Дозировка
Таблетки следует глотать целиком, не разжевывая, с небольшим количеством воды. Рекомендуемая начальная доза препарата Кордафлекс® - 2 раза по одной таблетке (2 х 20 мг). При необходимости суточную дозу можно повысить до 2 раз по 2 таблетки. Максимальная суточная доза нифедипина не должна превышать 120 мг. Рекомендуется разделить суточную дозу на 2 приема с 12-часовыми интервалами. У пациентов с нарушениями функции печени препарат применяют с осторожностью под контролем функции печени, при тяжелых нарушениях функции печени необходимо уменьшить дозу. У пациентов с нарушениями функции почек коррекции дозы не требуется. У больных пожилого возраста снижен метаболизм нифедипина при "первичном прохождении" через печень, а также выше вероятность ухудшения церебрального кровотока из-за возможной резкой периферической вазодилатации, поэтому в начале лечения дозу препарат Кордафлекс® снижают примерно в 2 раза. Отменять препарат следует постепенно, особенно после приема высоких доз.
Лекарственная форма
двояковыпуклые круглые таблетки, покрытые пленочной оболочкой коричневато-фиолетового цвета c матовой или слегка блестящей поверхностью. Без запаха или со слабым характерным запахом. Вид на изломе: желтый по краям с узкой полосой коричневото- фиолетового цвета.
Состав
1 таблетка содержит: действующее вещество - нифедипин 20 мг, вспомогательные вещества: ядро таблетки: целлюлоза микрокристаллическая 99 мг, лактозы моногидрат 30 мг, кроскармеллоза натрия 26 мг, метилметакрилата и этилакрилата сополимер [1:2] 1,9 мг, тальк 2 мг, магния стеарат 0,6 мг, гипролоза 0,5 мг; оболочка таблетки: гипромеллоза 5,26 мг, титана диоксид 1,64 мг, краситель железа оксид красный (Е 172) 0,6 мг, магния стеарат 0,5 мг.
Фармакологическое действие
Нифедипин – селективный блокатор «медленных» кальциевых каналов, производное 1,4 – дигидропиридина. Оказывает антигипертензивное и антиангинальное действие.
Уменьшает ток внеклеточных ионов кальция внутрь кардиомиоцитов и гладкомышечных клеток коронарных и периферических артерий. Разобщает процессы возбуждения и сокращения в гладких мышцах сосудов, опосредуемые кальмодулином. В терапевтических дозах нормализует трансмембранный ток Ca2+, нарушенный при ряде патологических состояний, прежде всего при артериальной гипертензии. Уменьшает спазм и расширяет коронарные и периферические артериальные сосуды, снижает общее периферическое сосудистое сопротивление, уменьшает постнагрузку и потребность миокарда в кислороде, улучшает кровоснабжение ишемизированных зон миокарда без развития феномена "обкрадывания", увеличивает количество функционирующих коллатералей. Практически не влияет на синоатриальный и атриовентрикулярный узлы и не обладает антиаритмической активностью. Не влияет на тонус вен. Усиливает почечный кровоток, вызывая умеренный натрийурез.
В высоких дозах ингибирует высвобождение Ca2+ из внутриклеточных депо. Уменьшает количество функционирующих каналов, не оказывая воздействия на время их активации, инактивации и восстановл
Фармакокинетика
При приеме внутрь быстро и почти полностью (90%) абсорбируется из желудочно-кишечного тракта. Имеет высокую биодоступность – от 40 до 60 %. Прием пищи повышает биодоступность. Обладает эффектом «первичного прохождения» через печень.
Одна таблетка пролонгированного действия уже через 1 час после приема внутрь обеспечивает терапевтически эффективную концентрацию активного вещества в крови, сохраняющуюся постоянной до 6 часов (плато пролонгированного действия), а в последующие 30-36 часов концентрация активного вещества постепенно снижается. Проникает через гематоэнцефалический и плацентарный барьер. Выделяется с грудным молоком.
Связь с белками плазмы крови (альбуминами) составляет 94 - 97%.
Интенсивно метаболизируется в печени с образованием 3 метаболитов, не обладающих фармакологической активностью.
60-80% принятой внутрь дозы препарата выводится почками в виде неактивных метаболитов, оставшаяся часть - с желчью и через кишечник. Период полувыведения – 3,8 – 16,9 час. Кумулятивный эффект отсутствует. Хроническая почечная недостаточность, гемодиализ и перитонеальный диализ не влияют на фармакокинетику. У пациентов с печеночной недостаточностью снижается общий клиренс и увеличивается период полувыведения.
Побочные действия
Частота побочных эффектов приведена в соответствие со следующими категориями: очень часто (? 1/10 ); часто (?1/100 - <1/10); нечасто (? 1/1000 - <1/100); редко (?1/10000 - <1/1000); очень редко (< 1/10000); неизвестно (установить частоту по имеющимся данным невозможно)
Сердечно-сосудистая система: часто: ощущение сердцебиения, симптомы вазодилатации (покраснение кожи лица, ощущение жара), отеки; нечасто: обморок, тахикардия, выраженное снижение АД, ортостатическая гипотензия; очень редко: в отдельных случаях может развиться инфаркт миокарда, хотя наиболее вероятно это следствие основного заболевания.
