з різними стадіями печінкової недостатності не виявлено збільшення періоду напіввиведення розувастатину у пацієнтів з балом 7 та нижче за шкалою Чайлд-П'ю. У двох пацієнтів з балами 8 та 9 за шкалою Чайлд - П'ю відзначено збільшення періоду напіввиведення, принаймні, в 2 рази. Досвід застосування розувастатина у пацієнтів з балом вище 9 за шкалою Чайлд-П'ю відсутній.

Генетичний поліморфізм

Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, у тому числі, Крестор®, зв'язуються з транспортними білками ОАТР1В1 (поліпептид транспорту органічних аніонів, що бере участь в захопленні статинів гепатоцитами) і ВСRР (эффлюксный транспортер). У носіїв генотипо�� SLCO1В1 (ОАТР1В1) С. 521СС і АВСG2 (ВСRР) С. 421АА відзначалося збільшення експозиції (АUС) до розувастатину в 1,6 і 2,4 рази, відповідно, порівняно з носіями генотипів SLCO1В1 c.521ТТ і АВСG2 c.421СС.

Побічні дії

Побічні ефекти, що спостерігаються при прийомі препарату Крсстор®, зазвичай виражені незначно і проходять самостійно. Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота виникнення побічних ефектів носить, в основному, дозозалежний характер.

Частота виникнення небажаних ефектів представлена наступним чином:

часто (> 1/100, < 1/10); нечасто (> 1/1000, < 1/100); рідко (> 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000), неуточненная частота (не може бути підрахована за наявними даними).

Імунна система

Рідко: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк

Ендокринна система

Часто: цукровий діабет 2-го типу

З боку центральної нервової системи

Часто: головний біль, запаморочення

З боку травного тракту

Часто: запор, нудота, болі в животі

Рідко: панкреатит

З боку шкірних покривів

Нечасто: шкірний свербіж, висип, кропив'янка

З боку опорно-рухового апарату

Часто: міалгія

Рідко: міопатія (включаючи міозит), рабдоміоліз

Інші

Часто: астенічний синдром

З боку сечовивідної системи

У пацієнтів, які отримували Крестор®, може виявлятися протеїнурія. Зміни кількості білка у сечі (від відсутності або слідових кількостей до ++ або більше) спостерігаються у менше 1% пацієнтів, які отримують 10-20 мг препарату, та у приблизно 3% пацієнтів,

одержують 40 мг препарату. Незначна зміна кількості білка в сечі зазначалося при прийомі дози 20 мг. У більшості випадків протеїнурія зменшується або зникає в процесі терапії і не означає виникнення гострого або прогресування

існуючого захворювання нирок.

З боку опорно-рухового апарату

При застосуванні препарату Крестор® в усіх дозуваннях і, в особливості при прийомі доз препарату, що перевищують 20 мг, повідомлялося про наступні впливах на опорно-руховий аппарат: міалгія, міопатія (включаючи міозит), в поодиноких випадках - рабдоміоліз з гострою нирковою недостатністю або без неї. Дозозалежне підвищення активності креатинфосфокінази (КФК) спостерігається у незначної кількості пацієнтів, які приймали розувастатин. У більшості випадків воно було незначним, безсимптомним та тимчасовим. У випадку підвищення активності КФК (більш ніж у 5 разів порівняно з верхньою межею норми) терапія повинна бути припинена (див. розділ "Особливі вказівки").

З боку печінки

При застосуванні розувас��атіна спостерігається дозозалежне підвищення активності "печінкових" трансаміназ у незначної кількості пацієнтів. В більшості випадків воно незначно, безсимптомно і тимчасово.

Лабораторні показники

При застосуванні препарату Крестор® також спостерігалися наступні зміни лабораторних показників: підвищення концентрації глюкози, білірубіну, активності гамма-глютамілтранспептидази, лужної фосфатази, порушення функції щитовидної залози.

