Дозировка
Взрослым и подросткам (15–18 лет) назначают 4 капс. препарата в сутки, которые можно разделить на 3 приема (в зависимости от выраженности болевого синдрома), но не более 2 капс. однократно. Максимальная суточная доза не должна превышать 200 мг.
Лекарственная форма
Капсулы оранжевого цвета, размер №2, содержимое капсул - гранулы белого с желтоватым или кремоватым оттенком цвета.
Состав
1 капс.
кетопрофен 50 мг
Вспомогательные вещества: гипролоза (гидроксипропилцеллюлоза клуцел LF) - 1.2 мг, маннит (маннитол) - 10.5 г, кроскармеллоза натрия (примеллоза) - 2.7 мг, целлюлоза микрокристаллическая - 24.2 мг, кремния диоксид коллоидный (аэросил) - 0.5 мг, магния стеарат - 0.9 мг.
Состав оболочки капсул: солнечный закат желтый (Е110) или желтый закат - 2%, желатин - до 100%.
Фармакологическое действие
Нестероидный противовоспалительный препарат. Оказывает противовоспалительное, анальгезирующее и жаропонижающее действия, связанные с подавлением активности циклооксигеназы 1 и циклооксигеназы 2, регулирующих синтез Pg. Воздействуя на циклооксигеназное и липооксигеназное звено метаболизма арахидоновой кислоты, ингибирует синтез простагландинов, лейкотриенов и тромбоксанов. Обладает центральным и периферическим анальгезирующим действием, антибрадикининовой активностью, стабилизирует лизосомальные мембраны, вызывает значительное торможение активности нейтрофилов у больных ревматоидным артритом. Не оказывает катаболического влияния на суставной хрящ.
Противовоспалительный эффект наступает к концу первой недели приема.
Фармакокинетика
Всасывание
Абсорбция быстрая, биодоступность — более 90%. Кетопрофен быстро и достаточно полно всасывается из ЖКТ. T1/2 при приеме внутрь — 1–2 ч.
Распределение
До 99% абсорбировавшегося кетопрофена связывается с белками плазмы, преимущественно с альбумином. Cmax препарата в плазме достигается быстро из-за низкого Vd (концентрация — 0,1–0,2 л/кг). Css кетопрофена достигается через 24 ч после начала его регулярного приема.
Кетопрофен хорошо проникает в синовиальную жидкость и соединительную ткань. В значимом количестве не проникает через ГЭБ. Хотя концентрации кетопрофена в синовиальной жидкости несколько ниже, чем в плазме, они более стабильны (сохраняются до 30 ч), в результате чего на длительное время уменьшается болевой синдром и скованность суставов.
Метаболизм, выведение
Кетопрофен в основном метаболизируется в печени, где он подвергается глюкуронизации с образованием сложных эфиров с глюкуроновой кислотой, выводимых почками (60–80%) за 24 ч. Выведение с каловыми массами составляет менее 1%. T1/2 кетопрофена колеблется от 1,6 до 1,9 ч. Не обладает кумулятивными свойствами благодаря быстрому и достаточно полному выведению.
Побочные действия
Частота классифицирована как редко — от 0,01 до 0,1%; очень редко — <0,01%.
Со стороны пищеварительной системы: НПВП-гастропатия, боль в животе, диспепсия (тошнота, рвота, изжога, метеоризм, снижение аппетита, диарея), стоматит, нарушение функции печени; редко — эрозивно-язвенные поражения, кровотечения и перфорация ЖКТ, изменение вкуса.
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, бессонница, возбуждение, нервозность, сонливость, депрессия, астения; редко — спутанность или потеря сознания, забывчивость, нарушение памяти, мигрень, периферическая невропатия.
Со стороны органов чувств: шум или звон в ушах, нечеткость зрительного восприятия; редко — конъюнктивит, сухость слизистой оболочки глаза, боль в глазах, гиперемия конъюнктивы, снижение слуха, головокружение; дополнительно для капсул — вертиго.
Со стороны ССС: отеки, повышение АД; редко — тахикардия.
Со стороны дыхательной системы: кровохарканье, одышка, фарингит, ринит, бронхоспазм, отек гортани (признаки анафилактической реакции); редко — приступы астмы.
