Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Конкор ам 0,005+0,005 n30 табл (Конкор ам 0,005+0,005 n30 табл)

850 грн
0 грн
Рейтинг: 90 (4.4) 5
Артикул: 7210
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Таблетки для приема внутрь. Таблетки следует принимать утром, независимо от приема пищи, не разжевывая. Рекомендуемая суточная доза - 1 таблетки/ определенной дозировки. Подбор и титрацию дозы индивидуально для каждого пациента осуществляет врач в ходе назначения монокомпонентных препаратов, содержащих активные ингредиенты, входящие в состав препарата Алотендин. Лечение препаратом Алотендин обычно является долговременной терапией. У пациентов с нарушением функции печени выведение амлодипина может быть замедлено. Специальный режим дозирования для данной группы пациентов не определен, однако препарат в этом случае должен назначаться с осторожностью. Для пациентов с тяжелыми нарушениями функции печени максимальная суточная доза бисопролола составляет 10 мг. Пациентам с нарушением функции почек легкой или средней тяжести коррекции режима дозирования, как правило, не требуется. Амлодипин не выводится с помощью диализа. Пациентам, подвергающимся диализу, следует назначать амлодипин с особой осторожностью. Для пациентов с выраженными нарушениями функции почек (клиренс креатинина (КК) менее 20 мл/мин) максимальная суточная доза бисопролола составляет 10 мг. Пожилым пациентам могут назначаться обычные дозы препарата. Осторожность требуется только при увеличении дозы. Препарат не рекомендован к применению у детей в возрасте до 18 лет в виду отсутствия данных по эффективности и безопасности. Лечение не следует прекращать резко, так как это может привести к временному ухудшению клинического состояния. Особенно лечение не следует резко прекращать у пациентов с ИБС. Рекомендуется постепенное снижение дозы.

Лекарственная форма

Таблетки

Состав

Бисопролол 5мг, Амлодипин 5мг; Вспомогательные в-ва: МКЦ, карбоксиметилкрахмал натри /тип А/, магния стеарат, кремния диоксид коллоидный безводный

Фармакологическое действие

Препарат обладает выраженными антигипертензивным и антиангинальным эффектами благодаря взаимодополняющему действию двух активных ингредиентов: БМКК - амлодипина и селективного бета1-адреноблокатора - бисопролола.

Амлодипин

Амлодипин блокирует кальциевые каналы, снижает трансмембранный переход ионов кальция в клетку (в большей степени в гладкомышечные клетки сосудов, чем в кардиомиоциты).

Антигипертензивный эффект амлодипина обусловлен прямым релаксирующим действием на гладкомышечные клетки сосудов, что ведет к снижению сопротивления периферических сосудов.

Механизм антиангинального действия до конца не изучен, возможно он связан с двумя следующими эффектами:

1.Расширение периферических артериол снижает ОПСС, т.е. постнагрузку. Поскольку амлодипин не вызывает рефлекторной тахикардии, потребление энергии и кислорода миокардом снижается.

2. Расширение крупных коронарных артерий и коронарных артериол улучшает снабжение кислородом как нормальных, так и ишемизированных зон миокарда. Благодаря этим эффектам улучшается снабжение кислородом миокарда, даже при спазме коронарных артерий (стенокардия Принцметала или нестабильная стенокардия). У пациентов с артериальной гипертензией прием препарата 1 раз/ вызывает клинически значимое снижение АД в положении лежа и стоя на протяжении всего 24-часового интервала между приемами препарата. В связи с медленным развитием антигипертензивного эффекта амлодипина он не вызывает острую артериальную гипотензию.

У пациентов со стенокардией прием препарата 1 раз/ увеличивает общее время выполнения физической нагрузки, время до развития приступа стенокардии, а так же время до значительного снижения интервала ST, а также снижает частоту приступов стенокардии и потребность сублингвального приема нитроглицерина.

Не обнаружено отрицательного влияния амлодипина на обмен липидов плазмы крови, глюкозы крови и мочевой кислоты сыворотки крови.

Бисопролол

Бисопролол - селективный бета1-адреноблокатор, без собственной симпатомиметической активности, не обладает мембраностабилизирующим действием.

