Дозировка
При в/м введении взрослым в возрасте до 65 лет вводят в/м 10-60 мг в первое введение, затем - по 10-30 мг каждые 6 ч (обычно по 30 мг каждые 6 ч); пациентам пожилого возраста (старше 65 лет) или с нарушением функции почек - по 10-15 мг каждые 4-6 ч. При в/в введении взрослым в возрасте до 65 лет струйно вводят в дозе 10-30 мг, затем - по 10-30 мг через каждые 6 ч. При непрерывной инфузии с помощью инфузомата начальная доза составляет 30 мг, затем скорость инфузии составляет 5 мг/ч. При в/в введении пациентам пожилого возраста старше 65 лет или с нарушением функции почек струйно вводят в дозе 10-15 мг каждые 6 ч. Как при в/м, так и в/в способе введения максимальная суточная доза для взрослых в возрасте до 65 лет составляет 90 мг; для пациентов пожилого возраста (старше 65 лет) или с нарушением функции почек - 60 мг. Непрерывная в/в инфузия не должна продолжаться более 24 ч. При парентеральном введении продолжительность курса лечения не должна превышать 5 дней. При переходе с парентерального введения препарата на его прием внутрь суммарная суточная доза препарата в обеих лекарственных формах в день перевода не должна превышать 90 мг для взрослых в возрасте до 65 лет и 60 мг - для пациентов пожилого возраста (старше 65 лет) или с нарушенной функцией почек. При этом доза препарата в таблетках в день перехода не должна превышать 30 мг. При необходимости одновременно можно дополнительно назначить опиоидные анальгетики в уменьшенных дозах
Передозировка
абдоминальные боли, тошнота, рвота, возникновение пептических язв желудка или эрозивного гастрита, нарушение функции почек, метаболический ацидоз
Лекарственная форма
Раствор для в/в и в/м введения
Состав
кеторолака трометамин30 мг
Вспомогательные вещества: натрия хлорид, динатриевая соль этилендиаминтетрауксусной кислоты (трилон Б), вода д/и.
Фармакологическое действие
НПВП с выраженным анальгезирующим, противовоспалительным и умеренным жаропонижающим действием.
Механизм действия связан с неселективным угнетением активности ферментов ЦОГ-1 и ЦОГ-2, главным образом в периферических тканях, следствием чего является торможение биосинтеза простагландинов - модуляторов болевой чувствительности, терморегуляции и воспаления.
Кеторолак представляет собой рацемическую смесь S(-) и R(+)-энантиомеров, при этом обезболивающее действие обусловлено S(-)-формой.
Препарат не влияет на опиоидные рецепторы, не угнетает дыхания, не вызывает лекарственной зависимости, не обладает седативным и анксиолитическим действием.
По силе анальгезирующего эффекта сопоставим с морфином, значительно превосходит другие НПВП.
После приема внутрь начало обезболивающего действия отмечается через 1 ч, максимальный эффект достигается через 1-2 ч.
После в/м введения начало обезболивающего действия отмечается через 30 мин, максимальный эффект достигается через 1-2 ч.
Фармакокинетика
Всасывание
При приеме внутрь Кеторолак хорошо всасывается из ЖКТ. Тmax составляет 40 мин после приема натощак в дозе 10 мг. Cmax в плазме крови 0.7-1.1 мкг/мл. Богатая жирами пища снижает Cmax препарата в крови и задерживает ее достижение на 1 час. Всасывание при в/м введении полное и быстрое.
Биодоступность составляет 80-100%.
После в/м введения 30 мг Cmax в плазме крови составляет 1.74-3.1 мкг/мл. После в/м введения в дозе 60 мг Cmax в плазме крови составляет 3.23-5.77 мкг/мл. Тmax соответственно составляет 15-73 мин и 30-60 мин.
После в/в инфузии в дозе 15 мг Cmax составляет 1.96-2.98 мкг/мл, в дозе 30 мг - Cmax составляет 3.69-5.61 мкг/мл.
