Дозировка
Монотерапия Взрослым и подросткам старше 16 лет лечение следует начинать с суточной дозы 500 мг, разделенной на 2 введения (по 250 мг 2 раза в сутки). Через 2 нед доза может быть увеличена до начальной терапевтической — 1000 мг (по 500 мг 2 раза в сутки). Максимальная суточная доза составляет 3000 мг (по 1500 мг 2 раза в сутки). В составе комплексной терапии Детям от 4 до 11 лет и подросткам 12–17 лет с массой тела до 50 кг лечение следует начинать с суточной дозы 20 мг/кг, разделенной на 2 введения (по 10 мг/кг массы тела 2 раза в сутки). Изменение дозы на 10 мг/кг может осуществляться каждые 2 нед до достижения рекомендуемой суточной дозы — 60 мг/кг (по 30 мг/кг 2 раза в сутки). При непереносимости рекомендуемой суточной дозы возможно ее снижение. Следует применять минимальную эффективную дозу. Взрослым и подросткам с массой тела более 50 кг лечение следует начинать с суточной дозы 1000 мг, разделенной на 2 введения (по 500 мг 2 раза в сутки). В зависимости от клинической реакции и переносимости препарата суточная доза может быть увеличена до максимальной — 3000 мг (по 1500 мг 2 раза в сутки). Изменение дозы на 500 мг 2 раза в сутки может осуществляться каждые 2–4 нед. Поскольку леветирацетам выводится из организма почками, при назначении препарата пациентам с почечной недостаточностью и пациентам пожилого возраста дозу следует корректировать в зависимости от величины клиренса креатинина. Детям с почечной недостаточностью коррекцию дозы леветирацетама следует производить с учетом степени почечной недостаточности, используя рекомендации, данные для взрослых. Пациентам с нарушением функции печени легкой и средней степеней тяжести коррекции режима дозирования не требуется. У пациентов с декомпенсированным нарушением функции печени и почечной недостаточностью снижение клиренса креатинина может не в полной мере отражать степень тяжести почечной недостаточности. В таких случаях при клиренсе креатинина <60 мл/мин/1,73 м2 рекомендуется сокращение суточной дозы на 50%. Продолжительность курса лечения определяется врачом.
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой светло-желтого цвета, овальной формы, двояковыпуклые, с односторонней риской, по одну сторону от которой имеется гравировка "ucb", по другую - "500"; на изломе - однородные, белого цвета.
Состав
леветирацетама дигидрохлорид500 мг
Вспомогательные вещества: кроскармеллоза натрия, макрогол 6000, кремния диоксид, магния стеарат.
Состав пленочной оболочки: опадрай 85F32004 (краситель железа оксид желтый (Е172), макрогол 3350, поливиниловый спирт частично гидролизованный, тальк, титана диоксид (Е171)).
Фармакологическое действие
Противоэпилептический препарат, производное пирролидона (S-энантиомер ?-этил-2-оксо-1-пирролидин-ацетамида), по химической структуре отличается от известных противоэпилептических лекарственных средств.
Механизм действия леветирацетама до конца не изучен, но очевидно, что он отличается от механизма действия известных противоэпилептических препаратов. Один из предполагаемых механизмов основан на доказанном связывании с гликопротеином синаптических везикул SV2A, содержащемся в сером веществе головного и спинного мозга. Считается, что таким образом реализуется противосудорожный эффект, который выражен в противодействии гиперсинхронизации нейронной активности. Также леветирацетам воздействует на рецепторы GABA и глициновые рецепторы, модулируя данные рецепторы через различные эндогенные агенты. Не изменяет нормальную нейротрансмиссию, однако подавляет эпилептиформные нейрональные вспышки, индуцированные GABA-агонистом бикукулином, и возбуждение глютаматных рецепторов. Активность препарата подтверждена в отношении как фокальных, так и генерализованных эпилептических припадков (эпилептиформные проявления/фотопароксизмальная реакция).
