Дозировка
Препарат может быть назначен для приема как утром, так и вечером. При доброкачественной гиперплазии предстательной железы начальная доза Кардуры составляет 1 мг 1 раз/ для того, чтобы свести к минимуму возможность развития постуральной гипотензии и/или синкопального состояния (обморок). В зависимости от индивидуальных особенностей уродинамики и наличия симптомов ДГПЖ дозу можно увеличить до 2 мг, а затем - до 4 мг и до максимальной рекомендуемой дозы - 8 мг. Рекомендуемый интервал для повышения дозы составляет 1-2 недели. Средняя рекомендуемая доза - 2-4 мг 1 раз/ При артериальной гипертензии доза препарата варьирует от 1 до 16 мг/ Лечение рекомендуется начинать с 1 мг 1 раз/ в течение 1 или 2 недель для того, чтобы свести к минимуму возможность развития постуральной гипотензии и/или синкопального состояния (обморок). В течение последующих 1 или 2 недель доза может быть увеличена до 2 мг 1 раз/ Для достижения желаемого снижения АД, если необходимо, суточную дозу следует увеличивать постепенно, соблюдая равномерные интервалы, до 4 мг, 8 мг и до максимальной -16 мг, в зависимости от выраженности реакции пациента. Средняя доза составляет 2-4 мг 1 раз/ Фармакокинетика доксазозина у больных с почечной недостаточностью не меняется, а сам препарат не усугубляет имеющиеся нарушения функции почек, поэтому у пациентов данной группы Кардуру применяют в обычных дозах. При назначении препарата пациентам пожилого возраста коррекции режима дозирования не требуется. Опыт применения препарата Кардура у детей отсутствует.
Передозировка
возможна артериальная гипотензия
Лекарственная форма
Таблетки
Состав
доксазозин (в форме мезилата) 1 мг
Вспомогательные вещества: натрия крахмала гликолат, целлюлоза микрокристаллическая, лактоза, магния стеарат, натрия лаурилсульфат.
Фармакологическое действие
Альфа1-адреноблокатор.
Доброкачественная гиперплазия предстательной железы
Назначение доксазозина больным с симптомами доброкачественной гиперплазии предстательной железы (ДГПЖ) приводит к значительному улучшению уродинамики и уменьшению проявлений симптомов заболевания. Это действие препарата связывают с селективной блокадой альфа-адренорецепторов, расположенных в строме и капсуле предстательной железы и шейке мочевого пузыря.
Доказано, что доксазозин является блокатором альфа1-адренорецепторов подтипа 1А, которые составляют приблизительно 70% от всех подтипов альфа1-адренорецепторов, представленных в простате. Этим и объясняется его действие у пациентов с ДГПЖ.
Поддерживающий эффект лечения Кардурой и его безопасность доказаны при длительном применении препарата (например, до 48 мес).
Артериальная гипертензия
Применение Кардуры у больных с артериальной гипертензией приводит к значимому снижению АД в результате уменьшения ОПСС. Появление этого эффекта связывают с селективной блокадой альфа1-адренорецепторов, расположенных в сети сосудов. При приеме препарата 1 раз/ клинически значимый гипотензивный эффект сохраняется в течение 24 ч. АД снижается постепенно, максимальный эффект наблюдается обычно через 2-6 ч после приема препарата. У больных с артериальной гипертензией АД при лечении доксазозином было одинаковым в положении лежа и стоя.
В отличие от неселективных альфа-адреноблокаторов при длительном лечении доксазозином толерантность к препарату не развивалась. При проведении поддерживающей терапии повышение активности ренина плазмы и тахикардия встречаются нечасто.
Доксазозин оказывает благоприятное влияние на липидный профиль крови, значительно повышая соотношение содержания ЛПВП к общему холестерину и значительно снижая содержание общих триглицеридов и общего холестерина. В связи с этим он имеет преимущество перед диуретиками и бета-адреноблокаторами, которые не влияют благоприятно на указанные параметры. Учитывая установленную связь артериальной гипертензии и липидного профиля крови с ИБС, благоприятное действие доксазозина одновременно на АД и уровень липидов приводит к снижению риска развития ИБС.
Лечение доксазозином приводило к регрессии гипертрофии левого желудочка, угнетению агрегации тромбоцитов и усилению активности тканевого активатора плазминогена. Кроме того, доксазозин улучшает чувствительность к инсулину у пациентов с нарушением толерантности к глюкозе.
