Дозировка
В виде подкожных инъекций но 40 мг препарата Копаксон 40 (один заполненный раствором препарата шприц для инъекций) 3 раза в неделю, минимальный интервал между инъекциями - 48 часов. Препарат не предназначен для внутривенного или внутримышечного введения. Пациентам рекомендуется пройти обучение по технике самостоятельного проведения инъекций. Первая инъекция (а также 30 минут после нее) должна проходить под наблюдением квалифицированного специалиста. Для снижения риска появления раздражения или боли в области инъекции каждый раз необходимо менять зону для введения инъекции. Каждый шприц с препаратом Копаксон' 40 предназначен только для однократного npi менения.
Лекарственная форма
Слегка опалесцирующий раствор от бесцветного до светло-желтого цвета
Состав
В 1 мл раствора содержится: активное вещество глатирамера ацетат 40,0 мг; вспомогательные вещества: маннитол 40.0 мг. вода для инъекций до 1 мл.
Фармакологическое действие
Механизм действия глатирамера ацетата у пациентов с рассеянным склерозом не доконца изучен. Полагают, что глатирамера ацетат изменяет иммунные процессы, предположительно играющие основную роль в патогенезе рассеянного склероза. Данная гипотеза подтверждается результатами исследований, проведенных с целью изучения патогенеза экспериментального аллергического энцефаломиелита (ЭАЭ). ЭАГ3 часто используют в качестве экспериментальной модели рассеянного склероза. Исследования, проведенные на животных и с участием пациентов с рассеянным склерозом, показали, что введение глатирамера ацетата вызывает периферическую индукцию и активацию глаз примера аиетат-специфических супрессорных Т-лнмфоцитов. Рецндивирующе-ремиттирующий рассеянный склероз
Результаты 12-месячного плацебо-контролпруемого исследования подтвердили
эффективность препарата Копаксон 40 в дозировке 40 мг/мл при подкожном введении три эаза в неделю в отношении снижения частоты обострений.
При проведении регистрационного клинического исследования критериями включения пациентов с рецидивирующе-ремиттирующим рассеянным склерозом были по меньшей мере одно документально подтвержденное клиническое обострение за последние 12 месяцев, или два обострения за последние 24 месяца, или одно обострение за последние
12 -24 месяца при наличии по меньшей мере одного очага, накапливающего контраст (G.1+) п визуализируемого на Т1 -взвешенных МРТ изображениях за последние 12 месяцев.
Первичнои целью исследования было определение общего количества подтвержденных обострении. Вторичной целью - определение совокупного числа новых/увеличнвшихся очагов. выявляемых па Г2-взвешенных МРТ изображениях, и совокупное число очагов, накапливающих контраст и визуализируемых на TI-взвешенных изображениях на 6-м и 12-м месяце исследования.
В иследование было рандомизировано 1404 пациента в соотношении 2:1 в группу, получавшую лечение препаратом Копаксон" 40 в дозе 40 мг/мл (п=943) или в группу плацебо (п=461) соответственно. Обе группы были сопоставимы по исходным декографическим показателям, особенностям течения рассеянного склероза и МРТ параметрам. Пациенты имели в среднем 2.0 обострения заболевания в течение 2-х лет до скрининга.
По сравнению с группой плацебо у пациентов, получавших препарат Копаксон 40 в дозе 40 мг/мл три раза в неделю, наблюдалось статистически значимое снижение частоты обострений и совокупного количества очагов на Т2-взвешенных изображениях и очагов, накапливающих контраст на Т1-взвешенных изображениях, что соответствует терапевтическому эффекту препарата Копаксонк-Тева 20 мг/мл при его ежедневном введении.
Прямой сравнительный анализ эффективности и безопасности препарата в дозе 20 мг/мл (при ежедневном введении) и 40 мг/мл (при 3-кратном еженедельном введении) в рамках данного исследования не проводился.
При проведении данного 12-месячного исследования не было получено доказательств влияния препарата на прогрессирование ннвалидизации или длительности обострений.
В настоящее время нет данных относительно применения препарата у пациентов с первично- или вторично- прогрессирующим рассеянным склерозом.
Фармакокинетика
Исследований фармакокинетики у пациентов не проводилось. Данные in vitro, а также ограниченные данные, полученные при участии здоровых добровольцев показывают, что при подкожном введении активное вещество быстро абсорбируется, при этом большая часть его распадается на мелкие фрагменты в подкожной клетчатке.
Данные доклинических исследовании. Доклинические данные, основанные на исследованиях фармакологической безопасности, токсичности при многократном введении, репродуктивной токсичности, генотоксичности или канцерогенности. не указывают на наличие особых вредных факторов для человека, кроме данных, уже включенных в разделы данной инструкции по медицинскому применению препарата. В виду отсутствия данных по фармакокинетике, невозможно определить допустимые пределы концентрации у человека в сравнении с животным.
