Дозировка
Взрослым, внутрь. Максимальная суточная доза 40 мг, длительность приема не более 5 сутк.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые оболочкой белого цвета, шероховатые, круглые, двояковыпуклые.
Состав
1 таб.
кеторолака трометамин 10 мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая 120 мг, лактозы моногидрат (таблетоза 80 меш) 69 мг, магния стеарат 1 мг.
Фармакологическое действие
НПВС, производное пирролизин-карбоксиловой кислоты. Оказывает выраженное анальгезирующее действие, обладает также противовоспалительным и умеренным жаропонижающим действием. Механизм действия связан с угнетением активности ЦОГ - основного фермента метаболизма арахидоновой кислоты, являющейся предшественником простагландинов, которые играют главную роль в патогенезе воспаления, боли и лихорадки.
По силе анальгетического действия сопоставим с морфином.
Фармакокинетика
Биодоступность - 80-100 %, абсорбция при внутримышечном введении - полная и быстрая. После внутримышечного введения 30 мг максимальная концентрация в плазме крови составляет (Сmах) 1,74-3,1 мкг/мл, 60 мг - 3,23-5,77 мкг/мл, время достижения максимальной концентрации соответственно - 15-73 мин и 30-60 мин; Сmах после внутривенной инфузии 15 мг - 1,96-2,98 мкг/мл, 30 мг - 3,69-5,61 мкг/мл. Время достижения равновесных концентраций (Css) при парентеральном введении - 24 ч при назначении 4 раза в сутки (выше субтерапевтической) и составляет при внутримышечном введении 15 мг - 0,65-1,13 мкг/мл, 30 мг - 1,29-2,47 мкг/мл, при внутривенной инфузии 15 мг - 0,79-1,39 мкг/мл, 30 мг - 1,68-2,76 мкг/мл.
99% препарата связывается с белками плазмы крови и при гипоальбуминемии количество свободного вещества в крови увеличивается.
Объем распределения составляет 0,15-0,33 л/кг. У больных с почечной недостаточностью объем распределения препарата может увеличиваться в 2 раза, а объем распределения его R-энантиомера - на 20 %. Плохо проходит через гематоэнцефалический барьер, проникает через плаценту (10 %). В небольших количествах обнаруживается в грудном молоке.
Более 50% введенной дозы метаболизируется в печени с образованием фармакологически неактивных метаболитов. Главными метаболитами являются глюкурониды, которые выводятся почками и р-гидроксикеторолак.
Выводится на 91% почками (40% в виде метаболитов), 6% - через кишечник.
Период полувыведения (Т?) у пациентов с нормальной функцией почек составляет в среднем 5,3 ч (3,5-9,2 ч после в/м введения 30 мг, 4-7,9 ч после в/в введения 30 мг). удлиняется у пожилых пациентов и укорачивается у молодых. Функция печени не оказывает влияния на Т?. У пациентов с нарушением функции почек при концентрации креатинина в плазме крови 19-50 мг/л (168-442 мкмоль/л) T? составляет 10,3-10,8 ч, при более выраженной почечной недостаточности - более 13,6 ч.
Общий клиренс составляет при в/м введении 30 мг - 0,023 л/кг/ч (0,019 л/кг/ч у пожилых пациентов), в/в инфузии 30 мг - 0,03 л/кг/ч; у пациентов с почечной недостаточностью при концентрации креатинина в плазме крови 19-50 мг/л при в/м введении 30 мг - 0,015 л/кг/ч.
Не выводится путем гемодиализа.
Побочные действия
Часто - более 3%, менее часто - 1-3%, редко - менее 1%.
Со стороны пищеварительной системы: часто (особенно у пожилых пациентов, старше 65 лет, имеющих в анамнезе эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта) - гастралгия, диарея; менее часто - стоматит, метеоризм, запор, рвота, ощущение переполнения желудка; редко - тошнота, эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта (в т.ч. с перфорацией и/или кровотечением - абдоминальная боль, спазм или жжение в эпигастральной области, кровь в кале или мелена, рвота с кровью или по типу «кофейной гущи», тошнота, изжога и др.), холестатическая желтуха, гепатит, гепатомегалия, острый панкреатит.
