Дозировка
Кеторолак принимают внутрь, однократно или повторно в зависимости от тяжести болевого синдрома. Однократная доза – 10 мг, при повторном приеме рекомендуется принимать по 10 мг до 4-х раз в сутки в зависимости от выраженной боли; максимальная суточная доза не должна превышать 40 мг. При приеме внутрь продолжительность курса не должна превышать 5 дней.
Передозировка
абдоминальные боли, тошнота, рвота, возникновение пептических язв желудка или эрозивного гастрита, нарушение функции почек, метаболический ацидоз.
Лекарственная форма
таблетки покрытые оболочкой
Состав
кеторолака трометамин -10 мг
Вспомогательные вещества:сахар молочный (лактоза), крахмал картофельный, поливинилпирролидон низкомолекулярный (повидон), магния стеарат, тальк, коллидон CL M; оболочка: оксипропилметилцеллюлоза или гидроксипропилметилцеллюлоза (гипромеллоза), тальк, титана диоксид, полиэтиленгликоль 4000, пропиленгликоль.
Фармакологическое действие
Кеторолак оказывает выраженное анальгетическое действие, обладает также противовоспалительным и умеренным жаропонижающим действием.
Механизм действия связан с неселективным угнетением активности фермента циклооксигеназы 1 и 2, главным образом в периферических тканях, следствием чего
Является торможение биосинтеза простангландинов – модуляторов болевой чувствительности, терморегуляции и воспаления. Кеторолак представляте собой рацемическую смесь [-]S и [+]R энантиомеров, при этом обезболивающее действие обусловлено [-]S формой.
Препарат не влияет на опиоидные рецепторы, не угнетает дыхания, не вызывает лекарственной зависимости, не обладает седативным и анксиолитическим действием.
По силе анальгезирующего эффекта сопоставим с морфином, значительно превосходит др. НПВП.
После приема внутрь начало анальгезирующего действия отмечается соответственно через 1 ч, максимальный эффект достигается через 1-2 ч и 2-3 ч.
Фармакокинетика
При приеме внутрь Кеторолак хорошо всасывается в желудосно-кишечном тракте – максимальная концентрация (Сmax) в плазме крови (0,7-1,1 мкг/мл) достигается через 40 мин после приема натощак дозы 10 мг. Богатая жирами пища снижает максимальную концентрацию препарата в крови и задерживает ее достижение на 1 час.
99% препарата связывается с белками плазмы крови и при гипоальбуминемии количество свободного вещества в крови увеличивается.
Биодоступность - 80-100%. Время достижения равновесной концентрации (Сss) при пероральном введении – 24 ч при назначении 4 раза в сутки (выше субтерапевтической) и составляет после приема внутрь 10 мг – 0,39-0,79 мкг/мл. Объем распределения составляет 0,15-0,33 л/кг. У больных с почечной недостаточностью объем распределения препаратаможет увеличиваться в 2 раза, а объем распределения его R-энантиомера – на 20%.
Проникает в грудное молоко: при приеме матерью 10 мг кеторолака Cmax в молоке достигается через 2 ч после приема первой дозы и составляет 7,3 нг/мл, через 2 ч после применения второй дозы кеторолака (при использовании препарата 4 раза в сутки) – составляет 7,9 нг/мл.
Более 50% введенной дозы метаболизируется в печени с образованием фармакологически неактивных метаболитов. Главными метаболитами являются глюкурониды, которые выводятся почками и р-гидроксикеторолак. Выводится на 91% почками, 6% - через кишечник.
Период полувыведения (T1/2) у пациентов с нормальной функцией почек составляет в среднем 5.3 ч. T1/2 возрастает у пожилых пациентов и укорачивается у молодых. Функция печени не оказывает влияния на T1/2. У пациентов с нарушением функции почек при концентрации креатинина в плазме 19-50 мг/л (168-442 мкмоль/л). T1/2 - 10.3-10.8 ч, при более выраженной почечной недостаточности - более 13.6 ч.
Не выводится путем гемодиализа.
Побочные действия
Часто - более 3%, менее часто - 1-3%, редко - менее 1%.
