Дозировка
Кеторолак применяют внутрь через 30-60 мин после приема пищи, однократно или повторно в зависимости от тяжести болевого синдрома. При пероральном применении пациентам от 16 до 64 лет с массой тела, превышающей 50 кг, рекомендуемая доза составляет 20 мг в первый прием, далее по 10 мг 4 раза в сутки, но не более 40 мг/сут. Взрослым пациентам с массой тела менее 50 кг или с почечной недостаточностью рекомендуется доза 10 мг в первый прием и далее по 10 мг 4 раза в сутки, но не более 40 мг/сут. Максимальная суточная доза составляет 40 мг. При приеме внутрь продолжительность курса не должна превышать 5дней.
Лекарственная форма
таблетки, покрытые пленочной оболочкой
Состав
кеторолака трометамин 10,00 мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая 150,50 мг, крахмал кукурузный (высушенный) 56,00 мг, магния стеарат 1,00 мг, кремния диоксид коллоидный 2,00 мг.
Состав оболочки: универсальная оболочка* 8,00 мг.
*- состав универсальной оболочки: гипромеллоза, титана диоксид, полиэтиленгликоль, тальк.
Фармакологическое действие
Кеторолак оказывает выраженное анальгезирующее действие, обладает также противовоспалительным и умеренным жаропонижающим действием.
Механизм действия связан с неселективным угнетением активности фермента циклооксигеназы 1 и 2, главным образом, в периферических тканях, следствием чего является торможение биосинтеза простагландинов – модуляторов болевой чувствительности, терморегуляции и воспаления. Кеторолак представляет собой рацемическую смесь [-]S и [+]R энантиомеров, при этом обезболивающее действие обусловлено [-]S формой.
Препарат не влияет на опиоидные рецепторы, не угнетает дыхания, не вызывает лекарственной зависимости, не обладает седативным и анксиолитическим действием.
По силе анальгезирующего эффекта сопоставим с морфином, значительно превосходит другие нестероидные противовоспалительные препараты.
После приема внутрь начало обезболивающего действия отмечается соответственно, через 1 ч, максимальный эффект достигается через 2-3 ч.
Фармакокинетика
При приеме внутрь кеторолак хорошо всасывается в желудочно-кишечном тракте – максимальная концентрация (Сmax) в плазме крови (0,7-1,1 мкг/мл) достигается через 40 мин после приема натощак дозы 10 мг.
Связь с белками плазмы – 99%.
Биодоступность – 80-100%. Равновесная концентрация (Css) достигается через 24 ч при назначении 4 раза в сутки и составляет после приема внутрь 10 мг – 0,39-0,79 мкг/мл.
Объем распределения составляет 0,15-0,33 л/кг. У больных с почечной недостаточностью объем распределения может увеличиваться в 2 раза для S-энантиомера и на 20% для R-энантиомера.
Проникает в грудное молоко: при приеме матерью 10 мг кеторолака максимальная концентрация (Сmax)в молоке достигается через 2 ч после приема первой дозы и составляет 7,3 нг/мл, через 2 ч после применения второй дозы кеторолака (при использовании препарата 4 раза в сутки) – 7,9 нг/мл.
Более 50% введенной дозы метаболизируется в печени с образованием фармакологически неактивных метаболитов. Главными метаболитами являются глюкурониды, которые выводятся почками и р-гидроксикеторолак. Выводится на 91% почками, 6% – через кишечник.
Период полувыведения (Т1/2) у пациентов с нормальной функцией почек составляет 2,4-9 ч после приема внутрь 10 мг. Т1/2 удлиняется у пожилых пациентов и укорачивается у молодых. Функция печени не оказывает влияния на Т1/2.
У пациентов с нарушением функции почек при концентрации креатинина в плазме 19-50 мг/л (168-442 мкмоль/л) Т1/2 составляет 10,3-10,8 ч, при более выраженной почечной недостаточности – более 13,6 ч.
Общий клиренс составляет при приеме внутрь 10 мг – 0,025 л/ч/кг; при почечной недостаточности с концентрацией креатинина в плазме крови 19-50 мг/л при приеме внутрь 10 мг – 0,016 л/ч/кг.
Не выводится путем гемодиализа.
Побочные действия
Часто – более 3%, менее часто –1-3%,редко– менее 1%.
