Дозировка
Кетофрил® применяют внутрь однократно или повторно в зависимости от тяжести болевого синдрома. Однократная доза - 10 мг, при повторном приеме рекомендуется принимать по 10 мг до 4-х раз в сутки в зависимости от выраженности боли; максимальная суточная доза не должна превышать 40 мг. При приеме внутрь продолжительность курса не должна превышать 5 дней.
Лекарственная форма
круглые двояковыпуклые таблетки белого цвета
Состав
Одна таблетка содержит:
Активное вещество: кеторолака трометамол (кеторолака трометамин) -10мг Вспомогательные вещества (ядро): микрокристаллическая целлюлоза, лактоза безводная, карбоксиметилкрахмал натрия, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат.
Вспомогательные вещества (оболочка): гипромеллоза. тальк, титана диоксид, макрогол, кремния диоксид коллоидный
Фармакологическое действие
Кеторолак оказывает выраженное анальгезирующее действие, обладает также противовоспалительным и умеренным жаропонижающим’действием.
Механизм действия связан с неселективным угнетением активности фермента циклооксигеназы 1 и 2, главным образом в периферических тканях, следствием чего является торможение биосинтеза простагландинов - модуляторов болевой чувствительности, терморегуляции и воспаления. Кеторолак представляет собой рацемическую смесь [-]S и [+]R энантиомеров, при этом обезболивающее действие обусловлено [-]S формой.
Препарат не влияет на опиоидные рецепторы, не угнетает дыхания, не вызывает лекарственной зависимости, не обладает седативным и анксиолитическим действием.
По силе анальгезирующего эффекта сопоставим с морфином, значительно превосходит другие НПВП.
После приема внутрь начало обезболивающего действия отмечается соответственно, через 1 ч, максимальный эффект достигается через 1-2 ч.
Фармакокинетика
При приеме внутрь Кеторолак хорошо всасывается в желудочно-кишечном тракте -максимальная концентрация (Стах) в плазме крови (0,7-1,1 мкг/мл) достигается через 40 мин после приема натощак дозы 10 мг. Богатая жирами пища снижает максимальную концентрацию препарата в крови и задерживает ее достижение на 1 час.
99 % препарата связывается с белками плазмы крови и при гипоальбуминемии количество свободного вещества в крови увеличивается.
Биодоступность - 80-100%. Время достижения равновесной концентрации (Css) при пероральном введении - 24 ч при назначении 4 раза в сутки (выше субтерапевтической) и составляет после приема внутрь 10 мг - 0.39-0.79 мкг/мл. Объем распределения составляет 0.15-0.33 л/кг. У больных с почечной недостаточностью объем распределения препарата может увеличиваться в 2 раза, а объем распределения его R-энантиомера - на 20%.
Проникает в грудное молоко: при приеме матерью 10 мг кеторолака Стах в молоке достигается через 2 ч после приема первой дозы и составляет 7.3 нг/мл, через 2 ч после применения второй дозы кеторолака (при использовании препарата 4 раза в сутки) -составляет 7.9 нг/мл.
Более 50% введенной дозы метаболизируется в печени с образованием фармакологически неактивных метаболитов. Главными метаболитами являются глюкурониды, которые выводятся почками и р-гидроксикеторолак. Выводится на 91% почками, 6% - через кишечник.
Период полувыведения (Т \а) у пациентов с нормальной функцией почек составляет в среднем 5.3 ч. Т1/2 удлиняется у пожилых пациентов и укорачивается у молодых. Функция печени не оказывает влияния на Т\а- У пациентов с нарушением функции почек при концентрации креатинина в плазме крови 19-50 мг/л (168-442 мкмоль/л) Т1/2 составляет 10.3-10.8 ч, при более выраженной почечной недостаточности - более 13.6 ч.
Не выводится в ходе гемодиализа.
Побочные действия
Часто - более 3 %, менее часто -1-3%, редко - менее 1%.
