Корзина Корзина пуста
Прием заказов через корзину сайта

Итраконазол 0,1 n14 капс (Итраконазол 0,1 n14 капс)

598 грн
657 грн
Рейтинг: 88 (4.8) 5
Артикул: =413276
+
Способы доставки
  • Новая Почта (отделение)
  • Курьером Новой Почты
Способы оплаты
  • Наличными при получении
  • Безналичный перевод
  • Приват 24
  • WebMoney
Рассказать друзьям:

Дозировка

Внутрь. Сразу после еды. Капсулы проглатывают целиком. Выведение препарата итраконазол из кожи и ногтевой ткани осуществляется медленнее, чем из плазмы. Таким образом, оптимальные клинические и микологические эффекты достигаются через 2-4 недели после окончания лечения при инфекциях кожи и через 6-9 месяцев после окончания лечения ногтевых инфекций. Продолжительность лечения может быть скорректирована в зависимости от клинической картины лечения: — при вульвовагинальном кандидозе - 200 мг 2 раза в сут в течение 1 дня или 200 мг 1 раз в сут в течение 3 дней; — при дерматомикозах - 200 мг 1 раз в сут в течение 7 дней или 100 мг 1 раз в сут в течение 15 дней; — поражения высококератинизированных участков кожи (дерматофития стоп и кистей) -200 мг 2 раза в сут в течение 7 дней или 100 мг 1 раз в сут в течение 30 дней; — при отрубевидном лишае - 200 мг 1 раз сут в течение 7 дней; — при кандидозе слизистой оболочки полости рта - 100 мг 1 раз в сут в течение 15 дней (в некоторых случаях у иммунокомпромитированных лиц биодоступность итраконазола может снижаться, что иногда требует удвоения дозы); — при кератомикозах - 200 мг 1 раз в сут в течение 21 дня (длительность лечения зависит от клинического ответа); — при онихомикозе - 200 мг 1 раз в сут в течение 3 месяцев или 200 мг 2 раза в сут в течение 1 недели на курс; — при поражении ногтей на ногах (независимо от наличия поражения ногтей на руках) проводят 3 курса с интервалом 3 недели. При поражении ногтей только на руках проводят 2 курса с интервалом 3 недели; — элиминация итраконазола из кожи и ногтей медленная; оптимальный клинический ответ при дерматомикозах достигается через 2-4 месяца после завершения лечения, при онихомикозах - 6-9 месяцев; — при системном аспергиллезе - 200 мг/ в течение 2-5 месяцев; при прогрессировании и диссеминации заболевания дозу увеличивают до 200 мг 2 раза в сут; — при системном кандидозе - 100-200 мг 1 раз в сут в течение 3 недель - 7 месяцев, при прогрессировании и диссеминации заболевания дозу увеличивают до 200 мг 2 раза в сут; — при системном криптококкозе без признаков менингита - 200 мг 1 раз в сут в течение 2-12 месяцев. При криптококковом менингите - 200 мг 2 раза в сут в течение 2-12 месяцев; — лечение гистоплазмоза начинают с 200 мг 1 раз в сут, поддерживающая доза - 200 мг 2 раза в сут в течение 8 месяцев; — при бластомикозе - 100 мг 1 раз в сут, поддерживающая доза - 200 мг 2 раза в сут в течение 6 месяцев; — при споротрихозе - 100 мг 1 раз в сут в течение 3 месяцев; — при паракокцидиоидозе - 100 мг 1 раз в сут в течение 6 месяцев; — при хромомикозе -100-200 мг 1 раз в сут в течение 6 месяцев; — детям назначают, если ожидаемая польза превышает потенциальный риск.

Лекарственная форма

капсулы

Состав

итраконазол 100мг;

Вспомогательные в-ва: гипромеллоза, бутилметакрелат, диметиламиноэтилметакрилат, метилметакрилата сополимер, сахар

Фармакологическое действие

синтетическое противогрибковое средство группы производных триазола. Обладает широким спектром действия, механизм которого обусловлен нарушением синтеза эргостерола — важного компонента клеточной мембраны грибов, которая оказывает влияние на ланостериндеметилазу — фермент, зависимый от цитохрома Р450. Активный в отношении дерматофитов (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дрожжевых грибов, в том числе Candida spp. (включая C. albicans, C. glabrata, C. krusei), плесневых грибов (Cryptococcus neoformans, Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomyces dermatitidis) и некоторых других микроорганизмов.