Со стороны нервной системы: часто: головокружение, головная боль, сонливость; нечасто: бессонница, тревога, парестезии, головокружение, редко: гипестезия, тремор, нарушения сна, изменение настроения
Со стороны желудочно-кишечного тракта: нечасто: диарея, сухость слизистой оболочки полости рта, вздутие живота, тошнота, запор; редко: рвота, анорексия, отрыжка, гингивит, гипертрофический гингивит; очень редко: эзофагит, кишечная непроходимость, язвенные поражения кишечника.
Со стороны системы кроветворения и лимфатической системы: очень редко: анемия, лейкопения, тромбоцитопения или тромбоцитопеническая пурпура, агранулоцитоз.
Со стороны эндокринной системы: очень редко: преходящая гипергликемия.
Со стороны органа зрения: редко: нарушение зрения, боль в глазах.
Со стороны дыхательной системы: нечасто: одышка; редко: носовое кровотечение; очень редко: аллергические реакции с отеком голосовых связок, в крайних случаях бронхоспазм с угрожающей жизнью одышкой, который появляется после прекращения лечения.
Со стороны печени и желчевыводящих путей: редко: нарушение функции печени (повышение концентрации гамаглютаматтрансмиазы), очень редко: желтуха, гепатит.
Со стороны кожи и подкожных тканей: часто: покраснение кожи лица, сопровождающееся ощущением жара; нечасто: зуд, кожная сыпь; редко: ангионевротический отек, макулопапулезная, пустулезная, везикулярная и буллезная сыпь, отек, крапивница; очень редко: реакции гиперчувствительности, может возникать эксфолиативный дерматит. Может возникнуть фотодерматит под влиянием солнечного света или ультрафиолетового света.
Со стороны опорно-двинательной системы: миалгии, редко: боли в суставах и мышцах, очень редко: артрит.
Со стороны мочеполовой системы: нечасто: никтурия, полиурия; редко: дизурия, импотенция; очень редко: возможно временное ухудшение функции почек на фоне приема нифедипина у пациентов с почечной недостаточностью.
Прочие: нечасто: боль (в животе, в груди, в ногах), слабость; редко: аллергические реакции, боль за грудиной, озноб, лихорадка, гинекомастия (особенно у пожилых пациентов и на фоне длительного применения препарата - состояние всегда нормализуется после прекращения лечения), недостаточность кардиального сфинктера, отечность суставов, мышечные судороги.
Приступы стенокардии могут появляться в самом начале терапии, или – у пациентов с приступами стенокардии в анамнезе – может увеличиваться частота, продолжительность и тяжесть приступов. При гипертензии или заболеваниях коронарных артерий внезапная отмена нифедипина может спровоцировать гипертонический криз или ишемию миокарда (синдром отмены).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Не принимать для купирования приступа стенокардии!
Особая осторожность необходима при назначении препарата Кордафлекс® пациентам со значимой артериальной гипотензией (систолическое артериальное давление ниже 90 мм рт.ст.). Антигипертензивный эффект препарата Кордафлекс® усиливается при гиповолемии. При заболеваниях почек дозу нифедипина уточнять не требуется. Снижение давления в легочной артерии и гиповолемия после диализа могут усилить эффекты препарата Кордафлекс®, в связи с чем рекомендуется снижение его дозы.
Несмотря на отсутствие у препарата Кордафлекс® синдрома "отмены", перед прекращением лечения рекомендуется постепенное уменьшение доз.
Важное значение имеет регулярность лечения независимо от самочувствия, поскольку больной может не чувствовать симптомы артериальной гипертензии.
Одновременное назначение бета-адреноблокаторов необходимо проводить в условиях тщательного врачебного контроля, поскольку это может обусловить чрезмерное снижение АД, а в некоторых случаях - усугубление явлений сердечной недостаточности. Не рекомендуется одновременно проводить в/в терапию блокаторами бета-адренорецепторов и внутрикоронарное введение нифедипина.
Во время лечения возможны положительные результаты при проведении прямой реакции Кумбса и лабораторных тестов на антинуклеарные антитела.
Если во время терапии пациенту требуется провести хирургическое вмешательство под общей анестезией, необходимо проинформировать врача-анестезиолога о характере проводимой терапии.
Следует соблюдать осторожность у пожилых пациентов вследствие наибольшей вероятности возрастных нарушений функции почек.
Необходима осторожность при применени препарата Кордафлекс® пациентам с заболеваниями печени. При портальной гипертензии и циррозе доза должна быть снижена.
В редких случаях в начале курса лечения нифедипином или при повышении его дозы вскоре после приема препарата может возникнуть боль в груди (стенокардия вследствие парадоксальной ишемии). При обнаружении причинной связи между приемом препарата Кордафлекс® и стенокардией прием препарата следует прекратить.