Распределение
Связывание с белками плазмы крови - 99%. При гипоальбуминемии количество свободного вещества в крови увеличивается. Vd составляет 0.15-0.33 л/кг.
Время достижения Css при приеме внутрь - 24 ч при применении 4 (выше субтерапевтической) и составляет после приема внутрь 10 мг - 0.39-0.79 мкг/мл.
Css при парентеральном введении достигается через 24 ч при применении 4 (выше субтерапевтической) и при в/м введении в дозе 15 мг составляет 0.65-1.13 мкг/мл, при в/м введении в дозе 30 мг - 1.29-2.47 мкг/мл; при в/в инфузии в дозе 15 мг - 0.79-1.39 мкг/мл, при в/в инфузии в дозе 30 мг - 1.68-2.76 мкг/мл.
Плохо проходит через ГЭБ, проникает через плацентарный барьер (10%).
Выделяется с грудным молоком. При приеме внутрь матерью 10 мг кеторолака Cmax в молоке составляет 7.3 нг/мл, Тmax составляет 2 ч после приема первой дозы. Через 2 ч после применения второй дозы кеторолака (при применении препарата 4) Cmax составляет 7.9 нг/мл. При парентеральном введении выделяется с грудным молоком в небольших количествах.
Метаболизм
Более 50% введенной дозы метаболизируется в печени с образованием фармакологически неактивных метаболитов. Главными метаболитами являются глюкурониды и р-гидроксикеторолак.
Выведение
Выводится с мочой - 91% (40% в виде метаболитов), с калом - 6%. Не выводится путем гемодиализа.
T1/2 у пациентов с нормальной функцией почек составляет в среднем 5.3 ч (после в/м введения 30 мг - 3.5-9.2 ч, после в/в введения 30 мг - 4-7.9 ч).
Общий клиренс при в/м введении 30 мг составляет 0.023 л/кг/ч, при в/в инфузии 30 мг составляет 0.03 л/кг/ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У пациентов с почечной недостаточностью Vd препарата может увеличиваться в 2 раза, а Vd его R-энантиомера - на 20%. При концентрации креатинина в плазме крови 19-50 мг/л при в/м введении 30 мг препарата общий клиренс составляет 0.015 л/кг/ч.
У пациентов с нарушением функции почек при концентрации креатинина в плазме крови 19-50 мг/л (168-442 мкмоль/л) T1/2 составляет 10.3-10.8 ч, при более выраженной почечной недостаточности - более 13.6 ч.
Функция печени не оказывает влияния на T1/2.
У пациентов пожилого возраста общий клиренс при в/м введении в дозе 30 мг составляет 0.019 л/кг/ч. T1/2 удлиняется у пациентов пожилого возраста
Побочные действия
Часто - >3%; менее часто - 1-3%; редко - < 1%.
Со стороны пищеварительной системы: часто (особенно у пациентов пожилого возраста старше 65 лет, имеющих в анамнезе эрозивно-язвенные поражения ЖКТ) - гастралгия, диарея; менее часто - стоматит, метеоризм, запор, рвота, ощущение переполнения желудка; редко - тошнота, эрозивно-язвенные поражения ЖКТ (в т.ч. с перфорацией и/или кровотечением - абдоминальная боль, спазм или жжение в эпигастральной области, мелена, рвота с кровью или по типу "кофейной гущи", тошнота, изжога), холестатическая желтуха, гепатит, гепатомегалия, острый панкреатит.
Со стороны мочевыделительной системы: редко - острая почечная недостаточность, боль в пояснице с/без гематурии и/или азотемии, гемолитический уремический синдром (гемолитическая анемия, почечная недостаточность, тромбоцитопения, пурпура), частое мочеиспускание, повышение или снижение объема мочи, нефрит, отеки почечного генеза.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: часто - головная боль, головокружение, сонливость; редко - асептический менингит (в т.ч. лихорадка, сильная головная боль, судороги, ригидность мышц шеи и/или спины), гиперактивность (в т.ч. изменение настроения, беспокойство), галлюцинации, депрессия, психоз.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: иногда - повышение АД; редко - отек легких, обморок.