Фармакокинетика

Максимальная биодоступность итраконазола отмечается при применении сразу после еды. После одноразового применения максимальная концентрация в плазме крови достигается через 3–4 ч.

При продолжительном применении стабильная концентрация итраконазола в плазме крови достигается через 1–2 нед от начала лечения и через 3–4 ч после применения последней дозы препарата составляет: 0,4 мкг/мл — при применении 100 мг итраконазола 1 раз в сутки; 1 мкг/мл — при применении 200 мг 1 раз в сутки, 2 мкг/мл — при применении 200 мг 2 раза в сутки. С белками плазмы крови связывается 99,8% активного вещества.

Итраконазол распределяется в различных тканях организма, причем концентрация в легких, почках, печени, костях, желудке, селезенке, скелетных мышцах в 2–3 раза превышает концентрацию в плазме крови. Концентрация итраконазола в тканях, которые содержат кератин, особенно в коже, в 4 раза превышает концентрацию в плазме крови. Терапевтическая концентрация итраконазола в коже сохраняется на протяжении 2–4 нед после прекращения 4-недельного курса лечения. Терапевтическая концентрация итраконазола в кератине ногтей достигается через 1 нед после начала лечения и сохраняется по крайней мере на протяжении 6 мес после завершения 3-месячного курса лечения. Итраконазол проникает также в сальные и потовые (в меньшем количестве) железы кожи.

Итраконазол метаболизируется в печени, преимущественно при участии CYP 3A4, с образованием большого количества производных, одно из которых (гидроксиитраконазол) оказывает противогрибковое действие почти такое же, как итраконазол.

Выведение из плазмы крови двухфазное. Конечный период полувыведения — 1–1,5 сут. 35% принятой дозы выводится с мочой в виде метаболитов на протяжении 1 нед (из них в неизменном виде выводится менее 0,03%). С калом в неизменном виде — 3–18% принятой дозы.

У пациентов с почечной и печеночной недостаточностью, а также у некоторых пациентов с иммуносупрессией (СПИД, нейтропения, трансплантация органов) биодоступность итраконазола может снижаться.

Побочные действия

Со стороны желудочно-кишечного тракта: диспепсия (тошнота, рвота, диарея, запор, снижение аппетита), боль в животе.

Со стороны гепато-билиарной системы: обратимое повышение «печеночных» ферментов, гепатит, в очень редких случаях при применении Итраконазола развивалось тяжелое токсическое поражение печени, в том числе случаи острой печеночной недостаточности с летальным исходом.

Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, периферическая нейропатия.

Со стороны иммунной системы: анафилактические, анафипактоидные и аллергические реакции.

Со стороны кожных покровов: в очень редких случаях - мультиформная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона) кожная сыпь, кожный зуд, крапивница, ангионевротический отек, алопеция, светочувствительность.

Прочие: нарушения менструального цикла, гипокалиемия, отечный синдром, хроническая сердечная недостаточность и отек легких.

Особенности продажи

рецептурные

Особые условия

итраконазол проявляет отрицательный инотропный эффект. Сообщалось о случаях застойной сердечной недостаточности, связанной с применением итраконазола. Препарат не следует применять пациентам с застойной сердечной недостаточностью или с наличием этого заболевания в анамнезе, за исключением случаев, когда возможная польза от препарата превышает потенциальный риск. Следует принимать во внимание такие факторы: серьезность показаний, режим дозирования, наличие сердечных заболеваний (ИБС, поражение клапанов сердца), заболеваний легких (обструктивные поражения легких), почечную недостаточность, другие заболевания, которые сопровождаются отеками. Пациентов необходимо проинформировать о признаках и симптомах застойной сердечной недостаточности, при появлении которых в период лечения применение итраконазола следует прекратить.

При применении итраконазола очень редко возникают случаи тяжелой гепатотоксичности, включая, острую и фатальную печеночную недостаточность, наблюдавшаяся у пациентов, которые ранее имели заболевание печени, лечились в связи с системными заболеваниями и/или применяли гепатотоксичные препараты. У некоторых пациентов не было явных факторов риска со стороны печени. Случаи гепатотоксичности наблюдались на протяжении первого месяца лечения, в том числе и первых недель.