Со стороны органов кроветворения: редко — агранулоцитоз, анемия, гемолитическая анемия, тромбоцитопения, лейкопения. Высокие дозы кетопрофена могут ингибировать агрегацию тромбоцитов, пролонгируя тем самым время кровотечения, и послужить причиной носового кровотечения и образования гематом.
Со стороны мочевыделительной системы: отечный синдром; редко — цистит, уретрит, нарушение функции почек, интерстициальный нефрит, нефротический синдром; редко — гематурия.
Со стороны иммунной системы: реактивность дыхательной системы, включая бронхиальную астму, ее обострение; бронхоспазм или одышка (особенно у пациентов с повышенной чувствительностью к ацетилсалициловой кислоте и другим НПВП); очень редко — ангионевротический отек и анафилаксия.
Аллергические реакции: кожная сыпь (в т.ч. эритематозная, крапивница), зуд кожи, ринит; редко — эксфолиативный дерматит.
Прочие: усиление потоотделения; редко — кровохарканье, носовое кровотечение, миалгия, мышечные подергивания, одышка, жажда, фотосенсибилизация, при длительном применении в больших дозах — вагинальное кровотечение.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Во время лечения необходим контроль картины периферической крови и функционального состояния печени и почек. При необходимости определения 17-кетостероидов препарат следует отменить за 48 ч до исследования.
Прием кетопрофена может маскировать признаки инфекционного заболевания.
При нарушении функции почек и печени необходимо снижение дозы и тщательное наблюдение.
Влияние на способность управлять транспортными средствами и работать с механизмами. В период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
воспалительные и дегенеративные заболевания опорно-двигательного аппарата: ревматоидный, псориатический артрит, болезнь Бехтерева (анкилозирующий спондилоартрит), подагрический артрит (при остром приступе подагры предпочтительны быстродействующие лекарственные формы), остеоартроз;
болевой синдром: миалгия, оссалгия, невралгия, тендинит, артралгия, бурсит, радикулит, аднексит, отит, головная и зубная боль, при онкологических заболеваниях, посттравматический и послеоперационный болевой синдром, сопровождающийся воспалением;
альгодисменорея (в качестве анальгезирующего и токолитического средства).
Противопоказания
Гиперчувствительность к кетопрофену (в т.ч. к другим НПВП);
язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки (обострение);
болезнь Крона;
дивертикулит;
нарушения свертывания крови, в т.ч. гемофилия;
хроническая почечная недостаточность;
беременность (III триместр);
детский возраст (до 15 лет).
гиперчувствительность к другим компонентам лекарственного препарата и салицилатам;
тяжелая сердечная недостаточность;
лечение послеоперационной боли при проведении операции аортокоронарного шунтирования;
хроническая диспепсия;
активная пептическая язва желудка или ульцерация/перфорация;
желудочно-кишечное, цереброваскулярное или другие кровотечения, пациенты, склонные к геморрагии;
тяжелые нарушения функции печени или почек;
бронхиальная астма;
ринит или крапивница в анамнезе, вызванные приемом ацетилсалициловой кислоты или других НПВП;
период лактации.
аспириновая астма;
пептическая язва;
язвенный колит (обострение).
С осторожностью: анемия; бронхиальная астма; алкоголизм; табакокурение; алкогольный цирроз печени; гипербилирубинемия; печеночная недостаточность; хроническая почечная недостаточность (Cl креатинина 30–60 мл/мин); язвенные поражения ЖКТ в анамнезе; наличие инфекции Helicobacter pylori; длительное использование НПВП; сахарный диабет; дегидратация; сепсис; хроническая сердечная недостаточность; отеки; артериальная гипертензия; заболевания крови (в т.ч. лейкопения); стоматит; ишемическая болезнь сердца; цереброваскулярные заболевания; дислипидемия/гиперлипидемия; заболевания периферических артерий; тяжелые соматические заболевания; одновременный прием пероральных ГКС (в т.ч. преднизолон), антикоагулянтов (в т.ч. варфарин), антиагрегантов (в т.ч. клопидогрел), СИОЗС (в т.ч. циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралин); пожилой возраст; беременность (I и II триместр); дополнительно для капсул — лактация.