Фармакокинетика
Всасывание
После приема внутрь леветирацетам хорошо всасывается из ЖКТ. Абсорбция полная и носит линейный характер, поэтому концентрация в плазме крови может быть предсказана исходя из применяемой дозы препарата в мг/кг массы тела. Степень абсорбции не зависит от дозы и времени приема пищи. Биодоступность составляет около 100%.
После приема препарата в дозе 1 г Cmax в плазме крови достигается через 1.3 ч и составляет 31 мкг/мл, после повторного приема (2) – 43 мкг/мл.
Распределение
Равновесное состояние достигается через 2 сут при двукратном приеме препарата. Связывание с белками плазмы леветирацетама и его основного метаболита составляет менее 10%. Vd леветирацетама составляет около 0.5-0.7 л/кг
Метаболизм
Образование первичного фармакологически неактивного метаболита (ucb L057) происходит без участия изоферментов цитохрома P450 в печени. Леветирацетам не влияет на ферментативную активность гепатоцитов
Выведение
У взрослых T1/2 из плазмы крови составляет 7±1 ч и не изменяется в зависимости от дозы, способа применения или повторного приема. Средняя величина клиренса составляет 0.96 мл/мин/кг. 95% дозы выводится почками. Почечный клиренс леветирацетама и его неактивного метаболита составляет 0.6 мл/мин/кг и 4.2 мл/мин/кг, соответственно.
Фармакокинетика в особых клинических случаях
У пациентов пожилого возраста T1/2 увеличивается на 40% и составляет 10-11 ч, что связано со снижением функции почек у этой категории людей.
У пациентов с нарушением функции почек клиренс леветирацетама и его первичного метаболита коррелирует с клиренсом креатинина. Поэтому пациентам с почечной недостаточностью рекомендуется подбор дозы в зависимости от КК. В терминальной стадии почечной недостаточности у взрослых пациентов Т1/2 составляет 25 ч в период между сеансами диализа и 3.1 ч во время диализа. В течение 4-часового сеанса диализа удаляется до 51% леветирацетама.
В процессе 4-часового диализа из организма удаляется 51% леветирацетама.
У пациентов с легкими и умеренными нарушениями функции печени значимых изменений клиренса леветирацетама не происходит. При тяжелых нарушениях функции печени при сопутствующей почечной недостаточности клиренс леветирацетама снижается более чем на 50%.
Фармакокинетика леветирацетама у детей носит линейный характер в диапазоне доз от 20 до 60 мг/кг/ Cmax достигается через 0.5-1 ч. T1/2 у детей после однократного приема внутрь в дозе 20 мг/кг массы тела составляет 5-6 ч. Общий клиренс леветирацетама у детей примерно на 40% выше, чем у взрослых и находится в прямой зависимости от массы тела.
Побочные действия
Возможные побочные эффекты приведены ниже по системам организма и частоте возникновения: очень часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10).
Со стороны ЦНС: очень часто – сонливость, астенический синдром; часто - амнезия, атаксия, судороги, головокружение, головная боль, гиперкинезия, тремор, нарушение равновесия, снижение концентрации внимания, ухудшение памяти, возбуждение, депрессия, эмоциональная лабильность, переменчивость настроения, враждебность/агрессивность, бессонница, нервозность, раздражительность, расстройства личности, нарушение мышления; в отдельных случаях - парестезии, поведенческие расстройства, тревожность, беспокойство, спутанность сознания, галлюцинации, раздражительность, психотические расстройства, суицид, попытки суицида и суицидальные намерения.
Со стороны органа зрения: часто - диплопия, нарушение аккомодации.
Со стороны дыхательной системы: часто - усиление кашля.
Со стороны пищеварительной системы: часто - абдоминальная боль, диарея, диспепсия, тошнота, рвота, анорексия, повышение массы тела; в отдельных случаях - панкреатит, печеночная недостаточность, гепатит, изменения функциональных печеночных проб, снижение массы тела.
