Дозировка
Препарат принимают внутрь во время или после еды (запивая молоком), не разжевывая. Трихомониаз: взрослым назначают по 250 мг 2 в течение 16 дней или по 400 мг 2 в течение 5-8 дней. Женщинам необходимо дополнительно назначать метронидазол в форме вагинальных свечей или таблеток. При необходимости можно повторить курс лечения или повысить дозу до 0.75-1 г/ Между курсами следует сделать перерыв в 3-4 недели с проведением повторных контрольных лабораторных исследований. Альтернативной схемой терапии является назначение по 2 г однократно пациенту и его половому партнеру. Детям в возрасте 2-5 лет препарат назначают в дозе 250 мг/, в возрасте 5-10 лет - 250-375 мг/; старше 10 лет - 500 мг/ Суточную дозу следует разделить на 2 приема. Курс лечения - 10 дней. Лямблиоз: взрослым назначают по 500 мг 2 в течение 5-7 дней. Детям старше 8 лет - 500 мг/ (в 2 приема), в возрасте от 5 до 8 лет - 375 мг/, в возрасте 3 лет и старше - 250 мг/; суточную дозу следует разделить на 2 приема; курс лечения - 5 дней. Доза препарата может составлять 15 мг/кг/ в 3 приема течение 5 дней. Бессимптомный амебиаз (при выявлении кисты): взрослым назначают в суточной дозе 1-1.5 г (по 500 мг 2-3) в течение 5-7 дней. Хронический амебиаз: 1.5 г/ в 3 приема в течение 5-10 дней. Острая амебная дизентерия: 2.25 г/ в 3 приема до прекращения симптомов. Абсцесс печени: максимальная суточная доза составляет 2.5 г в 1 или 2-3 приема в течение 3-5 дней, в комбинации с антибиотиками (тетрациклинами) и в составе комплексной терапии. Детям с 3 лет - 1/4 дозы взрослого, в возрасте 3-7 лет - 1/3 дозы взрослого, в возрасте 7-10 лет - 1/2 дозы взрослого. Балантидиаз: 750 мг 3 в течение 5-6 дней. Язвенный стоматит: взрослым назначают по 500 мг 2 в течение 3-5 дней. Детям в этом случае препарат не показан. Псевдомебранозный колит: по 500 мг 3-4 Для эрадикации Helicobacter pylori: по 500 мг 3 в течение 7 дней (в составе комбинированной терапии, например, в комбинации с амоксициллином 2.25 г/). Лечение анаэробной инфекции: максимальная суточная доза - 1.5-2 г. Лечение хронического алкоголизма: назначают в дозе 500 мг/ на период до 6 (не более) мес. Для профилактики инфекционных осложнений: по 750-1500 мг/ в 3 приема за 3-4 дня до операции, или однократно в дозе 1 г в первые сутки после операции. Через 1-2 дня после операции (когда уже разрешен прием внутрь) - по 750 мг/ в течение 7 дней.
Передозировка
тошнота, рвота, атаксия
Лекарственная форма
Таблетки белого или белого с желтовато-зеленоватым до светло-желтого с зеленоватым оттенком цвета, плоскоцилиндрические, с фаской на обеих сторонах и риской на одной стороне.
Состав
метронидазол 250 мг
Вспомогательные вещества: крахмал кукурузный, целлюлоза микрокристаллическая, глицерол, повидон, тальк, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат.
Фармакологическое действие
Противопротозойный и противомикробный препарат, производное 5-нитроимидазола. Механизм действия заключается в биохимическом восстановлении 5-нитрогруппы метронидазола внутриклеточными транспортными протеинами анаэробных микроорганизмов и простейших. Восстановленная 5-нитрогруппа метронидазола взаимодействует с ДНК клетки микроорганизмов, ингибируя синтез нуклеиновых кислот, что ведет к гибели микроорганизмов.