В начало ^
Фармакологическое действие
Фармакологическое действие - анальгезирующее, жаропонижающее, противовоспалительное.
В начало ^
Фармакодинамика
Для всех лекарственных форм
НПВП, производное пропионовой кислоты. Оказывает противовоспалительное, анальгезирующее и жаропонижающее действие, связанное с подавлением активности ЦОГ-1 и ЦОГ-2, регулирующих синтез ПГ. Воздействуя на циклооксигеназное и липооксигеназное звено метаболизма арахидоновой кислоты, ингибирует синтез ПГ, ЛТ и Tx. Обладает центральным и периферическим анальгезирующим действием, мощной антибрадикининовой активностью, стабилизирует лизосомальные мембраны, вызывает значительное торможение активности нейтрофилов у больных ревматоидным артритом. Не оказывает катаболическое влияние на суставный хрящ.
Дополнительно для капсул
Противовоспалительный эффект наступает к концу 1-й нед приема.
В начало ^
Фармакокинетика
Всасывание
Абсорбция быстрая, биодоступность — более 90%. Кетопрофен быстро и достаточно полно всасывается из ЖКТ. T1/2 при приеме внутрь — 1–2 ч.
Распределение
До 99% абсорбировавшегося кетопрофена связывается с белками плазмы, преимущественно с альбумином. Cmax препарата в плазме достигается быстро из-за низкого Vd (концентрация — 0,1–0,2 л/кг). Css кетопрофена достигается через 24 ч после начала его регулярного приема.
Кетопрофен хорошо проникает в синовиальную жидкость и соединительную ткань. В значимом количестве не проникает через ГЭБ. Хотя концентрации кетопрофена в синовиальной жидкости несколько ниже, чем в плазме, они более стабильны (сохраняются до 30 ч), в результате чего на длительное время уменьшается болевой синдром и скованность суставов.
Метаболизм, выведение
Кетопрофен в основном метаболизируется в печени, где он подвергается глюкуронизации с образованием сложных эфиров с глюкуроновой кислотой, выводимых почками (60–80%) за 24 ч. Выведение с каловыми массами составляет менее 1%. T1/2 кетопрофена колеблется от 1,6 до 1,9 ч. Не обладает кумулятивными свойствами благодаря быстрому и достаточно полному выведению.
В начало ^
Показания препарата Кетопрофен Органика
Для всех лекарственных форм
воспалительные и дегенеративные заболевания опорно-двигательного аппарата: ревматоидный, псориатический артрит, болезнь Бехтерева (анкилозирующий спондилоартрит), подагрический артрит (при остром приступе подагры предпочтительны быстродействующие лекарственные формы), остеоартроз;
болевой синдром: миалгия, оссалгия, невралгия, тендинит, артралгия, бурсит, радикулит, аднексит, отит, головная и зубная боль, при онкологических заболеваниях, посттравматический и послеоперационный болевой синдром, сопровождающийся воспалением;
альгодисменорея (в качестве анальгезирующего и токолитического средства).
Дополнительно для капсул
роды (в качестве анальгезирующего и токолитического средства).
В начало ^
Противопоказания
Для всех лекарственных форм
гиперчувствительность к кетопрофену (в т.ч. к другим НПВП);
язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки (обострение);
болезнь Крона;
дивертикулит;
нарушения свертывания крови, в т.ч. гемофилия;
хроническая почечная недостаточность;
беременность (III триместр);
детский возраст (до 6 лет).
Дополнительно для таблеток, покрытых пленочной оболочкой
гиперчувствительность к другим компонентам лекарственного препарата и салицилатам;
тяжелая сердечная недостаточность;
лечение послеоперационной боли при проведении операции аортокоронарного шунтирования;
хроническая диспепсия;
активная пептическая язва желудка или ульцерация/перфорация;
желудочно-кишечное, цереброваскулярное или другие кровотечения, пациенты, склонные к геморрагии;
тяжелые нарушения функции печени или почек;
бронхиальная астма;
ринит или крапивница в анамнезе, вызванные приемом ацетилсалициловой кислоты или других НПВП;
период лактации.
