Дозировка
Взрослым и пожилым людям клопидогрел следует принимать внутрь по 75 мг один раз в сутки, независимо от приема пищи. Лечение следует начинать в сроки от нескольких дней до 35 дней у больных после инфаркта миокарда и от 7 дней до 6 месяцев — у больных после ишемического инсульта. При остром коронарном синдроме без подъема сегмента ST (нестабильная стенокардия или инфаркт миокарда без зубца Q) лечение клопидогрелем должно быть начато однократной нагрузочной дозой 300 мг, а затем продолжено дозой 75 мг один раз в сутки (с АСК — 75–325 мг в сутки). Поскольку применение высоких дозировок АСК связано с большим риском кровотечений, рекомендуемая доза должна быть не выше 100 мг. У больных острым инфарктом миокарда с подъемом сегмента ST клопидогрел назначается однократно в сутки в дозе 75 мг с использованием начальной нагрузочной дозы в комбинации с АСК в сочетании тромболитиков или без тромболитиков. Для пациентов старше 75 лет лечение клопидогрелем должно осуществляться без использования нагрузочной дозы. Комбинированная терапия должна начинаться как можно раньше после развития симптомов и продолжаться не меньше четырех недель.
Передозировка
Передозировка клопидогрелем может привести к удлинению времени кровотечения и последующим осложнениям. При обнаружении кровотечения должно быть применено соответствующее лечение. Не обнаружено антидотов фармацевтической активности клопидогрела.
Лекарственная форма
таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
клопидогрела гидросульфат 97.875 мг, впересчете на клопидогрел — 75 мг;
вспомогательные вещества:крахмал прежелатинизированный. лактоза безводная (сахар молочный безводный), макрогол (полиэтиленгликоль 6000). магния стеарат. целлюлоза микрокристаллическая (РН 112), касторовое масло гидрогенизированное; состав пленочной оболочки:Селекоут AQ–01673 (гипромеллоза (гидроксипропилметилцеллюлоза), макрогол (полиэтиленгликоль 400), макрогол (полиэтиленгликоль 6000), титана диоксид, алюминиевый лак на основе красителя Понсо 4 R).
Фармакологическое действие
Клопидогрел специфический и активный ингибитор агрегации тромбоцитов; оказывает коронародилатирующее действие. Избирательно уменьшает связывание АДФ с рецепторами на тромбоцитах и активацию рецепторов GPI Ib/IIIa под действием АДФ. ослабляя агрегацию тромбоцитов.
Уменьшает агрегацию тромбоцитов, вызванную другими агонистами, предотвращая их активацию освобожденным АДФ, не влияет на активность фосфодиэстеразы (ФДЭ). Необратимо связывается с АДФ-рецепторами тромбоцитов, которые остаются невосприимчивыми к стимуляции АДФ на протяжении жизненного цикла (около 7 дней).
Торможение агрегации тромбоцитов наблюдается через 2 часа после приема (40% ингибирование) начальной дозы 400 мг. Максимальный эффект (60% подавление агрегации) развивается через 4–7 дней постоянного приема вдозе 50–100 мг/сут. Антиагрегантный эффект сохраняется весь период жизни тромбоцитов (7–10 дней).
При наличии атеросклеротического поражения сосуда препятствует развитию атеротромбоза независимо от локализации сосудистого процесса (цереброваскулярные. кардиоваскулярные или периферические
Фармакокинетика
Клопидогрел быстро всасывается после неоднократного приема по 75 мг в день. Биодоступность — высокая. Однако концентрация исходного вещества в плазме низкая и уже через 2 часа после приема не достигает предела измерения (0.025 мкг/л). Связь с белками плазмы крови — 98–94%.
Клопидогрел быстро метаболизируется в печени. Его основной метаболит — неактивное производное карбоксиловой кислоты, время достижения максимальной концентрации (ТСтах) которого, после повторных пероральных доз 75 мг, достигается через 1 час (Стах — около 3 мг/л).