Активен в отношении Trichomonas vaginalis, Entamoeba hystolitica, Gardnerella vaginalis, Giardia intestinalis, а также облигатных анаэробов Bacteroides spp. (в т.ч. B. fragilis, B. ovatus, B. thetaiotaomicron, B. distasonis, B. vulgatus), Fusobacterium spp., Veillonella spp., Prevotella (Prevotella bivia, Prevotella buccae, Prevotella disiens) и некоторых грамположительных микроорганизмов (Eubacterium spp., Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.). МПК для этих штаммов составляет 0.125 мкг/мл. В сочетании с амоксициллином проявляет активность в отношении Helicobacter pylori (амоксициллин подавляет развитие резистентности к метронидазолу).
К метронидазолу нечувствительны аэробные микроорганизмы и факультативные анаэробы, но в присутствии смешанной флоры (аэробы и анаэробы) метронидазол действует синергично с антибиотиками, эффективными против обычных аэробов.
Увеличивает чувствительность опухолей к облучению, вызывает дисульфирамоподобные реакции, стимулирует репаративные процессы.
Фармакокинетика
Всасывание
При приеме препарат внутрь абсорбция высокая. Биодоступность - не менее 80%. Cmax в плазме крови составляет от 6 до 40 мкг/мл в зависимости от дозы. Тmax - 1-3 ч.
Распределение
Обладает высокой проникающей способностью, достигая бактерицидных концентраций в большинстве тканей и жидкостей организма, в т.ч. в легких, почках, печени, коже, спинномозговой жидкости, мозге, желчи, слюне, амниотической жидкости, полости абсцессов, вагинальном секрете, семенной жидкости, грудном молоке, проникает через ГЭБ и плацентарный барьер.
Vd для взрослых составляет примерно 0.55 л/кг, для новорожденных 0.54-0.81 л/кг. Связывание с белками плазмы - 10-20%.
Метаболизм
Около 30-60% введеной дозы метронидазола метаболизируется путем гидроксилирования, окисления и глюкуронирования. Основной метаболит (2-оксиметронидазол) также оказывает противопротозойное и противомикробное действие.
Выведение
T1/2 при нормальной функции печени - 8 ч (от 6 до 12 ч). Почечный клиренс - 10.2 мл/мин. Выводится почками 60-80% ( 20% - в неизмененном виде), 6-15% выводится через кишечник.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
T1/2 при алкогольном поражении печени - 18 ч (от 10 до 29 ч), у новорожденных, родившихся на сроке беременности 28-30 нед. - примерно 75 ч, на сроке 32-35 нед. - 35 ч, на сроке 36-40 нед. - 25 ч.
При выраженных нарушениях функции почек у пациентов может наблюдаться кумуляция метронидазола в сыворотке крови после повторного введения препарата. Поэтому у пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени частоту приема препарата следует уменьшить.
Метронидазол и основные метаболиты быстро удаляются из крови при гемодиализе (T1/2 сокращается до 2.6 ч). При перитонеальном диализе выводится в незначительных количествах.
Побочные действия
Со стороны пищеварительной системы: диарея, анорексия, тошнота, рвота, кишечная колика, запоры, сухость во рту, металлический привкус во рту, глоссит, стоматит, панкреатит.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головокружение, нарушение координации движений, атаксия, спутанность сознания, раздражительность, депрессия, повышенная возбудимость, слабость, бессонница, головная боль, судороги, периферическая невропатия, галлюцинации.
Со стороны мочевыделительной системы: дизурия, цистит, полиурия, недержание мочи, окрашивание мочи в красно-коричневый цвет.
Со стороны системы кроветворения: нейтропения, лейкопения.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение амплитуды зубца Т на ЭКГ.
Аллергические реакции: крапивница, кожная сыпь, гиперемия кожи, заложенность носа, лихорадка, артралгии.