Желательно проводить мониторинг функции печени у пациентов, которые применяют итраконазол. При появлении признаков или симптомов гепатита, таких как анорексия, тошнота, рвота, усталость, абдоминальная боль, окраска мочи в темно-желтый цвет, необходимо срочно прекратить лечение и провести исследование функции печени. Пациентам с повышенной активностью печеночных ферментов, тяжелыми заболеваниями печени или тем, у которых имели место случаи гепатотоксичности при применении других препаратов, лечение рекомендуется не начинать, за исключением тех случаев, когда ожидаемый результат превышает риск нарушений со стороны печени. В таких случаях необходим мониторинг печеночных ферментов. У пациентов с циррозом печени или нарушениями функции почек биодоступность препарата может снижаться, поэтому может быть целесообразным коррекция дозы.

Женщинам детородного возраста в период лечения препаратом и после его завершения до наступления первой менструации рекомендуется применять эффективные контрацептивные средства.

Недостаточно клинических данных, чтобы рекомендовать препарат для широкого применения в педиатрической практике, поэтому Итраконазол-ратиофарм не назначают детям.

Применение препарата в период беременности возможно только при системных микозах, если ожидаемый эффект от терапии превышает потенциальный риск для плода. Во время лечения итраконазолом следует прекратить кормление грудью.

Пациентам со сниженной кислотностью желудочного сока или с ахлоргидрией (например, больным СПИДом, или применяющим блокаторы Н2-рецепторов или ингибиторы протонной помпы) рекомендуется принимать капсулы Итраконазол-ратиофарм с колой. Антацидные препараты, такие как алюминия гидроксид, при

Показания

Вульвовагинальный кандидоз; дерматомикоз, разноцветный лишай, кандидоз слизистой оболочки полости рта, кератомнкоз; онихомикоз, вызванный дерматофитами или дрожжеподобным грибами; системные микозы — системный аспергиллез или кандидоз, криптококкоз (в т.ч. криптококковый менингит) у иммунокомпромитированных лиц и криптококкоз центральной нервной системы независимо от иммунного статуса при неэффективности терапии 1-й линии; гистоплазмоз, бластомикоз, споротрихоз, паракокцидиоидоз; прочие редко встречающиеся системные и тропические микозы.

Противопоказания

Гиперчувствительность, хроническая сердечная недостаточность, в т.ч. в анамнезе (за исключением терапии жизнеугрожающих состояний); одновременный прием субстратов изофермента CYP3A4, удлиняющих интервал QT(астемизол, бепридил, цизаприд, дофетилид, левацетилметадол, мизоластин, пимозид, хинидин, сертнидол, терфенадин); ингибиторы ГМГ-КоА редуктазы, метаболизирующиеся изоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвестатин); одновременный пероральный прием триазолама и мидазолама, алкалоидов спорыньи (дигидроэрготамин, эргометрин, эрготамин, метилэрготамин), нисолдипина, элетриптана; беременность, период лактации.

С осторожностью. Почечная и печеночная недостаточность, периферическая нейропатия, факторы риска: хроническая сердечная недостаточность (ишемическая болезнь сердца, поражение сердечных клапанов, тяжелые заболевания легких, в т.ч. хроническая обструктивная болезнь легких, состояния, сопровождающиеся отечным синдромом), нарушение слуха, одновременный прием блокаторов медленных кальциевы

Лекарственное взаимодействие

Лекарственные средства, которые влияют на метаболизм итраконазола. Одновременное применение препаратов, которые являются потенциальными индукторами ферментных систем печени (рифампицин, рифабутин и фенитоин) не рекомендуется, поскольку они существенным образом снижают биодоступность итраконазола, что приводит к значительному снижению эффективности препарата. Исследование взаимодействия итраконазола с другими индукторами ферментов, такими как карбамазепин, фенобарбитал и изониазид не проводились, но подобное взаимодействие возможно. Поскольку итраконазол в основном расщепляется ферментом CYP 3A4, потенциальные ингибиторы этого фермента могут повышать биодоступность итраконазола, например, такие препараты, как ритонавир, индинавир, кларитромицин и эритромицин.