Постмаркетинговое застосування

Повідомлялося про наступні п��бочных ефекти у постмаркетинговому застосуванні препарату Крестор®:

З боку системи кровотворення

Неуточненої частоти: тромбоцитопенія

З боку травного тракту

Дуже рідко: жовтяниця, гепатит

Рідко: підвищення активності "печінкових" трансаміназ

Неуточненої частоти: діарея

З боку опорно-рухового апарату

Дуже рідко: артралгія

Неуточненої частоти: імуно - опосередкована некротизирующая міопатія

З боку центральної нервової системы

Дуже рідко: втрата або зниження пам'яті

Неуточненої частоти: периферична нейропатія

З боку дихальної системи

Неуточненої частоти: кашель, задишка

З боку сечовивідної системи

Дуже рідко: гематурія

З боку шкірних покривів і підшкірно - жирової клітковини

Неуточненої частоти: синдром Стівенса - Джонсона

З боку репродуктивної системи та молочної залози

Неуточненої частоти: гінекомастія

Інші

Неуточненої частоти: периферические набряки

При застосуванні деяких статинів повідомлялося про наступні побічні ефекти: депресія, порушення сну, включаючи безсоння і "кошмарні" сновидіння, сексуальна дисфункція, гіперглікемія, підвищення концентрації глікозильованого гемоглобіну. Повідомлялося про поодинокі випадки інтерстиціального захворювання легень, особливо при тривалому застосуванні препаратів (див. розділ "Особливі вказівки").

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

Ниркові ефекти

У пацієнтів, які отримували високі дози пре��арата Крестор® (в основному 40 мг), спостерігалася канальцева протеїнурія, яка в більшості випадків була транзиторної. Така протеїнурія не свідчила про гострому захворюванні нирок або прогресуванні захворювання нирок. У пацієнтів, які приймають препарат у дозі 40 мг, рекомендується контролювати показники функції нирок під час лікування.

З боку опорно-рухового апарату

При застосуванні препарату Крестор® в усіх дозуваннях і, в особливості при прийомі доз препарату, що перевищують 20 мг, повідомлялося про наступні в��здействиях на опорно-руховий апарат: міалгія, міопатія, в поодиноких випадках-рабдоміоліз.

Визначення активності креатинфосфокінази

Визначення активності КФК не слід проводити після інтенсивних фізичних навантажень або за наявності інших можливих причин збільшення активності КФК, що може призвести до неправильної інтерпретації отриманих результатів. У разі якщо вихідна активність КФК значно підвищений (у 5 разів вищий, ніж верхня межа норми), через 5-7 днів слід провести повторне вимірювання. Не слід начинать терапію, якщо повторний тест підтверджує вихідну активність КФК (вище більш ніж у 5 разів порівняно з верхньою межею норми).

До початку терапії

При призначенні препарату Крестор®, також як і при призначенні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, слід виявляти обережність пацієнтам з наявними факторами ризику міопатії/рабдоміолізу (див. розділ "З обережністю"), необхідно розглянути співвідношення ризику та можливої користі терапії і проводити клінічне спостереження.

Під час терапії

Слід проінформувати пацієнта про необхідність негайного повідомлення лікарю про випадки несподіваної появи м'язового болю, м'язової слабкості або спазмів, особливо в поєднанні з нездужанням та лихоманкою. У таких пацієнтів слід визначати активність КФК. Терапія повинна бути припинена, якщо активність КФК значно збільшена (більш ніж у 5 разів порівняно з верхньою межею норми) або якщо симптоми з боку м'язів різко виражені та викликають щоденний дискомфорт (навіть якщо активність КФК збільшена не більше ніж у 5 разів порівняно з верхньо�� межею норми). Якщо симптоми зникають, і активність КФК повертається до норми, слід розглянути питання про повторне призначення препарату Крестор® або інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази в менших дозах при ретельному спостереженні за пацієнтом. Рутинний контроль активності КФК при відсутності симптомів недоцільний. Відзначені поодинокі випадки иммуноопосредованной некротизирующей міопатії з клінічними проявами у вигляді стійкої слабкість проксимальних м'язів і підвищення активності КФК в сироватці крові під час лікування або при припинення прийому статинів, в тому числі розувастатина. Може знадобитися проведення додаткових досліджень м'язової і нервової системи, серологічних досліджень, а також терапія імунодепресивними засобами. Не відмічено ознак збільшення впливу на скелетну мускулатуру при прийомі препарату Крестор® і супутньої терапії. Однак повідомлялося про збільшення числа випадків міозиту та міопатії у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ - КоА-редуктази в поєднанні з похідними фібринової кислоти, включаючи гемфиброзіл, циклоспорин, нікотинову кислоту в ліпідснизуючих дозах (більше 1 г/сут.), азольні протигрибкові засоби, інгібітори протеази ВІЛ і макролідні антибіотики. Гемфіброзил збільшує ризик виникнення міопатії при одночасному призначенні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Таким чином, не рекомендується одночасне призначення препарату Крестор® і гемфиброзила. Повинно бути ретельно зважено співвідношення ризику та можливої користі при сумісному застосуванні препарату Крестор® ифибратов або ліпідснизуючих доз никотинової кислоти. Протипоказаний прийом препарату Крестор® у дозі 40 мг сумісно з фібратами (див. розділи "Взаємодія з іншими лікарськими засобами та другиеформы лікарської взаємодії", "Протипоказання"). Через 2-4 тижні після початку лікування та/або при підвищенні дози препарату Крестор® необхідний контроль показників ліпідного обміну (при необхідності потрібна корекція дози).

