Дозировка
Вводят внутривенно медленно в течение 5-6 минут (в 10-20 мл 20% или 40% раствора декстрозы) 1-2 раза в день. Взрослым вводят в разовой дозе 0,5-1 мл, детям в возрасте от 2 до 5 лет - по 0,2-0,5 мл, от 6 до 12 лет - по 0,5-0,75 мл. При введении 2 раза в день интервал между инъекциями равен 8-10 часам. Высшие дозы для взрослых в вену: разовая - 1,0 мл, суточная - 2,0 мл.
Передозировка
Со стороны сердечно-сосудистой системы: желудочковая пароксизмальная тахикардия, желудочковая экстрасистолия (часто бигеминия, политопная желудочковая экстрасистолия), узловая тахикардия, мерцание и трепетание предсердий, AV блокада. Со стороны пищеварительного тракта: анорексия, рвота, диарея
Лекарственная форма
раствор для внутривенного введения
Состав
коргликона - 0,60 мг
Вспомогательные вещества: хлоробутанолгидрат, вода для инъекций.
Фармакологическое действие
Очищенный препарат из листьев ландыша майского и его разновидностей. Сердечный гликозид, оказывает положительное инотропное действие. Это обусловлено прямым ингибирующим действием Nа+/К+АТФ-азы на мембраны кардиомиоцитов, что приводит к увеличению внутриклеточного содержания ионов натрия и, соответственно, снижению ионов калия. Повышенное содержание ионов натрия вызывает активацию натрий/кальциевого обмена, повышение содержания ионов кальция, вследствие чего повышается сила сокращения миокарда.
В результате увеличения контрактильности миокарда увеличивается ударный объем крови, снижается конечный систолический и конечный диастолический объемы сердца что, наряду с повышением тонуса миокарда, приводит к сокращению его размеров и, таким образом, к снижению потребности миокарда в кислороде.
Оказывает отрицательное хронотропное действие, уменьшает чрезмерную симпатическую активность путем повышения чувствительности кардиопульмональных барорецепторов. Благодаря увеличению активности блуждающего нерва оказывает антиаритмическое действие, обусловленное уменьшением скорости проведения импульсов через атриовентрикулярный узел и удлинением эффективного рефрактерного периода. Этот эффект усиливается прямым действием на атриовентрикулярный узел и симпатолитическим действием.
Отрицательный дромотропный эффект проявляется в повышении рефрактерности атриовентрикулярного (AV) узла.
При мерцательной тахиаритмии сердечные гликозиды способствуют замедлению желудочковых сокращений, удлиняют диастолу, улучшают внутрисердечную и системную гемодинамику. Положительное батмотропное действие проявляется в субтоксических и токсических дозах. Оказывает прямое вазоконстрикторное действие, которое наиболее четко проявляется при отсутствии застойных периферических отеков. В то же время косвенный вазодилатирующий эффект (в ответ на повышение минутного объема крови и снижение излишней симпатической стимуляции сосудистого тонуса), как правило, превалирует над прямым вазоконстрикторным действием, в результате чего снижается общее периферическое сосудистое сопротивление (ОПСС).
При внутривенном введении действие начинается через 3-5 мин и достигает максимума через 25-30 мин.
Фармакокинетика
Распределение: связывание с белками плазмы крови незначительное.
Выведение: практически не подвергается биотрансформации в печени и в неизмененном виде выводится с мочой.
Побочные действия
Побочные эффекты Коргликарда связаны с повышенной чувствительностью пациента к сердечным гликозидам или передозировкой. Со стороны сердечно-сосудистой системы: аритмия, AV блокада.
Со стороны центральной нервной системы и органов чувств: сонливость, спутанность сознания, нарушения сна, головная боль, головокружение, делириозный психоз, снижение остроты зрения.
Со стороны органов кроветворения: тромбоцитопения, тромбоцитопеническая пурпура, носовые кровотечения.
Со стороны пищеварительной системы: анорексия.
Прочие: аллергические реакции.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Вероятность возникновения интоксикации повышается при гипокалиемии, гипомагниемии, гиперкальциемии, гипернатриемии, гипотиреозе, выраженной дилатации полостей сердца, легочном сердце, миокардите, ожирении, пожилом возрасте. При выраженном митральном стенозе и нормо- или брадикардии, сердечная недостаточность развивается вследствие снижения диастолического наполнения левого желудочка. Строфантин, увеличивая сократимость миокарда правого желудочка, вызывает дальнейшее повышение давления в системе легочной артерии, что может спровоцировать отек легких или усугубить левожелудочковую недостаточность. Больным с митральным стенозом сердечные гликозиды назначают при присоединении правожелудочковой недостаточности, либо при наличии мерцательной тахиаритмии. Коргликон при синдроме WPW, снижая AV проводимость, способствует проведению импульсов через добавочные пути - в обход AV узла, провоцируя развитие пароксизмальной тахикардии. В качестве одного из методов контроля за уровнем дигитализации при назначении сердечных гликозидов, используют мониторинг их плазменной концентрации.