Со стороны дыхательной системы: редко - бронхоспазм или диспноэ, ринит, отек гортани (в т.ч. одышка, затруднение дыхания).
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При комбинированном применении с другими НПВС могут наблюдаться задержка жидкости, декомпенсация сердечной деятельности, артериальная гипертензия.
Не следует использовать Кеторолак одновременно с парацетамолом более 5 дней.
При необходимости можно назначать Кеторолак в комбинации с опиоидными анальгетиками.
Гиповолемия повышает риск развития побочных реакций со стороны почек.
Влияние препарата на агрегацию тромбоцитов прекращается через 24-48 ч.
Пациентам с нарушением свертывания крови назначают препарат только при постоянном контроле числа тромбоцитов, это особенно важно в постоперационном периоде, что требует тщательного контроля гемостаза
Риск развития лекарственных осложнений возрастает при увеличении продолжительности лечения (у пациентов с хроническими болями) и превышении пероральной дозы препарата >40 мг/
Кеторолак не рекомендуется применять в качестве средства для премедикации, поддерживающей анестезии и обезболивания в акушерской практике.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Поскольку у значительной части пациентов при назначении Кеторолака развиваются побочные эффекты со стороны ЦНС (в т.ч. сонливость, головокружение, головная боль), рекомендуется избегать выполнения работ, требующих повышенного внимания и быстрой реакции (в т.ч. вождение автотранспорта, работа с механизмами).
Показания
болевой синдром средней и сильной интенсивности различного генеза (в т.ч. травмы, зубная боль, боли в послеродовом и послеоперационном периоде, онкологические заболевания, миалгия, артралгия, невралгия, радикулит, вывихи, растяжения, ревматические заболевания).
Противопоказания
— "аспириновая" астма;
— бронхоспазм;
— ангионевротический отек;
— гиповолемия (независимо от вызвавшей ее причины);
— дегидратация;
— эрозивно-язвенные поражения ЖКТ в фазе обострения;
— пептические язвы;
— гипокоагуляция (в т.ч. гемофилия);
— печеночная недостаточность;
— почечная недостаточность (сывороточный креатинин >5 мг/дл);
— геморрагический инсульт (подтвержденный или подозреваемый);
— геморрагический диатез;
— одновременное применение с другими НПВС;
— высокий риск развития или рецидива кровотечения (в т.ч. после операций);
— нарушение кроветворения;
— беременность;
— роды;
— период лактации;
— детский и подростковый возраст до 16 лет (эффективность и безопасность не установлены);
— повышенная чувствительность к компонентам препарата;
— повышенная чувствительность к кеторолаку и другим НПВС
Лекарственное взаимодействие
Одновременное применение Кеторолака с ацетилсалициловой кислотой или другими НПВС, препаратами кальция, ГКС, этанолом, кортикотропином может привести к образованию язв ЖКТ и развитию желудочно-кишечных кровотечений.
Комбинированное применение Кеторолака с парацетамолом повышает нефротоксичность, с метотрексатом - повышает гепато- и нефротоксичность и возможно только при использовании низких доз последнего (следует контролировать концентрацию метотрексата в плазме крови).
При одновременном применении пробенецид уменьшает плазменный клиренс и Vd Кеторолака, повышает его концентрацию в плазме крови и увеличивает его T1/2.
На фоне применения Кеторолака возможно уменьшение клиренса метотрексата и лития, усиление токсичности этих веществ.
Одновременное применение Кеторолака с непрямыми антикоагулянтами, гепарином, тромболитиками, антиагрегантами, цефоперазоном, цефотетаном и пентоксифиллином повышает риск возникновения кровотечения.
