Дозировка
Внутривенно инфузионно. Для приготовления раствора для инфузий необходимую дозу растворяют в 500 мл 0,9% раствора натрия хлорида или 5% раствора декстрозы. Гиперкальциемия, обусловленная злокачественными новообразованиями: - по 300 мг внутривенно капельно медленно в течение не менее 2-х часов ежедневно (не более 7 дней подряд) до достижения нормальной концентрации кальция в сыворотке крови (обычно наступает в течение 5 дней); - по 1500 мг однократно в сутки внутривенно капельно в течение 4-х часов. При необходимости инфузию можно повторить или назначить Клобир внутрь. . При развитии гипокальциемии рекомендуется кратковременный перерыв в лечении. Больные с почечной недостаточностью: При внутривенном введении дозы должны быть снижены
Передозировка
При внутривенном введении высоких доз клодроновой кислоты сообщалось об увеличении концентрации креатинина в сыворотке крови и нарушении функции почек. В случае передозировки следует проводить симптоматическое лечение. Необходимо обеспечить больному поступление достаточного количества жидкости, а также контролировать функцию почек и содержание кальция в сыворотке крови.
Лекарственная форма
Прозрачная, от бесцветной до бледно-желтой, жидкость.
Состав
1 флакон (5 мл) содержит:
активное вещество: клодронат динатрия тетрагидрат 375,0 мг, соответствующий клодронату динатрия 300,0 мг;
вспомогательные вещества: натрия гидроксид до pH около 5,0 (4,9-5,1), вода для инъекций до 5,0 мл.
Фармакологическое действие
Клодроновая кислота относится к группе бисфосфонатов и является аналогом естественного пирофосфата. Действие бисфосфонатов основано на высоком сродстве к минеральным компонентам костной ткани. Основным механизмом действия клодроновой кислоты является подавление активности остеокластов и уменьшение опосредованной ими резорбцию костной ткани.
Способность клодроновой кислоты ингибировать резорбцию костной ткани у людей была подтверждена в процессе гистологических, кинетических и биохимических исследований. Тем не менее, точные механизмы этого процесса до конца не изучены.
Клодроновая кислота подавляет активность остеокластов, уменьшая концентрацию кальция в сыворотке крови, а также выделение кальция и гидроксипролина с мочой.
In vitro бисфосфонаты тормозят преципитацию фосфата кальция, блокируют его трансформации в гидроксиапатит, задерживают агрегацию кристаллов апатитов в более крупные кристаллы и замедляют растворение этих кристаллов.
При использовании клодроновой кислоты в монотерапии в дозах, достаточных для ингибирования резорбции костной ткани, влияния на нормальную минерализацию кости у человека не наблюдалось. У больных раком молочной железы и множественной миеломой отмечалось снижение вероятности переломов костей.
Клодроновая кислота снижает частоту развития метастазов в кости при первичном раке молочной железы. У больных с операбельным раком молочной железы для профилактики метастазов в кости также отмечалось снижение смертности.
Фармакокинетика
Связь клодроновой кислоты с белками плазмы крови низкая. Объем распределения составляет около 20-50 л. Выведение клодроновой кислоты из сыворотки крови характеризуется двумя фазами: фазой распределения с периодом полувыведения около 2 часов и фазой элиминаций, протекающей очень медленно, поскольку клодроновая кислота прочно связывается с костной тканью. Клодроновая кислота выводится из организма главным образом почками. Около 80% определяется в моче в течение нескольких дней после введения препарата. Клодроновая кислота, связанная с костной тканью, выводится из организма более медленно. Почечный клиренс составляет приблизительно 75% от плазменного клиренса.
Так как клодроновая кислота прочно связывается с костной тканью, явная связь между концентрациями клодроновой кислоты в плазме крови и терапевтическим эффектом или побочными реакциями препарата отсутствует.
Фармакокинетический профиль препарата не зависит от возраста, метаболизма препарата или функциональных нарушений, за исключением почечной недостаточности, вызывающей снижение почечного клиренса клодроновой кислоты.
Побочные действия
Наиболее часто, приблизительно у 10% пациентов, наблюдаются такие побочные реакции как тошнота, рвота, диарея; эти реакции проявляются обычно в легкой форме и возникают чаще всего при использовании препарата в высоких дозах.
Подобные реакции могут наблюдаться как при приеме препарата внутрь, так и при его внутривенном введении, хотя частота возникновения этих реакций может отличаться.
Со стороны эндокринной системы: повышение концентрации паратиреоидного гормона в сыворотке (обычно в сочетании с гипокальциемией).
Со стороны дыхательной системы: очень редко - у пациентов с бронхиальной астмой, с повышенной чувствительностью к ацетилсалициловой кислоте в анамнезе наблюдались нарушения функции дыхания, бронхоспазм.
Со стороны системы пищеварения: часто - тошнота, рвота и диарея обычно в легкой форме.