Показания
В составе комплексной терапии хронической сердечной недостаточности II-IV функционального класса (при наличии клинических проявлений), тахисистолическая форма мерцания и трепетания предсердий пароксизмального и хронического течения (особенно в сочетании с хронической сердечной недостаточностью).
Противопоказания
Гликозидная интоксикация, повышенная чувствительность к препарату, атриовентрикулярная блокада (AV) II степени, синдром Вольфа-Паркинсона-Уайта, перемежающая полная блокада, беременность и период лактации.
С осторожностью (сопоставляя пользу/риск): атриовентрикулярная блокада I степени, синдром слабости синусового узла без водителя ритма, вероятность нестабильного проведения по атриовентрикулярному узлу, указания в анамнезе на приступы Морганьи-Адамс-Стокса, гипертрофический субаортальный стеноз, изолированный митральный стеноз с редкой частотой сердечных сокращений, сердечная астма у больных с митральным стенозом (при отсутствии тахисистолической формы мерцательной аритмии), острый инфаркт миокарда, нестабильная стенокардия, артериовенозный шунт, гипоксия, сердечная недостаточность с нарушением диастолической функции (рестриктивная кардиомиопатия, амилоидоз сердца, констриктивный перикардит, тампонада сердца), экстрасистолия, выраженная дилатация полостей сердца, «легочное» сердце
Лекарственное взаимодействие
Адреномиметические средства. Совместное применение эфедрина гидрохлорида, адреналина гидрохлорида или норадреналина гидротартрата, а также селективных бета-адреномиметических средств с сердечными гликозидами может способствовать возникновению аритмии сердца.
Аминазин и прочие фенотиазиновые производные. Действие сердечных гликозидов уменьшается.
Антихолинэстеразные препараты. При одновременном применении антихолинэстеразных препаратов с сердечными гликозидами брадикардия усиливается. При необходимости ее можно устранить или ослабить введением атропина сульфата.
Глюкокортикостероиды. При возникновении гипокалиемии в результате продолжительного лечения глюкокортикостероидами возможно увеличение нежелательных эффект он сердечных гликозидов.
Диуретические средства. При объединении диуретических средств (вызывают гипокалиемию и гипомагниемию, но увеличивают концентрацию ионов кальция в крови) с сердечными гликозидами действие последних усиливается.
(6223)
Дозування
Вводять внутрішньовенно повільно протягом 5-6 хвилин (в 10-20 мл 20% або 40% розчину декстрози) 1-2 рази в день. Дорослим вводять у разовій дозі 0,5-1 мл, дітям віком від 2 до 5 років - по 0,2-0,5 мл, від 6 до 12 років - по 0,5-0,75 мл При введенні 2 рази на добу інтервал між ін'єкціями дорівнює 8-10 годин. Вищі дози для дорослих у вену: разова - 1,0 мл, добова - 2,0 млПередозування
З боку серцево-судинної системи: шлуночкова пароксизмальна тахікардія, шлуночкова екстрасистолія (часто бігемінія, политопная шлуночкова екстрасистолія), вузлова т��хикардия, мерехтіння і тріпотіння передсердь, AV блокада. З боку травного тракту: анорексія, блювання, діарея
Лікарська форма
розчин для внутрішньовенного введенняСклад
корглікону - 0,60 мг
Допоміжні речовини: хлоробутанолгидрат, вода для ін'єкцій.Фармакологічна дія
Очищений препарат з листя конвалії травневого і його різновидів. Серцевий глікозид, виявляє позитивну інотропну дію. Це обумовлено прямим інгібуючим дією Nа+/К+АТФ-ази на мембрани кардіоміоцитів, що приводит до збільшення внутрішньоклітинного вмісту іонів натрію і, відповідно, зниження іонів калію. Підвищений вміст іонів натрію викликає активацію натрій/кальцієвого обміну, підвищення вмісту іонів кальцію, внаслідок чого підвищується сила скорочення міокарда.
В результаті збільшення контрактильности міокарда збільшується ударний об'єм крові, знижується кінцевий систолічний та кінцевий діастолічний об'єм серця поряд з підвищенням тонусу міокарда, призводить до скорочення його розмірів і, таким чином, до зниженнярозпорядженням потреби міокарда в кисні.
Надає негативну хронотропну дію, зменшує надмірну симпатичну активність шляхом підвищення чутливості кардиопульмональных барорецепторів. Завдяки збільшенню активності блукаючого нерва виявляє антиаритмічну дію, обумовлене зменшенням швидкості проведення імпульсів через атріовентрикулярний вузол і подовженням ефективного рефрактерного періоду. Цей ефект посилюється прямою дією на атріовентрикулярний вузол і симпатолитическим дійствием.
Негативний дромотропний ефект проявляється в підвищенні рефрактерності атріовентрикулярного (AV) вузла.
