Дозировка
Назначают внутрь 1 раз/, предпочтительно в утренние часы до завтрака, запивая достаточным количеством жидкости. Дозы приводятся для соотношения периндоприл/индапамид. Начальная доза препарата Ко-Перинева® - 2 мг/625 мг (1 таблетки) 1 раз/ Если через 1 месяц приема препарата не удается достичь адекватного контроля АД, то дозу препарата следует увеличить до 4 мг/1.25 мг (1 таблетки) 1 раз/ Для пациентов пожилого возраста начальная доза препарата Ко-Перинева® составляет 2 мг/625 мг (1 таблетки) 1 раз/ Пациентам с почечной недостаточностью (КК 60 мл/мин и более) коррекция дозы не требуется. Для пациентов с КК 30-60 мл/мин максимальная доза препарата Ко-Перинева® составляет 2 мг/625 мг (1 таблетки) 1 раз/ При КК менее 30 мл/мин препарат Ко-Перинева® противопоказана. Пациентам с умеренным нарушением функции печени коррекция дозы не требуется.
Лекарственная форма
Таблетки белого или почти белого цвета, круглые, двояковыпуклые, с риской на одной стороне и с фаской.
Состав
периндоприла эрбумин - 4 мг
индапамид - 1.25 мг
Вспомогательные вещества полуфабриката гранул: кальция хлорида гексагидрат, лактозы моногидрат, кросповидон.
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, натрия гидрокарбонат, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат.
Фармакологическое действие
Комбинированный антигипертензивный препарат, содержащий ингибитор АПФ - периндоприл и тиазидоподобный диуретик - индапамид. Препарат оказывает антигипертензивное, диуретическое и вазодилатирующее действие.
Ко-Перинева® оказывает выраженное дозозависимое антигипертензивное действие, не зависящее от возраста и положения тела больного и не сопровождающееся рефлекторной тахикардией. Не влияет на метаболизм липидов (общий холестерин, ЛПНП, ЛПОНП, ЛПВП, триглицериды и углеводы), в т.ч. у больных сахарным диабетом. Уменьшает риск развития гипокалиемии, обусловленной монотерапией диуретиком.
Антигипертензивный эффект сохраняется в течение 24 ч.
Стабильное снижение АД достигается в течение 1 месяца на фоне применения препарата Ко-Перинева® без увеличения ЧСС. Прекращение лечения не приводит к развитию синдрома отмены.
Периндоприл — ингибитор АПФ, механизм действия которого связан с угнетением активности АПФ, приводящего к уменьшению образования ангиотензина II, устраняет вазоконстрикторное действие ангиотензина II, снижает секрецию альдостерона. Применение периндоприла не приводит к задержке натрия и жидкости, не вызывает рефлекторной тахикардии при длительном лечении. Антигипертензивный эффект периндоприла развивается у пациентов с низкой или нормальной активностью ренина плазмы крови.
Периндоприл действует посредством своего основного активного метаболита - периндоприлата. Другие его метаболиты неактивны.
Действие периндоприла приводит к расширению вен (снижение преднагрузки на сердце), обусловленному изменением метаболизма простагландинов; уменьшению ОПСС (снижение постнагрузки на сердце).
У пациентов с сердечной недостаточностью периндоприл способствует снижению давления наполнения левого и правого желудочков; увеличению сердечного выброса и сердечного индекса; увеличению регионарного кровотока в мышцах.
Периндоприл эффективен при артериальной гипертензии любой степени тяжести: мягкой, умеренной и тяжелой.
Максимальный антигипертензивный эффект развивается через 4-6 ч после однократного приема внутрь и сохраняется в течение суток.
Прекращение терапии не приводит к развитию синдрома "отмены".
Обладает сосудорасширяющими свойствами и восстанавливает эластичность крупных артерий. Добавление тиазидоподобного диуретика усиливает антигипертензивный (аддитивный) эффект периндоприла.
Индапамид относится к производным сульфонамида, является диуретиком. Ингибирует реабсорбцию натрия в кортикальном сегменте почечных канальцев, повышая выделение почками натрия и хлора, приводя, таким образом, к усилению диуреза. В меньшей степени повышает экскрецию калия и магния. Обладая способностью селективно блокировать медленные кальциевые каналы, индапамид повышает эластичность стенок артерий и снижает ОПСС. Оказывает гипотензивное действие в дозах, не обладающих выраженным диуретическим эффектом. Повышение дозы индапамида не влечет за собой усиление антигипертензивного эффекта, но увеличивает риск развития нежелательных явлений.