Около 50% препарата выводится почками и приблизительно 46% с калом в течение 120 часов после введения. Период полувыведения основного метаболита после разового и повторного приема составляет 8 часов. Концентрации выделяемых почками метаболитов –50%.
Концентрация основного метаболита в плазме после приема 75 мг/сут ниже у пациентов с тяжелыми заболеваниями почек (клиренс креатинина (КК) — 5–15 мл/мин) по сравнению с больными с заболеваниями почек средней тяжести (КК от 30 до 60 мл/мин) и здоровыми лицами.
Побочные действия
Со стороны центральной нервной системы -нечастые: головная боль, головокружение и парестезия; редкие: системное головокружение; очень редко: спутанность сознания, галлюцинации, расстройства вкусовых ощущений.
Со стороны желудочно-кишечного тракта -частые: желудочно-кишечные кровотечения, диарея, боль в животе, диспепсия; нечастые: геморрагический инсульт, язва желудка, язва двенадцатиперстной кишки, гастрит, тошнота, рвота, запор, вздутие кишечника; очень редко: панкреатит, колит (в том числе язвенный или лимфоцитарный колит), стоматит, острая печеночная недостаточность, гепатит.
Со стороны сердечно-сосудистой системы и системы кроветворения -нечастые: увеличение времени кровотечения и снижение числа тромбоцитов (тромбоцитопения). лейкопения, нейтропения и эозинофилия; очень редко: васкулит, гипотензия. тромботическая тромбоцитопеническая пурпура (ТТП) (1/200 000 пациентов, принимающих препарат)
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В период лечения необходимо контролировать показатели системы гемостаза (активированное частичное тромбопластическое новое время (АЧТВ). число тромбоцитов, тесты функциональной активности тромбоцитов); регулярно исследовать функциональную активность печени.
Клопидогрел следует применять с осторожностью у пациентов с риском выраженного кровотечения при травме, хирургическом вмешательстве, у пациентов, имеющих повреждения, склонные к кровотечению (особенно желудочно-кишечные и внутриглазные), а также у пациентов, получающих АСК. нестероидные противовоспалительные средства (в том числе ингибиторы ЦОГ–2). гепарин или ингибиторы гликопротеина ПЬ/Ша. За пациентами необходимо тщательно наблюдать для выявления любых признаков кровотечения, в том числе скрытого, особенно на протяжении первых недель применения препарата и/или после инвазивных процедур на сердце или хирургических операций. Одновременное применение клопидогрела и варфарина не рекомендуется, так как оно может усилить кровотечение. В случае хирургических вмешательств, если антиагрегантное действие нежелательно, курс лечения следует прекратить за 7 дней до операции.
Больных следует предупредить о том, что поскольку остановка возникающего на фоне применения клопидогрела (в сочетании с АСК или без нее) кровотечения требует большего времени, они должны сообщать врачу о каждом случае кровотечения. Больные должны также информировать врача о приеме препарата, если им предстоят оперативные вмешательства.
После приема клопидогрела тромботическая тромбоцитопеническая пурпура (ТТП) обнаруживалась очень редко, иногда после кратковременного применения. Это состояние характеризуется тромбоцитопенией и микроангиопатической гемолитической анемией в сочетании с неврологическими признаками, нарушением функции почек или лихорадкой. ТТП — потенциально смертельное состояние, требующее немедленного лечения, в том числе с применением плазмафереза.
Из-за отсутствия данных клопидогрел нельзя рекомендовать при острых (менее 7 дней) ишемических инсультах.