Со стороны пищеварительной системы: часто (особенно у пожилых пациентов, старше 65 лет, имеющих в анамнезе эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта) - гастралгия, диарея; менее часто - стоматит, метеоризм, запор, рвота, ощущение переполнения желудка; редко - тошнота, эрозивно-язвенные поражения ЖКТ (в т.ч. с перфорацией и/или кровотечением - боль в животе, спазм или жжение в эпигастральной области, кровь в кале или мелена, рвота с кровью или по типу "кофейной гущи", тошнота, изжога и др.), холестатическая желтуха, гепатит, гепатомегалия, острый панкреатит.
Со стороны мочевыделительной системы: редко - острая почечная недостаточность, боль в пояснице с или без гематурии и/или азотемии, гемолитический уремический синдром (гемолитическая анемия, почечная недостаточность, тромбоцитопения, пурпура), частое мочеиспускания, повышение или снижение объема мочи, нефрит, отеки почечного генеза.
Со стороны органов чувств: редко - снижение слуха, звон в ушах, нарушение зрения (в т.ч. нечеткость зрительного восприятия).
Со стороны дыхательной системы: редко - бронхоспазм или диспноэ, ринит, отек легких, отек гортани (одышка, затруднение дыхания).
Со стороны ЦНС: часто - головная боль, головокружение, сонливость, редко - асептический менингит (лихорадка, сильная головная боль, судороги, ригидность мышц шеи и/или спины), гиперактивность (изменение настроения, беспокойство), галлюцинации, депрессия, психоз
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Влияние на агрегацию тромбоцитов прекращается через 24-48 ч.
Гиповолемия повышает риск развития побочных реакций со стороны почек. При необходимости можно назначать в комбинации с наркотическими анальгетиками.
Не использовать одновременно с парацетамолом более 5 дней. Больным с нарушением свертывания крови назначают препарат только при постоянном контроле числа тромбоцитов, особенно важно в постоперационном периоде, что требует тщательного контроля гемостаза. Поскольку у значительной части больных при назначении Кеторолака развиваются побочные эффекты со стороны центральной нервной системы (сонливость, головокружение, головная боль), рекомендуется избегать выполнения работ, требующих повышенного внимания и быстрой реакции (вождение автотранспорта, работа с механизмами и пр.).
Показания
Болевой синдром средней и сильной интенсивности различного генеза (в том числе в послеоперационном периоде, при онкологических заболеваниях и др.).
Противопоказания
Повышенная чувствительность к кеторолаку или другим нестероидным противовоспалительным препаратам, "аспириновая" астма, бронхоспазм,
Ангионевротический отек, гиповолемия (независимо от вызвавшей ее причины), дегидратация.
Эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта в стадии обострения, пептические язвы, гипокоагуляция (в т.ч. гемофилия).
Печеночная и/или почечная недостаточность (креатинин плазмы выше 50 мг/л).
Геморрагический инсульт (подтвержденный или подозреваемый), геморрагический диатез, одновременный прием с другими НПВП, высокий риск развития или рецидива кровотечения (в том числе после операций), нарушение кроветворения.
Беременность, роды и период лактации.
Детский возраст до 16 лет (эффективность и безопасность не установлены).
Препарат не применяют для обезболивания перед и во время хирургических операций из-за высокого риска кровотечения, а также для лечения хронических болей.
Лекарственное взаимодействие
Одновременное применение кеторолака с ацетилсалициловой кислотой или другими нестероидными противовоспалительными препаратами, препаратами кальция, глюкокортикостероидами, этанолом, кортикотропином может привести к образованию язв желудочно-кишечного тракта и развитию желудочно-кишечных кровотечений.
Совместное назначение м парацетамолом повышает нефротоксичность, с метотрексатом – гепато- и нефротоксичность. Совместное назначение кеторолака и метотрексата возможно только при использовании низких доз последнего (контролировать концентрацию метотрексата в плазме крови).
Пробеницид уменьшает плазменный клиренс и объем распределения кеторолака, повышает его концентрацию в плазме крови и увеличивает период его полувыведения.
На фоне применения кеторолака возможно уменьшение клиренса метотрексата и лития и усиление токсичности этих веществ.