Доксазозин не обладает побочными метаболическими эффектами и может применяться у больных бронхиальной астмой и сахарным диабетом, при левожелудочковой недостаточности и подагре.
Исследования in vitro показали антиоксидантные свойства 6' и 7'-гидроксиметаболитов доксазозина в концентрации 5 мкмоль.
В контролируемых клинических исследованиях, проведенных у больных с артериальной гипертензией, лечение доксазозином сопровождалось улучшением эректильной функции. Кроме того, у больных, получавших доксазозин, вновь возникшие нарушения эректильной функции отмечались реже, чем у пациентов, получавших антигипертензивные средства.
Фармакокинетика
Всасывание и распределение
После приема внутрь в терапевтических дозах доксазозин хорошо всасывается; Сmax достигается примерно через 2 ч. Связывается с белками плазмы на 98%.
Метаболизм и выведение
Доксазозин подвергается активной биотрансформации в печени; менее 5% дозы выводится в неизмененном виде. Первичными путями метаболизма доксазозина являются О-деметилирование и гидроксилирование.
Выведение из плазмы крови является двухфазным с конечным T1/2 22 ч, что позволяет назначать препарат 1 раз/
Фармакокинетика в особых клинических случаях
По данным фармакокинетических исследований у лиц пожилого возраста и больных с почечной недостаточностью фармакокинетика доксазозина существенно не отличается от таковой у пациентов более молодого возраста с нормальной функцией почек.
Имеются лишь ограниченные данные по фармакокинетике, полученные у пациентов с нарушенной функцией печени, и о влиянии препаратов, способных изменять печеночный метаболизм (например, циметидин). В клиническом исследовании у 12 больных с умеренным нарушением функции печени однократное применение доксазозина сопровождалось увеличением AUC на 43% и снижением истинного перорального клиренса на 40%. Необходимо соблюдать осторожность при назначении доксазозина, равно как и других лекарственных средств, полностью подвергающихся биотрансформации в печени, пациентам, страдающим нарушением функции печени.
Побочные действия
Доброкачественная гиперплазия предстательной железы
По данным контролируемых клинических испытаний у больных с доброкачественной гиперплазией предстательной железы встречались те же побочные эффекты, что и у больных с артериальной гипертензией.
При постмаркетинговом применении препарата сообщалось о следующих нежелательных реакциях.
Со стороны системы кроветворения: лейкопения, тромбоцитопения.
Со стороны органов чувств: звон в ушах, затуманенное зрение.
Со стороны пищеварительной системы: боль в животе, запор, диарея, диспепсия, метеоризм, сухость во рту, рвота, отклонение от нормы лабораторных показателей функции печени, холестаз, гепатит, желтуха.
Со стороны костно-мышечной системы: артралгия, боль в спине, мышечные спазмы, мышечная слабость, миалгия.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: гипестезии, парестезии, тремор, возбуждение, беспокойство, депрессия, бессонница.
Со стороны мочевыводящих путей: дизурия, гематурия, учащение мочеиспускания, никтурия, полиурия, недержание мочи.
Со стороны половой системы: гинекомастия, импотенция, приапизм.
Со стороны дыхательной системы: обострение имеющегося бронхоспазма, кашель, одышка, носовое кровотечение.
Дерматологические реакции: алопеция, зуд, кожная сыпь, пурпура, крапивница.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: приливы, снижение АД, постуральная гипотензия.
Со стороны организма в целом: анорексия, боли различной локализации, увеличение массы тела.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Как и при лечении любыми альфа-адреноблокаторами (особенно в начале терапии) у очень незначительного процента пациентов наблюдалась постуральная гипотензия, проявлявшаяся головокружением и слабостью или же потерей сознания (обмороком). Перед началом назначения любого альфа-адреноблокатора пациента необходимо предупредить, каким образом следует избегать симптомов развития постуральной гипотензии. В начале лечения препаратом Кардура пациенту следует дать рекомендации о необходимости соблюдать осторожность в случае появления слабости или головокружения.
Следует соблюдать осторожность при совместном применении препарата Кардура с ингибиторами фосфодиэстеразы типа 5, поскольку у некоторых пациентов это может привести к симптоматической гипотензии.
Необходимо соблюдать осторожность при назначении препарата Кардура, равно как и других лекарственных средств, полностью подвергающихся биотрансформации в печени, пациентам с нарушением функции печени, избегая назначения максимальных доз.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
При назначении препарата Кардура следует учитывать, что способность управлять автомобилем и механизмами может ухудшаться, особенно в начале лечения. Возможно развитие головокружения.
Показания
— доброкачественная гиперплазия предстательной железы (ДГПЖ), для лечения задержки оттока мочи и других симптомов, связанных с ДГПЖ. У больных с ДГПЖ препарат можно назначать как при наличии артериальной гипертензии, так и при нормальном АД. При назначении препарата больным с ДГПЖ с нормальным АД изменение последнего несущественно. При этом у больных с артериальной гипертензией и ДГПЖ можно проводить эффективную монотерапию Кардурой;
— артериальная гипертензия, как эффективное средство у большинства больных для контроля АД. При неэффективности монотерапии препарат может быть назначен в комбинации с другими антигипертензивными средствами, такими как тиазидные диуретики, бета-адреноблокаторы, блокаторы медленных кальциевых каналов или ингибиторы АПФ.
Противопоказания
— повышенная чувствительность к хиназолинам, доксазозину или к вспомогательным компонентам препарата.
Лекарственное взаимодействие
Совместное применение препарата Кардура с ингибиторами ФДЭ типа 5 у некоторых пациентов может привести к симптоматической гипотензии.
Большая (98%) часть доксазозина в плазме крови связана с белками. Результаты исследования плазмы человека in vitro свидетельствуют о том, что доксазозин не влияет на связывание с белками дигоксина, варфарина, фенитоина или индометацина. В клинической практике препарат Кардура применялся без каких-либо признаков взаимодействия с тиазидными диуретиками, фуросемидом, бета-адреноблокаторами, НПВП, антибиотиками, пероральными гипогликемическими препаратами, урикозурическими средствами и антикоагулянтами.
При однократном применении препарата Кардура в дозе 1 мг/ в течение 4 дней и при одновременном приеме циметидина в дозе 400 мг 2 наблюдалось 10% повышение средних значений AUC и статистически незначимое увеличение среднего уровня Cmax в плазме крови и среднего T1/2 доксазозина.
(6183)
Дозування
Препарат може бути призначений для прийому як вранці, так і ввечері. При доброякісній гіперплазії передміхурової залози початкова доза Кардуры становить 1 мг 1 раз/ для того, щоб звести до мінімуму можливість розвитку постуральної гіпотензії та/або синкопальні стани (непритомність). Залежно від індивідуальних особливостей уродинаміки та наявності симптомів ДГПЗ дозу можна збільшити до 2 мг, а потім до 4 мг і до максимальної рекомендованої дози - 8 мг. Рекомендований інтервал для підвищення дози становить 1-2 тижні. Середняя рекомендована доза - 2-4 мг 1 раз/ При артеріальній гіпертензії доза препарату варіює від 1 до 16 мг/ Лікування рекомендується розпочинати з 1 мг 1 раз/ протягом 1 або 2 тижнів для того, щоб звести до мінімуму можливість розвитку постуральної гіпотензії та/або синкопальні стани (непритомність). Протягом наступних 1 або 2 тижнів доза може бути збільшена до 2 мг 1 раз/ Для досягнення бажаного зниження артеріального тиску, якщо необхідно, добову дозу слід збільшувати поступово, дотримуючись рівномірні інтервали до 4 мг, 8 мг і до максимальної -16 мг, залежнот вираженості реакції пацієнта. Середня доза становить 2-4 мг 1 раз/ Фармакокінетика доксазозина у хворих з нирковою недостатністю не змінюється, а сам препарат не посилює наявні порушення функції нирок, тому у пацієнтів даної групи Кардуру застосовують у звичайних дозах. При призначенні препарату пацієнтам літнього віку корекція режиму дозування не потрібна. Досвід застосування препарату Кардура у дітей відсутній.Передозування
можлива артеріальна гіпотензія
Лікарська форма
ТаблеткиСклад
доксазозин (у формі мезилату) 1 мг
Допоміжні речовини: натрію крохмалю гликолат, целюлоза мікрокристалічна, лактоза, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат.Фармакологічна дія
Альфа1-адреноблокатор.
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози
Призначення доксазозина хворим з симптомами доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ призводить до значного поліпшення уродинаміки та зменшення проявів симптомів захворювання. Це дію препарату пов'язують із селективною ��локадой альфа-адренорецепторів, розташованих у стромі і капсулі передміхурової залози і шийці сечового міхура.