Больные сахарным диабетом нуждаются в тщательном медицинском наблюдении во время приема Кордафлекс®.
На протяжении курса лечения препаратом следует избегать употребления спиртных напитков.
Каждая таблетка содержит 30 мг лактозы моногидрата. Этот препарат не следует назначать пациентам с дефицитом лактазы, непереносимостью лактозы, глюкозо-галактозной мальабсорбцией.
Влияние на способность управлять транспортными средствами
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и занятии другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Передозировка:
В дополнение к перечисленным выше побочным эффектам могут возникать следующие симптомы, в зависимости от тяжести интоксикации: выраженное снижение АД, тахикардия, боль в груди, обморок и потеря сознания из-за нарушений сердечного ритма: угнетение синусового узла, брадикардия, удлинение AV-проводимости, желудочковая экстрасистолия; угнетение секреции инсулина. В более тяжелых случаях – могут возникать спутанность сознания, переходящая в кому, гиперкалиемия, метаболический ацидоз, гипоксия и кардиогенный шок с отеком легких.
Лечение передозировки:
Специфического антидота при передозировке нифедипина нет, следовательно, в первую очередь следует провести мероприятия по выведению нифедипина и поддержанию функции сердечно-сосудистой системы. В случае передозировки в качестве первого терапевтического мероприятия следует провести промывание желудка, прием активированного угля; при необходимости, с промыванием толстого кишечника.
Полное удаление непоглощенного нифедипина с помощью промывания желудка и толстой кишки особенно важно в случае передозировки препаратами с замедленным высвобождением с целью предупредить дальнейшее всасывание. Можно назначить слабительные средства, однако, в случае с блокаторами «медленных» кальциевых каналов следует принимать во внимание угнетение перистальтики кишечника вплоть до атонии. Нифедипин не выводится путем диализа, следовательно, неэффективен гемодиализ, однако рекомендуется проведение плазмафереза (учитывая высокий процент связывания нифедипина с белками плазмы и относительно небольшой объем распределения). В качестве симптоматического лечения брадикардии могут быть назначены атропин и/или бета-адреномиметики. При угрожающей жизни брадикардии следует установить временный водитель ритма. При выраженном снижении АД вследствие кардиогенного шока и вазодилатации артерий следует назначать кальций (1-2 г глюконата кальция внутривенно капельно), допамин (максимально 25 мкг/кг массы тела/мин), добутамин (максимально 15 мкг/кг массы тела/мин) и эпинефрин или норэпинефрин. Дозу этих препаратов следует определять в соответствии с ответной реакцией пациентов. Содержание кальция в сыворотке может быть нормальным или немного повышенным. Дополнительное введение жидкости следует проводить с осторожностью под контролем гемодинамических показателей для предупреждения перегрузки сердца.
Показания
Артериальная гипертензия.
Ишемическая болезнь сердца: для профилактики приступов стенокардии, в т.ч. и стенокардии Принцметала.
Синдром Рейно.
Противопоказания
—\0009повышенная чувствительность к нифедипину. Другим производным дигидропиридина и другим компонентам препарата;
—\0009не применять для купирования приступов стенокардии;
—\0009острый инфаркт миокарда (в первые 4 недели);
—\0009синдром слабости синусового узла;
— кардиогенный шок;
— тяжелая артериальная гипотензия (систолическое артериальное давление (АД) ниже 90 мм рт.ст.);
—\0009выраженный аортальный или митральный стеноз, гипертрофическая обструктивная кардиомиопатия – риск выраженного снижения АД ;
—\0009хроническая сердечная недостаточность IV функциональный класс по NYHA;
—\0009одновременный прием рифампицина (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными препаратами»);
—\0009беременность до 20 недель и период лактации (см. так же раздел «Применение при беременности и лактации»);
—\0009возраст до 18 лет (отсутствие достаточного клинического опыта);
—\0009дефицит лактазы, непереносимость лактозы, глюкозо-галактозная мальабсорбция (препарат содержит лактозы моногидрат).
С ОСТОРОЖНОСТЬЮ
Хроническая сердечная недостаточность, выраженные нарушения функции печени и/или почек, тяжелые нарушения мозгового кровообращения, сахарный диабет, злокачественная артериальная гипертензия, больным, находящимся на гемодиализе (риск возникновения артериальной гипотензии), брадикардия.