Он обладает лишь незначительным сродством к бета2-адренорецепторам гладкой мускулатуры бронхов и сосудов, а также к бета2-адренорецепторам, участвующим в регуляции метаболизма. Следовательно, бисопролол в целом не влияет на сопротивление дыхательных путей и метаболические процессы, в которые вовлечены бета2-адренорецепторы.

Избирательное действие препарата на бета1-адренорецепторы сохраняется и за пределами терапевтического

Максимальный эффект препарата достигается через 3-4 ч после приема внутрь. Даже при назначении бисопролола 1 раз/ его терапевтический эффект сохраняется в течение 24 ч благодаря 10-12 ч T1/2 из плазмы крови. Как правило, максимальный антигипертензивный эффект достигается через 2 недели после начала лечения.

Бисопролол снижает активность симпатоадреналовой системы (САС), блокируя бета1-адренорецепторы сердца.

При однократном приеме внутрь у пациентов с ИБС без признаков хронической сердечной недостаточности бисопролол урежает ЧСС, уменьшает ударный объем сердца и, как следствие, уменьшает фракцию выброса и потребность миокарда в кислороде. При длительной терапии изначально повышенное ОПСС снижается. Снижение активности ренина в плазме крови рассматривается как один из компонентов гипотензивного действия бета-адреноблокаторов.

Фармакокинетика

Амлодипин

Всасывание

Амлодипин хорошо всасывается после приема внутрь. Cmax в плазме крови отмечается через 6-12 ч. Прием препарата вместе с пищей не влияет на его всасывание. Абсолютная биодоступность составляет 64-80%.

Распределение

Видимый Vd составляет 21 л/кг. Равновесная концентрация в плазме крови (5-15 нг/мл) достигается через 7-8 дней после начала приема препарата.

Исследования in vitro показали, что циркулирующий амлодипин примерно на 93-98% связан с белками плазмы крови.

Метаболизм и выведение

Амлодипин подвергается интенсивному метаболизму в печени. Примерно 90% принятой дозы преобразуется в неактивные производные пиридина. Примерно 10% принятой дозы выводится с мочой в неизмененном виде. Примерно 60% количества неактивных метаболитов выводится почками и 20-25% через кишечник. Снижение концентрации в плазме крови имеет двухфазный характер. Конечный T1/2 составляет примерно 35-50 ч, что позволяет вводить препарат один раз в сутки. Общий клиренс составляет 7 мл/мин/кг (25 л/ч у пациента весом 60 кг). У пожилых пациентов он составляет 19 л/ч.

У пожилых пациентов и пациентов с почечной недостаточностью не наблюдалось значительных изменений фармакокинетики амлодипина.

Из-за снижения клиренса пациентам с печеночной недостаточностью следует назначать более низкие начальные дозы.

Бисопролол

Всасывание

Бисопролол почти полностью (более 90%) всасывается из ЖКТ. Его биодоступность вследствие незначительного метаболизма при "первом прохождении" через печень (на уровне примерно 10%) составляет около 90%

после приема внутрь. Прием пищи не влияет на биодоступность. Бисопролол демонстрирует линейную кинетику, причем его концентрации в плазме крови пропорциональны принятой дозе в диапазоне от 5 до 20 мг. Cmax в плазме крови достигается через 2-3 ч.

Распределение

Бисопролол распределяется довольно широко. Vd составляет 3,5 л/кг. Связывание с белками плазмы крови достигает примерно 30%.

Метаболизм

Метаболизируется по окислительному пути без последующей конъюгации. Все метаболиты полярны (водорастворимы) и выводятся почками. Основные метаболиты, обнаруживаемые в плазме крови и моче, не проявляют фармакологической активности. Данные, полученные в результате экспериментов с микросомами печени человека in vitro, показывают, что бисопролол метаболизируется в первую очередь с помощью, изофермента CYP3A4 (около 95%), а изофермент CYP2D6 играет лишь незначительную роль.

Выведение

Клиренс бисопролола определяется равновесием между выведением почками в неизмененном виде (около 50%) и метаболизмом в печени (около 50%) до метаболитов, которые также выводятся почками. Общий клиренс составляет 15 л/ч. T1/2 -10-12

Побочные действия

По амлодипину

Со стороны системы кроветворения: очень редко - лейкопения, тромбоцитопения.