Со стороны пищеварительной системы: часто (особенно у пожилых пациентов, старше 65 лет, имеющих в анамнезе эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта) - гастралгия, диарея; менее часто - стоматит, метеоризм, запор, рвота, ощущение переполнения желудка; редко - тошнота, эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта (в т.ч. с перфорацией и/или кровотечением - абдоминальная боль, спазм или жжение в эпигастральной области, мелена, рвота по типу «кофейной гущи», тошнота, изжога и др.), холестатическая желтуха, гепатит, гепатомегалия, острый панкреатит.
Со стороны мочевыделителъной системы: редко - острая почечная недостаточность, боль в пояснице с или без гематурии и/или азотемии, гемолитикоуремический синдром (гемолитическая анемия, почечная недостаточность, тромбоцитопения, пурпура), частое мочеиспускание, повышение или снижение объема мочи, нефрит, отеки почечного генеза.
Со стороны органов чувств: редко: снижение слуха, звон в ушах, нарушение зрения (в т.ч. нечеткость зрительного восприятия).
Со стороны дыхательной системы: редко: бронхоспазм или диспноэ, ринит, отек гортани (одышка, затруднение дыхания).
Со стороны ЦНС: часто - головная боль, головокружение, сонливость, редко -асептический менингит (лихорадка, сильная головная боль, судороги, ригидность мышц шеи и/или спины), гиперактивность (изменение настроения, беспокойство), галлюцинации, депрессия, психоз Со стороны сердечно-сосудистой системы: менее часто - повышение АД, редко - отек легких, обморок.
Со стороны органов кроветворения: редко - анемия, эозинофилия, лейкопения.
Со стороны системы гемостаза: редко - кровотечение из послеоперационной раны, носовое кровотечение, ректальное кровотечение.
Со стороны кожных покровов: менее часто - кожная сыпь (включая макулопапуллезную сыпь), пурпура, редко - эксфолиативный дерматит (лихорадка с ознобом или без, покраснение, уплотнение или шелушение кожи, опухание и/или болезненность небных миндалин), крапивница, синдром Стивенса-Джонсона, синдром Лайелла.
Аллергические реакции: редко - анафилаксия или анафилактоидные реакции (изменение цвета кожи лица, кожная сыпь, крапивница, зуд кожи, тахипноэ или диспноэ, отеки век, периорбитальный отек, одышка, затрудненное дыхание, тяжесть в грудной клетке, свистящее дыхание).
Прочие: часто - отеки (лица, голеней, лодыжек, пальцев, ступней, повышение массы тела); менее часто - повышенная потливость, редко - отек языка, лихорадка.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Влияние на агрегацию тромбоцитов прекращается через 24-48 ч.
Гиповолемия повышает риск развития побочных реакций со стороны почек. При необходимости можно назначать в комбинации с наркотическими анальгетиками.
Не использовать одновременно с парацетамолом более 5 дней. Больным с нарушением свертывания крови назначают препарат только при постоянном контроле , числа тромбоцитов, особенно важно в постоперационном периоде, что требует тщательного контроля гемостаза. Поскольку у значительной части больных при назначении кеторолака развиваются побочные эффекты со стороны центральной нервной системы (сонливость, головокружение, головная боль), рекомендуется избегать выполнения работ, требующих повышенного внимания и быстрой реакции (вождение автотранспорта, работа с механизмами и пр.).
Передозировка
Симптомы: абдоминальные боли, тошнота, рвота, возникновение пептических язв желудка или эрозивного гастрита, нарушение функции почек, метаболический ацидоз.
Лечение: промывание желудка, введение адсорбентов (активированный уголь) и проведение симптоматической терапии (поддержание жизненно-важных функций организма). Не выводится в достаточной степени с помощью диализа.
Показания
Болевой синдром средней и сильной интенсивности различного генеза (в том числе в послеоперационном периоде, при онкологических заболеваниях и др.)
Противопоказания
Повышенная чувствительность к активному веществу или вспомогательным компонентам; анамнестические , данные о приступе бронхообструкции, ринита, крапивницы после приема ацетилсалициловой кислоты или иного НПВП (полный иЛи неполный синдром непереносимости ацетилсалициловой кислоты - риносинусит, крапивница, полипы слизистой носа, бронхиальная астма); ангионевротический отек, гиповолемия (независимо от вызвавшей ее причины), дегидратация.