Индапамид у пациентов с артериальной гипертензией не оказывает влияния на метаболизм липидов - ТГ, ЛПНП и ЛПВП; на метаболизм углеводов, даже у пациентов с сахарным диабетом и артериальной гипертензией.
Фармакокинетика
Комбинированное применение периндоприла и индапамида не изменяет их фармакокинетические параметры, по сравнению с раздельным приемом этих препаратов
Периндоприл
Всасывание
После приема внутрь периндоприл быстро всасывается из ЖКТ. Биодоступность составляет 65-70%. T1/2 периндоприла из плазмы крови составляет 1 ч. Cmax в плазме крови достигается через 3-4 ч после приема внутрь.
Прием пищи уменьшает превращение периндоприла в периндоприлат и биодоступность периндоприла, поэтому его следует принимать 1 раз/ утром, перед завтраком. При приеме периндоприла 1 раз/ Css достигается в течение 4 дней.
Распределение
Связывание с белками плазмы крови периндоприлата имеет дозозависимый характер и составляет 20%. Периндоприлат легко проходит через гистогематические барьеры, исключая ГЭБ. В незначительных количествах проникает через плацентарный барьер и выделяется с грудным молоком. Не кумулирует.
Метаболизм
В печени подвергается метаболизму с образованием активного метаболита периндоприлата. Кроме того, образуется еще 5 неактивных метаболитов.
Выведение
T1/2 периндоприла из плазмы крови составляет 1 ч. T1/2 периндоприлата составляет около 17 ч. Выводится почками.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У пациентов пожилого возраста , у больных с почечной и сердечной недостаточностью выведение периндоприлата замедлено.
Диализный клиренс периндоприлата составляет 70 мл/мин.
Кинетика периндоприла изменена у пациентов с циррозом печени: печеночный клиренс снижен наполовину. Тем не менее, количество образующегося периндоприлата не уменьшается, что не требует коррекции дозы.
Индапамид
Всасывание
После приема внутрь быстро и практически полностью всасывается из ЖКТ. Прием пищи несколько замедляет всасывание, но существенно не влияет на количество абсорбированного индапамида. После приема внутрь в однократной дозе Cmax в плазме крови достигается через 1 ч.
Распределение
Связывание с белками плазмы составляет 79%. Не кумулирует.
Метаболизм
Метаболизируется в печени.
Выведение
T1/2 составляет от 14 до 24 ч. (в среднем 18 ч). Выводится почками (70%) преимущественно в виде метаболитов (фракция неизмененного препарата составляет около 5%) и кишечником с желчью в виде неактивных метаболитов (22%).
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У пациентов с почечной недостаточностью фармакокинетические параметры индапамида существенно не изменяются.
Побочные действия
Со стороны системы кроветворения: очень редко - геморрагический васкулит, гемолитическая анемия; при длительном применении в высоких дозах - тромбоцитопения, лейкопения/нейтропения, агранулоцитоз, апластическая анемия, которая регистрировалась на фоне приема ингибиторов АПФ (пациенты, находящиеся на гемодиализе или на перитонеальном диализе).
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: часто - парестезии, головная боль, головокружение, вертиго, астения; нечасто - лабильность настроения, нарушения сна, усиленное потоотделение; очень редко - спутанность сознания.
Со стороны органов чувств: часто - нарушения зрения, шум в ушах.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: часто - выраженное снижение АД, ортостатическая гипотензия; очень редко - аритмии, в т.ч. брадикардия, желудочковая тахикардия, трепетание предсердий, стенокардия, инфаркт миокарда или инсульт, возможно вторичные, вследствие выраженной артериальной гипотензии у пациентов группы высокого риска.
Со стороны дыхательной системы: часто - сухой, раздражающий, упорного характера кашель, проходящий после отмены препарата, одышка; нечасто - бронхоспазм; очень редко - эозинофильная пневмония, ринит.
Со стороны пищеварительной системы: часто - запор, сухость слизистой оболочки полости рта, снижение аппетита, тошнота, боль в эпигастрии, боль в животе, изменения вкуса, рвота, диспепсия, диарея; очень редко - панкреатит, желтуха (цитолитическая или холестатическая)
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Ко-Перинева®
Не рекомендуется одновременное применение препарата Ко-Перинева® с препаратами лития.