Дерматологические реакции: часто - кожная сыпь, экзема, зуд; в отдельных случаях - алопеция (в ряде случаев восстановление волосяного покрова наблюдалось после отмены препарата).
Со стороны системы кроветворения: в отдельных случаях - лейкопения, нейтропения, панцитопения
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Если требуется прекратить прием препарата, то отмену рекомендуется проводить постепенно, уменьшая разовую дозу на 500 мг каждые 2-4 недели. У детей снижение дозы не должно превышать 10 мг/кг массы тела 2 каждые 2 недели.
Сопутствующие противоэпилептические лекарственные препараты (в период перевода пациентов на прием леветирацетама) желательно отменять постепенно.
Пациентам с заболеваниями почек и декомпенсированными заболеваниями печени рекомендуется исследование функции почек перед началом лечения. При нарушении функции почек может потребоваться коррекция дозы.
В связи с имеющимися сообщениями о случаях суицида, суицидальных намерений и попыток суицида при лечении леветирацетамом следует предупреждать пациентов о необходимости немедленно сообщать лечащему врачу о появлении любых симптомов депрессии или суицидальных намерений.
Раствор для приема внутрь содержит мальтитол, поэтому пациентам с нарушением толерантности к фруктозе прием препарата Кеппра® в соответствующей лекарственной форме противопоказан.
Использование в педиатрии
Имеющиеся сведения о применении препарата у детей не свидетельствуют о каком-либо его отрицательном влиянии на развитие и половую зрелость. Однако отдаленные последствия лечения на способность детей к обучению, их интеллектуальное развитие, рост, функции эндокринных желез, половое развитие и фертильность остаются неизвестными.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Влияние препарата Кеппра® на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами специально не изучалось. Тем не менее, в силу различной индивидуальной чувствительности к препарату со стороны ЦНС в период лечения необходимо воздерживаться от вождения автотранспорта и занятий потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.
Показания
В качестве монотерапии (препарат первого выбора) при лечении:
— парциальных припадков с вторичной генерализацией или без таковой у взрослых и подростков старше 16 лет со вновь диагностированной эпилепсией.
В составе комплексной терапии при лечении:
— парциальных припадков с вторичной генерализацией или без таковой у взрослых и детей старше 4 лет с эпилепсией;
— миоклонических судорог у взрослых и подростков старше 12 лет с ювенильной миоклонической эпилепсией;
— первично-генерализованных судорожных (тонико-клонических) припадков у взрослых и подростков старше 12 лет с идиопатической генерализованной эпилепсией.
Противопоказания
— детский возраст до 4 лет (безопасность и эффективность препарата не установлены);
— нарушение толерантности к фруктозе (для раствора);
— повышенная чувствительность к леветирацетаму или другим производным пирролидона, а также к любым компонентам препарата.
С осторожностью следует назначать препарат пациентам пожилого возраста (старше 65 лет), при заболеваниях печени в стадии декомпенсации, почечной недостаточности
Лекарственное взаимодействие
Леветирацетам не взаимодействует с противосудорожными препаратами (фенитоин, карбамазепин, вальпроевая кислота, фенобарбитал, ламотриджин, габапентин и примидон).
Леветирацетам в суточной дозе 1 г не изменяет фармакокинетику пероральных контрацептивов (этинилэстрадиола и левоноргестрела).
Леветирацетам в суточной дозе 2 г не изменяет фармакокинетику варфарина и дигоксина.
Дигоксин, пероральные контрацептивы и варфарин не влияют на фармакокинетику леветирацетама.
При совместном приеме с топираматом выше вероятность развития анорексии.
Полнота всасывания леветирацетама не меняется под воздействием пищи, при этом скорость всасывания несколько снижается.