Эрозивно-язвенные изменения слизистой желудка или 12-перстной кишки, активное желудочно-кишечное кровотечение; воспалительные заболевания кишечника; гипокоагуляция (в т.ч. гемофилия).
Выраженная печеночная недостаточность или активное заболевание печени; выраженная почечная недостаточность ((креатинин плазмы выше 50 мг/л), прогрессирующие заболевания почек; подтвержденная гиперкалиемия.
Геморрагический инсульт (подтвержденный или подозреваемый), геморрагический диатез, одновременный прием с другими НПВП, высокий риск развития или рецидива кровенсчсния (в том числе после операций), нарушение кроветворения.
Беременность, роды и период лактации.
Детский возраст до 16 лет (эффективность и безопасность не установлены).
Период после проведения аортокоронарного шунтирования;
Препарат нe применяют для обезболивания перед и во время хирургических операций из-за высокого риска кровотечения, а также для лечения хронических болей.
С осторожностью - бронхиальная астма; холецистит; хроническая сердечная недостаточность; ишемическая болезнь сердца, цереброваскулярные заболевания, артериальная гипертензия; дислипидемия/гиперлипидемия, сахарный диабет, заболевания периферических артерий, курение, нарушение функции почек (креатинин плазмы ниже 50 мг/л); холестаз; активный гепатит; сепсис; системная красная волчанка; пожилой возраст (старше 65 лет); полипы слизистой оболочки носа и носоглотки.
Анамнестические данные о развитии язвенного поражения ЖКТ, наличие инфекции Helicobacter pylori, длительное использование НПВП, частое употребление алкоголя, тяжелые соматические заболевания, сопутствующая терапия следующими препаратами:
-антикоагулянты (например, варфарин), антиагреганты (например, ацетилсалициловая кислота, клопидогрел), пероральные глюкокортикостероиды (например, преднизолон), селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (например, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралин).
Для снижения риска развития нежелательных явлений со стороны ЖКТ следует использовать минимальную эффективную дозу минимально возможным коротким курсом.
Лекарственное взаимодействие
Одновременное применение кеторолака с ацетилсалициловой кислотой или другими нестероидными противовоспалительными препаратами, препаратами кальция, глюкокортикостероидами, этанолом, кортикотропином может привести к образованию язв желудочно-кишечного тракта и развитию желудочно-кишечных кровотечений.
Совместное назначение с парацетамолом повышает нефротоксичность, с метотрексатом - гепато- и нефротоксичность. Совместное назначение кеторолака. и метотрексата возможно только при использовании низких доз последнего (контролировать концмпрацию метотрексата в.плазме крови).
Пробенецид уменьшает плазменный клиренс и объем ’ распределения кеторолака, повышает его концентрацию в плазме крови и увеличивает период его полувыведения.
На фоне применения кеторолака возможно уменьшение клиренса метотрексата и лития и усиление токсичности этих веществ.
Одновременное назначение с непрямыми антикоагулянтами, гепарином,
тромболитиками, антиагрегантами, цефоперазоном, цефотетаном и пентоксифиллином повышает риск возникновения кровотечения.
Снижает эффект гипотензивных и диуретических препаратов (понижается синтез простагландинов в почках).
При комбинировании с опиоидными анальгетиками дозы последних могут быть существенно снижены.
Антацидные средства не влияют на полноту всасывания лекарства.
Повышается гипогликемическое действие инсулина и пероральных
гипогликемических средств (необходим перерасчет дозы).
Совместное назначение с вальпроевой кислотой вызывает нарушение агрегации тромбоцитов. Повышает концентрацию в плазме крови верапамила и нифедипина.
При назначении с другими нефротоксичными лекарственными средствами (в т.ч. с препаратами золота) повышается риск развития нефротоксичности. Лекарственные средства, блокирующие канальцевую секрецию, снижают клиренс кеторолака и повышают его. концентрацию в плазме крови.