Печінка

Рекомендується проводити визначення показників функції печінки до початку терапії і через 3 місяці після початку терап��в. Прийом препарату Крестор® слід припинити або зменшити дозу препарату, якщо активність "печінкових" трансаміназ у сироватці крові в 3 рази перевищує верхню межу норми. У пацієнтів з гиперхолестеринемий вследствиегипотиреоза або нефротичного синдрому терапія основних захворювань повинна проводитися до початку лікування препаратом Крестор®.

Особливі популяції. Етнічні групи

У ході фармакокінетичних досліджень серед китайських і японських пацієнтів відзначено збільшення системної концентрації розувастатіна порівняно з показниками, отриманими серед пацієнтів-європейців (див. розділи "Спосіб застосування та дози" та "Фармакокінетика").

Інгібітори протеази ВІЛ

Не рекомендується сумісне застосування препарату з інгібіторами протеази ВІЛ (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії").

Лактоза

Препарат не слід застосовувати у пацієнтів з лактазною недостатністю,

непереносимістю галактози і глюкозо - галактозною мальабсорбцією.

Інтерстициальное захворювання легенів

При застосуванні деяких статинів, особливо протягом тривалого часу, повідомлялося про поодинокі випадки інтерстиціального захворювання легень. Проявами захворювання можуть бути задишка, непродуктивний кашель та погіршення загального самопочуття (слабкість, зниження маси тіла та лихоманка). При підозрі на інтерстиціальне захворювання легень слід припинити терапію статинами.

Цукровий діабет 2-го типу

У пацієнтів з концентрацією глюкози від 5,6 до 6,9 ммоль/л терапія препарато�� Крестор® асоціювалося з підвищеним ризиком розвитку цукрового діабету 2-го типу.

Вплив на здатність керувати transpose. пор. і хутро.:

Не проводилося досліджень з вивчення впливу препарату Крестор® на здатність керувати транспортним засобом і використовувати механізми. Однак, ґрунтуючись на фармакодинамічних властивостях, Крестор® не повинен надавати такого впливу. Слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або роботі, що пов'язана з підвищеною концентрацією уваги і психомоторної реакцией (під час терапії може виникати запаморочення).

Свідчення

- Первинна гіперхолестеринемія за Фредриксоном (тип Ііа, включаючи сімейну гетерозиготную гіперхолестеринемію) або змішана гіперхолестеринемія (тип IIb) як доповнення до дієти, коли дієта та інші немедикаментозні методи лікування (наприклад, фізичні вправи, зменшення маси тіла) виявляються недостатніми.

- Сімейна гомозиготная гіперхолестеринемія як доповнення до дієти та іншої липидснижающей терапії (наприклад, ЛПНЩ-аферез) або у випадках, доколи подібна терапія недостатньо ефективна.

- Гіпертригліцеридемія (тип IV за Фредриксоном) як доповнення до дієти.

- Для сповільнення прогресування атеросклерозу в якості доповнення до дієти у пацієнтів, яким показана терапія для зниження концентрації загального ХС та ХС-ЛПНЩ.

- Первинна профілактика основних серцево-судинних ускладнень (інсульту, інфаркту, артеріальної реваскуляризації) у дорослих пацієнтів без клінічних ознак ІХС, але з підвищеним ризиком її розвитку (вік старше 50 років чоловік��ів і старше 60 років для жінок

Протипоказання

- підвищена чутливість до розувастатину або будь-якого з компонентів препарату

- захворювання печінки в активній фазі, включаючи стійке підвищення сироваткової активності трансаміназ і будь-яке підвищення активності трансаміназ у сироватці крові (більше ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми)

- виражені порушення функції нирок (КК менше 30 мл/хв.)

