Дозировка
Для лечения артериальной гипертензии или стенокардии обычная начальная доза составляет 5 мг 1 раз/ (желательно в одно и тоже время). С учетом реакции больного начальная доза может быть увеличена до 10 мг 1 раз/ Дозу Кардилопина не изменяют в случае его одновременного применения с диуретиками из группы тиазидов, бета-адреноблокаторами или ингибиторами АПФ. При почечной недостаточности и у пациентов пожилого возраста коррекции режима дозирования не требуется. При назначении Кардилопина пациентам с нарушением функции печени рекомендуемая доза составляет 2.5 мг/, т.к. у этих больных увеличивается T1/2 препарата.
Лекарственная форма
Таблетки
Состав
амлодипина безилат 13.9 мг,
что соответствует содержанию амлодипина 10 мг
Вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, натрия карбоксикрахмал (тип А), магния стеарат, кремния диоксид коллоидный безводный.
Фармакологическое действие
Блокатор кальциевых каналов. Амлодипин подавляет трансмембранный входящий ток ионов кальция в гладкомышечные клетки сердца и сосудов за счет блокирования медленных кальциевых каналов.
Антигипертензивный эффект амлодипина обусловлен прямым релаксирующим действием на гладкомышечные клетки сосудов, что ведет к снижению сопротивления периферических сосудов.
Механизм антиангинального действия не вполне понятен, однако, скорее всего он связан с двумя следующими эффектами:
1.Расширение периферических артериол снижает ОПСС, т.е. постнагрузку. Поскольку амлодипин не вызывает рефлекторной тахикардии, потребление энергии и кислорода миокардом снижается.
2. Расширение крупных коронарных артерий и коронарных артериол улучшает снабжение кислородом как нормальных, так и ишемизированных зон миокарда. Благодаря этим эффектам улучшается снабжение кислородом миокарда, даже при спазме коронарных артерий (стенокардия Принцметала или нестабильная стенокардия).
У пациентов с артериальной гипертензией прием препарата 1 раз/ вызывает клинически существенное снижение АД в положении лежа и стоя на протяжении всего 24-часового интервала между приемами препарата. В связи с медленным развитием эффекта препарат не вызывает острую артериальную гипотензию. У больных со стенокардией прием препарата 1 раз/ увеличивает общее время выполнения возможной физической нагрузки до развития приступа стенокардии и время до значительного снижения интервала ST, а также снижает частоту приступов стенокардии и потребность сублингвального приема нитроглицерина.
Не обнаружено отрицательного влияния амлодинина на обмен веществ. Препарат не влияет на уровни липидов, глюкозы и мочевой кислоты сыворотки крови. Безопасен для пациентов с бронхиальной астмой.
Фармакокинетика
Всасывание
После приема препарата внутрь амлодипин хорошо абсорбируется из ЖКТ; при этом Cmax амлодипина в плазме крови отмечается через 6-12 ч. Одновременный прием пищи не изменяет всасывание амлодипина. Абсолютная биодоступность составляет примерно 64-80%.
Распределение
Кажущийся Vd - 21 л/кг. Связывание с белками плазмы составляет 93-98%. Css достигается на 7-8 день приема препарата и составляет 5-15 нг/мл.
Метаболизм и выведение
Амлодипин подвергается интенсивному метаболизму в печени. Примерно 90% принятой дозы преобразуется в неактивные производные пиридина. Общий клиренс составляет 7 мл/мин/кг (25 л/ч для больного с массой тела 60 кг). Выводится главным образом в виде метаболитов: 60% - с мочой, 20-25% - с калом, около 10% выделяется в неизмененном виде с мочой. T1/2 - 30-35 ч (что позволяет назначать препарат 1 раз/).
Фармакокинетика в особых клинических случаях
Фармакокинетические параметры амлодипина не изменяются при почечной недостаточности.
У лиц пожилого возраста общий клиренс составляет примерно 19 л/ч, остальные параметры не меняются.
При снижении клиренса у пациентов с печеночной недостаточностью препарат следует назначать в меньших дозах.
Побочные действия
Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, чрезмерная утомляемость, сонливость, изменение настроения, судороги; редко - потеря сознания, гипестезия, парестезии, тремор, астения, недомогание, бессонница, нервозность, депрессия, необычные сновидения, тревога; очень редко - атаксия, апатия, ажитация, амнезия.
Со стороны пищеварительной системы: тошнота, боль в животе; редко - гипербилирубинемия, желтуха, повышение активности печеночных трансаминаз, сухость во рту, анорексия, рвота, запор или диарея, диспепсия, метеоризм, гиперплазия десен; очень редко - извращение вкуса, гастрит, повышение аппетита, панкреатит.
Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердцебиение, отеки лодыжек и стоп, одышка, приливы крови к лицу; редко - нарушения ритма (брадикардия, желудочковая тахикардия, трепетание предсердий), боль в грудной клетке, чрезмерное снижение АД, ортостатическая гипотензия; очень редко - развитие или усугубление сердечной недостаточности, экстрасистолия, мигрень.
Со стороны мочеполовой системы: редко - поллакиурия, болезненные позывы на мочеиспускание, никтурия, нарушение сексуальной функции (в т.ч. снижение потенции); очень редко - дизурия, полиурия.
Со стороны дыхательной системы: редко - диспноэ; очень редко - кашель, ринит.
Со стороны органов чувств: редко - нарушение зрения, конъюнктивит, диплопия, боль в глазах, нарушение аккомодации, ксерофтальмия, звон в ушах.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Исследования у пациентов с сердечной недостаточностью II и III функционального класса по классификации NYHA при приеме амлодипина не выявили снижения переносимости физической нагрузки, функции изгнания левого желудочка или ухудшения клинических симптомов. Результаты клинических исследований с участием пациентов с сердечной недостаточностью III-IV функционального класса по классификации NYHA показали, что амлодипин не повышает частоту сердечно-сосудистых нарушений или смертность при совместном применении с ингибиторами АПФ, диуретиками или дигоксином.
В период лечения необходимо поддержание гигиены зубов и посещение стоматолога (для предотвращения болезненности, кровоточивости и гиперплазии десен).
Режим дозирования для пожилых такой же, как и для пациентов других возрастных групп. При увеличении дозы необходимо тщательное наблюдение за пожилыми пациентами.
Сосудорасширяющий эффект амлодипина развивается постепенно. Поэтому острая артериальная гипотензия после его применения отмечается очень редко, однако, перед прекращением лечения рекомендуется постепенное уменьшение доз.
Амлодипин не влияет на плазменные концентрации калия, глюкозы, триглицеридов, общего холестерина, ЛПНП, мочевой кислоты, креатинина и азота мочевой кислоты.
Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами
Не было сообщений о влиянии амлодипина на управление автомобилем или работу с механизмами. Тем не менее, у некоторых пациентов преимущественно в начале лечения могут возникать сонливость и головокружение. При их возникновении пациент должен соблюдать особые меры предосторожности при управлении автомобилем и работе с механизмами
Показания
— артериальная гипертензия (в виде монотерапии или при необходимости в составе комбинированной терапии с другими антигипертензивными средствами);
— стабильная стенокардия (в виде монотерапии или в составе комбинированной терапии с другими антиангинальными средствами);
— ангиоспастическая стенокардия (стенокардия Принцметала) (в виде монотерапии или в составе комбинированной терапии с другими антиангинальными средствами).
Противопоказания
— нестабильная стенокардия;
— клинически значимый аортальный стеноз;
— тяжелая артериальная гипотензия;
— детский и подростковый возраст до 18 лет (из-за отсутствия клинического опыта);
— беременность;
— период лактации (грудного вскармливания);
— повышенная чувствительность к амлодипину и другим компонентам препарата.
С осторожностью следует назначать препарат при нарушении функции печени, СССУ (выраженная брадикардия, тахикардия), хронической сердечной недостаточности в стадии декомпенсации, мягкой или умеренной степени артериальной гипотензии, аортальном стенозе, митральном стенозе, гипертрофической обструктивной кардиомиопатии, остром инфаркте миокарда (и в течение 1 месяца после), сахарном диабете, пациентам пожилого возраста.
Лекарственное взаимодействие
Возможно одновременное применение амлодипина с тиазидными диуретиками, бета-адреноблокаторами, нитратами длительного действия, сублингвальными препаратами нитроглицерина, НПВС, антибиотиками и пероральными гипогликемическими средствами.
Тиазидные и "петлевые" диуретики, бета-адреноблокаторы, верапамил, ингибиторы АПФ и нитраты усиливают антиангинальный и гипотензивный эффекты амлодипина.
Амиодарон, хинидин, альфа1-адреноблокаторы, антипсихотические лекарственные средства (нейролептики) и блокаторы медленных кальциевых каналов могут усиливать гипотензивное действие амлодипина.
Препараты кальция могут уменьшить эффект блокаторов медленных кальциевых каналов (в т.ч. амлодипина).
Ингибиторы микросомального окисления, повышая концентрацию амлодипина в плазме крови, усиливают риск развития побочных эффектов, а индукторы микросомальных ферментов печени - уменьшают.