Дополнительно для капсул
аспириновая астма;
пептическая язва;
язвенный колит (обострение).
С осторожностью: анемия; бронхиальная астма; алкоголизм; табакокурение; алкогольный цирроз печени; гипербилирубинемия; печеночная недостаточность; хроническая почечная недостаточность (Cl креатинина 30–60 мл/мин); язвенные поражения ЖКТ в анамнезе; наличие инфекции Helicobacter pylori; длительное использование НПВП; сахарный диабет; дегидратация; сепсис; хроническая сердечная недостаточность; отеки; артериальная гипертензия; заболевания крови (в т.ч. лейкопения); стоматит; ишемическая болезнь сердца; цереброваскулярные заболевания; дислипидемия/гиперлипидемия; заболевания периферических артерий; тяжелые соматические заболевания; одновременный прием пероральных ГКС (в т.ч. преднизолон), антикоагулянтов (в т.ч. варфарин), антиагрегантов (в т.ч. клопидогрел), СИОЗС (в т.ч. циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралин); пожилой возраст; беременность (I и II триместр); дополнительно для капсул — лактация.
Лекарственное взаимодействие
Снижает эффективность урикозурических ЛС, усиливает действие антикоагулянтов, антиагрегантов, фибринолитиков, этанола, побочные эффекты ГКС и минералокортикостероидов, эстрогенов; снижает эффективность гипотензивных ЛС и диуретиков.
Совместное применение с другими НПВП, ГКС, этанолом, кортикотропином может привести к образованию язв и развитию желудочно-кишечных кровотечений, увеличению риска развития нарушений функций почек.
Одновременное назначение с пероральными антикоагулянтами, гепарином, тромболитиками, антиагрегантами, цефоперазоном, цефамандолом и цефотетаном повышает риск развития кровотечений.
Повышает гипогликемическое действие инсулина и пероральных гипогликемических ЛС (необходим перерасчет дозы).
Индукторы микросомального окисления в печени (фенитоин, этанол, барбитураты, рифампицин, фенилбутазон, трициклические антидепрессанты) увеличивают продукцию гидроксилированных активных метаболитов.
Совместное назначение с вальпроатом натрия вызывает нарушение агрегации тромбоцитов.
Повышает концентрацию в плазме верапамила и нифедипина, препаратов лития, метотрексата.
Антациды и колестирамин снижают абсорбцию.
Миелотоксические ЛС усиливают проявления гематотоксичности препарата.
(4900)
Дозування
Дорослим і підліткам (15-18 років) призначають 4 капс. препарату на добу, які можна розділити на 3 прийоми (залежно від вираженості больового синдрому), але не більше 2 капс. одноразово. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 200 мг.
Лікарська форма
Капсули оранжевого кольору, розмір №2, вміст капсул - гранули білого з жовтуватим або кремуватим відтінком кольору.Склад
1 капс.
кетопрофен 50 мг
Допоміжні речовини: гипролоза (гідроксипропілцелюлоза клуцел LF) - 1.2 мг, маніт (манітол) - 10.5 м, кроскармелоза натрію (примеллоза) - 2.7 мг, целюлоза мікрокристалічна - 24.2 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) - 0.5 мг, магнію стеарат - 0.9 мг.
Склад оболонки капсул: сонячний захід жовтий (Е110) або жовтий захід - 2%, желатин - до 100%.Фармакологічна дія
Нестероїдний протизапальний препарат. Виявляє протизапальну, аналгезуючу та жарознижувальну дії, пов'язані з пригніченням активності циклооксигенази 1 і циклооксигенази 2, регулюють синтез Pg. Впливаючи на циклооксигеназное і липооксигеназное ланка метаболізму арахідонової кислоти, пригнічує синтез простагландинів, лейкотрієнів і тромбоксанів. Володіє центральним і периферичним аналгетичну дію, антибрадикининовой активністю, стабілізує лізосомальні мембрани, викликає значне гальмування активності нейтрофілів у хворих на ревматоїдний артрит. Не надає катаболічного впливу на суглобовий хрящ.