Данные по взаимодействию леветирацетама с алкоголем отсутствуют
(3344)
Дозування
Монотерапія Дорослим і підліткам старше 16 років лікування слід починати з добової дози 500 мг, розділеної на 2 введення (по 250 мг 2 рази на добу). Через 2 тижні доза може бути збільшена до початкової терапевтичної — 1000 мг (по 500 мг 2 рази на добу). Максимальна добова доза становить 3000 мг (по 1500 мг 2 рази на добу). У складі комплексної терапії Дітям від 4 до 11 років і підлітків 12-17 років з масою тіла до 50 кг лікування слід починати з добової дози 20 мг/кг, розділеної на 2 введення (по 10 мг/кг маси тіла 2 рази на добу). Зміна дози ��а 10 мг/кг може здійснюватися кожні 2 тижні до досягнення рекомендованої добової дози — 60 мг/кг (по 30 мг/кг 2 рази на добу). При непереносимості рекомендованої добової дози можливе її зниження. Слід застосовувати мінімальну ефективну дозу. Дорослим і підліткам з масою тіла більше 50 кг лікування слід починати з добової дози 1000 мг, розділеної на 2 введення (по 500 мг 2 рази на добу). Залежно від клінічної реакції та переносимості препарату добова доза може бути збільшена до максимальної — 3000 мг (по 1500 мг 2 рази на добу). Зміна дози на 500 мг 2 рази на добу може здійснюватися кожні 2-4 тижні. Оскільки леветирацетам виводиться з організму нирками, при призначенні препарату пацієнтам із нирковою недостатністю й пацієнтам літнього віку дозу слід коригувати залежно від величини кліренсу креатиніну. Дітям з нирковою недостатністю коригування дози леветирацетаму слід проводити з урахуванням ступеня ниркової недостатності, використовуючи рекомендації, дані для дорослих. Пацієнтам з порушенням функції печінки легкого і середнього ступенів тяжкості до��ррекции режиму дозування не потрібна. У пацієнтів з декомпенсованим порушенням функції печінки і з нирковою недостатністю зниження кліренсу креатиніну не може повною мірою відображати ступінь тяжкості ниркової недостатності. В таких випадках при кліренсі креатиніну <60 мл/хв/1,73 м2 рекомендується скорочення добової дози на 50%. Тривалість курсу лікування визначається лікарем.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою світло-жовтого кольору, овальної форми, двоопуклі, з однобічною рискою, за одну сторону від якої є гравіювання "ucb", по іншу - "500"; на зламі - однорідні, білого кольору.Склад
леветирацетаму дигидрохлорид500 мг
Допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, макрогол 6000, кремнію діоксид, магнію стеарат.
Склад плівкової оболонки: опадрай 85F32004 (барвник заліза оксид жовтий (Е172), макрогол 3350, полівініловий спирт частково гідролізований, тальк, титану діоксид (Е171)).Фармакологічна дія
Протиепілептичний препарат, похідне піролідону (S-енантіомер ?-етил-2-оксо-1-бенкетролидин-ацетаміду), за хімічною структурою відрізняється від відомих протиепілептичних лікарських засобів.
Механізм дії леветирацетаму до кінця не вивчений, але очевидно, що він відрізняється від механізму дії відомих протиепілептичних препаратів. Один з передбачуваних механізмів заснований на доведеному зв'язування з глікопротеїном синаптичних везикул SV2A, що міститься в сірій речовині головного і спинного мозку. Вважається, що таким чином реалізується протисудомний ефект, який виражений в протидівії гиперсинхронизации нейронної активності. Також леветирацетам впливає на рецептори GABA і глициновые рецептори, модулируя дані рецептори через різні ендогенні агенти. Не змінює нормальну нейротрансмісію, проте пригнічує епілептиформні нейрональні спалаху, індуковані GABA-агоністом бикукулином, і порушення глютаматных рецепторів. Активність препарату підтверджена щодо як фокальних, так і генералізованих епілептичних нападів (епілептиформні прояви/фотопароксизмальна реакція).Фармакок��нетика
Всмоктування
Після прийому всередину леветирацетам добре всмоктується з ШКТ. Абсорбція повна й носить лінійний характер, тому концентрація в плазмі крові може бути передбачена виходячи із застосованої дози препарату в мг/кг маси тіла. Ступінь абсорбції не залежить від дози й часу прийому їжі. Біодоступність становить близько 100%.