(6175)
Дозування
Для лікування артеріальної гіпертензії або стенокардії звичайна початкова доза становить 5 мг 1 раз/ (бажано в один і той же час). З урахуванням реакції хворого початкова доза може бути збільшена до 10 мг 1 раз/ Дозу Кардилопина не змінюють у разі його одночасного застосування з діуретиками з групи тіазидів, бета-адреноблокаторами або інгібіторами АПФ. При нирковій недостатності та у пацієнтів літнього віку корекція режиму дозування не потрібна. При призначенні Кардилопина пацієнтам з порушенням функції печінки рекомендуемая доза становить 2.5 мг/, оскільки у цих хворих збільшується T1/2 препарату.
Лікарська форма
ТаблеткиСклад
амлодипіну безилат 13.9 мг,
що відповідає змісту амлодипіну 10 мг
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію карбоксикрахмал (тип А), магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний.Фармакологічна дія
Блокатор кальцієвих каналів. Амлодипін пригнічує трансмембранний вхідний струм іонів кальцію в гладком'язові клітини серця та судин за рахунок бл��кирования повільних кальцієвих каналів.
Антигіпертензивний ефект амлодипіну зумовлений прямим релаксуючим впливом на гладком'язові клітини судин, що веде до зниження опору периферичних судин.
Механізм антиангінальної дії не цілком зрозумілий, однак, швидше за все він пов'язаний з двома наступними ефектами:
1.Розширення периферичних артеріол знижує ОПСС, тобто постнавантаження. Оскільки амлодипін не викликає рефлекторну тахікардію, споживання енергії та кисню міокардом знижується.
2. Розширення крупних коронарних артерій і коронарних артеріол покращує постачання киснем як нормальних, так і в ішемізованих зон міокарда. Завдяки цим ефектам поліпшується постачання міокарда киснем, навіть при спазмі коронарних артерій (стенокардія Принцметала або нестабільна стенокардія).
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом препарату 1 раз/ спричиняє клінічно істотного зниження АТ у положенні лежачи і стоячи протягом усього 24-годинного інтервалу між прийомами препарату. У зв'язку з повільним розвитком еффекта препарат не спричиняє гостру гіпотензію. У хворих зі стенокардією прийом препарату 1 раз/ збільшує загальний час виконання можливого фізичного навантаження до розвитку нападу стенокардії та час до значного зниження інтервалу ST, а також знижує частоту нападів стенокардії і потребу сублінгвального прийому нітрогліцерину.
Не виявлено негативного впливу амлодинина на обмін речовин. Препарат не впливає на рівні ліпідів, глюкози та сечової кислоти сироватки крові. Безпечний для пацієнтів з бронхиальной астмою.Фармакокінетика
Всмоктування
Після прийому препарату внутрішньо амлодипін добре абсорбується з ШКТ; при цьому Cmax амлодипіну в плазмі крові спостерігається через 6-12 год. Одночасний прийом їжі не змінює всмоктування амлодипіну. Абсолютна біодоступність становить приблизно 64-80%.
Розподіл
Здається Vd - 21 л/кг, Зв'язування з білками плазми становить 93-98%. Css досягається на 7-8 день прийому препарату і становить 5-15 нг/мл
Метаболізм і виведення
Амлодипін піддається інтенсивному метаболізму в печінці. Приблизно 90% прийнятої дози перетворюється в неактивні похідні піридину. Загальний кліренс становить 7 мл/хв/кг (25 л/год для хворого з масою тіла 60 кг). Виводиться головним чином у вигляді метаболітів: 60% - із сечею, 20-25% - з калом, близько 10% виділяється в незміненому вигляді з сечею. T1/2 - 30-35 год (що дозволяє призначати препарат 1 раз/).
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
Фармакокінетичні параметри амлодипіну не змінюється при нирковій недостатності.
В осіб літнього віку загальний кліренс становить приблизно 19 л/год, інші параметри не змінюються.
При зниженні кліренсу у пацієнтів з печінковою недостатністю препарат слід призначати у менших дозах.Побічні дії
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, надмірна втомлюваність, сонливість, зміна настрою, судоми; рідко - втрата свідомості, гіпестезія, парестезія, тремор, астенія, нездужання, безсоння, нервозність, депресія, незвичайні сновидіння, тривога; дуже рідко - атаксія, апатія, ажитація, амнезія.
З боку травної системи:��нота, біль у животі; рідко - гіпербілірубінемія, жовтяниця, підвищення активності печінкових трансаміназ, сухість у роті, анорексія, блювання, запор або діарея, диспепсія, метеоризм, гіперплазія ясен; дуже рідко - збочення смаку, гастрит, підвищення апетиту, панкреатит.