Доведено, що доксазозин є блокатором альфа1-адренорецепторів підтипу 1А, які становлять приблизно 70% від усіх підтипів альфа1-адренорецепторів, представлених в простаті. Цим і пояснюється його дію у пацієнтів з ДГПЗ.
Підтримуючий ефект лікування Кардурой і його безпеку доведені при тривалому застосуванні препарату (наприклад, до 48 міс).
Артеріальна гіпертензія
Применение Кардуры у хворих з артеріальною гіпертензією призводить до значущого зниження артеріального тиску внаслідок зменшення ОПСС. Поява цього ефекту пов'язують з селективною блокадою альфа1-адренорецепторів, розташованих у мережі судин. При прийомі препарату 1 раз/ клінічно значущий гіпотензивний ефект зберігається протягом 24 год. тиск знижується поступово, максимальний ефект зазвичай спостерігається через 2-6 год після прийому препарату. У хворих з артеріальною гіпертензією АТ при лікуванні доксазозином був однаковим у положенні лежачи і стоячи.
На відміну ��т неселективних альфа-адреноблокаторів, при тривалому лікуванні доксазозином толерантність до препарату не розвивалася. При проведенні підтримуючої терапії підвищення активності реніну плазми і тахікардія зустрічаються нечасто.
Доксазозин сприятливо впливає на ліпідний профіль крові, значно підвищуючи співвідношення вмісту ЛПВЩ до загального холестерину і значно знижуючи вміст загальних тригліцеридів і загального холестерину. У зв'язку з цим він має перевагу перед діуретиками і бета-адреноблокаторами, які ��е сприятливо впливають на зазначені параметри. Враховуючи встановлений зв'язок артеріальної гіпертензії та ліпідного профілю крові з ІХС, сприятливу дію доксазозина одночасно на артеріальний тиск і рівень ліпідів призводить до зниження ризику розвитку ІХС.
Лікування доксазозином призводило до регресії гіпертрофії лівого шлуночка, пригнічення агрегації тромбоцитів і посилення активності тканинного активатора плазміногену. Крім того, доксазозин покращує чутливість до інсуліну у пацієнтів з порушенням толерантності до глюкози.
Док��азозин не володіє побічними метаболічними ефектами і може застосовуватися у хворих на бронхіальну астму та цукровий діабет, при лівошлуночкової недостатності і подагрі.
Дослідження in vitro показали антиоксидантні властивості 6', 7'-гідроксиметаболітів доксазозина в концентрації 5 мкмоль.
У контрольованих клінічних дослідженнях, проведених у хворих з артеріальною гіпертензією, лікування доксазозином супроводжувалося поліпшенням еректильної функції. Крім того, у хворих, які одержували доксазозин, знову виниклі порушенняня еректильної функції відзначалися рідше, ніж у пацієнтів, які отримували антигіпертензивні засоби.Фармакокінетика
Всмоктування і розподіл
Після прийому внутрішньо у терапевтичних дозах доксазозин добре всмоктується; Смах досягається приблизно через 2 год. Зв'язується з білками плазми на 98%.
Метаболізм і виведення
Доксазозин піддається активній біотрансформації в печінці; менше 5% дози виводиться у незміненому вигляді. Первинними шляхами метаболізму доксазозина є О-деметилювання та гідроксилювання.
Виведення з плазми є двофазним, з кінцевим T1/2 22 год, що дозволяє призначати препарат 1 раз/
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
За даними фармакокінетичних досліджень у осіб літнього віку і хворих з нирковою недостатністю фармакокінетика доксазозина істотно не відрізняється від такої у пацієнтів більш молодого віку з нормальною функцією нирок.
Є лише обмежені дані по фармакокінетиці, отримані у пацієнтів з порушеною функцією печінки та щодо впливу препаратів, з��осібних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидин). У клінічному дослідженні у 12 хворих з помірним порушенням функції печінки одноразове застосування доксазозина супроводжувалось збільшенням AUC на 43% і зниженням справжнього перорального кліренсу на 40%. Необхідно дотримуватися обережності при призначенні доксазозина, так само як і інших лікарських засобів, що повністю піддаються біотрансформації у печінці, пацієнтам, що страждають порушенням функції печінки.Побічні дії
Доброякісна гіперплазія передміхурової железы
За даними контрольованих клінічних випробувань у хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози зустрічалися ті ж побічні ефекти, що і у хворих з артеріальною гіпертензією.