- міопатія

- одночасний прийом циклоспорину

- у жінок: вагітність, період лактації, а відсутністьдекватных методів контрацепції

- пацієнтам, схильним до розвитку ускладнень миотоксических

- непереносимість лактози, дефіциту лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу)

З обережністю:

Для таблеток 10 мг і 20 мг:

Наявність ризику розвитку міопатії/рабдоміолізу - ниркова недостатність, гіпотиреоз, особистий або сімейний анамнез спадкових м'язових захворювань і попередній анамнез м'язової токсичності при використанні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктаз�� або фібратів; надмірне вживання алкоголю; вік старше 65 років; стани, при яких відмічено підвищення плазмової концентрації розувастатина; расова належність (азіатська раса); одночасне призначення з фібратами (див. розділ "Фармакокінетика"); захворювання печінки в анамнезі; сепсис; артеріальна гіпотензія; великі хірургічні втручання, травми, тяжкі метаболічні, ендокринні або електролітні порушення або мимовільні судомні напади.

Застосування в педіатричній практиці

Ефективнективность і безпека застосування препарату у дітей до 18 років не встановлена. Досвід застосування препарату в педіатричній практиці обмежений невеликою кількістю дітей (від 8 років і старше) гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. В даний час не рекомендується застосовувати Крестор® у дітей до 18 років.

Пацієнти з печінковою недостатністю Дані або досвід застосування препарату у пацієнтів з балом вище 9 за шкалою Чайлд-П'ю відсутній (див. розділ "Фармакодинаміка" і "Особливі вказівки").



Вагітність і лактация:

Крестор® протипоказаний при вагітності та в період лактації.

Жінки репродуктивного віку повинні застосовувати адекватні методи контрацепції.

Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину важливі для розвитку плоду, потенційний ризик інгібування ГМГ-КоА редуктази перевищує користь від застосування препарату у вагітних.

У разі виникнення вагітності в процесі терапії прийом препарату повинен бути припинений негайно.

Дані щодо виділення розувастатина з грудным молоком відсутні, тому у період годування груддю прийом препарату слід припинити (див. розділ "Протипоказання").

Лікарська взаємодія

Вплив застосування інших препаратів на розувастатин

Інгібітори транспортних білків: розувастатин зв'язується з деякими транспортними білками, зокрема, з ОАТР1В1 і ВСКР. Супутнє застосування препаратів, що є інгібіторами цих транспортних білків, може супроводжуватися збільшенням концентрації розувастатина в плазмі і підвищеним ризикму розвитку міопатії (див. таблицю 3 і розділи "Спосіб застосування та дози" і "Особливі вказівки").

Циклоспорин: при одночасному застосуванні розувастатина і циклоспорину АІС розувастатина була в середньому в 7 разів вище значення, яке відзначалося у здорових добровольців (див. таблицю 3). Не впливає на плазмову концентрацію циклоспорину. Крестор© протипоказаний пацієнтам, які приймають циклоспорин (див. розділ "Протипоказання").

Інгібітори протеази вірусу иммуиодефицита людини (ВІЛ): незважаючи на те, що точний механізм ��заімодействія невідомий, спільний прийом інгібіторів протеази ВІЛ може призводити до значного збільшення експозиції до розувастатину (див. табл. 3). Фармакокинегическое дослідження з одночасного застосування 20 мг розувастатина з комбінованим препаратом, що містить два інгібітори протеази ВІЛ (400 мг лопинавира/100 мг ритонавіру) у здорових добровольців призводило до приблизно дворазовому і п'ятикратного збільшення АUC(0-24) та Смах розувастатина, відповідно. Тому одночасний прийом розувастатина та інгібіторів протеази ВИЧ не рекомендується (див. розділи "Спосіб застосування та дози", "Особливі вказівки", таблицю 3).

Гемфіброзил та інші гіполіпідемічні засоби: сумісне застосування розувастатина і гемфиброзила призводить до збільшення в 2 рази максимальної концентрації розувастатина в плазмі крові й AUС розувастатина (див. розділ "Особливі вказівки"). Ґрунтуючись па даних по специфічному взаємодії, не очікується фармакокінетично значущої взаємодії з фенофибратом, можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофибрат, інші фібрати та липидснижающие дози нікотинової кислоти збільшували ризик виникнення міопатії при одночасному застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, можливо у зв'язку з тим, що вони можуть викликати міопатію при застосуванні у монотерапії (див. розділ "Особливі вказівки"). При одночасному прийомі препарату з гемфіброзилом, фібратами, нікотиновою кислотою в ліпідснизуючих дозах (більше 1 г/сут.) пацієнтам рекомендується початкова доза 5 мг препарату, прийом у дозі 40 мг протипоказаний при спільному призначенні з фібратами (см. розділи "Протипоказання", "Спосіб застосування та дози", "Особливі вказівки").