(4905)
Дозування
Кеторолак приймають внутрішньо, одноразово або повторно залежно від тяжкості больового синдрому. Одноразова доза – 10 мг, при повторному прийомі рекомендується приймати по 10 мг до 4-х разів на добу залежно від вираженого болю; максимальна добова доза не повинна перевищувати 40 мг. При прийомі всередину тривалість курсу не повинна перевищувати 5 днів.Передозування
абдомінальні болі, нудота, блювота, виникнення пептичних виразок шлунка або ерозивного гастриту, порушення функції нирок, метаболічний ацидоз.
Лікинна форма
таблетки вкриті оболонкоюСклад
кеторолаку трометамін -10 мг
Допоміжні речовини:цукор молочний (лактоза), крохмаль картопляний, полівінілпіролідон низькомолекулярний (повідон), магнію стеарат, тальк, колідон CL M; оболонка: оксипропилметилцеллюлоза або гідроксипропілметилцелюлоза (гіпромелоза), тальк, титану діоксид, поліетиленгліколь 4000, пропіленгліколь.Фармакологічна дія
Кеторолак має виражену анальгетичну дію, має також протизапальну та помірну жаропонижающим дією.
Механізм дії пов'язаний з неселективним пригніченням активності ферменту циклооксигенази 1 і 2, головним чином в периферичних тканинах, наслідком чого
Є гальмування біосинтезу простангландинов – модуляторів больової чутливості, терморегуляції та запалення. Кеторолак представляте собою рацемічну суміш [-]S та [+]R енантіомерів, при цьому знеболювальна дія зумовлена [-]S формою.
Препарат не впливає на опіоїдні рецептори, не пригнічує дихання, не викликає лікарської залежностіі, не має седативну та анксіолітичну дію.
По силі анальгезирующего ефекту можна порівняти з морфіном, значно перевершує ін НПЗП.
Після прийому всередину початок аналгезуючої дії зазначається відповідно через 1 год, максимальний ефект досягається через 1-2 год і 2-3 ч.Фармакокінетика
При прийомі всередину Кеторолак добре всмоктується в желудосно-кишковому тракті – максимальна концентрація (Смах) у плазмі крові (0,7-1,1 мкг/мл) досягається через 40 хв після прийому натще дози 10 мг. Багата жирами їжа знижує максимальную концентрацію препарату в крові і затримує її досягнення на 1 годину.
99% препарату зв'язується з білками плазми крові і при гіпоальбумінемії кількість вільного речовини в крові збільшується.
Біодоступність - 80-100%. Час досягнення рівноважної концентрації (Сѕѕ) при пероральному введенні – 24 год при призначенні 4 рази на добу (вище субтерепевтичної) і становить після прийому всередину 10 мг – 0,39-0,79 мкг/мл Об'єм розподілу становить 0,15-0,33 л/кг, У хворих з нирковою недостатністю об'єм розподілу препаратаможет збільшуватися в 2 рази, а об'єм розподілу його R-енантіомер – на 20%.
Проникає в грудне молоко: при прийомі матір'ю 10 мг кеторолаку Cmax в молоці досягається через 2 год після прийому першої дози і становить 7,3 нг/мл, через 2 год після застосування другої дози кеторолаку (при використанні препарату 4 рази на добу) – 7,9 нг/мл
Більше 50% введеної дози метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів. Головними метаболітами є глюкуроніди, які виводяться нирками, і р-гидроксикеторола��. Виводиться на 91% нирками, 6% - через кишечник.
Період напіввиведення (T1/2) у пацієнтів з нормальною функцією нирок становить у середньому 5.3 ч. T1/2 збільшується у літніх пацієнтів і коротшає у молодих. Функція печінки не спричиняє впливу на T1/2. У пацієнтів з порушенням функції нирок при концентрації креатиніну в плазмі 19-50 мг/л (168-442 мкмоль/л). T1/2 - 10.3-10.8 ч, при більш вираженій нирковій недостатності - більше 13.6 ч.
Не виводиться шляхом гемодіалізу.Побічні дії
Часто - більше 3%, менш часто - 1-3%, рідко - менше 1%.