(4907)
Дозування
При в/м введенні дорослим у віці до 65 років вводять в/м 10-60 мг на перше введення, потім - по 10-30 мг кожні 6 год (зазвичай по 30 мг кожні 6 год); пацієнтам літнього віку (старше 65 років) або з порушенням функції нирок - по 10-15 мг кожні 4-6 год При в/в введенні дорослим у віці до 65 років струминно вводять у дозі 10-30 мг, потім - по 10-30 мг через кожні 6 ч. При безперервній інфузії за допомогою інфузомату початкова доза становить 30 мг, потім швидкість інфузії становить 5 мг/год. При в/в введенні пацієнтам літнього віку старше 65 років або з порушенням функции нирок струминно вводять у дозі 10-15 мг кожні 6 год. Як при в/м, так і в/в способі введення максимальна добова доза для дорослих віком до 65 років становить 90 мг; для пацієнтів літнього віку (старше 65 років) або з порушенням функції нирок - 60 мг. Безперервна в/в інфузія не повинна тривати більше 24 год. При парентеральному введенні тривалість курсу лікування не повинна перевищувати 5 днів. При переході з парентерального введення препарату на його прийом всередину сумарна добова доза препарату в обох лікарських формах в день переклода не повинна перевищувати 90 мг для дорослих віком до 65 років і 60 мг - для пацієнтів літнього віку (старше 65 років) або з порушеною функцією нирок. При цьому доза препарату в таблетках в день переходу не повинна перевищувати 30 мг. При необхідності одночасно можна додатково призначити опіоїдні анальгетики в зменшених дозахПередозування
абдомінальні болі, нудота, блювота, виникнення пептичних виразок шлунка або ерозивного гастриту, порушення функції нирок, метаболічний ацидоз
Лікарська форма
Розчин для в/в і в/м ��веденняСклад
кеторолаку трометамин30 мг
Допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти (трилон Б), вода д/в.Фармакологічна дія
НПЗП з виражену аналгетичну, протизапальну та помірну жарознижувальну дію.
Механізм дії пов'язаний з неселективним пригніченням активності ферментів ЦОГ-1 і ЦОГ-2, головним чином в периферичних тканинах, наслідком чого є гальмування біосинтезу простагландинів - модуляторів больової чутливості, терморегулювання та запалення.
Кеторолак являє собою рацемічну суміш S(-) та R(+)-енантіомерів, при цьому знеболювальна дія зумовлена S(-)-формою.
Препарат не впливає на опіоїдні рецептори, не пригнічує дихання, не викликає лікарської залежності, не має седативну та анксіолітичну дію.
По силі анальгезирующего ефекту можна порівняти з морфіном, значно перевершує інші НПЗП.
Після прийому всередину початок знеболюючого дії відмічається через 1 год, максимальний ефект досягається через 1-2 ч.
Після в/м введення початок знеболюючого дії відмічається через 30 хв, максимальний ефект досягається через 1-2 ч.Фармакокінетика
Всмоктування
При прийомі всередину Кеторолак добре всмоктується з ШКТ. Тмах становить 40 хв після прийому натще в дозі 10 мг. Cmax в плазмі крові 0.7-1.1 мкг/мл Багата жирами їжа знижує Cmax препарату в крові і затримує її досягнення на 1 годину. Всмоктування при в/м введенні повне і швидке.
Біодоступність становить 80-100%.
Після в/м введення 30 мг Cmax у плазмі крові ��залишає 1.74-3.1 мкг/мл, Після в/м введення в дозі 60 мг Cmax у плазмі крові становить 3.23-5.77 мкг/мл Тмах відповідно становить 15-73 хв і 30-60 хв.
Після в/в інфузії в дозі 15 мг Cmax становить 1.96-2.98 мкг/мл, в дозі 30 мг Cmax становить 3.69-5.61 мкг/мл
Розподіл
Зв'язування з білками плазми - 99%. При гіпоальбумінемії кількість вільного речовини в крові збільшується. Vd складає 0.15-0.33 л/кг.