Прочие: кандидоз.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
В период лечения противопоказано употребление алкоголя (возможно развитие дисульфирамоподобной реакции: спастические боли в животе, тошнота, рвота, головная боль, внезапный прилив крови к лицу).
При длительной терапии необходимо контролировать картину крови.
При лейкопении возможность продолжения лечения зависит от риска развития инфекционного процесса.
Появление атаксии, головокружения и любое другое ухудшение неврологического статуса пациентов требует прекращения лечения.
Метронидазол способен иммобилизировать трепонемы, что приводит к ложному тесту Нельсона.
При лечении трихомонадного вагинита у женщин и трихомонадного уретрита у мужчин пациенты должны воздерживаться от половой жизни. Обязательно одновременное лечение половых партнеров. Лечение не прекращается во время менструации. После терапии трихомониаза следует провести контрольные пробы в течение трех очередных циклов до и после менструации.
После лечения лямблиоза, если симптомы сохраняются, через 3-4 недели провести 3 анализа кала с интервалами в несколько дней (у некоторых успешно леченых больных непереносимость лактозы, вызванная инвазией, может сохраняться в течение нескольких недель или месяцев, напоминая симптомы лямблиоза).
Окрашивает мочу в темный цвет.
Использование в педиатрии
В комбинации с амоксициллином не рекомендуется применять у детей и подростков моложе 18 лет
Показания
— протозойные инфекции: внекишечный амебиаз, в т.ч. амебный абсцесс печени, кишечный амебиаз (амебная дизентерия), трихомониаз (в т.ч. трихомонадный вагинит, трихомонадный уретрит), балантидиаз, лямблиоз, кожный лейшманиоз;
— инфекции, вызываемые Bacteroides spp. (в т.ч. B. fragilis, B. ovatus, B. thetaiotaomicron, B. distasonis, B. vulgatus): инфекции костей и суставов, инфекции ЦНС (в т.ч. менингит, абсцесс мозга), бактериальный эндокардит, пневмония, эмпиема и абсцесс легких;
— инфекции, вызываемые Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.: инфекции брюшной полости (перитонит, абсцесс печени), инфекции органов малого таза (эндометрит, абсцесс фаллопиевых труб и яичников, инфекции свода влагалища после хирургических операций), инфекции кожи и мягких тканей;
— псевдомембранозный колит (связанный с применением антибиотиков);
— гастрит или язвенная болезнь двенадцатиперстной кишки, ассоциированные с Helicobacter pylori;
— хронический алкоголизм
Противопоказания
— органические поражения ЦНС (в т.ч. эпилепсия);
— печеночная недостаточность (в случае назначения препарата в высоких дозах);
— лейкопения ( в т.ч. в анамнезе);
— I триместр беременности;
— период лактации (грудного вскармливания);
— детский возраст до 3 лет (для данной лекарственной формы);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата.
С осторожностью: II и III триместры беременности, почечная/печеночная недостаточность
Лекарственное взаимодействие
Усиливает действие пероральных антикоагулянтов что приводит к увеличению протромбинового времени.
Аналогично дисульфираму, вызывает непереносимость этанола. Одновременное применение с дисульфирамом может привести к развитию различных неврологических симптомов (интервал между назначением - не менее 2 нед.).
Циметидин ингибирует метаболизм метронидазола, что может привести к повышению его концентрации в сыворотке крови и увеличению риска развития побочных реакций.
Индукторы ферментов микросомального окисления печени (фенитоин, фенобарбитал) способны ускорять элиминацию метронидазола, что приводит к снижению его концентрации в плазме крови.
При одновременном приеме с препаратами лития возможно повышение концентрации последнего в плазме и развитие симптомов интоксикации.
Не рекомендуется применять в сочетании с недеполяризующими миорелаксантами (векурония бромид).
Сульфаниламиды усиливают противомикробное действие метронидазола.