Со стороны мочевыделительной системы: редко - острая почечная недостаточность, боль в пояснице с или без гематурии и/или азотемии, гемолитико-уремический синдром (гемолитическая анемия, почечная недостаточность, тромбоцитопения, пурпура), частое мочеиспускание, повышение или снижение объема мочи, нефрит, отеки почечного генеза.
Со стороны органов чувств: редко - снижение слуха, звон в ушах, нарушение зрения (в т.ч. нечеткость зрительного восприятия).
Со стороны дыхательной системы: редко - бронхоспазм или диспноэ, ринит, отек легких, отек гортани (одышка, затруднение дыхания).
Со стороны ЦНС: часто - головная боль, головокружение, сонливость, редко -асептический менингит (лихорадка, сильная головная боль, судороги, ригидность мышц шеи и/или спины), гиперактивность (изменение настроения, беспокойство), галлюцинации, депрессия, психоз.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: менее часто - повышение артериального давления, редко -обморок.
Со стороны органов кроветворения: редко - анемия, эозинофилия, лейкопения.
Со стороны системы гемостаза: редко - кровотечение из послеоперационной раны, носовое кровотечение, ректальное кровотечение.
Со стороны кожных покровов: менее часто - кожная сыпь (включая макулопапулезную сыпь), пурпура, редко - эксфолиативный дерматит (лихорадка с ознобом или без, покраснение, уплотнение или шелушение кожи, опухание и/или болезненность небных миндалин), крапивница, синдром Стивенса-Джонсона, синдром Лайелла.
Местные реакции: менее часто - жжение или боль в месте введения.
Аллергические реакции: редко - анафилаксия или анафилактоидные реакции (изменение цвета кожи лица, зуд кожи, тахипноэ или диспноэ, отеки век, периорбитальный отек, одышка, затрудненное дыхание, тяжесть в грудной клетке, свистящее дыхание).
Прочие: часто - отеки (лица, голеней, лодыжек, пальцев, ступней, повышение массы тела); менее часто - повышенная потливость, редко - отек языка, лихорадка.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
При совместном применении с другими нестероидными противовоспалительными препаратами может наблюдаться задержка жидкости, декомпенсация сердечной деятельности, артериальная гипертензия. Влияние на агрегацию тромбоцитов прекращается через 24-48 ч.
Гиповолемия повышает риск развития побочных реакций со стороны почек. При необходимости можно назначать в комбинации с наркотическими анальгетиками.
Кеторолак не рекомендуется применять в качестве средства для премедикации, поддерживающей анестезии и обезболивания в акушерской практике.
Не использовать одновременно с парацетамолом более 5 дней. Больным с нарушением свертывания крови назначают препарат только при постоянном контроле числа тромбоцитов, особенно в постоперационном периоде, требующих тщательного контроля гемостаза.
Рекомендуется избегать выполнения работ, требующих повышенного внимания и быстрой реакции (вождение автотранспорта, работа с механизмами и пр.).
Передозировка
Симптомы (при однократном введении): боль в животе, тошнота, рвота, эрозивно-язвенное поражение желудочно-кишечного тракта, нарушение функции почек, метаболический ацидоз.
Лечение: симптоматическое (поддержание жизненно важных функций организма). Диализ - малоэффективен.
Показания
Болевой синдром сильной и умеренной выраженности: травмы, зубная боль, боли в послеоперационном периоде, онкологические заболевания, миалгия, артралгия, невралгия, радикулит, вывихи, растяжения, ревматические заболевания. Предназначен для симптоматической терапии, уменьшения боли и воспаления на момент использования, на прогрессирование заболевания не влияет.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к кеторолаку, полное или неполное сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа и околоносовых пазух и непереносимости ацетилсалициловой кислоты или других нестероидных противовоспалительных препаратов (в т.ч. в анамнезе), крапивница, ринит, вызванные приемом нестероидных противовоспалительных препаратов (в анамнезе), дегидратация.