Влияние итраконазола на метаболизм других лекарственных средств. Итраконазол может угнетатать метаболизм лекарственных средств, которые расщепляются ферментами группы цитохрома 3А, усиливая или пролонгируя их действие


(5094)


Дозування

Всередину. Відразу після їжі. Капсули ковтають цілком. Виведення препарату ітраконазол зі шкіри та нігтьової тканини здійснюється повільніше, ніж з плазми. Таким чином, оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 2-4 тижні після закінчення лікування при інфекціях шкіри та через 6-9 місяців після закінчення лікування нігтьових інфекцій. Тривалість лікування може бути скоригована в залежності від клінічної картини лікування: — при вульвовагинальном кандидозі - 200 мг 2 рази на добу протягом 1 дня або 200 м�� 1 раз на добу протягом 3 днів; — при дерматомікозах - 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів або 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів; — ураження высококератинизированных ділянок шкіри (дерматофітія стоп і кистей) -200 мг 2 рази на добу протягом 7 днів або 100 мг 1 раз на добу протягом 30 днів; — при отрубевидном лишаї - 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів; — при кандидозі слизової оболонки порожнини рота - 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів (у деяких випадках у иммунокомпромитированных осіб біодоступність ітраконазолу може знижуватися, що іноді вимагає подвоєння дози); ��� при кератомикозах - 200 мг 1 раз на добу протягом 21 дня (тривалість лікування залежить від клінічної відповіді); — при оніхомікозі - 200 мг 1 раз на добу протягом 3 місяців або 200 мг 2 рази на добу протягом 1 тижня курс; — при ураженні нігтів на ногах (незалежно від наявності ураження нігтів на руках) проводять 3 курси з інтервалом 3 тижні. При ураженні нігтів тільки на руках проводять 2 курси з інтервалом 3 тижні; — виведення ітраконазолу з шкіри і нігтів повільна; оптимальний клінічний відповідь при дерматомікозах досягається через 2-4 місяці після ��авершения лікування, при оніхомікозах - 6-9 місяців; — при системному аспергиллезе - 200 мг/ протягом 2-5 місяців; при прогресуванні і дисемінації захворювання дозу збільшують до 200 мг 2 рази на добу; — при системному кандидозі - 100-200 мг 1 раз на добу протягом 3 тижнів - 7 місяців, при прогресуванні і дисемінації захворювання дозу збільшують до 200 мг 2 рази на добу; — при системному криптококозі без ознак менінгіту - 200 мг 1 раз на добу протягом 2-12 місяців. При криптококовому менінгіті - 200 мг 2 рази на добу протягом 2-12 місяців; — лікування гистоплазмо��а починають з 200 мг 1 раз на добу, підтримуюча доза - 200 мг 2 рази на добу протягом 8 місяців; — при бластомікозі - 100 мг 1 раз на добу, підтримуюча доза - 200 мг 2 рази на добу протягом 6 місяців; — при споротрихозе - 100 мг 1 раз на добу протягом 3 місяців; — при паракокцидиоидозе - 100 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців; — при хромомикозе -100-200 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців; — дітям призначають, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик.

Лікарська форма

капсули

Склад

ітраконазол 100мг;

Допоміжні в-ва: гіпромелоза, бутилметакрелат, диметиламиноэтилметакрилат, метилметакрилату сополімер, цукор

Фармакологічна дія

синтетичний протигрибковий засіб групи похідних триазолу. Володіє широким спектром дії, механізм якої обумовлений порушенням синтезу ергостеролу — важливого компонента клітинної мембрани грибів, яка впливає на ланостериндеметилазу — фермент, залежний від цитохрому Р450. Активний відносно дерматофітів (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджових грибів, в тому числі Candida spp. (включаючи C. albicans, C. glabrata, C. krusei), пліснявих грибів (Cryptococcus neoformans, Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomices dermatitidis) та деяких інших мікроорганізмів.

Фармакокінетика

Максимальна біодоступність ітраконазолу відзначається при застосуванні відразу після їжі. Після одноразового застосування максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 3-4 ч.

При тривалому застосуванні стабільна концентрація ітраконазолу в плазмі крові досягається через 1-2 тижні від початку лікування і через 3-4 год після застосування останньої дози препарату становить: 0,4 мкг/мл — при застосуванні 100 мг ітраконазолу 1 раз на добу; 1 мкг/мл — при застосуванні 200 мг 1 раз на добу, 2 мкг/мл — при застосуванні 200 мг 2 рази на добу. З білками плазми зв'язується 99,8% активної речовини.

Ітраконазол розподіляється в різних тканинах організму, причому концентрація в легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці, скелетних м'язах у 2-3 рази перевищує концентрацію в плазмі крові. Концентрація ітраконазолу в тканинах, що містять кератин, особливо у шкірі, в 4 рази перевищує концентрацію в плазме крові. Терапевтична концентрація ітраконазолу в шкірі зберігається протягом 2-4 тижнів після припинення 4-тижневого курсу лікування. Терапевтична концентрація ітраконазолу в кератині нігтів досягається через 1 тиждень після початку лікування і зберігається принаймні протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу лікування. Ітраконазол проникає також у сальні та потові (у меншій кількості) залози шкіри.