При постмаркетинговому застосуванні препарату повідомлялося про такі небажані реакції.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку органів чуття: дзвін у вухах, затуманений зір.
З боку травної системи: біль у животі, запор, діарея, диспепсія, метеорвим, сухість у роті, блювання, відхилення від норми лабораторних показників функції печінки, холестаз, гепатит, жовтяниця.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, біль у спині, м'язові спазми, м'язова слабкість, міалгія.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: гіпестезії, парестезії, тремор, збудження, неспокій, депресія, безсоння.
З боку сечовивідних шляхів: дизурія, гематурія, збільшення частоти сечовипускання, ніктурія, поліурія, нетримання сечі.
З боку статевої системи: гінекомастія, імпотенція, пріапізм.
З боку дихальної системи: загострення наявного бронхоспазму, кашель, задишка, носова кровотеча.
Дерматологічні реакції: алопеція, свербіж, шкірний висип, пурпура, кропив'янка.
З боку серцево-судинної системи: припливи, зниження артеріального тиску, постуральна гіпотензія.
З боку організму в цілому: анорексія, болі різної локалізації, збільшення маси тіла.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Як і при лікуванні будь-якими альфа-адреноблокаторами (особливо на початку терапі��) у незначного відсотка пацієнтів спостерігалася постуральна гіпотензія, проявлявшаяся запамороченням та слабкістю або ж втратою свідомості (непритомністю). Перед початком будь-якого призначення альфа-адреноблокатора пацієнта необхідно попередити, яким чином слід уникати розвитку симптомів постуральної гіпотензії. На початку лікування препаратом Кардура пацієнтові слід дати рекомендації про необхідність дотримуватися обережності у разі появи слабкості або запаморочення.
Слід дотримуватися обережності при спільні навчальні п��м застосуванні препарату Кардура з інгібіторами фосфодіестерази типу 5, оскільки у деяких пацієнтів це може призвести до симптоматичної гіпотензії.
Необхідно дотримуватися обережності при призначенні препарату Кардура, так само як і інших лікарських засобів, що повністю піддаються біотрансформації у печінці, пацієнтам з порушенням функції печінки, уникаючи призначення максимальних доз.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
При призначенні препарату Кардура слід враховується��ь, що здатність керувати автомобілем і механізмами може погіршуватися, особливо на початку лікування. Можливий розвиток запаморочення.Свідчення
— доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ), для лікування затримки відтоку сечі і інших симптомів, пов'язаних з ДГПЗ. У хворих з ДГПЗ препарат можна призначати як при наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормальному АТ. При призначенні препарату хворим з ДГПЗ з нормальним АТ зміна останнього несуттєво. При цьому у хворих з артеріальною гіпертензією та ДГПЗ можна проводити ефективну монотерапію Кардурой;
— артеріальна гіпертензія, як ефективний засіб у більшості хворих для контролю АТ. При неефективності монотерапії препарат може бути призначений в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами, такими як тіазидні діуретики, бета-адреноблокатори, блокатори повільних кальцієвих каналів або інгібітори АПФ.Протипоказання
— підвищена чутливість до хиназолинам, доксазозину або до допоміжних компонентів препарату.Лікарська взаємодія
Совм��стное застосування препарату Кардура з інгібіторами ФДЕ типу 5 у деяких пацієнтів може призвести до симптоматичної гіпотензії.
Велика (98%) частина доксазозина в плазмі крові пов'язана з білками. Результати дослідження плазми людини in vitro свідчать про те, що доксазозин не впливає на зв'язування з білками дигоксину, варфарину, фенітоїну або індометацину. У клінічній практиці препарат Кардура застосовувався без жодних ознак взаємодії з тіазидними діуретиками, фуросемідом, бета-адреноблокаторами, нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотика��і, пероральними гіпоглікемічними препаратами, урикозуричними засобами та антикоагулянтами.
При одноразовому застосуванні препарату Кардура в дозі 1 мг/ протягом 4 днів і при одночасному прийомі циметидину в дозі 400 мг 2 спостерігалося 10% підвищення середніх значень AUC та статистично незначуще збільшення середнього рівня Cmax у плазмі крові та середнього T1/2 доксазозина.