Со стороны обмена веществ и питания: очень редко - гипергликемия.

Нарушения психики: нечасто - бессонница, изменение настроения (в т.ч. тревога), депрессия; редко - спутанность сознания.

Со стороны нервной системы: часто - головная боль, головокружение, сонливость (особенно в начале лечения); нечасто - обморок, гипестезия, парестезия, дисгевзия, тремор; очень редко - гипертония, периферическая невропатия.

Со стороны органа зрения: нечасто - нарушение зрения (в т.ч. диплопия).

Со стороны органа слуха и лабиринтные нарушения: нечасто - шум в ушах.

Со стороны пищеварительной системы: часто - тошнота, боль в животе.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - ощущение сердцебиения; очень редко - инфаркт миокарда, аритмия (брадикардия, желудочковая тахикардия, мерцание предсердий), часто - приливы крови к лицу; нечасто - выраженное

снижение АД; очень редко - васкулит.

Со стороны дыхательной системы: одышка, ринит; очень редко - кашель.

Со стороны мочевыделительной системы: нечасто - поллакиурия, болезненные позывы на мочеиспускание, никтурия, импотенция, гинекомастия.

Общие расстройства и нарушения в месте введения: часто - периферические отеки, повышенная утомляемость; нечасто - боль в груди, астения; боль, общее недомогание.

Со стороны костно-мышечной системы: часто - отеки лодыжек; нечасто - артралгия, миалгия, судороги мышц, боль в спине.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

По амлодипину:

Пациентам с сердечной недостаточностью следует принимать амлодипин с , осторожностью. У пациентов с сердечной недостаточностью III-IV стадии по классификации NYHA амлодипин повышает риск возникновения отека легких, что не связано с усугублением симптомов течения ХСН.

По бисопрололу:

Прекращение лечения бисопрололом не должно быть внезапным, особенно у пациентов с ИБС, если только нет четких показаний к отмене препарата. Внезапная отмена бисопролола может привести к временному ухудшению кардиальной патологии. Бисопролол должен назначаться с особой осторожностью пациентам с артериальной гипертензией или стенокардией, в сочетании с сердечной недостаточностью. Как и в случае с другими бета-адреноблокаторами, бисопролол может вызывать повышение чувствительности к аллергенам и усиление анафилактических реакций, поэтому необходимо соблюдать осторожность при одновременно проводимой десенсибилизирующей терапии. Применение адреналина не всегда может дать ожидаемый терапевтический эффект.

При применении бисопролола, симптомы гипертиреоза могут маскироваться.

У пациентов с феохромоцитомой бисопролол должен назначаться только после блокады альфа-адренорецепторов.

Перед проведением общей анестезии анестезиолог должен быть информирован о приеме пациентом бета-адреноблокаторов. Если необходимо отменить бета-адреноблокатор передхирургическим вмешательством, это должно быть выполнено постепенно, и завершено примерно за 48 ч до анестезии.

При бронхиальной астме или ХОБЛ показано одновременное применение бронходилатирующих средств. У пациентов с бронхиальной астмой возможно увеличение сопротивления дыхательных путей, что требует более высокой дозы бета2-адреномиметиков.

Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами

В период лечения препаратом необходимо соблюдать осторожность в управлении транспортными средствами и работе с технически сложными механизмами.

Показания

артериальная гнпертензия: замещение терапии монокомпонентными препаратами амлодипина и бисопролола в тех же дозах.

Противопоказания

По амлодипину:

— нестабильная стенокардия (за исключением стенокардии Принцметала);

— острый инфаркт миокарда (в течение первых 28 дней);

— клинически значимый аортальный стеноз.

По бисопрололу:

— острая сердечная недостаточность или хроническая сердечная недостаточность (ХСН) в стадии декомпенсации, требующая проведения инотропной терапии;

— AV-блокада II и III степени, без электрокардиостимулятора;

— синдром слабости синусового узла (СССУ);

— синоатриальная блокада;

— выраженная брадикардия (ЧСС менее 60 уд./мин);

— ХОБЛ;

— выраженные нарушения периферического артериального кровообращения или синдром Рейно;

— феохромоцитома (без одновременного применения альфа-адреноблокаторов);

— метаболический ацидоз;

По комбинации амлодипин/бисопролол:

— выраженная артериальная гипотензия (систолическое АД мене 100 мм рт.ст.);

— шок (в т.ч. кардиогенный);

— детский возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);

Лекарственное взаимодействие

По амлодипину:

Одновременное применение амлодипина с тиазидными диуретиками, бета-адреноблокаторами, нитратами длительного действия, сублингвальными препаратами нитроглицерина, нестероидными противовоспалительными препаратами, антибиотиками и гипогликемическими средствами для приема внутрь считается безопасным.