З боку ��ищеварительной системи: часто (особливо у літніх пацієнтів, старше 65 років, які мають в анамнезі ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту) - гастралгія, діарея; менш часто - стоматит, метеоризм, запор, блювання, відчуття переповнення шлунка; рідко - нудота, ерозивно-виразкові ураження ШКТ (у т. ч. з перфорацією і/або кровотечею, біль в животі, спазм або печіння в епігастральній ділянці, кров у калі або мелена, блювання з кров'ю або за типом "кавової гущі", нудота, печія та ін), холестатична жовтяниця, гепатит, гепатомегалія, ост��ий панкреатит.
З боку сечовидільної системи: рідко - гостра ниркова недостатність, біль у попереку з або без гематурії та/або азотемії, гемолітичний уремічний синдром (гемолітична анемія, ниркова недостатність, тромбоцитопенія, пурпура), часте сечовипускання, підвищення або зниження об'єму сечі, нефрит, набряки ниркового генезу.
З боку органів чуття: рідко - зниження слуху, дзвін у вухах, порушення зору (в т. ч. нечіткість зорового сприйняття).
З боку дихальної системи: рідко - бронхоспазм або диспное, риніт, набряк легень, набряк гортані (задишка, утруднення дихання).
З боку ЦНС: часто - головний біль, запаморочення, сонливість, рідко - асептичний менінгіт (гарячка, сильний головний біль, судоми, ригідність м'язів шиї і/або спини), гіперактивність (зміна настрою, неспокій), галюцинації, депресія, психозОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Вплив на агрегацію тромбоцитів припиняється через 24-48 год.
Гіповолемія підвищує ризик розвитку побічних реакцій з боку нирок. При необ��одимости можна призначати в комбінації з наркотичними анальгетиками.
Не використовувати одночасно з парацетамолом більше 5 днів. Хворим з порушенням згортання крові призначають препарат тільки при постійному контролі кількості тромбоцитів, особливо важливо в постопераційному періоді, що вимагає ретельного контролю гемостазу. Оскільки у значної частини хворих при призначенні Кеторолаку розвиваються побічні ефекти з боку центральної нервової системи (сонливість, запаморочення, головний біль), рекомендується уникати вип��лнения робіт, що потребують підвищеної уваги і швидкої реакції (керування автотранспортом, робота з механізмами і тощо).Свідчення
Больовий синдром середньої та сильної інтенсивності різного генезу (у тому числі в післяопераційному періоді, при онкологічних захворюваннях і ін).Протипоказання
Підвищена чутливість до кеторолаку або інших нестероїдних протизапальних препаратів, "аспіринова" астма, бронхоспазм,
Ангіоневротичний набряк, гіповолемія (незалежно від викликала її причини), дегідратація.
r /> Ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту в стадії загострення, пептичні виразки, гіпокоагуляція (у т.ч. гемофілія).
Печінкова і/або ниркова недостатність (креатинін плазми вище 50 мг/л).
Геморагічний інсульт (підтверджений або підозрюваний), геморагічний діатез, одночасний прийом з іншими НПЗП, високий ризик розвитку або рецидиву кровотечі (в тому числі після операцій), порушення кровотворення.
Вагітність, пологи та період лактації.
Дитячий вік до 16 років (ефективність і безпекисность не встановлені).
Препарат не застосовують для знеболювання перед та під час хірургічних операцій із-за високого ризику кровотечі, а також для лікування хронічних болів.Лікарська взаємодія
Одночасне застосування кеторолаку з ацетилсаліциловою кислотою або іншими нестероїдними протизапальними препаратами, препаратами кальцію, глюкокортикостероїдами, етанолом, кортикотропіном може призвести до утворення виразок шлунково-кишкового тракту та розвитку шлунково-кишкових кровотеч.
Женоїве призначення м парацетамолом підвищує нефротоксичність, з метотрексатом – гепато - і нефротоксичність. Спільне призначення кеторолаку та метотрексату можливо тільки при використанні низьких доз останнього (контролювати концентрацію метотрексату в плазмі крові).
Пробеніцид зменшує плазмовий кліренс і об'єм розподілу кеторолаку, підвищує його концентрацію в плазмі крові і подовжує період його напіввиведення.
На тлі застосування кеторолаку можливе зменшення кліренсу літію та метотрексату і посилення токсичності цих речовин.
