Дозировка
Внутрь, за 1 час до еды или через 2 часа после еды, запивая достаточным количеством воды. Не следует разламывать, разжевывать или разрушать таблетку. Рекомендуемая доза - 1 таблетка 2 раза в день в течение 7-10 дней. Режим дозирования при ХПН (расчет дозы по офлоксацину): при КК 50-20 мл/мин - 200 мг 1 раз каждые 24 часа, при КК менее 20 мл/мин, при гемодиализе, перитонеальном диализе - 200 мг 1 раз каждые 48 часов. При печеночной недостаточности максимальная суточная доза - 2 таблетки (400 мг офлоксацина).
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Фармакологическое действие
Комбинированный препарат, действие которого обусловлено компонентами, входящими в его состав.
Орнидазол - противопротозойное и противомикробное средство, производное 5-нитроимидазола. Механизм действия заключается в биохимическом восстановлении 5-нитрогруппы орнидазола внутриклеточными транспортными белками анаэробных бактерий и простейших. Восстановленная 5-нитрогруппа орнидазола взаимодействует с ДНК клетками микроорганизмов, ингибируя синтез их нуклеиновых кислот, что ведет к гибели бактерий.
Активен в отношении Trichomonas vaginalis, Giardia lamblia, Entamoeba histolytica, а также анаэробов Bacteroides spp. (в т.ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Clostridium spp. К орнидазолу не чувствительны аэробные микроорганизмы.
Офлоксацин - противомикробное средство широкого спектра действия из группы фторхинолонов, действует на бактериальный фермент ДНК-гиразу, обеспечивающую сверхспирализацию и т.о. стабильность ДНК бактерий (дестабилизация цепей ДНК приводит к их гибели). Оказывает бактерицидный эффект.
Противомикробный спектр включает в себя грамположительные аэробы: Staphylococcus aureus (метициллин-чувствительные), Staphylococcus epidermidis (метициллин-чувствительные), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae (пенициллин-чувствительные), Streptococcus pyogenes.
Грамотрицательные аэробы: Acinetobacter calcoaceticus, Bordetella pertussis, Citrobacter freundii, Citrobacter koseri, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Klebsiella oxytoca, Moraxella catarrhalis, Morganella morganii, Klebsiella pneumoniae, Neisseria gonorrhoeae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa (быстро вырабатывают устойчивость), Serratia marcescens.
Анаэробы: Clostridium perfringens.
Прочие: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Gardnerella vaginalis, Legionella pneumophila, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum.
В большинстве случаев нечувствительны: Nocardia asteroides, анаэробные бактерии (в т.ч. Bacteroides spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Eubacterium spp., Fusobacterium spp., Clostridium difficile), Enterococcus spp., большинство Streptococcus spp., не действует на Treponema pallidum.
Фармакокинетика
Всасывание:
Как офлоксацин, так и орнидазол хорошо всасываются в желудочно-кишечном тракте после перорального применения. Биодоступность - 90% (орнидазол) - 95% (офлоксацин). Связь с белками плазмы - 13% (орнидазол) - 25% (офлоксацин). ТCmax - 1-2 ч, для орнидазола - 3 ч.
Распределение:
Офлоксацин: кажущийся объем распределения - 100 л. Распределение: клетки (лейкоциты, альвеолярные макрофаги), кожа, мягкие ткани, кости, органы брюшной полости и малого таза, дыхательная система, моча, слюна, желчь, секрет предстательной железы; хорошо проникает через ГЭБ, плацентарный барьер, секретируется с материнским молоком. Проникает в спинномозговую жидкость - 14-60%.
Орнидазол: проникает в большинство тканей, проходит через ГЭБ и плаценту, проникает в грудное молоко.
Метаболизм и выведение:
Офлоксацин: метаболизируется в печени (около 5%) с образованием N-оксидофлоксацина и диметилофлоксацина. T1/2 - 4.5-7 ч (независимо от дозы). Выводится почками - 75-90% (в неизмененном виде), около 4% - с желчью. Внепочечный клиренс - менее 20%. После однократного применения в дозе 200 мг в моче обнаруживается в течение 20-24 ч. При почечной/печеночной недостаточности выведение может замедляться. Не кумулирует. При гемодиализе удаляется 10-30% препарата.