Ингибиторы CYP3А4: следует применять с осторожностью амлодипин одновременно с ингибиторами CYP3A4. Хотя о неблагоприятных явлениях, относящихся к такому взаимодействию, не сообщалось.

Индукторы CYP3A4: одновременное применение с ингибиторами CYP3А4 (в т.ч. рифампицин, зверобой продырявленный) может приводить к снижению концентрации амлодипина в плазме крови. Следует применять с осторожностью амлодипин одновременно с индукторами CYP3A4.

Грейпфрутовый сок, циметидин, алюминий/магний (в составе антацидов) и силденафил не влияют на фармакокинетику амлодипина.

Амлодипин может усиливать антигипертензивный эффект других гипотензивных средств.
(6210)


Дозування

Таблетки для прийому всередину. Таблетки слід приймати вранці, незалежно від прийому їжі, не розжовуючи. Рекомендована добова доза - 1 таблетки/ певного дозування. Підбір і титрацию дози індивідуально для кожного пацієнта здійснює лікар у ході призначення монокомпонентних препаратів, що містять активні інгредієнти, що входять до складу препарату Алотендин. Лікування препаратом Алотендин зазвичай є довготривалою терапією. У пацієнтів з порушенням функції печінки виведення амлодипіну може бути уповільнене. Сп��соціальний режим дозування для цієї групи пацієнтів не визначено, однак препарат у цьому випадку повинен призначатися з обережністю. Для пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки максимальна добова доза бісопрололу становить 10 мг. Пацієнтам з порушенням функції нирок легкого або середньої тяжкості корекція режиму дозування, як правило, не потрібно. Амлодипін не виводиться за допомогою діалізу. Пацієнтам, що піддаються діалізу, слід призначати амлодипін з особливою обережністю. Для пацієнтів з вираженими порушеннями фу��кції нирок (кліренс креатиніну (КК) менше 20 мл/хв) максимальна добова доза бісопрололу становить 10 мг. Літнім пацієнтам можуть призначатися звичайні дози препарату. Обережність потрібна тільки при збільшенні дози. Препарат не рекомендований до застосування у дітей віком до 18 років через відсутність даних щодо ефективності та безпеки. Лікування не слід припиняти різко, так як це може призвести до тимчасового погіршення клінічного стану. Особливо лікування не слід різко припиняти у пацієнтів з ІХС. Рекомендується постепе��ве зниження дози.

Лікарська форма

Таблетки

Склад

Бісопролол 5мг, Амлодипін 5 мг; Допоміжні в-ва: МКЦ, карбоксиметилкрахмал натри /тип А/, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний

Фармакологічна дія

Препарат має виражену антигіпертензивну та антиангінальну дію завдяки взаимодополняющему дії двох активних інгредієнтів: БМКК - амлодипіну і селективного бета1-адреноблокатора - бісопрололу.

Амлодипін

Амлодипін блокує кальцієві канали, знижує трансмемб��анный перехід іонів кальцію в клітину (більшою мірою в гладком'язові клітини судин, ніж в кардіоміоцити).

Антигіпертензивний ефект амлодипіну зумовлений прямим релаксуючим впливом на гладком'язові клітини судин, що веде до зниження опору периферичних судин.

Механізм антиангінальної дії до кінця не вивчений, можливо він пов'язаний з двома наступними ефектами:

1.Розширення периферичних артеріол знижує ОПСС, тобто постнавантаження. Оскільки амлодипін не викликає рефлекторну тахікардію, по��ребление енергії і кисню міокардом знижується.