З боку серцево-судинної системи: серцебиття, набряки гомілок і стоп, задишка, припливи крові до обличчя; зрідка - порушення ритму (брадикардія, шлуночкова тахікардія, тріпотіння передсердь), біль у грудній клітці, надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія; дуже�� рідко - розвиток або посилення серцевої недостатності, екстрасистолія, мігрень.
З боку сечостатевої системи: рідко - полакіурія, хворобливі позиви на сечовипускання, ніктурія, порушення сексуальної функції (в т.ч. зниження потенції); дуже рідко - дизурія, поліурія.
З боку дихальної системи: рідко - диспное; дуже рідко - кашель, риніт.
З боку органів чуття: рідко - порушення зору, кон'юнктивіт, диплопія, біль в очах, порушення акомодації, ксерофтальмія, дзвін у вухах.Особливості продажу
рецеп��урныеОсобливі умови
Дослідження у пацієнтів з серцевою недостатністю II і III функціонального класу за класифікацією NYHA при прийомі амлодипіну не виявили зниження переносимості фізичного навантаження, функції вигнання лівого шлуночка або погіршення клінічних симптомів. Результати клінічних досліджень за участю пацієнтів з серцевою недостатністю III-IV функціонального класу по класифікації NYHA показали, що амлодипін не підвищує частоту серцево-судинних порушень або смертність при спільному застосуванні з ингибиторами АПФ, діуретиками або дигоксином.
У період лікування необхідна підтримка гігієни зубів і відвідування стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен).
Режим дозування для літніх такий же, як і для пацієнтів інших вікових груп. При збільшенні дози необхідно ретельне спостереження за літніми пацієнтами.
Судинорозширювальний ефект амлодипіну розвивається поступово. Тому гостра артеріальна гіпотензія після його застосування відзначається дуже рідко, однак, перед припинення горіння��ением лікування рекомендується поступове зменшення доз.
Амлодипін не впливає на плазмові концентрації калію, глюкози, тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНЩ, сечової кислоти, креатиніну та азоту сечовини, сечової кислоти.
Вплив на здатність до водіння автотранспорту і керуванню механізмами
Не було повідомлень про вплив амлодипіну на керування автомобілем або роботу з механізмами. Тим не менш, у деяких пацієнтів переважно на початку лікування можуть виникати сонливість та запаморочення. При їх виникненні пац��ент повинен дотримуватися особливих заходів обережності при керуванні автомобілем і роботі з механізмамиСвідчення
— артеріальна гіпертензія (у вигляді монотерапії або у складі комбінованої терапії з іншими антигіпертензивними засобами);
— стабільна стенокардія (у вигляді монотерапії або у складі комбінованої терапії з іншими антиангінальними засобами);
— ангиоспастическая стенокардія (стенокардія Принцметала) (у вигляді монотерапії або у складі комбінованої терапії з іншими антиангина��ьными засобами).Протипоказання
— нестабільна стенокардія;
— клінічно значущий аортальний стеноз;
— тяжка артеріальна гіпотензія;
— дитячий та підлітковий вік до 18 років (через відсутність клінічного досвіду);
— вагітність;
— період лактації (грудного вигодовування);
— підвищена чутливість до амлодипіну та інших компонентів препарату.
З обережністю слід призначати препарат при порушенні функції печінки, СССУ (виражена брадикардія, тахікардія), хронической серцевої недостатності в стадії декомпенсації, м'якої або помірної ступеня артеріальної гіпотензії, аортальному стенозі, мітральному стенозі, гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії, гострому інфаркті міокарда (протягом 1 місяця), цукровому діабеті, пацієнтам літнього віку.Лікарська взаємодія
Можливо одночасне застосування амлодипіну з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, нітратами тривалої дії, сублингвальными препаратами нітрогліцерину, НПЗП, антибіотиками та пероральними ��ипогликемическими засобами.
Тіазидні і "петльові" діуретики, бета-адреноблокатори, верапаміл, інгібітори АПФ і нітрати підсилюють антиангінальний та антигіпертензивний ефекти амлодипіну.
Аміодарон, хінідин, альфа1-адреноблокатори, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики) і блокатори повільних кальцієвих каналів можуть підсилювати гіпотензивну дію амлодипіну.
Препарати кальцію можуть зменшити ефект блокаторів повільних кальцієвих каналів (у т. ч. амлодипіну).
Інгібітори микросомального окислення, підвищуючи концентрацію амлодипіну в плазмі крові, посилюють ризик розвитку побічних ефектів, а індуктори мікросомальних ферментів печінки зменшують.