Со стороны пищеварительной системы: часто (особенно у пожилых пациентов старше
65 лет, имеющих в анамнезе эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта)– гастралгия, диарея; менее часто – стоматит, метеоризм, запор, рвота, ощущение переполнения желудка; редко – снижение аппетита, тошнота, эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта (в том числе с перфорацией и/или кровотечением – боль в животе, спазм или жжение в эпигастральной области, кровь в кале или мелена, рвота с кровью или по типу "кофейной гущи", тошнота, изжога и другое), холестатическая желтуха, гепатит, гепатомегалия, острый панкреатит.
Со стороны мочевыделителъной системы: редко – острая почечная недостаточность, боль в пояснице, гематурии, азотемия, гемолитико-уремический синдром (гемолитическая анемия, почечная недостаточность, тромбоцитопения, пурпура), учащение мочеиспускания; повышение или снижение объёма мочи, нефрит, отёки почечного генеза.
Со стороны органов чувств: редко – снижение слуха, звон в ушах, нарушение зрения (в том числе нечёткость зрительного восприятия).
Со стороны дыхательной системы: редко– бронхоспазм или диспноэ, ринит, отек легких, отек гортани (одышка, затруднение дыхания).
Со стороны центральной нервной системы: часто– головная боль, головокружение, сонливость, редко– асептический менингит (лихорадка, сильная головная боль, судороги, ригидность мышц шеи и/или спины), гиперактивность
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Перед назначением препарата необходимо выяснить вопрос о предшествующей аллергии на препарат или нестероидный противовоспалительный препарат (НПВП). Из-за риска развития аллергических реакций введение первой дозы проводят под тщательным наблюдением врача.
Гиповолемия повышает риск развития нефротоксических побочных реакций.
При необходимости можно назначать в комбинации с наркотическими анальгетиками.
Не рекомендуется применять в качестве лекарственного средства для премедикации, поддержания анестезии.
При совместном приеме с другими нестероидными противовоспалительными препаратами могут наблюдаться задержка жидкости, декомпенсация сердечной деятельности, повышение артериального давления. Влияние на агрегацию тромбоцитов прекращается через 24-48 ч. Не использовать одновременно с парацетамолом более 5 сут.
Больным с нарушением свертывания крови назначают только при постоянном контроле числа тромбоцитов, особенно важно для послеоперационных больных, требующих тщательного контроля гемостаза.
Риск развития лекарственных осложнений возрастает при удлинении лечения (у больных с хроническими заболеваниями) и повышении пероральной дозы препарата более 40 мг/сут.
Для снижения риска развития НПВП-гастропатии назначаются антацидные лекарственные средства, мизопростол, омепразол.
В период лечения необходимо соблюдать осторожность при вождении автотранспорта и занятии другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Для снижения риска развития нежелательных явлений следует использовать минимальную эффективную дозу минимально возможным коротким курсом кеторолака.
Показания
Болевой синдром сильной и умеренной выраженности: травмы, зубная боль, боли в послеродовом и послеоперационном периоде, онкологические заболевания, миалгия, артралгия, невралгия, радикулит, повреждение связок, ревматические заболевания.
Противопоказания
Гиперчувствительность, полное или неполное сочетание бронхиальной астмы, рецидивирующего полипоза носа и околоносовых пазух и непереносимости ацетилсалициловой кислоты или других нестероидных противовоспалительных препаратов (в т.ч. в анамнезе), крапивница, ринит, вызванные приемом нестероидных противовоспалительных препаратов (в анамнезе); непереносимость лекарственных средств пиразолонового ряда, гиповолемия (независимо от вызвавшей ее причины), эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта в стадии обострения, гипокоагуляция (в т.ч. гемофилия), кровотечения или высокий риск их развития, тяжелая почечная недостаточность (клиренс креатинина менее 30 мл/мин), тяжелая печеночная недостаточность или активное заболевание печени, состояние после проведения аортокоронарного шунтирования, подтвержденная гиперкалиемия, беременность
(III триместр), воспалительные заболевания кишечника, период родов, период лактации, детский возраст до 16 лет
Лекарственное взаимодействие
Совместное назначение с парацетамолом повышает нефротоксичность кеторолака. Применение с другими нестероидными противовоспалительными препаратами, глюкокортикостероидами, этанолом, кортикотропином, препаратами кальция увеличивает риск изъязвления слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта и развития желудочно-кишечных кровотечений.
Одновременное назначение с антикоагулянтами – производными кумарина и индандиона; гепарином, тромболитиками (алтеплаза, стрептокиназа, урокиназа), антиагрегантами, цефалоспоринами, вальпроевой кислотой и ацетилсалициловой кислотой повышает риск развития кровотечений.
Снижает эффект гипотензивных и диуретических лекарственных средств (снижает синтез простагландина в почках).