Терапия препаратом Ко-Перинева® противопоказана пациентам с почечной недостаточностью тяжелой степени (КК менее 30 мл/мин). У некоторых пациентов с артериальной гипертензией без предшествующего нарушения функции почек на фоне терапии препаратом Ко-Перинева® возможно появление симптомов острой почечной недостаточности. В этом случае лечение препаратом Ко-Перинева® следует прекратить. В дальнейшем можно возобновить комбинированную терапию, используя низкие дозы препарата Ко-Перинева®, либо применять препараты периндоприл и индапамид в монотерапии. Таким пациентам необходим регулярный контроль содержания калия и креатинина в сыворотке крови через каждые 2 недели после начала терапии и каждые последующие 2 месяца терапии препаратом Ко-Перинева®.
Острая почечная недостаточность чаще развивается у пациентов с тяжелой хронической сердечной недостаточностью или исходным нарушением функции почек, в т.ч. при двустороннем стенозе почечных артерий или стенозе артерии единственной функционирующей почки. Прием препарата Ко-Перинева® не рекомендован пациентам с двусторонним стенозом почечных артерий или стенозом артерии единственной функционирующей почки.
Гипонатриемия связана с риском внезапного снижения АД (особенно у пациентов с двусторонним стенозом почечных артерий или стенозе артерии единственной функционирующей почки). Поэтому при динамическом наблюдении за пациентами следует обращать внимание на возможные симптомы обезвоживания и снижение содержания электролитов в плазме крови, например, после продолжительной диареи или рвоты. Таким пациентам необходим регулярный контроль электролитов в плазме крови. При выраженном снижении АД может потребоваться в/в введение 0.9% раствора натрия хлорида.
Преходящая артериальная гипотензия не является противопоказанием для дальнейшего продолжения терапии. После восстановления ОЦК и АД можно возобновить терапию препаратом Ко-Перинева®, применяя низкие дозы препарата, либо применяя препараты периндоприл и индапамид в монотерапии.
Комбинированное применение периндоприла и индапамида не предотвращает развитие гипокалиемии, особенно у пациентов с сахарным диабетом или почечной недостаточностью. Как и в случае комбинированного применения гипотензивных средств и диуретика необходим регулярный контроль содержания калия в плазме крови.
Следует учитывать, что в состав вспомогательных веществ препарата Ко-Перинева® входит лактоза моногидрат, поэтому препарат противопоказан пациентам с наследственной галактоземией, дефицитом лактазы, глюкозо-галактозной мальабсорбцией.
Периндоприл
У пациентов, принимающих ингибиторы АПФ, возможны случаи развития нейтропении/агранулоцитоза, тромбоцитопении и анемии. У пациентов с нормальной функцией почек в отсутствие других осложнений нейтропения развивается редко и проходит самостоятельно после отмены ингибиторов АПФ.
Показания
артериальная гипертензия.
Противопоказания
— ангионевротический отек в анамнезе (наследственный, идиопатический или ангионевротический отек вследствие приема ингибиторов АПФ);
— почечная недостаточность тяжелой степени (КК менее 30 мл/мин);
— азотемия;
— анурия;
— двусторонний стеноз почечных артерий, стеноз артерии единственной почки;
— хроническая сердечная недостаточность в стадии декомпенсации;
— рефрактерная гиперкалиемия;
— наследственная галактоземия, дефицит лактазы, глюкозо-галактозная мальабсорбция;
— возраст до 18 лет (эффективность и безопасность не установлены);
— выраженная печеночная недостаточность (в т.ч. с энцефалопатией);
— беременность;
— период лактации;
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью следует применять препарат при системных заболеваниях соединительной ткани (в т.ч. системная красная волчанка, склеродермия), на фоне терапии иммунодепрессантами (риск развития нейтропении, агранулоцитоза)
Лекарственное взаимодействие
Ко-Перинева®
Одновременное применение не рекомендуется
При одновременном применении препаратов лития и ингибиторов АПФ были зарегистрированы случаи обратимого повышения концентрации лития в сыворотке крови.
Одновременный прием тиазидных диуретиков может способствовать увеличению концентрации лития и риска его токсического действия на фоне приема ингибитора АПФ.
Одновременный прием калийсберегающих диуретиков (таких как спиронолактон, эплеренон, триамтерен, амилорид), препаратов калия или калийсодержащих заменителей пищевой соли, а также применение других препаратов, способствующих повышению содержания калия в плазме крови (например, гепарин), увеличивает риск развития гиперкалиемии.
При одновременном применении требуется особая осторожность
Баклофен потенцирует гипотензивный эффект (требуется контроль АД, функции почек и при необходимости коррекция дозы препарата Ко-Перинева®).
