Дозировка
Дозу препарата устанавливают индивидуально, в зависимости от показаний, эффективности терапии и состояния пациента. В процессе лечения при изменении клинической картины или во время стрессовых ситуаций, таких как хирургическая операция, травма или инфекция, может быть необходима коррекция дозы. Взрослым при заместительной терапии в зависимости от клинической ситуации доза варьирует от 100 мкг 3 раза в неделю до 200 мкг/ При адреногенитальном синдроме детям назначают в начальной дозе 300 мкг/, затем в течение нескольких месяцев дозу снижают до 50-100 мкг/ Поддерживающая доза для грудных детей составляет от 100 до 200 мкг/, для детей в возрасте старше 1 года - 50-100 мкг/ Таблетки следует принимать утром, после еды, запивая большим количеством жидкости. В случае применения в высоких дозах рекомендуют принимать 2/3 дозы утром и 1/3 дозы днем. В случае пропуска приема дозы следует принять препарат как можно быстрее. Если же приближается время следующего приема, пропущенную дозу принимать не следует. Не следует принимать двойную дозу сразу. Кортинефф следует принимать в минимальных эффективных дозах. При необходимости дозу препарата следует уменьшать постепенно.
Лекарственная форма
Таблетки белого с кремоватым оттенком цвета, круглые, плоские, с фаской, с выдавленной буквой "F" на одной стороне и насечкой для разлома - на другой.
Состав
флудрокортизона ацетат100 мкг
Вспомогательные вещества: лактоза, крахмал картофельный, желатин, магния стеарат
Фармакологическое действие
Синтетический аналог гормона коры надпочечников, фторированное производное гидрокортизона. Обладает высокой минералокортикоидной активностью.
Кортинефф усиливает обратное всасывание натрия и воды в почечных канальцах, а также увеличивает выделение калия и ионов водорода. Увеличение объема внеклеточной жидкости и задержка натрия в организме приводят к повышению АД.
Кортинефф в дозах, превышающих терапевтические, может тормозить активность коры надпочечников, активность вилочковой железы и секрецию АКТГ гипофизом. Препарат также может усиливать отложение гликогена в печени, а при недостаточном количестве белка в пище приводить к отрицательному азотистому балансу.
Кортинефф оказывает в 100 раз более сильное минералокортикоидное действие и в 10-15 раз более сильное противовоспалительное действие, чем гидрокортизон.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь быстро и полностью абсорбируется из ЖКТ. Активное вещество обнаруживается в сыворотке крови через 10-20 мин после приема дозы 0.1 мг. Cmax активного вещества в плазме достигается приблизительно через 1.7 ч после приема.
Распределение
Связывание с белками плазмы - 70-80%.
Метаболизм
Метаболизируется в основном в печени, частично - в почках.
Выведение
T1/2 - около 3.5 ч. Выводится с мочой в виде неактивных метаболитов. T1/2 из тканей составляет 18-36 ч.
Побочные действия
Побочные эффекты, связанные с минералокортикоидным действием препарата: артериальная гипертензия, периферические отеки, гипертрофия левого желудочка, недостаточность кровообращения, гипокалиемия, гипокальциемия.
При применении Кортинеффа в течение длительного времени или одновременно с другими ГКС возможно развитие следующих побочных эффектов:
Со стороны костно-мышечной системы: мышечная слабость, стероидная миопатия (чаще встречается у женщин, обычно начинается с мышц бедренного пояса и распространяется на проксимальные мышцы рук; редко затрагивает дыхательные мышцы), потеря мышечной массы, разрыв сухожилий, остеопороз, компрессионный перелом позвоночника, асептический некроз головок бедренной и плечевой костей, патологические переломы длинных трубчатых костей.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: аритмии, брадикардия (вплоть до остановки сердца), изменения на ЭКГ, характерные для гипокалиемии, гиперкоагуляция, тромбозы, облитерирующий эндартериит. У больных с острым и подострым инфарктом миокарда - распространение очага некроза, замедление формирования рубцовой ткани, что может привести к разрыву сердечной мышцы.