Ітраконазол метаболізується в печінці, переважно за участі CYP 3A4, з утворенням великої кількості п��оизводных, одне з яких (гидроксиитраконазол) чинить протигрибкову дію майже таке ж, як ітраконазол.

Виведення з плазми крові двофазне. Кінцевий період напіввиведення — 1-1,5 діб. 35% прийнятої дози виводиться з сечею у вигляді метаболітів протягом 1 тижня (з них у незміненому вигляді виводиться менше 0,03%). З калом у незмінному вигляді — 3-18% прийнятої дози.

У пацієнтів з нирковою і печінковою недостатністю, а також у деяких пацієнтів з імуносупресією (СНІД, нейтропенія, трансплантація органів) біодоступність ��траконазола може знижуватися.

Побічні дії

З боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія (нудота, блювання, діарея, запор, зниження апетиту), біль у животі.

З боку гепато-біліарної системи: оборотне підвищення «печінкових» ферментів, гепатит, у дуже рідких випадках при застосуванні Ітраконазолу розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним результатом.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, периферична нейропатія.

Зз боку імунної системи: анафілактичні, анафипактоидные і алергічні реакції.

З боку шкірних покривів: дуже рідко - мультиформна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), шкірний висип, шкірний свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, алопеція, фоточутливість.

Інші: порушення менструального циклу, гіпокаліємія, набряковий синдром, хронічна серцева недостатність та набряк легень.

Особливості продажу

рецептурні

Особливі умови

ітраконазол проявляє негативний инотропныї ефект. Повідомлялось про випадки застійної серцевої недостатності, пов'язаної із застосуванням ітраконазолу. Препарат не слід застосовувати пацієнтам із застійною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі, за винятком випадків, коли можлива користь від препарату перевищує потенційний ризик. Слід брати до уваги такі фактори: серйозність показань, режим дозування, наявність серцевих захворювань (ІХС, ураження клапанів серця), захворювання легенів (обструктивні ураження легенів), ниркова недостаточность, інші захворювання, які супроводжуються набряками. Пацієнтів необхідно проінформувати про ознаки та симптоми застійної серцевої недостатності, при появі яких в період лікування, застосування ітраконазолу слід припинити.

При застосуванні ітраконазолу дуже рідко виникають випадки тяжкої гепатотоксичності, включаючи, гостру та фатальну печінкову недостатність, яка спостерігалась у пацієнтів, які раніше мали захворювання печінки, лікувались у зв'язку з системними захворюваннями та/або застосовували гепатотоксичны�� препарати. У деяких пацієнтів не було очевидних факторів ризику з боку печінки. Випадки гепатотоксичності спостерігались протягом першого місяця лікування, у тому числі і перших тижнів.

Бажано проводити моніторинг функції печінки у пацієнтів, які застосовують ітраконазол. При появі ознак або симптомів гепатиту, таких як анорексія, нудота, блювання, утома, абдомінальний біль, забарвлення сечі у темно-жовтий колір, необхідно терміново припинити лікування і провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною активн��стю печінкових ферментів, тяжкими захворюваннями печінки або тим, які мали випадки гепатотоксичності при застосуванні інших препаратів, лікування рекомендується не розпочинати, за винятком тих випадків, коли очікуваний результат перевищує ризик порушень з боку печінки. У таких випадках необхідний моніторинг печінкових ферментів. У пацієнтів з цирозом печінки або порушеннями функції нирок, біодоступність препарату може зменшуватися, тому може бути доцільним корекція дози.

Жінкам дітородного віку в період лікування препаратом і після його завершення до настання першої менструації рекомендується застосовувати ефективні контрацептивні засоби.

Недостатньо клінічних даних, щоб рекомендувати препарат для широкого застосування в педіатричній практиці, тому Ітраконазол-ратіофарм не призначають дітям.

Застосування препарату в період вагітності можливе тільки при системних мікозах, якщо очікуваний ефект від терапії перевищує потенційний ризик для плода. Під час лікування ітраконазолом слід припинити годування р��суддю.