2. Розширення крупних коронарних артерій і коронарних артеріол покращує постачання киснем як нормальних, так і в ішемізованих зон міокарда. Завдяки цим ефектам поліпшується постачання міокарда киснем, навіть при спазмі коронарних артерій (стенокардія Принцметала або нестабільна стенокардія). У пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом препарату 1 раз/ викликає клінічно значуще зниження артеріального тиску в положенні лежачи і стоячи протягом усього 24-годинного інтервалу між пріе��ами препарату. У зв'язку з повільним розвитком антигіпертензивного ефекту амлодипіну він не спричиняє гостру гіпотензію.

У пацієнтів зі стенокардією прийом препарату 1 раз/ збільшує загальний час виконання фізичного навантаження, час до розвитку нападу стенокардії, а так же час до значного зниження інтервалу ST, а також знижує частоту нападів стенокардії і потребу сублінгвального прийому нітрогліцерину.

Не виявлено негативного впливу амлодипіну на обмін ліпідів плазми крові, глюкози крові і сечової кислоти сироватки крові.

Бісопролол

Бісопролол - селективний бета1-адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію.

Він має лише незначну спорідненість з бета2-адренорецепторами гладкої мускулатури бронхів і судин, а також до бета2-адренорецепторами, які беруть участь у регуляції метаболізму. Отже, бісопролол в цілому не впливає на опір дихальних шляхів і метаболічні процеси, в які залучені бета2-адренорецептори./>
Виборче дію препарату на бета1-адренорецептори зберігається і за межами терапевтичного

Максимальний ефект препарату досягається через 3-4 год після прийому всередину. Навіть при призначенні бісопрололу 1 раз/ його терапевтичний ефект зберігається протягом 24 год завдяки 10-12 год T1/2 з плазми крові. Як правило, максимальний антигіпертензивний ефект досягається через 2 тижні після початку лікування.

Бісопролол знижує активність симпатоадреналової системи (САС), блокуючи бета1-адренорецептори серця.

При проднократном прийомі всередину у пацієнтів з ІХС без ознак хронічної серцевої недостатності бісопролол зменшує ЧСС, зменшує ударний об'єм серця і, як наслідок, зменшує фракцію викиду і потреба міокарда в кисні. При тривалій терапії спочатку підвищений знижується ОПСС. Зниження активності реніну в плазмі крові розглядається як один з компонентів гіпотензивної дії бета-адреноблокаторів.

Фармакокінетика

Амлодипін

Всмоктування

Амлодипін добре всмоктується після прийому всередину. Cmax в плазм�� крові спостерігається через 6-12 год. Прийом препарату разом з їжею не впливає на його всмоктування. Абсолютна біодоступність становить 64-80%.

Розподіл

Видимий Vd становить 21 л/кг Рівноважна концентрація в плазмі крові (5-15 нг/мл) досягається через 7-8 днів після початку прийому препарату.

Дослідження in vitro показали, що циркулюючий амлодипін приблизно на 93-98% зв'язаний з білками плазми крові.

Метаболізм і виведення

Амлодипін піддається інтенсивному метаболізму в печінці. Приблизно 90% прийнятої дози преобразуетс�� в неактивні похідні піридину. Приблизно 10% дози виводиться з сечею в незміненому вигляді. Приблизно 60% кількості неактивних метаболітів виводиться нирками і 20-25% через кишечник. Зниження концентрації в плазмі крові має двофазний характер. Кінцевий T1/2 становить приблизно 35-50 год, що дозволяє вводити препарат один раз на добу. Загальний кліренс становить 7 мл/хв/кг (25 л/год у пацієнта вагою 60 кг). У літніх пацієнтів він становить 19 л/ч.

У літніх пацієнтів і пацієнтів з нирковою недостатністю не спостерігалося значних змін��ові фармакокінетики амлодипіну.

Через зниження кліренсу пацієнтам з печінковою недостатністю слід призначати більш низькі початкові дози.

Бісопролол

Всмоктування

Бісопролол майже повністю (більше 90%) всмоктується з ШКТ. Його біодоступність внаслідок незначного метаболізму при "першому проходженні" через печінку (на рівні приблизно 10%) становить близько 90%

після прийому всередину. Прийом їжі не впливає на біодоступність. Бісопролол демонструє лінійну кінетику, причому його концентрації в пл��зме крові пропорційні прийнятій дозі в діапазоні від 5 до 20 мг. Cmax в плазмі крові досягається через 2-3 ч.