Непереносимость лекарственных средств пиразолонового ряда, гиповолемия (независимо от вызвавшей ее причины), кровотечения или высокий риск их развития, состояние после проведения аорто коронарное шунтирование, подтверждённая гиперкалиемия, воспалительные заболевания кишечника.
Эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта в стадии обострения, пептические язвы, гипокоагуляция (в т.ч. гемофилия).
Тяжелая печеночная и/или почечная недостаточность (клиренс креатинина менее 30 мл/мин).
Геморрагический инсульт (подтвержденный или подозреваемый), геморрагический диатез, нарушение кроветворения.
Беременность, роды и период лактации.
Детский возраст до 16 лет.
Препарат не применяют для обезболивания перед и во время хирургических операций из-за высокого риска кровотечения, а также для лечения хронических болей.
С осторожностью
Бронхиальная астма; холецистит; хроническая сердечная недостаточность; артериальная гипертензия; нарушение функции почек (креатинин плазмы ниже 50 мг/л); холестаз; активный гепатит; сепсис; системная красная волчанка; пожилой возраст (старше 65 лет); полипы слизистой оболочки носа и носоглотки, одновременный прием с другими нестероидными противовоспалительными препаратами; наличие факторов, повышающих ЖКТ-токсичность: алкоголизм, табакокурение; послеоперационный период, отечный синдром, ишемическая болезнь сердца, цереброваскулярные заболевания, дислипидемия/гиперлипидемия, сахарный диабет, заболевания периферических артерий, клиренс креатинина менее 60 мл/мин, язвенные поражения желудочно-кишечного тракта в анамнезе, наличие инфекции H.pylori, длительное использование нестероидных противовоспалительных препаратов, тяжёлые соматические заболевания, одновременный приём пероральных глюкокортикостероидов (в т.ч. преднизолона), антикоагулянтов (в т.ч. варфарина), антиагрегантов (в т.ч. клопидогреля), селективных ингибиторов обратного захвата серотонина (в т.ч. циталопрама, флуоксетина, пароксетина, сертралина).
Лекарственное взаимодействие
Одновременное применение кеторолака с ацетилсалициловой кислотой или другими нестероидными противовоспалительными препаратами, препаратами кальция, глюкокортикостероидами, этанолом, кортикотропином может привести к образованию язв желудочно-кишечного тракта и развитию желудочно-кишечных кровотечений.
Совместное назначение с парацетамолом повышает нефротоксичность, с метотрексатом - гепато- и нефротоксичность. Совместное назначение кеторолака и метотрексата возможно только при использовании низких доз последнего (контролировать концентрацию метотрексата в плазме крови).
На фоне применения кеторолака возможно уменьшение клиренса метотрексата и лития и усиление токсичности этих веществ. Одновременное назначение с непрямыми антикоагулянтами, гепарином, тромболитиками, антиагрегантами, цефоперазоном, цефотетаном и пентоксифиллином повышает риск кровотечения. Снижает эффект гипотензивных и диуретических препаратов (понижается синтез простагландинов в почках). При комбинировании с опиоидными анальгетиками дозы последних могут быть существенно снижены, так как усиливается их действие.
Повышается гипогликемическое действие инсулина и пероральных гипогликемических препаратов (необходим перерасчет дозы). Совместное назначение с вальпроевой кислотой вызывает нарушение агрегации тромбоцитов. Повышает концентрацию в плазме крови верапамила и нифедипина.
При назначении с другими нефротоксичными лекарственными средствами (в т.ч. с препаратами золота) повышается риск развития нефротоксичности.
Пробенецид и лекарственные средства, блокирующие канальцевую секрецию, снижают клиренс кеторолака и повышают его концентрацию в плазме крови.
Раствор для инъекций не следует смешивать в одном шприце с морфином сульфатом, прометазином и гидроксизином из-за выпадения осадка. Фармацевтически не совместим с раствором трамадола, препаратами лития.