(6197)
Дозування
Призначають внутрішньо 1 раз/, переважно в ранкові години до сніданку, запиваючи достатньою кількістю рідини. Дози наводяться для співвідношення периндоприл/індапамід. Початкова доза препарату Ко-Перинева® - 2 мг/625 мг (1 таблетки) 1 раз/ Якщо через 1 місяць прийому препарату не вдається досягти адекватного контролю АТ, то дозу препарату слід збільшити до 4 мг/1.25 мг (1 таблетки) 1 раз/ Для пацієнтів літнього віку початкова доза препарату Ко-Перинева® становить 2 мг/625 мг (1 таблетки) 1 раз/ Пацієнтам з нирковою недостатністю (КК 60 мл/хв) корекція дози не потрібна. Для пацієнтів з КК 30-60 мл/хв максимальна доза препарату Ко-Перинева® становить 2 мг/625 мг (1 таблетки) 1 раз/ При КК менше 30 мл/хв препарат Ко-Перинева® протипоказана. Пацієнтам з помірним порушенням функції печінки корекція дози не потрібна.
Лікарська форма
Таблетки білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі, з рискою на одному боці та з фаскою.Склад
периндоприлу эрбумин - 4 мг
індапамід - 1.25 мг
Допоміжні речовини напівфабрикату гранул: ка��ьция хлориду гексагідрат, лактози моногідрат, кросповідон.
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію гідрокарбонат, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат.Фармакологічна дія
Комбінований антигіпертензивний препарат, що містить інгібітор АПФ - периндоприл і тиазидоподобный діуретик - індапамід. Препарат чинить антигіпертензивну, діуретичну і вазодилатуючу дію.
Ко-Перинева® має виражену дозозалежну антигіпертензивну дію, не залежне від віку):ста і положення тіла хворого і не супроводжується рефлекторною тахікардією. Не впливає на метаболізм ліпідів (загальний холестерин, ЛПНЩ, ЛПДНЩ, ЛПВЩ, тригліцеридів і вуглеводи), у т. ч. у хворих на цукровий діабет. Зменшує ризик розвитку гіпокаліємії, зумовленої монотерапією діуретиком.
Антигіпертензивний ефект зберігається протягом 24 год.
Стабільне зниження артеріального тиску досягається протягом 1 місяця на фоні застосування препарату Ко-Перинева® без збільшення ЧСС. Припинення лікування не призводить до розвитку синдрому відміни.
Перин��оприл — інгібітор АПФ, механізм дії якого пов'язаний з пригніченням активності АПФ, що призводить до зменшення утворення ангіотензину II, усуває вазоконстрикторное дію ангіотензину ІІ, знижує секрецію альдостерону. Застосування периндоприлу не призводить до затримки натрію і рідини, не викликає рефлекторної тахікардії при тривалому лікуванні. Антигіпертензивний ефект периндоприлу розвивається у пацієнтів з низькою або нормальною активністю реніну плазми крові.
Периндоприл діє через свого основного актив��ого метаболіту - периндоприлата. Інші метаболіти неактивні.
Дію периндоприлу приводить до розширення вен (зниження переднавантаження на серце), зумовленого зміною метаболізму простагландинів; зменшення ОПСС (зниження післянавантаження на серце).
У пацієнтів з серцевою недостатністю периндоприл сприяє зниженню тиску наповнення лівого та правого шлуночків; збільшення серцевого викиду і серцевого індексу; збільшення регіонарного кровотоку в м'язах.
Периндоприл є ефективним при артериальної гіпертензії будь-якого ступеня тяжкості: м'якої, помірної та тяжкої.
Максимальний антигіпертензивний ефект розвивається через 4-6 годин після одноразового прийому внутрішньо і зберігається протягом доби.
Припинення терапії не призводить до розвитку синдрому "відміни".
Має судинорозширювальні властивості, відновлює еластичність великих артерій. Додавання тиазидоподобного діуретика посилює антигіпертензивний (адитивний) ефект периндоприлу.
Індапамід відноситься до похідних сульфонаміду, є діуретиком. Пригнічує реабсорбцію натрію в кортикальному сегменті ниркових канальців, підвищуючи виділення нирками натрію і хлору, приводячи, таким чином, до посилення діурезу. У меншій мірі підвищує екскрецію калію та магнію. Маючи здатність селективно блокувати повільні кальцієві канали, індапамід підвищує еластичність стінок артерій і знижує ОПСС. Чинить гіпотензивну дію в дозах, що не володіють вираженим діуретичним ефектом. Підвищення дози індапаміду не тягне за собою посилення антигіпертензивного ефекту, але ув��личивает ризик розвитку небажаних явищ.