Опыт применения клопидогрела у пациентов с нарушением функции почек ограничен, поэтому этим больным клопидогрел следует назначать с осторожностью. При тяжелых нарушениях функции печени следует помнить о риске развития геморрагического диатеза, опыт применения препарата у пациентов с умеренным нарушением функции печени ограничен, поэтому этим пациентам клопидогрел следует назначать с осторожностью
Показания
Профилактика ишемических нарушений (инфаркта миокарда, инсульта, тромбоза периферических артерий, внезапной сосудистой смерти) у больных атеросклерозом (в том числе, после перенесенного инфаркта миокарда, ишемического инсульта или на фоне диагностированных заболеваний периферических артерий, а также острого коронарного синдрома без подъема сегмента ST — нестабильная стенокардия или инфаркт миокарда без формирования зубца Q — в сочетании с ацетилсалициловой кислотой (АСК) и острого инфаркта миокарда с подъемом интервала ST в сочетании с АСК у пациентов, получавших медикаментозное лечение с возможным применением тромболитической терапии).
Противопоказания
Повышенная чувствительность к активному или любому вспомогательному компоненту препарата.
Возраст до 18 лет (эффективность и безопасность применения не установлены). Тяжелая печеночная недостаточность.
Активное патологическое кровотечение (пептическая язва или внутричерепное кровоизлияние).
Беременность и период лактации.
Лекарственное взаимодействие
Усиливает антиагрегантный эффект АСК, гепарина, тромболитиков. непрямых антикоагулянтов, НПВП, повышает риск развития кровотечений из желудочно-кишечного тракта, поэтому одновременное применение этих средств требует осторожности. Клопидогрел следует применять с осторожностью у пациентов, которые могут иметь риск усиленного кровотечения при травме или хирургическом вмешательстве в случае одновременного приема ингибиторов гликопротеина НЬ/Ша.
Одновременное применение клопидогрела и варфарина не рекомендуется, так как оно может усилить кровотечение (см. так же раздел «Особые указания»). Не обнаружено клинически значимых фармакодинамических взаимодействий в случаях одновременного применения клопидогрела с атенололом. нифедипином или сочетанием атенолола с нифедипином. Кроме того, фармакодинамическая активность клопидогрела существенно не изменялась при одновременном применении фенобарбитала, циметидина или эстрогенов
(2289)
Дозування
Дорослим і немолодим людям клопідогрел слід приймати внутрішньо по 75 мг один раз на добу, незалежно від прийому їжі. Лікування слід починати у термін від декількох днів до 35 днів у хворих після інфаркту міокарда і від 7 днів до 6 місяців — у хворих після ішемічного інсульту. При гострому коронарному синдромі без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q) лікування клопідогрелем повинно бути розпочато одноразової навантажувальної дози 300 мг, а потім продовжено дозою 75 мг один раз на добу (з АСК — 75-325 мг �� добу). Оскільки застосування високих доз АСК пов'язано з великим ризиком кровотеч, рекомендована доза повинна бути не вище 100 мг. У хворих гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST клопідогрел призначається одноразово на добу в дозі 75 мг з використанням початкової навантажувальної дози у комбінації з АСК у поєднанні тромболітиків або без тромболітиків. Для пацієнтів старше 75 років лікування клопідогрелем повинно здійснюватися без використання навантажувальної дози. Комбінована терапія повинна починатися як можна раніше після развития симптомів і тривати не менше чотирьох тижнів.Передозування
Передозування клопідогрелем може призвести до подовження часу кровотечі та подальшим ускладнень. При виявленні кровотечі повинно бути застосовано відповідне лікування. Не виявлено антидотів фармацевтичної активності клопідогрелю.
Лікарська форма
таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
клопідогрелю гідросульфат 97.875 мг, впересчете на клопідогрел — 75 мг;
допоміжні речовини:крохмаль прежелатинізований. лак��оза безводна (цукор молочний безводний), макрогол (поліетиленгліколь 6000). магнію стеарат. целюлоза мікрокристалічна (РН 112), рицинова олія гідрогенізована; склад плівкової оболонки:Селекоут AQ–01673 (гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), макрогол (поліетиленгліколь 400), макрогол (поліетиленгліколь 6000), титану діоксид, алюмінієвий лак на основі барвника Понсо 4 R).Фармакологічна дія
Клопідогрел специфічний і активний інгібітор агрегації тромбоцитів; надає коронародилатирующее дію. Вибірково ��меньшает зв'язування АДФ з рецепторами на тромбоцитах і активацію рецепторів GPI Ib/IIIa під дією АДФ. послаблюючи агрегацію тромбоцитів.