Раствор для инъекций совместим с 0,9% раствором натрия хлорида, 5% раствором декстрозы, раствором Рингера и Рингера-лактата, раствором «Плазмалит», а также с инфузионными растворами, содержащими аминофиллин, лидокаина гидрохлорид, допамина гидрохлорид, инсулин человека короткого действия и гепарина натриевую соль.
(4906)
Дозування
Дорослим внутрішньо. Максимальна добова доза 40 мг, тривалість прийому не більше 5 сутк.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою білого кольору, шорсткі, круглі, двоопуклі.Склад
1 таб.
кеторолаку трометамін 10 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 120 мг, лактози моногідрат (таблетоза 80 меш) 69 мг, магнію стеарат 1 мг.Фармакологічна дія
НПЗП, похідне пирролизин-карбоксилової кислоти. Чинить виражену аналгезуючу дію, має також противовоспалительным та помірну жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦИКЛООКСИГЕНАЗИ - основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю і пропасниці.
По силі анальгетичної дії порівнянний з морфіном.Фармакокінетика
Біодоступність - 80-100 %, абсорбція при внутрішньом'язовому введенні - повна і швидка. Після внутрішньом'язового введення 30 мг максимальна концентрація в плазмі крові становить (Смах) 1,74-3,1 мкг/мл, 60 мг - 3,23-5,77 мкг/мл, час досягнення максимальної концентрації відповідно - 15-73 хв і 30-60 хв; Смах після внутрішньовенної інфузії 15 мг - 1,96-2,98 мкг/мл, 30 мг - 3,69-5,61 мкг/мл, Час досягнення рівноважних концентрацій (Css) при парентеральному введенні - 24 год при призначенні 4 рази на добу (вище субтерепевтичної) і становить при внутрішньом'язовому введенні 15 мг - 0,65-1,13 мкг/мл, 30 мг - 1,29-2,47 мкг/мл, при внутрішньовенній інфузії 15 мг - 0,79-1,39 мкг/мл, 30 мг - 1,68-2,76 мкг/мл
99% препарату зв'язується з білками плазми крові і при гіпоальбумінемії кількісних��про вільного речовини в крові збільшується.
Об'єм розподілу становить 0,15-0,33 л/кг, У хворих з нирковою недостатністю об'єм розподілу препарату може збільшуватися в 2 рази, а об'єм розподілу його R-енантіомер - на 20 %. Погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр, проникає через плаценту (10 %). У невеликих кількостях виявляється в грудному молоці.
Більше 50% введеної дози метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів. Головними метаболітами є глюкуроніди, ко��які виводяться нирками, і р-гидроксикеторолак.
Виводиться на 91% нирками (40% у вигляді метаболітів), 6% - через кишечник.
Період напіввиведення (Т?) у пацієнтів з нормальною функцією нирок становить у середньому 5,3 год (3,5-9,2 год після в/м введення 30 мг, 4-7,9 год після в/в введення 30 мг). подовжується у літніх пацієнтів і коротшає у молодих. Функція печінки не спричиняє впливу на Т?. У пацієнтів з порушенням функції нирок при концентрації креатиніну в плазмі 19-50 мг/л (168-442 мкмоль/л) T? становить 10,3-10,8 год, при більш вираженій нирковій недостаточ��ості - більше 13,6 ч.
Загальний кліренс становить при в/м введенні 30 мг - 0,023 л/кг/год (0,019 л/кг/год у літніх пацієнтів), в/в інфузії 30 мг - 0,03 л/кг/год; у пацієнтів з нирковою недостатністю при концентрації креатиніну в плазмі 19-50 мг/л при в/м введенні 30 мг - 0,015 л/кг/год.
Не виводиться шляхом гемодіалізу.Побічні дії
Часто - більше 3%, менш часто - 1-3%, рідко - менше 1%.
З боку травної системи: часто (особливо у літніх пацієнтів, старше 65 років, які мають в анамнезі ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту) - ��астралгия, діарея; менш часто - стоматит, метеоризм, запор, блювання, відчуття переповнення шлунка; рідко - нудота, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у т. ч. з перфорацією і/або кровотечею - абдомінальний біль, спазм або печіння в епігастральній ділянці, кров у калі або мелена, блювання з кров'ю або за типом «кавової гущі», нудота, печія та ін), холестатична жовтяниця, гепатит, гепатомегалія, гострий панкреатит.