У небольшого количества крыс и обезьян, которым вводили препарат по меньшей мере в течение 6 месяцев, отмечалось отложение иммунных комплексов в почечных клубочках. В 2х.-летнем исследовании на крысах не наблюдалось отложения иммунных комплексов в почечных клубочках.
У сенсибилизированных животных (морских свинок и мышей) после введения препарата отмечалась анафилаксия. Актуальность этих данных для человека не известна. Токсическое действие в месте инъекции после повторного введения препарата животным относится к распространенным реакциям.
Побочные действия
Со стороны ЦНС: астения, мигрень, тревожность, потеря сознания, тремор.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: покраснение лица, ощущение тяжести и боли в груди, сердцебиение, аритмия, вазодилатация, повышение АД.
Со стороны пищеварительной системы: снижение аппетита, тошнота, рвота, диарея, затруднение глотания, молочница.
Со стороны органов чувств: вертиго, нистагм, нарушение зрения.
Со стороны дыхательной системы: одышка, затруднение дыхания, ОРВИ, ларингоспазм, бронхит, гипервентиляция.
Со стороны половой системы: дисменорея, снижение потенции.
Со стороны мочевыделительной системы: периферические отеки, гематурия, сомнительные результаты теста по Папаниколау.
Аллергические реакции: крапивница, ангионевротический отек.
Местные реакции: гиперемия, отек, зуд кожи, болезненность в месте введения.
Прочие: артралгия, лимфаденопатия, боль в спине, повышенное потоотделение, гриппоподобный синдром.
Особенности продажи
рецептурные
Показания
Реиидивирующе-ремиттирующнй рассеянный склероз.
Противопоказания
Беременность, период лактации, детский и подростковый возраст до 18 лет, повышенная чувствительность к глатирамеру ацетату.
Применение при беременности и кормлении грудью
Адекватных и хорошо контролируемых исследований безопасности глатирамера ацетата при беременности не проводилось.
Неизвестно, выделяется ли глатирамер ацетат с грудным молоком, поэтому при необходимости применения в период лактации следует прекратить грудное вскармливание.
В экспериментальных исследованиях не выявлено мутагенного действия глатирамера ацетата и его отрицательного влияния на репродуктивную систему, развитие эмбриона и процесс родов.
(2116)
Дозування
У вигляді підшкірних ін'єкцій але 40 мг препарату Копаксон 40 (один заповнений розчином препарату шприц для інєкцій) 3 рази в тиждень, мінімальний інтервал між ін'єкціями - 48 годин. Препарат не призначений для внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення. Пацієнтам рекомендується пройти навчання з техніки самостійного проведення ін'єкцій. Перша ін'єкція (а також 30 хвилин після неї) повинна проходити під наглядом кваліфікованого спеціаліста. Для зниження ризику появи подразнення або болю в області ін'єкції кожен раз необхідно змінювати зону для введення ін'єкції. Кожен шприц з препаратом Копаксон' 40 призначений тільки для одноразового npi зміни.
Лікарська форма
Злегка опалесцентний розчин від безбарвного до світло-жовтого кольоруСклад
В 1 мл розчину міститься: активна речовина глатирамера ацетат 40,0 мг; допоміжні речовини: манітол 40.0 мг. вода для ін'єкцій до 1 млФармакологічна дія
Механізм дії глатирамера ацетату у пацієнтів з розсіяним склерозом не до кінця вивчений. Вважають, що глатирамера ацетат змінює імунні процеси, імовірно грають основну роль в патогенезі розсіяного склерозу. Дана гіпотеза підтверджується результатами досліджень, проведених з метою вивчення патогенезу експериментального алергічного енцефаломієліту (ЭАЭ). ЭАГ3 часто використовують в якості експериментальної моделі розсіяного склерозу. Дослідження, проведені на тваринах і за участю пацієнтів з розсіяним склерозом, показали, що введення глатирамера ацетату викликає периферичну індукцію і активацію очей прикладу аиетат-розпо��ифических супресорних Т-лнмфоцитов. Рецндивирующе-ремиттирующий розсіяний склероз
Результати 12-місячного плацебо-дослідження підтвердили контролпруемого
ефективність препарату Копаксон 40 у дозуванні 40 мг/мл при підшкірному введенні три эаза в тиждень щодо зниження частоти загострень.
При проведенні реєстраційної клінічного дослідження критеріями включення пацієнтів з рецидивуючого-ремиттирующим розсіяним склерозом були щонайменше одне документально підтверджене клінічне обостреня за останні 12 місяців, або два загострення за останні 24 місяці, або одне загострення за останні
12 -24 місяці за наявності щонайменше одного осередку, що накопичує контраст (G. 1+) п візуалізіруемого на Т1 -зважених МРТ-зображеннях за останні 12 місяців.
