Дозировка
При артериальной гипертензии и стенокардии назначают препарат в дозе 5 мг/ При необходимости возможно увеличение суточной дозы до 10 мг. Больным с дилатационной кардиомиопатией лечение начинают с дозы 2.5 мг/, при хорошей переносимости возможно постепенное увеличение суточной дозы до 10 мг. Максимальная суточная доза - 10 мг. При применении Калчека в составе комбинированной терапии с тиазидными диуретиками, бета-адреноблокаторами или ингибиторами АПФ не требуется коррекции режима дозирования препарата.
Лекарственная форма
Таблетки
Состав
амлодипина безилат 5 мг
Вспомогательные вещества: крахмал кукурузный, кальция фосфат двухосновной, тальк очищенный, кремния диоксид коллоидный, натрия крахмала гликолат, магния стеарат.
Фармакологическое действие
Производное дигидропиридина - БМКК II поколения, оказывает антиангинальное и гипотензивное действие. Связываясь с дигидропиридиновыми рецепторами, блокирует кальциевые каналы, снижает трансмембранный переход Ca2+ в клетку (в большей степени в гладкомышечные клетки сосудов, чем в кардиомиоциты). Антиангинальное действие обусловлено расширением коронарных и периферических артерий и артериол: при стенокардии уменьшает выраженность ишемии миокарда; расширяя периферические артериолы, снижает ОПСС, уменьшает преднагрузку на сердце, снижает потребность миокарда в кислороде. Расширяя главные коронарные артерии и артериолы в неизмененных и в ишемизированных зонах миокарда, увеличивает поступление кислорода в миокард (особенно при вазоспастической стенокардии); предотвращает развитие констрикции коронарных артерий (в т.ч. вызванной курением). У больных стенокардией разовая суточная доза увеличивает время выполнения физической нагрузки, замедляет развитие стенокардии и "ишемической" депрессии сегмента S-T, снижает частоту приступов стенокардии и потребления нитроглицерина. Оказывает длительный дозозависимый гипотензивный эффект. Гипотензивное действие обусловлено прямым вазодилатирующим влиянием на гладкие мышцы сосудов. При артериальной гипертензии разовая доза обеспечивает клинически значимое снижение АД на протяжении 24 ч (в положении больного "лежа" и "стоя"). Не вызывает резкого снижения АД, снижения толерантности к физической нагрузке, фракции выброса ЛЖ. Уменьшает степень гипертрофии миокарда ЛЖ, оказывает антиатеросклеротическое и кардиопротекторное действие при ИБС. Не повышает риск смерти у пациентов, страдающих ХСН (III-IV класс по NYHA), на фоне терапии дигоксином, диуретиками и ингибиторами АПФ. Не оказывает влияния на сократимость и проводимость миокарда, не вызывает рефлекторного увеличения ЧСС, тормозит агрегацию тромбоцитов, повышает скорость клубочковой фильтрации, обладает слабым натрийуретическим действием. При диабетической нефропатии не увеличивает выраженность микроальбуминурии. Не оказывает неблагоприятных влияний на обмен веществ и липиды плазмы. Время наступления эффекта - 2-4 ч; длительность - 24 ч.
Фармакокинетика
После приема внутрь амлодипин быстро абсорбируется из желудочно-кишечного тракта (90%), максимальная концентрация препарата в крови наблюдается через 6-12 часов. Концентрация стабильного равновесия препарата в плазме крови достигается через 7-8 дней после его постоянного приема. Препарат обладает высоким объемом распределения - около 20 л/кг, биодоступность составляет 60-65%, связь с белками плазмы крови высокая - более 95%, Период полувыведения препарата составляет 35-45 часов, что позволяет назначать его один раз в сутки, Метаболизируется в основном в печени с образованием неактивных метаболитов, Менее 10% принятой внутрь дозы выводится в неизмененном виде, около 60% экскретируется почками в виде неактивных метаболитов; 20-25% выводится в виде метаболитов с желчью и через кишечника также с грудным молоком. Проникает через гемато-энцефалический барьер.
Побочные действия
Со стороны сердечно-сосудистой системы: сердцебиение, одышка, приливы.
Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: головокружение, головная боль, сонливость, чувство усталости; редко - изменение настроения, астения, судороги мышц, миалгия, нарушение зрения, парестезии.
Со стороны пищеварительной системы: диспепсия, тошнота, боли в животе; редко - повышение активности печеночных трансаминаз, холестатическая желтуха.
Дерматологические реакции: кожная сыпь, зуд; редко - мультиформная эритема.
Прочие: редко - гинекомастия, импотенция, учащение мочеиспускания, отеки, гиперплазия десен.