Со стороны кожи и кожных придатков: редко - кожные реакции, по клинической картине соответствующие аллергическим реакциям (зуд, крапивница, эксфолиативный дерматит).
Со стороны мочевыделительной системы: редко - нарушение функции почек (повышение содержания креатинина в сыворотке и протеинурия), тяжелая почечная недостаточность (особенно после быстрого внутривенного вливания высоких доз клодроновой кислоты).
Со стороны лабораторных показателей: часто - бессимптомная гипокальциемия; редко - гипокальциемия, сопровождающаяся клиническими проявлениями. Повышение уровня щелочной фосфатазы, аминотрансфераз и лактатдегидрогеназы в сыворотке крови. У пациентов с метастазами уровень щелочной фосфатазы также может повышаться из-за наличия метастазов в печени и костях.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Во время проведения терапии Клобиром необходимо обеспечить больному поступление достаточного количества жидкости. Это особенно важно при назначении Клобира в виде внутривенных инфузий, а также для больных с гиперкальциемией и почечной недостаточностью.
Внутривенное введение Клобира в дозах, значительно превышающих рекомендуемые, может вызвать тяжелые повреждения почек, особенно при слишком высокой скорости инфузии.
Применение препарата Клобир может влиять на результаты сцинтиграфии костей.
Совместимость концентрата для инфузионного раствора с другими препаратами или растворами для инъекций не исследовалась.
Препарат следует разбавлять и вводить только в соответствии с указанными рекомендациями.
Показания
Гиперкальциемия, обусловленная злокачественными опухолями.
Противопоказания
- Повышенная чувствительность к клодроновой кислоте, другим бисфосфонатам или любым другим компонентам, входящим в состав препарата;
- беременность и период кормления грудью;
- сопутствующая терапия другими бисфосфонатами;
- детский возраст (в связи с отсутствием клинического опыта).
С осторожностью:
Хроническая почечная недостаточность.
Лекарственное взаимодействие
Имеются данные о связи между введением клодроновой кислоты и нарушением функции почек при одновременном назначении нестероидных противовоспалительных средств, чаще всего диклофенака.
Вследствие большой вероятности развития гипокальциемии, следует соблюдать осторожность при назначении клодроновой кислоты вместе с аминогликозидами.
Сообщалось, что одновременный прием эстрамустина вместе с клодроновой кислотой приводит к увеличению концентрации эстрамустина в сыворотке крови до 80%.
(5274)
Дозування
Внутрішньовенно інфузійно. Для приготування розчину для інфузій необхідну дозу розчиняють у 500 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину декстрози. Гіперкальціємія, обумовлена злоякісними новоутвореннями: - по 300 мг внутрішньовенно крапельно повільно протягом не менше 2-х годин щоденно (не більше 7 днів поспіль) до досягнення нормальної концентрації кальцію в сироватці крові (зазвичай настає протягом 5 днів); - по 1500 мг одноразово на добу внутрішньовенно крапельно протягом 4-х годин. При необхідності інфузію можна повторить або призначити Клобир всередину. . При розвитку гіпокальціємії рекомендується короткочасну перерву в лікуванні. Хворі з нирковою недостатністю: При внутрішньовенному введенні дози мають бути зниженіПередозування
При внутрішньовенному введенні високих доз клодроновой кислоти повідомлялося про збільшення концентрації креатиніну в сироватці крові та порушення функції нирок. У разі передозування слід проводити симптоматичне лікування. Необхідно забезпечити хворому надходження достатньої кількості рідини, а також кон��ролировать функцію нирок і зміст кальцію в сироватці крові.
Лікарська форма
Прозора, від безбарвної до блідо-жовта рідина.Склад
1 флакон (5 мл) містить:
активна речовина: клодронат динатрію тетрагидрат 375,0 мг, відповідний клодронату динатрію 300,0 мг;
допоміжні речовини: натрію гідроксид до рн близько 5,0 (4,9-5,1), вода для ін'єкцій до 5,0 млФармакологічна дія
Клодроновая кислота відноситься до групи бісфосфонатів і є аналогом природного пірофосфату. Дія бісфосфонатів грунтується на високій спорідненості до мінеральних компонентів кісткової тканини. Основним механізмом дії клодроновой кислоти є пригнічення активності остеокластів і зменшення опосередкованої ними резорбцію кісткової тканини.
Здатність клодроновой кислоти пригнічувати резорбцію кісткової тканини у людей була підтверджена в процесі гістологічних, кінетичних та біохімічних досліджень. Тим не менш, точні механізми цього процесу до кінця не вивчені.
Клодроновая кислота пригнічує активність остеокластів, зменшуючи до��центрацию кальцію в сироватці крові, а також виділення кальцію та гідроксипроліну з сечею.
In vitro бісфосфонати гальмують преципітацію фосфату кальцію, блокуючи його перетворення на гідроксиапатит, затримують агрегацію кристалів апатитів в більші кристали і сповільнюють розчинення цих кристалів.