ПРИМЕНЕНИЕ ПРИ БЕРЕМЕННОСТИ И ЛАКТАЦИИ
Применение препарата Кордафлекс® таблетки пролонгированного действия противопоказаны до 20 недели беременности,
Контролируемых исследований применения препарата Кордафлекс® у беременных не проводилось. По имеющимся клиническим данным нельзя судить о специфическом пренатальном риске. Вместе с тем имеются данные об увеличении вероятности перинатальной асфиксии, кесарева сечения, преждевременных родов и задержки внутриутробного развития плода. Неясно, являются ли перечисленные случаи следствием основного заболевания (артериальной гипертензии), проводимого лечения или специфическим эффектом нифедипина. Имеющаяся информация является недостаточной для того, чтобы исключить вероятность возникновения побочных эффектов, представляющих опасность для плода и новорожденного. Поэтому применение препарата Кордафлекс® после 20-ой недели беременности требует тщательной индивидуальной оценки соотношения риска и пользы для пациентки, плода и/или новорожденного и может рассматриваться только в тех случаях, когда другие способы терапии противопоказаны или неэффективны. Следует проводить тщательный контроль АД у беременных при применении препарата Кордафлекс® одновременно с внутривенным введением магния сульфата вследствие возможности чрезмерного снижения АД, что представляет опасность, как для матери, так и для плода и/или новорожденного
Поскольку нифедипин выделяется с грудным молоком, следует воздержаться от назначения препарата Кордафлекс® в период лактации, либо прекратить грудное вскармливание во время лечения препаратом
Лекарственное взаимодействие
Рифампицин – мощный индуктор изофермента CYP3A4. При одновременном применении с рифампицином биодоступность нифедипина значительно снижается и соответственно снижается его эффективность. Применение нифедипина совместно с рифампицином противопоказано (см. раздел «Противопоказания»).
Так как рифампицин и фенитоин – посредством индукции фермента – значительно уменьшают уровень нифедипина в плазме, нельзя исключить аналогичное действие барбитуратов и карбамазепина.
При одновременном приеме с другими гипотензивными препаратами (ингибиторами АПФ, диуретиками и т.д.), нитратами, психотропными препаратами и препаратами, содержащими магний, может усиливаться гипотензивный эффект.
Одновременное применение с бета-адреноблокаторами способствует усилению гипотензивного и антиангинального эффектов, что в целом благоприятно, однако, использование такой комбинации препаратов требует особой осторожности из-за возможности чрезмерного снижения АД, развития артериальной гипотензии и сердечной недостаточности.
При совместном применении с празозином может возникать выраженная ортостатическая гипотензия.
Совместное применение нифедипина с дигоксином может приводить к повышению концентрации дигоксина в плазме.
При одновременном применении с теофиллином может увеличиваться концентрация теофиллина в плазме.
Применение нифедипина одновременно с хинидином требует особой осторожности, поскольку при одновременном приеме концентрация хинидина в плазме может уменьшаться, а при отмене нифедипина – увеличиваться: одновременный прием этих препаратов может приводить к возникновению злокачественной желудочковой аритмии (патологическое увеличение интервала QT на ЭКГ).
Дилтиазем увеличивает концентрацию нифедипина в плазме.
Нифедипин может увеличивать антикоагулянтный эффект производных кумарина.
Поскольку нифедипин метаболизируется при участии изофермента CYP3A4, то любой ингибитор или индуктор этого фермента может изменять метаболизм нифедипина:
Грейпфрутовый сок, эритромицин, противогрибковые препараты из группы азолов (например, кетоконазол), некоторые фторхинолоны, норфлоксацин, ципрофлоксацин, пероральные контрацептивы, содержащие гестаген, и ингибиторы протеазы ВИЧ (например, индинавир, ритонавир) могут угнетать метаболизм нифедипина и увеличивать его действие. Подобным образом, одновременный прием нифедипина и циметидина увеличивает его концентрацию в плазме крови и, таким образом, действие нифедипина, однако совместный прием ранитидина не приводит к существенному увеличению уровня нифедипина в плазме.
Циклоспорин также является субстратом для изофермента CYP3A4, следовательно, при одновременном приеме может увеличиваться продолжительность действия обоих препаратов.
Одновременный прием нифедипина со слабыми и умеренными ингибиторами изофермента CYP3A4 требует регулярного контроля АД и при необходимости снижения дозы нифедипина. К таким препаратам относятся: антибиотики группы макролидов (азитромицин, относящийся к группе макролидов, не является ингибитором изофермента CYP3A4).
Нифедипин уменьшает выведение винкристина, усиливая таким образом его побочные эффекты. Следует рассмотреть необходимость уменьшение дозы винкристина.
Одновременный прием цизаприда и нифедипина может приводить к увеличению концентрации нифедипина в плазме крови. Следует контролировать АД и, в случае необходимости, уменьшить дозу нифедипина.
Одновременный прием прием хинупристина/далфопристина и нифедипина может привести к увеличению концентрации нифедипина в плазме крови. Следует контролировать АД и, в случае необходимости, уменьшить дозу нифедипина.
Клинические исследования взаимодействия нифедипина с вальпроевой кислотой не проводились. Поскольку было показано, что вальпроевая кислота увеличивает концентрацию в плазме крови структурно сходного с нифедипином БМКК нимодипина за счет ингибирования микросомальных ферментов печени, то нельзя исключить вероятность повышения концентрации нифедипина в плазме крови.