Час досягнення Css при прийомі всередину - 24 год при застосуванні 4 (вище субтерепевтичної) і становить після прийому всередину 10 мг - 0.39-0.79 мкг/мл
Css при парентеральному введенні досягається через 24 год при застосуванні 4 (вище субтерепевтичної) та при в/м введенні у дозі 15 мг складає 0.65-1.13 мкг/мл, при в/м введення в дозі 30 мг - 1.29-2.47 мкг/мл; при в/в інфузії в дозі 15 мг - 0.79-1.39 мкг/мл, при в/в інфузії в дозі 30 мг - 1.68-2.76 мкг/мл
Погано проходить через ГЕБ, проникає крізь плацентарний бар'єр (10%).
Виділяється з грудним молоком. При прийомі всередину матір'ю 10 мг кеторолаку Cmax в молоці становить 7.3 нг/мл, Тмах становить 2 год після прийому першої дози. Через 2 год після застосування друго�� дози кеторолаку (при застосуванні препарату 4) Cmax становить 7.9 нг/мл При парентеральному введенні виділяється з грудним молоком у невеликих кількостях.
Метаболізм
Більше 50% введеної дози метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів. Головними метаболітами є глюкуроніди і р-гидроксикеторолак.
Виведення
Виводиться з сечею - 91% (40% у вигляді метаболітів), з калом - 6%. Не виводиться шляхом гемодіалізу.
T1/2 у пацієнтів з нормальною функцією нирок становить у середньому 5.3 год (по��ле в/м введення 30 мг - 3.5-9.2 год, після в/в введення 30 мг - 4-7.9 год).
Загальний кліренс при в/м введенні 30 мг становить 0.023 л/кг/год, при в/в інфузії 30 мг становить 0.03 л/кг/год.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів з нирковою недостатністю Vd препарату може збільшуватися в 2 рази, а Vd його R-енантіомер - на 20%. При концентрації креатиніну в плазмі 19-50 мг/л при в/м введенні 30 мг препарату загальний кліренс складає 0.015 л/кг/год.
У пацієнтів з порушенням функції нирок при концентрації креатиніну в плазмі 19-50 мг/л (168-442 мкмоль/л) T1/2 становить 10.3-10.8 ч, при більш вираженій нирковій недостатності - більше 13.6 ч.
Функція печінки не спричиняє впливу на T1/2.
У пацієнтів літнього віку загальний кліренс при в/м введення в дозі 30 мг становить 0.019 л/кг/год, T1/2 подовжується у пацієнтів літнього вікуПобічні дії
Часто - >3%; менш часто - 1-3%; рідко - < 1%.
З боку травної системи: часто (особливо у пацієнтів літнього віку старше 65 років, які мають в анамнезі ерозивно-виразкові ураження ШКТ) - гастралгія, діарея; менш часто - стоматит, метеоризм, запор, блювання, відчуття переповнення шлунка; рідко - нудота, ерозивно-виразкові ураження ШКТ (у т. ч. з перфорацією і/або кровотечею - абдомінальний біль, спазм або печіння в епігастральній області, мелена, блювання з кров'ю або за типом "кавової гущі", нудота, печія), холестатична жовтяниця, гепатит, гепатомегалія, гострий панкреатит.
З боку сечовидільної системи: рідко - гостра ниркова недостатність, біль у попереку з/без гематурії та/або азотемії, гемолітичний уремічний синдром (гемолитическ��я анемія, ниркова недостатність, тромбоцитопенія, пурпура), часте сечовипускання, підвищення або зниження об'єму сечі, нефрит, набряки ниркового генезу.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: часто - головний біль, запаморочення, сонливість; рідко - асептичний менінгіт (у т. ч. лихоманка, сильний головний біль, судоми, ригідність м'язів шиї і/або спини), гіперактивність (в т. ч. зміна настрою, неспокій), галюцинації, депресія, психоз.