(5391)
Дозування
Препарат приймають внутрішньо під час або після їжі запиваючи молоком), не розжовуючи. Трихомоніаз: дорослим призначають по 250 мг 2 протягом 16 днів або по 400 мг 2 протягом 5-8 днів. Жінкам необхідно додатково призначати метронідазол у формі вагінальних свічок або таблеток. При необхідності можна повторити курс лікування або підвищити дозу до 0.75-1 г/ Між курсами слід зробити перерву на 3-4 тижні з проведенням повторних контрольних лабораторних досліджень. Альтернативною схемою терапії є призначення по 2 г одноразово ��ациенту та його статевого партнера. Дітям віком 2-5 років препарат призначають у дозі 250 мг/ у віці 5-10 років - 250-375 мг/; старше 10 років - 500 мг/ Добову дозу слід розділити на 2 прийоми. Курс лікування - 10 днів. Лямбліоз: дорослим призначають по 500 мг 2 протягом 5-7 днів. Дітям старше 8 років - 500 мг (у 2 прийоми), у віці від 5 до 8 років - 375 мг/ у віці 3 років і старше - 250 мг; добову дозу слід розділити на 2 прийоми; курс лікування - 5 днів. Доза препарату може становити 15 мг/кг в 3 прийоми протягом 5 днів. Безсимптомний амебіаз (при виявленні кісти): дорослим назн��чують у добовій дозі 1-1.5 г (по 500 мг 2-3) протягом 5-7 днів. Хронічний гастроентерит: 1.5 м/ в 3 прийоми протягом 5-10 днів. Гостра амебна дизентерія: 2.25 м/ в 3 прийоми до припинення симптомів. Абсцес печінки: максимальна добова доза становить 2.5 г на 1 або 2-3 прийоми протягом 3-5 днів, у комбінації з антибіотиками (тетрациклінами) та у складі комплексної терапії. Дітям з 3 років - 1/4 дози дорослого, віком 3-7 років - 1/3 дози дорослого, у віці 7-10 років - 1/2 дози дорослого. Балантидіаз: 750 мг 3 протягом 5-6 днів. Виразковий стоматит: дорослим призначають по 500 мг 2 в т��чення 3-5 днів. Дітям в цьому випадку препарат не показаний. Псевдомебранозный коліт: по 500 мг 3-4 Для ерадикації Helicobacter pylori: по 500 мг 3 протягом 7 днів (у складі комбінованої терапії, наприклад, в комбінації з амоксициліном 2.25 м/). Лікування анаеробної інфекції: максимальна добова доза - 1.5-2 р. Лікування хронічного алкоголізму: призначають у дозі 500 мг/ на період до 6 (не більше) міс. Для профілактики інфекційних ускладнень: по 750-1500 мг/ в 3 прийоми за 3-4 дні до операції, або одноразово у дозі 1 г у першу добу після операції. Через 1-2 дні після операції (коли вже дозволений прийом всередину) - по 750 мг/ протягом 7 днів.Передозування
нудота, блювання, атаксія
Лікарська форма
Таблетки білого або білого з жовтувато-зеленуватим до світло-жовтого з зеленуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні, з фаскою з обох боків, з рискою на одній стороні.Склад
метронідазол 250 мг
Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, гліцерол, повідон, тальк, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат.Фармакологічна дія
Противопротозойный і ��ротивомикробный препарат, похідне 5-нітроімідазолу. Механізм дії полягає в біохімічному відновленні 5-нітрогрупи метронідазолу внутрішньоклітинними транспортними протеїнами анаеробних мікроорганізмів і найпростіших. Відновлена 5-нитрогруппа метронідазолу взаємодіє з ДНК клітини мікроорганізмів, інгібуючи синтез нуклеїнових кислот, що веде до загибелі мікроорганізмів.