З боку сечовидільної системи: рідко - гостра ниркова недостатність, біль у попереку з або без гематурії та/або азотемії, гемолітико-уремічний синдром (гемолітична анемія, ниркова недостатність, тромбоцитопенія, пурпура), часте сечовипускання, підвищення або зниження об'єму сечі, нефрит, набряки ниркового генезу.
З боку органів чуття: рідко - зниження слуху, дзвін у вухах, порушення зору (в т. ч. нечіткість зорового сприйняття).
З боку дихальної системи: рідко - бронхоспазм або диспное, риніт, набряк легень, набряк гортані (задишка, утруднення дихання).
З боку ЦНС: часто - головний біль, головокр��ження, сонливість, рідко -асептичний менінгіт (гарячка, сильний головний біль, судоми, ригідність м'язів шиї і/або спини), гіперактивність (зміна настрою, неспокій), галюцинації, депресія, психоз.
З боку серцево-судинної системи: менш часто - підвищення артеріального тиску, рідко -непритомність.
З боку органів кровотворення: рідко - анемія, еозинофілія, лейкопенія.
З боку системи гемостазу: рідко - кровотеча з післяопераційної рани, носова кровотеча, ректальна кровотеча.
З боку шкірних покривів: менш часто - шкірний висип (включаючи макулопапулезную висип), пурпура, рідко - ексфоліативний дерматит (гарячка з ознобом або без, почервоніння, ущільнення або лущення шкіри, набрякання та/або болючість піднебінних мигдалин), кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла.
Місцеві реакції: менш часто - печіння або біль у місці введення.
Алергічні реакції: рідко - анафілаксія або анафілактоїдні реакції (зміна кольору шкіри обличчя, свербіж шкіри, тахіпное або диспное, набряки повік, періорбітальний про��ек, задишка, утруднене дихання, тяжкість в грудній клітці, свистяче дихання).
Інші: часто - набряки (обличчя, гомілок, гомілок, пальців, ступнів, підвищення маси тіла); менш часто - підвищена пітливість; рідко - набряк язика, гарячка.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
При спільному застосуванні з іншими нестероїдними протизапальними препаратами може спостерігатися затримка рідини, декомпенсація серцевої діяльності, артеріальна гіпертензія. Вплив на агрегацію тромбоцитів припиняється через 24-48 год. r />
Гіповолемія підвищує ризик розвитку побічних реакцій з боку нирок. При необхідності можна призначати в комбінації з наркотичними анальгетиками.
Кеторолак не рекомендується застосовувати як засіб для премедикації, підтримуючої анестезії і знеболювання в акушерській практиці.
Не використовувати одночасно з парацетамолом більше 5 днів. Хворим з порушенням згортання крові призначають препарат тільки при постійному контролі числа тромбоцитів, особливо в постопераційному періоді, що потребують тщательног�� контролю гемостазу.
Рекомендується уникати виконання робіт, що потребують підвищеної уваги і швидкої реакції (керування автотранспортом, робота з механізмами і тощо).
Передозування
Симптоми (при одноразовому введенні): біль у животі, нудота, блювання, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, порушення функції нирок, метаболічний ацидоз.
Лікування: симптоматичне (підтримка життєво важливих функцій організму). Діаліз - малоефективний.Свідчення
Больовий синдром сильної і помірної выраженностюки: травми, зубний біль, біль у післяопераційному періоді, онкологічні захворювання, міалгія, артралгія, невралгія, радикуліт, вивихи, розтягнення, ревматичні захворювання. Призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю і запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання
Підвищена чутливість до кеторолаку, повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та навколоносових пазух, і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших ��естероидных протизапальних препаратів (у т. ч. в анамнезі), кропив'янка, риніт, спричинені прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (в анамнезі), дегідратація.