При миготливої тахіаритмії серцеві глікозиди сприяють уповільненню шлуночкових скорочень, подовжує діастолу, покращують внутрисердечную та системну гемодинаміку. Позитивне батмотропна дія проявляється в субтоксических і токсичних дозах. Надає пряме вазоконстрикторное дію, яка найбільш чітко проявляється при відсутності застійних периферичних набряків. У той же час непрямий вазодилатирующий ефект (у відповідь на підвищення хвилинного об'єму крові і зниження зайвої симпатичної стимуляції судинного тонусу), як правило, превалює над прямим вазоконстрикторних дією, в результаті чого знижується загальний периферичний судинний опір (ЗПСО).
При внутрішньовенному введенні дія починається через 3-5 хв і досягає максимуму через 25-30 хв.Фармакокінетика
Розподіл: зв'язування з білками плазми крові незначне.
Виведення: практично не піддається біотрансформації в печ��ні і в незміненому вигляді виводиться із сечею.Побічні дії
Побічні ефекти Коргликарда пов'язані з підвищеною чутливістю пацієнта до серцевих глікозидів або передозуванням. З боку серцево-судинної системи: аритмія, AV блокада.
З боку центральної нервової системи та органів чуття: сонливість, сплутаність свідомості, порушення сну, головний біль, запаморочення, деліріозний психоз, зниження гостроти зору.
З боку органів кровотворення: тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, носові кровотечення.
З боку травної системи: анорексія.
Інші: алергічні реакції.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Вірогідність виникнення інтоксикації підвищується при гіпокаліємії, гіпомагніємії, гіперкальціємії, гіпернатріємії, гіпотиреозі, вираженій дилатації порожнин серця, легеневому серці, міокардиті, ожирінні, літньому віці. При вираженому мітральному стенозі і нормо - або брадикардії, серцева недостатність розвивається внаслідок зниження діастолічного наповнення лівого желу��очки. Строфантин, збільшуючи скоротність міокарда правого шлуночка, викликає подальше підвищення тиску в системі легеневої артерії, що може спровокувати набряк легенів або посилити лівошлуночкова недостатність. Хворим з мітральним стенозом серцеві глікозиди призначають при приєднанні правошлуночкової недостатності, або при наявності миготливої тахіаритмії. Корглікон при синдромі WPW, знижуючи AV провідність, сприяє проведенню імпульсів через додаткові шляхи в обхід AV вузла, провокуючи розвиток пароксизмальн��й тахікардії. В якості одного з методів контролю за рівнем дигіталізації при призначенні серцевих глікозидів, використовують моніторинг їх плазмової концентрації.Свідчення
У складі комплексної терапії хронічної серцевої недостатності II-IV функціонального класу (за наявності клінічних проявів), тахісистолічна форма мерехтіння і тріпотіння передсердь пароксизмального і хронічного перебігу (особливо в поєднанні з хронічною серцевою недостатністю).Протипоказання
Глікозидна інтоксикація, підвищена чувствительность до препарату, атріовентрикулярна блокада (AV) II ступеня, синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта, переміжна повна блокада, вагітність і період лактації.
З обережністю (зіставляючи користь/ризик): атріовентрикулярна блокада I ступеня, синдром слабкості синусового вузла без водія ритму, ймовірність нестабільного проведення атриовентрикулярному сайту, вказівки в анамнезі на напади Морганьї-Адамса-Стокса, гіпертрофічний субаортальний стеноз, ізольований мітральний стеноз з рідкісною частотою серцевих скорочень, серцева астма у хворих з мітральним стенозом (при відсутності тахисистолической форми миготливої аритмії), гострий інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія, артеріовенозний шунт, гіпоксія, серцева недостатність із порушенням діастолічної функції (рестриктивна кардіоміопатія, амілоїдоз серця, констриктивний перикардит, тампонада серця), екстрасистолія, виражена дилатація порожнин серця, «легеневе» серцеЛікарська взаємодія
Адреноміметичну кошти. Одночасне застосування ефедрину гідрохлориду, адр��налина гідрохлориду або норадреналіну гідротартрату, а також селективних бета-адреномиметических засобів із серцевими глікозидами може спричинити виникнення аритмії серця.
Аміназин та інші фенотіазинові похідні. Дія серцевих глікозидів зменшується.
Антихолінестеразні препарати. При одночасному застосуванні антихолінестеразних препаратів з серцевими глікозидами брадикардія посилюється. При необхідності її можна усунути або послабити введенням атропіну сульфату.
Глюкокортикостероіди. При виникненні гіпокаліємії внаслідок тривалого лікування глюкокортикостероїдами можливе збільшення небажаних ефект він серцевих глікозидів.
Діуретичні засоби. При поєднанні діуретичних засобів (спричиняють гіпокаліємію і гіпомагніємію, але збільшують концентрацію іонів кальцію в крові) з серцевими глікозидами дія останніх посилюється.