Активний щодо Trichomonas vaginalis, Entamoeba hystolitica, Gardnerella vaginalis, Giardia intestinalis, а також облігатних анаеробів Bacteroides spp. (в т. ч. B. fragilis, B. ovatus, B. thetaiotaomicron, B. distasonis, B. vulgatus), Fusobacterium spp., Veillonella spp., Prevotella (Prevotella bivia, Prevotella buccae, Prevotella disiens) і деяких грампозитивних мікроорганізмів (Eubacterium spp., Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.). МПК для цих штамів становить 0.125 мкг/мл В поєднанні з амоксициліном виявляє активність стосовно Helicobacter pylori (амоксицилін пригнічує розвиток резистентності до метронідазолу).
До метронідазолу нечутливі аеробні мікроорганізми і факультативні анаероби, але в присутності змішаної флори (аероби та анаероби) метронідазол діє синергічно з антибіотиками, ефективними проти звичайних аеробів.
Збільшує чутливість пухлин до опромінення, викликає дисульфирамоподобные реакції, стимулює репаративні процеси.Фармакокінетика
Всмоктування
При прийомі препарат всередину абсорбція висока. Біодоступність - не менше 80%. Cmax в плазмі крові становить від 6 до 40 мкг/мл залежно від дози. Тмах - 1-3 ч.
Розподіл
Володіє високою проникаючою здатністю, досягаючи бактерицидних концентрацій у більшості тканин і рідин організму, у т. ч. в легенях, нирка��, печінці, шкірі, спинномозкової рідини, мозку, жовчі, слині, амніотичної рідини, порожнини абсцесів, вагінальному секреті, сім'яній рідині, грудному молоці, проникає через ГЕБ і плацентарний бар'єр.
Vd для дорослих становить приблизно 0.55 л/кг, для новонароджених 0.54-0.81 л/кг, Зв'язування з білками плазми - 10-20%.
Метаболізм
Близько 30-60% уведеної дози метронідазолу метаболізується шляхом гідроксилювання, окислення та глюкуронирования. Основний метаболіт (2-оксиметронидазол) також має протипротозойну та противомик��обное дію.
Виведення
T1/2 при нормальній функції печінки - 8 год (від 6 до 12 год). Нирковий кліренс - 10.2 мл/хв. Виводиться нирками 60-80% ( 20% - у незміненому вигляді), 6-15% виводиться через кишечник.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
T1/2 при алкогольному ураженні печінки - 18 год. (від 10 до 29 год), у новонароджених, народжених на терміні вагітності 28-30 тижнів. - приблизно 75 год, на терміні 32-35 тижнів. - 35 год, на терміні 36-40 тижнів. - 25 год.
При виражених порушеннях функції нирок у пацієнтів може спостерігатися кумуляція метронідазолу в сироватці кр��ві після повторного введення препарату. Тому у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня частоту прийому препарату слід зменшити.
Метронідазол та основні метаболіти швидко видаляються із крові при гемодіалізі (T1/2 скорочується до 2.6 год). При перитонеальному діалізі виводиться в незначних кількостях.Побічні дії
З боку травної системи: діарея, анорексія, нудота, блювота, кишкова коліка, запор, сухість у роті, металевий присмак у роті, глосит, стоматит, панкреатит.
З боку ЦНС �� периферичної нервової системи: запаморочення, порушення координації рухів, атаксія, сплутаність свідомості, дратівливість, депресія, підвищена збудливість, слабкість, безсоння, головний біль, судоми, периферична невропатія, галюцинації.
З боку сечовидільної системи: дизурія, цистит, поліурія, нетримання сечі, забарвлення сечі у червоно-коричневий колір.
З боку системи кровотворення: нейтропенія, лейкопенія.
З боку серцево-судинної системи: зниження амплітуди зубця Т на ЕКГ.
r /> Алергічні реакції: кропив'янка, шкірний висип, гіперемія шкіри, закладеність носа, лихоманка, артралгії.
Інші: кандидоз.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
В період лікування протипоказане вживання алкоголю (можливо розвиток дисульфирамоподобной реакції: спастичні болі в животі, нудота, блювота, головний біль, раптовий приплив крові до обличчя).