(4910)
Дозування
Кетофрил® застосовують внутрішньо одноразово або повторно залежно від тяжкості больового синдрому. Одноразова доза - 10 мг, при повторному прийомі рекомендується приймати по 10 мг до 4-х разів на добу залежно від вираженості болю; максимальна добова доза не повинна перевищувати 40 мг. При прийомі всередину тривалість курсу не повинна перевищувати 5 днів.
Лікарська форма
круглі двоопуклі таблетки білого кольоруСклад
Одна таблетка містить:
Активна речовина: кеторолаку трометамол (кеторолаку трометами��) -10мг Допоміжні речовини (ядро): мікрокристалічна целюлоза, лактоза безводна, карбоксиметилкрахмал натрію, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат.
Допоміжні речовини (оболонка): гіпромелоза. тальк, титану діоксид, макрогол, кремнію діоксид колоїднийФармакологічна дія
Кеторолак має виражену аналгезуючу дію, має також протизапальну та помірну жаропонижающим'дією.
Механізм дії пов'язаний з неселективним пригніченням активності ферменту циклооксигеназы 1 і 2, головним чином в периферичних тканинах, наслідком чого є гальмування біосинтезу простагландинів - модуляторів больової чутливості, терморегуляції та запалення. Кеторолак являє собою рацемічну суміш [-]S та [+]R енантіомерів, при цьому знеболювальна дія зумовлена [-]S формою.
Препарат не впливає на опіоїдні рецептори, не пригнічує дихання, не викликає лікарської залежності, не має седативну та анксіолітичну дію.
По силі анальгезирующего ефекту можна порівняти з морфіном, значно перевершує інші НПЗП.
Після прийому всередину початок знеболюючого дії зазначається відповідно, через 1 год, максимальний ефект досягається через 1-2 ч.Фармакокінетика
При прийомі всередину Кеторолак добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті -максимальна концентрація (Стах) у плазмі крові (0,7-1,1 мкг/мл) досягається через 40 хв після прийому натще дози 10 мг. Багата жирами їжа знижує максимальну концентрацію препарату в крові і затримує її досягнення на 1 годину.
99 % препарату зв'язується з білками плазми крові і при гіпоальбумінемії кількість вільного речовини в крові збільшується.
Біодоступність - 80-100%. Час досягнення рівноважної концентрації (Css) при пероральному введенні - 24 год при призначенні 4 рази на добу (вище субтерепевтичної) і становить після прийому всередину 10 мг - 0.39-0.79 мкг/мл Об'єм розподілу становить 0.15-0.33 л/кг, У хворих з нирковою недостатністю об'єм розподілу препарату може збільшуватися в 2 рази, а об'єм розподілу його R-енантіомер - на 20%.
Проникає в грудне молоко: при прийомі матір'ю�� 10 мг кеторолаку Стах в молоці досягається через 2 год після прийому першої дози і становить 7.3 нг/мл, через 2 год після застосування другої дози кеторолаку (при використанні препарату 4 рази на добу) становить 7.9 нг/мл
Більше 50% введеної дози метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів. Головними метаболітами є глюкуроніди, які виводяться нирками, і р-гидроксикеторолак. Виводиться на 91% нирками, 6% - через кишечник.
Період напіввиведення (Т \а) у пацієнтів з нормальною функцією нирок соста��становить в середньому 5.3 ч. Т1/2 подовжується у літніх пацієнтів і коротшає у молодих. Функція печінки не спричиняє впливу на Т\а - У пацієнтів з порушенням функції нирок при концентрації креатиніну в плазмі 19-50 мг/л (168-442 мкмоль/л) T1/2 становить 10.3-10.8 ч, при більш вираженій нирковій недостатності - більше 13.6 ч.
Не виводиться в ході гемодіалізу.Побічні дії
Часто - більше 3 %, часто -1-3%, рідко - менше 1%.