Первичнои метою дослідження було визначення загальної кількості підтверджених загостренні. Вторинної метою - визначення сукупного числа нових/увеличнвшихся вогнищ. виявляються па Г2-зважених МРТ-зображеннях, і сукупне число вогнищ, накопичують контраст і ��изуализируемых на TI-зважених зображеннях на 6-му і 12-му місяці дослідження.
У дослідження було рандомізоване 1404 пацієнта у співвідношенні 2:1 в групи, що одержувала лікування препаратом Копаксон" 40 в дозі 40 мг/мл (п=943) або в групу плацебо (п=461) відповідно. Обидві групи були порівнянні з вихідним декографическим показниками, особливостями перебігу розсіяного склерозу та МРТ параметрами. Пацієнти мали в середньому 2.0 загострення захворювання протягом 2-х років до скринінгу.
Порівняно з групою плацебо у пацієнтів, які отримували викл��рат Копаксон 40 в дозі 40 мг/мл три рази на тиждень, спостерігалося статистично значуще зниження частоти загострень та сукупної кількості вогнищ на Т2-зважених зображеннях та вогнищ, накопичують контраст на Т1-зважених зображеннях, що відповідає терапевтичного ефекту препарату Копаксонк-Тева 20 мг/мл при його щоденному введенні.
Прямий порівняльний аналіз ефективності та безпеки препарату у дозі 20 мг/мл (при щоденному введенні) і 40 мг/мл (при 3-разовому щотижневому введенні) у рамках даного дослідження не пров��дился.
При проведенні даного 12-місячного дослідження не було отримано доказів впливу препарату на прогресування ннвалидизации або тривалості загострень.
В даний час немає даних щодо застосування препарату у пацієнтів з первинно або вторинно - прогресуючим розсіяним склерозом.Фармакокінетика
Досліджень фармакокінетики у пацієнтів не проводилось. Дані in vitro, а також обмежені дані, отримані за участю здорових добровольців показують, що при підшкірному введенні активну ве��ество швидко абсорбується, при цьому більша частина його розпадається на дрібні фрагменти в підшкірній клітковині.
Дані доклінічних дослідженні. Доклінічні дані, засновані на дослідженнях фармакологічної безпеки, токсичності при багаторазовому введенні, репродуктивної токсичності, генотоксичности або канцерогенності. не вказують на наявність небезпечних шкідливих факторів для людини, крім даних, уже включених у розділи даної інструкції по медичному застосуванню препарату. Через відсутність даних по фармакокинетіку, неможливо визначити допустимі межі концентрації у людини в порівнянні з твариною.
У невеликої кількості щурів та мавп, яким вводили препарат щонайменше протягом 6 місяців, зазначалося відкладення імунних комплексів в ниркових клубочках. В 2х.-річному дослідженні на щурах не спостерігалося відкладення імунних комплексів в ниркових клубочках.
У сенсибілізованих тварин (морських свинок і мишей) після введення препарату відзначалася анафілаксія. Актуальність цих даних для людини не відома. Токсичес��е дію у місці ін'єкції після повторного введення препарату тваринам відноситься до поширених реакцій.Побічні дії
З боку ЦНС: астенія, мігрень, тривожність, втрата свідомості, тремор.
З боку серцево-судинної системи: почервоніння обличчя, відчуття тяжкості і болю в грудях, серцебиття, аритмія, вазодилатація, підвищення АТ.
З боку травної системи: зниження апетиту, нудота, блювання, діарея, утруднення ковтання, молочниця.
З боку органів чуття: вертиго, ністагм, порушення зоруя.
З боку дихальної системи: задишка, утруднення дихання, ГРВІ, ларингоспазм, бронхіт, гіпервентиляція.
З боку статевої системи: дисменорея, зниження потенції.
З боку сечовидільної системи: периферичні набряки, гематурія, сумнівні результати тесту по Папаніколау.
Алергічні реакції: кропив'янка, ангіоневротичний набряк.
Місцеві реакції: гіперемія, набряк, свербіж шкіри, болючість у місці введення.
Інші: артралгія, лімфаденопатія, біль у спині, підвищене потовиділення, гриппоподобный синдром.Особливості продажу
рецептурніСвідчення
Реиидивирующе-ремиттирующнй розсіяний склероз.Протипоказання
Вагітність, період лактації, дитячий та підлітковий вік до 18 років, підвищена чутливість до глатирамеру ацетату.
Застосування при вагітності і годуванні грудьми
Адекватних і добре контрольованих досліджень безпеки глатирамера ацетату при вагітності не проводилося.
Невідомо, чи виділяється глатірамер ацетат з грудним молоком, тому при необхідностіі застосування в період лактації слід припинити грудне вигодовування.
В експериментальних дослідженнях не виявлено мутагенної дії глатирамера ацетату і його негативного впливу на репродуктивну систему, розвиток ембріона і процес пологів.