При використанні клодроновой кислоти в монотерапії в дозах, достатніх для інгібування резорбції кісткової тканини, впливу на нормальну мінералізацію кістки у людини не спостерігалося. У хворих раком молочної залози і м��ожественной миеломой відзначалося зниження вірогідності переломів кісток.
Клодроновая кислота знижує частоту розвитку метастазів в кістки при первинному раку молочної залози. У хворих з операбельним раком молочної залози для профілактики метастазів у кістки також відзначалося зниження смертності.Фармакокінетика
Зв'язок клодроновой кислоти з білками плазми крові низька. Об'єм розподілу становить близько 20-50 л. Виведення клодроновой кислоти з сироватки крові характеризується двома фазами: фазою розподілу з періодом полув��ведення близько 2 годин і фазою елімінацій, протікає дуже повільно, оскільки клодроновая кислота міцно зв'язується з кістковою тканиною. Клодроновая кислота виводиться з організму головним чином нирками. Близько 80% визначається в сечі протягом декількох днів після введення препарату. Клодроновая кислота, зв'язана з кістковою тканиною, виводиться з організму повільніше. Нирковий кліренс становить приблизно 75% від плазмового кліренсу.
Так як клодроновая кислота міцно зв'язується з кістковою тканиною, явна зв'язок між кінці��трациями клодроновой кислоти в плазмі крові та терапевтичним ефектом або побічними реакціями препарату відсутня.
Фармакокінетичний профіль препарату не залежить від віку, метаболізму препарату або функціональних порушень, за винятком ниркової недостатності, що викликає зниження ниркового кліренсу клодроновой кислоти.Побічні дії
Найбільш часто, приблизно у 10% пацієнтів, які спостерігаються такі побічні реакції, як нудота, блювання, діарея; ці реакції проявляються зазвичай у легкій формі і виникають частіше в��при використанні препарату у високих дозах.
Подібні реакції можуть спостерігатися як при прийомі препарату внутрішньо, так і при його внутрішньовенному введенні, хоча частота виникнення цих реакцій може відрізнятися.
З боку ендокринної системи: підвищення концентрації паратиреоїдного гормону в сироватці (зазвичай у поєднанні з гіпокальціємією).
З боку дихальної системи: дуже рідко - у пацієнтів з бронхіальною астмою, з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти в анамнезі спостерігалися порушення функции дихання, бронхоспазм.
З боку системи травлення: часто - нудота, блювання і діарея зазвичай у легкій формі.
З боку шкіри і шкірних придатків: рідко - шкірні реакції, по клінічній картині відповідні алергічних реакцій (свербіж, кропив'янка, ексфоліативний дерматит).
З боку сечовидільної системи: рідко - порушення функції нирок (підвищення вмісту креатиніну в сироватці та протеїнурія), важка ниркова недостатність (особливо після швидкого внутрішньовенного вливання високих доз клодроновой кіслоти).
З боку лабораторних показників: часто - безсимптомна гіпокальціємія; рідко - гіпокальціємія, що супроводжується клінічними проявами. Підвищення рівня лужної фосфатази, амінотрансфераз і лактатдегідрогенази в сироватці крові. У пацієнтів з метастазами рівень лужної фосфатази також може підвищуватися з-за наявності метастазів в печінці та кістках.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Під час проведення терапії Клобиром необхідно забезпечити хворому надходження достатньої кількості жидкости. Це особливо важливо при призначенні Клобира у вигляді внутрішньовенних інфузій, а також для хворих із гіперкальціємією і нирковою недостатністю.
Внутрішньовенне введення Клобира в дозах, що значно перевищують рекомендовані, може викликати важкі ушкодження нирок, особливо при надто високій швидкості інфузії.
Застосування препарату Клобир може впливати на результати сцинтиграфії кісток.
Сумісність концентрату для інфузійного розчину з іншими препаратами або розчинами для ін'єкцій не досліджувалася.
Пр��парат слід розбавляти та вводити тільки у відповідності з зазначеними рекомендаціями.Свідчення
Гіперкальціємія, зумовлена злоякісними пухлинами.Протипоказання
- Підвищена чутливість до клодроновой кислоти, інших бисфосфонатам або будь-яким іншим компонентам, що входять до складу препарату;
- вагітність і період годування груддю;
- супутня терапія іншими бисфосфонатами;
- дитячий вік (у зв'язку з відсутністю клінічного досвіду).
З обережністю:
Хронічна почечна�� недостатність.Лікарська взаємодія
Є дані про зв'язки між введенням клодроновой кислоти і порушенням функції нирок при одночасному призначенні нестероїдних протизапальних засобів, найчастіше диклофенаку.
Внаслідок великої ймовірності розвитку гіпокальціємії, слід дотримуватися обережності при призначенні клодроновой кислоти разом з аміноглікозидами.
Повідомлялося, що одночасний прийом эстрамустина разом з клодроновой кислотою призводить до збільшення концентрації эстрамустина в сыво��отке крові до 80%.