Езетіміб: одночасне застосування препарату Крестор® в дозі 10 мг і езетімібу в дозі 10 мг супроводжувалося збільшенням АUС розувастатина у пацієнтів з гиперхолестсринемией (див. таблицю 3). Не можна виключити збільшення ризику виникнення побічних ефектів зафармакодинамического взаємодії між препаратом Крестор® і эзетимибом.

Антациди: одночасне застосування розувастатина і суспензій антацидів, що містять магнію і алюмини�� гідроксид, призводить до зниження плазмової концентрації розувастатина приблизно на 50%. Цей ефект виражений слабкіше, якщо антациди застосовуються через 2 години після прийому розувастатина. Клінічне значення такої взаємодії не вивчалося.

Еритроміцин: одночасне застосування розувастатина та еритроміцину призводить до зменшення АUС розувастатина на 20% і Смах розувастатина на 30%. Подібна взаємодія може виникати в результаті посилення моторики кишечника, що викликається прийомом еритроміцину.

Ізоферменти цитохрому Р450: результати досліджень in vivo та in vitro показали, що розувастатин не є ні інгібітором, ні індуктором ізоферментів цитохрому Р450. Крім того, розувастатин є слабким субстратом для цих ізоферментів. Тому не очікується взаємодії розувастатина з іншими лікарськими засобами на рівні метаболізму з участю ізоферментів цитохрому Р450. Не відмічено клінічно значущої взаємодії розувастатина з флуконазолом (інгібітором ізоферментів СУР2С9 та СУРЗА4) та кетоконазолом (інгібітором ізоферментів СУР2А6 і СУРЗА4).
/> Фузидова кислота: досліджень з вивчення взаємодії розувастатина і фузидової кислоти не проводилося. Як і при прийомі інших статинів, були отримані постмаркетингові повідомлення про випадки рабдоміолізу при спільному прийомі розувастатина і фузидової кислоти. Необхідно пильно спостерігати за пацієнтами. При необхідності, можливе тимчасове припинення прийому розувастатина.

Взаємодія з лікарськими засобами, що вимагає корекції дози розувастатина (див. таблицю 3)

Дозу препарату Крестор® следуе�� коригувати при необхідності його сумісного застосування з лікарськими засобами, що збільшують експозицію до розувастатину. Слід ознайомитися з інструкцією по застосуванню цих препаратів перед їх призначенням спільно з препаратом Крестор®. Якщо очікується збільшення експозиції в 2 рази і більше, початкова доза препарату Крестор® повинна становити 5 мг один раз на добу. Також слід коригувати максимальну добову дозу препарату Крtстор® так, щоб очікувана експозиція до розувастатину не перевищувала таку для дози 40 мг, прийнятої без одночасного призначення лікарських засобів, що взаємодіють з розувастатином. Наприклад, максимальна добова доза препарату Крестор® при одночасному застосуванні з гемфіброзилом становить 20 мг (збільшення експозиції в 1,9 рази), з ритонавіром/атазанавіром - 10 мг (збільшення експозиції в 3,1 рази).

Вплив застосування розувастатина на інші препарати

Антагоністи вітаміну К: початок терапії розувастатином або збільшення дози препарату у пацієнтів, які отримують одночасно антагоністи вітаміну К (нап��міри, варфарин), може призводити до збільшення Міжнародного Нормалізованого Відношення (МНВ). Скасування розувастатина або зниження дози препарату може призводити до зменшення МНВ. У таких випадках рекомендується контроль МНО.

Пероральні контрацептиви/гормонозаместителъная терапія: одночасне застосування розувастатина та пероральних контрацептивів збільшує АUС етинілестрадіолу і AUС норгестрела на 26% та 34%, відповідно. Таке збільшення плазмової концентрації має враховуватися при доборі дози пероральних контрацептивів.

Фармакокінетичні дані але одночасного застосування препарату Крестор® і гормонозаместительной терапії відсутні, отже, не можна виключити аналогічного ефекту і при застосуванні даного поєднання. Однак така комбінація широко застосовувалася під час проведення клінічних досліджень і добре переносився пацієнтами.

Інші лікарські засоби: не очікується клінічно значущої взаємодії розувастатина з дигоксином.