Со стороны пищеварительной системы: стероидная язва с возможным прободением и кровотечением, панкреатит, метеоризм, язвенный эзофагит, нарушения пищеварения, повышение или снижение аппетита, рвота, икота; редко - повышение активности печеночных трансаминаз и ЩФ.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При стрессовых ситуациях (в т.ч. хирургическая операция, травма или инфекция) пациентам, получающим препарат, рекомендовано парентеральное введение ГКС.
Внезапное прекращение лечения может вызвать развитие недостаточности коры надпочечников, поэтому дозу Кортинеффа следует уменьшать постепенно.
Кортинефф может маскировать симптомы инфекционных заболеваний, снижать резистентность организма к инфекции и способность к ее локализации.
Длительное применение Кортинеффа повышает риск развития вторичной грибковой или вирусной инфекции.
При длительном применении Кортинеффа может потребоваться перевод пациента на диету с ограничением потребления натрия и увеличением содержания калия, а также с увеличением содержания белка.
При применении Кортинеффа не следует проводить вакцинацию живыми вирусными вакцинами. Введение инактивированной вирусной или бактериальной вакцины может не вызвать ожидаемого увеличения титра антител. Кроме того, у пациентов, получающих кортикостероиды, повышается риск развития неврологических осложнений во время вакцинации.
Следует учитывать, что отмену препарата необходимо проводить постепенно. При внезапной отмене препарата, особенно после длительной терапии, возможно развитие синдрома отмены, характеризующегося анорексией, повышением температуры тела, миалгиями и артралгиями, общей слабостью (эти симптомы могут появляться даже при отсутствии признаков недостаточности коры надпочечников).
У больных с гипотиреозом или циррозом печени действие Кортинеффа усиливается.
На фоне применения Кортинеффа существовавшая ранее эмоциональная неустойчивость или психотический склад личности пациента могут усиливаться.
Пациентам с гипопротромбинемией следует с осторожностью назначать Кортинефф одновременно с ацетилсалициловой кислотой.
Использование в педиатрии
При длительном применении Кортинеффа у детей необходим тщательный контроль за их ростом и развитием.
Показания
— первичная недостаточность коры надпочечников (болезнь Аддисона, состояние после полной адреналэктомии);
— вторичная недостаточность коры надпочечников;
— адреногенитальный синдром (врожденная гиперплазия надпочечников);
— гиповолемия и артериальная гипотензия различного генеза.
Противопоказания
— системные микозы;
— повышенная чувствительность к флудрокортизону или другим компонентам препарата.
С осторожностью следует назначать Кортинефф при НЯК, дивертикулезе кишечника, язвенной болезни желудка или двенадцатиперстной кишки, острой или латентной пептической язве, недавно созданных анастомозах кишечника, при эзофагите, гастрите, операциях на ЖКТ в анамнезе, нарушениях функции печени, почечной недостаточности, артериальной гипертензии, остеопорозе, миастении, гипоальбуминемии и состояниях, предрасполагающих к ее возникновению, гиперлипидемии.
С осторожностью следует применять флудрокортизон при сахарном диабете (в т.ч. нарушении толерантности к углеводам), гипотиреозе, болезни Иценко-Кушинга, тиреотоксикозе, ожирении (III-IV степени), остром психозе и психических расстройствах, при полиомиелите (за исключением формы бульбарного энцефалита).
Лекарственное взаимодействие
При одновременном применении Кортинеффа с сердечными гликозидами повышается риск развития нарушений сердечного ритма и усиливается токсичность гликозидов на фоне гипокалиемии.
При одновременном применении барбитураты, противоэпилептические препараты (фенитоин, карбамазепин), рифампицин, глутетимид ослабляют действие Кортинеффа за счет ускорения метаболизма флудрокортизона
Антигистаминные препараты ослабляют действие Кортинеффа.
Амфотерицин В, ингибиторы карбоангидразы при одновременном применении с Кортинеффом могут вызвать гипокалиемию, гипертрофию левого желудочка сердца, недостаточность кровообращения.
При одновременном применении Кортинеффа с анаболическими стероидами, андрогенами повышается риск развития периферических отеков, возникновения угрей (применять с осторожностью, особенно у пациентов с заболеваниями печени и сердца).