Розподіл

Бісопролол розподіляється досить широко. Vd складає 3,5 л/кг, Зв'язування з білками плазми крові досягає приблизно 30%.

Метаболізм

Метаболізується за окислювальному шляху без подальшої кон'югації. Всі полярні метаболіти (водорастворимы) і виводяться нирками. Основні метаболіти, що виявляються в плазмі крові і сечі, не проявляє фармакологічної активності. Дані, отримані в результаті експериментів з микросомами печінки людини in vitro показують, що бісопролол метаболізується в першу чергу за допомогою ізоферменту CYP3A4 (близько 95%), а ізофермент CYP2D6 грає лише незначну роль.

Виведення

Кліренс бісопрололу визначається рівновагою між виведенням нирками в незміненому вигляді (близько 50%) і метаболізмом у печінці (близько 50%) до метаболітів, які виводяться нирками. Загальний кліренс становить 15 л/ч. T1/2 -10-12

Побічні дії

За амлодипіну

З боку системи кровотворення: дуже рідко - ле��копения, тромбоцитопенія.

З боку обміну речовин і харчування: дуже рідко - гіперглікемія.

Порушення психіки: нечасто - безсоння, зміна настрою (у т. ч. тривога), депресія; рідко - сплутаність свідомості.

З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення, сонливість (особливо на початку лікування); рідко - непритомність, гіпестезія, парестезія, дисгевзія, тремор; дуже рідко - гіпертонія, периферична невропатія.

З боку органа зору: нечасто - порушення зору (в т. ч. диплопія).

З боку органу слуху й лабіринтові порушення: нечасто - шум у вухах.

З боку травної системи: часто - нудота, біль у животі.

З боку серцево-судинної системи: часто - відчуття серцебиття; дуже рідко - інфаркт міокарда, аритмія (брадикардія, шлуночкова тахікардія, мерехтіння передсердь), часто - припливи крові до обличчя; нечасто - виражене

зниження артеріального тиску; дуже рідко - васкуліт.

З боку дихальної системи: задишка, риніт; дуже рідко - кашель.

З боку сечовидільної системи: нечасто - поллакиурия, хворобливі позиви на сечовипускання, ніктурія, імпотенція, гінекомастія.

Загальні розлади та порушення у місці введення: часто - периферичні набряки, підвищена втомлюваність; нечасто - біль у грудях, астенія, біль, загальне нездужання.

З боку кістково-м'язової системи: часто - набряки щиколоток; нечасто - артралгія, міалгія, судоми м'язів, біль у спині.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

За амлодипіну:

Пацієнтам із серцевою недостатністю слід приймати амлодипін з обережністю. У пацієнтів з серцевою недостатністю III-IV стадії за класифікацією NYHA амлодипін підвищує ризик виникнення набряку легенів, що не пов'язано з посиленням симптомів перебігу ХСН.

За бисопрололу:

Припинення лікування бісопрололом не повинно бути раптовим, особливо у пацієнтів з ІХС, якщо тільки немає чітких показань до відміни препарату. Раптова відміна бісопрололу може призвести до тимчасового погіршення кардіальної патології. Бісопролол повинен призначатися з особливою обережністю пацієнтам з артеріальною гіпертензією або стенокардією, з��етании з серцевою недостатністю. Як і у випадку з іншими бета-адреноблокаторами, бісопролол може викликати підвищення чутливості до алергенів і посилення анафілактичних реакцій, тому необхідно дотримуватися обережності при одночасно проводиться десенсибілізуючої терапії. Застосування адреналіну не завжди може дати очікуваний терапевтичний ефект.

При застосуванні бісопрололу, симптоми гіпертиреозу можуть маскуватися.

У пацієнтів з феохромоцитомою бісопролол повинен призначатися тільки після блокади альфа-адренорецепторів.

Перед проведенням загальної анестезії анестезіолог повинен бути інформований про прийом пацієнтом бета-адреноблокаторів. Якщо необхідно скасувати бета-адреноблокатор передхирургическим втручанням, це повинно бути виконано поступово, і завершено приблизно за 48 год до анестезії.