З боку травної системи: часто (особливо у літніх пацієнтів, старше 65 років, які мають в анамнезі ерозивно-яз��військові поразки шлунково-кишкового тракту) - гастралгія, діарея; менш часто - стоматит, метеоризм, запор, блювання, відчуття переповнення шлунка; рідко - нудота, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у т. ч. з перфорацією і/або кровотечею - абдомінальний біль, спазм або печіння в епігастральній області, мелена, блювота типу «кавової гущі», нудота, печія та ін), холестатична жовтяниця, гепатит, гепатомегалія, гострий панкреатит.
З боку мочевыделителъной системи: рідко - гостра ниркова недостатність, біль у пояснице з або без гематурії та/або азотемії, гемолитикоуремический синдром (гемолітична анемія, ниркова недостатність, тромбоцитопенія, пурпура), часте сечовипускання, підвищення або зниження об'єму сечі, нефрит, набряки ниркового генезу.
З боку органів чуття: рідко: зниження слуху, дзвін у вухах, порушення зору (в т. ч. нечіткість зорового сприйняття).
З боку дихальної системи: рідко: бронхоспазм або диспное, риніт, набряк гортані (задишка, утруднення дихання).
З боку ЦНС: часто - головний біль, головокружение, сонливість, рідко -асептичний менінгіт (гарячка, сильний головний біль, судоми, ригідність м'язів шиї і/або спини), гіперактивність (зміна настрою, неспокій), галюцинації, депресія, психоз З боку серцево-судинної системи: менш часто - підвищення артеріального тиску, рідко - набряк легенів, непритомність.
З боку органів кровотворення: рідко - анемія, еозинофілія, лейкопенія.
З боку системи гемостазу: рідко - кровотеча з післяопераційної рани, носова кровотеча, ректальна кровотеча.
З боку копівденних покривів: менш часто - шкірний висип (включаючи макулопапуллезную висип), пурпура, рідко - ексфоліативний дерматит (гарячка з ознобом або без, почервоніння, ущільнення або лущення шкіри, набрякання та/або болючість піднебінних мигдалин), кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла.
Алергічні реакції: рідко - анафілаксія або анафілактоїдні реакції (зміна кольору шкіри обличчя, шкірні висипання, кропив'янка, свербіж шкіри, тахіпное або диспное, набряки повік, періорбітальний набряк, задишка, утруднене дихання, тяжкість в грудній клітці, сві��тящее дихання).
Інші: часто - набряки (обличчя, гомілок, гомілок, пальців, ступнів, підвищення маси тіла); менш часто - підвищена пітливість; рідко - набряк язика, гарячка.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Вплив на агрегацію тромбоцитів припиняється через 24-48 год.
Гіповолемія підвищує ризик розвитку побічних реакцій з боку нирок. При необхідності можна призначати в комбінації з наркотичними анальгетиками.
Не використовувати одночасно з парацетамолом більше 5 днів. Хворим з порушенням свертыванія крові призначають препарат тільки при постійному контролі кількості тромбоцитів, особливо важливо в постопераційному періоді, що вимагає ретельного контролю гемостазу. Оскільки у значної частини хворих при призначенні кеторолаку розвиваються побічні ефекти з боку центральної нервової системи (сонливість, запаморочення, головний біль), рекомендується уникати виконання робіт, що потребують підвищеної уваги і швидкої реакції (керування автотранспортом, робота з механізмами і тощо).
Передозування
Симптоми: аб��оминальные болі, нудота, блювота, виникнення пептичних виразок шлунка або ерозивного гастриту, порушення функції нирок, метаболічний ацидоз.
Лікування: промивання шлунка, введення адсорбентів (активоване вугілля) і проведення симптоматичної терапії (підтримання життєво-важливих функцій організму). Не виводиться в достатній мірі з допомогою діалізу.Свідчення
Больовий синдром середньої та сильної інтенсивності різного генезу (у тому числі в післяопераційному періоді, при онкологічних захворюваннях і ін)Противопока��анія
Підвищена чутливість до активної речовини або допоміжних компонентів; анамнестичні дані про напади бронхообструкції, риніту, кропив'янки після прийому ацетилсаліцилової кислоти чи іншого НПЗП (повний або неповний синдром непереносимості ацетилсаліцилової кислоти - риносинусит, кропив'янка, поліпи слизової оболонки носа, бронхіальна астма); ангіоневротичний набряк, гіповолемія (незалежно від викликала її причини), дегідратація.