Індапамід у пацієнтів з артеріальною гіпертензією не впливає на метаболізм ліпідів - ТГ, ЛПНЩ і ЛПВЩ; на метаболізм вуглеводів, навіть у пацієнтів з цукровим діабетом та артеріальною гіпертензією.Фармакокінетика
Комбіноване застосування периндоприлу та індапаміду не змінює фармакокінетичні параметри, порівняно з роздільним прийомом цих препаратів
Периндоприл
Всмоктування
Після прийому всередину периндоприл швидко всмоктується з ШКТ. Биодос��упность становить 65-70%. T1/2 периндоприлу з плазми крові становить 1 ч. Cmax в плазмі крові досягається через 3-4 год після прийому всередину.
Прийом їжі зменшує перетворення периндоприлу у периндоприлат і біодоступність периндоприлу, тому його слід приймати 1 раз/ вранці, перед сніданком. При прийомі периндоприлу 1 раз/ Css досягається протягом 4 днів.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми крові периндоприлата має дозозалежний характер і становить 20%. Периндоприлат легко проходить через гістогематичні бар'єри, крім ГЕБ. У незначних кількостях проникає через плацентарний бар'єр і виділяється з грудним молоком. Не кумулює.
Метаболізм
У печінці піддається метаболізму з утворенням активного метаболіту периндоприлата. Крім того, утворюється ще 5 неактивних метаболітів.
Виведення
T1/2 периндоприлу з плазми крові становить 1 ч. T1/2 периндоприлата становить близько 17 год. Виводиться нирками.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів літнього віку , у хворих з нирковою та сердечной недостатністю виведення периндоприлата сповільнено.
Діалізний кліренс периндоприлата становить 70 мл/хв.
Кінетика периндоприлу змінена у пацієнтів з цирозом печінки: печінковий кліренс знижений наполовину. Тим не менше, кількість утворюється периндоприлата не зменшується, що не потребує корекції дози.
Індапамід
Всмоктування
Після прийому внутрішньо швидко і практично повністю всмоктується з ШКТ. Прийом їжі трохи сповільнює всмоктування, але суттєво не впливає на кількість абсорбиров��нного індапаміду. Після прийому внутрішньо, в одноразовій дозі Cmax в плазмі крові досягається через 1 ч.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми становить 79%. Не кумулює.
Метаболізм
Метаболізується в печінці.
Виведення
T1/2 становить від 14 до 24 год (у середньому 18 год). Виводиться нирками (70%) переважно у вигляді метаболітів (фракція незміненого препарату становить близько 5%) і кишечником з жовчю у вигляді неактивних метаболітів (22%).
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів �� нирковою недостатністю фармакокінетичні параметри індапаміду істотно не змінюються.Побічні дії
З боку системи кровотворення: дуже рідко - геморагічний васкуліт, гемолітична анемія; при тривалому застосуванні у високих дозах - тромбоцитопенія, лейкопенія/нейтропенія, агранулоцитоз, апластична анемія, яка реєструвалася на тлі прийому інгібіторів АПФ (пацієнти, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі).
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: часто - парестезії, ��оловная біль, запаморочення, вертиго, астенія; нечасто - лабільність настрою, порушення сну, посилене потовиділення; дуже рідко - сплутаність свідомості.
З боку органів чуття: часто - порушення зору, шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: часто - виражене зниження АТ, ортостатична гіпотензія; дуже рідко - аритмії, у т. ч. брадикардія, шлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь, стенокардія, інфаркт міокарда або інсульт, можливо, вторинні, внаслідок вираженої артеріальної гіпотензії у хворим��ів групи високого ризику.
З боку дихальної системи: часто - сухий, подразливий, наполегливого характеру кашель, що проходить після відміни препарату, задишка; нечасто - бронхоспазм; дуже рідко - еозинофільна пневмонія, риніт.
З боку травної системи: часто - запор, сухість слизової оболонки порожнини рота, зниження апетиту, нудота, біль в епігастрії, біль у животі, зміна смаку, блювання, диспепсія, діарея; дуже рідко - панкреатит, жовтяниця (цитолітичної або холестатична)Особливості продажу
рецептурвіОсобливі умови
Ко-Перинева®
Не рекомендується одночасне застосування препарату Ко-Перинева® з препаратами літію.