Орнидазол: метаболизируется в печени путем гидроксилирования, окисления и глюкуронирования. T1/2 - 12-14 ч. Выводится в виде метаболитов (60-70%) и неизмененном виде (4%) почками и кишечником (20-25%), кумулирует.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: гастралгия, снижение аппетита, тошнота, рвота, диарея, запор, метеоризм, боль в животе, повышение активности "печеночных" трансаминаз, гипербилирубинемия, холестатическая желтуха, псевдомембранозный колит, сухость слизистой оболочки полости рта, колит (в т.ч. геморрагический), гепатит.
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, бессонница, нервозность, неуверенность движений, тремор, судороги, онемение и парестезии конечностей, интенсивные сновидения, "кошмарные" сновидения, тревожность, состояние возбуждения, фобии, депрессия, спутанность сознания, галлюцинации, повышение внутричерепного давления, бессонница, нервозность, сонливость, эпилептические припадки, экстрапирамидные расстройства, психотические реакции со склонностью к суициду, сенсорная или сенсорномоторная периферическая нейропатия, нарушение координации движения, временная потеря сознания.
Со стороны опорно-двигательного аппарата: тендинит, миалгии, артралгии, тендосиновит, разрыв сухожилия, боль в конечностях, ригидность мышц, рабдомиолиз, мышечная слабость.
Со стороны органов чувств: нарушение цветовосприятия, диплопия, нарушения вкуса, извращение вкусовых ощущений, нарушения обоняния, слуха и равновесия.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, повышение или снижение АД, коллапс, удлинения интервала QT, желудочковая аритмия, в т.ч. аритмия желудочковая тахисистолическая типа "пируэт".
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Не рекомендуется подвергаться воздействию солнечных лучей, облучению ультрафиолетовыми лучами (ртутно-кварцевые лампы, солярий).
Для профилактики гиперконцентрации мочи и последующей кристаллурии, во время лечения рекомендуется проводить адекватную гидратацию.
В случае возникновения побочных эффектов со стороны центральной нервной системы, аллергических реакций, псевдомембранозного колита, развитии симптомов периферической нейропатии необходима отмена препарата.
Редко возникающий тендинит может приводить к разрыву сухожилий (преимущественно ахиллова сухожилия), особенно у пожилых пациентов. В случае возникновения признаков тендинита необходимо немедленно прекратить лечение, произвести иммобилизацию ахиллова сухожилия и проконсультироваться у ортопеда. В период лечения нельзя употреблять этанол.
При применении препарата женщинам не рекомендуется использовать гигиенические тампоны в связи с повышенным риском развития молочницы.
На фоне лечения возможно ухудшение течения миастении, учащение приступов порфирии у предрасположенных больных.
При одновременном применении с препаратами, удлиняющими интервал Q-T антиаритмические IA и III классов, трициклические и тетрациклические антидепрессанты, нейролептики, макролиды, противогрибковые, некоторые антигистаминные, в т.ч. астемизол, терфенадин, эбастин) необходим систематический контроль ЭКГ.
может приводить к ложноотрицательным результатам при бактериологической диагностике туберкулеза (препятствует выделению Mycobacterium tuberculosis).
У больных с нарушениями функции печени или почек необходим контроль концентрации офлоксацина в плазме. При тяжелой почечной недостаточности повышается риск развития токсических эффектов (требуется снижающая коррекция дозы).
При применении препарата, как на фоне приема, так и через 2-3 недели после прекращения лечения возможно развитие диареи вызванной Clistridium difficile (псевдомембранозный колит). В легких случаях достаточно отмены лечения и применения ионообменных смол (колестирамин, колестипол), в тяжелых случаях показано возмещение потери жидкости, электролитов и белка, назначение ванкомцина, бацитрацина или метронидазола.
Нельзя применять лекарственные средства тормозящие перистальтику кишечника.
Влияние на способность управления автотранспортом и занятия другими потенциально опасными видами деятельности.
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при управлении транспортными средствами и занятии др. потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реак
Показания
— смешанные бактериальные инфекции, вызванные чувствительными грамположительными и грамотрицательными микроорганизмами, в ассоциации с анаэробными микроорганизмами и/или простейшими;
— инфекционно-воспалительные заболевания органов брюшной полости и желчевыводящих путей, почек (пиелонефрит), нижних мочевыводящих путей (цистит, уретрит), половых органов и органов малого таза (эндометрит, сальпингит, оофорит, цервицит, параметрит, простатит, кольпит, орхит, эпидидимит).