Пероральные контрацептивы, содержащие эстрогены, повышают сывороточный уровень глобулинов, связывающих кортикостероиды
(848)
Дозування
Дозу препарату встановлюють індивідуально, залежно від показань, ефективності терапії та стану пацієнта. У процесі лікування при зміні клінічної картини або під час стресових ситуацій, таких як хірургічна операція, травма чи інфекція, може бути необхідна корекція дози. Дорослим при замісної терапії в залежності від клінічної ситуації доза варіює від 100 мкг 3 рази на тиждень до 200 мкг/ При адреногенітальному синдромі дітям призначають в початковій дозі 300 мкг/, потім протягом декількох місяць��у дозу знижують до 50-100 мкг/ Підтримуюча доза для грудних дітей становить від 100 до 200 мкг/, для дітей у віці старше 1 року - 50-100 мкг/ Таблетки слід приймати вранці, після їжі, запиваючи великою кількістю рідини. У разі застосування у високих дозах рекомендують приймати 2/3 дози вранці та 1/3 дози днем. У разі пропуску прийому дози слід прийняти препарат якомога швидше. Якщо ж наближається час наступного прийому, пропущену дозу приймати не слід. Не слід приймати подвійну дозу одразу. Кортинефф слід приймати в міні��соціальних ефективних дозах. При необхідності дозу препарату слід зменшувати поступово.
Лікарська форма
Таблетки білого з кремуватим відтінком кольору, круглі, плоскі, з фаскою, з видавленим літерою "F" на одній стороні і насічкою для розлому - на іншій.Склад
флудрокортизона ацетат100 мкг
Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, желатин, магнію стеаратФармакологічна дія
Синтетичний аналог гормону кори надниркових залоз, фторированное похідне гідрокортизону. Володіє високою м��нералокортикоидной активністю.
Кортинефф посилює зворотне всмоктування натрію і води в ниркових канальцях, а також збільшує виділення калію і водневих іонів. Збільшення об'єму позаклітинної рідини і затримка натрію в організмі призводять до підвищення артеріального тиску.
Кортинефф в дозах, що перевищують терапевтичні, може гальмувати активність кори надниркових залоз, активність вилочкової залози і секрецію АКТГ гіпофізом. Препарат може посилювати відкладення глікогену в печінці, а при недостатній кількості білка в їжі приводити до негативного азотистої балансу.
Кортинефф надає в 100 разів більш сильне минералокортикоидное дію і в 10-15 разів більше сильну протизапальну дію, ніж гідрокортизон.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину швидко і повністю абсорбується з ШКТ. Активна речовина виявляється у сироватці крові через 10-20 хв після прийому дози 0.1 мг. Cmax активної речовини в плазмі досягається приблизно через 1.7 год після прийому.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми крові - 70-80%.
Мета��олизм
Метаболізується в основному у печінці, частково - в нирках.
Виведення
T1/2 - близько 3.5 ч. Виводиться з сечею у вигляді неактивних метаболітів. T1/2 з тканин становить 18-36 год.Побічні дії
Побічні ефекти, пов'язані з минералокортикоидным дією препарату: артеріальна гіпертензія, периферичні набряки, гіпертрофія лівого шлуночка, недостатність кровообігу, гіпокаліємія, гіпокальціємія.
При застосуванні Кортинеффа протягом тривалого часу або одночасно з іншими ГКС можливий розвиток знастають побічних ефектів:
З боку кістково-м'язової системи: м'язова слабкість, стероїдна міопатія (частіше зустрічається у жінок, зазвичай починається з м'язів стегнового поясу і поширюється на проксимальні м'язи рук; рідко зачіпає дихальні м'язи), втрата м'язової маси, розрив сухожиль, остеопороз, компресійний перелом хребта, асептичний некроз голівок стегнової та плечової кісток, патологічні переломи довгих трубчастих кісток.
З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія (аж дпро зупинки серця), зміни на ЕКГ, характерні для гіпокаліємії, гіперкоагуляція, тромбози, облітеруючий ендартеріїт. У хворих з гострим і підгострим інфарктом міокарда - розповсюдження вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
З боку травної системи: стероїдна виразка з можливим проривом та кровотечею, панкреатит, метеоризм, виразковий езофагіт, порушення травлення, підвищення або зниження апетиту, блювота, гикавка; рідко - підвищення активності печеночних трансаміназ і ЛФ.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При стресових ситуаціях (у т. ч. хірургічна операція, травма або інфекція) пацієнтам, які отримують препарат, рекомендовано парентеральне введення ГКС.