Терапія препаратом Ко-Перинева® протипоказана пацієнтам з нирковою недостатністю важкого ступеня (КК менше 30 мл/хв). У деяких пацієнтів з артеріальною гіпертензією без попереднього порушення функції нирок на фоні терапії препаратом Ко-Перинева® можлива поява симптомів гострої ниркової недостатності. У цьому випадку лікування препаратом Ко-Перинева® слід припинити. Надалі мопотрібно відновити комбіновану терапію, використовуючи низькі дози препарату Ко-Перинева®, або застосовувати препарати периндоприл та індапамід в монотерапії. Таким пацієнтам необхідний регулярний контроль вмісту калію та креатиніну в сироватці крові через кожні 2 тижні після початку терапії і кожні наступні 2 місяці терапії препаратом Ко-Перинева®.
Гостра ниркова недостатність частіше розвивається у пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю або вихідним порушенням функції нирок, у т. ч. при двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі артерії єдиної функціонуючої нирки. Прийом препарату Ко-Перинева® не рекомендований пацієнтам із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки.
Гіпонатріємія пов'язана з ризиком раптового зниження артеріального тиску (особливо у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозі артерії єдиної функціонуючої нирки). Тому при динамічному спостереженні за пацієнтами слід звертати увагу на можливі симптоми зневоднення і зниження со��ержания електролітів у плазмі крові, наприклад, після тривалої діареї або блювання. Таким пацієнтам необхідний регулярний контроль електролітів у плазмі крові. При вираженому зниженні артеріального тиску може знадобитися в/в введення 0.9% розчину натрію хлориду.
Минуща артеріальна гіпотензія не є протипоказанням для подальшого продовження терапії. Після відновлення ОЦК і АТ можна відновити терапію препаратом Ко-Перинева®, застосовуючи нижчі дози препарату, або застосовуючи препарати периндоприл та індапамід в монотерапії.>
Комбіноване застосування периндоприлу та індапаміду не запобігає розвитку гіпокаліємії, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом або нирковою недостатністю. Як і у випадку комбінованого застосування гіпотензивних засобів і діуретика необхідний регулярний контроль вмісту калію в плазмі крові.
Слід враховувати, що до складу допоміжних речовин препарату Ко-Перинева® входить лактоза моногідрат, тому препарат протипоказаний пацієнтам зі спадковою галактоземією, дефіцитом лактази, глюкозо-галактозной мальабсорбцією.
Периндоприл
У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, можливі випадки розвитку нейтропенії/агранулоцитозу, тромбоцитопенії та анемії. У пацієнтів з нормальною функцією нирок і за відсутності інших ускладнень нейтропенія розвивається рідко і проходить самостійно після відміни інгібіторів АПФ.Свідчення
артеріальна гіпертензія.Протипоказання
— ангіоневротичний набряк в анамнезі (спадковий, ідіопатичний або ангіоневротичний набряк внаслідок прийому інгібіторів АПФ);
— ниркова недостатність важкого ступеня (КК менше 30 мл/хв);
— азотемія;
— анурія;
— двосторонній стеноз ниркових артерій, стеноз артерії єдиної нирки;
— хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації;
— рефрактерна гіперкаліємія;
— спадкова галактоземія, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція;
— вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені);
— виражена печінкова недостатність (у т. ч. з енцефалопатією);
— вагітнасть;
— період лактації;
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю слід застосовувати препарат при системних захворюваннях сполучної тканини (у т. ч. системний червоний вовчак, склеродермія), на фоні терапії імунодепресантами (ризик розвитку нейтропенії, агранулоцитозу)Лікарська взаємодія
Ко-Перинева®
Одночасне застосування не рекомендується
При одночасному застосуванні препаратів літію та інгібіторів АПФ були зареєстровані випадки оборотного підвищення��ения концентрації літію в сироватці крові.
Одночасний прийом тіазидних діуретиків може сприяти збільшенню концентрації літію і ризику його токсичної дії на фоні прийому інгібітору АПФ.
Одночасний прийом калійзберігаючих діуретиків (наприклад, спіронолактон, эплеренон, триамтерен, амілорид), препаратів калію або калійвмісних замінників харчової солі, а також застосування інших препаратів, які сприяють підвищенню вмісту калію в плазмі крові (наприклад, гепарин), збільшує ризик розвитку гіперкаліеміі.
При одночасному застосуванні потрібна особлива обережність
Баклофен потенціює гіпотензивний ефект (потрібен контроль артеріального тиску, функції нирок і при необхідності корекція дози препарату Ко-Перинева®).