Не оказывают влияния на фармакокинетику нифедипина следующие лекарственные средства: аймалин, беназеприл, дебризохин, доксазозин, ирбесартан, омепразол, орлистат, пантопразол, ранитидин, росиглитазон, талинолол, триамтерен/гидрохлоротиазид, ацетилсалициловая кислота и кандесартан
(6227)
Дозування
Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, з невеликою кількістю води. Рекомендована початкова доза препарату Кордафлекс® - 2 рази по одній таблетці (2 х 20 мг). При необхідності добову дозу можна підвищити до 2 разів по 2 таблетки. Максимальна добова доза ніфедипіну не повинна перевищувати 120 мг. Рекомендується розділити добову дозу на 2 прийоми з 12-годинними інтервалами. У пацієнтів з порушеннями функції печінки препарат застосовують з обережністю під контролем функції печінки, при тяжких порушеннях функції печінки необхідноімо зменшити дозу. У пацієнтів з порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна. У хворих літнього віку знижений метаболізм ніфедипіну при "першому проходженні" через печінку, а також вище ймовірність погіршення церебрального кровотоку з-за можливої різкої периферичної вазодилатації, тому на початку лікування дозу препарат Кордафлекс® знижують приблизно в 2 рази. Відміняти препарат слід поступово, особливо після прийому високих доз.
Лікарська форма
двоопуклі круглі таблетки, вкриті плівковою проболочкой коричнево-фіолетового кольору c матовою або злегка блискучою поверхнею. Без запаху або зі слабким характерним запахом. Вигляд на зламі: жовтий по краях з вузькою смугою коричневото - фіолетового кольору.Склад
1 таблетка містить: діюча речовина - ніфедипін 20 мг, допоміжні речовини: ядро таблетки: целюлоза мікрокристалічна 99 мг, лактози моногідрат 30 мг, натрію кроскармелоза 26 мг, метилметакрилату і этилакрилата сополімер [1:2] 1,9 мг, тальк 2 мг, магнію стеарат 0,6 мг, гипролоза 0,5 мг; оболонка таблетки: гіпромелоза 5,26 мр, титану діоксид 1,64 мг, барвник заліза оксид червоний (Е 172) 0,6 мг, магнію стеарат 0,5 мг.Фармакологічна дія
Ніфедипін – селективний блокатор «повільних» кальцієвих каналів, похідне 1,4 – дигідропіридину. Має антигіпертензивну та антиангінальну дію.
Зменшує струм позаклітинних іонів кальцію всередину кардіоміоцитів і гладком'язових клітин коронарних і периферичних артерій. Роз'єднує процеси збудження і скорочення в гладких м'язах судин, опосредуемые кальмодулином. У терапевтичних дозах нормал��зует трансмембранний струм Ca2+, порушений при ряді патологічних станів, насамперед при артеріальній гіпертензії. Зменшує спазм і розширює коронарні та периферичні артеріальні судини, знижує загальний периферичний судинний опір, зменшує післянавантаження і потребу міокарда в кисні, покращує кровопостачання ішемізованих зон міокарда без розвитку феномена "обкрадання", збільшує кількість функціонуючих колатералей. Практично не впливає на синоатриальный та атріовентрикулярний вузли і не обл��дає антиаритмічної активністю. Не впливає на тонус вен. Посилює нирковий кровотік, викликаючи помірний натрійурез.
У високих дозах пригнічує вивільнення Ca2+ із внутрішньоклітинних депо. Зменшує кількість функціонуючих каналів, не впливаючи на час їхньої активації, інактивації та восстановлФармакокінетика
При прийомі всередину швидко і майже повністю (90%) абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Має високу біодоступність – від 40 до 60 %. Прийом їжі підвищує біодоступність. Має ефект «первинного прохождения» через печінку.
Одна таблетка пролонгованої дії вже через 1 годину після прийому всередину забезпечує терапевтично ефективну концентрацію активної речовини в крові, що зберігається постійною до 6 годин (плато пролонгованої дії), а в наступні 30-36 годин концентрація активної речовини поступово знижується. Проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єр. Виділяється з грудним молоком.
Зв'язок з білками плазми крові (альбумінами) становить 94 - 97%.
Інтенсивно метаболізується в печені з утворенням 3 метаболітів, що не володіють фармакологічною активністю.
60-80% прийнятої внутрішньо дози препарату виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів, решта - з жовчю і через кишечник. Період напіввиведення – 3,8 – 16,9 годину. Кумулятивний ефект відсутній. Хронічна ниркова недостатність, гемодіаліз і перитонеальний діаліз не впливають на фармакокінетику. У пацієнтів з печінковою недостатністю знижується загальний кліренс і збільшується період напіввиведення.Побічні дії
Частота побічних ефект��у приведена у відповідність з наступними категоріями: дуже часто (? 1/10 ); часто (?1/100 - <1/10); нечасто (? 1/1000 - <1/100); рідко (?1/10000 - <1/1000); дуже рідко (< 1/10000); невідомо (встановити частоту з наявних даних неможливо)
Серцево-судинна система: часто: відчуття серцебиття, симптоми вазодилатації (почервоніння шкіри обличчя, відчуття жару), набряки; нечасто: непритомність, тахікардія, виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія; дуже рідко: в окремих випадках може розвинутися інфаркт міокарда, хоча найбільш ймовірно це наслідок основ��ого захворювання.