Пацієнтам зі зниженою кислотністю шлункового соку або з ахлоргідрією (наприклад, хворим на Снід, або застосовують блокатори Н2-рецепторів або інгібітори протонної помпи) рекомендується приймати капсули Ітраконазол-ратіофарм з колою. Антацидні препарати, такі як алюмінію гідроксид, при

Свідчення

Вульвовагінальний кандидоз; дерматомікоз, різнобарвний лишай, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, кератомнкоз; оніхомікоз, спричинений дерматофітами чи дрожжеподобным грибами; системні мікози — системний аспергиллез або кандидоз, криптококоз (у т. ч. криптококовий менінгіт) у иммунокомпромитированных осіб і криптококоз центральної нервової системи незалежно від імунного статусу при неефективності терапії 1-ї лінії; гістоплазмоз, бластомікоз, споротрихоз, паракокцидиоидоз; інші рідко зустрічаються системні і тропічні мікози.

Протипоказання

Гіперчутливість, хронічна серцева недостатність, у т. ч. в анамнезі (за винятком терапії життєзагрожуючих станів); одночасний прийом субстратів ізоферменту CYP3A4, подовжують інтервал QT(астемізол, бепридил, цизаприд, дофетилід, левацетилметадол, мізоластин, пімозид, хінідин, сертнидол, терфенадин); інгібітори ГМГ-КоА редуктази, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвестатин); одночасний пероральний прийом тріазоламу і мідазоламу, алкалоїдів ріжків (дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін, метилэрготамин), нисолдипина, элетриптана; вагітність, період лактації.

З обережністю. Ниркова і печінкова недостатність, периферична нейропатія, фактори ризику: хронічна серцева недос��аточность (ішемічна хвороба серця, ураження серцевих клапанів, тяжкі захворювання легень, в т. ч. хронічна обструктивна хвороба легенів, стани, що супроводжуються набряковим синдромом), порушення слуху, одночасний прийом блокаторів повільних кальциевы

Лікарська взаємодія

Лікарські засоби, які впливають на метаболізм ітраконазолу. Одночасне застосування препаратів, які є потенційними індукторами ферментних систем печінки (рифампіцин, рифабутин та фенітоїн) не рекомендується, оскільки вони зущественным чином знижують біодоступність ітраконазолу, що призводить до значного зниження ефективності препарату. Дослідження взаємодії ітраконазолу з іншими індукторами ферментів, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид не проводились, але подібна взаємодія можливо. Оскільки ітраконазол в основному розщеплюється ферментом CYP 3A4, потенційні інгібітори цього ферменту можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу, наприклад, такі препарати, як ритонавір, індинавір, кларитроміцин та еритроміцин.

Влияние ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів. Ітраконазол може угнетатать метаболізм лікарських засобів, що розщеплюються ферментами групи цитохрому 3А, посилюючи або пролонгуючи їх дію
Пока нет комментариев
Написать комментарий
captcha
Рекомендуемые товары
Жанин n21 драже
0 грн
1 566 грн
Бифосин 1% 30,0 крем
0 грн
460 грн
Залаин 2% 20,0 крем
0 грн
984 грн
Глицин-био фармаплант 0,1 n50 табл подъязыч
0 грн
402 грн
Суматриптан 0,1 n2 табл п/о
0 грн
536 грн
Циннаризин 0,025 n56 табл инд/уп/renewal
0 грн
416 грн
Анальгин 0,5 n20 табл/медисорб
0 грн
420 грн
Тербикс (тербинафин) 1% 30,0 спрей
0 грн
554 грн
Нолипрел а би-форте 0,01+0,0025 n30 табл п/плен/оболоч
0 грн
1 298 грн
Сперотон 5,0 n30 саше пор
2 412 грн
2 194 грн
Микостоп крем д/ног 75мл
0 грн
618 грн
Микостоп крем-паста д/ногтей 20мл
0 грн
455 грн
Микостоп лосьон д/ногтей 15мл
0 грн
652 грн
Микостоп спрей д/ног 150мл флак
0 грн
628 грн
Нормобакт l 3,0 n10 саше
0 грн
932 грн
Дуовит д/женщин n30 табл п/о
0 грн
848 грн
Прегнотон 5,0 n30 саше
1 609 грн
1 464 грн
Контекс презерватив extra sensation n12
0 грн
950 грн
 противогрибков обработка обуви устройство тимсон
0 грн
1 920 грн
© 2024. Интернет-аптека Apo.com.ua
Заказ обратного звонка