З боку серцево-судинної системи: іноді - підвищення артеріального тиску; рідко - відєк легенів, непритомність.
З боку дихальної системи: рідко - бронхоспазм або диспное, риніт, набряк гортані (у т. ч. задишка, утруднення дихання).Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При комбінованому застосуванні з іншими НПЗП можуть спостерігатися затримка рідини, декомпенсація серцевої діяльності, артеріальна гіпертензія.
Не слід використовувати Кеторолак одночасно з парацетамолом більше 5 днів.
При необхідності можна призначати Кеторолак у комбінації з опіоїдними анальгетиками.
Гіпо��олемия підвищує ризик розвитку побічних реакцій з боку нирок.
Вплив препарату на агрегацію тромбоцитів припиняється через 24-48 год.
Пацієнтам з порушенням згортання крові призначають препарат тільки при постійному контролі числа тромбоцитів, особливо це важливо в постопераційному періоді, що вимагає ретельного контролю гемостазу
Ризик розвитку лікарських ускладнень зростає при збільшенні тривалості лікування (у пацієнтів з хронічними болями) і перевищенні пероральної дози препарату >40 мг/
r /> Кеторолак не рекомендується застосовувати як засіб для премедикації, підтримуючої анестезії і знеболювання в акушерській практиці.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Оскільки у значної частини пацієнтів при призначенні Кеторолаку розвиваються побічні ефекти з боку ЦНС (у т. ч. сонливість, запаморочення, головний біль), рекомендується уникати виконання робіт, що потребують підвищеної уваги і швидкої реакції (у т. ч. водіння автотранспорту, робота з механізмами).3>Свідченнябольовий синдром середньої та сильної інтенсивності різного генезу (у т. ч. травми, зубний біль, біль у післяпологовому й післяопераційному періоді, онкологічні захворювання, міалгія, артралгія, невралгія, радикуліт, вивихи, розтягнення, ревматичні захворювання).Протипоказання
— "аспіринова" астма;
— бронхоспазм;
— ангіоневротичний набряк;
— гіповолемія (незалежно від викликала її причини);
— дегідратація;
— ерозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення;
— пептичеські виразки;
— гіпокоагуляція (у т.ч. гемофілія);
— печінкова недостатність;
— ниркова недостатність (сироватковий креатинін >5 мг/дл);
— геморагічний інсульт (підтверджений або підозрюваний);
— геморагічний діатез;
— одночасне застосування з іншими НПЗЗ;
— високий ризик розвитку або рецидиву кровотечі (в т.ч. після операцій);
— порушення кровотворення;
— вагітність;
— пологи;
— період лактації;
— дитячий та підлітковий вік дпро 16 років (ефективність і безпека не встановлені);
— підвищена чутливість до компонентів препарату;
— підвищена чутливість до кеторолаку та інших НПЗЗЛікарська взаємодія
Одночасне застосування Кеторолаку з ацетилсаліциловою кислотою або іншими НПЗЗ, препаратами кальцію, ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДАМИ, етанолом, кортикотропіном може призвести до утворення виразок ШЛУНКОВО-кишкового тракту та розвитку шлунково-кишкових кровотеч.
Комбіноване застосування Кеторолаку з парацетамолом підвищує нефротоксичність, з метотрексатом - підвищує гепато - та нефротоксичність і можливо тільки при використанні низьких доз останнього (слід контролювати концентрацію метотрексату в плазмі крові).
При одночасному застосуванні пробенецид зменшує плазмовий кліренс і Vd Кеторолаку, підвищує його концентрацію в плазмі крові і подовжує його T1/2.
На тлі застосування Кеторолаку можливе зменшення кліренсу метотрексату та літію, посилення токсичності цих речовин.
Одночасне застосування Кеторолаку з непрямими антикоагулянтами, гепарином, тромболити��ами, антиагрегантами, цефоперазоном, цефотетаном і пентоксифиллином підвищує ризик виникнення кровотечі.