Противопоказания
— эпилепсия (в т.ч. в анамнезе);
— снижение судорожного порога (в т.ч. после черепно-мозговой травмы, инсульта или воспалительных процессов в ЦНС;
— поражение сухожилий при ранее проводившемся лечении фторхинолонами;
— возраст до 18 лет;
— беременность;
— период лактации;
— гиперчувствительность к офлоксацину, орнидазолу, другим фторхинолонам и производным имидазола, компонентам препарата.
С осторожностью: атеросклероз сосудов головного мозга, нарушения мозгового кровообращения (в анамнезе), хроническая почечная недостаточность, заболевания печени, печеночная недостаточность, органические заболевания ЦНС (в т.ч. рассеянный склероз), предрасположенность к судорожным реакциям, миастения, печеночная порфирия, дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, сахарный диабет, синдром врожденного удлинения интервала Q-T, заболевания сердца (сердечная недостаточность, инфаркт миокарда, брадикардия), психозы и другие психические нарушения в анамнезе;
Лекарственное взаимодействие
Офлоксацин:
Снижает клиренс теофиллина на 25% (при одновременном применении следует уменьшать дозу теофиллина).
Увеличивает концентрацию глибенкламида в плазме. Повышает сывороточную концентрацию циклоспорина.
Циметидин, фуросемид, метотрексат и лекарственные средства (ЛС), блокирующие канальцевую секрецию, повышают концентрацию офлоксацина в плазме крови. При одновременном приеме с непрямыми антикоагулянтами (производными кумарина, включая варфарин) необходимо осуществлять контроль свертывающей системы крови. При назначении с нестероидными противовоспалительными препаратами, производными нитроимидазола и метилксантинов повышается риск развития нейротоксических эффектов, включая судороги.
При одновременном назначении с глюкокортикостероидами повышается риск разрыва сухожилий, особенно у пожилых людей.
При назначении с ЛС, ощелачивающими мочу (ингибиторы карбоангидразы, цитраты, натрия гидрокарбонат), увеличивается риск кристаллурии и нефротоксических эффектов. При одновр
(170)
Дозування
Всередину, за 1 год до їди або через 2 години після їжі, запиваючи достатньою кількістю води. Не слід розламувати, розжовувати або руйнувати таблетку. Рекомендована доза - 1 таблетка 2 рази на день протягом 7-10 днів. Режим дозування при ХНН (розрахунок дози офлоксацину): при КК 50-20 мл/хв - 200 мг 1 раз кожні 24 години, при КК менше 20 мл/хв, при гемодіалізі, перитонеальному діалізі - 200 мг 1 раз кожні 48 годин. При печінковій недостатності максимальна добова доза - 2 таблетки (400 мг офлоксацину).
Лікарська форма
Пігулки, покриті гумою��ті плівковою оболонкоюФармакологічна дія
Комбінований препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.
Орнідазол - протипротозойну та протимікробну засіб, похідне 5-нітроімідазолу. Механізм дії полягає в біохімічному відновленні 5-нітрогрупи орнідазолу внутрішньоклітинними транспортними протеїнами анаеробних бактерій та найпростіших. Відновлена 5-нитрогруппа орнідазолу взаємодіє з ДНК клітини мікроорганізмів, інгібуючи синтез їх нуклеїнових кислот, що веде до загибелі бактерій.
Активний відносно Trichomonas vaginalis, Giardia lamblia, Entamoeba histolytica, а також анаеробів Bacteroides spp. (в т. ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Clostridium spp. До орнидазолу не чутливі аеробні мікроорганізми.
Офлоксацин - протимікробний засіб широкого спектра дії з групи фторхінолонів, діє на бактеріальний фермент ДНК-гіразу, що забезпечує сверхспирализацию і т. о. стабільність ДНК бактерій (дестабілізація ланцюгів ДНК призводить до їх загибелі). Надає бактери��идный ефект.
Протимікробний спектр включає грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі), Staphylococcus epidermidis (метицилін-чутливі), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливі), Streptococcus pyogenes.
Грамнегативні аероби: Acinetobacter calcoaceticus, Bordetella pertussis, Citrobacter freundii, Citrobacter koseri, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Klebsiella oxytoca, Moraxella catarrhalis, Morganella morganii, Klebsiella pneumoniae, Neisseria gonorrhoeae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa (швидко виробляють стійкість), Serratia marcescens.