При бронхіальній астмі або ХОЗЛ показано одночасне застосування бронходилатирующих коштів. У пацієнтів з бронхіальною астмою можливе збільшення опору дихальних шляхів, що вимагає більш високої дози бета2-adrain��миметиков.

Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами

У період лікування препаратом необхідно дотримуватися обережності в управлінні транспортними засобами та роботі з технічно складними механізмами.

Свідчення

артеріальна гнпертензия: заміщення терапії монокомпонентними препаратами амлодипіну та бісопрололу в тих же дозах.

Протипоказання

За амлодипіну:

— нестабільна стенокардія (за винятком стенокардії Принцметала);

— гострий інфаркт міокарда (протягом пер��х 28 днів);

— клінічно значущий аортальний стеноз.

За бисопрололу:

— гостра серцева недостатність або хронічна серцева недостатність (ХСН) в стадії декомпенсації, яка вимагає проведення інотропної терапії;

— AV-блокада II і III ступеня, без електрокардіостимулятора;

— синдром слабкості синусового вузла (СССУ);

— синоатріальна блокада;

— виражена брадикардія (ЧСС менше 60 уд./хв);

— ХОЗЛ;

— виражені порушення периферичного артеріального кровообігу або сісиндром Рейно;

— феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів);

— метаболічний ацидоз;

По комбінації амлодипін/бісопролол:

— виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 100 мм рт.ст.);

— шок (у т. ч. кардіогенний);

— дитячий вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);

Лікарська взаємодія

За амлодипіну:

Одночасне застосування амлодипіну з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, нітратами тривалої дії��, сублингвальными препаратами нітрогліцерину, нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотиками і гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо вважається безпечним.

Інгібітори CYP3A4: слід застосовувати з обережністю амлодипін одночасно з інгібіторами CYP3A4. Хоча про несприятливі явища, що належать до такої взаємодії, не повідомлялося.

Індуктори CYP3A4: одночасне застосування з інгібіторами CYP3A4 (у т. ч. рифампіцин, звіробій продірявлений) може призводити до зниження концентрації амлодипіну в плазме крові. Слід застосовувати з обережністю амлодипін одночасно з індукторами CYP3A4.

Грейпфрутовий сік, циметидин, алюміній/магній (у складі антацидів) і силденафіл не впливає на фармакокінетику амлодипіну.

Амлодипін може посилювати антигіпертензивний ефект інших гіпотензивних засобів.
Действующие вещества: Бисопролол, Амлодипин
Страна происхождения: Венгрия
Форма выпуска: 10 - блистеры (3) - пачки картонные.
Беречь от детей: Да
Производитель: ТАКЕДА ФАРМАСЬЮТИКАЛС
Общее описание: Блокатор кальциевых каналов
Хранить при комнатной температуре 15-25 градусов: Да
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Анальгин 0,5 n20 табл/медисорб
0 грн
420 грн
Пенталгин n24 табл п/о
0 грн
596 грн
Дорзопт плюс 0,02/мл+0,005/мл 5мл гл капли фл/кап
0 грн
1 150 грн
Энтеросгель 225,0 паста
0 грн
850 грн
Клималанин 0,4 n30 табл
925 грн
841 грн
Ромашки цветки 1,5 n20 ф/пак/иван-чай
0 грн
436 грн
Зокардис 0,03 n28 табл п/о
0 грн
922 грн
Конкор 0,005 n50 табл п/о
0 грн
772 грн
Конкор кор 0,0025 n30 табл п/плен/оболоч
0 грн
574 грн
Лориста 0,05 n90 табл п/плен/оболоч
0 грн
944 грн
Рибоксин 0,2 n50 табл п/о
0 грн
422 грн
Физиотенз 0,0002 n14 табл п/плен/оболоч
0 грн
724 грн
Аскорбиновая к-та 0,05 n200 драже
0 грн
380 грн
Пустырник форте n40 табл
0 грн
580 грн
Селен-актив n30 табл
0 грн
490 грн
Пивные дрожжи эко-мон цинк n100 табл
0 грн
536 грн
Левзея-п n100 табл
420 грн
388 грн
Эхинацея-п n100 табл п/о
0 грн
508 грн
Р-р д/линз renu multiplus 360мл
0 грн
854 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка