Дозировка
Внутрь. Режим дозирования устанавливают индивидуально в зависимости от болевого синдрома. Взрослым от 16 до 64 лет, с массой тела превышающей 50 кг, обычно назначают по 1 таблетке (10 мг) 3 - 4 раза в сутки. Взрослым с массой тела менее 50 кг или с нарушениями функции почек кратность применения препарата уменьшается до 1-2 раз в день. Максимальная суточная доза составляет 4 таблетки (40 мг). Продолжительность курса - не более 5 дней.
Лекарственная форма
таблетки, покрытые оболочкой, белого цвета, с двояковыпуклой поверхностью.
Состав
одна таблетка содержит: действующего вещества – кеторолака трометамина - 10 мг; вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, крахмал картофельный, целлюлоза микрокристаллическая, кальция стеарат, опадрай II
Фармакологическое действие
Нестероидное противовоспалительное средство (НПВС), оказывает выраженное анальгезирующее действие, обладает также противовоспалительным и умеренным жаропонижающим действием. Механизм действия связан с неселективным угнетением активности ЦОГ1 и ЦОГ2, катализирующей образование простагландинов из арахидоновой кислоты, которые играют важную роль в патогенезе боли, воспаления и лихорадки. По силе анальгезирующего эффекта сопоставим с морфином, значительно превосходит другие НПВС.
После приема внутрь начало анальгезирующего действия отмечается через 1 ч, максимальный эффект достигается через 2 - 3 ч.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь кеторолак хорошо всасывается из желудочно-кишечного тракта. Максимальная концентрация (Cmax) в плазме крови достигается через 40 мин после приема препарата натощак в дозе 10 мг и составляет 0,7 – 1,1 мкг/мл. Богатая жирами пища снижает Cmax кеторолака в крови и задерживает время достижения Cmax на 1 ч.
Распределение
Связывание с белками плазмы составляет 99%. При гипоальбуминемии количество свободного вещества в крови увеличивается.
Время достижения равновесной концентрации (Css) при пероральном введении в дозе 10 мг 4 раза в сутки - 24 ч.
Проникает в грудное молоко.
Метаболизм
Более 50% введенной дозы метаболизируется в печени с образованием фармакологически неактивных метаболитов. Главными метаболитами являются глюкурониды и р-гидроксикеторолак.
Выведение
Выводится почками (91%) и через кишечник (6%). Глюкурониды выводятся с мочой.
Т1/2 у пациентов с нормальной функцией почек составляет в среднем 5,3 ч (2,4 - 9 ч после приема внутрь в дозе 10 мг).
Общий клиренс составляет в дозе 10 мг – 0,025 л/кг/ч.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У больных с почечной недостаточностью Vd кеторолака может увеличиваться в 2 раза, а Vd R-энантиомера - на 20%.
Т1/2 удлиняется у пожилых пациентов и укорачивается у молодых пациентов. Функция печени не оказывает влияния на Т1/2. У пациентов с нарушением функции почек при концентрации креатинина в плазме крови 19 - 50 мг/л (168 - 442 мкмоль/л) Т1/2 составляет 10,3 – 10,8 ч, при более выраженной почечной недостаточности - более 13,6 ч.
Общий клиренс у пациентов с почечной недостаточностью при концентрации креатинина в плазме крови 19 - 50 мг/л в дозе 10 мг – 0,016 л/кг/ч.
Не выводится при гемодиализе.
Побочные действия
Часто - более 3%, менее часто - 1-3%, редко - менее 1%.
Со стороны пищеварительной системы: часто - гастралгия, диарея; менее часто - стоматит, метеоризм, запор, рвота, ощущение переполнения желудка; редко - снижение аппетита, тошнота, эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта (в т.ч. с перфорацией и/или кровотечением - боль в животе, спазм или жжение в эпигастральной области, кровь в кале или мелена, рвота с кровью или по типу «кофейной гущи», тошнота, изжога и др.), холестатическая желтуха, гепатит, гепатомегалия, острый панкреатит.
Со стороны мочевыделительной системы: редко - острая почечная недостаточность, боль в пояснице, гематурия, азотемия, гемолитико-уремический синдром (гемолитическая анемия, почечная недостаточность, тромбоцитопения, пурпура), учащение мочеиспускания, повышение или снижение объема мочи, нефрит, отеки почечного генеза.
Со стороны органов чувств: редко: снижение слуха, звон в ушах, нарушение зрения (в т.ч. нечеткость зрительного восприятия).
Со стороны дыхательной системы: редко - бронхоспазм или диспноэ, ринит, отек легких, отек гортани (одышка, затруднение дыхания).
Со стороны центральной нервной системы: часто - головная боль, головокружение, сонливость, редко - асептический менингит (лихорадка, сильная головная боль, судороги, ригидность мышц шеи и/или спины), гиперактивность (изменение настроения, беспокойство), галлюцинации, депрессия, психоз, обморочные состояния.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: менее часто - повышение артериального давления.
Со стороны органов кроветворения: редко - анемия, эозинофилия, лейкопения.
Со стороны системы гемостаза: редко - кровотечение из послеоперационной раны, носовое кровотечение, ректальное кровотечение.
Со стороны кожных покровов: менее часто - кожная сыпь (включая макулопапуллезную сыпь), пурпура, редко - эксфолиативный дерматит (лихорадка с ознобом или без, гиперемия, уплотнение или шелушение кожи, опухание и/или болезненность небных миндалин), крапивница, злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла).
Аллергические реакции: редко - анафилаксия или анафилактоидные реакции (изменение цвета кожи лица, кожная сыпь, крапивница, зуд кожи, тахипноэ или диспноэ, отеки век, периорбитальный отек, одышка, затрудненное дыхание, тяжесть в грудной клетке, свистящее дыхание).
Прочие: часто - отеки (лица, голеней, лодыжек, пальцев, ступней, повышение массы тела); менее часто - повышенное потоотделение, редко - отек языка, лихорадка.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Перед назначением препарата необходимо выяснить вопрос о предшествующей аллергии на препарат или другие нестероидные противовоспалительные препараты. Из-за риска развития аллергических реакций прием первой дозы проводят под тщательным наблюдением врача.
С осторожностью назначают препарат пациентам с нарушениями функции почек, сердца, печени, т.к. нестероидное противовоспалительное средство может приводить к ухудшению функции почек.
Во время применения кеторолака возможно повышение уровня ферментов печени. При развитии заболевания печени или, если наблюдаются системные проявления, кеторолак следует отменить.
Применение кеторолака может ослаблять фертильность и не рекомендуется для применения женщинами, которые планируют забеременеть. Для женщин, которые не могут забеременеть или проходят обследования по поводу нарушения фертильности, следует рассмотреть вопрос об отмене кеторолака.
Больным с нарушением свертывания крови назначают только при постоянном контроле числа тромбоцитов, особенно важно для послеоперационных больных, требующих тщательного контроля гемостаза.
Не рекомендуется применять в послеоперационный и послеродовый период в акушерской практике с целью предупреждения возможного массивного атонического кровотечения.
Не рекомендуется применять в качестве лекарственного средства для премедикации, поддержания анестезии.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций, так как у значительной части пациентов при назначении препарата развиваются побочные эффекты со стороны центральной нервной системы (в т. ч. сонливость, головокружение, головная боль).
Передозировка
Симптомы: абдоминальные боли, тошнота, рвота, развитие пептических язв желудка или эрозивного гастрита, нарушения функции почек, метаболический ацидоз.
Лечение: промывание желудка, введение адсорбентов (активированный уголь) и проведение симптоматической терапии. Кеторолак не выводится в достаточной степени с помощью диализа.
Показания
Болевой синдром сильной и умеренной выраженности: травмы, зубная боль, боли в послеродовом и послеоперационном периоде, онкологические заболевания, миалгия, артралгия, невралгия, радикулит, вывихи, растяжения, ревматические заболевания. Предназначен для симптоматической терапии, уменьшения боли и воспаления на момент использования, на прогрессирование заболевания не влияет.
Противопоказания
Гиперчувствительность, «аспириновая» триада (сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа и околоносовых пазух и непереносимости ацетилсалициловой кислоты и лекарственных средств пиразолонового ряда), гиповолемия (независимо от вызвавшей ее причины), эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта в стадии обострения, гипокоагуляция (в т.ч. гемофилия), кровотечения или высокий риск их развития, тяжелая почечная недостаточность (креатинин плазмы выше 50 мг/л), тяжелая печеночная недостаточность или активное заболевание печени, состояние после проведения аортокоронарного шунтирования, подтвержденная гиперкалиемия, геморрагический диатез, геморрагический инсульт (в том числе подозреваемый), беременность (III триместр), воспалительные заболевания кишечника, период родов, период лактации, детский возраст до 16 лет (безопасность и эффективность применения не установлены).
С осторожностью: гиперчувствительность к другим нестероидным противовоспалительным препаратам; бронхиальная астма; наличие факторов, повышающих токсичность желудочно-кишечного тракта: алкоголизм, табакокурение и холецистит; послеоперационный период, хроническая сердечная недостаточность, отечный синдром, артериальная гипертензия, нарушение функции почек (креатинин плазмы ниже 50 мг/л), холестаз, активный гепатит, сепсис, системная красная волчанка, одновременный прием с другими нестероидными противовоспалительными препаратами, у пациентов старческого возраста (старше 65 лет) чаще возникают побочные реакции характерные для нестероидных противовоспалительных средств, поэтому данной категории больных рекомендуется назначать дозы, находящиеся у нижней границы терапевтического диапазона.
Применение во время беременности и лактации
Из-за известных эффектов нестероидных противовоспалительных препаратов на сердечно-сосудистую систему плода, не следует применять кеторолак во время беременности (особенно в III триместре).
Применение кеторолака противопоказано в период беременности, во время схваток и родов.
Не применяют в период кормления грудью вследствие возможного негативного влияния ингибиторов синтеза простагландина на младенцев.
Лекарственное взаимодействие
Кеторолак легко связывается с белками плазмы крови (среднее значение 99,2%), а степень связывания зависит от концентрации.
Прием кеторолака с другими нестероидными противовоспалительными средствами, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2, этанолом, глюкокортикоидами, препаратами кальция увеличивает вероятность изъязвления слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта и развития желудочно-кишечных кровотечений.
Одновременное назначение с непрямыми антикоагулянтными лекарственными средствами (производные кумарина и индандиона) гепарином, тромболитиками, антиагрегантами, ацетилсалициловой кислотой, варфарином, пентоксифиллином а также цефалоспоринами повышает риск развития кровотечений.
Совместное назначение с инсулином и пероральными гипогликемическими препаратами повышает гипогликемическое действие (необходима коррекция дозы).
Кеторолак повышает эффект наркотических анальгетиков.
При сочетании с фуросемидом возможно ослабление его мочегонного действия приблизительно на 20%.
При одновременном применении с ингибиторами ангиотензин-превращающего фермента (АПФ) может повысить риск нарушения функции почек.
В редких случаях развитие судорожных приступов при сочетании кеторолака с противосудорожными препаратами (фенитоин, карбамазепин); возникновение галлюцинаций на фоне одновременного приема кеторолака и психостимулирующих препаратов (флюоксетин, тиотиксен, алпразолам).
(4904)
Дозування
Всередину. Режим дозування встановлюють індивідуально залежно від больового синдрому. Дорослим від 16 до 64 років, з масою тіла більше 50 кг зазвичай призначають по 1 таблетці (10 мг) 3 - 4 рази на добу. Дорослим з масою тіла менше 50 кг або з порушеннями функції нирок кратність застосування препарату зменшується до 1-2 разів в день. Максимальна добова доза становить 4 таблетки (40 мг). Тривалість курсу - не більше 5 днів.
Лікарська форма
таблетки, вкриті оболонкою, білого кольору, з двоопуклою поверхнею.З��ставши
одна таблетка містить діючої речовини – кеторолаку трометаміну - 10 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, целюлоза мікрокристалічна, кальцію стеарат, опадрай IIФармакологічна дія
Нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ), чинить виражену аналгезуючу дію, має також протизапальну та помірну жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з неселективним пригніченням активності ЦОГ1 і ЦОГ2, катализирующей освіта простагландинів з арахідонової кислоти, які відіграють важливу роль у патогенезі болю, запалення та лихоманки. По силі анальгезирующего ефекту можна порівняти з морфіном, значно перевершує інші НПЗЗ.
Після прийому всередину початок аналгезуючої дії відмічається через 1 год, максимальний ефект досягається через 2 - 3 ч.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому всередину кеторолак добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація (Cmax) в плазмі крові досягається через 40 хв після прийому препарату натще в д��зе 10 мг і становить 0,7 – 1,1 мкг/мл Багата жирами їжа знижує Cmax кеторолаку в крові і затримує час досягнення Cmax на 1 ч.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми становить 99%. При гіпоальбумінемії кількість вільного речовини в крові збільшується.
Час досягнення рівноважної концентрації (Css) при пероральному введенні в дозі 10 мг 4 рази на добу - 24 год.
Проникає в грудне молоко.
Метаболізм
Більше 50% введеної дози метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболитов. Головними метаболітами є глюкуроніди і р-гидроксикеторолак.
Виведення
Виводиться нирками (91%) та через кишечник (6%). Глюкуроніди виводяться з сечею.
Т1/2 у пацієнтів з нормальною функцією нирок становить у середньому 5,3 год (2,4 - 9 год після прийому внутрішньо в дозі 10 мг).
Загальний кліренс становить в дозі 10 мг – 0,025 л/кг/год.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У хворих з нирковою недостатністю Vd кеторолаку може збільшуватися в 2 рази, а Vd R-енантіомер - на 20%.
Т1/2 подовжується у літніх пациентов і коротшає у молодих пацієнтів. Функція печінки не спричиняє впливу на T1/2. У пацієнтів з порушенням функції нирок при концентрації креатиніну в плазмі крові 19 - 50 мг/л (168 - 442 мкмоль/л) T1/2 становить 10,3 – 10,8 год, при більш вираженій нирковій недостатності - більше 13,6 ч.
Загальний кліренс у пацієнтів з нирковою недостатністю при концентрації креатиніну в плазмі крові 19 - 50 мг/л в дозі 10 мг – 0,016 л/кг/год.
Не виводиться при гемодіалізі.Побічні дії
Часто - більше 3%, менш часто - 1-3%, рідко - менше 1%.
З боку п��щеварительной системи: часто - біль у шлунку, діарея; менш часто - стоматит, метеоризм, запор, блювання, відчуття переповнення шлунка; рідко - зниження апетиту, нудота, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у т. ч. з перфорацією і/або кровотечею, біль в животі, спазм або печіння в епігастральній ділянці, кров у калі або мелена, блювання з кров'ю або за типом «кавової гущі», нудота, печія та ін), холестатична жовтяниця, гепатит, гепатомегалія, гострий панкреатит.
З боку сечовидільної системи: рідко - гостра почечная недостатність, біль у попереку, гематурія, азотемія, гемолітико-уремічний синдром (гемолітична анемія, ниркова недостатність, тромбоцитопенія, пурпура), почастішання сечовипускання, підвищення або зниження об'єму сечі, нефрит, набряки ниркового генезу.
З боку органів чуття: рідко: зниження слуху, дзвін у вухах, порушення зору (в т. ч. нечіткість зорового сприйняття).
З боку дихальної системи: рідко - бронхоспазм або диспное, риніт, набряк легень, набряк гортані (задишка, утруднення дихання).
З боку цент��альної нервової системи: часто - головний біль, запаморочення, сонливість, рідко - асептичний менінгіт (гарячка, сильний головний біль, судоми, ригідність м'язів шиї і/або спини), гіперактивність (зміна настрою, неспокій), галюцинації, депресія, психоз, непритомні стани.
З боку серцево-судинної системи: менш часто - підвищення артеріального тиску.
З боку органів кровотворення: рідко - анемія, еозинофілія, лейкопенія.
З боку системи гемостазу: рідко - кровотеча з послеоперационної рани, носова кровотеча, ректальна кровотеча.
З боку шкірних покривів: менш часто - шкірний висип (включаючи макулопапуллезную висип), пурпура, рідко - ексфоліативний дерматит (гарячка з ознобом або без, гіперемія, ущільнення або лущення шкіри, набрякання та/або болючість піднебінних мигдалин), кропив'янка, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
Алергічні реакції: рідко - анафілаксія або анафілактоїдні реакції (зміна кольору шкіри�� особи, шкірний висип, кропив'янка, свербіж шкіри, тахіпное або диспное, набряки повік, періорбітальний набряк, задишка, утруднене дихання, тяжкість в грудній клітці, свистяче дихання).
Інші: часто - набряки (обличчя, гомілок, гомілок, пальців, ступнів, підвищення маси тіла); менш часто - підвищене потовиділення, рідко - набряк язика, гарячка.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Перед призначенням препарату необхідно з'ясувати питання про попередню алергію на препарат або інші нестероїдні протизапальні препарати. З-за ризику розвитку алергічних реакцій прийом першої дози проводять під ретельним наглядом лікаря.
З обережністю призначають препарат пацієнтам з порушеннями функції нирок, серця, печінки, т. к. нестероїдний протизапальний засіб може призводити до погіршення функції нирок.
Під час застосування кеторолаку можливе підвищення рівня ферментів печінки. При розвитку захворювання печінки або якщо спостерігаються системні прояви, кеторолак слід відмінити.
Застосування кеторолаку може ослаблювати фертильність і не рекомендується для застосування жінкам, які планують завагітніти. Для жінок, які не можуть завагітніти або проходять обстеження з приводу порушення фертильності, слід розглянути питання про відміну кеторолаку.
Хворим з порушенням згортання крові призначають тільки при постійному контролі кількості тромбоцитів, особливо важливо для післяопераційних хворих, які потребують ретельного контролю гемостазу.
Не рекомендується застосовувати у післяопераційний і післяпологовий період в акушерській практиці з метою конден��ения можливого масивного атонічного кровотечі.
Не рекомендується застосовувати як лікарський засіб для премедикації, підтримки анестезії.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, так як у значної частини пацієнтів при призначенні препара��та розвиваються побічні ефекти з боку центральної нервової системи (у т. ч. сонливість, запаморочення, головний біль).
Передозування
Симптоми: абдомінальний біль, нудота, блювання, розвиток пептичних виразок шлунка або ерозивного гастриту, порушення функції нирок, метаболічний ацидоз.
Лікування: промивання шлунка, введення адсорбентів (активоване вугілля) і проведення симптоматичної терапії. Кеторолак не виводиться в достатній мірі з допомогою діалізу.Свідчення
Больовий синдром сильної і помірної вираженности: травми, зубний біль, біль у післяпологовому й післяопераційному періоді, онкологічні захворювання, міалгія, артралгія, невралгія, радикуліт, вивихи, розтягнення, ревматичні захворювання. Призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю і запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання
Гіперчутливість, «аспіринова» тріада (сполучення бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та навколоносових пазух, і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти і ліків��власних коштів піразолонового ряду), гіповолемія (незалежно від викликала її причини), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту в стадії загострення, гіпокоагуляція (у т.ч. гемофілія), кровотечі або високий ризик їх розвитку, важка ниркова недостатність (креатинін плазми вище 50 мг/л), тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки, стан після проведення аортокоронарного шунтування, підтверджена гіперкаліємія, геморагічний діатез, геморагічний інсульт (у тому числі підозрюваний), ��еременность (III триместр), запальні захворювання кишечнику, період пологів, період лактації, дитячий вік до 16 років (безпека та ефективність застосування не встановлені).
З обережністю: гіперчутливість до інших нестероїдних протизапальних препаратів; бронхіальна астма; наявність чинників, що підвищують токсичність шлунково-кишкового тракту: алкоголізм, тютюнопаління і холецистит; післяопераційний період, хронічна серцева недостатність, набряковий синдром, артеріальна гіпертензія, порушення функції ��очок (креатинін плазми нижче 50 мг/л), холестаз, активний гепатит, сепсис, системна червона вовчанка, одночасний прийом з іншими нестероїдними протизапальними препаратами, у хворих старечого віку (старше 65 років) частіше виникають побічні реакції характерні для нестероїдних протизапальних засобів, тому цій категорії хворих рекомендується призначати дози, що знаходяться в нижній межі терапевтичного діапазону.
Застосування під час вагітності та лактації
З-за відомих ефекти нестероїдних протизапальних препаратів на серцево-судинну систему плода, не слід застосовувати кеторолак під час вагітності (особливо в III триместрі).
Застосування кеторолаку протипоказано у період вагітності, під час переймів та пологів.
Не застосовують у період годування груддю внаслідок можливого негативного впливу інгібіторів синтезу простагландину на немовлят.Лікарська взаємодія
Кеторолак легко зв'язується з білками плазми крові (середнє значення 99,2%), а ступінь зв'язування залежить від концентрації./>
Прийом кеторолаку з іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, етанолом, глюкокортикоїдами, препаратами кальцію збільшує ризик виразки слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та розвитку шлунково-кишкових кровотеч.
Одночасне призначення з непрямими антикоагулянтними лікарськими засобами (похідні кумарину та індандіону) гепарином, тромболітиками, антиагрегантами, ацетилсаліциловою кислотою, варфарином, пентоксифиллином а також цефалоспоринами підвищує ризик розвитку кровотеч.
Спільне призначення з інсуліном та пероральними гіпоглікемічними препаратами підвищує гіпоглікемічну дію (потрібна корекція дози).
Кеторолак підвищує ефект наркотичних анальгетиків.
При поєднанні з фуросемідом можливе послаблення його сечогінної дії приблизно на 20%.
При одночасному застосуванні з інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) може підвищити ризик порушення функції нирок.
У рідкісних случаях розвиток судомних нападів при поєднанні кеторолаку з протисудомними препаратами (фенітоїн, карбамазепін); виникнення галюцинацій на тлі одночасного застосування кеторолаку та психостимулюючих засобів (флюоксетин, тиотиксен, алпразолам).