Зменшує агрегацію тромбоцитів, спричинену іншими агоністами, запобігаючи їх активацію звільненим АДФ, не впливає на активність фосфодіестерази (ФДЕ). Необоротно зв'язується з АДФ-рецепторами тромбоцитів, які залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом життєвого циклу (приблизно 7 днів).
Гальмування агрегації тромбоцитів спостерігається через 2 години після прийому (40% ингибиров��ня) початкової дози 400 мг. Максимальний ефект (60% пригнічення агрегації) розвивається через 4-7 днів постійного прийому вдозе 50-100 мг/добу. Антиагрегантный ефект зберігається весь період життя тромбоцитів (7-10 днів).
При наявності атеросклеротичного ураження судини перешкоджає розвитку атеротромбозу, незалежно від локалізації судинного процесу (цереброваскулярні. кардіоваскулярні або периферичніФармакокінетика
Клопідогрел швидко всмоктується після неодноразового прийому по 75 мг на день. Біодоступність — висока. Одн��до концентрація вихідної речовини в плазмі низька і вже через 2 години після прийому не досягає межі вимірювання (0.025 мкг/л). Зв'язок з білками плазми крові — 98-94%.
Клопідогрел швидко метаболізується в печінці. Його основний метаболіт — неактивний похідне карбоксилової кислоти, час досягнення максимальної концентрації (ТСтах) якого, після повторних пероральних доз 75 мг досягається через 1 годину (Стах — близько 3 мг/л).
Близько 50% препарату виводиться нирками та приблизно 46% з калом протягом 120 годин після введення. Період ��олувыведения основного метаболіту після разового та повторного прийому становить 8 годин. Концентрації виділяються нирками метаболітів -50%.
Концентрація основного метаболіту в плазмі після прийому 75 мг/добу нижче у пацієнтів з тяжкими захворюваннями нирок (кліренс креатиніну (КК) — 5-15 мл/хв) порівняно з хворими із захворюваннями нирок середньої тяжкості (КК від 30 до 60 мл/хв) та здоровими особами.Побічні дії
З боку центральної нервової системи -нечасті: головний біль, запаморочення, парестезія; нечасті: системне головокруження; дуже рідко: сплутаність свідомості, галюцинації, розлади смакових відчуттів.
З боку шлунково-кишкового тракту -часті: шлунково-кишкові кровотечі, діарея, біль у животі, диспепсія; нечасті: геморагічний інсульт, виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки, гастрит, нудота, блювання, запор, здуття кишечника; дуже рідко: панкреатит, коліт (зокрема виразковий або лімфоцитарний коліт), стоматит, гостра печінкова недостатність, гепатит.
З боку серцево-судинної системи та системи кровотворення -нечастые: збільшення часу кровотечі та зниження кількості тромбоцитів (тромбоцитопенія). лейкопенія, нейтропенія та еозинофілія; дуже рідко: васкуліт, артеріальна гіпотензія. тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП) (1/200 000 пацієнтів, що приймають препарат)Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
У період лікування необхідно контролювати показники системи гемостазу (активований частковий тромбопластическое новий час (АЧТЧ). кількість тромбоцитів, тести функціональної активності тромбоцитів); регулярно досліджувати функціїональную активність печінки.