При тривалій терапії необхідно контролювати картину крові.
При лейкопенії можливість продовження лікування залежить від ризику розвитку инфекінформаційного процесу.
Поява атаксії, запаморочення та будь-яке інше погіршення неврологічного статусу пацієнтів вимагає припинення лікування.
Метронідазол здатний иммобилизировать трепонеми, що призводить до помилкового тесту Нельсона.
При лікуванні трихомонадного вагініту у жінок та трихомонадного уретриту у чоловіків пацієнти повинні утримуватися від статевого життя. Обов'язково одночасне лікування статевих партнерів. Лікування не припиняється під час менструації. Після терапії трихомоніазу слід провести контрольнті проби протягом трьох чергових циклів до і після менструації.
Після лікування лямбліозу, якщо симптоми зберігаються, через 3-4 тижня провести 3 аналізу калу з інтервалами в кілька днів (у деяких успішно лікованих хворих непереносимість лактози, спричинена інвазією, може зберігатися протягом декількох тижнів або місяців, нагадуючи симптоми лямбліозу).
Забарвлює сечу в темний колір.
Використання в педіатрії
У комбінації з амоксициліном не рекомендується застосовувати у дітей та підлітків молодше 18 роківПокизания
— протозойні інфекції: внекишечный амебіаз, у т.ч. амебний абсцес печінки, кишковий амебіаз (амебна дизентерія), трихомоніаз (в т.ч. трихомонадний вагініт, трихомонадний уретрит), балантидіаз, лямбліоз, шкірний лейшманіоз;
— інфекції, що викликаються Bacteroides spp. (в т. ч. B. fragilis, B. ovatus, B. thetaiotaomicron, B. distasonis, B. vulgatus): інфекції кісток і суглобів, інфекції ЦНС (в т.ч. менінгіт, абсцес мозку), бактеріальний ендокардит, пневмонія, емпіема та абсцес легень;
— інфекції, спричинені Clostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.: інфекції черевної порожнини (пе��итонит, абсцес печінки), інфекції органів малого таза (ендометрит, абсцес фаллопієвих труб та яєчників, інфекції склепіння піхви після хірургічних операцій), інфекції шкіри і м'яких тканин;
— псевдомембранозний коліт (пов'язаний із застосуванням антибіотиків);
— гастрит чи виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовані з Helicobacter pylori;
— хронічний алкоголізмПротипоказання
— органічні ураження ЦНС (у т.ч. епілепсія);
— печінкова недостатність (у разі призначення препарату у високих ��озах);
— лейкопенія ( в т.ч. в анамнезі);
— I триместр вагітності;
— період лактації (грудного вигодовування);
— дитячий вік до 3 років (для даної лікарської форми);
— підвищена чутливість до компонентів препарату.
З обережністю: II і III триместри вагітності, ниркова/печінкова недостатністьЛікарська взаємодія
Посилює дію пероральних антикоагулянтів, що призводить до збільшення протромбінового часу.
Аналогічно дисульфираму, викликає непереноси��ость етанолу. Одночасне застосування з дисульфірамом може призвести до розвитку різних неврологічних симптомів (інтервал між призначенням - не менше 2 тиж.).
Циметидин інгібує метаболізм метронідазолу, що може призвести до підвищення його концентрації в сироватці крові і збільшення ризику розвитку побічних реакцій.
Індуктори ферментів мікросомального окислення печінки (фенітоїн, фенобарбітал) здатні прискорювати елімінацію метронідазолу, що призводить до зниження його концентрації в плазмі крові.
При одновреме��ному прийомі з препаратами літію можливе підвищення концентрації останнього в плазмі і розвиток симптомів інтоксикації.
Не рекомендується застосовувати в поєднанні з недеполяризуючими міорелаксантами (векуронію бромід).
Сульфаніламіди підсилюють протимікробну дію метронідазолу.