Після прийому препарату в дозі 1 г Cmax в плазмі крові досягається через 1.3 год і становить 31 мкг/мл, після повторного прийому (2) – 43 мкг/мл
Розподіл
Рівноважний стан досягнень��ється через 2 доби при дворазовому застосуванні препарату. Зв'язування з білками плазми леветирацетаму і його основного метаболіту становить менше 10%. Vd леветирацетаму становить близько 0.5-0.7 л/кг
Метаболізм
Утворення первинного фармакологічно неактивного метаболіту (ucb L057) відбувається без участі ізоферментів цитохрому P450 в печінці. Леветирацетам не впливає на ферментативну активність гепатоцитів
Виведення
У дорослих T1/2 з плазми крові становить 7±1 год і не змінюється в залежності від дози, способу застосування або повторного прийому. Середня величина кліренсу становить 0.96 мл/хв/кг 95% дози виводиться нирками. Нирковий кліренс леветирацетаму і його неактивного метаболіту становить 0.6 мл/хв/кг і 4.2 мл/хв/кг, відповідно.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів літнього віку T1/2 збільшується на 40% і становить 10-11 годин, що пов'язано зі зниженням функції нирок у цієї категорії людей.
У пацієнтів з порушенням функції нирок кліренс леветирацетаму і його первинного метаболіту корелює з кліренсом креатиніну. Поемитому пацієнтам з нирковою недостатністю рекомендується підбір дози залежно від КК. В термінальній стадії ниркової недостатності у дорослих пацієнтів Т1/2 становить 25 год в період між сеансами діалізу та 3.1 год під час діалізу. Протягом 4-годинного сеансу діалізу видаляється до 51% леветирацетаму.
В процесі 4-годинного діалізу з організму видаляється 51% леветирацетаму.
У пацієнтів з легкими і помірними порушеннями функції печінки значимих змін кліренсу леветирацетаму не відбувається. При тяжких порушеннях функції печ��ні при супутній нирковій недостатності кліренс леветирацетаму знижується більш ніж на 50%.
Фармакокінетика леветирацетаму у дітей носить лінійний характер в діапазоні доз від 20 до 60 мг/кг/ Cmax досягається через 0.5-1 ч. T1/2 у дітей після одноразового прийому внутрішньо у дозі 20 мг/кг маси тіла становить 5-6 ч. Загальний кліренс леветирацетаму в дітей приблизно на 40% вище, ніж у дорослих і знаходиться в прямій залежності від маси тіла.Побічні дії
Можливі побічні ефекти наведені нижче за системами організму і частотою виникнення: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10).
З боку ЦНС: дуже часто – сонливість, астенічний синдром; часто - амнезія, атаксія, судоми, запаморочення, головний біль, гіперкінезія, тремор, порушення рівноваги, зниження концентрації уваги, погіршення пам'яті, збудження, депресія, емоційна лабільність, мінливість настрою, ворожість/агресивність, безсоння, знервованість, дратівливість, розлади особистості, порушення мислення; в окремих випадках - парестезії, поведінкові розлади, тривожність, беспокойство, сплутаність свідомості, галюцинації, дратівливість, психотичні розлади, суїцид, спроби самогубства та суїцидальні наміри.
З боку органу зору: часто - диплопія, порушення акомодації.
З боку дихальної системи: часто - посилення кашлю.
З боку травної системи: часто - абдомінальний біль, діарея, диспепсія, нудота, блювання, анорексія, підвищення маси тіла; в окремих випадках - панкреатит, печінкова недостатність, гепатит, зміни функціональних печінкових проб, зниження мас��и тіла.