Препарат, как правило, хорошо переносится.
Особенности продажи
рецептурные
Особые условия
Безопасность применения при беременности и лактации не установлена. Опыт применения у детей отсутствует. Во время лечения необходимо контролировать массу тела и наблюдаться у стоматолога (для предотвращения болезненности, кровоточивости и гиперплазии десен). Амлодипин не влияет на плазменные концентрации K+, глюкозы, триглицеридов, общего холестерина, ЛПНП, мочевой кислоты, креатинина и азота мочевины. Несмотря на отсутствие у БМКК синдрома "отмены", перед прекращением лечения рекомендуется постепенное уменьшение доз.
Показания
— артериальная гипертензия (в виде монотерапии или в составе комбинированной терапии с тиазидными диуретиками, ингибиторами АПФ, альфа- и бета-адреноблокаторами);
— стабильная стенокардия
— нестабильная стенокардия;
— ангиоспастическая стенокардия (стенокардия Принцметала).
Противопоказания
— артериальная гипотензия;
— повышенная чувствительность к амлодипину и другим производным дигидропиридина.
Лекарственное взаимодействие
Ингибиторы микросомального окисления повышают концентрацию амлодипина в плазме, усиливая риск развития побочных эффектов, а индукторы микросомальных ферментов печени уменьшают. Гипотензивный эффект ослабляют НПВП, особенно индометацин, (задержка Na+ и блокада синтеза Pg почками), альфа-адреностимуляторы, эстрогены (задержка Na+), симпатомиметики. Тиазидные и "петлевые" диуретики, бета-адреноблокаторы, верапамил, ингибиторы АПФ и нитраты усиливают антиангинальный и гипотензивный эффекты. Амиодарон, хинидин, альфа1-адреноблокаторы, антипсихотические ЛС (нейролептики) и БМКК могут усиливать гипотензивное действие. Не оказывает влияние на фармакокинетические параметры дигоксина и варфарина. Циметидин не влияет на фармакокинетику амлодипина. При совместном применении с препаратами Li+ возможно усиление проявлений их нейротоксичности (тошнота, рвота, диарея, атаксия, тремор, шум в ушах). Препараты Ca2+ могут уменьшить эффект БМКК. Прокаинамид, хинидин и др. ЛС, вызывающие удлинение интервала
(6125)
Дозування
При артеріальній гіпертензії та стенокардії призначають препарат у дозі 5 мг/ При необхідності можливе збільшення добової дози до 10 мг. Хворим з дилатаційної кардіоміопатією лікування починають з дози 2.5 мг/ при хорошій переносимості можливе поступове збільшення добової дози до 10 мг. Максимальна добова доза - 10 мг. При застосуванні Калчека у складі комбінованої терапії з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами або інгібіторами АПФ не потрібно корекції режиму дозування препарату.
Лікарська форма
ТаблеткиСклад
амлодипіну безилат 5 мг
Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, кальцію фосфат двохосновної, тальк очищений, кремнію діоксид колоїдний, натрію крохмалю гликолат, магнію стеарат.Фармакологічна дія
Похідне дигідропіридину - БМКК II покоління, чинить антиангінальну та гіпотензивну дію. Зв'язуючись з дигидропиридиновыми рецепторами, блокує кальцієві канали, знижує трансмембранний перехід Ca2+ в клітину (більшою мірою в гладком'язові клітини судин, ніж у кардиомиоцити). Антиангінальна дія обумовлена розширенням коронарних і периферичних артерій та артеріол: при стенокардії зменшує вираженість ішемії міокарда; розширюючи периферичні артеріоли, знижує ОПСС, зменшує переднавантаження на серце, знижує потребу міокарда в кисні. Розширюючи головні коронарні артерії та артеріоли в незмінених та ішемізованих зонах міокарда, збільшує надходження кисню в міокард (особливо при вазоспастичній стенокардії); запобігає розвиток констрікція коронарних артерій (у т. ч. викликала сп��нною курінням). У хворих на стенокардію разова добова доза збільшує час виконання фізичного навантаження, уповільнює розвиток стенокардії і "ішемічної" депресії сегмента S-T, знижує частоту нападів стенокардії та споживання нітрогліцерину. Надає тривалий дозозалежний антигіпертензивний ефект. Гіпотензивна дія зумовлена прямим вазодилатирующим впливом на гладкі м'язи судин. При артеріальній гіпертензії разова доза забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 год (в положенні хворого "лежачи" і "стоячи"). Не викликає різкого зниження артеріального тиску, зниження толерантності до фізичного