Клопідогрел слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з ризиком вираженої кровотечі при травмі, хірургічному втручанні, у пацієнтів, які мають пошкодження, схильні до кровотечі (особливо шлунково-кишкові та внутрішньоочні), а також у пацієнтів, які отримували АСК. нестероїдні протизапальні засоби (у тому числі інгібітори ЦОГ–2). гепарин або інгібітори глікопротеїну ПЬ/Ша. За пацієнтами слід ретельно спостерігати для виявлення будь-яких ознак кровотечі, у тому числі прихованого, особливо протягом перших тижнів застосування препарату і/або після інвазивних процедур на серці або хірургічних операцій. Одночасне застосування клопідогрелю та варфарину не рекомендується, так як воно може посилити кровотечу. У разі хірургічних втручань, якщо антиагрегантна дія небажана, курс лікування слід припинити за 7 днів до операції.
Хворих слід попередити про те, що зупинка виникаючої на фоні застосування клопідогрелю (у комбінації з АСК або без неї) кровотечі потребує б��льшего часу, вони повинні повідомляти лікаря про кожний випадок кровотечі. Хворі також повинні інформувати лікаря про прийом препарату, якщо їм чекають оперативні втручання.
Після прийому клопідогрелю тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП) виявлялася дуже рідко, іноді після його короткочасного застосування. Цей стан характеризується тромбоцитопенією та микроангиопатической гемолітичною анемією в поєднанні з неврологічними ознаками, порушенням функції нирок або гарячкою. ТТП є потенційно смертьльное стан, що потребує негайного лікування, в тому числі з застосуванням плазмаферезу.
Через відсутність даних клопідогрел не можна рекомендувати при гострих (менше 7 днів) ішемічних інсультах.
Досвід застосування клопідогрелю у пацієнтів з порушенням функції нирок обмежений, тому цим хворим клопідогрел слід призначати з обережністю. При тяжких порушеннях функції печінки слід пам'ятати про ризик розвитку геморагічного діатезу, досвід застосування препарату у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки обмежений��, тому цим пацієнтам клопідогрел слід призначати з обережністюСвідчення
Профілактика ішемічних порушень (інфаркту міокарда, інсульту, тромбозу периферичних артерій, раптової судинної смерті) у хворих на атеросклероз (у тому числі після перенесеного інфаркту міокарда, ішемічного інсульту або на тлі діагностованих захворювань периферичних артерій, а також гострого коронарного синдрому без підйому сегмента ST — нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без формування зубця Q — у поєднанні з ацетилсал��циловой кислотою (АСК) та гострого інфаркту міокарда з підйомом інтервалу ST у комбінації з АСК у пацієнтів, які отримували медикаментозне лікування з можливим застосуванням тромболітичної терапії).Протипоказання
Підвищена чутливість до активної або будь-якого допоміжного компонента препарату.
Вік до 18 років (ефективність і безпека застосування не встановлені). Тяжка печінкова недостатність.
Активне патологічна кровотеча (пептична виразка або внутрішньочерепний крововилив).
Беременнос��ь і період лактації.Лікарська взаємодія
Посилює антиагрегантный ефект АСК, гепарину, тромболітиків. непрямих антикоагулянтів, нестероїдних протизапальних засобів підвищує ризик розвитку кровотеч із шлунково-кишкового тракту, тому одночасне застосування цих засобів потребує обережності. Клопідогрел слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які можуть мати ризик посилення кровотечі при травмі або хірургічному втручанні у разі одночасного прийому інгібіторів глікопротеїну НЬ/Ша.
Одночасне застосування клопидогрела і варфарину не рекомендується, так як воно може посилити кровотечу (див. також розділ «Особливі вказівки»). Не виявлено клінічно значущих фармакодинамічних взаємодій у випадках одночасного застосування клопідогрелю з атенололом. ніфедипіном або комбінацією атенололу з ніфедипіном. Крім того, фармакодинамічна активність клопідогрелю істотно не змінювалася при одночасному застосуванні фенобарбіталу, циметидину або естрогенів