З боку нервової системи: часто: запаморочення, головний біль, сонливість; нечасто: безсоння, тривога, парестезії, запаморочення, рідко: гіпестезія, тремор, порушення сну, зміна настрою
З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто: діарея, сухість слизової оболонки порожнини рота, здуття живота, нудота, запор; рідко: блювання, анорексія, відрижка, гінгівіт, гіпертрофічний гінгівіт; дуже рідко: езофагіт, кишкова непрохідність, виразкові ураження кишечника.
З боку системи кроветворенія та лімфатичної системи: дуже рідко: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія або тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз.
З боку ендокринної системи: дуже рідко: минуща гіперглікемія.
З боку органу зору: рідко: порушення зору, біль в очах.
З боку дихальної системи: нечасто: задишка; рідко: носова кровотеча; дуже рідко: алергічні реакції з набряком голосових зв'язок, у крайніх випадках бронхоспазм із загрозливою життям задишкою, який з'являється після припинення лікування.
Зі ст��боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко: порушення функції печінки (підвищення концентрації гамаглютаматтрансмиазы), дуже рідко: жовтяниця, гепатит.
З боку шкіри і підшкірних тканин: часто: почервоніння шкіри обличчя, що супроводжується відчуттям жару; нечасто: свербіж, шкірний висип; рідко: ангіоневротичний набряк, макулопапульозний, пустулезная, везикулярна і бульозні висипи, набряк, кропив'янка; дуже рідко: реакції гіперчутливості, може виникнути ексфоліативний дерматит. Може виникнути фотодерматит під впливом сонячного світла або ультрафіолетового світла.
З боку опорно-двинательной системи: міалгії, рідко: біль у суглобах і м'язах, дуже рідко: артрит.
З боку сечостатевої системи: нечасто: ніктурія, поліурія; рідко: дизурія, імпотенція; дуже рідко: можливе тимчасове погіршення функції нирок на фоні прийому ніфедипіну у пацієнтів з нирковою недостатністю.
Інші: нечасто: біль (у животі, грудях, у ногах), слабкість; рідко: алергічні реакції, біль за грудиною, озноб, пропасниця, гінекомастія (особливо у літніх пацієнтів і на тлі длителпокрівельного застосування препарату - стан завжди нормалізується після припинення лікування), недостатність кардіального сфінктера, набряклість суглобів, м'язові судоми.
Напади стенокардії можуть з'являтися в самому початку терапії, або у пацієнтів з нападами стенокардії в анамнезі – може збільшуватися частота, тривалість і тяжкість нападів. При гіпертензії або захворюваннях коронарних артерій раптова відміна ніфедипіну може спровокувати гіпертонічний криз або ішемію міокарда (синдром відміни).Особі��ності продажу
рецептурніОсобливі умови
Не приймати для купірування нападу стенокардії!
Особлива обережність необхідна при призначенні препарату Кордафлекс® пацієнтам зі значущою артеріальною гіпотензією (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт.ст.). Антигіпертензивний ефект препарату Кордафлекс® посилюється при гіповолемії. При захворюваннях нирок дозу ніфедипіну уточнювати не потрібно. Зниження тиску в легеневій артерії і гіповолемія після діалізу можуть посилити ефекти препарату Кордафлекс®, у зв'язку з ��їм рекомендується зниження його дози.
Незважаючи на відсутність у препарату Кордафлекс® синдрому "відміни", перед припиненням лікування рекомендується поступове зменшення доз.
Важливе значення має регулярність лікування незалежно від самопочуття, оскільки хворий може не відчувати симптоми артеріальної гіпертензії.
Одночасне призначення бета-адреноблокаторів необхідно проводити в умовах ретельного лікарського контролю, оскільки це може зумовити надмірне зниження артеріального тиску, а в деяких випадках - усугубление явищ серцевої недостатності. Не рекомендується одночасно проводити в/в терапію блокаторами бета-адренорецепторів і внутрикоронарное введення ніфедипіну.
Під час лікування можливі позитивні результати при проведенні прямої реакції Кумбса та лабораторних тестів на антинуклеарні антитіла.
Якщо під час терапії пацієнту потрібно провести хірургічне втручання під загальною анестезією, необхідно проінформувати лікаря-анестезіолога про характер терапії, яка проводиться.
Слід дотримуватися осторожность у літніх пацієнтів внаслідок найбільшої ймовірності вікових порушень функції нирок.
Необхідна обережність при застосування препарату Кордафлекс® пацієнтам із захворюваннями печінки. При портальної гіпертензії та цирозі доза повинна бути знижена.
У поодиноких випадках на початку курсу лікування ніфедипіном або при підвищенні його дози незабаром після прийому препарату може виникнути біль у грудях (стенокардія внаслідок парадоксальною ішемії). При виявленні причинного зв'язку між прийомом препарату Кордафлекс® і стінок��рдией прийом препарату слід припинити.
Хворі цукровим діабетом потребують ретельного медичного нагляду під час прийому Кордафлекс®.