Назначение совместно с метотрексатом повышает гепато- и нефротоксичность (совместное их назначение возможно только при использовании низких доз последнего и контроле его концентрации в плазме).
(3448)
Дозування
Кеторолак застосовують всередину через 30-60 хв після прийому їжі, одноразово або повторно залежно від тяжкості больового синдрому. При пероральному застосуванні пацієнтам від 16 до 64 років з масою тіла, що перевищує 50 кг, рекомендована доза становить 20 мг в перший прийом, далі по 10 мг 4 рази на добу, але не більше 40 мг/добу. Дорослим пацієнтам з масою тіла менше 50 кг або з нирковою недостатністю рекомендується доза 10 мг в перший прийом і далі по 10 мг 4 рази на добу, але не більше 40 мг/добу. Максимальна добова доза становить 40 мг. При пр��еме всередину тривалість курсу не повинна перевищувати 5днів.
Лікарська форма
таблетки, вкриті плівковою оболонкоюСклад
кеторолаку трометамін 10,00 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 150,50 мг, крохмаль кукурудзяний (висушений) 56,00 мг, магнію стеарат 1,00 мг, кремнію діоксид колоїдний 2,00 мг.
Склад оболонки: універсальна оболонка* 8,00 мг.
*- склад універсальної оболонки: гіпромелоза, титану діоксид, поліетиленгліколь, тальк.Фармакологічна дія
Кеторолак має выраженное аналгезуючу дію, має також протизапальну та помірну жарознижувальну дію.
Механізм дії пов'язаний з неселективним пригніченням активності ферменту циклооксигенази 1 і 2, головним чином в периферичних тканинах, наслідком чого є гальмування біосинтезу простагландинів – модуляторів больової чутливості, терморегуляції та запалення. Кеторолак являє собою рацемічну суміш [-]S та [+]R енантіомерів, при цьому знеболювальна дія зумовлена [-]S формою.
Препарат нелияет на опіоїдні рецептори, не пригнічує дихання, не викликає лікарської залежності, не має седативну та анксіолітичну дію.
По силі анальгезирующего ефекту можна порівняти з морфіном, значно перевершує інші нестероїдні протизапальні препарати.
Після прийому всередину початок знеболюючого дії зазначається відповідно, через 1 год, максимальний ефект досягається через 2-3 ч.Фармакокінетика
При прийомі всередину кеторолак добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті – максимальна концентрація (Смах) у плазмі крові (0,7-1,1 мкг/мл) досягається через 40 хв після прийому натще дози 10 мг.
Зв'язок з білками плазми – 99%.
Біодоступність – 80-100%. Рівноважна концентрація (Css) досягається через 24 год при призначенні 4 рази на добу і становить після прийому всередину 10 мг – 0,39-0,79 мкг/мл
Об'єм розподілу становить 0,15-0,33 л/кг, У хворих з нирковою недостатністю об'єм розподілу може збільшуватися в 2 рази для S-енантіомер та на 20% для R-енантіомер.
Проникає в грудне молоко: при прийомі матір'ю 10 мг кето��олака максимальна концентрація (Cmax)в молоці досягається через 2 год після прийому першої дози і становить 7,3 нг/мл, через 2 год після застосування другої дози кеторолаку (при використанні препарату 4 рази на добу) – 7,9 нг/мл
Більше 50% введеної дози метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів. Головними метаболітами є глюкуроніди, які виводяться нирками, і р-гидроксикеторолак. Виводиться на 91% нирками, 6% – через кишечник.
Період напіввиведення (Т1/2) у пацієнтів з нормальною функцією почестановить 2,4-9 год після прийому всередину 10 мг. Т1/2 подовжується у літніх пацієнтів і коротшає у молодих. Функція печінки не спричиняє впливу на T1/2.
У пацієнтів з порушенням функції нирок при концентрації креатиніну в плазмі 19-50 мг/л (168-442 мкмоль/л) T1/2 становить 10,3-10,8 год, при більш вираженій нирковій недостатності – більше 13,6 ч.
Загальний кліренс становить при прийомі всередину 10 мг – 0,025 л/год/кг; при нирковій недостатності з концентрацією креатиніну в плазмі 19-50 мг/л при прийомі всередину 10 мг – 0,016 л/год/кг
Не виводиться путїм гемодіалізу.Побічні дії
Часто – більше 3%, часто –1-3%,рідко– менше 1%.