навантаження, фракції викиду ЛШ. Зменшує ступінь гіпертрофії міокарда ЛШ, чинить антиатеросклеротичну та кардіопротекторну дію при ІХС. Не підвищує ризик смерті у пацієнтів, які страждають на ХСН (III-IV клас за NYHA), на тлі терапії дигоксином, діуретиками та інгібіторами АПФ. Не чинить впливу на скоротність і провідність міокарда, не викликає рефлекторного збільшення ЧСС, гальмує агрегацію тромбоцитів, підвищує швидкість клубочкової фільтр��ції, володіє слабким натрійуретичний дією. При діабетичній нефропатії не збільшує вираженість мікроальбумінурії. Не чинить несприятливого впливу на обмін речовин та ліпіди плазми. Час настання ефекту - 2-4 год; тривалість - 24 год.Фармакокінетика
Після прийому внутрішньо амлодипін швидко абсорбується з шлунково-кишкового тракту (90%), максимальна концентрація препарату в крові спостерігається через 6-12 годин. Концентрація стабільної рівноваги препарату в плазмі крові досягається через 7-8 днів після його постійного п��иема. Препарат володіє високим об'ємом розподілу - близько 20 л/кг, біодоступність становить 60-65%, зв'язок з білками плазми крові високий - більше 95%, Період напіввиведення препарату становить 35-45 годин, що дозволяє призначати його один раз на добу, Метаболізується в основному в печінці з утворенням неактивних метаболітів, Менше 10% прийнятої внутрішньо дози виводиться в незміненому вигляді, близько 60% екскретується нирками у вигляді неактивних метаболітів; 20-25% виводиться у вигляді метаболітів з жовчю і через кишечника також з грудним молоком. Проникає че��ез гематоенцефалічний бар'єр.Побічні дії
З боку серцево-судинної системи: серцебиття, задишка, припливи.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: запаморочення, головний біль, сонливість, відчуття втомленості, рідко - зміна настрою, астенія, судоми м'язів, міалгія, порушення зору, парестезії.
З боку травної системи: диспепсія, нудота, біль у животі; рідко - підвищення активності печінкових трансаміназ, холестатична жовтяниця.
Дерматологічні реакції: шкірний висип, зу��; рідко - мультиформна еритема.
Інші: рідко - гінекомастія, імпотенція, збільшення частоти сечовипускання, набряки, гіперплазія ясен.
Препарат, як правило, добре переноситься.Особливості продажу
рецептурніОсобливі умови
Безпека застосування при вагітності та лактації не встановлена. Досвід застосування у дітей відсутній. Під час лікування необхідно контролювати масу тіла і спостерігатися у стоматолога (запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен). Амлодипін не впливає на плазмові концентру��іі K+, глюкози, тригліцеридів, загального холестерину, ЛПНЩ, сечової кислоти, креатиніну та азоту сечовини. Незважаючи на відсутність у БМКК синдрому "відміни", перед припиненням лікування рекомендується поступове зменшення доз.Свідчення
— артеріальна гіпертензія (у вигляді монотерапії або у складі комбінованої терапії з тіазидними діуретиками, інгібіторами АПФ, альфа - і бета-адреноблокаторами);
— стабільна стенокардія
— нестабільна стенокардія;
— ангиоспастическая стенокардія (стенокардія Принцметала).П��отивопоказания
— артеріальна гіпотензія;
— підвищена чутливість до амлодипіну та інших похідних дигідропіридину.Лікарська взаємодія
Інгібітори мікросомального окислення підвищують концентрацію амлодипіну в плазмі, підсилюючи ризик розвитку побічних ефектів, а індуктори мікросомальних ферментів печінки зменшують. Гіпотензивний ефект послаблюють НПЗП, особливо індометацин, (затримка Na+ і блокада синтезу Pg нирками), альфа-адреностимулятори, естрогени (затримка Na+), симпатоміметики. Тіазидні і "петльові" діуретики, бета-адреноблокатори, верапаміл, інгібітори АПФ і нітрати підсилюють антиангінальний і гіпотензивний ефекти. Аміодарон, хінідин, альфа1-адреноблокатори, антипсихотичні ЛЗ (нейролептики) і БМКК можуть підсилювати гіпотензивну дію. Не впливає на фармакокінетичні параметри дигоксину та варфарину. Циметидин не впливає на фармакокінетику амлодипіну. При спільному застосуванні з препаратами Li+ можливе посилення проявів їх нейротоксичності (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремор, шум у вухах). Препарати Ca2+ можу�� зменшити ефект БМКК. Прокаїнамід, хінідин та ін ЛЗ, що викликають подовження інтервалу