Анаероби: Clostridium perfringens.
Інші: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Gardnerella vaginalis, Legionella pneumophila, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum.
У більшості випадків нечутливі: Nocardia asteroides, анаеробні бактерії (у т. ч. Bacteroides spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Eubacterium spp., Fusobacterium spp., Clostridium difficile), Enterococcus spp., більшість Streptococcus spp., не діє на Treponema pallidum.Фармакокінетика
Всмоктування:
Як офлоксацин, так і орнідазол добре всмоктуються в шлунково-кишковому тракті після перорального застосування. Біодоступність - 90% (орнідазол) - 95% (офл��ксацин). Зв'язок з білками плазми - 13% (орнідазол) - 25% (офлоксацин). ТСмах - 1-2 год, для орнідазолу - 3 ч.
Розподіл:
Офлоксацин: уявний об'єм розподілу - 100 к. Розподіл: клітини (лейкоцити, альвеолярні макрофаги), шкіра, м'які тканини, кістки, органи черевної порожнини і малого тазу, дихальна система, сеча, слина, жовч, секрет передміхурової залози; добре проникає через ГЕБ, плацентарний бар'єр, секретується з материнським молоком. Проникає в спинномозкову рідину - 14-60%.
Орнідазол: проникає у більшість тканин, проходит через ГЕБ і плаценту, проникає в грудне молоко.
Метаболізм та виведення:
Офлоксацин: метаболізується в печінці (близько 5%) з утворенням N-оксидофлоксацина і диметилофлоксацина. T1/2 - 4.5-7 ч (незалежно від дози). Виводиться нирками - 75-90% (у незміненому вигляді), близько 4% - з жовчю. Позанирковий кліренс - менше 20%. Після одноразового застосування в дозі 200 мг у сечі виявляється протягом 20-24 год. При нирковій/печінкової недостатності виведення може сповільнюватися. Не кумулює. Видаляється При гемодіалізі 10-30% препарату.
Орнидазол: метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання, окислення та глюкуронирования. T1/2 - 12-14 год. Виводиться у вигляді метаболітів (60-70%) і незміненому вигляді (4%) нирками і кишечником (20-25%), кумулює.Побічні дії
З боку травної системи: гастралгія, зниження апетиту, нудота, блювання, діарея, запор, метеоризм, біль у животі, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіпербілірубінемія, холестатична жовтяниця, псевдомембранозний коліт, сухість слизової оболонки порожнини рота, коліт (у т. ч. геморагічний), гепатит.
<br /> З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, нервозність, невпевненість рухів, тремор, судоми, оніміння і парестезії кінцівок, інтенсивні сновидіння, "кошмарні" сновидіння, тривожність, стан збудження, фобії, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації, підвищення внутрішньочерепного тиску, безсоння, нервозність, сонливість, епілептичні напади, екстрапірамідні розлади, психотичні реакції зі схильністю до суїциду, сенсорна або сенсорномоторная периферична нейропа��ія, порушення координації руху, тимчасова втрата свідомості.
З боку опорно-рухового апарату: тендиніт, міалгії, артралгії, тендосиновіт, розрив сухожилля, біль у кінцівках, ригідність м'язів, рабдоміоліз, м'язова слабкість.
З боку органів почуттів: порушення кольоросприйняття, диплопія, порушення смаку, спотворення смакових відчуттів, порушення нюху, слуху і рівноваги.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, підвищення або зниження артеріального тиску, колапс, подовження інтервалу QT, шлуночкова аритмія, т. ч. шлуночкова аритмія тахісистолічна типу "пірует".Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Не рекомендується піддаватися впливу сонячних променів, опромінення ультрафіолетовими променями (ртутно-кварцові лампи, солярій).
Для профілактики гіперконцентрації сечі та наступної кристалурії під час лікування рекомендується проводити адекватну гідратацію.
У разі виникнення побічних ефектів з боку центральної нервової системи, алергічних реакцій, псевдомембранозного коліту, розвитку симптомів периферичної нейропатії необхідна відміна препарату.