Непереносимість лікарських засобів піразолонового ряду, гіповолемія (незалежно від викликала її причини), кровотечі або високий ризик їх розвитку, стан після проведення аорто коронарне шунтування, підтверджена гіперкаліємія, запальні захворювання кишечника.
Ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту в стадії про��острения, пептичні виразки, гіпокоагуляція (у т.ч. гемофілія).
Тяжка печінкова і/або ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв).
Геморагічний інсульт (підтверджений або підозрюваний), геморагічний діатез, порушення кровотворення.
Вагітність, пологи та період лактації.
Дитячий вік до 16 років.
Препарат не застосовують для знеболювання перед та під час хірургічних операцій із-за високого ризику кровотечі, а також для лікування хронічних болів.
З обережністю
Бронхіальна астма; холецистит; хронічна серцева недостатність; артеріальна гіпертензія; порушення функції нирок (креатинін плазми нижче 50 мг/л); холестаз; активний гепатит; сепсис; системний червоний вовчак; літній вік (старше 65 років); поліпи слизової оболонки носа та носоглотки, одночасний прийом з іншими нестероїдними протизапальними препаратами; наявність чинників, що підвищують ШЛУНКОВО-токсичність: алкоголізм, тютюнопаління; післяопераційний період, набряковий синдром, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярные захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій, кліренс креатиніну менше 60 мл/хв, виразкові ураження шлунково-кишкового тракту в анамнезі, наявність інфекції H. pylori, тривале використання нестероїдних протизапальних препаратів, важкі соматичні захворювання, одночасний прийом пероральних глюкокортикостероїдів (у т. ч. преднізолону), антикоагулянтів (у т. ч. варфарину), антиагрегантів (у т. ч. клопідогрелю), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у т. ч. циталопрама, флуоксетину, пароксетину, сертраліну).Лікарська взаємодія
Одночасне застосування кеторолаку з ацетилсаліциловою кислотою або іншими нестероїдними протизапальними препаратами, препаратами кальцію, глюкокортикостероїдами, етанолом, кортикотропіном може призвести до утворення виразок шлунково-кишкового тракту та розвитку шлунково-кишкових кровотеч.
Сумісне призначення з парацетамолом підвищує нефротоксичність, з метотрексатом - гепато - і нефротоксичність. Спільне призначення кеторолаку та мо��отрексата можливо тільки при використанні низьких доз останнього (контролювати концентрацію метотрексату в плазмі крові).
На тлі застосування кеторолаку можливе зменшення кліренсу літію та метотрексату і посилення токсичності цих речовин. Одночасне призначення з непрямими антикоагулянтами, гепарином, тромболітиками, антиагрегантами, цефоперазоном, цефотетаном і пентоксифиллином підвищує ризик кровотечі. Знижує ефект гіпотензивних та діуретичних препаратів (знижується синтез простагландинів у нирках). При комбі��ировании з опіоїдними анальгетиками дози останніх можуть бути істотно знижені, так як посилюється їх дія.
Підвищується гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних препаратів (необхідний перерахунок дози). Спільне призначення з вальпроєвою кислотою викликає порушення агрегації тромбоцитів. Підвищує концентрацію в плазмі крові верапамілу і ніфедипіну.
При призначенні з іншими нефротоксичними лікарськими засобами (у т. ч. з препаратами золота) підвищується ризик розвитку нефротоксичности.
Пробенецид та лікарські засоби, блокуючі канальцеву секрецію, знижують кліренс кеторолаку і підвищують його концентрацію в плазмі крові.
Розчин для ін'єкцій не слід змішувати в одному шприці з морфіном сульфатом, прометазином і гидроксизином із-за випадання осаду. Фармацевтично не сумісний з розчином трамадолу, препаратами літію.
Розчин для ін'єкцій сумісний з 0,9% розчином натрію хлориду, 5% розчином декстрози, розчином Рінгера та Рінгера-лактату, розчином «Плазмалит», а також з інфузійними розчинами, що містять аминофиллин, лідокаїну гідрохлорид, допаміну гідрохлорид, інсулін людини короткої дії та гепарину натрієву сіль.