Дерматологічні реакції: часто - шкірний висип, екзема, свербіж; в окремих випадках - алопеція (у ряді випадків відновлення волосяного покриву спостерігалося після відміни препарату).
З боку системи кровотворення: в окремих випадках - лейкопенія, нейтропенія, панцитопеніяОсобливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Якщо потрібно припинити прийом препарату, відміну рекомендується проводити поступово, зменшуючи разову дозу на 500 мг кожні 2-4 тижні. У дітей зниження дози не повинно перевищувати 10 мг/кг маси т��ла 2 кожні 2 тижні.
Супутні протиепілептичні лікарські препарати (в період переведення пацієнтів на прийом леветирацетаму) бажано відміняти поступово.
Пацієнтам із захворюваннями нирок та декомпенсированными захворюваннями печінки рекомендується дослідження функції нирок перед початком лікування. При порушенні функції нирок може знадобитися корекція дози.
У зв'язку з наявними повідомленнями про випадки суїциду, суїцидальних намірів і спроб суїциду при лікуванні леветирацетамом слід предупреждат�� пацієнтів про необхідність негайно повідомляти лікаря про появу будь-яких симптомів депресії або суїцидальних намірів.
Розчин для прийому всередину містить мальтитол, тому пацієнтам з порушенням толерантності до фруктози прийом препарату Кеппра® у відповідній лікарській формі протипоказаний.
Використання в педіатрії
Наявні відомості про застосування препарату у дітей не свідчать про будь-яке його негативний вплив на розвиток і статеву зрілість. Однак віддалені наслідки лікування ��а здатність дітей до навчання, їх інтелектуальний розвиток, зростання, функції ендокринних залоз, статевий розвиток і фертильність залишаються невідомими.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Вплив препарату Кеппра® на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами спеціально не вивчалося. Тим не менш, в силу різної індивідуальної чутливості до препарату з боку ЦНС в період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом і занять потенциальале небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.Свідчення
Як монотерапія (препарат першого вибору) при лікуванні:
— парціальних нападів із вторинною генералізацією або без такої у дорослих і підлітків старше 16 років знову діагностованою епілепсією.
У складі комплексної терапії при лікуванні:
— парціальних нападів із вторинною генералізацією або без такої у дорослих і дітей старше 4 років з епілепсією;
— міоклонічних судорор у дорослих і підлітків старше 12 років з ювенільну міоклонічну епілепсію;
— первинно-генералізованих судомних (тоніко-клонічних) нападів у дорослих і підлітків старше 12 років з ідіопатичною генералізованою епілепсією.Протипоказання
— дитячий вік до 4 років (безпека й ефективність препарату не встановлені);
— порушення толерантності до фруктози (для розчину);
— підвищена чутливість до леветирацетаму або інших похідних піролідону, а також до будь-яких компонентів препарату.
r /> З обережністю слід призначати препарат пацієнтам літнього віку (старше 65 років), при захворюваннях печінки в стадії декомпенсації, ниркової недостатностіЛікарська взаємодія
Леветирацетам не взаємодіє з протисудомними препаратами (фенітоїн, карбамазепін, вальпроєва кислота, фенобарбітал, ламотриджин, габапентин і примідон).
Леветирацетам у добовій дозі 1 г не змінює фармакокінетику пероральних контрацептивів (етинілестрадіолу і левоноргестрелу).
Леветирацетам у добовій дозі 2 г не тазменяет фармакокінетику варфарину та дигоксину.
Дигоксин, пероральні контрацептиви та варфарин не впливають на фармакокінетику леветирацетаму.
При сумісному прийомі з топіраматом вище ймовірність розвитку анорексії.
Повнота всмоктування леветирацетаму не змінюється під впливом їжі, при цьому швидкість всмоктування дещо знижується.
Дані щодо взаємодії леветирацетаму з алкоголем відсутні