З боку травної системи: часто (особливо у літніх пацієнтів старше
65 років, які мають в анамнезі ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту)– гастралгія, діарея; менш часто – стоматит, метеоризм, запор, блювання, відчуття переповнення шлунка; рідко – зниження апетиту, нудота, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у тому числі з перфорацією і/або кровотечею, біль в животі, спазм або печіння в эпига��тральной області, кров у калі або мелена, блювання з кров'ю або за типом "кавової гущі", нудота, печія та інше), холестатична жовтяниця, гепатит, гепатомегалія, гострий панкреатит.
З боку мочевыделителъной системи: рідко – гостра ниркова недостатність, біль у попереку, гематурії, азотемія, гемолітико-уремічний синдром (гемолітична анемія, ниркова недостатність, тромбоцитопенія, пурпура), почастішання сечовипускання, підвищення або зниження об'єму сечі, нефрит, набряки ниркового генезу.
З боку органів відчуває��в: рідко – зниження слуху, дзвін у вухах, порушення зору (в тому числі нечіткість зорового сприйняття).
З боку дихальної системи: рідко– бронхоспазм або диспное, риніт, набряк легень, набряк гортані (задишка, утруднення дихання).
З боку центральної нервової системи: часто– головний біль, запаморочення, сонливість, рідко– асептичний менінгіт (гарячка, сильний головний біль, судоми, ригідність м'язів шиї і/або спини), гіперактивністьОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Перед призначенням препара��та необхідно з'ясувати питання про попередню алергію на препарат або нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП). Із-за ризику розвитку алергічних реакцій введення першої дози проводять під ретельним наглядом лікаря.
Гіповолемія підвищує ризик розвитку нефротоксичних побічних реакцій.
При необхідності можна призначати в комбінації з наркотичними анальгетиками.
Не рекомендується застосовувати як лікарський засіб для премедикації, підтримки анестезії.
При спільному при��мо з іншими нестероїдними протизапальними засобами можуть спостерігатися затримка рідини, декомпенсація серцевої діяльності, підвищення артеріального тиску. Вплив на агрегацію тромбоцитів припиняється через 24-48 год. Не використовувати одночасно з парацетамолом більше 5 діб.
Хворим з порушенням згортання крові призначають тільки при постійному контролі кількості тромбоцитів, особливо важливо для післяопераційних хворих, які потребують ретельного контролю гемостазу.
Ризик розвитку лікарських ускладнень збіластает при подовженні лікування (у хворих з хронічними захворюваннями) і підвищенні пероральної дози препарату більше 40 мг/добу.
Для зниження ризику розвитку НПЗП-гастропатії призначаються антацидні лікарські засоби, мізопростол, омепразол.
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при водінні автотранспорту і занятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Для зниження ризику розвитку небажаних явищ сл��дме використовувати мінімальну ефективну дозу мінімально можливим коротким курсом кеторолаку.Свідчення
Больовий синдром сильної і помірної вираженості: травми, зубний біль, біль у післяпологовому й післяопераційному періоді, онкологічні захворювання, міалгія, артралгія, невралгія, радикуліт, пошкодження зв'язок, ревматичні захворювання.Протипоказання
Гіперчутливість, повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та навколоносових пазух, і непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у т. ч. в анамнезі), кропив'янка, риніт, спричинені прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (в анамнезі); непереносимість лікарських засобів піразолонового ряду, гіповолемія (незалежно від викликала її причини), ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту в стадії загострення, гіпокоагуляція (у т.ч. гемофілія), кровотечі або високий ризик їх розвитку, тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), тяжка печінкова недостаточность або активне захворювання печінки, стан після проведення аортокоронарного шунтування, підтверджена гіперкаліємія, вагітність
(III триместр), запальні захворювання кишечнику, період пологів, період лактації, дитячий вік до 16 роківЛікарська взаємодія
Сумісне призначення з парацетамолом підвищує нефротоксичність кеторолаку. Застосування з іншими нестероїдними протизапальними засобами, глюкокортикостероїдами, етанолом, кортикотропіном, препаратами кальцію збільшує ризик виразки слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та розвитку шлунково-кишкових кровотеч.
Одночасне призначення з антикоагулянтами – похідними кумарину та індандіону; гепарином, тромболітиками (алтеплаза, стрептокіназа, урокіназа), антиагрегантами, цефалоспоринами, вальпроєвою кислотою ацетилсаліциловою кислотою підвищує ризик розвитку кровотеч.
Знижує ефект гіпотензивних та діуретичних лікарських засобів (знижує синтез простагландину в нирках).
Призначенняня спільно з метотрексатом підвищує гепато - та нефротоксичність (сумісне їх призначення можливе тільки при використанні низьких доз останнього і контролі його концентрації в плазмі).