Ерозивно-виразкові зміни слизової шлунка або 12-палої кишки, активна желудочно-кишкова кровотеча; запальні захворювання кишечника; гіпокоагуляція (у т.ч. гемофілія).
Виражена печінкова недостатність або активне захворювання печінки; виражена ниркова недостатність ((креатинін плазми вище 50 мг/л), прогресуючі захворювання нирок; підтверджена гіперкаліємія.
Геморагічний інсульт (підтверджений або підозрюваний), геморагічний діатез, одночасний прийом з іншими НПЗП, високий ризик розвитку або рецидиву кровенсчсния (в тому числі після операцій), порушення кроветворен��я.
Вагітність, пологи та період лактації.
Дитячий вік до 16 років (ефективність і безпека не встановлені).
Період після проведення аортокоронарного шунтування;
Препарат не застосовують для знеболювання перед та під час хірургічних операцій із-за високого ризику кровотечі, а також для лікування хронічних болів.
З обережністю - бронхіальна астма; холецистит; хронічна серцева недостатність; ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання, артеріальна гіпертензія; дисли��идемия/гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій, куріння, порушення функції нирок (креатинін плазми нижче 50 мг/л); холестаз; активний гепатит; сепсис; системний червоний вовчак; літній вік (старше 65 років); поліпи слизової оболонки носа і носоглотки.
Анамнестичні дані про розвиток виразкового ураження ШКТ, наявність інфекції Helicobacter pylori, тривале використання НПЗП, часте вживання алкоголю, важкі соматичні захворювання, супутня терапія наступними препаратами:
-антикоагулянти (наприклад, варфарин), антиагреганти (наприклад, ацетилсаліцилова кислота, клопідогрел), пероральні глюкокортикостероїди (наприклад, преднізолон), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін).
Для зниження ризику розвитку небажаних явищ з боку ШКТ слід використовувати мінімальну ефективну дозу мінімально можливим коротким курсом.Лікарська взаємодія
Одночасне застосування кеторолаку з ацетилсаліциловою кислотою або іншими нестероидными протизапальними препаратами, препаратами кальцію, глюкокортикостероїдами, етанолом, кортикотропіном може призвести до утворення виразок шлунково-кишкового тракту та розвитку шлунково-кишкових кровотеч.
Сумісне призначення з парацетамолом підвищує нефротоксичність, з метотрексатом - гепато - і нефротоксичність. Спільне призначення кеторолаку. і метотрексату можливо тільки при використанні низьких доз останнього (контролювати концмпрацию метотрексату ст. плазмі крові).
Пробенецид зменшує плазменний кліренс і об'єм ' розподілу кеторолаку, підвищує його концентрацію в плазмі крові і подовжує період його напіввиведення.
На тлі застосування кеторолаку можливе зменшення кліренсу літію та метотрексату і посилення токсичності цих речовин.
Одночасне призначення з непрямими антикоагулянтами, гепарином,
тромболітиками, антиагрегантами, цефоперазоном, цефотетаном і пентоксифиллином підвищує ризик виникнення кровотечі.
Знижує ефект гіпотензивних та діуретичних препаратів (знижується сін��ез простагландинів у нирках).
При комбінуванні з опіоїдними анальгетиками дози останніх можуть бути істотно знижені.
Антацидні засоби не впливають на повноту всмоктування ліків.
Підвищується гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних
гіпоглікемічних засобів (необхідний перерахунок дози).
Спільне призначення з вальпроєвою кислотою викликає порушення агрегації тромбоцитів. Підвищує концентрацію в плазмі крові верапамілу і ніфедипіну.
При призначенні з іншими нефротоксичними лікарськими засобами (у т. ч. з препаратами золота) підвищується ризик розвитку нефротоксичності. Лікарські засоби, блокуючі канальцеву секрецію, знижують кліренс кеторолаку і підвищують його. концентрацію в плазмі крові.
