Дозировка
При наружном применении йодом обрабатывают поврежденные участки кожи. Для приема внутрь дозу устанавливают индивидуально, в зависимости от показаний и возраста пациента. Местно применяют для промывания лакун и супратонзиллярных пространств - 4-5 процедур с интервалами 2-3 дня, для орошения носоглотки - по 2-3 раза в неделю в течение 2-3 мес, для закапывания в ухо и промывания - в течение 2-4 недель; в хирургической практике и при ожогах смачивают по мере надобности наложенные на пораженную поверхность марлевые салфетки.
Лекарственная форма
Раствор для местного и наружного применения
Состав
йод 1,0г; Вспомогательные в-ва: калия йодид, поливиниловый спирт
Фармакологическое действие
Элементарный йод обладает выраженными противомикробными свойствами. Для препаратов элементарного йода характерно выраженное местнораздражающее действие на ткани, а в высоких концентрациях - прижигающий эффект. Местное действие обусловлено способностью элементарного йода осаждать тканевые белки. Препараты, отщепляющие элементарный йод, оказывают значительно менее выраженное раздражающее действие, а йодиды обладают местнораздражающими свойствами только в очень высоких концентрациях.
Характер резорбтивного действия препаратов элементарного йода и йодидов одинаков. Наиболее выраженное влияние при резорбтивном действии препараты йода оказывают на функции щитовидной железы. При недостаточности йода йодиды способствуют восстановлению нарушенного синтеза тиреоидных гормонов. При нормальном содержании йода в окружающей среде йодиды ингибируют синтез тиреоидных гормонов, снижается чувствительность щитовидной железы к ТТГ гипофиза и блокируется его секреция гипофизом. Влияние препаратов йода на обмен веществ проявляется усилением процессов диссимиляции. При атеросклерозе они вызывают некоторое снижение концентрации холестерина и бета-липопротеидов в крови; кроме того, повышают фибринолитическую и липопротеиназную активность сыворотки крови и замедляют скорость свертывания крови.
Накапливаясь в сифилитических гуммах, йод способствует их размягчению и рассасыванию. Однако накопление йода в туберкулезных очагах приводит к усилению в них воспалительного процесса. Выделение йода экскреторными железами сопровождается раздражением железистой ткани и усилением секреции. Этим обусловлены отхаркивающее действие и стимуляция лактации (в малых дозах). Однако в больших дозах препараты йода могут вызывать угнетение лактации.
Фармакокинетика
При контакте с кожей или слизистыми оболочками на 30% превращается в йодиды, а остальная часть - в активный йод. Частично всасывается. Абсорбированная часть проникает в ткани и органы, селективно поглощается щитовидной железой. Выделяется главным образом почками, кишечником, потовыми и молочными железами.
Побочные действия
При наружном применении: редко - раздражение кожи; при длительном применении на обширных раневых поверхностях - йодизм (ринит, крапивница, отек Квинке, слюнотечение, слезотечение, угревая сыпь).
При приеме внутрь: кожные аллергические реакции, тахикардия, нервозность, нарушения сна, повышенная потливость, диарея (у пациентов старше 40 лет).
Особенности продажи
Отпускается без рецепта
Особые условия
При длительном применении возможны явления йодизма.
Показания
Для наружного применения: инфекционно-воспалительные поражения кожи, травмы, раны, миалгии.
Для местного применения: хронический тонзиллит, атрофический ринит, гнойный отит, трофические и варикозные язвы, раны, инфицированные ожоги, свежие термические и химические ожоги I-II степени.
Противопоказания
Повышенная чувствительность к йоду. Для приема внутрь - туберкулез легких, нефриты, нефрозы, аденомы (в т.ч. щитовидной железы), фурункулез, угревая сыпь, хроническая пиодермия, геморрагические диатезы, крапивница, беременность, детский возраст до 5 лет.
Лекарственное взаимодействие
Фармацевтически несовместим с эфирными маслами, растворами аммиака, белой осадочной ртутью (образуется взрывчатая смесь). Щелочная или кислая среда, присутствие жира, гноя, крови ослабляют антисептическую активность. Ослабляет гипотиреоидное и струмогенное влияние препаратов лития.