Протизапальний ефект настає до кінця першого тижня прийому.Фармакокінетика
Всмоктування
Абсорбція швидка, біодоступність — понад 90%. Кетопрофен швидко і достатньо повно всмоктується з ШКТ. T1/2 при прийомі всередину — 1-2 ч.
Розподіл
До 99% абсорбировавшегося кетопрофену зв'язується з білками плазми, переважно з альбуміном. Cmax препарату в плазмі досягається швидко з-за низького Vd (концентрація — 0,1–0,2 л/кг). Css кетопрофену досягається через 24 год після початку його регулярного прийому.
Кетопрофен добре проникає в синовіальну рідину і сполучну тканину. В значимому кількості не проникає через ГЕБ. Хоча концентраціі кетопрофену в синовіальній рідині дещо нижча, ніж у плазмі, вони більш стабільні (зберігаються до 30 год), у результаті чого на тривалий час зменшується больовий синдром та скутість суглобів.
Метаболізм, виведення
Кетопрофен в основному метаболізується в печінці, де він піддається глюкуронізації з утворенням складних ефірів з глюкуроновою кислотою, виводяться нирками (60-80%) за 24 год. Виведення з каловими масами становить менше 1%. T1/2 кетопрофену коливається від 1,6 до 1,9 ч. Не володіє кумулятивними властивостями завдяки�� швидкому і досить повного виведення.Побічні дії
Частота класифікована як рідко — від 0,01 до 0,1%; дуже рідко — <0,01%.
З боку травної системи: НПЗП-гастропатия, біль у животі, диспепсія (нудота, блювання, печія, метеоризм, зниження апетиту, діарея), стоматит, порушення функції печінки; рідко — ерозивно-виразкові ураження, кровотечі та перфорація ШКТ, зміна смаку.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, збудження, нервозність, сонливість, депресія, астенія; рідкопро — сплутаність чи втрата свідомості, забудькуватість, порушення пам'яті, мігрень, периферична невропатія.
З боку органів чуття: шум або дзвін у вухах, нечіткість зорового сприйняття; рідко — кон'юнктивіт, сухість слизової оболонки ока, біль в очах, гіперемія кон'юнктиви, зниження слуху, запаморочення; додатково для капсул — вертиго.
З боку ССС: набряки, підвищення артеріального тиску; рідко — тахікардія.
З боку дихальної системи: кровохаркання, задишка, фарингіт, риніт, бронхоспазм, набряк гортані (ознаки анафила��ної реакції); рідко — напади астми.
З боку органів кровотворення: рідко — агранулоцитоз, анемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія. Високі дози кетопрофену можуть інгібувати агрегацію тромбоцитів, пролонгуючи тим самим час кровотечі, і спричинити носової кровотечі і утворення гематом.
З боку сечовидільної системи: набряковий синдром; рідко — цистит, уретрит, порушення функції нирок, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром; рідко — гематурія.
Зі сторіни імунної системи: реактивність дихальної системи, включаючи бронхіальну астму, її загострення; бронхоспазм або задишка (особливо у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ); дуже рідко — ангіоневротичний набряк і анафілаксія.
Алергічні реакції: шкірний висип (в т. ч. еритематозний, кропив'янка), свербіж шкіри, риніт; рідко — ексфоліативний дерматит.
Інші: посилення потовиділення; рідко — кровохаркання, носова кровотеча, міалгія, м'язові посмикування, задишка, спрага, фотосенсибилизація, при тривалому застосуванні у великих дозах — вагінальне кровотеча.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Під час лікування необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки і нирок. При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 год до дослідження.
Прийом кетопрофену може маскувати ознаки інфекційного захворювання.
При порушенні функції нирок і печінки необхідно зниження дози і ретельне спостереження.
Вплив на способность керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. У період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
запальні і дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний, псоріатичний артрит, хвороба Бехтерева (анкілозуючий спондилоартрит), подагричний артрит (при гострому нападі подагри переважні швидкий��діючі лікарські форми), остеоартроз;
больовий синдром: міалгія, оссалгия, невралгія, тендиніт, артралгія, бурсит, радикуліт, аднексит, отит, головний та зубний біль, при онкологічних захворюваннях, посттравматичний та післяопераційний больовий синдром, що супроводжується запаленням;
альгодисменорея (як анальгезирующего і токолітичного засоби).Протипоказання
Гіперчутливість до кетопрофену (у т. ч. до інших НПЗП);
виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (загострення);
/> хвороба Крона;
дивертикуліт;
порушення згортання крові, у т.ч. гемофілія;
хронічна ниркова недостатність;
вагітність (III триместр);
дитячий вік (до 15 років).
гіперчутливість до інших компонентів лікарського препарату і саліцилатів;
тяжка серцева недостатність;
лікування післяопераційного болю при проведенні операції аортокоронарного шунтування;
хронічна диспепсія;
активна пептична виразка шлунка або ульцерація/перфорація;
шлунково-кишкова, цереброваскулярна або інші кровотечі; пацієнти, схильні до геморагії;
тяжкі порушення функції печінки або нирок;
бронхіальна астма;
риніт або кропив'янка в анамнезі, викликані прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ;
період лактації.
аспіринова астма;
пептична виразка;
виразковий коліт (загострення).
З обережністю: анемія; бронхіальна астма; алкоголізм; тютюнопаління; алкогольний цироз печінки; гіпербілірубінемія; печінкова недолі��чность; хронічна ниркова недостатність (Cl креатиніну 30-60 мл/хв); виразкові ураження ШКТ в анамнезі; наявність інфекції Helicobacter pylori; тривале використання НПЗП; цукровий діабет; дегідратація; сепсис; хронічна серцева недостатність; набряки; артеріальна гіпертензія; захворювання крові (у т. ч. лейкопенія); стоматит; ішемічна хвороба серця; цереброваскулярні захворювання; дисліпідемія/гіперліпідемія; захворювання периферичних артерій; тяжкі соматичні захворювання; одночасний прийом пероральних ГКС (у т. ч. преднизоло��), антикоагулянтів (у т. ч. варфарин), антиагрегантів (у т. ч. клопідогрел), СІЗЗС (у т. ч. циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін); літній вік; вагітність (I і II триместр); додатково для капсул — лактація.
На початок ^
Фармакологічна дія
Фармакологічна дія - анальгезуючий, жарознижувальний, протизапальний.
На початок ^
Фармакодинаміка
Для всіх лікарських форм
НПЗП, похідне пропіонової кислоти. Надає протизапальну, анальгезирующе�� та жарознижувальну дію, пов'язану з пригніченням активності ЦОГ-1 і ЦОГ-2, що регулюють синтез PG. Впливаючи на циклооксигеназное і липооксигеназное ланка метаболізму арахідонової кислоти, пригнічує синтез ПГ, ЛТ і Tx. Володіє центральним і периферичним аналгетичну дію, потужної антибрадикининовой активністю, стабілізує лізосомальні мембрани, викликає значне гальмування активності нейтрофілів у хворих на ревматоїдний артрит. Не чинить катаболічну вплив на суглобовий хрящ.
Додатокале для капсул
Протизапальний ефект настає до кінця 1-го тижня прийому.
На початок ^
Фармакокінетика
Всмоктування
Абсорбція швидка, біодоступність — понад 90%. Кетопрофен швидко і достатньо повно всмоктується з ШКТ. T1/2 при прийомі всередину — 1-2 ч.
Розподіл
До 99% абсорбировавшегося кетопрофену зв'язується з білками плазми, переважно з альбуміном. Cmax препарату в плазмі досягається швидко з-за низького Vd (концентрація — 0,1–0,2 л/кг). Css кетоп��офена досягається через 24 год після початку його регулярного прийому.
Кетопрофен добре проникає в синовіальну рідину і сполучну тканину. В значимому кількості не проникає через ГЕБ. Хоча концентрації кетопрофену в синовіальній рідині дещо нижча, ніж у плазмі, вони більш стабільні (зберігаються до 30 год), у результаті чого на тривалий час зменшується больовий синдром та скутість суглобів.
Метаболізм, виведення
Кетопрофен в основному метаболізується в печінці, де він піддається рлюкуронизации з утворенням складних ефірів з глюкуроновою кислотою, виводяться нирками (60-80%) за 24 год. Виведення з каловими масами становить менше 1%. T1/2 кетопрофену коливається від 1,6 до 1,9 ч. Не володіє кумулятивними властивостями завдяки швидкому і досить повного виведення.
На початок ^
Показання препарату Кетопрофен Органіка
Для всіх лікарських форм
запальні і дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний, псоріатичний артрит, хвороба Бехтерева (анкилозирующий спондилоартрит), подагричний артрит (при гострому нападі подагри переважні швидкодіючі лікарські форми), остеоартроз;
больовий синдром: міалгія, оссалгия, невралгія, тендиніт, артралгія, бурсит, радикуліт, аднексит, отит, головний та зубний біль, при онкологічних захворюваннях, посттравматичний та післяопераційний больовий синдром, що супроводжується запаленням;
альгодисменорея (як анальгезирующего і токолітичного засоби).
Додатково для капсул />
пологи (як анальгезирующего і токолітичного засоби).
На початок ^
Протипоказання
Для всіх лікарських форм
гіперчутливість до кетопрофену (у т. ч. до інших НПЗП);
виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (загострення);
хвороба Крона;
дивертикуліт;
порушення згортання крові, у т.ч. гемофілія;
хронічна ниркова недостатність;
вагітність (III триместр);
дитячий вік (до 6 років).
Додатково для таблеток, вкритих плівковою оболонкою
гіперчутливість до інших компонентів лікарського препарату і саліцилатів;
тяжка серцева недостатність;
лікування післяопераційного болю при проведенні операції аортокоронарного шунтування;
хронічна диспепсія;
активна пептична виразка шлунка або ульцерація/перфорація;
шлунково-кишкова, цереброваскулярна ілта інші кровотечі; пацієнти, схильні до геморагії;
тяжкі порушення функції печінки або нирок;
бронхіальна астма;
риніт або кропив'янка в анамнезі, викликані прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ;
період лактації.
Додатково для капсул
аспіринова астма;
пептична виразка;
виразковий коліт (загострення).
З обережністю: анемія; бронхіальна астма; алкоголізм; тютюнопаління; алког��ний цироз печінки; гіпербілірубінемія; печінкова недостатність; хронічна ниркова недостатність (Cl креатиніну 30-60 мл/хв); виразкові ураження ШКТ в анамнезі; наявність інфекції Helicobacter pylori; тривале використання НПЗП; цукровий діабет; дегідратація; сепсис; хронічна серцева недостатність; набряки; артеріальна гіпертензія; захворювання крові (у т. ч. лейкопенія); стоматит; ішемічна хвороба серця; цереброваскулярні захворювання; дисліпідемія/гіперліпідемія; захворювання периферичних артерій; тяжкі соматичні захворювання��анія; одночасний прийом пероральних ГКС (у т. ч. преднізолон), антикоагулянтів (у т. ч. варфарин), антиагрегантів (у т. ч. клопідогрел), СІЗЗС (у т. ч. циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін); літній вік; вагітність (I і II триместр); додатково для капсул — лактація.Лікарська взаємодія
Знижує ефективність урикозуричних ЛЗ, підсилює дію антикоагулянтів, антиагрегантів, фибринолитиков, етанолу, побічні ефекти ГКС і минералокортикостероидов, естрогенів; знижує ефективність гіпотензивних ЛЗ та діуретиків.
Спільне застосування з іншими НПЗП, ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДАМИ, етанолом, кортикотропіном може призвести до утворення виразок та розвитку шлунково-кишкових кровотеч, збільшення ризику розвитку порушень функцій нирок.
Одночасне призначення з пероральними антикоагулянтами, гепарином, тромболітиками, антиагрегантами, цефоперазоном, цефамандолом і цефотетаном підвищує ризик розвитку кровотеч.
Підвищує гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних ЛЗ (необхідний перерахунок дози).
Індуктори микросомального окислення в печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гидроксилированных активних метаболітів.
Спільне призначення з вальпроатом натрію викликає порушення агрегації тромбоцитів.
Підвищує концентрацію в плазмі верапамілу і ніфедипіну, препаратів літію, метотрексату.
Антациди та колестирамін знижують абсорбцію.
Миелотоксические ЛЗ підсилюють прояви гематотоксичності препарату.