Рідко виникає тендиніт може призводити до розриву сухожилля (переважно ахіллового сухожилля), особливо у літніх пацієнтів. У разі виникнення ознак тендиніту необхідно негайно припинити лікування, провести іммобілізацію ахіллового сухожилля і проконсультуватися у ортопеда. У період лікування не можна вживати етанол.
При застосуванні препарату жінкам не рекомендується використовувати гігієнічні тампони у зв'язку з підвищеним ризиком ��розвитку молочниці.
На тлі лікування можливе погіршення перебігу міастенії, почастішання нападів порфірії у схильних хворих.
При одночасному застосуванні з препаратами, що подовжують інтервал Q-T антиаритмічні IA і III класів, трициклічні і тетрациклічні антидепресанти, нейролептики, макроліди, протигрибкові, деякі антигістамінні, в т. ч. астемізол, терфенадин, эбастин) необхідний систематичний контроль ЕКГ.
може приводити до хибнонегативних результатів бактеріологічної діагностики туберкульозу (перешкоджає виділенню Mycobacterium tuberculosis).
У хворих з порушеннями функції печінки або нирок необхідний контроль концентрації офлоксацину в плазмі. При тяжкій нирковій недостатності підвищується ризик розвитку токсичних ефектів (потрібна корекція знижує дози).
При застосуванні препарату, як на тлі прийому, так і через 2-3 тижні після припинення лікування можливий розвиток діареї, спричиненої Clistridium difficile (псевдомембранозний коліт). У легких випадках достатньо відміни лікування і застосування іонообмінних смол (колі��тирамін, колестипол), у важких випадках показано відшкодування втрати рідини, електролітів і білка, призначення ванкомцина, бацитрацину або метронідазолу.
Не можна застосовувати лікарські засоби гальмують перистальтику кишечника.
Вплив на здатність керування автотранспортом та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності.
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і занятті ін потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної до��нцентрации уваги і швидкості психомоторних реактораСвідчення
— змішані бактеріальні інфекції, спричинені чутливими грампозитивними і грамнегативними мікроорганізмами в асоціації з анаеробними мікроорганізмами та/або найпростішими;
— інфекційно-запальні захворювання органів черевної порожнини і жовчних шляхів, нирок (пієлонефрит), нижніх сечовивідних шляхів (цистит, уретрит), статевих органів і органів малого тазу (ендометрит, сальпінгіт, оофорит, цервіцит, параметрит, простатит, кольпіт, орхіт, эпидидимит).Протипоказання
— епілепсія (у т. ч. в анамнезі);
— зниження судомного порогу (в т. ч. після черепно-мозкової травми, інсульту або запальних процесів у ЦНС;
— ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні фторхінолонами;
— вік до 18 років;
— вагітність;
— період лактації;
— гіперчутливість до офлоксацину, орнидазолу, інших фторхінолонів і похідним імідазолу, компонентів препарату.
З обережністю: атеросклероз судин головного мозку, порушення мозок��вого кровообігу (в анамнезі), хронічна ниркова недостатність, захворювання печінки, печінкова недостатність, органічні захворювання ЦНС (в т. ч. розсіяний склероз), схильність до судомних реакцій, міастенія, печінкова порфірія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, цукровий діабет, синдром вродженого подовження інтервалу Q-T, захворювання серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія), психози та інші психічні порушення в анамнезі;Лікарська взаємодія
Офлоксацин:
Сниж��ет кліренс теофіліну на 25% (при одночасному застосуванні слід зменшувати дозу теофіліну).
Збільшує концентрацію глібенкламіду в плазмі. Підвищує сироваткову концентрацію циклоспорину.
Циметидин, фуросемід, метотрексат і лікарські засоби (ЛЗ), що блокують канальцеву секрецію, підвищують концентрацію офлоксацину в плазмі крові. При одночасному застосуванні з непрямими антикоагулянтами (похідними кумарину, включаючи варфарин) необхідно здійснювати контроль згортальної системи крові. При призначенні з нестероидными протизапальними препаратами, похідними нітроімідазолу та метилксантинів підвищується ризик розвитку нейротоксичних ефектів, включаючи судоми.
При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами підвищується ризик розриву сухожиль, особливо у літніх людей.
При призначенні з ЛЗ, ощелачивающими сечу (інгібітори карбоангідрази, цитрати, натрію гідрокарбонат), збільшується ризик кристалурії та нефротоксичних ефектів. При одновр