Раптове припинення лікування може викликати розвиток недостатності кори надниркових залоз, тому дозу Кортинеффа слід зменшувати поступово.
Кортинефф може маскувати симптоми інфекційних захворювань, знижувати резистентність організму до інфекції і здатність до її локалізації.
Durationельное застосування Кортинеффа підвищує ризик розвитку вторинної грибкової або вірусної інфекції.
При тривалому застосуванні Кортинеффа може знадобитися переведення пацієнта на дієту з обмеженням споживання натрію і збільшенням вмісту калію, а також зі збільшенням змісту білка.
При застосуванні Кортинеффа не слід проводити вакцинацію живими вірусними вакцинами. Введення інактивованої вірусної або бактеріальної вакцини може не викликати очікуваного збільшення титру антитіл. Крім того, у пацієнтів, які отримують кортикостероїди, підвищується ризик розвитку неврологічних ускладнень під час вакцинації.
Слід враховувати, що відміну препарату необхідно проводити поступово. При раптовій відміні препарату, особливо після тривалої терапії, можливий розвиток синдрому відміни, який характеризується анорексією, підвищенням температури тіла, міалгія і артралгіями, загальною слабкістю (ці симптоми можуть з'являтися навіть при відсутності ознак недостатності кори надниркових залоз).
У хворих з гіпотиреозом або цирозом печінки дія Кор��инеффа посилюється.
На тлі застосування Кортинеффа існувала раніше, емоційна нестійкість або психотичний склад особистості пацієнта можуть посилюватися.
Пацієнтам з гипопротромбинемией слід з обережністю призначати Кортинефф одночасно з ацетилсаліциловою кислотою.
Використання в педіатрії
При тривалому застосуванні Кортинеффа у дітей необхідний ретельний контроль за їх ростом і розвитком.Свідчення
— первинна недостатність кори надниркових залоз (хвороба Аддісона, стан після повної адреналэктомии);
— вторинна недостатність кори надниркових залоз;
— адреногенітальний синдром (вроджена гіперплазія надниркових залоз);
— гіповолемія і артеріальна гіпотензія різного генезу.Протипоказання
— системні мікози;
— підвищена чутливість до флудрокортизону або інших компонентів препарату.
З обережністю слід призначати Кортинефф при НЯК, дивертикульозі кишечника, виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, гострої або латентній пептичній виразці, н��давно створених анастомозах кишечника, при езофагіті, гастриті, операціях на ШКТ в анамнезі, порушеннях функції печінки, нирковій недостатності, артеріальній гіпертензії, остеопорозі, міастенії, гіпоальбумінемії і станах, що привертають до її виникнення, гіперліпідемії.
З обережністю слід застосовувати флудрокортизон при цукровому діабеті (у т. ч. порушення толерантності до вуглеводів), гіпотиреозі, хвороби Іценко-Кушинга, тиреотоксикозі, ожиріння (III-IV ступеня), гострому психозі і психічних розладах, при поліомієліте (за винятком форми бульбарного енцефаліту).Лікарська взаємодія
При одночасному застосуванні Кортинеффа з серцевими глікозидами підвищується ризик розвитку порушень серцевого ритму і посилюється токсичність глікозидів на фоні гіпокаліємії.
При одночасному застосуванні барбітурати, протиепілептичні препарати (фенітоїн, карбамазепін), рифампіцин, глутетимид послаблюють дію Кортинеффа за рахунок прискорення метаболізму флудрокортизона
Антигістамінні препарати послаблюють дію Кортинеффа.
Амфотерицин В, інгібітори карбоангідрази при одночасному застосуванні з Кортинеффом можуть викликати гіпокаліємію, гіпертрофію лівого шлуночка серця, недостатність кровообігу.
При одночасному застосуванні Кортинеффа з анаболічними стероїдами, андрогенами підвищується ризик розвитку периферичних набряків, виникнення вугрів (застосовувати з обережністю, особливо у пацієнтів із захворюваннями печінки і серця).
Пероральні контрацептиви, що містять естрогени, підвищують сироватковий рівень глобулінів, що зв'язують кортикостероїди