Протягом курсу лікування препаратом слід уникати вживання спиртних напоїв.
Кожна таблетка містить 30 мг лактози моногідрату. Цей препарат не слід призначати пацієнтам з дефіцитом лактази, непереносимістю лактози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами
У період лікування нео��необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Передозування:
На додаток до перерахованих вище побічних ефектів можуть виникати такі симптоми, залежно від тяжкості інтоксикації: виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, біль у грудях, непритомність і втрата свідомості з-за порушень серцевого ритму: пригнічення синусового вузла, брадикардія, подовження AV-проводимоості, шлуночкова екстрасистолія; пригнічення секреції інсуліну. У більш важких випадках можуть виникати сплутаність свідомості, що переходить у кому, гіперкаліємія, метаболічний ацидоз, гіпоксія та кардіогенний шок з набряком легенів.
Лікування передозування:
Специфічного антидоту при передозуванні ніфедипіну немає, отже, в першу чергу слід провести заходи щодо виведення ніфедипіну та підтримання функції серцево-судинної системи. У випадку передозування в якості першого терапевтичного заходу следует провести промивання шлунка, прийом активованого вугілля; при необхідності, з промиванням товстого кишечника.
Повне видалення непоглощенного ніфедипіну з допомогою промивання шлунка і товстої кишки особливо важливо у випадку передозування препаратами з уповільненим вивільненням з метою попередити подальше всмоктування. Можна призначити проносні засоби, однак, у випадку з блокаторами «повільних» кальцієвих каналів слід приймати до уваги пригнічення перистальтики кишечнику аж до атонії. Ніфедипін не висновок��ться шляхом діалізу, отже, гемодіаліз неефективний, проте рекомендується проведення плазмаферезу (враховуючи високий відсоток зв'язування ніфедипіну з білками плазми крові та відносно невеликий об'єм розподілу). В якості симптоматичного лікування брадикардії можуть бути призначені атропін та/або бета-адреноміметики. При загрозливою життя брадикардії слід встановити тимчасовий водій ритму. При вираженому зниженні артеріального тиску внаслідок кардіогенного шоку і вазодилатації артерій слід призначати кальцій (1-2 г глюконату кальцію внутр��венно краплинно), допамін (максимально 25 мкг/кг маси тіла/хв), добутамін (максимально 15 мкг/кг маси тіла/хв) і епінефрин або норепінефріну. Дозу цих препаратів слід визначати у відповідності з відповідною реакцією пацієнтів. Вміст кальцію в сироватці може бути нормальним або трохи підвищеним. Додаткове введення рідини слід проводити з обережністю під контролем гемодинамічних показників для попередження перевантаження серця.Свідчення
Артеріальна гіпертензія.
Ішемічна хвороба серця: для прктики нападів стенокардії, в т. ч. і стенокардії Принцметала.
Синдром Рейно.Протипоказання
—\0009повышенная чутливість до нифедипину. Інших похідних дигідропіридину та інших компонентів препарату;
—\0009не застосовувати для купірування нападів стенокардії;
—\0009острый інфаркт міокарда (у перші 4 тижні);
—\0009синдром слабкості синусового вузла;
— кардіогенний шок;
— тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт.ст.);
—\0009выраженный ат��поточні й капітальний або мітральний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія – ризик вираженого зниження АТ ;
—\0009хроническая серцева недостатність IV функціональний клас за NYHA;
—\0009одновременный прийом рифампіцину (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
—\0009беременность до 20 тижнів і період лактації (див. також розділ «Застосування при вагітності та лактації»);
—\0009возраст до 18 років (відсутність достатнього клінічного досвіду);
—\0009дефицит лактази, непереносимість л��ктозы, глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактози моногідрат).
З ОБЕРЕЖНІСТЮ
Хронічна серцева недостатність, виражені порушення функції печінки і/або нирок, тяжкі порушення мозкового кровообігу, цукровий діабет, злоякісна артеріальна гіпертензія, хворим, які перебувають на гемодіалізі (ризик виникнення артеріальної гіпотензії), брадикардія.
ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ ВАГІТНОСТІ ТА ЛАКТАЦІЇ
Застосування препарату Кордафлекс® таблетки пролонгованої дії��ія протипоказані до 20 тижня вагітності,
Контрольованих досліджень застосування препарату Кордафлекс® у вагітних не проводилося. За наявними клінічними даними можна судити про специфічний пренатальний ризик. Разом з тим є дані про збільшення ймовірності перинатальної асфіксії, кесаревого розтину, передчасних пологів і затримки внутрішньоутробного розвитку плода. Неясно, чи є перераховані випадки є наслідком основного захворювання (артеріальної гіпертензії), проведеного лікування або специфічним эффектом ніфедипіну. Наявна інформація є недостатньою для того, щоб виключити ймовірність виникнення побічних ефектів, що представляють небезпеку для плода і новонародженого. Тому застосування препарату Кордафлекс® після 20-го тижня вагітності потребує ретельної індивідуальної оцінки співвідношення ризику і користі для пацієнтки, плода та/або новонародженого і може розглядатися тільки у тих випадках, коли інші способи терапії протипоказані або неефективні. Слід проводити ретельний контроль артеріального тиску у вагітних при примізміні препарату Кордафлекс® одночасно з внутрішньовенним введенням магнію сульфату внаслідок можливості надмірного зниження АТ, що представляє небезпеку, як для матері, так і для плоду та/або новонародженого
Оскільки ніфедипін виділяється з грудним молоком, слід утриматися від призначення препарату Кордафлекс® в період лактації, або припинити грудне вигодовування під час лікування препаратомЛікарська взаємодія
Рифампіцин – потужний індуктор ізоферменту CYP3A4. При одночасному застосуванні з рифампіцином б��одоступность ніфедипіну значно знижується, і, відповідно, знижується його ефективність. Застосування ніфедипіну разом з рифампіцином протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Так як рифампіцин і фенітоїн – за допомогою індукції ферменту – значно зменшують рівень ніфедипіну в плазмі, не можна виключити аналогічну дію барбітуратів та карбамазепіну.
При одночасному прийомі з іншими гіпотензивними препаратами (інгібіторами АПФ, діуретиками і т. д.), нітратами, психотропними препаратами і препаратами, які містять магній, може посилюватися гіпотензивний ефект.
Одночасне застосування з бета-адреноблокаторами сприяє посиленню гіпотензивного і антиангінального ефектів, що в цілому сприятливо, однак, використання такої комбінації препаратів вимагає особливої обережності через можливість надмірного зниження АТ, розвитку артеріальної гіпотензії та серцевої недостатності.
При спільному застосуванні з празозином може виникати виражена ортостатична гіпотензія.
Спільне застосування ніфі��ипина з дигоксином може призводити до підвищення концентрації дигоксину в плазмі.
При одночасному застосуванні з теофіліном може збільшуватися концентрація теофіліну в плазмі.
Застосування ніфедипіну одночасно з хінідином вимагає особливої обережності, оскільки при одночасному прийомі концентрація хінідину в плазмі може зменшуватись, а при відміні ніфедипіну – збільшуватися: одночасний прийом цих препаратів може призводити до виникнення злоякісної шлуночкової аритмії (патологічне збільшення интервала QT на ЕКГ).
Дилтіазем збільшує концентрацію ніфедипіну в плазмі.
Ніфедипін може збільшувати антикоагулянтний ефект похідних кумарину.
Оскільки ніфедипін метаболізується за участі ізоферменту CYP3A4, то будь-інгібітор або індуктор цього ферменту може змінювати метаболізм ніфедипіну:
Грейпфрутовий сік, еритроміцин, протигрибкові препарати з групи азолів (наприклад, кетоконазол), деякі фторхінолони, норфлоксацин, ципрофлоксацин, пероральні контрацептиви, що містять гестаген, і ингибитори протеази ВІЛ (наприклад, індинавір, ритонавір) можуть пригнічувати метаболізм ніфедипіну і збільшувати його дію. Подібним чином, одночасний прийом ніфедипіну та циметидину збільшує його концентрацію в плазмі крові і, таким чином, дія ніфедипіну, проте спільний прийом ранітидину не призводить до суттєвого збільшення рівня ніфедипіну в плазмі.
Циклоспорин також є субстратом для ізоферменту CYP3A4, отже, при одночасному прийомі може збільшуватися тривалість дії обох препаратів.
Одночасний прийом ніфедипіну зі слабкими і помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 потребує регулярного контролю артеріального тиску і при необхідності зниження дози ніфедипіну. До таких препаратів належать: антибіотики групи макролідів (азитроміцин, що відноситься до групи макролідів, не є інгібітором ізоферменту CYP3A4).
Ніфедипін зменшує виведення вінкристину, підсилюючи таким чином його побічні ефекти. Слід розглянути необхідність зменшення дози вінкристину.
Одночасний прийом цизаприду і ніфедипіну може привідить до збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі крові. Слід контролювати артеріальний тиск та, в разі необхідності, зменшити дозу ніфедипіну.
Одночасний прийом хинупристина/далфопристина і ніфедипіну може призвести до збільшення концентрації ніфедипіну в плазмі крові. Слід контролювати артеріальний тиск та, в разі необхідності, зменшити дозу ніфедипіну.
Клінічні дослідження взаємодії ніфедипіну з вальпроєвою кислотою не проводилися. Оскільки було показано, що вальпроєва кислота збільшує концентрацію в плазме крові структурно подібного з ніфедипіном БМКК німодипіну за рахунок інгібування мікросомальних ферментів печінки, то не можна виключити ймовірність підвищення концентрації ніфедипіну в плазмі крові.
Не впливають на фармакокінетику ніфедипіну наступні лікарські засоби: аймалін, беназеприл, дебризохин, доксазозин, ірбесартан, омепразол, орлістат, пантопразол, ранітидин, росиглитазон, талинолол, триамтерен/гідрохлоротіазид, ацетилсаліцилова кислота та кандесартан