(130)
Дозування
При зовнішньому застосуванні йодом обробляють уражені ділянки шкіри. Для прийому всередину дозу встановлюють індивідуально, залежно від показань та віку пацієнта. Місцево застосовують для промивання лакун і супратонзиллярных просторів - 4-5 процедур з інтервалами 2-3 дні, для зрошення носоглотки - по 2-3 рази на тиждень протягом 2-3 міс, для закапування у вухо і промивання - протягом 2-4 тижнів; у хірургічній практиці і при опіках змочують у міру потреби накладені на уражену поверхню марлеві серветки.
Ліківгосподарська форма
Розчин для місцевого і зовнішнього застосуванняСклад
йод 1,0 г; Допоміжні в-ва: калію йодид, полівініловий спиртФармакологічна дія
Елементарний йод володіє вираженими протимікробними властивостями. Для препаратів елементарного йоду характерно виражене місцевоподразнювальну дію на тканини, а у високих концентраціях - прижигающий ефект. Місцевий дія зумовлена здатністю елементарного йоду облягати тканинні білки. Препарати, отщепляющие елементарний йод, мають значно менш вираженное подразнюючу дію, а йодиди мають местнораздражающими властивостями тільки в дуже високих концентраціях.
Характер резорбтивної дії препаратів елементарного йоду і йодидів однаковий. Найбільш виражений вплив при резорбтивном дії препарати йоду впливають на функції щитовидної залози. При недостатності йоду йодиди сприяють відновленню порушеного синтезу тиреоїдних гормонів. При нормальному вмісті йоду в навколишньому середовищі йодиди інгібують синтез тиреоїдних гормонів, знижується чувствителвимогливість щитовидної залози до ТТГ гіпофіза і блокується його секреція гіпофізом. Вплив препаратів йоду на обмін речовин проявляється посиленням процесів дисиміляції. При атеросклерозі вони викликають деяке зниження концентрації холестерину і бета-ліпопротеїдів у крові; крім того, підвищують фібринолітичну і липопротеиназную активність сироватки крові і уповільнюють швидкість згортання крові.
Накопичуючись в сифілітичних гуммах, йод сприяє їх розм'якшення і розсмоктування. Однак накопичення йоду в туберкульозних вогнищах п��иводит до посилення в них запального процесу. Виділення йоду екскреторними залозами супроводжується роздратуванням залозистої тканини і посиленням секреції. Цим обумовлені відхаркувальну дію і стимуляція лактації (в малих дозах). Проте у великих дозах препарати йоду можуть викликати пригнічення лактації.Фармакокінетика
При контакті зі шкірою або слизовими оболонками на 30% перетворюється в йодиди, а інша частина - в активний йод. Частково всмоктується. Абсорбована частина проникає в тканини і органи, селективно поглинається щитів��ної залозою. Виділяється головним чином нирками, кишечником, потовими і молочними залозами.Побічні дії
При зовнішньому застосуванні: рідко - подразнення шкіри; при тривалому застосуванні на великих ранових поверхнях - йодизм (риніт, кропив'янка, набряк Квінке, слинотеча, сльозотеча, вугровий висип).
При прийомі всередину: шкірні алергічні реакції, тахікардія, нервозність, порушення сну, підвищена пітливість, діарея (у пацієнтів старше 40 років).Особливості продажу
Відпускається без рецептаОсобливі умови
При тривалому ��рименении можливі явища йодизму.Свідчення
Для зовнішнього застосування: інфекційно-запальні ураження шкіри, травми, рани, міалгії.
Для місцевого застосування: хронічний тонзиліт, атрофічний риніт, гнійний отит, трофічні та варикозні виразки, рани, інфіковані опіки, свіжі термічні та хімічні опіки I-II ступеня.Протипоказання
Підвищена чутливість до йоду. Для прийому всередину - туберкульоз легенів, нефрити, нефрози, аденоми (у т. ч. щитовидної залози), фурункульоз, вугровий висип, хронічна піодермія, гемор�
